Правові аспекти поняття та класифікації зброї в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Інститут права та суспільних відносин

Правові аспекти поняття та класифікації зброї в Україні

к. ю. н., доцент, докторант Діденко С.В.

Анотація

Розглянуто нормативно-правову базу чинного законодавства щодо адміністративно-правових аспектів понятійного апарату зброї, її обігу і застосування в Україні та розвинених країнах ЄС. На основі аналізу праць вчених, норм чинного законодавства України, спеціалізованих інформаційних джерел і положень нормативно-правових актів країн ЄС розглянуто дефініцію поняття «зброя», теоретичні проблеми її класифікації, обігу й застосування в межах адміністративно-правового регулювання. Запропоновано рекомендації з вдосконалення адміністративно-правового режиму обігу і застосування зброї в Україні.

Ключові слова: вогнепальна зброя, газова зброя, запалювальна зброя, застосування зброї, зброя, нелетальна зброя, обіг зброї, пневматична зброя, холодна зброя, холодна метальна зброя.

Аннотация

Рассмотрена нормативно-правовая база действующего законодательства относительно административно-правовых аспектов понятийного аппарата оружия, его оборота и применения в Украине и развитых странах ЕС. На основе анализа работ ученых и норм действующего законодательства Украины, специализированных информационных источников и положений нормативно-правовых актов стран ЕС рассмотрены дефиниция понятия «оружие», теоретические проблемы ее классификации, оборота и применения в рамках административно-правового регулирования. Предложены рекомендации по усовершенствованию административно-правового режима оборота и применения оружия в Украине.

Ключевые слова: газовое оружие, зажигательное оружие, нелетальное оружие, огнестрельное оружие, оружие, пневматическое оружие, применение оружия, холодное метательное оружие, холодное оружие.

Annotation

Considered the current legislation Ukraine for definition concepts weapons, weapons circulation and use weapons in Ukraine. The analysis of the works of scientists, the current legislation of Ukraine, specialized information sources and the provisions of regulations had been considered the definition of the term „weapon”, theoretical problems of it classification, circulation and use within the administrative and legal regulation. The recommendations were developed to improve the administrative and legal regime of treatment and use of weapons in Ukraine.

Key words: air guns, edged weapon, throwing cold weapons, firearm, gas weapons, incendiary weapons, non-lethal weapons, trafficking in weapons, using weapons, weapons.

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства, в зв'язку із багато манаттям різновидів зброї та в межах переходу України під юрисдикцію ЄС, вкрай актуальною стає проблема адміністративно-правового забезпечення обігу та застосування зброї в Україні. Впорядковувати суспільні відносини в певній сфері є одним із найпріорітетніших завдань кожної держави. Для того, щоб максимально дослідити цю сферу, перш за все потрібно розглянути вже сформований вітчизняними та зарубіжними вченими категоріальний апарат, оскільки існує велика кількість визначень поняття зброї, а потім визначитись з найбільш прийнятним поняттям для цієї сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами визначення поняття зброї, її обігу та застосування займалися вчені різних галузей науки, зокрема, юридичних, військових, технічних та ін. Доктор юридичних наук Б.М. Ринажевський пропонує власну класифікацію зброї, і обґрунтовує завдяки їй необхідність розширення видів зброї, на які поширюються межі адміністративно-правового регулювання [1].

Дослідник О.С. Фролов розглядає застосування зброї як інструмент застосування сил [2]. Професор О.Ф. Скакун розглядає зброю через призму специфічних ознак служби співробітника органів внутрішніх справ при здійсненні примусу як одного з основних методів здійснення функцій держави в межах правових форм [3]. О.М. Бокій, зокрема, створив систему основних ознак, завдяки яким певні вироби можуть бути визначені як зброя, а також запропонував класифікацію зброї за різними ознаками [4]. А.В. Кофанов сформував криміналістичне поняття гладкоствольної вогнепальної зброї, визначив її класифікацію. Узагальнено теорію та практику дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї (спеціального призначення, бойової та мисливської) [5].

Але, незважаючи на значний внесок зазначених вчених у вирішення цих та інших наукових проблем, вказані науковці досліджували більш широкі, спеціальні або суміжні актуальні питання.

Мета статті на основі аналізу відповідних нормативно-правових актів, праць вчених та інших джерел з'ясувати правові аспекти поняття та класифікації зброї за законодавством України та на основі зарубіжного досвіду розвинених країн.

Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку адміністративно-правового забезпечення обігу та застосування зброї виникають деякі колізії. Наприклад, в межах нормативно-правового забезпечення поняття зброї, її обігу та застосування існують терміни вогнепальної, холодної, пневматичної і газової зброї, а ось в науково-технічній і правовій літературі, крім визначених, також існують поняття метальної зброї, метальної холодної зброї, колективної, групової, індивідуальної і особистої зброї.

Окрім цього, існують поняття гранатомета, гранати, ракети, катапульти, пращі, засобів для відстрілу гумових та аналогічних куль, зброї під патрон Флобера тощо, при цьому, на наш погляд, правове регулювання цих категорій повинне здійснюватись за аналогією правового забезпечення обігу та застосування пневматичної зброї.

Слід відзначити, що у вітчизняному законодавстві правове забезпечення обігу і застосування зброї здійснюється в адміністративному та кримінальному законодавстві. При цьому, згідно висновків професора Д.А. Корецького, ряд термінів і понять адміністративного закону не співпадає з аналогічними категоріями, розробленими теорією криміналістики, та тими, що використовуються в кримінальному законодавстві [6, с. 120].

Однією із проблем у цій сфері є те, що в законодавстві України питання виготовлення, придбання, зберігання і використання холодної метальної зброї знаходяться на низькому рівні правового врегулювання. Адміністративним правом регулюються правила стрільби з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, або з порушенням установленого порядку (ст. 17 КУпАП); порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї (ст. 190 КУпАП); порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та боєприпасів, порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття на облік. (ст. ст. 191, 192 КУпАП); ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, порушення працівниками торгівельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної, чи пневматичної зброї і бойових припасів і порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів.(ст. ст. 193, 194, 195 КУпАП); порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них (ст. 195-1 КУпАП) [7]. У свою чергу, під юрисдикцію ККУ підпадають лише нарізна вогнепальна зброя, саморобна вогнепальна зброя, вогнепальна зброя спеціального призначення та холодна зброя [8].

Слід відзначити, що згідно результату досліджень спеціалізованих інформаційних джерел, зброя це засоби захисту і нападу, що використовуються для боротьби з супротивником, з метою ураження живої сили,техніки і споруд, а також для подачі сигналів [9, с. 353-354]; це пристрої і засоби, призначені для ураження супротивника у збройній боротьбі [10, с. 247]. правовий зброя застосування адміністративний

Ми вважаємо, що Додаток I Директиви Ради Європейського Союзу від 18 червня 1991 року «Про контроль над придбанням і зберіганням зброї» (91/477/ЕЕС) є основним інструментом адміністративно-правового забезпечення встановлення поняття зброї, тому що в ньому відображено адміністративно-правове регулювання обігу вогнепальної індивідуальної та особистої зброї, зокрема з поняття зброї, що потребує ліцензування, виключені сигнальні пристрої. Необхідно відмітити, що в цьому документі не вказується про правовий режим холодної; холодної метальної, газової, пневматичної, запалювальної, нелетальної зброї. Але в ньому існує градація на заборонену, ліцензійну, оголошену та антикварну зброю, при чому оголошена це зброя, що знаходиться у суб'єктів певної вікової категорії [11].

Зброя за тактикою використання поділяється на колективну групову, колективну та індивідуальну або особисту. У статті, в межах мети, розглядається проблема системного аналізу адміністративно-правових аспектів класифікації індивідуальної або особистої зброї та її обігу і застосування. Індивідуальна вогнепальна зброя це зброя, управління якою здійснюється однією особою. При цьому груповою є метальна зброя, що приводиться в дію групою людей. Колективною зброєю є стрілецька зброя, для обслуговування якої під час стрільби потрібно двоє людей. Індивідуальною є закріплена за будь-ким зброя, що обслуговується однією людиною. До індивідуальної зброї відноситься зброя, яка переноситься, заряджається та може бути використана у бою однією людиною. Індивідуальною є зброя для ближнього та рукопашного бою. Особистою зброєю є вогнепальна і холодна зброя, яка закріплена за визначеною особою та обслуговується нею. Особиста зброя використовується для потреб самооборони і для нападу на незначних відстанях. Особистою зброєю є пістолети, револьвери, кортики, шашки, кинджали, ножі, тощо [9, с. 353-357]. При цьому професор Д.А. Корецький зазначає, що, на думку деяких дослідників, існує така класифікація видів індивідуальної зброї, як: вогнепальна, холодна, холодна метальна, пневматична та газова, а також засоби для відстрілу гумових та аналогічних куль [6, с. 120].

Метальною зброєю є зброя, призначена для ураження живої сили й руйнування оборонних споруд противника, дія якої заснована на використанні мускульної сили людини, сили тяжіння, пружних властивостей дерева або енергії скручених (розтягнутих) волокон для метання різних снарядів. Розповсюдження отримали метальний спис, палиця, праща, списометальник, лук, арбалет, метальна машина [10, с. 189]. При цьому існує проблема віднесення до зброї метальних пристроїв, кінетична енергія снарядів яких не дозволяє використовувати їх в якості зброї, але наявність в цих снарядах отрути дозволяє використовувати їх у якості знарядь терористичних актів.

Пневматичною зброєю є стрілецька зброя, в якій елемент для метання виштовхується зі стволу силою стиснутого повітря чи газу, що знаходиться у балоні [9, с. 358] .

Найбільш небезпечним видом зброї є вогнепальна зброя, тому що вона є найбільш ефективною серед всіх зразків індивідуальної зброї [6, с. 357-358]. Зазначене підтверджується загальновідомим фактом про те, що основною сучасною зброєю ближнього бою є вогнепальна зброя. Згідно висновків професора В.М. Плескачевського, вогнепальна зброя це пристрій, конструктивно призначений для багаторазового ураження на відстані людини, тварини, чи визначеної перепони снарядом (кулею, шротом, картеччю), який отримує прицільний напрямок руху за рахунок енергії термічного розкладення газоутворюючої речовини [12, с. 52]. Зокрема, енциклопедія трактує вогнепальну зброю як зброю, у якій для виштовхування снаряду (кулі, міни) з каналу стволу використовується енергія вибухових речовин (наприклад пороху). Вона поділяється на артилерійську (гаубиці, гармати, міномети) та стрілецьку (пістолети, автомати, гвинтівки, рушниці, кулемети) [9, с. 347-354]. Небезпечність запальної зброї міститься ще в тому, що її дуже легко виготовити [6, с. 72].

Також існує гладкоствольна вогнепальна зброя, яка, згідно практики її використання, зокрема 12-го калібру, при проведенні спеціальних операцій є дуже ефективною, крім того вона може використовуватися при полюванні [12, с. 268-270]. Зазначене необхідно включити до питань адміністративно-правового забезпечення обігу зброї, тому що вищезгадана зброя у ближньому бою може розглядатися на рівні ефективності пістолета-кулемета, який заборонений у цивільному обігу розвинених країн.

Слід зазначити і про зброю під патрон калібру 4 мм Флобер, яка не відноситься до вогнепальної зброї у більшості розвинених країн Європи; це підтверджується положеннями ПМК Брюсельської конвенції, та відповідними інформаційними джерелами. Патрони зазначеної зброї за кінетичною енергією не перевищують межу віднесення патронів до боєприпасів до вогнепальної зброї (7,5 Дж) [13]. Але існують думки про те, щоб віднести зброю під патрон калібру 4 мм Флобер до вогнепальної зброї [14, с. 30-32].

Також загальноправовою проблемою (адміністративно-правовою і кримінально-правовою) є правове забезпечення виготовлення, придбання, зберігання і використання пляшок із запальною сумішшю так званих «коктейлів Молотова». їх вражаюча дія та соціальна небезпека відома здавна. Зокрема, в статуті ордена Вітчизняної війни ІІ ступеня передбачено, що ним у числі інших нагороджуються ті, хто: «гранатами, пляшками з запальною сумішшю чи вибуховими пакетами знищів ворожий танк». Необхідно відмітити, що з кримінологічної точки зору запалювальна бомба є дуже небезпечною, варварською зброєю, використання якої приводить до тяжких, загально небезпечних наслідків [6, с. 97]. Тому дуже суттєвою проблемою, на наш погляд, є формулювання поняття запалювальної зброї та розробка його правового забезпечення. І хоча запалювальна зброя має всі ознаки зброї, правове забезпечення її обігу в більшості розвинених країн Європи відсутнє. Зокрема, В.М. Плескачевський у своїй праці зазначає, що спеціалісти з Бюро з контролю за алкоголем, тютюном і вогнепальною зброєю (БАТЗ) Державного казначейства США не відокремлюють запалювальні пристрої від вибухових [12, с. 293]. Небезпечність даної зброї підтверджується, наприклад, тим, що такі запалювальні бомби використовувались під час Революції гідності, тому що їх легко виготовити з матеріалів, що знаходяться у вільному обігу, і разом з тим вони є достатньо ефективною зброєю.

Ще одним різновидом зброї є холодна зброя, яка, згідно з висновками досліджень професора Д.А. Корецького, також має проблеми у визначенні її предмета та правової оцінки її соціальної небезпеки [6, с. 97]. При цьому необхідно відмітити, що поняття холодної зброї в розвинених країнах, як таке, відсутнє [15, с. 208]. Холодна зброя це пристрій, конструктивно призначений для нанесення серйозних уражень людині чи тварині за рахунок мускульної сили у ближньому бою [12, с. 218]. Також існує наступне поняття холодної зброї це предмети, конструктивно призначені для механічного ураження живої цілі з допомогою безпосереднього використання мускульної сили людини при одночасному контакті людини зі зброєю і зброї з об'єктом ураження[9, с. 362] При цьому холодна зброя ,в свою чергу, зброя бойова, дія якої не пов'язана з використанням вибухових речовин [10, с. 412].

Згідно статистичних досліджень у судовій практиці, при вчиненні протиправних проявів найчастіше з предметів, що відносяться до холодної зброї, використовується ніж. При цьому необхідно відмітити, що на сучасному етапі розвитку суспільства на другому місці після вогнепальної зброї (37,4%) у протиправних проявах використовуються ножі, які відносяться до предметів господарсько-побутового призначення (36,5%) [6, с.156]. Зазначене дає обґрунтування для висновку про те, що кримінальна відповідальність за носіння холодної зброї не має соціальної небезпеки.

У контексті досліджень холодної зброї необхідно відмітити ефективність коротко-клинкової холодної зброї в рукопашному бою, яка була встановлена ще у часи Першої світової війни. Зокрема, Управління озброєнь США визнало переваги колючого клинка. Також для ножа (кинджала) було встановлено значення обмежувача. У момент нанесення колючого удару обмежувач повинен фіксувати кисть руки, не давати їй сповзати по рукоятці на клинок, щоб не гасити силу удару [12, с. 294].

Щодо поняття холодної зброї, на нашу думку, найбільш обґрунтованим є поняття, яке сформулювали А.І.Устинов, М.Е. Портнов, Є.Н. Денисов: холодною зброєю є предмет, спеціально призначений для нанесення тілесних ушкоджень і призначений для нападу, ураження супротивника і захисту в рукопашному бою [16, с. 10]. Зазначене підтверджується тим, що центральною частиною рукопашного бою є використання зброї, зокрема ножа, а одним з найбільш ефективних ножів Другої світової війни був ніж Фейберна-Сайкса, який мав широкий обмежувач, що дозволяв без уражень колючої руки наносити проникаючи колючі удари великої сили супротивнику, які є найбільш небезпечними для життя людини з тих, що наносяться холодною зброєю [17, с. 81-88 ].

На наш погляд, для віднесення предмету до холодної зброї необхідно використовувати спеціальний пристрій, розроблений для цієї мети. Зокрема, пристрій для діагностики предмета як холодної зброї представляє собою поверхню, що складається з двох частин, перша з яких включає в себе три шари шар тканини (сукна), шар пластиліну балістичного та шар соснової дошки, друга включає в себе три інші шари шар тканини (сукна), шар пластиліну одного кольору та шар пластиліну іншого кольору, і дозволяє проводити дослідження глибини проникнення клинка в мішень для встановлення ступеня ураження внутрішніх органів при нанесенні колючих ударів, що дозволяє встановити ефективність обмежувача і тим самим віднести предмет до холодної зброї [18]. Але необхідно відмітити, що в європейських країнах взагалі відсутнє покарання за обіг холодної зброї [19, с. 27].

Також необхідно прийняти до уваги точку зору Х.С. Стецької, зокрема вона повідомляє, що в США, Канаді, Великій Британії та Ірландії заборонені полімерні ножі, які в Україні холодною зброєю не визнаються. Зазначені ножі не відповідають критеріям холодної зброї згідно «Методики...», яка використовується для віднесення предметів до холодної зброї [20].

На думку О.А. Гуменського та Г.П. Василенка, взагалі потрібно відмовитися від криміналістичного поділу засобів ураження на власне холодну зброю і предмети, що використовуються в якості холодної зброї. Для цього слід: 1) визнати предмет таким, що використовується в якості холодної зброї (або навіть зброєю), за фактом його застосування з встановленням підвищеної санкції за збройний злочин; 2) ввести в кримінальне законодавство поняття «небезпечні предмети», що охоплює вироби господарсько-побутового, спортивного або технічного призначення, які за своїм конструктивними і фізико-хімічними властивостями можуть бути використані для ефективного нанесення тілесних ушкоджень. Носіння небезпечних предметів в місцях та за обставин, що явно не відповідають їх цільовому призначенню, повинно тягнути адміністративну відповідальність. Ті ж дії з метою вчинення злочину повинні каратися в кримінальному порядку [19, с.29]. На наш погляд, слушною є пропозиція В.Н. Большовакова, що необхідно на категорійному рівні замінити поняття «холодна зброя» на «небезпечні предмети» [22].

В межах даного дослідження заслуговує на увагу питання визначення спеціальних засобів необхідної оборони, які конструктивно аналогічні окремим зразкам вогнепальної зброї, але не мають забійної дії. Наразі немає однозначного визначення пристроїв необхідної оборони дозованої ударної дії. Зокрема до таких пристроїв відноситься палка ПР-73, тому що вона не здатна нанести тяжкі тілесні ушкодження [12, с. 234].

На наш погляд, в межах адміністративно-правового забезпечення поняття зброї, її обігу та застосування необхідно розглянути поняття обмежувача у холодній коротко-клинковій зброї, ударно-роздробляючих засобів дозованого впливу, поняття зброєвості (забійної дії) та мінімальної кінетичної дії для відокремлення вогнепальної зброї від засобів необхідної самооборони несмертельної дії.

Для зменшення фактів використання холодної зброї або небезпечних предметів в якості засобу необхідної оборони, треба проводити розробку нових видів нелетальної зброї. Зокрема доведено, що газові балончики з речовиною подразнюючої дії СЯ з підвищеним вмістом активної речовини в суміші (15-20%) замість 0,5-1%, що використовується у сучасних засобах необхідної оборони, не наносять ураження з летальними наслідками. Також у розвинутих країнах існують засоби припинення протиправних дій у вигляді «засобів мінімальної дозованої ударної дії», до яких відносять резинові палиці, кістені, палиці тон-фа і навіть гнучкі шкіряні палиці, наповнені шротом, довжина яких недостатня для перелому кісток черепа і здатна нанести лише удар приголомшуючої нелетальної дії [21].

В контексті зазначеного необхідно відмітити, що газова зброя під патрон, в якому елементом, що метається, є речовина подразнюючої дії, яка при виштовхуванні зі стволу переходить у газоподібний стан в, окремих розвинених країнах знаходиться в вільному обігу, і в межах правового регулювання знаходиться лише її використання [22].

Згідно спеціалізованих інформаційних джерел газовою зброєю є: 1) стрілецька зброя, в якій для метання вражаючих елементів із стволу використовується будь-який газ, окрім порохового; 2) вогнепальна зброя під патрон, в якому елементом, що метається, є речовина подразнюючої дії, яка при виштовхуванні зі стволу переходить у газоподібний стан; 3) цивільна зброя самозахисту, в якій у якості вражаючого елементу використовуються речовини подразнюючої дії, що розміщені в аерозольній упаковці [9, с. 354]. Необхідно відмітити, що згідно визначень у окремих спеціалізованих інформаційних джерелах газову зброю частіше відносять до вогнепальної.

У Німеччині є поняття газово-сигнальної зброї. її адміністративно-правовий статус вільне придбання і володіння після 18-ти років [22]. Зазначене є підтвердженням для висновку щодо визнання відсутності ліцензування для обігу газової зброї в Україні.

Таким чином, до зброї в Україні відносяться наступні види: вогнепальна; холодна;

холодна метальна; газова; пневматична; запалювальна; нелетальна; пристрої, що мають конструктивні ознаки, але не належать до холодної зброї завдяки відсутності можливості нанесення небезпечних для життя ушкоджень (зокрема пристрої дозованого фізичного впливу). Зазначені пристрої можуть бути ефективними засобами необхідної оборони, тому що не наносять тяжких тілесних ушкоджень та, в свою чергу, викликають сильний больовий шок. При цьому вони потребують адміністративно-правового забезпечення обігу та застосування, оскільки можуть бути використані для нанесення побоїв.

Висновки

Усе вищевикладене дає можливість сформулювати наступні висновки:

1. Імплементація Директиви Ради Європейського Союзу від 18 червня 1991 року «Про контроль над придбанням і зберіганням зброї» має стати провідним документом у сфері адміністративно-правового забезпечення обігу та застосування зброї в межах демократичних основ розвиненої держави.

2. В Україні необхідно розробити більш досконалі види ЗНЛД з послідовною заміною ними вогнепальної зброї летальної дії у силових структурах для припинення протиправних дій, в окремих випадках, та дозволити вільний обіг зброї нелетальної дії цивільному населенню України задля реалізації Конституційного права кожного громадянина.

3. Поняття холодної зброї, згідно з законодавством розвинених країн, вилучити з об'єктів регулювання кримінального законодавства і ввести поняття небезпечних предметів як об'єктів регулювання адміністративного права.

4. У вільному обігу залишити метальну, пневматичну зброю і зброю під патрон Флобера, яка не спроможна нанести небезпечні ушкодження (кінетична енергія снаряду менше 7,5 Дж.), як необхідну для підвищення збройової культури в Україні.

5. Визначити поняття пристроїв необхідної оборони дозованої ударної дії. Зазначені пристрої можуть бути ефективними засобами необхідної оборони, тому що не наносять тяжких тілесних ушкоджень та, в свою чергу, викликають сильний больовий шок. При цьому вони потребують адміністративно-правового забезпечення застосування тому, що можуть бути використані для нанесення побоїв.

6. Віднести до небезпечних предметів короткоклинкову холодну зброю військових зразків з розвиненим обмежувачем і ввести адміністративно-правовове забезпечення їх обігу і кримінально-правовове їх застосування.

7. Розробити класифікацію холодної і холодної метальної зброї (небезпечних предметів та небезпечних предметів з можливістю для метання) на основі її історичного розвитку зі встановленням вищих і нижніх рубежів ефективності для застосування в межах необхідної оборони при захисті житла.

8. Розробити систему характеристик для засобів необхідної оборони з робочим елементом у вигляді клинка колючої чи колючо-ріжучої дії з розмірними параметрами, що не дозволять створити ними небезпечне ураження органів людини.

9. Також, з точки зору криміналістичного дослідження зброї та її адміністративно-правового забезпечення, дослідити і зробити висновок щодо визнання об'єкта дослідження запалювальною зброєю.

Література

1. Саунін РД. Адміністративно-правові аспекти застосування зброї військовослужбовцями національної гвардії України під час службово-бойової діяльності // SIPL. 2015. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://sipl.com.ua/?p=3248.

2. Фролов О.С. Предмети адміністративних деліктів у сфері легального та нелегального обігу зброї / О.С. Фролов, І.В. Васильєв // Європейські перспективи. 2014. № 5. С. 29-38. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_20l4_5_7.

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : [підручник] / О.Ф. Скакун. К. : Правова єдність, 2012. 524 с.

4. Бокій О.М. Адміністративно-правовий режим обігу зброї в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.М. Бокій ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. К., 2010. 20 с.

5. Кофанов А.В. Теоретичні та практичні аспекти криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї: Автореф. дис... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / А.В. Кофанов ; Нац. акад. внутр. справ України. К., 2000. 20 с.

6. Корецкий Д.А. Криминальнальная армология / Д.А. Корецкий. М: Астрель, 2010. 607 с.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР 1984. № 51. Ст. 1122.

8. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України 2001. № 25-26. Ст. 131.

9. Попенко В.Н . Холодное оружие: энциклопедический словарь. А-Я / В.Н. Попенко М: Богучар,1997. 474 с.

10. Большая энциклопедия оружия. [под ред. Дубенюк Н.В. ]. М: ЭКСМО, 2008. 608 с.

11. Council Directive of 18 June 1991 on control of the acquisition and possession of weapons (91/477/EEC) // EURLEX 2015. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/eli/dir/1991/477/oj.

12. Плескачевский В.М. Оружие в криминалистике: понятие и классификация / В.М. Плескачевский. М. : Спарк, 2001. 343 с.

13. Перечень ручного огнестрельного оружия и патронов, на которые распространяются требования ПМК брюсельской конвенции./ ГОСТ Р 51879-2002 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.gosthelp.ru/gost/gost6359.html.

14. Зозуля В.М. Характеристика ушкодження тіла і пошкоджень одягу, що заподіяні при пострілах 4 мм патронами кільцевого запалення «Флобер», та їх судово-медична та балістична оцінка. / В.М. Зозуля, О.В. Ганський // Актуальні питання удосконалення нормативного та методичного забезпечення трасологічних досліджень і досліджень зброї. Зб. наук. праць мужвід.наук.-практ. конф . / Київський НДІ судових експертиз МО України, 2015. С. 30-32.

15. Свенссон А. Раскрытие преступлений: современные методы расследования уголовных дел. /А.Свенссон, О. Вендель. М. Изд. Ин. Лит. 1957. 475с.

16. Устинов А.И. Холодное оружие: практическое пособие / [А.И.Устинов, М.Е. Портнов, Е.Н. Денисов]. М: В.Ш. МВД СССР, -125 с.

17. Бондарь Ю.М. Нож «Ферберна-Сайкса»./ Ю.М. Бондарь // Секретные материалы. 2015. № 2 С. 81-88.

18. Пат. № 55326 Україна, МПК (51) F41J 1/00 Пристрій діагностики предмету, як холодної зброї/ [Орлов Ю.Ю., Большаков В.Н., Голуб Ю.М. та ін.]. КНУВС. 2010. № 23.

19. Гуменський О.А. Правовий режим холодної зброї./ О.А. Гуменський, ГП. Василенко // Актуальні питання удосконалення нормативного та методичного забезпечення трасологічних досліджень і досліджень зброї. Зб. наук. праць мужвід.наук.-практ. конф . / Київський НДІ судових експертиз МО України. 2015. С. 26-29.

20. Стецька Х.С. Криміналістичне дослідження полімерних ножів: // NAIAU. 2015. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.miau.kiev.ua/files/mukova-diyalnist/naukovi-zaxodi/zbimuki

21. Большаков В.Н. Озброєний і небезпечний ЕКОЮТОЙМ. 2009. [Електронний ресурс]. Режимдоступу: http://wwwekoinform.com.ua/mdex.php?optюn=com_ content&view=article&id=161:2015-07-21-0 8-4 930&catid=7:2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=uk

22. Waffengesetz Закон об оружии: //DIROS. 2009. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.diros.de/ mchrichten/waffengesetz.html

Размещено на Allbest.ru