Порівняння основ конституційного ладу Білорусії, Молдови, Росії, України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняння основ конституційного ладу Білорусії, Молдови, Росії, України

Кагадій Микола Іванович

Анотації

В статті досліджуються основи конституційного ладу таких країн близького зарубіжжя як Білорусія, Молдова, Росія, Україна. Аргументується позиція автора щодо спільних засад і відмінностей основ конституційного ладу названих країн близького зарубіжжя. Визначаються особливості основ конституційного ладу окремих країн близького зарубіжжя. Пропонуються висновки і рекомендації.

Ключові слова: основи конституційного ладу, конституційний лад Республіки Білорусії, конституційний лад Республіки Молдова, конституційний лад Російської Федерації, конституцій лад України.

В статье исследуются основы конституционного строя таких стран ближнего зарубежья, как Беларусь, Молдова, Россия, Украина. Аргументируется позиция автора относительно общих принципов и различий основ конституционного строя названных стран ближнего зарубежья. Определяются особенности основ конституционного строя отдельных стран ближнего зарубежья. Предлагаются выводы и рекомендации.

M.I. Kahadii Comparison of Constitutional Order Basics in Belarus, Moldova, Russia, Ukraine

The article examines the procedure for the adoption and enactment of the constitutions of foreign countries of the near abroad. The procedure for preparation, adoption, enactment and amending of the Constitution of foreign countries abroad has some peculiarities. The procedure for the adoption and enactment of Constitution of the following countries: a) Belarus; b) in Moldova; c) Russia; d) Ukraine is provided.

Keywords: adoption of the constitutions of foreign countries, implementation of the Constitution of the neighboring countries, the subjects of the adoption of the constitutions of neighboring countries, ways of entry into force of the Constitution abroad.

Постановка проблеми. Проблема основ конституційного ладу зарубіжних країн постійно знаходиться у полі зору науковців і має важливе теоретичне і практичне значення в науці конституційного права. Проводяться дослідження основ конституційного ладу окремих конституцій зарубіжних країн. Окремо порівняння основ конституційного ладу країн Білорусія, Молдова, Росія, Україна ще ніким не досліджувалося.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі аспекти проблеми висвітлюються різними авторами в монографіях, підручниках, посібниках, наукових статтях, доповідях і повідомленнях. Серед них праці: В.В. Букача, Т.І. Гудзя, В.В. Кравченка, А.Ю. Олійника, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики, В.Л. Федоренка, В.М. Шаповала, В.А. Шувалової та інших, в яких досліджувалися основи суспільного і державного ладу зарубіжних країн, включаючи і країни близького зарубіжжя.

Метою дослідження є основи конституційного ладу країн Білорусія, Молдова, Росія, Україна.

Відповідно до мети задачами даного дослідження є: а) аналіз праць авторів щодо основ конституційного ладу зарубіжних країн; б) характеристика основ конституційного ладу країн Білорусія, Молдова, Росія, Україна; в) загальні і особливі засади основ конституційного ладу країн Білорусія, Молдова, Росія, Україна; г) висновки і рекомендації.

Виклад основного матеріалу. Поняття основ конституційного ладу в доктрині конституційного права не можна віднести до цілком розроблених категорій. Аналіз різних конституційних джерел свідчить про виокремлення загальних і особливих характеристик щодо поняття основ конституційного ладу. Так, автори підручника з правознавства підкреслюють, що конституційний лад визначає основні принципи організації держави і її взаємовідносини з суспільством і людиною. Наявність конституційного ладу означає, що держава служить суспільству, людині і створена для того, щоб гарантувати права і свободи особистості [1].

В.Ф. Погорілко і В.Л. Федоренко конституційний лад визначають як систему суспільних відносин передбачених і гарантованих конституцією і законами країни, що прийняті на її основі і відповідно до неї. На їх думку, за своєю суттю конституційний лад є певним типом конституційно-правових відносин, зумовлених рівнем розвитку суспільства, держави, права. За змістом конституційний лад опосередковує собою: а) державний і суспільний лад; б) конституційний статус людини і громадянина; в) систему безпосереднього народовладдя; г) територіальний устрій; г) організацію влади і місцевого самоврядування; д) модель публічної влади АР Крим; е) основні засади внутрішньої та зовнішньої політики держави; е) основи національної безпеки та оборони інші найважливіші види конституційно-правових відносин і режимів [2, с. 167-168].

В.В. Кравченко у зміст конституційного ладу включає: а) цілісну систему основних політико-правових, економічних та соціальних відносин, які встановлюються та захищаються конституцією; б) стан таких відносин, що характеризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці і правосвідомості людини справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, державою і громадянським суспільством [3, с. 80-81].

В.В. Букач і А.Ю. Олійник конституційний лад визначають як: 1) фактичну конституцію або цілісну систему основних політико-правових, економічних та соціальних відносин, які встановлюються та захищаються нею, іншими правовими нормами; 2) певний спосіб (форму) організації держави, закріплений в конституції; 3) такий стан відносин (або порядок), що характеризує державу як конституційну, забезпечує підпорядкованість держави праву, сприяє закріпленню в суспільній практиці і правосвідомості людей принципи справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, державою і суспільством; 4) встановлені конституційним правом взаємовідносини між людиною, народом, суспільством і державою, що покликані забезпечити принципи визнання та захисту прав і свобод людини і громадянина, народовладдя, громадянського суспільства і демократичної (конституційної) держави [4, с. 118].

Аналізуючи закріплення конституційних основ суспільного життя в конституціях зарубіжних країн, В.М. Шаповал акцентує увагу на тому, що регламентація конституціями зарубіжних країн суспільного життя різниться за формою і обсягом. За змістом конституційні засади суспільного життя торкаються проблем регулювання відносин: а) економічної організації суспільства; б) принципів організації соціальної держави; в) взаємовідносин держави і церкви; г) взаємовідносин держави і людини; г) основ політичної системи суспільства; д) характеристики не політичних за своїм характером громадських об'єднань тощо [5, с. 45-57].

В.А. Шувалова підкреслює той факт, що конституційно-правові основи суспільного ладу потребують розуміння таких категорій як суспільство, суспільний лад, суспільна система. Суспільство, на її думку, є сукупністю історично сформованих форм суспільної діяльності людей на певній території. Суспільний лад вона розглядає як конкретно-історичну організацію суспільства, зумовлену певним рівнем розвитку виробництва, розподілу та обміну продуктів виробництва. Суспільна система, на думку В.А. Шувалової, вміщує як складові компоненти суспільного ладу, так і ті відносини, що виникають на їх ґрунті (економічні, соціальні, політичні та духовно-культурні). Звідси В.А. Шувалова робить висновок про те, що суспільна система включає в себе її структурну і функціональну характеристику на рівні основ [6, с. 22-23].

О.Г. Кушніренко визначає конституційний лад як цілісну систему соціально-правових відносин і інститутів, які підпорядковані безумовним моральним і конституційним вимогам і характеризують зв'язки між людиною суспільством і державою. конституційний влада громадянин

Засади конституційного ладу О.Г. Кушніренко визначає як систему конституційно закріплених принципів, що є об'єктом конституційного регулювання. Такими принципами засад конституційного ладу він називає: народовладдя, державний суверенітет, політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність, верховенство права, пріоритет прав і свобод людини і громадянина, рівність перед законом, право на рівний захист з боку закону, поділ влади, унітаризм, суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу та інші [7, с. 80-84].

У країнах близького зарубіжжя основи конституційного ладу по різному закріплено в їх Конституціях. Так, Т.І. Гудзь пише, що поняття "основи конституційного ладу" було формалізовано в конституціях Республіки Вірменія 1995 р., Республіки Білорусь 1994 р., Киргизької Республіки 2010 р., Російської Федерації 1993 р., Республіки Таджикистан 1994 р. і Республіки Туркменістан 1992 р., розділи і глави яких мають ідентичну назву. Що ж стосується конституцій інших пострадянських держав, то у них відповідний розділ має назву "Загальні положення" (конституції Азербайджанської Республіки 1995 р., Грузії 1995 р., Республіки Казахстан 1995 р., Республіки Латвія 1922 р. (у редакції 1993 р.), України 1996 р., Естонської Республіки 1992 р.). А у конституціях Республіки Молдова 1994 р. та Республіки Узбекистан 1992 р. розділ називається "Основні принципи" [8, с. 22]. Отже, не зважаючи на різні назви розділів мова йде про основи конституційного ладу країн близького зарубіжжя.

Аналіз розглянутих вище праць науковців з конституційного права свідчить про необхідність подальшого дослідження конституційного регулювання основ суспільного життя людей шляхом структурної і функціональної характеристики взаємовідносин людини, суспільства і держави, як основ конституційного ладу. Враховуючи предмет нашого дослідження, не зважаючи на різні назви конституційних розділів, є необхідність у визначенні основ конституційного ладу таких країн близького зарубіжжя як Білорусія, Молдова, Російська Федерація і Україна. Ознаками основ конституційного ладу країн близького зарубіжжя є: а) цілісна система основних економічних, політико-правових, соціально-культурних відносин; б) спосіб організації держави і суспільства, закріплений в конституції; в) порядок, що характеризує конституційну державу і громадянське суспільство; г) взаємовідносини між людиною, суспільством і державою, що покликані забезпечити принципи визнання та реалізацію прав і свобод людини і громадянина.

Звідси основи конституційного ладу країн Білорусії, Молдови, Росії і України - це цілісна система основних економічних, політико-правових, соціально-культурних відносин, закріплений в конституціях названих країн, спосіб організації держави і суспільства, що характеризує конституційну державу і громадянське суспільство, взаємовідносини між людиною, суспільством і державою та забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина.

"Основи конституційного ладу" закріплені у першому розділі Конституції Республіки Білорусь 1994 року (далі Конституція РБ) [9]. Їх можна згрупувати так: 1) гуманістичні засади (ст. 2,10,11,12); 2) засади організації: а) суспільства (ст. 2,3,4,5,13); б) держави (ст. 1,2,6,9,10,11,12,14,15,16,18,19, 20); 3) засади верховенства права (ст. 7,8); 4) засади духовно- культурної і мовної політики (ст. 14,15,16,17). Більшість конституційних норм, що закріплені в розділі першому Конституції РБ присвячені регулюванню організації держави. Фактично усі норми розділу першого торкаються організації держави у її взаємодії з суспільством і особою. В той же час, окремі конституційні положення можна виділяти, як характерні особливості, що торкаються суспільства і особи у взаємовідносинах з державою. Так, гуманістичні засади конституційного ладу закріплені ст. 2 Конституції РБ, де утверджується, що людина, її права, свободи і гарантії їх реалізації є найвищою цінністю і метою суспільства та держави. На державу покладається відповідальність за створення умов для вільного і гідного розвитку особистості, а громадянин відповідальний перед державою за виконання обов'язків, що покладаються на нього Конституцією РБ. Громадянину Республіки Білорусь гарантується захист і заступництво держави як на території Білорусі, так і за її межами. Ніхто не може бути позбавлений громадянства Республіки Білорусь або права змінити громадянство. Громадянин Республіки Білорусь не може бути виданий іноземній державі, якщо інше не передбачено міжнародними договорами Республіки Білорусь. Набуття і втрата громадянства здійснюються відповідно до закону (ст. 10). Іноземні громадяни та особи без громадянства на території Білорусі користуються правами і свободами і виконують обов'язки нарівні з громадянами Республіки Білорусь, якщо інше не визначено Конституцією РБ, законами і міжнародними договорами. Республіка Білорусь може надавати право притулку особам, які переслідуються в інших державах за політичні, релігійні переконання чи національну приналежність.

Конституція РБ закріплює засади організації суспільства. Мова йде саме про громадянське суспільство, що є сукупністю недержавних приватних об'єднань громадян, метою яких є індивідуальні та групові інтереси. Метою суспільства є забезпечення прав і свобод людини та гарантій їх реалізації. Основним суб'єктом громадянського суспільства є народ, який виступає джерелом державної влади. Розвинуте громадянське суспільство виступає історичною передумовою становлення правової держави. Без зрілого громадянського суспільства неможлива побудова демократичної політичної системи. Громадянське суспільство складають самоврядні групи людей, які добровільно сформувалися (клуби, асоціації, господарські корпорації, партії, громадські об'єднання, масові рухи, інші "осередки" соціальної організації). Людей тут об'єднує спільний інтерес; діючи спільно, вони краще усвідомлюють свої права і обов'язки, набувають політичну і правову культуру [10]. Характерним показником існування громадянського суспільства є наявність форм власності (державної і приватної).

Засади організації держави свідчать про те, що Конституція РБ є конституцією держави, а не суспільства. В ній закріплюються такі якісні риси держави як унітарна демократична соціальна правова. Держава має усю повноту влади на своїй території, здійснює внутрішню і зовнішню політику, захищає свою незалежність і територіальну цілісність, конституційний лад, забезпечує законність і правопорядок. Організація держави закріплюється в реалізації принципу поділу влад, у взаємовідносинах з суб'єктами громадянського суспільства, громадянином, іноземцями і особами без громадянства, забезпечення духовних і культурних цінностей, взаємодією з політичними партіями, об'єднаннями громадян (включаючи і релігійні), встановлення зовнішньополітичних відносин на основі рівності, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, невтручання у внутрішні справи та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Республіка Білорусь має свою символіку і столицю.

У Республіці Білорусь встановлюється принцип верховенства права. Держава, усі її органи і посадові особи діють у межах Конституції РБ і прийнятих відповідно до неї актів законодавства. Правові акти або їх окремі положення, визнані у встановленому законом порядку такими, що суперечать положенням Конституції РБ, не мають юридичної сили. Республіка Білорусь визнає пріоритет загальновизнаних принципів міжнародного права і забезпечує відповідність їм законодавства. Відповідно до норм міжнародного права вона може на добровільних засадах входити в міждержавні утворення і виходити з них. Не допускається укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції РБ.

Конституцією РБ закріплюються засади духовно-культурної і мовної політики. Держава регулює відносини між соціальними, національними й іншими співтовариствами на основі принципів рівності перед законом, поваги до їх прав та інтересів. Вона відповідально за збереження історико-культурної та духовної спадщини, вільний розвиток культур усіх національних спільнот, які проживають в Республіці Білорусь. Взаємини держави і релігійних організацій регулюються законом з урахуванням їх впливу на формування духовних, культурних і державних традицій білоруського народу. Державними мовами в Республіці Білорусь є білоруська і російська мови.

Основи конституційного ладу Республіки Молдова закріплені у розділі "Основні принципи" Конституції Республіки Молдова 1994 р. (далі Конституція РМ) [11]. Конституційний лад в Республіці Молдова характеризується основними принципами, які можна згрупувати: 1) гуманістичні принципи (ст. 1,4; 2) принципи організації: а) суспільства (ст. 2,5,9,10; б) держави (ст. 1,3,6,11,12,13,14; 3) принципи верховенства права (ст. 7,8).

Конституційно закріплені гуманістичні принципи Республіки Молдова характеризують її як демократичну правову державу, в якій гідність людини, її права і свободи, вільний розвиток людської особистості, справедливість і політичний плюралізм є вищими цінностями. Конституція РМ гарантує людині названі конституційні цінності. Конституційні положення про права і свободи людини тлумачаться і застосовуються відповідно до Загальної декларації прав людини, пактами та іншими договорами, однією зі сторін яких є Республіка Молдова. При наявності невідповідностей між пактами і договорами про основні права людини, однією зі сторін яких є Республіка Молдова, і внутрішніми законами пріоритет мають міжнародні норми.

Принципи організації громадянського суспільства закріплюють положення про те, що національний суверенітет належить народу Республіки Молдова, який здійснює його безпосередньо і через свої представницькі органи в формах, визначених Конституцією РМ. Жодна приватна особа, жодна частина народу, жодна соціальна група, жодна політична партія чи інше громадське об'єднання не можуть здійснювати державну владу від свого імені. Узурпація державної влади є найтяжчим злочином проти народу. Конституційно закріплюється принцип громадянського суспільства, що характеризує політичний плюралізм. Демократія в Республіці Молдова здійснюється в умовах політичного плюралізму, несумісного з диктатурою і тоталітаризмом. Жодна ідеологія не може встановлюватися в якості офіційної державної ідеології. Економічною основою громадянського суспільства є власність, яка може бути публічною і приватною. Вона складається з матеріальних і інтелектуальних цінностей. Власність не може бути використана на шкоду правам, свободам та гідності людини. Ринок, вільна економічна ініціатива, добросовісна конкуренція є основоположними факторами економіки. Основу держави становить єдність народу Республіки Молдова. Республіка Молдова є спільною і неподільною батьківщиною всіх її громадян. Держава визнає і гарантує право всіх громадян на збереження, розвиток і вираз етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності.

Важливою складовою конституційного ладу Республіки Молдова є організація держави. Республіка Молдова є суверенною, незалежною, єдиною, неподільною державою з республіканською формою правління. Територія Республіки Молдова невідчужувана. Кордони країни закріплені органічним законом з дотриманням загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Як в демократичній республіці в Молдові влади розділені на законодавчу, виконавчу і судову і взаємодіють при здійсненні своїх прерогатив відповідно до положень Конституції РМ. Державною мовою Республіки Молдова є молдавська мова, що функціонує на основі латинської графіки. Держава визнає і охороняє право на збереження, розвиток і функціонування російської мови та інших мов, що використовуються на території країни. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Порядок функціонування мов на території Республіки Молдова встановлюється органічним законом. Вона проголошує свій постійний нейтралітет, не допускає розміщення на своїй території збройних сил інших держав, має прапор, герб і гімн. Державним прапором Республіки Молдова є триколор. Кольорові смуги розташовані вертикально в наступній послідовності від древка: синя, жовта, червона. У центрі, на жовтій смузі, зображено Державний герб Республіки Молдова. Державний герб Республіки Молдова представляє собою пересічений щит, вгорі - червоне поле, внизу - синє. В центрі щита зображена голова тура, між рогами якого - восьмипроменева зірка, праворуч від голови - п'ятипелюсткова троянда, зліва - півмісяць, звернений і злегка нахилений вліво. Всі елементи на щиті золотисті (жовті). Щит поміщений на грудях натурального орла, який тримає у дзьобі золотий хрест (орел-хрестоносець), в пазурах праворуч - зелену оливкову гілку, зліва - золотий скіпетр. Державний гімн Республіки Молдова встановлюється органічним законом. Прапор, герб та гімн є державними символами Республіки Молдова та охороняються законом. Столицею Республіки Молдова є місто Кишинеу.

Конституція РМ є вищим законом. Жоден закон чи інший правовий акт, що суперечать положенням Конституції РМ, не мають юридичної сили. Республіка Молдова зобов'язується дотримуватися Статуту Організації Об'єднаних Націй і договорів, однією зі сторін яких вона є, будувати свої відносини з іншими державами на загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Вступу в силу міжнародного договору, що містить положення які суперечать Конституції РМ, повинен передувати перегляд Конституції РМ.

Конституція Російської Федерації (далі Конституція РФ) у розділі першому закріплює "Основи конституційного ладу" (глава перша). Положення глави першої Конституції РФ складають основи конституційного ладу Російської Федерації які не можуть бути змінені інакше як у порядку, встановленому Конституцією РФ. Ніякі інші положення Конституції РФ не можуть суперечити основам конституційного ладу Російської Федерації (ст. 16) [12]. Основи конституційного ладу Російської Федерації можна згрупувати: 1) гуманістичні основи (ст. 2,6,7); 2) основи організації: а) суспільства (ст. 3,7,8,9,12,13); б) держави (ст. 1,4,5,10,11,14); 3) основи верховенства права (ст. 4,15).

Гуманістичні основи конституційного ладу Російської Федерації визначають людину, її права і свободи найвищою цінністю. Обов'язком держави є визнання, дотримання і захист прав і свобод людини і громадянина. Громадянство Російської Федерації набувається і припиняється відповідно до федерального закону, є єдиним і рівним незалежно від підстав придбання. Кожен громадянин Російської Федерації має на її території всі права і свободи і несе рівні обов'язки, передбачені Конституцією РФ. Громадянин Російської Федерації не може бути позбавлений свого громадянства або права змінити його. Російська Федерація є соціальною державою, політика якої спрямована на створення умов, що забезпечують гідне життя і вільний розвиток людини.

Основи організації суспільства в Російській Федерації підкреслюються тим, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в країні є її багатонаціональний народ, який здійснює свою владу безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вищим безпосереднім вираженням влади народу є референдум і вільні вибори. Ніхто не може привласнювати владу в Російській Федерації. Захоплення влади або присвоєння владних повноважень переслідуються по федеральному закону. У Російській Федерації охороняються праця і здоров'я людей, встановлюється гарантований мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка сім'ї, материнства, батьківства і дитинства, інвалідів та громадян похилого віку, розвивається система соціальних служб, встановлюються державні пенсії, соціальні виплати та інші гарантії соціального захисту. У Російській Федерації гарантуються єдність економічного простору, вільне переміщення товарів, послуг і фінансових коштів, підтримка конкуренції, свобода економічної діяльності, визнаються і захищаються приватна, державна, муніципальна й інші форми власності. Земля та інші природні ресурси використовуються й охороняються в країні, як основа життя і діяльності народів, що проживають на відповідній території. Вони можуть перебувати у приватній, державної, муніципальної та інших формах власності. У Російській Федерації визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування в межах своїх повноважень самостійно. Органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади. В країні визнається ідеологічне різноманіття. Жодна ідеологія не може встановлюватися в якості державної чи обов'язкової. У Російській Федерації визнаються політичне різноманіття, багатопартійність. Громадські об'єднання рівні перед законом. Забороняється створення і діяльність громадських об'єднань, цілі або дії яких спрямовані на насильницьку зміну основ конституційного ладу і порушення цілісності Російської Федерації, підрив безпеки держави, створення збройних формувань, розпалювання соціальної, расової, національної та релігійної ворожнечі.

Основи організації держави в Російській Федерації закріплюють, що державна влада в країні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади самостійні. Російська Федерація - Росія є демократична федеративна правова держава з республіканською формою правління. Найменування Російська Федерація та Росія рівнозначні. Суверенітет Російської Федерації поширюється на всю її територію. Конституція Російської Федерації і федеральні закони мають верховенство на всій території Російської Федерації. Російська Федерація забезпечує цілісність і недоторканність своєї території. Вона складається з республік, країв, областей, міст федерального значення, автономної області, автономних округів - рівноправних суб'єктів Російської Федерації. Республіка (держава) має свою конституцію і законодавство. Край, область, місто федерального значення, автономна область, автономний округ має свій статут і законодавство. Федеральний устрій Російської Федерації ґрунтується на її державній цілісності, єдності системи державної влади, розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, рівноправності і самовизначення народів в Російській Федерації. У відносинах із федеральними органами державної влади всі суб'єкти Російської Федерації між собою рівноправні. Державну владу в Російській Федерації здійснюють Президент Російської Федерації, Федеральне Збори (Рада Федерації і Державна Дума), Уряд Російської Федерації, суди Російської Федерації. Державну владу в суб'єктах Російської Федерації здійснюють утворювані ними органи державної влади. Розмежування предметів відання і повноважень між органами державної влади Російської Федерації і органами державної влади суб'єктів Російської Федерації здійснюється Конституцією РФ, федеративним та іншими договорами про розмежування предметів відання і повноважень. Російська Федерація - світська держава. Жодна релігія не може встановлюватися в якості державної чи обов'язкової. Релігійні об'єднання відділені від держави та є рівними перед законом.

Основи верховенства права в Російській Федерації закріплюють, що Конституція РФ і федеральні закони мають верховенство на всій території Російської Федерації. Конституція РФ має найвищу юридичну силу, пряму дію і застосовується на всій території Російської Федерації. Закони та інші правові акти, прийняті в Російській Федерації, не повинні суперечити Конституції Російської Федерації. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи, громадяни та їх об'єднання зобов'язані дотримуватися Конституції РФ і законів. Закони підлягають офіційному опублікуванню. Неопубліковані закони не застосовуються. Будь-які нормативні правові акти, що зачіпають права, свободи і обов'язки людини і громадянина, не можуть застосовуватися, якщо вони не опубліковані офіційно для загального відома. Загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації є складовою частиною її правової системи. Якщо міжнародним договором країни встановлено інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Основи конституційного ладу України закріплені в розділі першому Конституції України "Загальні засади" [13]. Їх можна згрупувати: 1) гуманістичні засади конституційного ладу (ст. 3,4); 2) засади організації: а) суспільства (7,13,14,15,16); б) держави (1,2,5,6,16,17,18,20); 3) засади мовної і національно-культурної політики (ст. 10,11,12); 4) засади верховенства права (ст. 8,9,19).

Гуманістичні засади конституційного ладу України передбачають, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Засади організації Українського суспільства характеризуються визнанням і гарантуванням місцевого самоврядування. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Засади організації Української держави характеризують Україну як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Столицею України є місто Київ.

Засади мовної і національно-культурної політики України характеризуються встановленням державної мови, захисту мов національних меншин та культурної спадщини України. Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

До засад верховенства права в Україні відносяться положення про те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Порівнявши основи конституційного ладу країн Білорусії, Молдови, Росії, України, можна виділити загальні і особливі їх принципи. До загальних основ (принципів) слід віднести закріплення у всіх конституціях основ конституційного ладу: 1) у першому розділі (главі); 2) гуманістичних принципів; 3) принципів організації суспільства і держави; 4) верховенства права і конституції; 5) народного, національного та державного суверенітету; 6) республіканської форми правління, територіального устрою і демократичного державно-правового режиму; 7) громадянського суспільства і незалежної, соціальної, правової держави тощо.

Серед особливих принципів основ конституційного ладу країн, що досліджувалися слід назвати закріплення: 1) унітарної чи федеративної державності; 2) державної мови; 3) світської держави; 4) конкретизацію назв органів державної влади; 5) визнання місцевого самоврядування; 6) символіки держави тощо. Названі розбіжності в закріпленні основ конституційного ладу країн Білорусії, Молдови, Росії, України можуть бути враховані при удосконалення національних конституційних законів.

Підводячи підсумок зробимо такі висновки і рекомендації.

1. Ознаками основ конституційного ладу країн близького зарубіжжя є: а) цілісна система основних економічних, політико-правових, соціально-культурних відносин; б) спосіб організації держави і суспільства, закріплений в конституції; в) порядок, що характеризує конституційну державу і громадянське суспільство; г) взаємовідносини між людиною, суспільством і державою, що покликані забезпечити принципи визнання та реалізацію прав і свобод людини і громадянина.

2. Основи конституційного ладу країн Білорусії, Молдови, Росії і України - це цілісна система основних економічних, політико-правових, соціально-культурних відносин, закріплений в конституціях названих країн спосіб організації держави і суспільства, що характеризує конституційну державу і громадянське суспільство, взаємовідносини між людиною, суспільством і державою та забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина.

Рекомендуємо враховувати названі вище розбіжності в основах конституційного ладу країн Білорусії, Молдови, Росії, України при удосконаленні національних конституційних законів.

Список використаних джерел

1. Поняття "основи конституційного ладу" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studme.com.ua/16120815/pravo/osnovy_konstitutsionnogo_stroya.htm.

2. Конституційне право України: підручник / за заг. ред. проф. В.Л. Федоренка. - 3-вид., перероб. і доопр. - К. : КНТ, Видавництво Ліра-К, 2011. - 532 с.

3. Кравченко В.В. Конституційне право України: навчальний посібник / В.В. Кравченко. - Вид. 3-тє, виправл. та доповн. - К. : Атіка, 2004. - 512 с.

4. Актуальні проблеми конституційного права України: підручник / за заг. ред. професора Олійника А.Ю. - К. : "Центр учбової літератури", 2013. - 554 с.

5. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: підручник / В.М. Шаповал. - К. : АртЕк, Вища шк., 1998. - 264 с.

6. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник / за заг. ред. В.О. Ріяки. - К. : Юрінком Інтер, 2002. - 512 с.

7. Конституційне право України: підручник / за ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К. : Видавничій Дім "Ін Юре", 2002. - 347 с.

8. Гудзь Т. І. Конституційне закріплення суспільного ладу: основні підходи / Т. І. Гудзь // Право і безпека. - 2015. - № 3 (58). - С. 21-25.

9. Конституція Республіки Білорусь 1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tamby.info/zakon/konstitutsiya.htm.

10. Основи конституційного ладу Республіки Білорусь [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://moyaosvita.com.ua/suspilstvoznavstvo/osnovi-konstitucijnogo-ladu-respubliki-bilorus/.

11. Конституція Республіки Молдова 1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://base.spinform.ru/show_doc .fwx? ^п=3249.

12. Конституція Російської Федерації 1993 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vladrieltor.ru/constitution.

13. Конституція України 1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/page.

Размещено на Allbest.ru