Господарське право

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Закарпатський державний університет

Природничо-гуманітарний коледж

Звіт

про проходження навчально-ознайомчої практики

студента 2 курсу

природничо-гуманітарного коледжу ЗакДУ

денної форми навчання за напрямом «Право»

за спеціальністю «Правознавство»

Попович Сергій Юрійович

Керівник практики

М.М.Карабчук

Ужгород 2012

План

Вступ

1. Ужгородське МУ ГУМВС

2. Господарський суд

3. Міськрайоний суд

4. Криміналістика

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Термін практики має грецьке походження .У широкому розумінні практику можна визначити як цілеспрямовану діяльність людини , опанування і перетворення об'єктивної діяльності всезагальну основу розвитку людського суспільства і пізнання.

Практика - багатозначний термін . З одного боку , це - мотивована діяльність людини , цілеспрямована на досягнення бажаного особистого чи соціального,

Результати . З іншого - підсумок , результат , досвід , який отримується внаслідок такої діяльності людини.

Навчальна практика - це безперервність та послідовність для набуття потрібного обсягу практичних знань та умінь , що відповідають кваліфікаційному рівні юриста. суд міліція юрисдикція

Метою практики є оволодіння людиною сучасними формами , методами, організаційними технологіями органів виконавчої влади та судами загальної юрисдикції на базі одержаних знань про них , професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень в ході виконання ними конкретної роботи в реальних умовах , тобто поєднання теорії і практики шляхом поглиблення та закріплення теоретичних формувань на цій основі професійних вмінь.

Зміст практики. На підставі отриманих теоретичних знань студенти вивчають практично використання, закріпленого Конституцією України діючого законодавства про місцеві державні адміністрації, порядок їх формування та взаємодію з огранами місцевого самоврядування.

1. Ужгородське ВУ ГУМВС

18 квітня 2012 року перший день нашої практики ми проходили в Ужгородському ВУ ГУМВС. Нас прийняв Перебейнос Іван Анатолійович - майор міліції , він нам розповів , що таке міліція, основні завдання і склад міліції. Наше завдання було продовжувати дозвіл на вогнепальну зброю строком на 3 роки.

Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція - це єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку.

Центральне місце в системі правових актів, що регулюють діяльність міліції, посідає Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990р.

Закон складається з 6 розділів:

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Обов'язки і права міліції.

Розділ 3. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

Розділ 4. Служба в міліції.

Розділ 5. Правовий і соціальний захист. Відповідальність працівників міліції.

Розділ 6. Контроль і нагляд за діяльністю міліції.

Згідно з чинним законодавством основними завданнями міліції є: забезпечення особистої безпеки громадян, захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона й забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; убезпечення дорожнього руху; захист, власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння в межах її компетенції державним органам, підприємствам, установам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Отже, міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Відповідно до завдань і функцій міліція складається з таких підрозділів: кримінальна міліція; міліція громадської безпеки; транспортна міліція; державна автомобільна інспекція; міліція охорони; спеціальна міліція.

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення чи постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції.

Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України. У своїй діяльності міліція підпорядковується МВС України. Міністр внутрішніх справ України здійснює керівництво всією міліцією України.

На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими й моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати покладені на міліцію завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено іспитовий строк до одного року.Працівники міліції приносять присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину.

Діяльність міліції базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Міліція повинна поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.

Міліція функціонує гласно, інформуючи органи влади та управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення.У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. Під час виконання службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних чи громадських об'єднань.

Міліція повинна виконувати свої завдання неупереджено, в точній відповідності до закону. ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій чи бездіяльності міліції.Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов'язків, не передбачених чинним законодавством.

Утручання в діяльність міліції тягне за собою відповідальність за законом.
Працівник міліції перебуває під захистом закону, норми якого гарантують захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна працівника міліції та членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію". Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції. Забороняється застосовувати засоби фізичного впливу, спеціальні засоби й вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, окрім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору. За неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводитися до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. У разі завдання шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим у найкоротший строк.

Перевищення повноважень працівником міліції, в тому числі в застосуванні сили, спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, установлену законом. Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, міністр внутрішніх справ України і в межах їхньої компетенції - ради народних депутатів.Ради народних депутатів, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність. Нагляд за додержанням законності в діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

2. Господарський суд

19 квітня 2012 року ми проходили ознайомчу практику в Ужгородському Господарському суді. Там нас прийняв Карпинець, який розривів нам основну діяльність господарських судів , порядок розгляду господарських справ.

Відповідно до закону „Про судоустрій України” В Україні діють:

- Вищий господарський суд України

- Сім апеляційних спеціалізованих судів

- Місцеві господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Вищий господарський суд:

1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а такою інші справи у випадках, визначених законом;

2) веде та аналізує судову статистику, визначає й узагальнює судову практику;

3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Коституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

4) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюється колегіально.

Господарським судам підсвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорі та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів, зазначених у законодавстві крім:

- спорів, шо виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а такоже тарифів на послуги ( використання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів.

2) Справи про банкрутство

3) Справи за заявами огранів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесені законодавчими актами до їх компетенції.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підсвідомчі господарським судам.

Підсвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду ( арбіртажу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Справи у місцевих господарських судах розгядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відносять до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути роглянуто колегіально у складі трьох судів.

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.

Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарських судом України, колегією суддів у складі трьох або більшості непарної кількості суддів.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

* підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

* державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

* прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

* Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Карпинець розповів нам, що повинна містити позовна заява:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах; документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.

Учасники господарського процессу є :

1.Склад господарського процесу і суду.

2.Суддя господарського суду.

3.Сторони в господарському процесі.

4.Треті особи.

5.Прокурор у господарському процесі.

6.Участь у господарському процесі інших осіб.

7.Представництво в господарському процесі.

3. Міськрайоний суд

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди, Апеляційний суд України;

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний суд України.

Місцеві суди - це місцеві загальні суди, а також місцеві господарські та місцеві адміністративні суди. Вони є основною ланкою судової системи, оскільки розглядають переважну більшість справ, цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних. Ці суди є такими судовими органами, які найбільш наближені до населення. Місцеві суди є судами І інстанції, тобто вони розглядають і вирішують справу по суті.

У відповідності з принципом територіальності в кожній адміністративно - територіальній одиниці утворюється свій місцевий суд (загальні) - у районі, районі в місті, міський або міськрайонний суд, у кожному військовому гарнізоні - військовий суд гарнізону. В кожній області, а також АРК, м. Києві та Севастополі утворені апеляційні суди ( загальні ).

З урахуванням компетенції судів, специфіки розгляду і вирішення окремих категорій справ створюються спеціалізовані суди - господарські та адміністративні. В подальшому можуть створюватися й інші види спеціалізованих судів. Відповідно до Указу Президента України “ Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України” місцеві господарські суди утворені в областях, в АРК та м. Києві та Севастополі, тобто також з урахуванням принципу територіальності. Місцеві адміністративні суди передбачається створити у відповідних округах.

Апеляційні спеціалізовані суди - це апеляційні господарські та апеляційні адміністративні суди, перші утворені у відповідних округах, мережа яких затверджена вказаним Указом Президента.

Апеляційні суди є судами апеляційної інстанції, тобто переглядають рішення, вироки, постанови та ухвали місцевих судів, що не набрали законної сили, а також розглядають окремі категорії справ, віднесених до їх компетенції процесуальним законодавством по І інстанції. ( Наприклад кримінальні справи проти основ національної безпеки України, про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі; у цивільному судочинстві це, наприклад справи, де однією із сторін може бути місцевий суд району, району в місті і т. д., а також апеляційні суди розглядають справи по скаргах на рішення, дії, чи бездіяльність територіальної , дільничної виборчої комісії по виборах Президента ).

Апеляційні господарські суди не мають визначених категорій справ, які б вони розглядали по суті як І інстанція, а відповідно до ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

До вищих спеціалізованих судів України належать Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України. Вони переглядають рішення відповідних спеціалізованих місцевих судів у касаційному порядку.

У системі судів загальної юрисдикції найвищим судовим органом є Верховний Суд України. Він має чітко окреслені повноваження, з яких майже виключено його право розглядати справи по І інстанції ( виняток становить справи по скаргах на рішення, дії чи бездіяльність ЦВК, а також заяви ЦВК про скасування реєстрації відповідної особи як кандидата у Президенти України - ст. 243, 243- 12, 243-16 ЦПК України ).

В межах своїх повноважень ВСУ розглядає в касаційному порядку рішення загальних судів по справах віднесених до його підсудності, переглядає в порядку повторної касації рішення вищих спеціалізованих судів, винесених ними як касаційними інстанціями, у випадках передбачених законом, розглядає справи, пов'язані з виключними та винятковими обставинами. Він дає судам роз'яснення з питань застосування чинного законодавства та має інші повноваження.

Організація системи судів загальної юрисдикції характеризується такими основними ознаками:

- єдністю системи судів загальної юрисдикції, тобто єдністю принципів організації та діяльності, єдиним правовим статусом суддів, обов'язковими єдиними для всіх суддів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов'язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності ( Державна судова адміністрація ); фінансуванням суду виключно з держбюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

4. Криміналістична лабораторія ЗакДУ

24 квітня ми проходили практику у Криміналістичному музеї Закарпатського державного університету , який знаходиться в місті Ужгороді на вулиці М.Заньковецької , 89 а .Цей криміналістичний музей єдиний на Україні. Розповідав нам про неї доцент кафедри кримінального права та кримінального процесу юридичного факультету Закарпатського державного університету Шеремет Антон Петрович. Автор ряду наукових праць та навчально-методичних посібників. Засновник цієї лабораторії.

В цій лабораторії студенти проводять практичні заняття. На стіна розміщенні стенди, на яких коротко описано , що таке криміналістика , її структура і методи.

Також в лабораторії є різні вогнепальні зброї , ножі , шаблі , міни , зразки наркотичних засобів , відбитки пальців рук на дактилоскопічній карті та різні інші прилади.

Шеремет Антон Петрович розповідав нам , про різні випадки вбивст, їхні розкриття та розслідування, про відбитки пальців та багато іншого.

Висновки

Отже навчальна ознайомча практика - це поєднання особою теорії і практики шляхом поглиблення та закріплення теоретичних знань і формування на цій основі її професійних умінь та навичок.

Ми студенти другого курсу , групи Право-22 із 17 квітня до 26 квітня проходили навчальну ознайомчу практику в судах загальної юрисдикції , зокрема це Господарський суд ,Ужгородський міськрайоний суд. Також ми побували у музеї Криміналістики і в міліції . Там ми дізналися дуже багато цікавої корисної інформації, яка знадобиться нам в майбутньому.

Мені здається, що ця навчальна ознайомча практика для нас відіграє дуже важливу роль. По-перше, вона в нашому житті є перша, і було дуже цікаво спостерігати і брати участь в процесах юриспруденції. По-друге, навчальна ознайомча практика відіграє велику роль для нашої праці в майбутньому, адже ми дуже поглибились в весь цей процес, і нам дуже було цікаво проходити цю навчальну ознайомчу практику.

Отже, саме під час практики ми можемо оволодіти корисною інформацією, поглибитись в весь процес праці, який повязаний із нашою спеціальністю - правознавство. Хоча практика дуже важлива, але до неї треба підійти з високим рівнем знання теорії. Адже теорії без практики немає.

Використана література:

1. Конституція України. - К., 1996.

2. Закон України "Про судоустрій України" (ВВР), 2002, № 27-28. СТ.180.

3. Господарський процесуальний кодекс України (ВВР) 1992, №6, ст.56). Зі змінами внесеними згідно із Законами від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 17, ст 117, № 3092 - III від 07.03.2002

4. Цивільний Кодекс України, К., 1999

5. Закон України «Про господарські товариства» 07.03.2002

6. Господарське право. Практикум // Щербина B.C., Київ, Юрінком Інтер, 2001

7. Хозяйственное право // Мамутов В.К., Київ. Юрінком Інтер, 2002

8. В. В. Копєйчиков «Правознавство» Підручник Київ Юрінком Інтер 2003

9. Господарське право / Щербина В.С - Київ,:Юрінком Інтер, 2001

10. Господарське право. Практикум // Щербина В.С., Київ, Юрінком Інтер, 2001

11. Підприємницьке право під ред. Н.О Саніахметової // Київ, „АСК”,

Размещено на Allbest.ru

...