Європейські правила цивільного судочинства в світлі інтеграції України до ЄС

Розширення сфери дії цивільного процесу ЄС на внутрішні національні спори. Правила та процедури судового урегулювання спорів в порядку цивільного судочинства. Єдині правила цивільного судочинства як модельний кодекс, їх створення та запровадження.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2017
Размер файла 24,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейські правила цивільного судочинства в світлі інтеграції України до ЄС

Ізарова Ірина Олександрівна

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри правосуддя

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

В статті досліджено питання підготовки Європейських регіональних правил цивільного судочинства та сфери їх дії, яка може бути обмежена справами транскордонного характеру, як і відповідні процедури цивільного процесу ЄС, або охоплювати внутрішні спори, які виникають у держава - членах. Досліджені питання набувають актуальності в умовах поглиблення економічних відносин між Україною та Європейським Союзом.

Ключові слова: цивільний процес, цивільний процес ЄС, гармонізація цивільного процесу, транскордонні спори, регіональні правила цивільного процесу.

цивільний процес національний судочинство

«Належить працювати задля подолання конкретного зла, а не для втілення абстрактного добра... Мрії про прекрасний світ не повинні відволікати вас від допомоги людям, які страждають тут і зараз.»

Поппер Карл Р. Предположения и опровержения

Постановка проблеми. Торік між Україною та ЄС було підписано Угоду про Асоціацію [1], яка відображає суспільні прагнення та політичну волю до євроінтеграції. Відповідно до її умов передбачається запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, тобто вільне переміщення товарів, послуг, капіталу, частково робочої сили, що в подальшому забезпечить поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС. Положеннями Угоди також передбачено розвиток співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки, зокрема активізацію судового співробітництва у цивільних справах. Судове співробітництво між Україною та ЄС повинно забезпечуватися на відповідному рівні, зокрема, Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр. [2] визначено необхідність приведення у відповідність судової системи України та суміжних правових інститутів принципам верховенства права та стандартам і передовим практикам Європейського Союзу.

Судове співробітництво в цивільних справах в державах - членах забезпечується на рівні установчих договорів та законодавства ЄС, а в останні роки спостерігається зростання уваги до регіональних процесуальних правил на європейському рівні. Активна діяльність ЄС із реалізації положень установчих договорів та програм, в яких передбачається розширення компетенції ЄС у сфері судової співпраці та створення єдиного механізму цивільного процесу ЄС стала істотним поштовхом до розвитку ідей про єдині правила цивільного процесу. Важливою передумовою для цього став також успіх, що супроводжує проект із підготовки Принципів транскордонного цивільного процесу АLI-UNIDROIT.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання глобалізації та зближення цивільного процесуального законодавства у своїх працях грунтовно досліджували В. В. Комаров, Д.М. Малешин, М. А. Філатова, В.В. Ярков; питанням європейського цивільного процесу і його гармонізації присвячені чимало робіт Дж. Вагнера, П. Готтвальда, К. Е. Крамер, М. Сторма, Е. Сільвестрі, Е. Сторскрабб, М. Фреденталь, Дж. Хазарда-молодшого, Р. Штернера,

А. Цукермана, О. Влосинської, З. Вернадакі та ін.; історичним передумовам гармонізації цивільного процесу - К. Ван Реє, К. Ван Канігема. Останнім часом в Україні активізуються дослідження міжнародно-правової уніфікації міжнародного цивільного процесу (Г.А. Цірат), розвитку та інституційної побудови європейського цивільного процесу ( Т.В. Комарова, З.М. Макаруха).

Невирішені раніше проблеми. Водночас питання, пов'язані з запровадженням регіональних правил цивільного судочинства, залишаються поза увагою вітчизняних науковців.

Виклад основного матеріалу. Поза тим, наслідком функціонування спільного ринку стало щорічне зростання кількості транскордонних відносин - європейці все частіше користуються правами, наданими їм відповідно до договорів ЄС. Зокрема, за статистичними даними з кожним роком істотно зростає кількість транскордонних відносин за участі жителів різних держав - членів ЄС [3]. Це призводить до підвищення кількості спорів транскордонного характеру, тому ЄС активно розвиває стратегію їх ефективного вирішення.

Створення єдиної системи судового захисту цивільних прав в ЄС стало можливим завдяки Амстержамському договору 1997 р., що надав можливість ухвалити спільні регламенти, що врегульовують діяльність судів з розгляду і вирішення окремих категорій справ, а також ті, що визначають умови та форми співробітництва між судами різних держав - членів ЄС, забезпечують можливість виконання судових рішень у різних державах-членах без додаткових процедур їх визнання, створюючи єдиний правовий простір цивільного судочинства в ЄС для вирішення транскордонних спорів.

Становлення системи цивільного процесу ЄС, що відбувається сьогодні, стало еволюційним кроком до розбудови спільного правового простору у сфері захисту прав жителів ЄС. Подальший розвиток цієї системи викликає жваві наукові дискусії, зокрема щодо сфери регулювання регіональних правил цивільного судочинства. Питання про необхідність розповсюдження дії цивільного процесу ЄС на внутрішні спори актуалізувалося в зв'язку з новим проектом підготовки єдиних європейських регіональних правил цивільного судочинства. Цей проект “From Transnational Principles to European Rules of Civil Procedure” [4] був розпочатий у 2013 р. і став результатом спільних зусиль двох інститутів - ELI та UNIDROIT.

UNIDROIT після завершення спільного проекту із підготовки Принципів транскордонного цивільного процесу [5] запланували проведення подальшої роботи в цьому напрямі. Зокрема, було вирішено зосередитися на регіональному рівні та адаптувати Принципи до особливостей конкретних правових систем. Так, у Робочій програмі на 2014-2016 рр., ухваленій 5 грудня 2013 р. на Генеральній Асамблеї 72-ї сесії, одним з напрямів діяльності було визначено підготовку проекту “Trancnational civil procedure - formulation of regional rules” [6].

Проект із розвитку європейських правил цивільного процесу було розпочато в рамках співробітництва з новоствореним інститутом ELI. The European Law Institute, Європейський інститут права або ELI [7], було засновано у 2011 році як повністю незалежну організацію, спрямовану на поліпшення якості європейського права в найширшому розумінні. У Маніфесті і статуті Інституту визначено, що його діяльність спрямована на вивчення і стимулювання європейського правового розвитку в глобальному контексті, розвитку європейського права Європейського Союзу та Ради Європи [7].

Основним завданням проекту ЕЫ- UNIDROIT стало утвердження єдиних засад здійснення судочинства, оскільки він, як зазначають автори, спрямований на уникнення фрагментарних і безсистемних змін європейського цивільного процесуального права і є першою спробою розвитку інших регіональних проектів адаптації Принципів АЫ- UNIDROIT до особливостей регіональних правових культур та правил [8]. Керівним комітетом з підготовки Правил було вирішено питання про їхню мету - вони повинні бути спрямовані на національні суди і мають застосовуватися до всіх спорів, як транскордонниих, так і національних. Було висловлено оптимістичні прогнози щодо перспектив підготовки загальних Європейських правил цивільного процесу - на переконання його авторів, розробка типового європейського кодексу є реалістичною і проект не повинен бути обмежений транскордонними справами [8].

Такий підхід, безумовно, відгомін поліцивілізаційної парадигми розвитку сучасного світу. Відповідно до цієї теорії основною об'єднувальною ознакою є підтримання визначальних культурних цінностей спільноти [9]. Відповідно основою Європейських правил стали Принципи АЬІ- UNIDROIT, Європейська конвенція і Хартія фундаментальних прав ЄС, проект М. Сторма, французький Цивільний процесуальний кодекс та інші кодекси, рішення Європейського Суду та Європейського суду з прав людини, директиви й регламенти ЄС, що забезпечило подальше зближення права ЄС, утвердження загальних традицій європейських країн.

Водночас питання про розповсюдження дії Європейських правил на внутрішні спори є доволі дискусійним. У науці висловлювалися думки про те, що сфера цивільного процесу ЄС має охопити і внутрішні спори, що регулюються за допомогою національного законодавства держав-членів [10; 11]. Так, М. Сторм, зокрема, вважає, що цей звід правових норм може також покривати всі внутрішні процедури, незалежно від їхнього транскордонного характеру, оскільки завдяки ініціативам спільноти, але, перш за все, на основі фундаментальних принципів Європейського Союзу, зокрема права на справедливий судовий розгляд, стало можливим домогтися системи процессуального законодавства, яка є загальною для всіх держав- членів [12]. Він переконаний, що ЄС помилково обмежує принцип дискримінації в національному законодавстві між громадянами та громадянами іншої держави-члена, тоді як керівним принципом гармонізації процесуального права в рамках Європейського Союзу має стати принцип недискримінації, і ставить питання про те, що гармонізація цивільного процесу не повинна бути обмежена транскордонними спорами, тому що транскордонні випадки не повинні мати пріоритету над національними суперечками [13].

Назважаючи на те, що чинні загальноєвропейські процедури є альтернативними національним процедурам, М.Сторм зауважував про хибність такого підходу з огляду принаймні на два такі аспекти: по-перше, дві по-справжньому європейські процедури хибні у своїй структурі, оскільки вони обмежені транскордонними спорами і існують пліч-о-пліч з низкою правил, які застосовуються у 27 державах-членах; по-друге, обидва регламенти виявили ряд прогалин, які мають бути заповнені й доповнені кожною з 27 національних законодавчих влад1.

Справді, факультативний характер європейських процедур створює труднощі, як зауважує К. Крамер, зокрема робить процесуальне право розсіяним, призводить до множинності процедур, оскільки європейські процедури не вимагають включення до національної системи процесуального права, бо регламент, на відміну від директиви, може не бути реалізований у національному процесуальному законодавстві, що зазвичай призводить до більш послідовної зміни процесуального системи [14; 253-283]. Але поряд із цим національне законодавство, як і раніше, відіграє важливу роль: це можна яскраво проілюструвати на прикладі з оскарженням судових рішень, ухвалених у порядку розгляду дрібних спорів ESCP, - національні правила настільки відрізняються в цьому відношенні, що процедурою не було передбачено єдиних правил оскарження, яке здійснюється за національними правилами [14].

У законодавчих ініціативах ЄС теж лунають схожі думки. У Green Paper on a European order for payment procedure and on measures to simplify and speed up small claims litigation підкреслювалося, що обов'язкова процедура забезпечила б більш широкі можливості, особливо, якби вона не була обмежена лише випадками із транскордонними наслідками [15]. Але в перших загальноєвропейських процедурах було реалізовано ідею про надання суддям повноважень із розгляду транскордонних справ у звичайному порядку.

Утім, питання про обов'язковість або альтернативність запропонованих процедур має надзвичайно важливий характер, і їх взаємодія з національним процесуальним законодавством держав - членів ЄС має дискусійний характер [16]. Цілком очевидно, що будь-яка особа шукатиме найбільш ефективний оптимальний спосіб та форму захисту своїх прав, що на практиці доведе, які найкращі шляхи до вдосконалення цивільного судочинства, і дозволить уникнути необґрунтованих непослідовних змін і створити справді ефективну єдину систему цивільного процесу в Європі.

Хибне уявлення про те, що метою цього проекту є «начало создания нового нормативного акта -- Европейских правил гражданского судопроизводства, который должен стать первым Общеевропейским гражданским процессуальным кодексом» [17; 7] ґрунтується насамперед на традиційному сприйнятті цивільного процесуального законодавства, яке для ефективного застосування повинно бути кодифіковане. Але для цивільного процесу ЄС такий спосіб навряд чи є перспективним чи навіть можливим.

Ці правила будуть застосовуватися в якості моделі європейського регулювання цивільних процесуальних відносин, служити орієнтиром для національних законодавців та ЄС, з огляду на це, вони повинні відповідати конституційним засадам ЄС [18; 179-198].

Висновки. Розширення сфери дії цивільного процесу ЄС на внутрішні спори навряд чи призведе до бажаного результату і ці альтернативні за своєю природою і призначення процедури навряд чи складудть гідну конкуренцію положенням внутрішнього національного процесуального законодавства держав-членів. Століттями накопичені і дбайливо зібрані правила та процедури судового урегулювання спорів в порядку цивільного судочинства відображають всі особливості традиційного ментального підходу, які склалися в різних державах. Тим часом, цивільний процес ЄС утворювався як альтернативний механізм наднаціонального рівня, який спрямований передусім на нівелювання відмінностей національних процесуальних систем задля досягнення ефективного захисту жителів ЄС [11; 156]. Це абсолютно не означає, що застосовані до внутрішніх спорів процедури та положення цивільного процесу ЄС стануть більш ефективними та зможуть забезпечити відповідний рівень захисту прав у національному цивільного процесі. З іншого боку, розвиток цивільного процесу ЄС є надзвичайно важливим та необхідним з огляду на подальшу інтеграцію його держав-членів. І на цьому етапі, як видається на нашу думку, єдині правила цивільного судочинства як модельний кодекс стануть найбільш вдалим рішенням для подальшої гармонізації цивільного процесу.

Створення та запровадження єдиних Європейських правил цивільного судочинства, які нададуть можливість регулювати відносини, які виникають у внутрішніх спорах, так і у транскордонного характеру на засадах загальних принципів, стане наступним етапом гармонізації цивільного процесу і з урахуванням останніх надбань науки цивільного процесуального права забезпечить подальший розвиток європейської інтеграції, а також необхідну основу для стабільного розвитку економічних відносин.

Підготовлені правила забезпечать подальшу перспективу співпраці та взаємодії між різними державами, у тому числі державами - не членами ЄС. Потрібно звернути увагу на те, що регіональність як визначальна ознака учасників такого об'єднання не характеризує їх територіально - серед держав - членів РЄ є й ті країни, які не розташовані на європейському континенті. Розбудова єдиних Європейських правил цивільного судочинства не обмежена колом держав - членів ЄС, а охоплює саме ті держави, які підтримують загальноєвропейські цінності, закріплені в Європейській конвенції.

Для України, як і для інших держав - кандидатів на вступ до ЄС, зазначені правила є можливістю для гармонізації національного цивільного процесу із законодавством ЄС та створення необхідного підґрунтя для адаптації європейського законодавства та членства в ЄС. Розширення справжнього європейського простору правосуддя для України є надзвичайно важливим напрямом, оскільки запровадження загальних засад захисту прав надасть можливість забезпечити бажані економічні відносини.

Список використаних джерел:

1. Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/ docs/EA/00_Ukraine-EU_Association_Agreement_ (body).pdf.

2. Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр. : Указ Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.president.gov.ua/documents/19452.html.

3. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions The EU Justice Agenda for 2020 - Strengthening Trust, Mobility and Growth within the Union Strasbourg, 11.3.2014 COM(2014) 144 final [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/justice/effective-

justice/files/com_2014_144_en.pdf.

4. From Transnational Principles to European Rules of Civil Procedure [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.europeanlawinstitute.eu/ projects/current-projects-contd/article/from-transnational-principles-to-european-rules-of-civilprocedure/?tx_ttnews%5BbackPid%5D=137874&c Hash=30981e5bc9618fbf47b45f915463642.

5. Ізарова І. О. Принципи транскордонного цивільного процесу ALI-UNIDROIT і її вплив на розвиток цивільного процесуального права / І. О. Ізарова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2014. - № 10-1. - Том 1. - С. 190-194.

6. Transnational civil procedure - formulation of regional rules [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unidroit.org/about-unidroit/work-programme?id=1625.

7. European Law Institute [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://www. europeanlawinstitute.eu/about-eli/.

8. Initial report on the ELI-UNIDROIT 1st Exploratory Workshop [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.europeanlawinstitute.eu/fileadmin /user_upload/p_eli/Projects/ELI-

UNIDROIT_Workshop_initial_report.pdf/.

9. Изарова И.А. Региональные правила гражданского процесса в условиях полицивилизационной парадигмы современного мира / И. А. Изарова // Закон и Жизнь. - 2015. - № 8 (267).- С. 87-90.

10. Ізарова І.О. Цивільний процес Європейського Союзу: проблеми визначення / І. О. Ізарова // Право і суспільство. - 2015. - № 5. - С. 74-79.

11. Погорецький М. А. Перші загальноєвропейські процедури захисту цивільних прав та їх роль у гармонізації цивільного процесу в Європейському Союзі / М. А. Погорецький, І. О. Ізарова // Право України. - 2015. - № 5.- С. 149-156.

12. Storme M. A single Civil Procedure for Europe: A Cathedral Builders' Dream [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.asianlii. org/jp/journals/RitsLRev/2005/6.pdf.

13. Storm M. Improving access to Justice in [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.pan-ol.lublin.pl/wydawnictwa/TPraw3/Storme.pdf. \

14. Xandra E. Kramer A Major Step in the Harmonization of Procedural Law in Europe: the European Small Claims Procedure Accomplishments, New Features and Some Fundamental Questions of European Harmonization / A. W. Jongbloed (ed.) // The XIII-th World Congress of Procedural Law: The Belgian and Dutch Reports 2008. - Antwerpen : Intersentia. - Р. 253-283.

15. Green Paper on a European order for payment procedure and on measures to simplify and speed up small claims litigation [COM (2002) 746 final - not published in the Official Journal] [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://europa.eu/legislation_summaries/other/l33212_en.htm.

16. Ізарова І. О. Принципи цивільного процесу ЄС / І. О. Ізарова // Часопис Київського університету права. - 2015. - № 2.- С. 45-58.

17. Ермакова Е. П. Унификация гражданского процессуального права и международного частного права в Европейском Союзе: учебное пособие / Е. П. Ермакова. -- М.: Изд. РУДН, 2014. -- 65 с.

18. Prechal S. The European acquis of civil procedure: constitutional aspects / S. Prechal, C. Kees // Uniform Law Review. -- Vol. 19, 2. -- 2014. -- Pp. 179-198.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Визначення предмету дослідження, завдання і загальнотеоретичних аспектів цивільного судочинства. Характеристика його видів. Справи позовного провадження, суть і визначення позову. Особливості наказного та окремого видів провадження цивільного судочинства.

    курсовая работа [45,8 K], добавлен 20.10.2011

  • Предмет, метод та система цивільного процесуального права. Джерела та принципи цивільного процесу, сторони та основні стадії. Особливості застосування судами в справі норм матеріального і процесуального права. Види стадій цивільного судочинства.

    курсовая работа [37,5 K], добавлен 06.09.2016

  • Поняття, функції та організація діяльності митних органів в Україні. Сутність представництва та захисту інтересів при здійсненні цивільного судочинства. Характер правовідносин, які складаються між представником, довірителем і судом у цивільному процесі.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 18.02.2011

  • Поняття принципів цивільного процесуального права. Сутність і зміст принципу змагальності в різних стадіях цивільного судочинства. Здійснення правосуддя виключно судами. Зв’язок принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права.

    курсовая работа [65,9 K], добавлен 14.09.2016

  • Теоретико-правові аспекти цивільного права як науки. Концепція приватного та цивільного права. Предмет та методологія науки цивільного права. Сучасні завдання цивілістичної науки в Україні. Місце цивільного права в сучасній правовій системі України.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 16.05.2017

  • Основні засади системи цивільного права України. Єдність і розмежування інститутів цивільного права. Система цивільного права України. Загальна частина цивільного права. Спеціальна, особлива частина цивільного права.

    курсовая работа [60,3 K], добавлен 02.06.2006

  • Основні засади системи цивільного права України. Поняття інститутів права. Поняття системи цивільного права. Єдність і розмежування інститутів цивільного права. Система цивільного права України. Реалізація цивільного права.

    дипломная работа [113,8 K], добавлен 11.01.2003

  • Конституція України як правова основа цивільного захисту. Класифікація надзвичайних ситуацій за походженням, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків. Координація діяльності органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту.

    реферат [23,1 K], добавлен 03.09.2015

  • Цивільне право як галузь права. Цивільний кодекс України. Поняття цивільного суспільства. Майнові й особисті немайнові відносини як предмет цивільно-правового регулювання. Юридичні ознаки майнових відносин. Методи, функції та принципи цивільного права.

    курсовая работа [85,9 K], добавлен 18.12.2010

  • Поняття принципу змагальності і його значення. Зв'язок принципу змагальності з іншими принципами цивільного процесуального права (законності, об'єктивної істини, диспозитивності). Зміст принципу змагальності в різних стадіях цивільного судочинства.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 26.04.2002

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.