Товарознавча судова експертиза

Размещено на http://www.allbest.ru/

Товарознавча судова експертиза

При розслідуванні і розгляді у судах карних справ відповідно до карно-процесуального кодексу України (КПК України) часто виникає необхідність спеціальної інформації з області товарознавства. Таку інформацію отримують при проведенні судово-товарознавчих експертиз. Експертизи призначаються при розгляді певних карних справ про розкрадання державного або особистого майна, крадіжках, хабарах, фальсифікації товарів, при розділі майна, поверненню втрат при пошкодженні майна, при псуванні товарів, продажу неякісних товарів.

Відповідно до Закону "Про судову експертизу" судова експертиза -- це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у проводженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду. Вона проводиться тільки після відкриття карної справи згідно з Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8.10.1998 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз".

Сутність судово-товарознавчої експертизи заключається у тому, що за допомогою спеціальних досліджень встановлюються фактичні товарні властивості, ступінь зниження вартості товарів, відповідність показників якості товарів даним НД, встановлення дефектності товарів, причин їх виникнення.

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. До них належать:

-науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України;

-експертні служби Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, Служби безпеки України;

-на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.

Ліцензія видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для представлення висновку з досліджуваних питань.

Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності.

Експертом товарознавчо-судової експертизи може бути особа, що має спеціальні знання з товарознавства і практичний досвід.

Головними завданнями судової товарознавчої експертизи є:

-визначення належності товарів (надалі -- товарна продукція) до класифікаційних категорій, які прийняті в виробничо-торгівельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо);

-встановлення способу виробництва товарної продукції (промислова чи кустарного виробництва), підприємства-виробника, країни-виробника;

-визначення відповідності пакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил;

-визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації);

-визначення кількісних показників товару (вага, розміри, об'єм, розміри тощо), його комплектності, відповідності вимогам стандартів, технічних умов і умов постачання;

-дослідження компонентів товару, встановлення їх вмісту у відсотках, визначення матеріалів та сировини, які були використані під час виготовлення продукції;

-встановлення вартості майна станом на певний період (зокрема, вартості відсутнього майна);

-визначення ціни товару;

-дослідження якості товарів, виявлення дефектів, зміна якості, визначення сортності, придатності до реалізації (в продаж або переробку), встановлення невідповідності якості товарів умовам контракту.

Об'єктами товарознавчої судової експертизи, яка проводиться в експертних установах, можуть бути різноманітні види непродовольчих товарів, а саме: будівельні, меблеві, ювелірні, косметичні, галантерейні, канцелярські товари, одяг, взуття, фото-, радіо-, та відеоапаратура, обчислювальна техніка. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути інші товари, якщо в експертній установі є фахівці відповідної спеціалізації.

Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільна товарознавча експертиза (автотоварознавча експертиза), об'єктами якої є автотранспортні засоби та їх комплектуючі.

Підстави для проведення судових товарознавчих експертиз

Експертиза призначається на підставі постанови суду, слідчих органів, або прокуратори. Постанова складається з вступної частини, описової частини і заключної частини.

У вступній частині вказується: час (день, місяць, рік), місце складання постанови, хто її склав (з указанням посади, чину або звання), за якою карною справою.

В описовій частині вказується: сутність справи, конкретні обставини, що обумовили сутність експертизи; пункти закону, на підставі яких призначається експертиза.

У заключній частині вказується: формулюються питання до експерта; встановлюється термін проведення експертизи; надається перелік матеріалів, що направляються на експертизу.

Мета експертизи повинна бути сформульована чітко і ясно, витікати з матеріалів справи і не виходити за межі спеціальних знань експерта.

Права і обов'язки експертів, що проводять експертизу за заявами судових і слідчих органів

КПК України регламентуються такі обов'язки і права експерта:

-прийняття до виконання дорученої йому експертизи;

-проведення повного дослідження і надання обґрунтування та об'єктивного письмового висновку;

-надання роз'яснення щодо висновку на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду;

-своєчасна явка за викликом слідчого, прокурора, суду;

-оголошення самовідводу за наявності передбачених законодавством підстав;

-складання обґрунтованого висновку у відповідності до своїх спеціальних знань і вимог.

Незалежно від судочинства експерт має право:

-ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

-вказувати в акті судової експертизи на виявлені факти в ході її проведення, які мають значення для справи та з приводу яких йому були поставлені питання;

-з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи;

-подавати скарги на дії особи, у проводженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

-одержувати нагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням;

-користуватись обладнанням різних підприємств, науково-дослідних і експертних установ, необхідних для проведення експертизи;

-у випадку незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок експертизи.

Експерт складає висновок від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість.

За надання завідомо неправильного висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка проводить дізнання, даних попереднього слідства експерт несе кримінальну відповідальність за статтями КПК України.

Експерт не має права проводити експертизу у наступних випадках:

-коли він є родичем когось із учасників процесу (судді, прокурора, слідчого, обвинуваченого тощо);

-коли він є потерпілим, цивільним позивачем або відповідачем по справі;

-якщо він брав участь в даній справі в якогось потерпілого, свідка, суспільного захисника або обвинувача, захисника інтересів потерпілого або обвинуваченого;

-якщо він особисто або його родичі зацікавлені у справі;

-якщо він знаходиться або знаходився в службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого, позивача або відповідача;

-якщо він проводив по даній справі ревізію, матеріали якої були підставою для збудження справи;

-якщо він брав участь у справі в якості спеціаліста;

-у тому випадку, коли виявлена його некомпетентність;

-при наявності обставин, що викликали сумнів у його неупередженості.

Організація досліджень та оформлення результатів

Організовуючи виконання комплексної експертизи, керівник установи доручає проведення досліджень відповідним підрозділам установи і визначає, який підрозділ буде провідним.

Керівник провідного підрозділу формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії. Експерт, призначений головою комісії, немає переваг перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Як голова він виконує лише організаційні функції, а саме: скликає нараду експертів, проводить ознайомлення з матеріалами, які надійшли на дослідження, організовує розробку спільної програми дослідження, координує виконання всієї програми досліджень, керує проміжними та підсумковими нарадами експертів, складає проект висновків.

Обов'язкові вимоги до висновків експерта визначені відповідно до КПК України, зокрема, такі: судовий товарознавчий експертиза

*у висновку зазначається:

-які питання були поставлені у постанові (ухвалі);

-де, коли і на підставі чого була проведена експертиза;

-хто був присутнім під час проведення експертизи і хто брав у ній участь;

-які матеріали використовувались експертом, які проводилися дослідження;

*висновок має бути логічним, простим, доступним і науково обґрунтованим;

*висновок повинен випливати з обставин і фактичних даних справи та точно відповідати встановленим у справі даним, які були перевірені під час слідства.

Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної, досліджувальної та висновків дослідження.

Вступна частина висновку експертизи містить:

-назву експертизи, її номер, чи є вона основною, повторною, додатковою, комісійною, хто її призначив;

-дані про експерта (експертів), питання до експерта, короткий виклад обставин справи;

-час початку і закінчення експертизи, наводиться перелік матеріалів, поданих експерту.

У досліджувальній частині висновку експертизи описується процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку експерта. Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати повний розділ досліджуваної частини.

Досліджувальна частина повинна містити:

-відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи дослідження, умови їх проведення, посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них;

-експертну оцінку результатів дослідження.

Описування результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експериментів може обмежуватись викладанням кінцевих результатів (графіки, діаграми, таблиці, матеріали експериментів); вони мають зберігатись у наглядових експертних висновках і на вимогу осіб, які мають право ознайомитись з матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення.

У заключній частині містяться обґрунтовані відповіді на поставлені експерту питання в тій послідовності, в якій вони викладені у його вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути дана відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити.

Висновок експертизи підписується експертами, які проводили дослідження, та засвідчується печаткою експертної установи. Якщо до висновку експертизи додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми та ін., вони також підписуються експертами та засвідчуються печаткою експертної установи.

Висновок експертизи та додатки до нього складаються у 2-х екземплярах, один з яких направляється особі або органу, які призначали експертизу, а другий залишається в експертній установі [20, 33

Ідентифікація та фальсифікація товарів

Функції ідентифікації:

-інформаційна -- доводить до суб'єктів необхідну інформацію;

-вказуюча -- ототожнює зразок товару з певним найменуванням, сортом, типом, партією;

-управлінська -- є елементом системи управління якістю продукції;

-підтверджує відповідність видової характеристики товару даним, вказаним у засобах інформації.

Управлінська функція регламентується міжнародними стандартами ISO серії 9000 "Управління якістю, забезпечення якості". Вимоги до якості товарів вказані у нормативних документах та в інших засобах інформації, але це не дає гарантії дотримання цих вимог на будь-якому етапі товаропросування. Тому і виникла необхідність в розробці стандартів ISO серії 9000, які будуть сприяти виключенню невідповідностей на різних рівнях виробництва товару.

Згідно стандартів ISO серії 9000 засобами ідентифікації є нормативні документи, маркування, товарно-супровідні документи та інші засоби інформації.

У залежності від призначення розрізняють такі види ідентифікації:

-асортиментна (видова) ідентифікація -- встановлення відповідності найменування товару його асортиментній характеристиці. Використовується для підтвердження відповідності товару його найменуванню, особливо при проведенні експертизи та сертифікації. Водночас можна визначити асортиментну фальсифікацію товару;

-якісна (кваліметрична) ідентифікація -- встановлення відповідності вимогам якості, вказаним у нормативних документах. Якісна ідентифікація дає можливість виявити дефекти, відповідність товарному сорту та ін. Допомагає встановити рівень якості товарів, а саме: стандартні, нестандартні, умовно придатні до використання, відходи. При отриманні незадовільних результатів може бути визнана як спосіб визначення фальсифікації (пересортиця);

-партіонна ідентифікація -- встановлює належність частини представленого товару (проби, зразка) певній товарній партії. Але в більшості випадків недостатні або відсутні критерії для проведення такого виду ідентифікації. Тому цей вид ідентифікації вважається складним. Для проведення партіонної ідентифікації бажано було б мати відповідні позначки (наприклад, спеціальне маркування) на всіх товарах.

До засобів ідентифікації товарів відносять нормативні документи (стандарти, ТУ та ін.), показники якості, які можуть бути використані, а також товарно-супровідні документи (накладні, сертифікати, паспорти та ін.). Важливим засобом ідентифікації є маркування, яке містить необхідну інформацію. Але найбільше значення для ідентифікації мають нормативні документи (рис. 1).

Критерії ідентифікації -- це характеристики, які дозволяють визначити відповідність найменування певного товару з найменуванням, яке вказано на маркуванні, в документах, а також визначені вимогами нормативних документів.

Рис. 1. Засоби ідентифікації товарів

Відповідно до нормативної документації і правил Системи сертифікації, наприклад, для харчових продуктів і сировини передбачені три групи показників: органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні. З метою проведення ідентифікації використовуються органолептичні та фізико-хімічні показники, які характеризують властивості товару. За мікробіологічними показниками ідентифікація не проводиться, так як вони є показниками безпеки. Не використовуються при проведенні ідентифікації окремі фізико-хімічні показники, які є показниками безпеки і визначаються при сертифікаційних дослідженнях товару (токсичні мікроелементи, мікотоксини, радіонукліди, антибіотики, гормональні препарати, нітрати та ін.).

До органолептичних показників, які визначаються за допомогою органів чуття, відносять:

-зовнішній вигляд -- є першим, найбільш доступним і значним показником ідентифікації. Однак він не є досить надійним показником, так як фальсифікованим товарам надають зовнішній вигляд натуральних (наприклад, каві, маслу, напоям та іншим товарам);

-смак і запах -- найбільш характерні показники ідентифікації продовольчих товарів, але теж можуть бути фальсифіковані;

-консистенція -- є критерієм ідентифікації товарів, але як і попередні -- ненадійний, так як фальсифікованим продуктам намагаються надати консистенцію натуральних (наприклад, молоко, напої та ін.).

Окрім того, продуктам властиві деякі специфічні показники, які теж можуть бути засобами ідентифікації, а саме: прозорість, будова, співвідношення різнорідних фаз.

Виходячи з цього, органолептичні показники при проведенні ідентифікації повинні бути доповнені окремими фізико-хімічними показниками, які є більш точними і об'єктивними.

Фізико-хімічні показники визначаються вимірювальним методом. Але не всі з них є критеріями ідентифікації. Є загальні та специфічні показники для кожного виду товару. В якості показників для ідентифікації товарів повинні бути обрані такі, що відповідають певним вимогам. Вони повинні бути об'єктивними, типовими, здатними до співставлення і перевірки, ускладнювати фальсифікацію.

Найбільше значення серед перелічених критеріїв має типовість, яка може бути визначена за допомогою одного або комплексу показників. При неможливості ідентифікації за допомогою одного показника використовується комплекс показників, які доповнюють його (ідентифікація кави за кофеїном може бути доповнена органолептичними методами і визначенням мікроструктури).

Об'єктивність і незалежність є важливими якостями критеріїв ідентифікації. Вони не повинні залежати від суб'єктивних факторів (професіоналізму особи, яка досліджує товар, інтересів виробника, умов проведення досліджень та ін.).

Здатність до перевірки означає, що при повторних перевірках незалежно від обставин, умов ідентифікації будуть отримані ті ж самі або близькі до первинних результати.

Складність фальсифікації може бути гарантом надійності та достовірності результатів, отриманих при ідентифікації. Тому необхідно вибирати такі показники, при підробці яких фальсифікація не має сенсу (наприклад, жирнокислотний склад масла).

При ідентифікації товари повинні проходити комплексну оцінку, при якій найбільше значення мають критерії типовості та ті, які важко фальсифікувати. Але в нормативних документах не завжди передбачені всі необхідні критерії, тому потрібно мати додаткову інформацію про показники, визначення яких допоможе об'єктивно здійснити ідентифікацію товару. Так, наприклад, олію можна ідентифікувати за органолептичними показниками, жирнокислотним складом тригліцеридів і показником переломлення, м'ясо -- за маркуванням.

Размещено на Allbest.ru