Особливості визначення юридичної особи суб’єктом злочину, передбаченого ст. 361 Кримінального кодексу України

Визначення понять "суб’єкт злочину", "суб’єкт несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ". Дослідження особливостей визнання юридичної особи як суб’єкта злочину, передбаченого ст. 361 Кримінального кодексу України (відповідальність за комп’ютерні злочини).

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.09.2017
Размер файла 19,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

СУБ'ЄКТОМ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 361 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

Бельський Ю.А.,

ад'юнкт кафедри кримінального права

Національної академії внутрішніх справ

Стаття присвячена аналізу суб'єкта злочину, передбаченого ст. 361 КК України, яка передбачає відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, та особливості визнання юридичної особи суб'єктом вказаного злочину, ґрунтуючись на положеннях Конвенції «Про кіберзлочинність», та розділу XIV-1 КК України «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб».

Ключові слова: несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ, комп'ютерна інформація, суб'єкт злочину, кримінальна відповідальність юридичних осіб.

Статья посвящена анализу субъекта преступления, предусмотренного ст. 361 УК Украины, которая предусматривает ответственность за несанкционированное вмешательство в работу электронно-вычислительных машин (компьютеров), автоматизированных систем, компьютерных сетей или сетей электросвязи, а также особенности признания юридического лица субъектом указанного преступления, основываясь на положениях Конвенции «О киберпреступности», и раздела XIV-1 УК Украины: «Меры уголовно-правового характера в отношении юридических лиц».

Ключевые слова: несанкционированное вмешательство в работу ЭВМ, компьютерная информация, субъект преступления, уголовная ответственность юридических лиц.

Article is devoted to the analysis of crime determined article 361 of the Criminal Code of Ukraine, which provides for liability for unauthorized interference with operation of computers (PCs), automated systems, computer networks or telecommunications networks. And features of the recognition of the legal entity like subject to this crime, based on the provisions of the Convention «On cybercrime» and section XIV-1 of the Criminal Code of Ukraine: «Measures of criminal law for legal persons».

Key words: unauthorized interference with operation of computers, computer information, offense, criminal liability of legal persons.

Актуальність теми. 23 березня 2013 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по виконанню Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» було введено кримінальну відповідальність для юридичних осіб [5]. З огляду на це слід зазначити, що у ст. 12 Конвенції «Про кіберзлочинність» «Корпоративна відповідальність» містяться формальні підстави для розширення переліку діянь, передбачених розділом ХГУ-1 Кримінального кодексу України «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб», та встановлення кримінальної відповідальності за «комп'ютерні злочини» для юридичних осіб.

Останніми дослідженнями кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні займалися такі дослідники, як О.Ф. Пасєка [9], О.О. Михайлов [8] та ін, проте їхні дослідження містять загальний характер та детально не зупиняються на кримінальній відповідальності за «комп'ютерні злочини». Дослідженням питання особливостей визначення суб'єкта злочину, передбаченого ст. 361 КК України, займалися Д.С. Азаров [2], М.В. Карчевський [6], М.С. Плугатир [10] та ін., проте їх дослідження були сформовані до прийняття змін до КК України, якими було внесено кримінальну відповідальність юридичних осіб.

Метою даної роботи є розгляд юридичної особи як суб'єкта злочину, передбаченого ст. 361 Кримінального кодексу України.

суб'єкт злочин юридичний комп'ютерний

Виклад основного матеріалу

Суб'єкт злочину - один із основних елементів будь-якого складу злочину, важливий для кваліфікації злочинів та вирішення питання про кримінальну відповідальність особи. У вітчизняному кримінальному праві прийнято використовувати наступне визначення суб'єкту злочину: фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ст. 18 КК України). Зазначені ознаки є обов'язковими для будь-якого складу злочину, тобто відсутність хоча б однієї з них означає відсутність у діянні особи складу злочину. Суб'єкт несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ - загальний, тобто це фізична, осудна особа, що досягла 16-річного віку.

Для розкриття поняття суб'єкта несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ слід детальніше розглянути вказані ознаки.

Визнання суб'єктом лише фізичної особи своєю основою базується на принципі особистої відповідальності, що випливає зі змісту ч. 2 ст. 2 КК України «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» [7]. Увагу багатьох науковців привертає дослідження проблемних питань доцільності встановлення відповідальності юридичних осіб. Дослідженню цього питання були присвячені роботи Ю. Костяновської, О. Шамара, О. Михайлова, І. Митрофанова, І Омельченко та ін. [13].

Якщо звернутися до міжнародної практики, то можна побачити, що у законах про кримінальну відповідальність багатьох країн інститут кримінальної відповідальності юридичних осіб отримав відповідне закріплення. У США та Англії кримінальна відповідальність юридичних осіб і деяких інших корпорацій існує вже протягом декількох десятиліть, наприклад, у Примірному Кримінальному кодексі США передбачається кримінальна відповідальність корпорацій, некор- поративних об'єднань і осіб, які діють або зобов'язані діяти в їхніх інтересах [4; 11; 12]. Також кримінальна відповідальність до юридичних осіб застосовується і у інших країнах загального права - Канаді, Австралії, Шотландії, Ірландії, Індії тощо та у багатьох країнах романо-германської правової сім'ї: Австрії, Нідерландах, Франції, Бельгії, Португалії, Люксембурзі, Японії та ін.; скандинавської - Данії, Норвегії, Фінляндії', Ісландії, у країнах мусульманської (Йорданія, Ліван, Сирія), соціалістичної (КНР) та постсоціалістичної (Словенія, Угорщина, Румунія, Литва, Естонія, Молдова та ін.), а також змішаної (Ізраїль) правових систем. У таких країнах, як ФРН, Швеція, Італія, Іспанія, Швейцарія, встановлена «квазікримінальна» (адміністративно-кримінальна) відповідальність юридичних осіб. Особливістю цього виду відповідальності є те, що законодавством юридична особа не визнається суб'єктом злочину, проте в деяких випадках до неї можуть застосовуватися санкції, передбачені окремими нормативними актами [3, с. 274].

В Україні щодо встановлення кримінальної відповідальності для юридичних осіб 23 травня 2013 р. Верховною Радою України було прийнято закон, яким було внесено зміни до Кримінального, та Кримінального процесуального кодексів України і законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Цими змінами до Кримінального кодексу було внесено новий Розділ ХГУ-1 під назвою «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб». В ньому передбачається визначення конкретного переліку злочинів, за які притягуються юридичні особи до заходів кримінально-правового характеру, за вчинення її уповноваженою особою або за дорученням, наказом, чи за змовою та в співучасті, або іншим шляхом діянь, визначених ст. 96-3 КК України. У цьому ж розділі передбачаються види заходів кримінально-правового характеру, загальні правила їх застосування, та підстави звільнення юридичної особи від їх застосування. Серед заходів кримінально правового характеру, які можуть бути застосовані до юридичних осіб, законодавцем були виділені такі: штраф, конфіскація майна та ліквідація юридичної особи [7].

По суті, в переліку статей, за які може настати кримінальна відповідальність для юридичної особи, не міститься прямого посилання на ст. 361 КК України, проте існує вказівка на уповноважену особу, відповідне визначення якої надається в примітці до ст. 963 КК України, в якій зазначено, що під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які, відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору, мають право діяти від імені юридичної особи. Тому теоретично можливо зробити припущення, про можливе подальше розширення переліку діянь, за які може наставати кримінальна відповідальність для юридичних осіб шляхом включення до вказаного переліку посягань ст. 361 КК України. На підтвердження цього слід зазначити, що у ст. 12 Конвенції про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 р. передбачено, що кожна сторона, що підписала угоду, вживає такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення того, щоб юридична особа могла нести відповідальність за кримінальне правопорушення, встановлене відповідно до цієї Конвенції, яке було вчинене на користь юридичної особи будь-якою фізичною особою, як індивідуально, так і в частині органу такої юридичної особи [1; 12]. Тому формально існують підстави для кримінальної відповідальності юридичних осіб за несанкціоноване втручання в роботу ЕОМ. Проте на противагу слід зазначити, що положення Конвенції про кіберзлочинність мають рекомендаційний характер та не встановлюють обов'язок держав-учасниць по встановленню кримінальної відповідальності юридичних осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 12 Конвенції, сторони на власний розсуд можуть встановлювати кримінальну, адміністративну, чи цивільну відповідальність для юридичних осіб. Також слід врахувати, що визнання суб'єктом злочину юридичної особи суперечить вимогам ч. 1 ст. 18 КК України «Суб'єкт злочину», де зазначено, що суб'єктом злочину є фізична особа, а також уже зазначеному принципу особистої винної відповідальності і принципу індивідуалізації юридичної відповідальності і покарання [7].

Висновки

Встановлення такого роду відповідальності не притаманне для вітчизняної правової системи, незважаючи на прагнення приведення вітчизняного законодавства до світових, зокрема, європейських стандартів. На нашу думку, на практиці використання цієї норми містить поодинокий та здебільшого декларативний характер. А тому, вважаємо, суб'єктом несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ слід визнавати виключно фізичну особу.

Список використаних джерел:

1. Андрушко П. Використання модельних норм Конвенції Ради Європи «Про кіберзлочинність» та додаткового протоколу до неї у нормотворчому процесі в Україні: теоретичні проблеми реалізації / П. Андрушко, Н. Розенфельд // Право України. - 2007. - № 12. - С. 64-68.

2. Азаров Д.С. Порушення роботи автоматизованих систем - злочин у сфері комп'ютерної інформації / Д.С. Азаров // Право України. - 2000. - № 12. - С. 69-73.

3. Грищук В. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: De Lege Ferenda / В. Грищук, О. Пасєка // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2012. - № 4. - С. 274-291.

4. Громов Е.В. Развитие уголовного законодательства о преступлениях в сфере компьютерной информации в зарубежных странах (США, Великобритании, ФРГ Нидерландах, Польше) / Е.В. Громов // Вестник ТГПУ - 2006. - Вып. 11(62).

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2014. - № 12. - С. 183

6. Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (аналіз складу злочину) : дис. ... к. ю. н. : спец. 12.00.08 / М.В. Карчевський ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2003. - 175 с.

7. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - С. 131.

8. Михайлов О.О. Юридична особа як суб'єкт злочину: іноземний досвід та перспективи його застосування в Україні : автореф. дис. ... к. ю. н. : спец. 12.00.08 / О.О. Михайлов . - Київ : Б.в., 2008 . - 16 с.

9. Пасєка О.Ф. Кримінальна відповідальність юридичних осіб: порівняльно-правове дослідження : автореф. дис. ... к. ю. н. : спец. 12.00.08 / О.Ф. Пасєка. - Львів : Б.в., 2010 . - 20 с.

10. Плугатир М.В. Імплементація Україною міжнародно-правових зобов'язань щодо відповідальності за злочини у сфері комп'ютерної інформації : дис. ... к. ю. н. : спец. 12.00.08 / М.В. Плугатир ; Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України. - К., 2010. - 240 с.

11. Примерный Уголовный кодекс (США). Официальный проект Института американского права / Под ред. Б.С. Никифорова ; пер. с англ. А.С.Никифорова. - М. : Прогресс, 1969. - 303 с.

12. Роговський Є.А. Кібербезпека і кібертероризм / Є.А. Роговський // США - Канада: економіка, політика, культура. - 2003. - № 8(404). - С. 23-41.

13. Шамара О. Кримінальна відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень / О. Шамара // Юридичний журнал. - 2009. - № 11. - С. 79-81.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Знайомство з особливостями визнання юридичної особи суб’єктом злочину. Осудність як наступна обов’язкова ознака суб’єкта злочину. Загальна характеристика злочинів, за які може наставати кримінальна відповідальність з 14 років: насильницькі, майнові.

    дипломная работа [68,7 K], добавлен 27.11.2014

  • Критерії розмежування злочину, передбаченого ст. 392 КК України, зі злочинами із суміжними складами, особливості їх кваліфікації. Класифікація злочинів за об’єктом посягання, потерпілим, місцем вчинення злочину, ознаками суб’єктивної сторони та мотивом.

    статья [20,7 K], добавлен 10.08.2017

  • Поняття та ознаки не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Кримінально-правова характеристика злочину, передбаченого статтею 260 Кримінального кодексу України. Покарання за такі злочини. Кваліфікуючі ознаки, суб'єкт та об'єкт злочину.

    курсовая работа [35,8 K], добавлен 15.02.2011

  • Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу.

    курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010

  • Поняття та характеристика стадій вчинення умисного злочину. Кримінально-правова характеристика злочинів, передбачених ст. 190 КК України. Кваліфікація шахрайства як злочину проти власності. Вплив корисливого мотиву на подальшу відповідальність винного.

    курсовая работа [143,3 K], добавлен 08.09.2014

  • Аналіз проблем, пов’язаних із визначенням місця норми про шахрайство в системі норм Кримінального кодексу України. З’ясування ознак складу даного злочину. Розробка рекомендацій щодо попередження та підвищення ефективності боротьби з цим злочином.

    курсовая работа [19,6 K], добавлен 30.09.2014

  • Законодавче визначення та ознаки суб’єкта злочину. Політична характеристика, соціальна спрямованість і суспільна небезпечність злочину. Вік кримінальної відповідальності. Поняття психологічного критерія осудності. Спеціальний суб’єкт злочину та його види.

    курсовая работа [33,6 K], добавлен 19.09.2013

  • Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві України. Визначення ознак юридичної особи. Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Порядок створення суб'єктів господарювання різних видів. Державна реєстрація статуту юридичної особи.

    научная работа [42,0 K], добавлен 05.12.2009

  • Обстановка, способи та "слідова картина" несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерів, автоматизованих систем, комп’ютерних мереж. Характеристика особи злочинця. Етапи розслідування злочину. Специфіка проведення окремих слідчих (розшукових) дій.

    магистерская работа [134,5 K], добавлен 02.04.2019

  • Чинники появи такого соціального явища як торгівля людьми. Об’єкт і суб'єкт цього злочину, об’єктивна і суб'єктивна сторона злочину. Розвиток національного карного права в напрямку розробки законодавчих норм по забороні та попередженні торгівлі людьми.

    курсовая работа [31,1 K], добавлен 02.10.2009

  • Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014

  • Об’єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого статтею 121 Особової частини Кримінального кодексу "Умисне тяжке тілесне ушкодження". Аналіз судових засідань та визначення міри і виду покарання за нанесення тяжкого тілесного ушкодження.

    курсовая работа [128,3 K], добавлен 18.03.2015

  • Аналіз наукових підходів до визначення поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Пояснення застосовуваного на практиці підходу щодо розгляду даної категорії. Розробка пропозицій щодо доповнення ч. 2 ст. 28 Кримінального кодексу України.

    статья [26,1 K], добавлен 22.02.2018

  • Розкриття стадій вчинення злочину за сучасних умов розвитку кримінального права в Україні. Суспільні відносини, які виникають при встановленні стадій вчинення злочину. Стадії вчинення умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

    курсовая работа [47,9 K], добавлен 31.01.2008

  • Об’єкт складу злочину, передбаченого ст. 364 Карного Кодексу України, і кваліфікуючі ознаки. Об’єктивна та суб’єктивна сторони зловживання владою або службовим становищем. Відмінність зловживання владою або службовим становищем від суміжних злочинів.

    курсовая работа [48,3 K], добавлен 14.08.2016

  • Ризики бланкетного способу визначення ознак об'єктивної сторони складу злочину (в контексті криміналізації маніпулювання на фондовому ринку). Концепція запобігання маніпулюванню ринком цінних паперів. Бланкетні норми у тексті Кримінального кодексу.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 04.03.2014

  • Вивчення тенденцій розвитку сучасного кримінального права України. Дослідження порядку звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки. Характеристика динамічної структури поведінки особи після закінчення злочину.

    реферат [29,4 K], добавлен 01.05.2011

  • Поняття та ознаки суб’єкту злочину. Спеціальний суб’єкт злочину. Види (класифікація) суб’єктів злочину. Осудність як необхідна умова кримінальної відповідальності. Проблема зменшення осудності у кримінальному праві. Специфіка злочинних дій особи.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 17.10.2011

  • Поняття та класифікація органів юридичної особи. Цивільна дієздатність юридичної особи. Комплексне дослідження інституту юридичної особи та аналіз проблем теоретичного та практичного характеру, пов'язаних зі статусом юридичної особи та її дієздатності.

    курсовая работа [54,8 K], добавлен 02.01.2014

  • Фабула кримінальної справи по факту контрабандного переміщення транспортного засобу через митний кордон України. Постанови та протоколи про відібрання зразків для експертного дослідження, його призначення, проведення та витяги з висновку експерта.

    контрольная работа [32,1 K], добавлен 17.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.