Міліція в Україні, характеристика її діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського

Звіт з навчальної практики

Міліція в Україні, характеристика її діяльності

Виконала: студентка групи ю-211

Кукоара Катерина

Перевірив: Керівник практики від коледжу

Русецька Ю.Л.

Миколаїв

2013

Зміст

Вступ

Розділ1. Система правоохоронних органів України

1.1 Поняття правоохоронних органів, їх основні завдання

Розділ 2. Міліція в Україні, характеристика її діяльності. Міністерство внутрішніх справ України

2.1 Поняття, завдання та функції міністерства внутрішніх справ України

2.2 Міліція: завдання, принципи та структура

2.3 Права та обов'язки міліції

Розділ 3. Міліція громадської безпеки

3.1 Поняття, завдання та функції міліції громадської безпеки

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Моя навчальна практика проходила з 28 січня 2013 року по 24 лютого 2013 року напротязі чотирьох тижнів в Коледжі МНУ ім. в. О. Сухомлинського.

Керівник з навчальної практики від коледжу викладач Русецька Юлія Леонідівна.

Мета: створення теоретично-аналітичного формуваня світогляду майбутніх юристів на рівні початкових знань про юридичну сферу,юридичне процвітання в суспільстві,вивчення роботи та організаційних структур в міліції.

Завдання з навчальної практики :

· познайомитися з організаційною структурою міліції;

· вивчити зміст,завдання та види діяльності міліції.

· на практиці дослідити положення ЗУ "Про міліцію" на інших нормативно-правових актів,що регламентують діяльність органів внутрішніх справ.

· розвити вміння інтегрувати набуті теоретичні знання в житті при аналізі діяльності провоохороних органів на прикладі міліції громадської безпеки.

Розділ 1 Система правоохоронних органів України

1.1 Поняття правоохоронних органів, їх основні завдання

міліція правоохоронний україна

Система правоохоронних органів -- це система суб'єктів, що здійснюють правоохоронну діяльність. Суб'єктами цієї системи є: держава через законодавчий, виконавчі, судові органи, президентські структури, прокуратуру тощо; деякі громадські організації та об'єднання; окремі громадяни, яким державою делеговано певні повноваження з урахуванням відповідного розподілу серед них компетенції, форм і засобів здійснення.

Відповідно до викладеного вище сьогодні до правоохоронних органів України можна віднести органи:

· * прокуратури;

· * внутрішніх справ;

· * служби безпеки;

· * митні;

· * охорони державного кордону;

· * державної податкової служби;

· * установ виконання покарань;

· * інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Серед важливих напрямків державної діяльності суверенної України є правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення принципу верховенства права у нашому суспільстві.

Правоохоронна діяльність - це владна державна діяльність, яка здійснюється спеціально уповноваженими державою органами на підставі закону і у встановленому нею порядку з метою охорони і захисту прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави шляхом застосування правових заходів впливу.

Завдання правоохоронної діяльності полягають у захисті встановлених Конституцією України:

- суспільного ладу держави;

- економічної та політичної систем;

- прав і свобод людини і громадянина;

- законних інтересів юридичних осіб - суб'єктів усіх форм власності;

- економічної та інформаційної безпеки держави;

- суверенітету і територіальної цілісності України.

Правоохоронна діяльність здійснюється спеціально уповноваженими органами і детально регламентована законодавством України.

Перелік правоохоронних органів міститься в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 року, згідно з яким правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють право-застосовні або правоохоронні функції.

Охорона правопорядку для цих органів є головною діяльністю, яка здійснюється тільки у встановленому законом порядку. При цьому правовий статус кожного правоохоронного органу чітко визначений у спеціальному законі, який регламентує права, обов'язки і особливості діяльності правоохоронного органу. Закон встановлює структуру кожного органу, його завдання, функції, повноваження, окремо визначаючи спеціальний предмет діяльності деяких органів -оперативно-розшукову діяльність, яка регламентована Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року. Цю діяльність можуть здійснювати спеціальні підрозділи з виконанням оперативно-розшукових дій служби безпеки, органів внутрішніх справ, органів з виконання покарань, податкової міліції та інші. Вони можуть використовувати, відповідно до закону, гласні та негласні пошукові, розвідувальні й контр розвідувальні заходи із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів.

Правопорядок забезпечується правоохоронними органами шляхом повсякденного додержання, виконання, використання, а в необхідних випадках застосування правових норм з метою повної реалізації їхніх приписів. Правоохоронні органи є важливою ланкою системи державних органів України, мета, завдання і функції якої полягають в забезпеченні законності і правопорядку у всіх сферах життєдіяльності держави.

В останні десятиліття з метою взаємодії правоохоронних органів України з аналогічними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни, в Україні створено Національне центральне бюро Інтерполу. його правовий статус визначений Положенням про Національне центральне бюро Інтерполу, закріпленим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 220. У своїй діяльності Укрбюро Інтерполу керується Конституцією України, законодавчими актами України щодо боротьби зі злочинністю, міжнародними договорами України, Статутом та іншими документами Інтерполу, нормативними актами МВС.

Розділ 2. Міліція в Україні, характеристика її діяльності. Міністерство внутрішніх справ України

2.1 Поняття, завдання та функції міністерства внутрішніх справ України

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від противоправних посягань є Міністерство внутрішніх справ України, яке діє у відповідності до Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, а також "Положення про Міністерство внутрішніх справ України", затвердженого розпорядженням Президента України від 07.10.92 р. № 157/92-рп.

Органам внутрішніх справ - як органам системи виконавчої влади, що безпосередньо підпорядковані Міністерству внутрішніх справ, які здійснюють функцію зміцнення законності і правопорядку, боротьби зі злочинністю, захисту прав і законних інтересів громадян нашої держави.

Головною метою МВС України є координація органів внутрішніх справ по боротьбі із злочинністю, охороні громадського порядку і забезпечення громадської безпеки.

У зв'язку з цим перед МВС України поставлені слідуючи завдання:

1) організація і координація діяльності органів внутрішніх справ по захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охороні громадського порядку і забезпеченню громадської безпеки;

2) забезпечення запобігання злочинам, їх припинення, розкриття і розслідування, розшуку осіб, які вчинили злочини, вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень;

3) організація роботи, пов'язаної із забезпеченням безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки;

Ці завдання виконуються Міністерством через керовані ним органи на місцях (органи внутрішніх справ) шляхом реалізації наступних основних функцій:

1) організація роботи по охороні громадського порядку на вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях, запобіганню та припиненню адміністративних правопорушень і забезпеченню провадження у справах про них, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ;

2) організація профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо запобігання, виявлення, припинення і розкриття злочинів, провадження дізнання і попереднього слідства у справах про злочини, розслідування яких законом покладено на органи внутрішніх справ;

3) здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки працівників суду, органів прокуратури, внутрішніх справ, митних органів, органів державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, Антимонопольного комітету України, їх близьких родичів, а також заходи безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві;

4) проведення роботи по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, що мають міжрегіональний і міжнародний характер, боротьба з організованою злочинністю та наркобізнесом і злочинами в сфері економіки;

5) забезпечення профілактики правопорушень;

6) запобігання дитячої безпритульності та правопорушенням серед неповнолітніх;

7) розшук громадян у випадках, передбачених законодавством та міжнародними угодами;

8) ведення оперативно-пошукового та криміналістичного обліку;

9) проведення експертиз у кримінальних справах і криміналістичні дослідження за матеріалами оперативно-розшукової діяльності;

10).організація додержання законодавства про паспорти, в'їзд в Україну і виїзд з України громадян, перебування на її території іноземних громадян і осіб без громадянства;

11)..забезпечення функціонування дозвільної системи здійснення контролю за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, та за відкриттям і функціонуванням об'єктів, де вони використовуються;

12)..забезпечення реєстрації й обліку автомототранспортних засобів, та безпеки дорожнього руху;

13)..здійснення державного пожежного нагляду, пожежну охорону населених пунктів і об'єктів;

14)..організація на договірних засадах охорони майна всіх видів власності;

15)..здійснення заходів щодо врятування людей, охорони їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та щодо ліквідації їх наслідків;

16)..здійсненні заходів по охороні навколишнього природного середовища;

17) забезпечення режиму воєнного або надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях

До системи внутрішніх справ входять : міліція, органи попереднього слідства, органи пожежної безпеки, внутрішні війська.

2.2 Міліція : завдання, принципи та структура

Міліція в Україні -- державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Міліція -- єдина система органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

Правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому порядку.

Діяльність міліції будується на принципах:

1) законності;

2) гуманізму;

3) поваги до особи;

4) соціальної справедливості;

5) взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням.

Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

Основні підрозділи міліції :

- кримінальна міліція;

- кримінальна міліція у справа неповнолітніх;

- міліція громадської безпеки;

- транспортна міліція;

- державна автомобільна інспекція;

- міліція охорони;

- спеціальна міліція.

Функції, які виконує міліція:

- адміністративна;

- профілактична;

- виконавча;

- оперативно-розшукова;

- кримінально-процесуальна;

- охоронна (на договірних засадах).

Для забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, що мають особливе народногосподарське значення або постраждалих від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції.

На території України забороняється створення охоронних та інших воєнізованих формувань, не передбачених законодавством України.

Основними завданнями міліції є :

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припиненням;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- виконання адміністративних стягнень;

- захист власності від злочинних посягань;

- сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків;

- участь у поданні спеціальної та правової допомоги громадянам та інші.

2.3 Права та обов'язки міліції

Основними завданнями міліції є:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням. Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю. У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій, рухів та інших громадських об'єднань, що мають політичну мету. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів:

- кримінальної міліції;

- міліції громадської безпеки;

- транспортної міліції;

- державної автомобільної інспекції;

- міліції охорони;

- спеціальної міліції.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

- забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

- виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

- приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;

- здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, провадити дізнання у межах, визначених кримінально - процесуальним законодавством;

- припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах по них;

- виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

- проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

- виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення;

- розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених законодавством;

- виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;

- забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснювати реєстрацію та облік автомототранспортних засобів, приймати іспити на право керування транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

- вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;

- перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

- викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

- виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

- використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам , для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставки в міліцію;

- користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам, організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою;

- користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку злочинців, які втекли, осіб, які пропали безвісти, та з іншою метою, що пов'язана з необхідністю подання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

- для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заручників;

- для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

- для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

- для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

- для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

- для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

Форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади. Законні вимоги працівників міліції є обов'язковими для виконання громадянами і службовими особами. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Працівник міліції перебуває під захистом закону. Законом гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна працівника міліції та членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.

Образа працівника міліції, опір, погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню покладених на працівника міліції завдань, тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.

Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України. Жила площа працівникам міліції, в тому числі працюючим на транспорті, надається місцевими Радами народних депутатів, відповідними міністерствами та відомствами у першочерговому порядку. Працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Працівники міліції мають право на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 процентів наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню. У разі загибелі працівника міліції при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі місячного посадового окладу.

Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї компетенції Ради народних депутатів. Ради народних депутатів, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та адміністративну діяльність. Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

Розділ 3. Міліція громадської безпеки

3.1 Поняття, завдання та функції міліції громадської безпеки

Невід'ємною частиною системи органів міліції в Україні є міліція громадської безпеки.

Міліція громадської безпеки -- це структурний підрозділ міліції у системі органів внутрішніх справ України, діяльність якого спрямовано на забезпечення особистої безпеки громадян, охорону громадсмкого порядку та громадської безпеки, запобігання й припинення злочинів і адміністративних правопорушень, розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов'язкове, а також надання в межах компетенції міліції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям і громадським об'єднанням.

Правову основу її діяльності становлять правові акти, що регулюють правовідносини з громадської безпеки та спокою, дають підстави для застосування правових норм до визначеного в цих правових актах кола осіб. Такими правовими актами є закони України ("Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі"), постанови Верховної Ради України (зокрема, постанова "Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби із злочинністю"), укази і розпорядження Президента України (зокрема, Указ "Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби із злочинністю"), а також постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України (зокрема, "Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ")

Невід'ємною частиною системи органів міліції України є міліція громадської безпеки.

Правову основу її діяльності становлять правові акти, що регулюють правовідносини з громадської безпеки та спокою, дають підстави для застосування правових норм до визначеного в цих правових актах кола осіб. Такими правовими актами с закони України («Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»), постанови Верховної Ради України (зокрема, постанова «Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю»), укази й розпорядження Президента України (зокрема, Указ «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю»), а також постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України (зокрема, «Про Концепцію розвитку системи Міністерства внутрішніх справ»).

На основі цих правових актів МВС видає накази, інструкції, положення, статути тощо. Представницькі органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень також можуть видавати рішення, що є обов'язковими для органів міліції громадської безпеки.

Конкретне правове регулювання діяльності міліції громадської безпеки, визначення її безпосередніх завдань (функцій, структури, підпорядкування тощо) здійснюють переважно шляхом відомчої регламентації. Так, за роки незалежності України МВС було видано такі документи, як Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ України, Положення про Головне управління охорони громадського порядку Міністерства внутрішніх справ України (нині -- Департамент громадської безпеки), Статут патрульно-постової служби міліції, Положення про службу міліції з охорони й конвоювання затриманих і взятих під варту осіб та Інші нормативні акти. Як відомо, за часів СРСР подібні нормативні акти були ни ключною прерогативою центральної адміністративно-командної системи.

Міліція громадської безпеки входить до складу органів внутрішніх справ України. Відповідно до чинної Конституції завдання та функції, що стоять перед нею, є надзвичайно важливими й вимагають від особового складу постійного контакту з населенням і керівництвом відповідного регіону, оскільки стосуються захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Основні завдання міліції громадської безпеки:

- забезпечення особистої безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян;

— запобігання правопорушенням і їх припинення;

— охорона та забезпечення громадського порядку й громадської безпеки;

— виявлення та розкриття злочинів, у справах яких провадження попереднього слідства не обов'язкове;

— забезпечення безпеки дорожнього руху;

— захист власності від злочинних посягань;

— надання допомоги фізичним і юридичним особам у межах відповідних повноважень міліції.

Функції міліції громадської безпеки:

1) Профілактична функція полягає в запобіганні найпоширенішим загальнокримінальним злочинам і адміністративним правопорушенням (таким як хуліганство, крадіжка, злочини та правопорушення, що їх вчиняють на ґрунті повсякденних негараздів, тощо), а також у виявленні причин, умов вчинення злочинів і правопорушень і вжитті заходів щодо їх усунення.

2) Адміпістратшпш-прпвтУшупапьна функція полягає в організації і практичному здійсненні охорони громадського порядку й громадської безпеки в межах повноважень, наданих цьому підрозділові міліції, та документуванні під час цього правопорушень.

3) Кримінально-процесуальною функцією слід розуміти розгляд заяв та інформації про злочини, в справах яких провадження попереднього слідства не обов'язкове, та провадження дізнання по них. Так, у ст. 425 КПК подано перелік нетяжких (а тому не особливо; небезпечних) злочинів, за якими досудову підготовку матеріалів і проводять у протокольній форміОрганізаційна будова міліції громадської безпеки залежить від її функціонального призначення та наявних рівнів управління, які під повідають адміністративно-територіальному устрою держави.

Внутрішня структура міліції громадської безпеки ґрунтується на лінійному принципі її організації та діяльності (лінійна спеціалізація й відповідне підпорядкування), згідно з яким утворюють і функціонують структурні підрозділи цієї служби за окремими напрямами їх діяльності.

Відповідно до типової структури органів внутрішніх справ України до міліції громадської безпеки належать:

1) адміністративна служба міліції (включає підрозділи охорони громадського порядку.

2) дільничних інспекторів міліції,

3) підрозділи з питань радіоактивного забруднення, підрозділи охорони й забезпечення карантинних і ветеринарно-санітарних заходів під час проведення боротьби з епізоотією, конвоювання затриманих і взятих під варту осіб).

4) Державна автомобільна інспекція.

5) Підрозділи Державної служби охорони, патрульно-постова служба міліції.

Крім того, за своїм функціональним призначенням до зазначеного підрозділу входять також приймальники МВС України.

Висновки

Під час проходження навчальної практики , була вивчена нормативно-правова база, до якої входить : Конституція України, Закон України «Про міліцію», а також курс лекцій «Організація судових і правоохоронних органів України» та ін.

Була вивчена структура правоохоронних органів області міста Миколаєва, яка складається з Управління міліції районних та обласних відділів, транспортної міліції, дорожньо-автомобільної інспекції, міліції охорони. Така структура потрібна для забезпечення порядку в районах,містах, обласних центрах.

Під час практики були набуті необхідні уміння пошуку інформації ( Інтернет-ресурси, бібліотека, правова література, навчальні посібники). Методами практики були : аналіз і синтез законів, підзаконних нормативно-правових актів.

Методи практики : аналіз законів та нормативно правових актів.

У процесі проходження моєї навчальної практики я ознайомилась з діяльністю міліції громадської безпеки, яка входить до складу органів внутрішніх справ України функції якої є надзвичайно важливими й вимагають від особового складу постійного контакту з населенням і керівництвом відповідного регіону, оскільки стосуються захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина.

. Отже, пройдена практика має для нас, майбутніх фахівців дуже велике значення. Тому що в результаті її проходження ми вивчили організаційно-адміністративну МВС України, структурних підрозділів також ознайомились їз положенням Закону України « Про міліцію», вивчили зміст, завдання та основні напрямки діяльності міліції.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на 5-тій сесії ВРУ 28 червня 1996 року. - К.: Юрінком, 1996.

2. Закон України „ Про міліцію” від 20 грудня 1990 року N 565-XII, в редакції закону N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003

3. Розпорядження Президента України "Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України" від 27.01.99 р.

4. Молдован В.В. Правоохоронні органи. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Юмана, 1998.

5. Організація судових та правоохоронних органів: Навч. посібник/Ред. І.Е. Марочкін. - Х.: Право,2000. - 272 с.

6. Правоохоронні органи України: Навч. посібник/ Н.І. Клименко. - К.: Вид-во Європейського інституту,2002. - 194 с.

7. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посібник/ С.М. Тимченко. - К.: Центр навчальної літератури,2004. - 415 с.

8. http://www.pravo.vuzlib.org/book_z1747_page_68.html

Размещено на Allbest.ru

...