Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

Для реалізації сучасних політичних амбіцій і економічних інтересів та відпрацювання стратегічних прогностичних моделей, реалізації політики у сфері ІБ керівництво Великобританії потребує відповідної оперативної інформації з широкого кола питань, добування якої покладено на спецслужби цієї країни.

На сучасному етапі головним завданням системи спецслужб

Великобританії визначено здійснення діяльності з метою забезпечення урядової політики безпеки, яка включає:

- захист Великобританії, її закордонних територій, британських підданих та власності від низки загроз, включаючи тероризм та кіберзагрози;

- забезпечення оборони Великобританії та захисту її зовнішньополітичних інтересів;

- захист та забезпечення економічного добробуту Великобританії;

- визначення та попередження проявів організованої злочинності.

Вищими посадовими особами в системі спецслужб Великобританії є:

- Голова Об'єднаного розвідувального комітету, який одночасно є начальником Штабу оцінки розвідувальної інформації;

- Радник Прем'єр-міністра Великобританії з питань безпеки, який одночасно є головною посадовою особою в секретаріаті Кабінету міністрів країни з питань розвідки та безпеки.

Центральним органом системи розвідки Великобританії, який здійснює узагальнення та оцінку всієї розвідувальної інформації, а також періодичний контроль діяльності спецслужб, є Об'єднаний розвідувальний комітет (ОРК) Joint Intelligence Committee (JIC).

Комітет організаційно входить до складу Секретаріату Кабінету міністрів, який, у свою чергу, забезпечує діяльність прем'єр-міністра та координує діяльність урядових міністерств.

До складу ОРК входять 24 члени - керівники розвідувальних агентств та основних урядових структур, які є споживачами розвідувальної інформації (міністерства закордонних справ, міністерства оборони, міністерства внутрішніх справ, департаменту торгівлі та індустрії, департаменту міжнародного розвитку, міністерства фінансів, секретаріату кабінету міністрів). На засідання комітету можуть бути запрошені представники інших міністерств, коли обговорюються питання, що мають безпосереднє до них відношення. Функції комітету полягають в отриманні, визначенні пріоритетності та розповсюдженні розвідувальної інформації, яка стосується національних інтересів держави, особливо у галузі безпеки, оборони, ІБ та міжнародних справ, на вимогу споживачів, а також контроль за рівнем доступу до інформації. Крім того комітет періодично перевіряє діяльність спецслужб на предмет відповідності здобутої розвідувальної інформації вимогам та завданням, які ставляться перед ними.

Одною з ключових функцій ОРК є формулювання розвідувальних оцінок, які є офіційними точками зору уряду Великобританії щодо певних питань або ситуацій.

ОРК здійснює оцінку інформації, що надходить з різних джерел, включаючи відкриті джерела та доповіді розвідувальних органів. Вся розвідувальна інформація вищого рівня доповідається через Штаб оцінки розвідувальної інформації (ШОРІ), проте в окремих випадках вона може надаватися споживачам безпосередньо від розвідувальних агентств.

Додатково у тісній взаємодії з ОРК діють такі органи:

- Комітет постійних секретарів з питань розвідки та безпеки - проводить загальне обговорення і надає рекомендації стосовно основних завдань та фінансових потреб спеціальних служб. Комітет очолюється секретарем Кабінету міністрів. Членами комітету є: директори MI-5, М1-6 та Штаб-квартири урядового зв'язку (ШКУЗ), начальник Штабу розвідки Міністерства оборони, а також заступники міністрів торгівлі та фінансів з питань розвідки. Засідання комітету проводяться щоквартально;

- Координаційне бюро з питань розвідки та безпеки - займається вирішенням спірних питань, які періодично виникають між спецслужбами країни, насамперед щодо розмежування сфер компетенції, завдань та розподілу загального річного бюджету. Крім того, здійснює контроль за діяльністю ОРК. Бюро очолює заступник секретаря Кабінету міністрів.

Служба безпеки (MI-5) / Security Service (SS) - головний контррозвідувальний орган країни, призначений для захисту державних інтересів на території Великобританії від загроз національній безпеці.

Законодавчим підгрунтям діяльності МІ-5 є "Закон про службу безпеки" від 1989 р., яким встановлено підпорядкування Служби міністру внутрішніх справ, визначено основні її функції та контроль за нею. Британська Служба безпеки здійснює свою діяльність відповідно до повноважень, наданих законом міністру внутрішніх справ, але не є частиною МВС.

У "Законі про Службу безпеки" встановлено відповідальність міністра внутрішніх справ за британську Службу безпеки. Він підзвітний Парламенту і тим самим громадськості за роботу даної служби. Після консультацій з прем'єр-міністром він призначає Генерального директора Служби безпеки, який її й очолює. Заступник Генерального директора надає йому підтримку і відповідає за консультації в області розвідки і безпеки, контррозвідку, боротьбу з розповсюдженням засобів масового ураження і за питання, пов'язані з оперативними можливостями британської Служби безпеки.

Відносини між міністром внутрішніх справ і Генеральним директором є вирішальними для діяльності Служби. Генеральний директор знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні міністра внутрішніх справ і регулярно надає йому інформацію: про будь-які зміни, що стосуються загроз національній безпеці, про значні поточні розслідування і з будь-яких інших важливих питань. Він також схвалює щорічні пріоритети британської Служби безпеки. Через керівництво Міністерства внутрішніх справ MI-S інформує уряд Великобританії. Окрім того, Генеральний директор служби регулярно користується правом безпосередньої доповіді прем'єр-міністру.

Міністр внутрішніх справ особисто санкціонує видачу ордерів відповідно до "Закону про регулювання повноважень в області розслідувань 2000 р." (RIPA). Завдяки таким ордерам є можливість здійснювати перехоплення повідомлень, проникати в приватне житло або проводити електронне спостереження.

У демократичній країні служба безпеки повинна бути аполітичною. У Законі висловлено обов'язок Генерального директора стежити за тим, щоб британська Служба безпеки не просувала інтереси будь-якої політичної партії чи вчинювала певні дії з політичних мотивів. її роль - забезпечувати захист демократії, а не впливати на неї.

Основними завданнями МІ-5 є:

* запобігання збиткам, які можуть бути заподіяні Великобританії від розвідувальної та іншої прихованої діяльності інших держав;

* охорона економічного благополуччя Сполученого Королівства від загроз, витікаючих з дій або намірів осіб, що проживають за межами Великобританії;

* виявлення та моніторинг нових і виникаючих видів загроз безпеці держави шляхом збору, аналізу та узагальнення контррозвідувальної інформації; інформування керівництва країни про викриті загрози та вжиті заходи щодо їх ліквідації;

* здійснення заходів щодо припинення діяльності представників іноземних розвідок у випадку реальної загрози національним інтересам держави шляхом проведенням спеціальних операцій;

* захист чутливої інформації і активів уряду, а також критично важливої національної інфраструктури (Critical National Infrastructure - CNI);

* здійснення заходів щодо інформування керівного складу та персоналу "закритих" підприємств і організацій про можливість здійснення виходу на них іноземних розвідок;

* проведення розслідувань, пов'язаних із "витоком" секретної інформації, надання підтримки поліції та іншим правоохоронним органам в попередженні і розкритті серйозних злочинів;

* сприяння Секретній розвідувальній службі (МІ-6) і Штаб- квартирі британського урядового зв'язку (GCHQ) у виконанні їх статутних функцій.

МІ-5 проводить контррозвідувальну діяльність у збройних силах, державних і приватних відомствах, серед населення країни та її заморських володінь, здійснює таємне спостереження за іноземними підданими, іммігрантами тощо.

Служба безпеки займається також питаннями пропаганди і контрпропаганди, цензури, веде негласне спостереження за дипломатичними та торгівельними представництвами іноземних країн, суспільно-політичними організаціями, здійснює контроль за аеропортами, морськими портами і важливими залізничними станціями. Служба безпеки спирається на розвинену мережу інформаторів, які працюють практично у всіх важливих державних відомствах, а також приватних компаніях.

МІ-5 активно використовує новітні технології у своїй діяльності. Так, у листопаді 2007 року ця організація оголосила про створення в Інтернеті офіційного сайту окрім англійською мовою, ще і версії на китайській і російській мовах із сподіванням, що це спонукає китайських і російських громадян, що проживають у Сполученому Королівстві, активніше співробітничати з британськими службами держбезпеки. Раніше існували версії сайту на мові урду і на арабському, призначені для залучення потенційних співробітників із знанням цих мов в рамках діяльності МІ-5 по боротьбі з тероризмом, яка є основною в роботі відомства.

Центральний апарат МІ-5 складається з семи Директоратів (управлінь) та інших підрозділів.

Директорат "А" - Управління розвідувальних ресурсів і операцій. Відповідає за проведення оперативно-технічних заходів, здійснює вербування агентів, пошук інформації, відповідає за контакти з урядовими організаціями і т.п. Складається з відділів:

"А-1" - таємне проникнення в приватні і службові приміщення, проведення негласних обшуків, несанкціоноване зняття копій з конфіденційних документів і установка пристроїв звукового контролю;

"А-2" - інформаційна безпека. Прослуховування телефонних розмов об'єктів розробки контррозвідки;

"А-3" - розшифровка і обробка результатів прослуховування;

"А-4" - зовнішнє спостереження;

"А-5" - агентура серед обслуговуючого персоналу готелів і співробітників банків, перехоплення поштової кореспонденції;

"А-6" - зв'язок і координація діяльності з іншими британськими та іноземними спецслужбами.

Директорат "В" - Управління по нагляду і матеріально-технічному забезпеченню.

Директорат "С" - Управління охорони режимних об'єктів. Основні функції директорату:

* спецперевірка офіцерського складу і осіб, що поступають на службу до державних установ;

* охорона міністерств, а також контроль охорони об'єктів, що мають військове значення;

* нагляд за дотриманням режиму у військових зонах;

* керівництво офіцерами безпеки, прикомандированими до морських портів і аеропортів;

* розробка мобілізаційних планів, організація і проведення командно- штабних навчань;

* забезпечення економічної безпеки Великобританії.

Директорат "D" - Управління контррозвідки - протидія іноземній розвідці, зокрема промисловій, протидія витоку секретних технологій, запобігання розповсюдженню зброї масового ураження.

До складу Директорату "D" входять відділи:

"К-1" - нагляд за іноземними посольствами, за винятком країн Східної Європи і СНД;

"К-2" - протидія розвідкам країн "російської орбіти", протидія не тільки посольським резидентурам, але і нелегалам;

"К-3" - розробка і вербування агентів, схиляння до неповернення на батьківщину іноземних громадян. Включає не тільки агентуру з іноземців, але і британських громадян, які працюють в різних установах. Має в розпорядженні свою мережу конспіративних квартир, поштових скриньок і т.п.;

"К-5" - веде архів контррозвідки;

"К-6" - контррозвідувальна робота в усіх організаціях Британської Співдружності націй;

"К-9" - спецперевірка співробітників держустанов, що мають допуск до секретної інформації.

Директорат "Е" - Управління по боротьбі із зовнішнім тероризмом.

Директорат "Р" - Управління по боротьбі з внутрішнім тероризмом і підривними елементами у Великобританії і Північній Ірландії.

Директорат "С" - Управління внутрішньої безпеки, відповідає за безпеку співробітників МІ-5.

Інформаційно-аналітичний центр МІ-5 - окрім ведення архіву, відповідає за декілька баз даних.

На офіційному сайті МІ-5 можна дізнатися про методи, які використовують співробітники організації для збору інформації. Серед них електронне спостереження та перехоплення повідомлень.

Електронне спостереження. Служба безпеки користується електронними й іншими методами проведення розслідувань, такими як прослуховування телефонних розмов у будинку або машині об'єкту.

Використання цих методів проводиться в режимі строгого контролю і нагляду. Наприклад, для встановлення прослуховуючого пристрою в будинку об'єкту необхідно, відповідно до частини II "Закону про регулювання повноважень в області розслідувань 2000 р.", звернутися до державного міністра (звично це міністр внутрішніх справ) із заявкою на видачу ордера, що дозволяє порушити недоторканність приватного життя об'єкту.

У більшості випадків необхідно запитати також ордер на "проникнення в житло" відповідно до "Закону про розвідувальні служби 1994 р.", щоб одержати дозвіл на будь-які дії в житловому приміщенні об'єкту, необхідні для прихованої установки прослуховуючого пристрою. Як і у випадку з перехопленням, потрібно переконати державного міністра, що плановані дії є необхідними.

Правила, що регламентують використання методів нагляду або проникнення в житло, роз'яснені в "Кодексі практики з прихованого спостереження". На відміну від перехоплення, результати, отриманні внаслідок прослуховування, можуть використовуватися в суді як докази.

Комісар розвідувальних служб здійснює моніторинг використання Службою ордерів, що дозволяють електронне спостереження, і щорічно складає звіт про свої висновки.

Перехоплення повідомлень, тобто прослуховування телефонних розмов, що ведуться з конкретного телефону, або розкриття і прочитання листів або імейлів об'єкту, може бути проведено тільки на основі ордера, підписаного державним міністром (звичайно це робить міністр внутрішніх справ).

Ці ордери видаються відповідно до положень І частини "Закону про регулювання повноважень в області розслідувань 2000 р.", а операції по перехопленню здійснюються відповідно до "Кодексу практики по перехопленню повідомлень".

Іншим агентствам також дозволяється запитувати ордер на перехоплення. Наприклад, Податкове і Митне управління і поліція також використовують даний метод в своїй роботі. Ордер може бути виданий тільки в тому випадку, якщо державний міністр вважає, що в ньому дотримано вимоги необхідності і відповідності.

У річному звіті Комісара по перехопленню повідомлень розглядається використання перехоплення і приведена таблиця з вказівкою загального числа ордерів, видаваних щорічно агентствам по перехопленню. Важливо відзначити, що закон не дозволяє використовувати результати перехоплення як доказ у суді.

Служба безпеки також може запитати комунікаційні дані відповідно до частини 1 (Розділ II) "Закону про регулювання повноважень в області розслідувань 2000 р.". Як і у разі перехоплення, Служба безпеки зобов'язана продемонструвати, що отримання таких даних необхідне для виконання однієї із статутних функцій Служби, що воно відповідає досягненню поставленої мети і що враховано можливу проблему непрямого втручання в приватне життя інших осіб. Комісар по перехопленню повідомлень також здійснює нагляд за отриманням доступу до такої категорії даних.

Окрім цього, для захисту кібернетичного простору Великобританії на МІ-5, Міністерство внутрішніх справ та ШКУЗ покладена відповідальність за копіювання та зберігання всієї електронної пошти, яка виходить за межі та поступає до країни.

МІ-5 активно взаємодіє з Агентством по боротьбі із небезпечними організованими злочинами - Serious Organised Crime Agency (SOCA). SOCA несе відповідальність за надання допомоги МІ-5 в захисті Сполученого Королівства від шпигунства та саботажу. SOCA також виконує завдання по здобуванню контррозвідувальних даних про ірландський тероризм, забезпечення охорони державних і політичних діячів, важливих об'єктів і таємниць невійськових відомств.

Служба має потужну автоматизовану систему збору інформації, що охоплює всю країну. Крім цього, використовується інформація національних інформаційних автоматизованих служб, таких як: об'єднана урядова, медична, торговельно-фінансова та ін. Таким чином, електронні досьє ведуться практично на кожного британця, на всіх іноземців, іммігрантів, ірландців, активістів громадських організацій, профспілок тощо.

МІ-5 і SOCA мають взаємний доступ до архівних документів. Окрім центрального і регіональних органів, штатна структура МІ-5 включає офіцерів зв'язку, які відповідають за співробітництво з поліцією на місцях. Це пов'язано з тим, що Служба безпеки не має правового статусу і повноважень, які дозволяють самостійно проводити обшуки і арешти, і використовує в подібних операціях співробітників SOCA.

Відділ розслідувань Королівської пошти здійснює контроль поштових повідомлень і перехоплення кореспонденції об'єктів спостереження за поданням МІ-5 чи НКРС поліції. Штат відділу комплектується кваліфікованими фахівцями з числа колишніх поліцейських службовців.

Прослуховування телефонних розмов Служба безпеки здійснює з допомогою Відділу розслідувань компанії "British Telecom". Відділ розслідувань проводить цільове і пошукове прослуховування близько 20 тис. телефонних ліній на рік. Розмови, які представляють інтерес, автоматично записуються і після аналізу передаються в MI-5, або НКРС поліції.

Секретна розвідувальна служба (МІ-6) / Secret Intelligence Service (SIS)

МІ-б - є неофіційним органом Міністерства закордонних справ Великобританії, і одночасно провідним розвідувальним органом (зовнішньополітична розвідка) країни, який призначений для збору розвідувальних даних та проведення нелегальних і підривних операцій за кордоном (при необхідності діє на території країни).

Слід зазначити, що до середини 90-х років минулого століття британська розвідка діяла не маючи державного статусу і була фактично непідзвітною парламенту. "Закон Про розвідувальні служби" був ухвалений парламентом Великобританії у 1994 р. У ньому вперше дано визначення розвідувальної діяльності як "здобування і розповсюдження інформації про діяльність і наміри іноземців за межами Великобританії, а також проведення спеціальних операцій в інтересах національної безпеки".

Зазначений документ підтвердив і без того існуюче де-факто право спецслужб здійснювати свої операції, якщо вони спрямовані на захист національної безпеки та економічного благополуччя держави, а також попередження і розкриття серйозних кримінальних злочинів. Крім цього, закон звільнив від відповідальності співробітників спецслужб за дії, скоєні ними за межами країни з метою виконання своїх функцій, навіть у тих випадках, коли в самій Великобританії вони б розцінювалися як злочинні. Міністрам, у веденні яких знаходяться спецслужби, надано повноваження санкціонувати на свій розсуд операції, пов'язані із втручанням в особисте життя, прослуховуванням, негласним проникненням в житлові та службові приміщення тощо.

Основним завданням MI-6 є збір, обробка та аналіз інформації політичного (дипломатичного), економічного, соціального, військового, науково-технічного, релігійного характеру. Поглиблена інформаційно-аналітична діяльність МІ-6 зосереджена на політичних аспектах зовнішнього, внутрішнього і військового характеру. MI-6 не має власних аналітичних підрозділів і всю отриману і попередньо оброблену оперативну інформацію передає в аналітичні підрозділи МЗС, МО, Об'єднаному антитерористичному центру та МВС.

Структура центрального апарату МІ-6 включає 5 директоратів:

Директорат регіональних контролерів - керує діяльністю всіх закордонних резидентур. Основним напрямом є збір інформації, що стосується зовнішньої і внутрішньої політики іноземних держав, включаючи відомості економічного характеру; військових доктрин і будівництва збройних сил іноземних держав; тероризму і міжнародної організованої злочинності, тощо.

У своїй діяльності Директорат керується завданнями уряду і Об'єднаного розвідувального комітету при Кабінеті міністрів. Він сприяє проведенню зовнішньополітичного курсу Великобританії на міжнародній арені та її політиці у військовій області, включаючи операції нелегальної розвідки.

Директорат постановки завдань та підготовки розвідувальної інформації - отримує замовлення щодо інформації, яка цікавить споживачів (головним чином, МЗС та міністерство оборони), ставить завдання на добування інформації. Обробляє й аналізує розвідувальну інформацію, готує і реалізує вихідні документи розвідки.

Адміністративно-кадровий директорат - займається адміністративно-управлінськими питаннями, а також питаннями підбору та розстановки кадрів.

Директорат спеціальної розвідки - забезпечує спеціальну службу сучасними технічними засобами для ведення оперативної роботи.

Директорат зовнішньої контррозвідки та безпеки - займається упровадженням своїх агентів до структур спеціальних служб інших країн та забезпечує безпеку роботи англійської розвідки.

Крім зазначеного, до складу МІ-6 входять також радник із питань міжнародних відносин (співробітник МЗС) та група зв'язку міністерства оборони.

Розвідслужбою збираються відомості відповідно до вимог і пріоритетів, встановлених Об'єднаним розвідувальним комітетом (ЛС) і схвалених міністрами британського уряду. МІ-6 залучає людські джерела і використовує технічні ресурси відповідно до цих вимог, а також підтримує зв'язок з широким колом іноземних розвідок і служб безпеки.

Для виконання цих обов'язків МІ-6 тісно співпрацює з іншими британськими службами розвідки і безпеки: Службою безпеки (SS), Центром урядового зв'язку (GCHQ), Збройними силами, Міністерством Оборони, Міністерством закордонних справ і у справах Співдружності (FCO), Міністерством внутрішніх справ, Службою доходів і митниці Її Величності (НМ Revenue and Customs), а також іншими агентствами і урядовими установами Сполученого Королівства із забезпечення дотримання законів.

У тих випадках, коли у МІ-6 відсутні можливості використовувати вже існуючі, розвідка йде на утворення нових установ прикриття. Зазвичай, це робиться шляхом заснування закордонних комерційних структур у таких ключових галузях, як фінанси, телекомунікації, транспорт, торгівля зброєю, політичний та військовий консалтинг тощо. Англійською розвідкою використовуються в якості прикриття і різноманітні міжнародні організації, в тому числі і благодійні. Фінансуються такі організації в основному урядом Великобританії шляхом надання за цільовим призначенням коштів у прихованій від громадськості формі. Таким чином, забезпечуються позиції для збирання розвідувальної інформації з різних питань, починаючи із політичної розвідки і закінчуючи здобуванням військової інформації, актуальних матеріалів, необхідних для організації боротьби із тероризмом та незаконною торгівлею наркотиками, а також здійснення вигідного інформаційного впливу.

Особливий інтерес британська сторона проявляє до представників недержавних засобів масової інформації, з-поміж яких ведеться відбір так званих "дружніх журналістів". За сприянням Всесвітньої служби тренінгу "ВВС" проводиться підготовка журналістів, які оволодівають можливістю надавати оперативну інформацію протягом 2-3 хвилин з місця подій.

Стратегічна радіо- та радіотехнічна розвідка (Штаб-квартира урядового зв'язку - ШКУЗ) / Government Communications Headquarters (GCHQ)

GCHQ підпорядкована Міністерству закордонних справ і забезпечує планування, координацію діяльності та використання всіх засобів електронної розвідки Міністерства оборони Великобританії, як на території метрополії, так і на заморських територіях.

Законодавчим підгрунтям діяльності GCHQ є "Закон про розвідувальні служби 1994 р.", у відповідності до якого загальне керівництво Службою здійснює міністр закордонних справ.

Основним призначенням ШКУЗ є ведення радіоелектронної розвідки зовнішніх і внутрішніх об'єктів, розробки шифрів і кодів, методів радіоелектронної безпеки державних ліній і засобів зв'язку. Значна увага приділяється перехопленню міжнародного телефонного і телефаксного супутникового зв'язку іноземних урядів, дипломатичних представництв, великих корпорацій, банків і осіб за вибором. Завдання по забезпеченню радіоелектронної безпеки державних ліній і засобів зв'язку виконуються групою радіоелектронної безпеки ШКУЗ у взаємодії із МІ-5.

Завданнями GCHQ є:

- прослуховування іноземних урядових, військових, відомчих каналів зв'язку, перехоплення міжнародного телефонного та телефаксного зв'язку в інтересах отримання розвідувальних даних;

- відслідковування або перешкоджання електромагнітним, акустичним та іншим видам випромінювань технічними засобами, а також здобуття інформації шляхом перехоплення сигналів, в т.ч. закодованих;

- розробка кодування та захист національних (урядових) каналів зв'язку;

- надання консультативної допомоги з лінгвістичного забезпечення, включаючи технічну термінологію, а також криптографії та інших питань щодо захисту інформації збройним силам, уряду Великобританії та іншим організаціям за призначенням прем'єр-міністра країни.

До складу центрального апарату GCHQ входить 6 директоратів: Планування розвідки (Operations & Requirements) - відповідає за планування розвідки та забезпечує обробку і надання інформації. Директорату підпорядковані управління:

- "J" - електронної розвідки країн Східної Європи та СНД;

- "К" - електронної розвідки регіонів світу та країн Західної Європи;

- "Н" - розшифрування отриманої інформації (криптологічне);

- "X" - інформаційний центр, оснащений сучасними потужними комп'ютерами;

- "Ж" - зв'язків та співробітництва із розвідувальними службами союзницьких країн.

Адміністративний (Organization & Establishment) - відповідає за адміністративний напрямок діяльності служби та забезпечує підготовку і призначення кадрів, як у Великобританії, так і на заморських територіях, а також відповідного персоналу для посольств Великобританії.

Забезпечення безпеки урядового зв'язку (Communications Security) відповідає за забезпечення безпеки урядового зв'язку Великобританії та його шифрування.

Розробки та впровадження планів (Plans) - відповідає за розробку і впровадження планів на тривалий період (розміщення станцій прослуховування тощо).

Оперативного прикриття станцій прослуховування (Composite Signals Organizations - CSO) - забезпечує офіційне прикриття станцій прослуховування GCHQ, дислокованих у всіх регіонах світу.

Перекладу повідомлень (Joint Technical Languages Services - JTLS) - відповідає за переклад отриманих повідомлень (розмови пілотів, інформаційні сайти посольства тощо).

У Стратегії кібербезпеки передбачено, що Управління урядового зв'язку (GCHQ) задіяне у боротьбі з кіберзлочинністю. Для цього на базі GCHQ створено Центр операцій з кібербезпеки (Cyber Security Operations Centre), до складу якого включено поліцейських, фахівців в області ІБ та експертів збройних сил. Також GCHQ допомагає приватним компаніям в усуненні недоліків безпеки мереж.

На Міністерство оборони і GCHQ Великобританії покладено також додаткові обов'язки по моніторингу соціальних мереж і виявленню зародження екстремістського потенціалу в них.

Військова розвідка посідає важливе місце в системі спеціальних служб Великобританії і виконує роль головного експерта британського уряду в галузі аналізу, узагальнення і оцінки воєнних можливостей іноземних країн (збройні сили, мобілізаційні ресурси країни тощо), особливо тих, де виникає загроза як британським інтересам, так і міжнародній безпеці взагалі.

Загальне керівництво розвідкою в збройних силах Великобританії здійснює Штаб розвідки Міністерства оборони - ШРМО (Defense Intelligence - DI).

Штаб розвідки Міністерства оборони був створений у 1964 р. шляхом злиття керівних елементів розвідувальних управлінь Сухопутних військ, Військово-повітряних сил, Військово-морських сил та об'єднаного розвідувального бюро, яке займалось економічним та науково-технічним аналізом потенціалів зарубіжних країн. На сьогодні розвідувальні управління входять в структуру Головного штабу СВ, штабів ВПС і ВМС відповідно.

Головним завданням Військової розвідки визначено надання своєчасних та важливих розвідувальних даних для:

- забезпечення прийняття рішень керівництвом МО Великобританії у сфері оборонної політики та застосування ЗС Великобританії за кордоном;

- забезпечення прийняття рішень в галузі нарощування власних оперативних можливостей, в тому числі в рамках програм закупівлі озброєння і військової техніки;

- забезпечення аналізу та обробки інформації на національному рівні;

- планування розвідки в рамках збройних сил;

- координації діяльності розвідувальних органів штабів видів ЗС.

Протягом останніх років Військова розвідка Великобританії була суттєво реформована. Так, з метою інтегрування можливостей всіх добуваючих розвідувальних органів як на території Великобританії, так і за кордоном була утворена Група збору розвідувальної інформації (далі ГЗРІ).

ОРК був проінформований щодо переваг такого рішення: досягнення більшої інтеграції та взаємодії між усіма компонентами у складі ГЗРІ, а також взаємодії з іншими представниками розвідувального товариства. Більша частина діяльності ГЗРІ спрямована на підтримку військових операцій.

Крім того, Помічнику начальника Штабу оборони підпорядковуються Центр розвідки та безпеки, який є головною військово-навчальною базою ЗС Великобританії з підготовки фахівців воєнної розвідки та контррозвідки. У Центрі проходять навчання кадрові військовослужбовці від рядового до старшого офіцера видів ЗС Великобританії, офіцери країн Британської Співдружності, НАТО та країн-партнерів, а також цивільні особи, які знаходяться на службі в Міністерстві оборони Об'єднаного Королівства. Слід зазначити, що створення єдиного центру підготовки для всіх видів ЗС значно зменшило фінансові витрати та дозволило підвищити ефективність фахової підготовки.

Керівництво забезпеченням розвідувальними можливостями Помічник начальника Штабу оборони здійснює через Управління стратегії та політики розвідувальних можливостей (Рис. 2).

Рис. 2. Місце Військової розвідки Великобританії в структурі Міністерства Оборони та Штабу оборони країни.

Основними складовими Групи збору розвідувальної інформації (далі ГЗРІ) є такі:

Об'єднаний центр повітряної розвідки (JARIC - Joint Air Reconnaissance Intelligence Centre), який має статус Національного центру обробки аеро-фото інформації (The National Imagery Exploitation Centre). Роль: забезпечення оборонного планування, а також планування бойових операцій та здійснення розвідувального аналізу. В центрі служать висококваліфіковані фахівці, які забезпечують споживачів в ЗС Великобританії, а також у країнах-партнерах відповідними розвідувальними даними, які отримуються шляхом обробки (дешифрування) інформації космічної та повітряної розвідки;

Об'єднаний центр аеро - та геопросторової розвідки (JAGO - Joint Aeronautical and Geospatial Organisation). Роль: забезпечення оперативною інформацією географічного характеру;

Об'єднаний центр забезпечення зв'язку (JSSO - Joint Service Signals Organisation). Роль: забезпечення проведення бойових операцій. У центрі також проводяться дослідження новітніх систем зв'язку та методів забезпечення зв'язку з метою надання оперативної підтримки частинам та підрозділам ЗС Великобританії;

- Географічний центр (DGO - Defence Geographic Centre). Роль: забезпечення споживачів топографічними картами, аеротаблицями, координатами розміщення на місцевості, а також географічною інформацією у растровому, векторному та матричному форматах;

- Центр агентурної розвідки (Defennce HUM1NT Organisation - DHO). Роль: забезпечення добування інформації шляхом використання агентури, в т.ч. під прикриттям.

Заступник начальника воєнної розвідки одночасно є директором Інформаційно-аналітичного департаменту ШРМО. Цей департамент є найбільшим та найпотужнішим аналітичним підрозділом у розвідувальному співтоваристві Великобританії. Він здійснює аналіз та узагальнення даних і готує висновки з оцінки обстановки для доповіді командуванню ЗС, а також воєнно-політичному керівництву країни. На підставі узагальнення і оцінки отриманих даних начальник воєнної розвідки доповідає міністру оборони Великобританії та начальнику Штабу оборони ЗС Великобританії висновки з оцінки воєнно-політичної обстановки. Прем'єр-міністру і членам уряду Великобританії (в частині їх компетенції) узагальнені висновки з оцінки обстановки, як правило, доповідаються через Об'єднаний розвідувальний комітет.

При цьому слід відзначити, що начальник Воєнної розвідки Великобританії є першим заступником голови Об'єднаного розвідувального комітету. Це пов'язано з активною участю Великобританії у військових операціях.

Доповіді керівному складу МО Великобританії та вищому воєнно- політичному керівництву країни здійснюються за чотирма основними напрямками:

- регіональний аналіз - оцінка політичної, воєнної обстановки в регіонах, які мають стратегічну або воєнну важливість;

- тематичний аналіз - оцінки за такими напрямами як нерозповсюдження ЗМУ та експортний контроль, незаконна торгівля зброєю, організована злочинність, протидія піратству та вплив всього зазначеного на воєнні операції;

- функціональний аналіз - оцінки наслідків інформаційних операцій, аналіз воєнно-економічної обстановки, підготовка психологічних портретів та вивчення персоналій, програми щодо звичайної зброї, аналіз інфраструктури та мереж зв'язку;

- науково-технічний аналіз - оцінки розвитку та можливостей іноземних країн в галузі розробки зброї, розвитку технологій, систем та відповідних програм.

Діяльність ШРМО, в т.ч. інформаційно-аналітичного департаменту, будується на тому, що Воєнна розвідка є складовою частиною Міністерства оборони країни, а головним споживачем є збройні сили Великобританії.

Одним з важливих напрямів діяльності ШРМО, в т.ч. інформаційно- аналітичного департаменту, є забезпечення співробітництва (обміну інформацією) та взаємодії з союзниками та партнерами, в першу чергу в рамках НАТО та ЄС. Крім того, ШРМО надає інформаційну підтримку коаліційним силам, які проводять операції в різних частинах світу, наприклад в Афганістані.

Важлива роль у забезпеченні та організації роботи інформаційно-аналітичного департаменту відводиться начальнику Управління розвитку та забезпечення (УРЗ). УРЗ займається також питаннями цивільних службовців, забезпечення охорони здоров'я, безпеки та імплементацію відповідних програм постійного реформування ШРМО. Секретаріат, який входить до складу УРЗ, забезпечує зв'язок з парламентом та інші корпоративні контакти за межами ШРМО.

Одним з головних завдань начальника УРЗ є забезпечення розвитку та підтримання високого рівня професіоналізму співробітників інформаційно- аналітичного департаменту, в т.ч. шляхом вивчення та застосування передового світового досвіду. Зазначене є відповідальністю відділу стратегічних ф'ючерсів та аналітичних викликів (Strategic Futures & Analytical Challenge).

Ще одним важливим елементом інформаційно-аналітичного департаменту є Ситуаційний центр (SITCEN), завданнями якого є:

- забезпечення цілодобового чергування та виконання ролі основного пункту цілодобового доступу до ШРМО;

- моніторинг світових подій, які становлять інтерес для воєнної розвідки;

- забезпечення цілодобового інформування вищого воєнно- політичного керівництва стосовно подій, що становлять інтерес;

- здійснення попередньої оцінки та аналізу подій з подальшим орієнтуванням аналітиків для проведення поглибленого аналізу;

- забезпечення попередньої координації діяльності добуваючих органів для належного реагування на важливі події, що відбуваються;

- забезпечення взаємодії з іншими підрозділами МО Великобританії в рамках забезпечення проведення бойових операцій;

- забезпечення зв'язку з партнерами і союзниками та здійснення обміну оперативною інформацією стосовно подій, які становлять інтерес для розвідки.

Департамент з питань оборони та розвідки міністерства закордонних справ

Великобританії. Зазначений департамент використовує потенціал своїх закордонних представництв для моніторингу загроз національним інтересам Великобританії та збору розвідувальної інформації з таких питань:

* оборонні та стратегічні загрози;

* протидія розповсюдженню зброї масового знищення;

* протидія міжнародному тероризму та кіберзагрозам;

* політика безпеки та контроль над озброєннями;

* закордонні території.

Размещено на Allbest.ru

...