Правові основи регулювання міжнародної електронної комерції

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Правові основи регулювання міжнародної електронної комерції

Фактично Інтернет не належить до суспільних відносин. Технічно Інтернет є сукупністю комп'ютерів, об'єднаних мережею, що використовуються для зберігання та передачі інформації. Проте правові відносини можуть виникати в ході використання мережі Інтернет.

Особливістю таких правовідносин є те, що вони в основній своїй масі носять екстериторіальний характер. Одностороннє застосування державою правових норм, що регулюють подібні відносини, без урахування досвіду міжнародної практики та законодавства інших країн буде неефективним. Про це свідчить багатократні безуспішні спроби таких країн як США та Великобританія розповсюдити свою систему і законодавство на відносини з регулювання конфліктів у Мережі, ввести регламентацію розширення інформації в Інтернеті [212].

Загальновідомим є той факт, що надмірна правова регламентація перешкоджає розвитку суспільних відносин. У традиційному, так званому off-line-бізнесі неврегульована діяльність в комерційному секторі розвивається швидше. Але при цьому необхідно враховувати, що в комерційному бізнесі такий розвиток можливий завдяки його багаторічній історії розвитку.

Накопичено багатий досвід, сформовані звичаї ділового обороту, а також важливо, що сторони мають справу з живими людьми, а не з віртуальними, знеособленими суб'єктами. На відміну від традиційного, on-line-бізнес тільки почав формуватися. Через певну специфічність традиційні методи для вирішення проблемних ситуацій уже не підходять.

Для нормального функціонування та розвитку електронної комерції необхідно введення нормативного визначення механізму здійснення операцій із використанням Інтернет та легалізації відповідних способів взаєморозрахунків. Для цього треба було зробити:

1) визнання юридичної сили за операціями, що здійснюються в електронному вигляді;

2) визначення порядку здійснення електронних платежів;

3) створення нормативних умов для електронного документообігу: тобто підтвердження достовірності та авторства електронного документа за допомогою використання засобів електронно-цифрового підпису;

4) визначення правового режиму розміщення інформації в Інтернеті;

5) вирішення питань інформаційної безпеки, встановлення порядку застосування засобів криптозахисту [229].

Таким чином, стало очевидно, що правове врегулювання даних питань сприятиме швидкому розвитку електронної комерції. Так, 30 січня 1997 року Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН був прийнятий розроблений Комісією ООН з права міжнародної торгівлі Типовий закон "Про електронну торгівлю".

Цей закон був доповнений статтею 5 б, прийнятою Комісією на її тридцять першій сесії в 1998 році, посилаючись на пункт 2 резолюції 51/162 Генеральної Асамблеї від 16 грудня 1996 року, в якому Асамблея рекомендувала всім державам при ухваленні або перегляді своїх законів належним чином враховувати положення Типового закону, зважаючи на необхідність уніфікації законодавства, що може бути застосовним до альтернативних паперових методів передачі та зберігання інформації.

Це був перший крок у розвитку міжнародного права у сфері регулювання електронної комерції. Даний документ носить рекомендаційний характер та призначений, в першу чергу, для використання державами як основи для розробки національного законодавства. Даний міжнародний документ заклав правові основи діяльності у сфері електронної торгівлі, дав визначення основним поняттям, таким як електронний документ, електронний документообіг, електронний підпис, автор електронного документа, інформаційна система. Він визнав юридичну силу за документами в електронній формі, визначив умови, що пред'являються до електронного підпису як засобу підтвердження достовірності та цілісності електронного документа при підготовці та ухваленні Типового закону про електронну торгівлю.

Комісія Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) враховувала, що Типовий закон служитиме ефективним засобом для держав, які оновлюють своє законодавство за умови, якщо виконавчим урядовим органам та парламентам буде представлена довідкова інформація і роз'яснення з тим, щоб надати їм допомогу у використанні Типового закону. Комісія враховувала також вірогідність того, що Типовий закон буде застосовуватися у ряді держав, в яких недостатньо відомі методи передачі повідомлень, передбачені даним законом. Він призначений для надання допомоги користувачам електронних засобів передачі даних та особам, які займаються науковою роботою в цій галузі. Одна з основних цілей Закону полягала в тому, щоб запропонувати увазі національних законотворців зведення міжнародно визнаних норм, що встановлюють можливий порядок усунення деяких юридичних перепон та створення надійнішої правової бази для так званої "електронної торгівлі". Принципи, закріплені в Типовому законі, корисні для окремих користувачів, які беруть участь в електронній торгівлі, стосовно вироблення певних договірних рішень, які можуть бути використані для подолання юридичних перепон, що створюють перешкоди для розширення використання електронної торгівлі [89].

Типовий закон на міжнародному рівні у ряді випадків може бути корисним як інструмент для тлумачення міжнародних конвенцій та інших міжнародних документів, які створюють юридичні перешкоди для використання електронної торгівлі в результаті того, що в них, наприклад, установлюється вимога щодо обов'язкового письмового оформлення деяких документів та договірних положень.

Не менш важливу роль для розвитку світової Інтернет-торгівлі відіграв Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи, який був прийнятий у 2001 році. Метою цього Закону стало зміцнення правової визначеності стосовно використання електронних підписів. Установлюється презумпція того, що електронні підписи, якщо вони відповідають певним критеріям технічної надійності, розглядаються як еквівалентні власноручним підписам.

Разом з нормотворчою діяльністю ООН у формуванні міжнародного права в галузі електронної торгівлі активну участь бере також Європейський Союз. У 1998 році було прийнято Пропозицію до Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу "Про деякі аспекти електронної торгівлі на внутрішньому ринку". Основним завданням цього документу є забезпечення умов належного функціонування міжнародної електронної комерції між державами - членами Європейського Союзу. Дана Директива визначає правове регулювання значного кола суспільних відносин у сфері електронної торгівлі.

Зазначений документ містить комплекс норм, що детальніше регулюють окремі аспекти електронної комерції. Достатньо фундаментально врегульований механізм укладення електронних договорів, визначені вимоги, яким вони повинні відповідати, встановлені правила визначення моменту укладення контракту.

Другим важливим документом, що формує європейське право електронної комерції, є прийнята в грудні 1999 року Директива ЄС "Про правові основи Співтовариств для використання електронних підписів". Даний документ найповніше врегулював відносини у сфері використання електронних підписів. Установлюються вимоги, яким повинні відповідати засоби електронного цифрового підпису, визначаються принципи їх використання, врегульована діяльність сертифікаційних центрів, визначений порядок надання сертифікаційних послуг [229].

Активно розвивається і національне законодавство. У ряді країн прийняті різні закони, що регулюють діяльність у сфері електронної комерції. В Україні початок правового регулювання діяльності у сфері високих технологій було закладено у 1998 році прийняттям Верховною Радою України Закону "Про Національну програму інформатизації". Тоді ж була схвалена Концепція Національної програми інформатизації та прийнято Закон України "Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки".

Наступним кроком став Указ Президента України №928 від 31 липня 2000 р. "Про заходи із розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні".

22 травня 2003 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг", який визначає поняття електронного документа й електронного документообігу, закріплює світові тенденції щодо визнання юридичної сили електронного документа, вказує на права і обов'язки суб'єктів електронного документообігу, їх відповідальність та ін.

У Законі дотриманий функціонально-еквівалентний підхід до розуміння електронного документа, запропонований Типовим законом ЮНСІТРАЛ "Про електронну комерцію". Тоді ж був прийнятий і Закон України "Про електронний цифровий підпис" [183].

Отже, в умовах всепоглинаючої глобалізації проблеми правового врегулювання Інтернет-торгівлі не можуть вирішуватися односторонньо на державному рівні. Це спонукає практично всі держави світу до вдосконалення та уніфікації їх правового регулювання сфери міжнародної електронної комерції.

Поряд із перевагами електронної торгівлі існують і потенційні ризики серед яких ухилення від податків, шахрайство, порушення прав інтелектуальної власності тощо. Ці ризики реальні, але в розвинених країнах їх вдається регулювати таким чином, щоб не зруйнувати електронну комерцію. В Україні боротьба з комп'ютерною злочинністю, у тім числі і у сфері електронної комерції здійснюється сформованими підрозділами електронної розвідки.

Таким чином, попри те, що Інтернет є світовою інформаційною системою, електронна комерція поки що не набула "світового" рівня. Вона традиційно продовжує залишатися в рамках національної юрисдикції.

У той же час, можливий більш складний "транснаціональний" склад учасників процесу, що загострює проблему вибору права. Якнайшвидше розв'язання цих проблем є необхідним для України, тому що все активніше розвивається співробітництво з іноземними партнерами, а сьогодні, в епоху глобалізації, складно вирішувати будь-які питання без сучасних засобів обігу документів в електронному вигляді, що є підставою для укладення електронних договорів і розвитку електронної комерції у цілому.

До заходів щодо підвищення ролі електронної комерції, що перебувають у компетенції уряду, фахівців галузі та інвесторів, можна віднести [169]:

- створити адекватну реальності статистичну базу даних електронної комерції;

- сприяти розвитку малого та середнього Інтернет-бізнесу, забезпечення участі в електронної комерції цього сегмента глобальної економіки означає створити робочі місця та підвищити добробут населення;

- створити систему підготовки і підвищення кваліфікації працівників електронної комерції. На зміну індустріальній економіці, де продуктивність зумовлюється кількістю машин, приходить економіка, що базується на інформації. Нові технології потребують нових професіоналів. На превеликий жаль, необхідну спеціальну освіту сьогодні має дуже обмежена кількість людей. Підвищення кваліфікації вимагають не лише працівники безпосередньо, але також і менеджери Інтернет-магазинів;

- забезпечити міжнародне співробітництво в галузі електронної комерції на рівні урядів країн та на корпоративному рівні. Інакше існує ризик того, що величезний сегмент населення світу буде виключено з розподілу економічного виграшу від цього надприбуткового бізнесу; українська держава повинна сприяти розвитку електронної комерції.

2. Міжнародна електронна комерція на сучасному етапі

Коло питань: характеристика розвитку світової електронної комерції, електронна комерція в Україні

Характеристика розвитку світової електронної комерції

Особливості Інтернет-комерції. Можна виділити особливості, які характерні для неї.

1. Інтернет-торгівля поширена на всій території, на якій присутня Мережа. Але при цьому жителі невеликих міст користуються Інтернет-магазинами набагато рідше, оскільки служба доставки товару добре розвинена тільки в мегаполісах. На мал. 8.4. представлений розподіл користувачів мережі Інтернет станом на кінець 2011 року.

Мал. Розподіл користувачів мережі Інтернет за підсумками 2011 року

Наданий час рівень використання мережі Інтернет свідчить про те, що за кількістю користувачів лідирує Північна Америка (69%), друге місце займає Австралія і Океанія (53%), третє - Європа (39%), далі йдуть Латинська Америка (17%), Азія (10%) і на останньому місці Африка (3%).

Результати проведеного дослідження компанією Gemius показали, що кількість українських користувачів мережею Інтернет за 2011 рік зросла на три мільйони, або на 29%, - до 11,3 мільйона осіб у грудні. Згідно з даними дослідженнями, 88% усіх користувачів використовують Мережу щодня, 10% - кілька разів на тиждень, 1% - один раз на тиждень і 15% - кілька разів на місяць. правовий електронний комерція інтернет

В Києві та області зосереджена велика частина Інтернет- користувачів країни - 44%, у східному регіоні - 29%, південному - 16%, західному -9%, центральному - 5%, північному - 2%.

Найбільшою віковою групою серед користувачів Мережі є молодь у віці від 14 до 24 років - 36%. У віці від 25 до 34 років - 29% аудиторії, від 35 до 44 -19%, від 45 до 54 -12%, старше 55-річного віку лише 4% аудиторії.

2. Користувачами послуг Інтернет-магазинів та Інтернет- аукціонів, в основному, як правило, є молоді люди та люди середнього віку. Цю закономірність можна простежити на малюнку 8.5 (дані комерційного сервера Surveygizmo в 2011 році.

Мал. Вікові категорії покупців через мережу Інтернет [46]

З наведеного малюнка можна зробити висновок, що найчисленнішою групою користувачів є молоді люди віком 21-25 років, які вже отримали фінансову самостійність, їх численність 30,26%. Але це закономірно, оскільки молодь сприймає нові технології активніше та з більшим бажанням.

До групи "зрілих" покупців можна умовно віднести людей віком до 40 років і старше. Ця категорія споживачів має виважені погляди на життя, сформований світогляд та звички, які, найчастіше, не бажають змінювати. Вони "звикли" купувати товар та послуги у магазині, де є можливість роздивитись, спробувати та перевірити його, тому іноді, для них цей фактор переважує навіть за умови, що ціна на той самий товар в Інтернеті нижча [89].

Найменш численними категоріями користувачів Інтернет- комерції є люди віком старше 60 років та молодше 15, які становлять 1,6% та 0,13% відповідно. Перші складно адаптуються до нововведень, а другі ще не мають фінансової незалежності. Проте однозначно сказати про всі країни світу важко, оскільки залежить від різних особливостей країни, наприклад, таких, як загальний дохід на душу населення, рівень освіти, можливість доступу до Інтернет, менталітет тощо.

Аналітики маркетингової компанії е Marketer проаналізувавши Інтернет-ринок світу, дійшли висновку, що серед усієї кількості Інтернет-користувачів жінки займають 55,1%, а чоловіки - 44,9. Дана інформація представлена на мал. 8.6.

Мал. Статеве співвідношення користувачів Інтернет

Відповідно, кількість покупців через Інтернет серед жінок дещо більша. Спочатку Інтернет був суто чоловічим явищем, проте за останніх 15 років він стрімко став менш спеціалізованим та все більше адаптованим під жіночу аудиторію, що призвело до значного притоку жіночої аудиторії.

Подібний аналіз був проведений іншими дослідницькими компаніями, такими, як comScore Media Matrix, Arbitron та Edison Media. В їх дослідженнях тендерної структури Інтернет різних країн така сама є тенденція фемінізації Глобальної мережі.

У звіті eMarketer зазначається, що з 2000 року кількість жінок у Глобальній мережі зросла на 12,4%, в той же час зростання чоловічої аудиторії за цей же період склало всього 3,2%. За прогнозами аналітиків, до 2013 року кількість жінок-користувачів глобально ї мережі в одних Сполучених Штатах зросте до 112 млн., що складатиме 51,9% від загальної кількості користувачів. Разом з тим, дослідники з'ясували, що жіноча аудиторія більш тяжіє до простих сервісів, як правило, уникає складних мультимедійних та мережевих сервісів - тільки 66% жінок з 97,2 млн. проглядають он-лайнове відео, у чоловіків цей показник помітно вищий - 78% з 90,9млн. чоловік. eMarketer зазначає, що в недалекому майбутньому ситуація навряд чи зміниться. Єдиний чинник, який може змінити статистику онлайн-популяції, - це які- небудь демографічні вибухи чи протилежна ситуація [138].

3. Товарна структура Інтернет-торгівлі дуже різноманітна, проте найпопулярнішим товаром в Інтернет-магазинах є книги і кількість їх продажів продовжує зростати. До такого висновку прийшли ґрунтуючись на результатах опитування дослідники компанії Nielsen Online. Більш 26 тис. опитуваних у 48 країнах заявили, що купували книжки за допомогою мережі Інтернет. Два роки тому тільки 34% користувачів Мережі купували книжки в Інтернет-магазинах.

За даними аналітиків, найбільшими ринками он-лайнової книжкової торгівлі, що динамічно розвивається, є Південна Корея та Індія, тоді як британський ринок займає в цьому списку лише десяте місце.

Дослідницька Інтернет-компанія NielsenOnline з'ясувала, що 58% (близько 18 млн. чоловік) південнокорейських користувачів удавалися до послуг Інтернет-торговців для покупки книг.

У Сполучених Штатах 57,5 млн. осіб купували книги через Мережу, проте в відсотковому виразі цей показник набагато нижчий, ніж у Південній Кореї - 38% користувачів Інтернету. Друге місце в списку займає Німеччина, де 55% користувачів Мережі купували книги в Інтернет. В Австрії та В'єтнамі однакова кількість опитаних - 54% - повідомили, що купували книги в Інтернеті. П'яте місце зайняла Бразилія (51% респондентів) шосте - Єгипет (49% користувачів), сьоме - Китай (48% учасників опиту), восьме - Індія (46% респондентів).

За даними Nielsen Online, за останні три місяці року вісім із десяти користувачів мережі Інтернет по всьому світу купували які-небудь товари в он-лайнових магазинах. Цей показник збільшився за 2 роки на 40% і становив 875 млн. споживачів. Більш повна товарна структура сучасної Інтернет-торгівлі представлена на мал. 8.7.

Мал. Товари, які найчастіше купуються через Інтернет

Згідно зі статистичними даними, через Інтернет найбільше купують книги - 15% опитаних, як уже було зазначено вище. Далі йдуть побутова та комп'ютерна техніка - по 13%, на третьому місці програмне забезпечення - 10%, а на продукти харчування припадає лише 4%.

Таким чином, можна зробити висновок, що через Інтернет, загалом, купуються товари другорядного значення. Люди поминають скорочувати купівлю предметів розкоші та предметів довготермінового планування. Проте купувати товари через Інтернет покупці зовсім не перестануть, оскільки вже зараз чимало споживачів постійно купують все необхідне за допомогою Інтернет - технологій.

В різних регіонах світу та навіть у різних країнах рівень розвитку Інтернет-торгівлі відрізняється, оскільки країни мають різні соціальні, економічні, політичні особливості. Оцінка рівня готовності країни до електронного бізнесу передбачає аналіз показників, як це видно з табл. 8.6.

Таблиця Показники рівня готовності країни до електронного бізнесу

Із вищесказаного можна зробити висновок, що Інтернет-торгівля найбільш розповсюджена в країнах, які мають найвищий рівень готовності до електронного бізнесу. Тут можна виділити США, а також такі азійські країни, як Гонконг, Сінгапур, країни ЕС, особливо це стосується Данії, Швейцарії та Швеції. Саме їх населення більш позитивно ставиться до Інтернет-покупок.

На сьогоднішні лідером у сфері новітніх технологій електронної торгівлі є США. Цьому сприяло економічне зростання протягом останніх років, що супроводжувалося збільшенням продуктивності праці вдвічі за цей період. У той же час стрімко розвивалася індустрія комунікаційних технологій, значно підвищувалася кількість користувачів, радикально змінилася вартість комп'ютерів та їх комплектуючих. Якщо в 1990 році лише 15% родин США мали комп'ютери, то сьогодні цей показник перевищує 50%. З 1995 року комп'ютери дешевшають майже на 20% щорічно [38].

Високий рівень розвитку Інтернет-комерції в провідних країнах характеризується не лише кількісними, але і якісними показниками - надійна доставка, зручна безготівкова оплата, планується розробка програмного забезпечення, яке полегшить процес вибору товарів та зробить оформлення купівлі комфортнішим для слабозрячих чи незрячих людей.

Так, на мал. 8.8 представлені причини, що спонукають споживачів купувати on-line та пояснюється, чому більшість споживачів надають перевагу купівлі через Інтернет. Найбільший відсоток займає такий фактор, як зручність, його назвали найзначущішим 68% опитаних, 54% покупців упевнені, що через Інтернет вони економлять на пальному.

Особливо в умовах фінансової кризи цей фактор став дуже важливим. Для 48% опитаних вирішальним стали більш низькі ціни на товари, оскільки Інтернет-магазини не сплачують високу орендну плату за торгові приміщення. 39% опитаних купують через Інтернет, оскільки таким чином легше знаходити потрібні речі.

Мал. Причини, що спонукають американських споживачів купувати on-line

Попри загальну світову статистику, яка виявляє найбільш активних покупців через Інтернет серед людей віком від 20 до 30 років, Інтернет-покупці США мають деякі вікові особливості. В цій країні, он-лайн-користувачі старшого віку вважаються вигідним сегментом споживачів - вони, як оцінюють аналітики ринку, мають вищі доходи та більшою мірою схильні до роботи за наймом, ніж решта літніх людей світу.

Інтерес фахівців до старшої вікової групи пов'язаний ще й з тим, що за їхніми прогнозами, частка таких Інтернет-користувачів буде зростати швидше, ніж уся Інтернет-аудиторія США. Так, за оцінкою eMarketer, з 2006 до 2011 року частка Інтернет користувачів старше за 62 роки зростала на 7,6% на рік - більш ніж у 2 рази, ніж у цілому по країні.

Цікаво проаналізувати поведінку споживачів старшої вікової групи. Вважається, що, як правило, споживачі шукають інформацію про продукт та порівнюють магазини в Мережі перед покупкою товару в традиційних магазинах. Але, в новому дослідженні, проведеному USC Annenberg School Center для Digital Future, розглядається протилежна ситуація. Виявилось, що приблизно дві третини покупців у віці від 50 до 69 років і більше половини споживачів старше 70 років заздалегідь "знайомилися" зі своїми он-лайн-замовленнями в звичайних традиційних магазинах.

На мал. 8.9 та 8.10 відображені темпи та динаміка зростання Інтернет-торгівлі в США, що демонструють стабільний ріст. Так, в період з 2006 по 2007 роки приріст Інтернет-торгівлі склав 64 мільярдів доларів США, що становить 124%. З 2007 р. прослідковується значне зростання в темпах розвитку Інтернет торгівлі в Сполучених Штатах.

У період з 2008 по 2009 роки показники зросли порівняно з попередніми роками - на 30% - з 402 мільярдів доларів США до 477 мільярдів доларів США, що становить приріст 128% чи 75 мільярдів доларів США. Проте вже з 2010 по 2011 роки показник росту Інтернет торгівлі становив 136%, тобто на 7% більше, і за цей період приріст сягнув 97 мільярдів доларів США.

Рис Темпи зростання обсяг Інтернет-торгівлі в США

Рис Динаміка зростання обсягу Інтернет-торгівлі в США

Інтернет-торгівля Європи також розвивається значними темпами. За прогнозами аналітиків, показники Інтернет-торгівлі будуть зростати на 25% щорічно протягом 5 років та до 2013 року досягнуть позначки в 323 млрд.євро (407 млрд.доларів). Це забезпечується стабільним зростанням кількості користувачів мережі Інтернет щорічно.

Такі країни, як Британія, Франція та Німеччина, домінують на європейському ринку електронної комерції - на їх частку припадає 72% усіх операцій. Найбільший ринок має Британія, на другому місці за показниками та темпами розвитку Інтернет-торгівлі стоїть Німеччина. Дана країна лідирує за загальною кількістю он-лайн-покупців - у Німеччині їх налічується 29,2 млн. На думку експертів, більше 75% жителів Німеччини здійснюють он-лайн-покупки, і цей показник буде зростати.

Одна з причин бурхливого розвитку електронної комерції в Німеччині - вигідна демографічна ситуація. Серед німців у віці 14-29 років переважна більшість (83%) користується Інтернетом. До Мережі підключено 84% шкіл, а ще 9% збираються підключитися протягом року. У Німеччині приблизно 96% дрібних та 99% крупних фірм, що мають доступ до мережі Інтернет, причому більше половини з них реально приймає замовлення через Інтернет, а також самі розміщують замовлення (39%) та проводять маркетингові заходи (27%).

Найкраще в Німеччині через Інтернет продают книги, компакт-диски та комп'ютерні програми. Ці товарні групи забезпечують 60 відсотків загального обороту електронної торгівлі, що становить 8 мільярдів євро.

Інтернет-комерція Франції також показує хороші результати. Попри негативну ситуацію, що склалася на світових ринках у зв'язку зі світовою фінансовою кризою, у Франції доходи від Інтернет-торгівлі після різдвяних розпродажів були достатньо високі - в перші п'ять днів цього періоду французька торгова група FEVAD відмітила 25% зростання продажів дев'яти провідних онлайн-ритейлерів. Група прогнозує, що онлайновий роздріб виросте на 30% за поточний рік (цей показник на 5% менший, ніж у позаминулому році, але все одно достатньо великий).

Французькі покупці дають високу оцінку онлайн-шопін- гу - більше 85% учасників дослідження Benchmark/Brandalley надали перевагу покупкам через Інтернет у порівнянні з традиційною торгівлею відзначивши більш вигідну цінову політику Інтернет-магазинів, значні знижки на товари та доставку. Більше половини французьких покупців купують в Інтернеті книги. CD та DVD диски, а також програмне забезпечення. Приблизно така ж кількість опитаних французів має досвід покупки електронних квитків, половина респондентів також купувала взуття та одяг у Мережі. Таким чином, прихильність опитаних французів до онлайн-шопінгу досить велика.

Інший значущий тренд у Франції - зростання Інтернет-продажів предметів розкоші. За даними дослідження Benchmark, 80% француженок уже купують у Мережі одяг, взуття або аксесуари категорії "люкс".

Уряд Європейського союзу веде активну боротьбу з наслідками кризи, що вплинула на Інтернет-торгівлю країн ЄС. Так, Європейська комісія обнародувала плани з надання значних прав покупцям, які користуються послугами Інтернет-магазинів. Ці пропозиції спрямовані на підвищення купівельної активності в період економічної кризи. Покупцям Інтернет-магазинів надається двотижневий термін для повернення покупок. Покупці також мають право на повернення грошей у разі відміни замовлення, зробленого за допомогою комп'ютера.

Дані показують, що майже кожен третій мешканець країн ЄС користується послугами Інтернет-магазинів. їхнє число становить близько 200 млн. осіб, але тільки 40 млн. їх купують товари за межами власної країни за допомогою мережі Інтернет. Замовлення при цьому, як правило, поступають постачальникам з інших держав-учасників Європейського союзу.

В країнах Азії Інтернет-торгівля почала стрімко набирати обертів протягом останніх років. За дослідженнями компанії Master Card, найактивнішими Інтернет-покупцями Південно- східної Азії є жителі Сінгапуру, які щоквартально витрачають в он-лайн-магазинах близько 770 доларів. Дані анкетування показали, що регулярно оформлюють замовлення в он-лайн- магазинах 63% опитаних респондентів, які проживають в Китаї, Австралії, Японії, Південній Кореї, Індії, Таїланді та Сінгапурі. При цьому громадяни Південної Кореї витрачають на он- лайн-покупки щоквартально 707 доларів, громадяни Таїланду - 407, Японії - 581 долар.

Протягом останніх десяти років економіка Китаю стрімко перетворилася на світового лідера. Інтернет-торгівля в даному випадку не є винятком. Так, у червні 2008 року в Китаї було зафіксовано 253 мільйонів користувачів, тоді як у США -223 мільйони [212].

Російський ринок Інтернет-торгівлі нині розвивається досить звисокими темпами. Обсяг Інтернет-торгівлі в Росії зростають на 20 -30% щорічно. Проте, все ж таки країни Заходу випереджають за темпами зростання (на 2% в рік).

У 2009 році Росія вийшла на друге місце в Європі по кількості Інтернет-користувач і в (після Німеччини). Аналітики вважають, що зростання ринку пов'язане винятково з притокам нових користувачів росіян у світову павутину. В Росії Інтернет- торгівля має недостатню законодавчу базу. Система правового регулювання електронного бізнесу поки повністю не склалася. Але вона формуватиметься в процесі створення взаємозв'язаної системи норм на міжнародному та національному рівнях.

Для Росії сьогодні важливо не відставати від тих процесів, які відбуваються в галузі електронного бізнесу при формуванні відповідного міжнародного законодавства та інтеграції в світову економіку. В 2009-2010 роках хвиля банкрутств накрила частину Інтернет-магазинів, що не зміцнили свої позиції на ринку, відкрившись за рік-два до кризи. Ця хвиля торкнулася невеличких Інтернет-магазинів, які торгують непродовольчими товарами, зазвичай технікою [206].

Разом з тим, аналітики налаштовані оптимістично, прогнозуючи, що кризова ситуація на ринку створила сприятливе підґрунтя для розвитку надійних проектів із багаторічним досвідом роботи, які користуються довірою постійних покупців через Інтернет. Таким чином відсіялася велика кількість малих Інтернет-магазинів, нездатних забезпечити належний рівень та якість обслуговування. На даний час електронний бізнес уходить у стадію нормального функціонування, завершуючи етап вибухоподібного розвитку.

Размещено на Allbest.ru