Особливості криміналістичної характеристики злочинів шахрайського характеру, що вчиняються у сфері агропромислового комплексу України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Агропромисловий комплекс (далі - АПК) України завжди привертав увагу шахраїв, які намагалися використати нестабільне становище держави, коли відбувається правове реформування правоохоронних органів, на свою користь, втілюючи нові злочинні шахрайські схеми заволодіння державними коштами, виділеними для підтримки пріоритетних галузей економіки. І нині, зважаючи на ріст цін на продовольчі товари, положення соціального захисту населення вимагає від Уряду України рішучих дій. У результаті ризикованих соціально-економічних експериментів, непослідовної політики вітчизняний агропромисловий комплекс виявився не в змозі самостійно (без втручання правоохоронних органів) у повному обсязі забезпечувати продовольчу безпеку України.

У геополітичній ситуації, що виникла в АПК України в 2013-- 2015 роках, питання про продовольчу безпеку стає особливо актуальним: повною мірою виявляється залежність нашого продовольчого ринку від імпорту.

Стан АПК віддзеркалює не тільки економічну, а національну безпеку, тому протидія злочинності у сфері АПК стає одним із пріоритетних завдань оперативних і слідчих підрозділів Національної поліції України. Однак існує така залежність: наскільки повно виявлені закономірності злочинної діяльності, настільки можна розраховувати на появу ефективних методик виявлення й викриття окремих видів і груп злочинів.

Уряд України в державній програмі розвитку сільського господарства й регулювання ринків сільськогосподарської продукції, сировини й продовольства намагається здійснити істотне збільшення фінансової підтримки, включаючи пільгове кредитування, технічну й технологічну модернізацію АПК.

Усі останні роки АПК перетворювався в один із найбільш криміналізованих секторів вітчизняної економіки. Саме в ньому відбулася значна частина злочинних дій шахрайського характеру. Особлива увага повинна приділятися фактам викрадання бюджетних коштів, насамперед тих, які виділяються на держзакупівлі в системі реалізації державних програм агропромислового комплексу. У цьому аспекті АПК Дніпропетровської області не є винятком, на що вказано в звітних матеріалах ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області.

Однією з головних функцій криміналістичної класифікації злочинів є створення передумов для формування окремих методик розслідування. її розуміють як диференціацію (або систематизацію) окремих видів злочинів за криміналістично значущими підставами, що сприяє формуванню криміналістичних характеристик злочинів і розробленню окремих криміналістичних методик.

Вивчення кримінальних проваджень та оперативних матеріалів дозволяє говорити про поширення шахрайських схем викрадання коштів, що виділяються на розвиток АПК. Насамперед привертають до себе увагу викрадання коштів, які виділяються у вигляді субсидій, покликаних стимулювати розвиток тваринництва. Прикладом може слугувати шахрайство, вчинене директором ТОВ «Новотроїцьке» В. у період із 5 липня по 31 жовтня 2013 року в результаті цілеспрямованих і навмисних дій. Він, використовуючи своє службове становище, керуючись корисливими мотивами, викрав під час отримання субсидій, установлених законами й іншими нормативними правовими актами, шляхом надання свідомо недостовірних відомостей бюджетні кошти, незаконно одержавши їх у вигляді субсидії на відшкодування частини витрат реалізованого товарного молока, на загальну суму 300 578 грн, які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ «Новотроїцьке», і використовував їх надалі за особистим розсудом, заподіявши матеріальний збиток в особливо великому розмірі.

Іншим розповсюдженим способом здійснення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, є викрадання грошових коштів, що виділяються на забезпечення житлом молодих фахівців (або їхніх родин) на селі. Це робиться шляхом подання громадянами, що не мають жодного стосунку до сільського господарства й не проживають у сільській місцевості, у відділ архітектури, будівництва й житлово-комунального господарства підроблених документів про те, що певна особа є молодим фахівцем підприємства АПК і має потребу в отриманні житла.

Так, за період часу з початку червня 2012 року по 17 січня 2013 року в селищі міського типу Кринички Дніпропетровської області, діючи навмисне, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, із метою незаконного збагачення, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння збитку у великому розмірі бюджету, не будучи працівником агропромислового комплексу, громадянином було надано в адміністрацію «Криничанський район» фіктивні документи: копію трудової книжки й трудовий договір, у яких було зазначено свідомо недостовірні відомості. У підсумку було викрадено бюджетні грошові кошти на загальну суму 217 300 грн під час одержання субсидії на придбання житлового будинку.

Типовою є ситуація, коли шахрайство, передбачене ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, відбувається в сполученні з підробкою документів, а саме посадові особи сільської адміністрації виготовляють підроблені документи про цільове використання отриманого державного кредиту, у результаті чого з бюджетних коштів їм надається субсидія для погашення частини відсотків із кредиту.

Аналіз таких кримінальних проваджень показує, що під час доказування найважливішим і складним моментом є встановлення прямого наміру на викрадання вже під час оформлення документів на одержання субсидії (страхування та ін.) і відсутність бажання виконувати свої зобов'язання. Обов'язковим елементом доказування є вилучення з кримінального провадження документів, які виступали знаряддям здійснення злочину.

На практиці складається така ситуація: найбільш небезпечні прояви злочинних посягань у сфері економіки, у тому числі у сфері АПК, залишаються латентними. І навіть у випадку відкриття кримінальних проваджень за такими фактами вони не доходять до суду. Тут можна наводити приклади за резонансними злочинами серед високопосадовців, у тому числі колишніх керівників міністерств і відомств, про що свідчать матеріали телевізійної програми «Гроші».

Підстави віднесення злочинів до групи бюджетних є занадто широкими, що передбачає можливість прирівняти будь-яке кримінальне правопорушення до наведеної криміналістично однорідної групи та, навпаки, невиправдано вузької, що виключає можливість розгляду злочинів, предметом посягання яких є матеріальні цінності у вигляді державного майна незалежно від форми його придбання та його місця в окремо взятому механізмі реалізації злочинного задуму.

У наукових працях останніх років виділяють криміналістичну класифікацію злочинів, пов'язаних із використанням бюджетних коштів в АПК. Так, кримінальні правопорушення досліджуваної сфери доцільно класифікувати таким чином:

1) за сферою:

а) злочини, що вчиняються в межах фінансово-господарської діяльності Аграрного фонду України;

б) злочини, що вчиняються в ході реалізації державної політики з фінансової підтримки сільгосппідприємств за рахунок коштів із Державного бюджету України;

в) злочини, спрямовані на привласнення бюджетних коштів під час діяльності Українського державного фонду підтримки фермерських господарств;

г) злочини, пов'язані із закупівлею сільськогосподарської продукції до державного резерву;

д) злочини, спрямовані на заволодіння бюджетними коштами в ході виконання договірних зобов'язань, де однією зі сторін є громадянин-підприємець;

2) за часом:

а) короткострокові злочини;

б) довгострокові злочини;

3) за суб'єктом:

а) злочини, що вчиняються службовими особами;

б) злочини, що вчиняються матеріально відповідальними особами;

в) злочини, що вчиняються громадянами-підприємцями;

4) за кількістю учасників:

а) злочини, що вчиняються однією особою (як правило, службовою); злочинність аграрний кримінологічний

б) злочини, що вчиняються двома й більше особами;

5) за ступенем організації злочинної діяльності:

а) організовані;

6) неорганізовані;

б) за значенням у структурі технології злочинної діяльності:

а) основні злочини;

б) підпорядковані злочини.

Необхідно зазначити, що криміналістична характеристика шахрайств, пов'язаних із використанням бюджетних коштів в АПК, являє собою складну інформаційну модель, що містить типові відомості про їх обов'язкові складові елементи, а саме: 1) способи та сліди злочину (комплексу злочинів), що розглядається; 2) предмет та обстановку зазначених протиправних діянь; 3) особу злочинця у вказаній сфері господарської діяльності. Способи вчинення вищевказаних злочинів доцільно класифікувати за повнотою структури, суб'єктним складом, формою вини, залежно від інструментів реалізації злочинного задуму, масштабу злочинної діяльності, становища, повноважень і місця професійної діяльності співучасників злочинів. Відповідно до розробленої криміналістичної класифікації суб'єктів указаних злочинів виділено такі їх інформаційні групи, як дирекція фондів; начальники структурних підрозділів на місці; начальники регіональних відділень; начальники відділів бухгалтерського й фінансового обліку, фінансово-економічних відділів; начальники управлінь; керівники науково-дослідних установ і державних інспекцій тощо.

Найбільш перспективними запобіжними заходами спеціально-кримінологічного характеру в аграрному секторі економіки вважають такі: створення на урядовому рівні Координаційної ради з питань запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки, до складу якої треба включити представників Національної поліції України (ПЗСЕ, відділів, відділень кримінальної поліції, слідчих відділів, підрозділів патрульної поліції), Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, облміськдержадміністрації, сільських (селищних) рад.

На Координаційну раду з питань запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки різних рівнів покладатимуться завдання з:

1) розробки науково обґрунтованої концепції створення в Україні єдиної багаторівневої системи управління щодо запобігання та протидії злочинам в аграрному секторі економіки;

2) методологічного забезпечення процесу розробки та прийняття відповідних управлінських рішень щодо діагностики та прогнозування негативних явищ і процесів у цій сфері, планування й виконання стратегічних, організаційно-тактичних та оперативно-розшукових заходів;

3) забезпечення безперервності здійснення контролю, перевірки, корегування й оцінки ефективності діяльності відповідних структур і їх працівників, а також оцінки реального стану змін (як бажаних - позитивних, так і небажаних - негативних) у стані кримінологічної обстановки на об'єктах цього виду злочинів

Треба погодитися з думкою деяких учених про те, що в сучасних умовах для успішної протидії економічній злочинності, особливо в її організованих формах, потрібна кардинальна реформа всіх силових структур, насамперед підрозділів, що здійснюють протидію злочинності у сфері економіки, та органів прокуратури щодо правового механізму їх діяльності. В іншому випадку буде тривати імітація протидії економічній злочинності, а не реалізовуватися реальна стратегія діяльності держави щодо подолання економічної злочинності.

Размещено на Allbest.ru