Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правовий статус адвоката в Україні

адвокат право обов'язок

Адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Відповідно до ст. 1 Закону адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах і в порядку, передбачених цим Законом. Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вишу юридичну освіту, здобуту в Україні, а також в іноземних державах і визнана в Україні в установленому законом порядку, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права не менше двох років після здобуття нею повної вищої юридичної освіти, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка:

1) має не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також

злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

Крім того несумісною з діяльністю адвоката є:

1) робота на посадах осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Ці вимоги не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі);

2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

3) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

У разі виникнення обставин несумісності, встановлених ч. 1 цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин 1, 2 ст. 6 Закону, має право звернутися до КДКА за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Рішенням РАУ №270 від 17 грудня 2013 р. був затверджений Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок). Також РАУ затвердила Програми складення кваліфікаційних іспитів (усного та письмового) (далі - Програма) та Правові фабули для письмового кваліфікаційного іспиту (далі - Фабули).

Особа, яка виявила бажання набути статус адвоката (далі - Заявник), звертається до КДКА регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом, і полягає у виявленні знань особи, яка бажає займатися адвокатською діяльністю, в галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики та рівня її практичних навичок і вмінь у застосуванні нормативно-правових актів. Не є перешкодою для вирішення питання про допуск до складення кваліфікаційного іспиту особи, яка на час звернення із заявою про допуск і складення кваліфікаційного іспиту обіймає посади, передбачені ч. 1 ст. 7 Закону. Оцінка несумісності займаних особою посад з адвокатською діяльністю здійснюється радою адвокатів регіону при вирішенні питання про допуск особи до стажування.

Заява про допуск до складання кваліфікаційного іспиту має бути розглянута протягом 30 днів з моменту її надходження до КДКА. КДКА перевіряє відповідність особи вимогам, встановленим частинами 1, 2 ст. 6 Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи КДКА, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, що зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію. Відмова в наданні інформації на такий запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Розгляд питання про допуск до складання кваліфікаційного іспиту відбувається на засіданні кваліфікаційної палати КДКА без участі Заявника. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів КДКА приймає одне з таких рішень:

1) допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту;

2) відмова в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту. Рішення приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів кваліфікаційної палати КДКА. Рішення про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, в установлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку, не пізніше дня, що передує даті складання кваліфікаційного іспиту, зобов'язана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, в розмірі, встановленому РАУ.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюються кваліфікаційною палатою КДКА. У засіданні палати з правом голосу може брати участь голова КДКА. Кваліфікаційний іспит проводиться не рідше як один раз на три місяці. КДКА (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту та список осіб, які допущені до його складення (із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові таких осіб і дати подання ними заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту) на своєму сайті (або на сайті НААУ) та/або через засоби масової інформації (в інший загальнодоступний спосіб) не пізніш як за сім днів до проведення іспиту. Особа, допущена до складення кваліфікаційного іспиту, має право заявити відвід члену палати або голові КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, до початку проведення кваліфікаційного іспиту, коли вважає, що член палати або голова КДКА зацікавлений у результатах іспиту, чи має сумнів у Його об'єктивності з інших причин. Рішення палати щодо відводу члена палати або голови КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості осіб, які беруть участь у засіданні палати. Член палати або голова КДКА, якому заявлено відвід, участь у голосуванні з цього питання не бере.

Кваліфікаційний іспит складається державною мовою, з урахуванням положень Закону України «Про засади державної мовної політики». Кваліфікаційний іспит поділяється на дві частини: письмовий іспит і усний іспит, які складаються окремо. На підставі Програми КДКА своїм рішенням формує екзаменаційні білети для складення письмового іспиту й екзаменаційні білети для складення усного іспиту. В разі прийняття КДКА рішення про проведення кваліфікаційного іспиту на підставі тестових завдань останні розробляються науково-методичною радою НААУ та затверджуються РАУ.

Для виконання особами, які складають кваліфікаційний іспит, письмового висновку щодо правової позиції захисту або надання іншої правової допомоги науково-методична рада НААУ розробляє Фабули справ, що підлягають оновленню не менш як на 20% від їх загальної кількості, не рідше ніж один раз на рік. Дані Фабули передаються науково-методичною радою НААУ для їх використання КДКА.

На виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин і не перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. '

Письмовий іспит складається першим. Для складення письмового іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному екзаменаційному білеті три завдання з різних галузей права і письмовий висновок щодо правової позиції й тактики захисту або надання іншої правової допомоги по Фабулі наданої справи. Завдання з галузей права мають бути виконані у формі процесуальних документів. Письмовий висновок щодо правової позиції й тактики захисту або надання іншої правової допомоги за Фабулою наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин і пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб'єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які треба подавати, а також очікуваного позитивного результату. Особа, яка складає письмовий іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється.

До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит. Для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на питання, зазначені в обраному екзаменаційному білеті. При складенні усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики. Використання будь-яких джерел інформації при складанні усного іспиту не дозволяється.

За наслідками проведення кваліфікаційних іспитів кваліфікаційна палата невідкладно, але не пізніше наступного дня після проведення іспиту, складає протокол, який підписується головою і секретарем кваліфікаційної палати, а в разі їх відсутності на засіданні палати - головуючим членом палати і членом палати, що вів протокол. Члени кваліфікаційної палати мають право заносити до протоколу свої зауваження. Такий протокол передається голові КДКА не пізніше наступного дня після його складення. Не пізніше десяти днів з дати складення особою кваліфікаційних іспитів КДКА встановлює своїм рішенням результати кваліфікаційних іспитів, приймає рішення про видачу і видає особі, яка успішно їх склала, свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, за зразком, затвердженим РАУ, або приймає рішення про відмову у видачі свідоцтва. Рішення КДКА щодо відмови у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено особою, якої воно стосується, до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше, ніж через один рік.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту. При видачі свідоцтва особі роз'яснюється її право щодо звернення до Ради адвокатів регіону про призначення стажування або звільнення від стажування з підстав, передбачених законом, для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки. Питання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування особі як такій, що працювала не менше року протягом останніх двох помічником адвоката, вирішується на засіданнях ради адвокатів регіону. Рада адвокатів регіону на засіданні розглядає заяву й додані до неї документи і проводить співбесіду з особою, яка звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та звільнення від стажування, з метою з'ясування готовності особи здійснювати адвокатську діяльність самостійно. На засідання ради адвокатів регіону, в разі необхідності, можуть бути запрошені адвокат, у якого особа працювала в якості помічника, або керівник адвокатського об'єднання, якщо особа працювала помічником в адвокатському об'єднанні. Встановивши, що особа, яка звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідає вимогам, встановленим статтями 6, 7, 10 Закону, рада адвокатів регіону приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. Водночас, особа, яка працювала на посаді помічника адвоката / адвокатського об'єднання після отримання нею свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, має право звернутися до ради адвокатів регіону про призначення стажування в загальному порядку.

Стажування полягає у перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Рішенням РАУ №81 від 16 лютого 2013 р., з наступними змінами, затверджено Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. РАУ як виший орган адвокатського самоврядування розробляє методологічні основи стажування та здійснює загальне керівництво процесом стажування осіб, які виявили намір отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні. До компетенції РАУ з організації стажування також належать: затвердження Програми стажування та Методики стажування; контроль за веденням радами адвокатів регіонів реєстрів керівників стажування; контроль за організацією процесу стажування радами адвокатів регіонів; надання роз'яснень щодо процесу організації стажування в Україні; проведення загальнодержавних заходів (тренінгів) для стажистів, адвокатів - керівників стажування; розгляд заяв і скарг на рішення рад адвокатів регіону осіб, які виявили намір пройти стажування з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також адвокатів - керівників стажування; інші повноваження, необхідні для забезпечення процесу стажування.

Стажуванням є діяльність із формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, яка одержала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, для її готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Стажистом адвоката може бути особа, яка має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. На стажистів адвоката поширюється дія положень Закону, Правил адвокатської етики, даного Положення, а також статутів відповідних адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, рішень адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Стажування в Україні базується на принципах системності, професійності, єдності програмного та методологічного підходів до підготовки стажиста до самостійної адвокатської діяльності.

Основними завданнями стажування є:

- вивчення деонтологічних основ адвокатської діяльності, методів організації роботи адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, особливостей діяльності адвоката, який здійснює її індивідуально;

- підвищення рівня теоретичних знань і набуття практичних навичок, необхідних для адвокатської діяльності;

- поглиблення професійної спеціалізації, накопичення практичного досвіду для якісного надання правової допомоги.

Стажування здійснюється у вільний від основної роботи час стажиста протягом шести місяців, які обчислюються шляхом сумарного обліку робочого часу стажиста, на виконання програми та плану стажування, який має становити не менше 550 годин.

З метою організації та оцінювання стажування осіб, які отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту та виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, рада адвокатів регіону: організовує процес стажування в регіоні своєї діяльності; створює та веде реєстр адвокатів - керівників стажування свого регіону, укладає відповідні договори з адвокатами - керівниками стажування; призначає адвоката - керівника стажування в порядку, передбаченому цим Положенням; затверджує індивідуальний план стажування та здійснює контроль за його проходженням особою; впроваджує організаційні заходи з підвищення ефективності освоєння Програми стажування через відповідні лекційні курси, в тому числі на базі спеціалізованих центрів/шкіл адвокатської майстерності, якщо вони створені та діють; здійснює оцінювання стажування відповідно до методики, затвердженої РАУ; зберігає звіти адвоката - керівника стажування, рішення про результати стажування та рішення про успішне завершення стажування; за клопотанням стажиста чи заявою адвоката - керівника стажування рада адвокатів регіону приймає рішення щодо заміни адвоката - керівника стажування в межах строку стажування; якщо кількість адвокатів регіону, згідно з ЄРАУ, перевищує три тисячі адвокатів, - вправі прийняти рішення про створення центрів стажування (в тому числі шляхом заснування з цією метою окремих юридичних осіб); розглядає скарги щодо організації, проходження та керівництва стажуванням.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, у складі адвокатського об'єднання (адвокатського бюро), має стаж адвокатської діяльності не менше п'яти років, адреса робочого місця якого знаходиться у відповідному регіоні, виявив бажання здійснювати керівництво стажуванням, подає заяву про включення до реєстру керівників стажуванням до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця адвоката, згідно з даними ЄРАУ. Рада адвокатів регіону, до якої подана заява адвоката про включення його до реєстру керівників стажування, приймає таку заяву і протягом 30 робочих днів з дати її надходження письмово повідомляє заявника:

- про включення до реєстру керівників стажування;

- про відмову у включенні до Реєстру керівників стажування з обґрунтуванням підстав.

Рада адвокатів регіону зобов'язана протягом п'яти днів повідомити адвоката про включення його до Реєстру керівників стажування, внести про це відповідний запис, що є підставою для укладення договору на керівництво стажуванням.

Адвокат - керівник стажування одночасно може здійснювати стажування не більш як трьох осіб. Не може бути керівником стажування адвокат, який мав дисциплінарне стягнення (за винятком попередження) протягом трьох років, що передують його зверненню до ради адвокатів регіону для включення його до реєстру керівників стажування. Інформація про адвокатів - керівників стажування, їх спеціалізацію, стаж роботи, професійні здобутки та кількість вакантних місць стажистів, за поданням рад адвокатів регіонів, розміщується на офіційному веб-сайті НААУ відповідно до регіонів, у яких адвокати мають адреси своїх робочих місць згідно з даними ЄРАУ.

Стажисту на весь строк проходження стажування призначається один керівник стажування, що не позбавляє стажиста права протягом строку стажування пройти стажування ще у двох адвокатів з іншої спеціалізації, за їх згодою, за умови, що відомості про них включені до Реєстру керівників стажування. Особа, яка відповідає вимогам та виявила намір проходити стажування у відповідного керівника стажування (за наявності у нього вакантних місць стажистів), може оформити бронювання на майбутнє проходження стажування в раді адвокатів регіону. Остання протягом тридцяти робочих днів приймає рішення про призначення керівника стажування за його згодою. Особі, яка бажає стажуватись у певного керівника, що вже має трьох стажистів, повідомляється про це, а також про можливість обрання іншого керівника стажування.

Стажування може бути зупинено не більш як на півроку за ініціативою стажиста або керівника стажування, про що вказані особи протягом трьох днів письмово повідомляють раду адвокатів регіону, яка прийняла рішення про направлення на стажування, і надають звіт про обсяг виконання індивідуального плану стажування. На підставі повідомлення рада адвокатів регіону приймає рішення про зупинення стажування із зазначенням сумарного обліку часу стажування особи та, за необхідності, рішення про відкріплення стажиста від керівника стажування.

Стажування може бути припинено: за заявою стажиста; за ініціативою адвоката - керівника стажування, у разі порушення стажистом чинного законодавства, внутрішнього трудового розпорядку, відмови від виконання індивідуального плану та Програми стажування; за ініціативою ради адвокатів регіону, в тому числі: у разі вчинення стажистом особливо тяжкого, тяжкого злочину або злочину середньої тяжкості; у разі набрання відповідним обвинувальним вироком законної сили, визнання стажиста недієздатним або обмежено дієздатним; у разі незатвердження радою звіту адвоката-стажиста й висновку керівника стажування про проходження стажування. Про припинення стажування стажист і керівник стажування повідомляють раду адвокатів регіону письмовою заявою протягом трьох робочих днів. Зазначене повідомлення є підставою для прийняття радою адвокатів регіону рішення про припинення стажування. У разі винесення радою адвокатів регіону рішення про припинення стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особа зобов'язана пройти новий шестимісячний строк стажування за процедурою, встановленою цим Положенням.

За результатами стажування стажист складає звіт про виконання індивідуального плану стажування, а керівник стажування - висновок про оцінку стажування і про готовність стажиста адвоката самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Висновок адвоката - керівника стажування має містити оцінку практичних навичок, набутих стажистом у процесі стажування, виконання індивідуального плану та Програми стажування, рекомендацію про можливість допуску стажиста до адвокатської практики або необхідність продовжити стажування. При цьому строк продовження стажування не може перевищувати трьох місяців.

Методика оцінювання стажування затверджується РАУ. При оцінюванні результатів стажування рада адвокатів регіону на своєму засіданні:

- проводить співбесіду зі стажистом;

- вивчає процесуальні документи стажиста, у разі необхідності - матеріали справ, у яких стажист надавав правову допомогу;

- вивчає скарги, подання, які надійшли стосовно стажиста у період стажування;

- вивчає звіт про результати стажування та висновок адвоката - керівника стажування про готовність стажиста адвоката до здійснення адвокатської діяльності;

- заслуховує, у разі необхідності, керівника стажування.

Протягом тридцяти днів з дати отримання документів рада адвокатів регіону приймає рішення про: видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Рішення ради адвокатів регіону про продовження стажування може бути оскаржено стажистом або адвокатом - керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до РАУ або до суду.

Не пізніше 30 днів після прийняття радою адвокатів регіону рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю особу запрошують на складання Присяги адвоката України такого змісту: «Я (ім'я та прізвище) урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі».

Особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону в день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються РАУ. Одночасно з видачею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, але не пізніше трьох робочих днів від дати отримання такого свідоцтва, уповноважена особа ради адвокатів регіону вносить відповідні дані про адвоката до ЄРАУ.

Окремої уваги заслуговують правові підстави та порядок зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю, визначені в розділі V Закону. Так, згідно з його ст. 31 право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:

1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі, - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення;

4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Право на заняття адвокатською діяльністю поновлюється у разі:

1) зупинення права з підстави подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю;

2) зупинення права з підстави набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості;

3) зупинення права з підстави накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю - з дня закінчення строку, на який, згідно з рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, було зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, а також в разі оскарження - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду або з дня прийняття відповідного рішення ВКДКА;

4) зупинення права з підстави визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним - з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідного рішення суду.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Він (вона) також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв'язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з'їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до ЄРАУ.

Відповідно до ст. 32 Закону право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття останньою у разі:

1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви;

2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду;

3) смерті адвоката;

4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення;

5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України - з дня прийняття КДКА відповідного рішення;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі - з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Припинення права особи на заняття адвокатською діяльністю має наслідком припинення такої діяльності та права особи на участь у роботі органів адвокатського самоврядування. Відомості про припинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до ЄРАУ.

Здійснюючи адвокатську діяльність, адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики і договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:

1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за їх згодою);

2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;

3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;

4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;

5) викладати клопотання та скарги на прийомі у посадових і службових осіб і відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;

6) бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;

7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;

8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, у якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії» в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;

9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, коли законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;

10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;

11) користуватися іншими правами, передбаченими Законом та іншими законами.

Підставою для здійснення адвокатської діяльності, а саме для використання адвокатами своїх професійних прав, є договір про надання правової допомоги, який укладається у письмовій формі. Водночас, договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим, - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок її надання. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов'язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом виключно у випадку, коли цього вимагає закон. Згідно з Правилами адвокатської етики, до укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) має повідомити клієнту, в яких галузях права він спеціалізується, якщо така спеціалізація має місце, а на прохання клієнта - також відомості про стаж роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання), наявність досвіду у веденні певної категорії справ та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів. До укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання) повинен з'ясувати у нього, чи не пов'язаний він чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення. У такому випадку, за згоди на це клієнта, адвокат зобов'язаний одразу після укладення договору про надання правової допомоги поінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання), який раніше прийняв доручення від клієнта.

Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги, і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, у разі, коли:

1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;

2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;

3) адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;

4) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;

5) адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги;

6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;

7) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася з пропозицією укласти договір про надання правової допомоги.

У разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Однак цей договір може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

В договорі про надання правової допомоги має бути передбачено право клієнта у будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку. Адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права. Водночас, адвокат, котрому став відомий намір клієнта розірвати договір з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки цього для перспективи подальшого виконання його доручення, з'ясувати причини, що потягли ініціювання клієнтом розірвання договору, і якщо вони пов'язані з помилковим уявленням клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути усунеш, - пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження договору, якщо воно об'єктивно відповідає інтересам клієнта.

Згідно із ст. 33 Правил адвокатської етики адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав:

- клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, у порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення незважаючи на роз'яснення адвоката;

- клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;

- клієнт, незважаючи на роз'яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини є об'єктивно недосяжним;

- клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги;

- належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним усупереч порадам адвоката;

- клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;

- клієнт не погоджується погашати фактичні видатки, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

- фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення.

У такому випадку адвокат зобов'язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання порушенню законних інтересів клієнта і забезпечення подальшого представництва клієнта іншим адвокатом;

- в інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або договором про надання правової допомоги.

У всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.

Якщо стороною в договорі з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов'язаних з конкретним адвокатом, якого залучило бюро або призначило об'єднання для надання правової допомоги клієнту, адвокатське бюро чи адвокатське об'єднання повинне вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги Правил адвокатської етики.

У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи з кількома з клієнтів), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво Його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації. При визначенні того, з ким із клієнтів розірвати договір у даному випадку, адвокат має виходити із зіставлення можливостей рівноцінного представництва інтересів кожного з них іншим адвокатом, важливості прав та інтересів, пов'язаних з предметом доручень, строків необхідного здійснення дій по кожному з доручень, розміру передбачуваної шкоди, що може бути заподіяна кожному з клієнтів внаслідок розірвання з ним договору про надання правової допомоги.

При розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов'язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов'язаних з виконанням доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати йому копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні доручення. Обов'язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору. Водночас, ці обов'язки не виникають у випадку розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов'язань, прийнятих на себе згідно з договором, що дістало вияв у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному обсязі.

Загалом, документами, що посвідчують повноваження адвоката, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги;

4) ордер. Ордер - це письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і має бути підписаний адвокатом. Рішенням РАУ від 17 грудня 2012 р. №36, із змінами і доповненнями, затверджено Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів. Положення про ордер на надання правової допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує РАУ.

Ордер встановленої форми є обов'язковим для прийняття всіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону. Ордер є належним і достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Відповідальність за достовірність наведених в ордері даних несе адвокат (особа, яка видала ордер).

Ордерна книжка - зброшурована підшивка пронумерованих бланків ордерів у кількості 50 примірників, із серією, що присвоюється РАУ кожному регіону (АР Крим, областям, місту Києву та Севастополю). Облік надходження та руху ордерів проводиться у відповідному Журналі реєстрації ордерів, що ведеться радою адвокатів регіону.

Адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро отримують ордерні книжки за заявами: адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених РАУ випадках безпосередньо в останній, про що робиться запис у Журналі реєстрації ордерних книжок відповідної ради.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

При здійсненні адвокатської діяльності адвокат має не лише певні професійні права, а й повинен нести і професійні обов'язки. Адвокат зобов'язаний:

1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;

2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;

3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;

4) підвищувати свій професійний рівень;

5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;

6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством і договором про надання правової допомоги.

Адвокату забороняється:

1) використовувати свої права всупереч правам, свободам і законним інтересам клієнта;

2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних;

3) займати у справі позицію, яка суперечить волі клієнта, крім випадків, коли адвокат упевнений у самообмові клієнта;

4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Запорукою високої ефективності адвокатської діяльності виступає обов'язок адвокатів підвищувати свій професійний рівень. З метою організації процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні рішенням РАУ від 16 лютого 2013 р. №85 затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України (далі - Порядок).

Підвищення кваліфікації адвокатами є обов'язковим і має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення професійних знань, умінь і навичок, здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльності, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його застосування. Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на: зміцнення правових навичок адвокатів; підвищення рівня усвідомлення адвокатами етичних норм; підвищення рівня усвідомлення адвокатами прав людини та способів їх захисту; навчання адвокатів повазі до прав та інтересів клієнтів; навчання адвокатів захисту прав клієнтів і сприянню їх здійсненню; навчання адвокатів сприянню належному відправленню судочинства; інше поглиблення та вдосконалення навичок і вмінь адвокатів, поглиблення їх професійних знань.

Загальна організація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється НААУ, РАУ та реалізується НААУ, радами адвокатів регіону, ВКДКА, КДКА. НААУ: організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів; здійснює іншу діяльність, що пов'язана з організацію та проведенням заходів підвищення кваліфікації адвокатами; видає методичні та інформаційні посібники з питань підвищення кваліфікації адвокатів. Ради адвокатів регіону: ведуть облік і щорічно узагальнюють інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; видають адвокатам свідоцтво про підвищення кваліфікації; видають методичні та інформаційні посібники з питань підвищення кваліфікації адвокатів. У регіонах, де кількість адвокатів, за даними ЄРАУ, перевищує три тисячі осіб, можуть бути створені центри підвищення кваліфікації, засновниками яких є ради адвокатів регіонів. Рада адвокатів України: встановлює порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатів; координує роботу рад адвокатів регіону з питань підвищення кваліфікації адвокатів; створює Центр підвищення кваліфікації адвокатів при НААУ; створює Експертну раду з питань акредитації та сертифікації з підвищення кваліфікації адвокатами при НААУ.

Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ утворюється НААУ за рішенням Ради адвокатів України як постійно діючий колегіальний робочий орган при НААУ з метою організаційно - методичного забезпечення питань акредитації професійних програм підвищення кваліфікації та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатами, проведення таких акредитації та сертифікації. Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ діє відповідно до

Положення про Експертну раду з питань акредитації та сертифікації НААУ, яке затверджується Радою адвокатів України. Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ затверджуються: критерії (умови) акредитації професійних програм підвищення кваліфікації адвокатами та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів; положення про акредитацію професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів; порядок акредитації професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів.

Видами підвищення кваліфікації адвокатів, що забезпечують його безперервність, є:

навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах III та IV рівнів акредитації, які мають відповідні ліцензії Міністерства освіти і науки України, а також сертифікат про акредитацію цих програм, виданий Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ;

участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організуються та проводяться за участі чи за погодженням НААУ, Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ, РАУ, рад адвокатів регіону, ВКДКА, КДКА в Україні та за кордоном;

участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться загальнодержавними місцевими, всеукраїнськими та міжнародними об'єднаннями адвокатів та іншими громадськими організаціями юристів в Україні та за кордоном, згідно з програмами, які акредитовані Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ, а експерти-доповідачі мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів;

участь у конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах та інших заходах, що організовуються або проводяться Координаційним центром з надання правової допомоги або центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги згідно з програмами, які акредитовані Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ, а експерти-доповідач і мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів;

...