Актуальні питання звільнення від кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податків і зборів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Актуальні питання звільнення від кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати податків і зборів

Яковенко Є.О., к.ю.н., доцент

Анотація

Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами 1, 2, або діяння, передбачені частиною 3 (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у особливо великих розмірах) статті 212 Кримінального кодексу України (далі - КК України), звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) [1].

Суди першої інстанції загальної юрисдикції, що спеціалізуються на розгляді кримінальних проваджень, за результатами розгляду на підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності мають право постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, зокрема на підставі частини 4 статті 212 КК України [1].

Розгляд клопотання прокурора здійснюється в загальному порядку, передбаченому КК України, з особливостями, встановленими статтею 288 КК України [1]. Отже, суд на підготовчому судовому засіданні, вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, повинен дослідити та встановити, зокрема, що діяння, яке поставлено особі за вину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину, а особа винна в його вчиненні [2]. Суд це встановлює на підставі як змісту клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності та доданих до нього документів, так і матеріалів відповідного кримінального провадження (досудового розслідування), які повинен прийняти (витребувати) [3].

Отже, суд, вирішуючи питання щодо можливості/неможливості звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі частини 4 статті 212 КК України, повинен з'ясувати та встановити наявність всіх обставин, необхідних для застосування приписів частини 4 статті 212 КК України, зокрема чи та особа, яка є суб'єктом злочину, сплатила суми податків і зборів, пеню і фінансові санкції.

Тому обов'язковою умовою звільнення особи від кримінальної відповідальної відповідно до частини 4 статті 212 КК України є вчинення певних дій саме особою - суб'єктом злочину до моменту притягнення її до кримінальної відповідальності: вона має сплатити податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувати шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеню).

Водночас судова практика судів загальної юрисдикції, що спеціалізуються на розгляді кримінальних проваджень, не є однозначною, і про це може свідчити наступне.

За результатами правового аналізу змісту ухвал про закриття кримінального провадження, постановлених судами першої інстанції відповідно до частини 4 статті 212 КК України, можливо констатувати, що деякі суди, задовольняючи клопотання прокурорів про звільнення від кримінальної відповідальності винних осіб (суб'єктів злочину), беруть до уваги, зокрема, наявність сплати на стадії досудового розслідування податків та штрафних санкцій юридичною особою - платником податків, де безпосередньо працює/працювала винна службова особа. При цьому зміст ухвал не містить будь-якого обґрунтування з посиланням на норми законів та обставини, за яких суди дійшли таких висновків, постановляючи ухвали щодо сплати до бюджету необхідних сум невинною службовою особою - суб'єктом злочину.

Як приклад можливо навести ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22.10.2015 р. (справа № 761/28707/15-к, провадження № 1-кп/761/1222/2015), ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 20.11.2015 р. (справа №377/1131/15-к, провадження № 1-кп/377/66/15), ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 08.12.2015 р. (справа №759/17946/15-к, провадження №1-кп/759/945/15), ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2015 р. (справа № 695/3458/15-к, провадження № 1-кп/695/246/15), ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16.12.2015 р. (справа № 761/34606/15-к, провадження № 1-кп/761/1386/2015), ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 29.12.2015 р. (справа № 759/19727/15-к, провадження № 1-кп/759/1007/15), ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2013 р. (справа № 361/2873/13-к, провадження № 1-кп/361/159/13) [4, 5, 6, 7, 8, 9, 10].

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, розглядаючи цю категорію справ, дійшов наступних висновків щодо застосування частини 4 статті 212 Кримінального кодексу України, зокрема:

- у своїй ухвалі від 14.02.2013 р. (справа №5-5963км12) (мовою оригіналу): «Виходячи з положень ст.18 КК України, згідно з якими суб'єктом злочину є фізична особа, принципу індивідуалізації кримінальної відповідальності, а також зі змісту ч.4 ст.212 КК України, для застосування даної норми закону щодо посадової особи підприємства, яке є платником податків, ця особа повинна взяти особисту дієву участь у сплаті підприємством належних сум податкового боргу, пені або фінансових санкцій. Така участь може виражатись у вчиненні дій, спрямованих на погашення заборгованості в межах своїх службових повноважень або у внесенні з цією метою коштів на рахунок підприємства чи у відшкодуванні сплачених юридичною особою сум. Якщо ж такі суми сплачені підприємством без участі посадової особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, положення ч.4 ст.212 КК України застосуванню не підлягають» [11].

- у своїй ухвалі від 13.03.2014 р. (справа №5-8192км13) (мовою оригіналу): «Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, зазначені у даній частині статті 212 КК України (ч.4 ст.212 КК - Є.Я.), є чітко визначеними та розширеному тлумаченню не підлягають»[12].

Зважаючи на викладене, можливо стверджувати, що суб'єктом злочину, передбаченого статтею 212 КК України, є службова особа юридичної особи, підприємства, установи чи організації. Отже, саме на таку винну службову особу покладено обов'язок в частині 4 статті 212 КК України щодо сплати належних сум податків і зборів, а також фінансових санкцій і пені.

Зважаючи на деякі постановлені рішення судів першої інстанції загальної юрисдикції, що спеціалізуються на розгляді кримінальних проваджень, та висновки, яких дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо розглянутої в цій публікації категорії кримінальних проваджень, також є очевидним, що для застосування судом частині 4 статті 212 КК України:

- не виключається можливість сплати за винну службову особу (суб'єкту злочину) такої суми юридичною особою, платником податків, де працює/працювала така службова особа, лише «якщо вона взяла особисту дієву участь у сплаті підприємством належних сум податкового боргу, пені або фінансових санкцій» чи взагалі не враховуючи таке «сприяння» з боку винної службової особи;

- необхідна наявність сплати до бюджету всіх належних податків, зборів (обов'язкових платежів), а також відшкодування шкоди, завданої державі несвоєчасною сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), (фінансові санкції, пеня).

Отже, після проведеного правового аналізу судової практики судів загальної юрисдикції, що спеціалізуються на розгляді кримінальних проваджень, можливо констатувати, що, хоча реалізація частини 4 статті 212 КК України і не передбачає можливості сплати до бюджету відповідних сум іншою особою, ніж суб'єктом злочину, звільнення від кримінальної відповідальності такого суб'єкту злочину (службової особи) здійснюється судами у зв'язку, зокрема, зі сплатою юридичною особою, платником податків, де працює/працювала така службова особа (суб'єкт злочину) до бюджету всіх належних сум податків і зборів, а також фінансових санкцій і пені. Обставини щодо участі чи неучасті суб'єкта злочину (службової особи) у сплаті юридичною особою до бюджету належних сум податків та зборів, фінансових санкцій і пені не досліджуються судами першої інстанції, а тому не впливають на постановлення ухвал про закриття кримінального провадження відповідно до частини 4 статті 212 КК України.

Зважаючи на викладене, можна вказати на різний правовий підхід судів загальної юрисдикції, що спеціалізуються на розгляді кримінальних проваджень (зокрема першої та касаційної інстанцій), до застосування частини 4 статті 212 КК України. На жаль, на думку автора, правові позиції, викладені у висновках, яких дійшли суди, у деяких зазначених вище рішеннях при застосуванні частини 4 статті 212 КК України не узгоджуються, зокрема, з положеннями частини 2 статті 61 Конституції України, частини 1 та 3 КК України. Тому на сьогодні є нагальна потреба забезпечення судами, загальної юрисдикції, що спеціалізуються на розгляді кримінальних проваджень, однакового застосування положень Конституції України, Кримінально-процесуального законодавства України та законодавства України про кримінальну відповідальність при вирішенні питання щодо звільнення від кримінальної відповідальності винної особи (суб'єкту злочину) згідно з частиною 4 статті 212 КК України.

правовий податок суд кримінальний

Література

1. Кримінальний кодекс України

2. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів : Постанова Пленуму Верховного Суду України 08.10.2004 р. № 15

3. Узагальнення судової практики здійснення кримінального провадження на підставі угод, яке підготовлено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ

4. Ухвала від 22.10.2015 р. Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/28707/15-к, провадження №1-кп/761/1222/2015)

5. Ухвала від 20.11.2015 р. Славутицького міського суду Київської області (справа № 377/1131/15- к, провадження№ 1-кп/377/66/15)

6. Ухвала від 08.12.2015 р. Святошинського районного суду м. Києва (справа № 759/17946/15-к, провадження№1-кп/759/945/15)

7. Ухвала від 14.12.2015 р. м. Золотоноша Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області (справа № 695/3458/15-к, провадження № 1-кп/695/246/15)

8. Ухвала від 16.12.2015 р. Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/34606/15-к, провадження №1-кп/761/1386/2015)

9. Ухвала від 29.12.2015 р. Святошинського районного суду м. Києва (справа № 759/19727/15-к, провадження№1-кп/759/1007/15)

10. Ухвала від 17.04.2013 р. Броварського міськрайонного суду Київської області (справа № 361/2873/13-к, провадження № 1-кп/361/159/13)

11. Ухвала від 14.02.2013 р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 5-5963км12

12. Ухвала від 13.03.2014 р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 5-8192км13

Размещено на Allbest.ru