Підходи до розуміння земельного правопорушення

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПІДХОДИ ДО РОЗУМІННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Саркісова Т.Б., к. ю. н., асистент

кафедри земельного та аграрного права

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Стаття присвячена дослідженню соціально-правової природи земельних правопорушень. Пропонується розглядати земельне правопорушення як об'єктивну та суб'єктивну категорії. Обґрунтовується необхідність введення поняття «земельна деліктність» для позначення всієї сукупності земельних правопорушень як соціально-правової категорії.

Ключові слова: земельне правопорушення, юридична природа, земельна деліктність.

Статья посвящена раскрытию социально-правовой природы правонарушений в сфере охраны и использования земель. Предлагается рассматривать земельные правонарушения как объективную и субъективную категории. Вводится понятие «земельная деликтность» для рассмотрения всей совокупности земельных правонарушений как социально-правовой категории.

Ключевые слова: земельное правонарушение, юридическая природа, земельная деликтность.

Sarkisova T.B. APPROACHES TO UNDERSTANDING OF LAND OFFENCES

The juridical and social nature of land wrongdoings have been identified in the article. Special proposal to research of land wrongdoings as an objective and subjective categories are made. The same time land wrongdoings are studied as a social negative phenomenon determined by author as «land delictness».

Key words: land wrongdoings, legal nature, land delictness.

Постановка проблеми та її значення. В земельно-правовій літературі дослідження, пов'язані з аналізом охоронювальних правовідносин, в більшій мірі присвячені проблемам відповідальності з точки зору поняття, форм, видів тощо, тоді як проблемі підстав притягнення до відповідальності, тобто питанню «за що», приділяється значно менше уваги. Така незбалансованість зазначених наукових досліджень, на наш погляд, тягне за собою негативні наслідки в сфері правової охорони землі і навколишнього природного середовища загалом.

Крім того, вдосконалення методів і способів вчинення земельних правопорушень, вчинення їх організованими злочинними угрупованнями, залучення до участі в незаконних операціях посадових осіб державних органів України актуалізує необхідність ґрунтовного дослідження земельних правопорушень не лише як підстави виникнення юридичної відповідальності, але і як масового негативного соціального і правового явища.

Мета роботи полягає в необхідності пошуку нового підходу до наукової розробки теорії земельних правопорушень і необхідності аналізу поняття земельних правопорушень як об'єктивної та суб'єктивної категорії.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Науковий аналіз сутності земельних правопорушень та юридичної відповідальності за них здійснювався багатьма вітчизняними вченими, як: В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, І.І. Каракаша, Т.Г. Ковальчук, П.Ф. Кули-нич, А.М. Мірошниченко, В.Л. Мунтян, В.В. Носіка, Т.К. Оверковської, О.О. Погрібний, С.О. Погрібний, Б.Г. Розовський, В.І. Семчик, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга та інших. Теоретичні напрацювання дослідженої тематики містяться в роботах вчених радянської, російської та зарубіжної науки земельного та екологічного права: Г.О. Аксеньонка, С.О. Боголюбова, О.Л. Дубовик, Б.В. Єрофеєва, О.Е. Жалинського, Ю.Г. Жарикова, Е.М. Жевлакова, І.О. Іконицької, О.В. Ізмайлова, О.С. Колбасова, М.І. Нестеренка, О.Ф. Панкратова, О.О. Рябова, О.О. Самончик, О.О. Сухової, В.В. Петрова, Г.В. Чубукова та інших.

Зазначені праці слугували фундаментальною базою для питання, що розглядається. Однак слід відмітити, що питома вага теоретичних напрацювань щодо сутності земельних правопорушень належить до радянського періоду. Щодо сучасних напрацювань, то вони здебільшого торкаються лише окремих аспектів поставленої проблеми та, як правило, присвячені найбільш поширеним видам земельних правопорушень, а відтак характеризуються фрагментарним характером.

Виклад основного матеріалу. Дослідження юридичної природи земельних правопорушень.

1. З точки зору загальної теорії права земельні правопорушення є галузевим видом правопорушень [1, с. 460]. В той же час слід зазначити, що деякі представники доктрини права та земельного права заперечують виділення галузевих видів правопорушень, в тому числі і земельних. На їх думку, обґрунтованим є існування лише кримінальних, цивільно-правових, дисциплінарних та адміністративних правопорушень відповідно до існуючих традиційних видів юридичної відповідальності [2, с. 8-9].

На нашу думку, такий підхід є дискусійним, оскільки в такому випадку правопорушення (та відповідно відповідальність) існують лише в декількох галузях права. Однак сучасні тенденції в правотворчій діяльності, розвиток законодавства та правової доктрини дають підстави для виділення нових видів як правопорушень, так і видів юридичної відповідальності за них. Так, зокрема обґрунтовується існування як автономного виду земельно-правової відповідальності.

2. За своєю юридичною природою земельні правопорушення належать до так званого «складного типу» правопорушень, виходячи з їх подвійної правової природи. Оскільки протиправність земельних правопорушень визначається як земельним законодавством, так і адміністративним, кримінальним, цивільним тощо.

3. Висловлені в спеціальній літературі визначення земельних правопорушень можна умовно звести до двох відносно самостійних напрямків чи груп. Так, більшість вчених, розглядає земельне правопорушення в об'єктивному значенні, як суспільно шкідливу, винну дію чи бездіяльність, яка суперечить нормам земельного законодавства [3]. Інші - в суб'єктивному, тобто, як конкретний факт, що мав місце в реальній дійсності, вказуючи як обов'язкову ознаку настання юридичної відповідальності. Так, автори підручника «Земельне право України» під редакцією В. М. Шульги земельне правопорушення визначають як суспільно шкідливу дію чи бездіяльність, що суперечить нормам земельного права, за вчинення якої винна, деліктоздатна особа несе юридичну відповідальність [4, с. 235]. Тобто, земельне правопорушення можна розглядати з двох точок зору: як об'єктивну категорію та як підставу виникнення юридичної відповідальності - факт протиправної поведінки, тобто, суб'єктивну категорію.

4. Зважаючи на те, що земельні правопорушення є різновидом міжгалузевої категорії правопорушень, поняття земельного правопорушення, що зустрічаються в літературі, формуються відповідно до загальнотеоретичних розробок.

Тому земельним правопорушенням притаманні загальні ознаки правопорушень: 1) дієвість, тобто, це завжди усвідомлене діяння людини, яке включає в себе два варіанти поведінки особи: дію або бездіяльність; 2) суспільна шкідливість або суспільна небезпечність; 3) протиправність; винність; 5) караність.

В той же час з метою відмежування земельних правопорушень від інших видів протиправної поведінки необхідно визначити їх істотні ознаки. Такими ознаками, крім особливої протиправності, на нашу думку, є особливий об'єкт посягання.

За наявності єдиної та узгодженої точки зору вчених відносно того, що об'єкт правопорушення - це те, на що посягає протиправне діяння, дискусійним залишається питання, що ж власне є саме об'єктом земельного правопорушення, тобто, який саме феномен виступає цим об'єктом.

Умовно можна виділити такі підходи до змісту об'єкта земельного правопорушення: 1) норми земельного законодавства («нормативістська концепція» С.М. Кравченко [5, с. 75]), 2) правопорядок (лад) та (або) суспільні відносини в сфері раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів [6], оскільки поняттям «земельний правопорядок» називають сукупність суспільних відносин, врегульованих нормами земельного права, то це прихильники політико-правової концепції розуміння об'єкта правопорушення; 3) деякі дослідники займають, так би мовити, перехідну позицію, визначаючи об'єкт земельного правопорушення, крім суспільних відносин в сфері раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, ще і права та законні інтереси землевласників і землекористувачів [7]; 4) інші займають позицію категоричної відмови від ідеї «об'єкт правопорушення - суспільні відносини». Серед них одним із перших прихильників аксіологічної концепції розуміння об'єкта правопорушення слід назвати С.Б. Гавриша. На його думку, об'єктом екологічних злочинів є охоронюване кримінальним правом благо: природа, природні об'єкти, екологічна безпека [8, с. 62-85].

Заслуговує на підтримку в цій частині точка зору, висловлена російським вченим І.Ф. Панкратовом, який виділяє загальний та конкретний об'єкт земельного правопорушення, де загальний об'єкт - земельний правопорядок, встановлений земельним законодавством, в якості конкретного об'єкту виступає земля, конкретна земельна ділянка, права власників, володільців, користувачів, орендаторів землі [9, с. 172].

Такий підхід є найбільш вдалим для наукового дослідження земельних правопорушень як соціально-правового явища. Визначення земельного правопорядку як об'єкту дозволить відмежувати сукупність земельних правопорушень від інших видів протиправної поведінки. При характеристиці ж земельного правопорушення як підстави виникнення конкретних правовідносин охоронювального типу об'єктом буде виступати правовий режим конкретної земельної ділянки, права землевласників або землекористувачів тощо.

Зважаючи на зростаючу кількість земельних правопорушень в Україні та необхідність їх попередження, перед вітчизняною наукою земельного права постала необхідність розглядати земельні правопорушення не лише за допомогою традиційних методів правого аналізу, а й з іншого боку - як соціально негативне явище. Іншими словами, земельні правопорушення доцільно дослідити не просто як акт індивідуальної поведінки, а і як сукупність, як цілісне, соціально-правове явище, яке ми пропонуємо позначити терміном «земельна деліктність».

На сьогоднішній день представники галузевих юридичних наук активно займаються вивченням окремих видів правопорушень - екологічних (Ю. Шемшученко, О. Дубовик), господарських (В.С. Щербина), податкових, адміністративних (І.П. Голосниченко), цивільно-правових, дисциплінарних тощо. Здійснення таких досліджень відбувається в рамках відносно молодої науки - деліктології, яка міцно увійшла до системи юридичних наук.

Вперше термін «деліктологія» був запропонований В.І. Ремньовим, який відмітив недостатню розвиненість в юридичній науці теорії правопорушень та обґрунтував необхідність існування науки, що вивчає стан, динаміку і причини проступків. В.І. Ремньов, використавши з латинської мови терміни «delictum» - провина, проступок та «logos» - наука, нову науку про правопорушення (делікт Це обумовлено сучасним розумінням поняття «делікт» (лат. delictum - провина, проступок) як правопо-рушення, тобто, незаконної дії, проступку, в тому числі злочину. В часи римського права делікт розглядався як позадоговірне правопорушення, сьогодні терміном «де-лікт» залежно від норм, які порушено, позначають ци-вільно-правові, адміністративно-правові, дисциплінарні та кримінально-правові правопорушення.), їх розповсюдженість, причини та умови, що породжують, шляхи усунення цих причин та умов, а також склад проступку назвав деліктологією [10, с. 182]. земельний правопорушення делікатність

Об'єктом дослідження цієї галузі науки є деліктність, під якою вченими-деліктологами прийнято розуміти історично мінливе, соціальне і правове явище, що складається із всієї сукупності проступків, які вчинено в певний період часу, в певному регіоні або державі в цілому.

З нашої точки зору, на сьогоднішній день є об'єктивні підстави виділяти таке поняття як земельна деліктність.

По-перше, це величезна кількість різноманітних видів земельних правопорушень, що вже є масовим явищем, яке потребує розгляду на іншому рівні абстракції, ніж поодинокі діяння. Крім того, слід відмітити і зростання показника виявлення більш кваліфікованих і складних видів порушень норм земельного законодавства [11], яких не було ще принаймні 10-20 років тому (штучне створення земельних ділянок шляхом намивання, насипання тощо, корупційні правопорушення в сфері земельних відносин тощо).

По-друге, наявність великої кількості причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень у сфері використання та охорони земель, потребують дослідження та детального аналізу.

По-третє, це необхідність дослідження всього масиву земельних правопорушень з точки зору стану, структури, динаміки, географії, виявлення їх причин та умов вчинення тощо.

А відтак вивчення земельної деліктності дає можливість пізнання її кількісних та якісних характеристик з метою попередження та ефективної боротьби з протиправною поведінкою в сфері використання та охорони земель.

Висновки. Таким чином, земельні правопорушення є особливим видом галузевих правопорушень так званого «складного типу», яким притаманні як загальні ознаки правопорушень як міжгалузевої категорії, так і спеціальні: 1) особливий об'єкт посягання - правовий режим земель (загальний об'єкт), правовий режим земельної ділянки, права землевласників, землекористувачів та інших осіб тощо (конкретний об'єкт); 2) протиправність, що має подвійну правову природу, яка визначається як земельним законодавством, так і адміністративним, кримінальним, цивільним тощо.

Земельне правопорушення можна розглядати в суб'єктивному та об'єктивному значеннях.

Розглядаючи земельне правопорушення як соціально-правове явище, тобто, об'єктивну категорію, досліджується вся сукупність порушень у сфері земельних відносин, вчинених у певний період часу, в певному регіоні або державі в цілому з точки зору структури, динаміки та географії. Для позначення даного масового негативного соціально-правового явища обґрунтовується доцільність введення поняття «земельна деліктність».

Земельне правопорушення як суб'єктивна категорія визначається як протиправне, як правило, винне, суспільно небезпечне (земельний злочин) або суспільно шкідливе (земельні проступки) діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, що безпосередньо полягає у порушенні земельно-правової норми, чим посягає на правовий режим землі (загальний об'єкт земельних правопорушень), правовий режим конкретної земельної ділянки або її частини, права суб'єктів земельних правовідносин, земельну ділянку та ґрунти як об'єкт особливої охорони (конкретний об'єкт) і тягне юридичну відповідальність.

Література

1. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: навч. посібник для юрид. фак. вузів. - К., 1996. - 208 с.; Скакун О.Ф. Теорія права і держави: [підручник]. - К. : Алер- та; КНТ; ЦУЛ, 2009. - 520 с.

2. Семчик В. До питання про механізм реалізації права на землю громадянами та юридичними особами // Право України. - 2009. - № 9. - С.8-9.

3. Земельное право Украины / А.М. Беженарь, Е.С. Бердников, Л.А. Бондарь и др.; под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша. - К., 2002. - 496 с.

4. Погрібний С.О. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності. В кн. Земельне право України: [підручник] / За ред. О.О. Погрібного, І. Каракаша. - К. : Істина, 2003. - С. 417.

5. Аграрное, земельное и экологическое право Украины: Общ. части учеб. курсов / Под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша. - Х., 2000. - С. 182.

6. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. - Х., 1998. - С. 199.

7. Балюк Г.І., Медведєва Н.П. Поняття, підстави та види юридичної відповідальності в земельному праві України. В кн. Земельне право України: [підруч.] / Г.І. Балюк, Т.О. Коваленко, В.В. Носік та ін.; за ред. В. Носіка. - К. : ВПЦ «Київ. університет». - 2008. - 301.

8. Джавадов Х.А. Гражданско-правовая ответственность за нарушение земельного законодательства (на опыте Украины, Азербайджана и России): [монографія]. - К. : Издательство «Юридична думка», 2009. - 272 с.

9. Станкевич Н.Г. Земельное право Рес-ки Бєларусь. - Минск, «Амалфея», 2000. - 480 с.

10. Гусев Р.К. Земельное право: учеб. пособие. - Изд. 3-е, перераб., испр. и доп. - М. : Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2007. - 206 с.

11. Чубуков Г.В. Земельное право России: Курс обзорных лекций. - С. 109.

12. Земельне право: [підручник] / М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, А.П. Гетьман та ін.; за ред. М.В. Шульги. - К. : Юрінком Інтер, 2004. - 368 с.

13. Кравченко С.Н. Имущественная ответственность за нарушение природоохранительного законодательства. - Львов, 1979. - 184 с.

14. Жевлаков Э.Н. Экологические правонарушения и ответственность. - М. : ЗАО «Бизнес-школа «Ин- тел-Синтез», 1997. - с. 13; Панкратов И.Ф. Ответственность за нарушение земельного законодательства / В кн. Земельное право: Учебник для вузов. / Под. ред. Боголюбова С.А. - М. : Из-во «Норма», 2001. - С. 172.

15. Общая теория советского земельного права. - М., 1983. - С. 301; Земельне право У: [підручник] / М.В. Шульга (кер.авт.кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай, П. Гетьман та ін.; за ред. М.В. Шульги. - К. : Юрінком Інтер, 2004. - С. 235; Шемшученко Ю.С. Природа и закон / Ю.С. Шемшученко (рук.) и др. - К., 1991.

16. Балюк Г.І., Медведєва Н.П. Поняття, підстави та види юридичної відповідальності в земельному праві України. В кн. Земельне право України: [підруч.] / Г.І. Балюк, Т.О. Коваленко, В.В. Носік та ін.; за ред. В. Носіка. - К.: ВПЦ «Київ. університет». - 2008. - С. 301.

17. Погрібний С.О. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності. В кн. Земельне право України: [підручник] / За ред. Погрібного О.О., Каракаша І.І. - К. : Істина, 2003. - С. 415.

18. Крассов О.И. Земельное право: [учебник]. - С.246; Шемшученко Ю.С. В кн.: Земельне право / За ред. В.І. Семчика, П.Ф. Кулінича. - К., 2001. - С.242.

19. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства. - К. : Верховна Рада України, 2002. - 720 с.

20. Панкратов І.Ф. Ответственность за нарушение земельного законодательства / Земельное право: Уч. для вузов. Отв. ред. Боголюбов С.А. - М., 2001. - С. 171-191.

21. Ремнев В.И. Социалистическая законность в государственном управлении. - М., 1979. - 302 с.

22. Берлач А.І. Кримінологічна характеристика зловживань на ринку землі в Україні // Організаційно-правові засади розвитку аграрного і земельного ринків в Україні: [монографія] / Кол. авторів за ред. В.І. Семчика. - К. : ТОВ «Вид-цтво «Юридична думка», 2006. - С. 222-227.

23. Саркісова Т.Б. Щодо окремих правопорушень у сфері використання та охорони земель водного фонду України // Актуальні питання державотворення в України очима молодих учених: збірник наукових праць міжнародної науково-практичної конференції: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка (23-24 квітня 2009р.). - К., 2009. - Ч.ІІІ. - С. 261-262.

Размещено на Allbest.ru