Особливості обліку та оподаткування претензійної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості обліку та оподаткування претензійної роботи

Студентки групи ОАм-51

Стельмащук Юлії

Успішне функціонування держави й усіх її інститутів, наповнення бюджету, розвиток ринкового механізму, забезпечення соціальної стабільності можливі тільки в умовах законності та дисципліни в діяльності суб'єктів різних видів правовідносин.

У процесі формування правовідносин всі суб'єкти, у т. ч. юридичні та фізичні особи -- платники податків, набувають певних зобов'язань. Проте з різних причин, як об'єктивних, так і суб'єктивних, зобов'язання ними можуть не виковуватися, що завдає шкоди особистим і державним інтересам.

Державна фіскальна служба України відповідно до своїх функцій і завдань, визначених законодавством, забезпечує ефективне функціонування та організацію податкових правовідносин, сплату податків і зборів у порядку, встановленому законом, утримання не сплачених у строк податкових платежів.

Однією з ланок реалізації цього завдання у поєднанні з адміністративно-правовим і процесуальним підходами є організація претензійно-позовної роботи органів ДФС з платниками податків. Інститут претензійного врегулювання податкових спорів за змістом є втіленням нормативних засад податкового, цивільно-процесуального та господарсько-процесуального права, спрямованих на заохочення суб'єктів податкових відносин дотримуватися податкової дисципліни, безпосередньо врегульовувати спори між собою, без звернень до суду.

Стосовно організації самої правової роботи на підприємстві та методики її ведення, то тут, окрім ГПК, ЦПК та Кодексу України про адміністративне судочинство провідну роль відіграють рекомендації та роз'яснення Міністерства юстиції України. Зокрема, рекомендації Міністерства юстиції №2 від 15.01.1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації», де досить детально викладено інформацію щодо того, яким чином треба вести претензійно-позовну роботу.

А в контексті діловодства юридичної служби цікавими є чотири форми реєстрів, пов'язаних із виставленням претензій та поданням позовів. Зазначенні Рекомендації підготовлені з урахуванням досвіду роботи в умовах становлення нових економічних відносин та можливостей їх використання підприємствами, організаціями та установами. Метою Рекомендацій насамперед є надання практичної та методичної допомоги господарським керівникам, підприємцям, працівникам юридичної служби та інших структурних підрозділів в організації ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві згідно з Господарсько-процесуальним кодексом України.

Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за стан претензійно-позовної роботи. Недодержання встановленого порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів є порушенням державної дисципліни і тягне за собою відповідальність винних у цьому посадових осіб згідно з чинним законодавством України.

Претензійна робота є самостійним етапом правової роботи.

До претензійної роботи відноситься:

1. підготовка, одержання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій;

2. пред'явлення і розгляд претензій;

3. здійснення реєстрації, обліку, зберігання і відправки претензійних матеріалів;

4. здійснення контролю за претензійним виробництвом;

5. розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійної роботи, підготовка пропозицій щодо її удосконалення.

Правовою формою, в якій знаходить вираз претензійна робота, є претензія - письмове звернення до контрагента з вимогою безпосередньо відновити порушене право і законні інтереси без втручання юрисдикційних органів. податковий цивільний право претензія

Претензія - вимога про усунення недоліків в кількості і якості поставленого товару, відшкодування збитків, сплати боргів і штрафів. У комерційній практиці пред'явлення претензії є зазвичай першим кроком у вирішенні виникаючих між контрагентами суперечок. І тільки після відмови в задоволенні претензії (або отримання відповіді на неї у встановлені терміни) пред'являється позов. Останній являє собою звернення в судові органи за захистом порушеного права чи іншого охоронюваного законом інтересу.

Вимоги щодо форми позовної заяви встановлені ст. 54 ГПК України, відповідно до якої позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі. Норми ГПК України не визначають способів і технічних засобів, за допомогою яких допускається виготовлення позовної заяви. У судовій практиці склався звичай, згідно з яким позовна заява виготовляється на па-перовому носії за допомогою друкарської чи комп'ютерної техніки. Не заперечується виготовлення позовної заяви рукописним способом.

У разі порушення контрагентом майнових прав, законних інтересів підприємства відповідний відділ, служба, готує проект претензії для обов'язкового пред'явлення контрагенту з пропозицією погасити заборгованість, відшкодувати заподіяну шкоду або сплатити передбачені в чинному законодавстві або договором штрафні санкції.

Строк для пред'явлення претензії обчислюється з того дня, коли підприємство дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Підбір матеріалів та подання відомостей, необхідних для пред'явлення претензії, здійснюється відповідними відділами або службами підприємства, на які за Положенням про службу (відділ) покладено функції захисту майнових інтересів підприємства.

Відповідний відділ або служба підприємства, дізнавшись про порушення майнових прав і законних інтересів підприємства, протягом одного робочого дня готує, за наявності необхідності, письмовий висновок на основі документів, що підтверджують факт порушення майнових прав і законних інтересів підприємства. Після чого передає працівнику юридичної служби письмовий висновок, належним чином оформлене, копії документів, що свідчать про факти порушення. Оформлення претензій до контрагентів виконується працівником юридичної служби на підставі письмового висновку і наданих документів.

При необхідності для підготовки тексту претензії можуть залучатися і інші працівники підприємства.

У претензії повинні бути вказані:

1. повне найменування та реквізити заявника претензії та підприємства, якому вона подається;

2. дата пред'явлення і номер претензії;

3. обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

4. докази, що підтверджують наявність цих обставин (посилання на нормативний акт);

5. вимога заявника;

6. сума претензії, її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

7. платіжні реквізити заявника претензії;

8. перелік документів, що додаються до претензії;

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним засвідчених копіях. Документи, які є в іншої сторони, до претензії можна не докладати із зазначенням про це в останній. Працівник юридичної служби готує проект претензії протягом двох днів.

Після правової оцінки юридичної служби претензія підписується керівником або заступником керівника підприємства та надсилається адресатові рекомендованим листом або листом з повідомленням, або вручається під розписку. Після надсилання претензії квитанція про відправку рекомендованим листом або доказ вручення претензії передаються працівнику юридичної служби для прилучення до претензійної справі. Претензія повинна бути розглянута відповідачем у місячний строк з дня її отримання.

Про фактичне виконання претензії структурний підрозділ або юридична служба здійснює відповідний запис в журналі обліку претензій. Якщо претензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних підстав, залишена без розгляду, претензійні матеріали з висновком та документами, які обгрунтовують безпідставність цього відхилення, передаються відповідними структурними підрозділами для підготовки позовної заяви.

Керівник підприємства або його заступник при надходженні претензій розглядає їх і відправляє на перевірку структурному підрозділу та юридичній службі для виконання.

При перевірці матеріалів претензій слід уточнити такі обставини:

1. наявність всіх документів, які підтверджують обгрунтованість претензії;

2. правильність розрахунку;

3. наявність правових підстав для визнання чи відхилення претензії.

Після первинної правової оцінки претензійні матеріали у визначений на підприємстві строк передаються юридичною службою у відповідні підрозділи для підготовки висновку по суті претензійних вимог. Матеріали передаються під розписку через канцелярію. Структурний підрозділ, яке отримало претензійні матеріали, повинен у встановлений на підприємстві строк перевірити їх та підготувати письмовий висновок про обгрунтованість претензійних вимог.

У разі необхідності структурний підрозділ проводить звірку розрахунків, структурний розслідування та інші дії, які забезпечують врегулювання спору в претензійному порядку.

Висновок з претензійно матеріалами передається в юридичну службу.

Юридична служба з урахуванням висновку готує проект відповіді про відхилення або визнання (повне або часткове) претензії, а там, де юридичної служби немає, проект відповіді готує структурний підрозділ, якому передано на перевірку претензію.

Відповідь на претензію повинен містити таку інформацію:

1. повне найменування і поштові реквізити підприємства, що дає відповідь на претензію та підприємства, якому відповідь на претензію направляється;

2. дату і номер відповіді;

3. у разі коли претензію визнано повністю або частково - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми, або строк, спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

4. коли претензію відхилено повністю або частково - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обгрунтовують відхилення претензії;

5. перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обгрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується керівником підприємства або його заступником та надсилається рекомендованим листом, листом з повідомленням або вручається під розписку. Результати розгляду вносяться в журнал обліку претензій.

Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, заявник претензії по закінченню 20 днів після одержання відповіді має право пред'явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додається також копія претензії.

У разі порушення строків розгляду претензії, встановлених ст. 7 АПК України, або залишення її без відповіді, арбітражний суд в подальшому при розгляді господарського спору має право стягнути в дохід державного бюджету з підприємства допустив таке порушення, штраф у розмірі 2% суми претензії.

Претензійні матеріали, отримані підприємством, реєструються в книзі вхідної кореспонденції, а ті, що відправляються підприємством - у книзі вихідної кореспонденції.

До отриманих претензійних матеріалів додається конверт зі штампом пошти з датою відправки, який є єдиним доказом своєчасної чи несвоєчасної відправки матеріалів. При реєстрації претензії перевіряється наявність всіх документів, зазначених у додатку до неї. При відсутності або невідповідності документів, зазначених у додатку, працівниками канцелярії складається акт і підписується не менш ніж 3-ма особами.

Канцелярія після реєстрації претензії чи позовної заяви і резолюції керівника підприємства в той же день передає ці документи в юридичну службу (при відсутності такої - структурному підрозділу, якому доручена перевірка претензії і підготовка відповіді на неї), яка здійснює їх реєстрацію в журналі обліку (Додаток) і первинну правову оцінку, формує претензійну справу, готує відповідь на претензію.

Претензійні підприємства і ті, що надходять, зберігаються в окремих папках (незакінчені претензії; закінчені претензії).

Журнал обліку претензій, що пред'являються підприємством рекомендуємо оформляти з передбаченням наступних граф:

1. № по порядку.

2. Дата і номер.

3. Найменування підприємства, якому пред'явлено претензію, місцезнаходження.

4. Сума претензії (якщо вона підлягає грошовій оцінці).

5. Суть претензії.

6. Дата відповіді, якщо передбачається.

7. Дата і номер відповіді та її реєстрації в канцелярії підприємства.

8. В якій мірі визнана (повністю, частково), сума.

9. В якій мірі відхилена (повністю, частково), сума.

10. Дата і номер платіжного документа про перерахування суми, визнаного у відповіді.

11. Дата передачі претензійних матеріалів в юридичну службу.

12. Дата передачі відповіді у структурний підрозділ.

Журнал реєстрації претензій, пред'явлених підприємству може оформлятися аналогічно.

Закінчені претензії і позовні матеріали зберігаються юридичною службою на протязі 3-х років до передачі їх для зберігання в архів. Ці матеріали підшиваються у відповідні папки в тій послідовності, в якій вони були зареєстровані.

Крім того, норми ЦК та ГК встановлюють наступні можливі правові наслідки в разі невиконання або неналежного умов договору: стягнення неустойки (штрафу, пені), відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язань, інфляційних втрат кредитора.

Однак звертаємо увагу, що норми ГК не містять визначення поняття неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань. Для визначення цих понять необхідно керуватись положеннями ЦК. Так, норма статті 549 ЦК визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штраф - це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання. Пеня - це неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Слід зауважити, що при укладенні договору сторони можуть передбачити наступний порядок застосування господарських санкцій, а саме:

* стягнення тільки штрафних санкцій;

* стягнення шкоди крім штрафних санкцій;

* стягненню підлягають штрафні санкції або відшкодування шкоди.

У разі відсутності умов договору про такому порядку застосування санкцій застосовуються загальні положення законодавства. Так, за загальним правилом пеня застосовується за прострочення платежу. Штраф може бути застосований також за виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом.

Слід зазначити, що згідно з нормами статті 7 ГПК претензія розглядається протягом одного місяця, а у разі, якщо обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виробником, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю товару, розглядаються протягом двох місяців.

При розгляді претензії підприємства за необхідності мають право звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Акт звірки взаємних розрахунків є важливим доказом в суді, якщо він містить посилання на первинні документи та підписаний уповноваженими представниками сторін.

Податковий облік

Податок на додану вартість

Як ми знаємо, згідно з нормами пункту 188.1 Податкового кодексу (ПК) база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. При цьому договірна (контрактна) вартість включає будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, які передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Слід зазначити, що нарахування та отримання від боржника сум господарських санкцій (сум забезпечень договірних зобов'язань) згідно з нормами статей 546, 549 ЦК не вважається компенсацією вартості товарів / послуг, а отже, не включається в базу оподаткування ПДВ.

Представники ДФСУ в Узагальнюючої податкової консультації щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість та складу витрат коштів, отриманих як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів / послуг, затвердженої наказом від 06.07.2012 № 590 (наказ № 590), повідомили, що «Суми коштів, отримані як сума штрафу та / або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення грошового зобов'язання, 3 відсотки річних від простроченої суми (або інший відсоток, встановлений договором), які покупець сплачує постачальнику у разі затримки оплати за товари / послуги, не змінюють базу оподаткування ПДВ поставлених товарів / послуг». Тобто при отриманні від покупця сум штрафів, пені і неустойки у продавця не виникає податкове зобов'язання з ПДВ.

Аналогічно, «суми коштів, що сплачуються у вигляді штрафів та/або неустойки чи пені, втрат від інфляцій за весь період прострочення поставки, 3 відсотків річних від вартості несвоєчасно поставлених товарів/послуг (або інший відсоток, встановлений договором) при затримці постачання товарів/послуг покупцю, не змінюють базу поставлених товарів/послуг». Тобто при сплаті постачальником сум штрафів, пені та неустойки база оподаткування ПДВ не змінюється.

Податок на прибуток

Згідно з нормами пункту 137.13 ПК суми отриманих штрафів, пені, неустойки (за рішенням сторін договору, відповідних державних органів або суду), включаються до складу доходів підприємства датою їх фактичного надходження.

Поряд з наведеними нормами, норми підпункту 136.1.5 ПК дозволяють не включати до складу доходів суми коштів або вартість майна, отримані за рішенням суду або в результаті задоволення претензій як компенсація прямих витрат або збитків, понесених підприємством в результаті порушення його прав та охоронюваних законом, а також суми відшкодування моральної шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені підприємством до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Отже, в податковому обліку підприємству необхідно чітко відокремити суми неустойки від сум відшкодування прямих витрат або збитків.

У той же час суми штрафів, пені, неустойки, що підлягають оплаті не включаються до складу витрат підприємства - боржника на підставі норм 139.1.11 ПК. Аналогічну думку висловлено представниками ДПСУ в наказі № 590.

Таким чином, кредитор на дату отримання від боржника суми неустойки (штрафів, пені) повинен збільшити на цю суму доходів, а боржник, який сплатив такі суми, не матиме права на включення таких сум до витрат для цілей оподаткування прибутку.

Бухгалтерський облік

Щодо пред'явлених і одержаних штрафів, пені, неустойки, відшкодування збитків та інших господарських санкцій, можна сказати наступне.

Для ведення обліку розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також щодо розрахунків за штрафами, пенею, неустойками, Інструкцією по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом МФУ від 30.11.1999 № 291 (Інструкція № 291), призначений субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями». Причому по дебету цього субрахунку відображається виникнення дебіторської заборгованості за вищевказаним розрахунками, за кредитом - її погашення грошовими коштами, ТМЦ або іншими видами активів.

Виникнення дебіторської заборгованості практично завжди пов'язане з визнанням доходу, отже, на дату визнання боржником неустойки, штрафів, пені або рішення суду, у підприємства виникає дохід. Цей прибуток акумулюється на субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки».

Що стосується сум штрафів, пені, неустойки, відшкодування збитків, підлягають сплаті і оплачених слід зазначити наступне.

Згідно з нормами пункту 5 П(С)БО 11 «Зобов'язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 № 20, зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Тобто у підприємства - боржника з'являються зобов'язання, тобто заборгованість, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Для ведення обліку боржником визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів Інструкцією № 291 призначений субрахунок 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Підприємством-покупцем було виставлено претензію підприємству-постачальнику за прострочення поставки продукції на суму 2500,00 грн., що відповідає умовам договору купівлі-продажу. Як відобразити дану операцію в обліку, якщо підприємство-продавець визнало претензію та оплатило неустойку? Які податки з цієї операції потрібно сплатити?

Облік пред'явлених претензій відповідно до Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р. ведуть на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” з використанням субрахунку 374 “Розрахунки за претензіями”. Виникнення (нарахування) заборгованості за претензіями відображають за дебетом субрахунку, погашення (списання) - за кредитом.

Одночасно з нарахуванням заборгованості за претензією підприємство визнає дохід, який відображають за кредитом рахунку 71 “Інший операційний дохід” за субрахунком 715 “Одержані штрафи, пені, неустойки”.

Щодо оподаткування операцій за претензіями, то ніяких особливостей не існує. Сума, що нарахована за претензією та визнана боржником, включається до складу валових доходів платника податку та оподатковується за ставкою 25%. ПДВ та інші податки з цієї суми не сплачуються.

Операції з обліку розрахунків за претензіями будуть відображатися наступними проводками:

Наприклад:

1)відображені суми,помилково зняті з поточного рахунку: Дт 374-Кт311;

2)відображені суми штрафів,пені,неустойки,що стягуються за недотримання договірних зобов'язань: Дт374-Кт715;

3)виставлена претензія за оприбутковані ТМЦ: Дт 374-Кт 20,22,28 тощо;

4)відображені суми платежів за претензіями : Дт 30,31-Кт 374;

5)на суми відновлених платежів: Дт 20,92 тощо Кт374.

На Дт 374 відображають такі суми претензій:

1) за виявлені при перевірці розрахунків постачальників невідповідність цін, тарифів, передбачених договорами, арифметичної помилки;

2) за виявлену невідповідність якості або кількості товарів;

3) за брак, що виник з вини постачальника;

4) за суми, помилково списані установами банків з рахунку під-ва.

Підставою для записів операцій на рахунку 374 є:

1) акти прийому вантажів;

2) рішення арбітражних органів;

3) письмові погодження постачальників;

4) виписки банку.

За Кт 374 відображається погашення претензій або їх списання.

Треба також зауважити, що в Інструкції про застосування Плану рахунків не завжди повною мірою надано пояснення щодо застосування регламентованих рахунків. Так, субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» призначено для ведення обліку «розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, недодержками». Виходить, що така характеристика субрахунку не дає права на відображення претензій дебіторам, оскільки їх не можна віднести до жодної групи з наведених у характеристиці субрахунку.

В українській науковій літературі під терміном «претензія» розуміють вимогу кредитора до боржника про добровільну сплату боргу, відшкодування збитків, сплату штрафу, усунення недоліків поставленої продукції або виконаної роботи. Виходячи із цього визначення претензії пред'являються не лише до постачальників і підрядчиків, а й до дебіторів, тому що у діяльності будь-якого підприємства виникають події, коли контрагент порушує умови договору і не оплачує поставлений йому товар (надані послуги, виконані роботи), а підприємство може захистити свої порушені права шляхом претензійного врегулювання виниклої суперечки.

При цьому стаття 229 ГК містить спеціальну норму, згідно якої суб'єкт господарських відношень, порушивши грошове зобов'язання, повинен відшкодувати заподіяні таким невиконанням збитки і сплатити штрафні санкції.

Таким чином необхідно зазначити, що характеристика субрахунку потребує редагування, а саме: субрахунок призначено для ведення обліку розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, дебіторам підприємства, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами та пенею.

Размещено на Allbest.ru