Поняття ґендеру: теоретико-правовий аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класичний приватний університет

Поняття ґендеру: теоретико-правовий аналіз

Ганзицька Т.С.

кандидат юридичних наук, доцент кафедри

Вступ. З моменту проголошення незалежності Україна зробила вибір побудови демократичної соціальної та правової держави європейського рівня. Основною умовою реалізації такого завдання є дотримання вимог щодо прав і свобод громадян, у тому числі й ґендерної рівності.

Оскільки Україна перебуває на початковому етапі з питань дослідження ґендеру, активного формування та прийняття законодавчої бази, що регулює різні види суспільних відносин, особливо тих, котрі стосуються стандартів рівності чоловіка та жінки, актуальною видається проблема щодо визначення самого поняття ґендеру.

Аналіз стану наукових розробок у вітчизняних та зарубіжних джерелах із цієї проблеми свідчить, що вона становить науковий інтерес для багатьох вчених у галузі юриспруденції. Так, дослідженню категорії «ґендер» присвячені праці таких науковців: О.О. Вороніної, Ю.О. Бурцевої, Г.В. Даудової, О.Р. Дашковської, О.М. Зуйкової, Р.І. Єрусланової, К.Б. Левченко, Н.М. Оніщенко, О.І. Кулачек, Н.А. Кутової, О.А. Мірошниченко, Т.М. Мельник, Н.Д. Чухим, М.О. Томашевської, О.В. Шабурової та інших відомих вчених. Проте, незважаючи на значні результати, цю проблему неможливо визнати остаточно висвітленою та вирішеною.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження виникнення поняття ґендеру та аналіз у хронологічному порядку основних підходів щодо визначення даної категорії.

Результати дослідження. Наприкінці ХХ ст. жіноча проблематика виходить за межі історико-політичного та публіцистичного жанру і стає предметом наукового інтересу. Так, у західних університетах виникають центри «жіночих» досліджень з особливими програмами, які включали спеціалістів з біології, фізіології, антропології, етнографії, філософії, історії, філології. Для того щоб об'єднати всі ці різні науки в одне ціле, було введене нове поняття «ґендер», відтак виникли дослідження з ґендерної рівності [12, с. 70].

На початку свого виникнення поняття «ґендер» виражало лише лексико-граматичну категорію, за якою в багатьох мовах іменники поділялися за родами: жіночим, чоловічим та середнім [14, с. 465].

Саме слово «ґендер» для української мови є іншомовним запозиченням і увійшло в суспільні науки як іноземний термін. Поняття «ґендер» походить від грецького слова «genos» («походження», «матеріальний носій спадковості», «той, що народжується») [21, с. 180]. З іншого боку, цей термін розглядається як похідний від англійського позначення граматичного роду [3, с. 51].

У гуманітарних науках нашого часу в найширшому значенні термін «ґендер» позначає соціальну стать. Він широко використовується в літературній теорії, риториці, теорії медіа та в лінгвістиці. Зокрема, Р. Аллен відзначає, що протягом довгого періоду термін «ґендер» виконував типологізаторську й номіналістичну функції, він служив, головним чином, для поділу на типи літературних напрямів та їх назви (за аналогією з поділом на статі біологічних об'єктів) [1].

Історично ж у науковий обіг поняття «ґендер» увів американський психолог Р. Столлер.

Уведення зазначеного терміна давало можливість характеризувати не лише біологічні особливості чоловічого або жіночого організму, а й провести розмежування, коли мова йшла про соціально-культурні аспекти протилежних статей [7, с. 37-38].

Із середини 70-х років ХХ ст. термінологічне поняття «ґендер» почало функціонувати в процесі теоретичного розвитку фемінізму і пов'язаних із ним ґендерних досліджень [2, с. 2].

Зокрема, перше визначення ґендеру виникло в процесі аналізу тогочасного суспільства та у зв'язку з критикою дискримінаційного стану в ньому. Так, наприклад, антрополог Г. Рубін визначає ґендер як «комплекс узгоджень, котрі регулюють біологічну стать через предмет суспільної діяльності» [11, с. 31].

У соціології поняття «ґендер» означає складний соціокультурний процес - продукування суспільством відмінностей у чоловічих і жіночих ролях, поведінці, ментальних та емоційних характеристиках. У цьому сенсі бути чоловіком або жінкою означає виконувати певну ґендерну роль і відповідати певним стандартам [18, с. 21].

Відповідно, сучасна теорія ґендеру як соціального інституту наочно відбиває структуру ґендеру щодо соціуму та людської особистості. Як соціальний інститут ґендер охоплює:

ґендерні статуси як соціально визнані норми, що проявляються в поведінці;

ґендерний розподіл праці;

ґендерні сімейні зв'язки з правами та обов'язками кожної статі;

ґендерні структури особистості як комбінації характерних рис, що проявляються в почуттях і поведінці;

ґендерний соціальний контроль, тобто формальне або неформальне сприйняття конформістської поведінки та стигматизація, соціальна ізоляція, покарання та медичне лікування нонконформістської поведінки;

ґендерну ідеологію як виправдання ґендерних статусів та їх різних оцінок;

ґендерні образи як культурні репрезентації ґендеру та втілення ґендеру в символічній мові й художній продукції, що відтворює й узаконює ґендерні статуси [8, с. 104].

Таким чином, у сучасних гуманітарних дослідженнях ґендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці та існуючі в суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. Вони певною мірою визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей залежно від їхньої біологічної статі. При цьому ґендерні ролі й норми не мають універсального змісту і значно різняться в різних суспільствах [5, с. 7]. Тобто для того, щоб бути визначеним як чоловік або жінка при ґендерному підході, необхідно виконувати певні соціальні ролі, а не просто володіти певними притаманними для цих двох статей фізіологічними властивостями.

У вітчизняній науці зазначений термін почав набувати широкого використання лише наприкінці 80-х років ХХ ст., а в енциклопедичних і словникових виданнях його офіційне визначення почало з'являтися лише з 2001 р.

У сучасній науковій думці українських вчених зустрічаються різні тлумачення категорії «ґендер». Так, Н.Д. Чухим розглядає його як систему ґендерних відмінностей, що транслюються в суспільстві через систему домінування і підпорядкування; це не тільки нова теорія в соціальному й гуманітарному знанні, а й принципово нова парадигма, якою передбачено доповнення чи перегляд існуючих звичних уявлень та цінностей [20, с. 49].

Потрібно зауважити, що проблематикою ґендеру займаються не тільки фемінологія, соціологія, психологія та низка інших наук, дане питання в різних його аспектах вивчається також і юридичними науками.

Так нова інтерпретація юридичного поняття «ґендер» як приналежності до певної групи, класу, виду, категорії пропонується О.Р. Дашковською. Ґендер в даному випадку розглядається через соціальну належність до певної статі, як уявлення кожного індивіда про рольові характеристики та поведінкові особливості індивідів тієї статі, до якої він належить [10, с. 5].

На думку Т. М. Мельник, у найширшому розумінні зазначене поняття можна визначити так: ґендер - це змодельована суспільством та підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик чоловічої й жіночої поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей та відносин жінок і чоловіків, набутих ними як особистостями в процесі соціалізації, що насамперед визначається соціальним, політичним, економічним і культурним контекстами буття й фіксує уявлення про жінку та чоловіка залежно від їх статі [17, с. 11].

У свою чергу Н.М. Оніщенко та М.О. Томашевська акцентують увагу на тому, що ґендер не слід ототожнювати зі статтю. Стать - це системна сукупність анатомо-фізіологічних властивостей людини, які відрізняють чоловіка від жінки. Ґендер - це соціальна стать, соціально визначені ролі, сфери діяльності чоловіків і жінок, які визначаються не біологічними статевими відмінностями, а соціальною організацією суспільства. Якщо стать є природною даністю, то ґендер формується під впливом соціокультурних чинників і залежить від домінуючих у суспільстві традиційних поглядів на те, якою має бути жінка і яким має бути чоловік [16, с. 3-4].

На думку Г.В. Даудової, ґендер - це система цінностей чоловіків і жінок, їх ролей, характеристик і зв'язків, набутих ними як особистостями в процесі взаємовідносин і взаємодії, що визначається громадсько-політичним і соціально-економічним контекстом їх життя [9, с. 15].

Цікавою видається думка О.І. Кулачек, яка пропонує тлумачити цей термін як стійку й водночас мінливу систему взаємовідносин і взаємодій, що відповідає певному рівню культури суспільства й створює фундаментальну складову соціальних зв'язків (є одним з основних компонентів стратифікації суспільства та ієрархізації владних структур) [13, с. 10].

Українська дослідниця О. В. Іващенко ґендер визначає як одне з головних понять сучасної соціології, котре означає соціальні очікування від представників кожної статі. Ґендер, на відміну від поняття статі, стосується не суто біологічних чи фізіологічних властивостей, за якими різняться чоловіки й жінки, а соціально сформованих рис, притаманних «жіночності» (femininity) та «мужності» (masculinity) [4, с. 215].

Наступне визначення категорії «ґендер» знаходимо в монографії «Ґендерні аспекти державної служби», де ґендер розглядається як поняття, що увійшло у вжиток із соціології і визначає соціальну стать людини, на відміну від біологічної статі. Це - соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці; ґендер (gender) - це соціальна особливість статі людини, на відміну від біологічної статі (sex), соціально-рольовий статус, що визначає соціальні можливості людини - чоловіка і жінки - в усіх сферах життєдіяльності; складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних та емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим; організована модель соціальних відносин між жінками й чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а й визначає сукупність характеристик, ролей і моделей поведінки, які розділяють жінок і чоловіків та обумовлені не біологічно, а соціально й культурно; соціальні відносини в основних інституціях суспільства [6, с. 232-233].

Також слід звернути увагу на систематизацію цього поняття, яка надається російською дослідницею О.О. Вороніною. Вона виокремлює такі варіанти його розуміння: 1) ґендер як соціальна конструкція, утворена через механізми соціалізації; 2) ґендер як структура або процес, тобто розуміння ґендеру як стратифікаційної категорії; 3) ґендер як культурна метафора у філософських і постмодерністських концепціях [19, с. 8].

Таким чином, поняття «ґендер» має свою багатозначність та багаторівневість, тому можна погодитися з висновком О.А. Мірошниченко про те, що відсутність остаточного й однозначного поняття «ґендер» є не стільки недоліком або проблемою, скільки особливістю даного поняття [15, с. 691].

Висновки. Отже, у визначальності соціальної характеристики ґендеру як його ознаки сходиться переважна більшість дослідників. Саме визначення «ґендер» може існувати в синтезі соціального та правового аспекту. Зважаючи на те, що ґендер - соціальний феномен, він отримує правову форму, правове закріплення. Таким чином, до ґендеру застосовні закономірності й конструкції теорії права. Саме реальний стан людини в суспільстві, її фактичний соціальний статус виступає основою правового статусу особи, тобто правові норми вводять цей стан у відповідні нормативні межі, закріплюють ґендерну рівність на законодавчому рівні правового регулювання суспільних відносин.

Список використаних джерел

ґендер правовий жіночий

1. Chandler D. Anlntroductionto Genre Theory [Електронний ресурс] // Documents: [сайт] / D. Chandler; Aberystwyth Universty. - Режим доступу: http: // www.aber.ac.uk/media/ Documents/intgenre/intgenreLhtmL- Назва з екрана.

2. Бурцева Ю.О. Становлення та розвиток тендерних відносин [Електронний ресурс] / Ю.О. Бурцева // Проблеми сучасної педагогічної освіти. - 2005. - № 7. - Ч. 1. - С. 1-3. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2005_7_1/doc_pdf/Burceva.pdf.- Назва з екрана.

3. Воронина О.А. Категории пол/гендер в философии феминизма / О.А. Воронина // Философские исследования. - 1995. - № 4. - С. 51-68.

4. Гендер і культура: збірник статей. - К.: ФАКТ, 2001. - 222 с.

5. Гендерная экспертиза российского законодательства / Л.Н. Завадская, З.М. Зотова, А.С. Михлин и др.; отв. ред. и рук. авт. коллектива Л.Н. Завадская. - М.: БЕК, 2001. - 256 с.

6. Тендерні аспекти державної служби : монографія / М. Пірен, Н. Грицяк, Т. Василевська, О. Іваницька; заг. ред. Б. Кравченко. - К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, - 335 с.

7. Тендерні студії: освітні перспективи : навчально-методичні матеріали. - К.: Флоріант, 2003. - 80 с.

8. Головашенко І.О. Становлення теорії гендеру // Основи теорії гендеру: навчальний посібник. - К.: К.І.С., 2004. - С. 79-109.

9. Даудова Г.В. Формування та реалізація державної тендерної політики в Україні: дис. ... канд. наук з державного управління: 25.00.02 / Галина Володимирівна Даудова; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Харк. регіон. ін-т держ. упр. - Х., 2008. - 203 с.

10. Дашковська О.Р. Правове становище жінки в аспекті гендерної рівності: загальнотеоретичний аналіз: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Олена Ростиславівна Дашковська; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2008. - 35 с.

11. Зуйкова Е. М. Феминология и гендерная политика: учебник / Е.М. Зуйкова, Р.И. Ерусланова; Рос. гос. соц. ун-т. - [3-е изд., перераб. и доп]. - М.: Дашков и К°, 2010. - 305 с.

12. Козлова Е.А. Феминизм в Европе и США: генезис и становление [Електронний ресурс] / Е.А. Козлова // Вісник СевДТУ- 2008.- Вип. 89. - С. 67-74. - Режим доступу: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vsntu/2008_2009/89-SevNTU/89-14.pdf. - Назва з екрана.

13. Кулачек О.І. Ґендерна паритетність у державному управлінні: становлення та тенденції розвитку в Україні: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Ольга Іванівна Кулачек; Українська Академія державного управління при президентові України - К., - 20 с.

14. Кутова Н.А. Гендер і освіта / Н.А. Кутова // Жінка в Україні: міжвід. наук. зб. / за ред. А.І. Комарової [та ін.] - К.: Друкарський відділ наук.-дослід. ін-ту «Проблеми людини», 2001. - Т. 23. - С. 465-489.

15. Мірошниченко О.А. Права людини: ґендерна рівність та міжнародне право [Електронний ресурс] / О.А. Мірошниченко // Форум права. - 2011. - № 1. - С. 690-693.- Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11moatmp.pdf.- Назва з екрана.

16. Оніщенко Н. Правове регулювання ґендерних процесів в Україні: стан та перспективи розвитку / Н. Оніщенко, М. Томашевська // Держава і право. Юрид. і політ, науки: зб. наук. пр. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. - Вип. 28. - С. 3-10.

17. Основи теорії гендеру: навчальний посібник. - К. : К.І.С., 2004. - 536 с.

18. Темкина А.А. Социология гендерных отношений и гендерный подход в социологии / А.А. Темкина, Е.А. Здравомыслова // Социологические исследования. - 2000. - № 11. - С. 15-23.

19. Теория и методология гендерных исследований: Курс лекций / [под общей ред. О.А. Ворониной]. - М.: МЦГИ, 2001. - 384 с.

20. Чухим Н.Д. Гендер та гендерні дослідження в ХХ столітті / Н.Д. Чухим // Проблеми освіти / Програма рівних можливостей ПРООН. - К., 2004. - Вип. 36. - С. 48-53.

21. Шабурова О.В. Гендер / О.В. Шабурова // Современный философский словарь / под. ред. Е.В. Кемерова. - Лондон, 1998. - С. 180-183.

Размещено на Allbest.ru