Аспекти застосування дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну корупційними та пов’язаними з корупцією правопорушеннями

Постановою Звенигородського районного суду від 09 лютого 2009 року відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення за п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та піддано адміністративному стягненню. Задовольняючи позов прокурора, суд послався на норми ст. 15 вказаного Закону, яким на той час визначалися підстави відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам. Таке обґрунтування рішення має створити значні труднощі з його виконанням, оскільки з рішення суду не зрозуміло, на чию користь слід обернути стягнене майно та на який рахунок у державному казначействі слід зарахувати стягнені кошти? Також, з огляду на практику застосування антикорупційного законодавства, варто обговорити питання про види збитків, які підлягають відшкодуванню внаслідок корупційного правопорушення. Так, згідно з Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 05 02. 2009 р. [13] у цивільній Справі № 2-32/09, предметом позовних вимог були недоотримані внаслідок адміністративного правопорушення сільського голови, надходження до місцевого бюджету Бихівської сільської ради у виді збору за спеціальне використання лісових ресурсів у розмірі 370 грн. та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1425 грн., а всього коштів в сумі 1795 грн. В основу висновків суду у цивільній справі було покладено факти, встановлені

Постановою Ковельського міськрайонного суду від 22.09.2008 року про визнання відповідача винним у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» із заподіянням збитків Бихівській сільській раді. Бихівський сільський голова в порушення вимог п. «г» ч. 3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», надав незаконні переваги громадянці, без відповідного рішення сесії, надавши згоду на розміщення та функціонування пункту прийому ягід на території Бихівської сільської ради, без наявності відповідних дозвільних документів, передбачених п. 1.9 Порядку видачі спеціальних дозволів та встановлення лімітів на заготівлю другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, затвердженого рішенням Волинської обласної ради № 19/13 від 21.05.2008 року. Внаслідок чого заготівельник, за період з 01.07 по 07.07.2008 року створила в с. Бихів Любешівського району пункт прийому ягід та протягом шести днів закупляла у населення чорницю по ціні 9,50 грн. за 1 кг, заготовивши таким чином 1000 кг ягід чорниці. В порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 174 від 21.02.2006 року «Про плату за використання лісових ресурсів» остання не сплатила у дохід місцевого бюджету 370 грн. збору за спеціальне використання лісових ресурсів, у порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не сплатила до місцевого бюджету 1425 грн. податку. Задовольняючи позов прокурора, суд послався на норми ст. 15 Закону «Про боротьбу з корупцією» та ст.1166 ЦК України, якими визначається порядок відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам. У цьому випадку також поведінка заготівельника, визначеного платником коштів до місцевого бюджету. залишилася без відповідної правової оцінки. Крім того, неотриманні доходи незалежно від того, ким вони не отримані, не можуть розглядатися як пряма дійсна шкода. Адже, пошкодження або втрата майна у даному випадку відсутня. З цивілістичних позицій такі збитки могли б розглядатися як упущена вигода. Проте, правопорушення у сфері оподаткування санкціонуються спеціальними нормами податкового законодавства і згідно із ч. 2 ст. 1 ЦК України до цих відносин норми цивільного права не застосовуються за відсутності прямих вказівок закону. Питання несплати податків знаходиться за межами цивільно-правового регулювання. Сплатити податки та відповідати за їх несплату мусить особа. визначена податковим законодавством. Притягнення іншої особи до цивільно-правової відповідальності за невиконання податкових зобов'язань регулюється податковим, а не цивільним законодавством і описаний випадок не передбачений спеціальним податковим законодавством.

Наведена вище справа спонукає обговорити питання про види майнових вимог, які можуть заявлятися у цій сфері. Чинний Закон № 1700^11 у ст. 66 та ч. 1 ст. 68. визначаючи наслідки проявів корупційної поведінки, закріплює право на відшкодування шкоди та збитків, вживаючи ці поняття через кому. Ці цивілістичні поняття за своїм логічним змістом частково перетинаються і відображають різні сторони одного і того ж явища соціального життя. Як відомо збитки є грошовим еквівалентом майнової шкоди. Тому слово «збитки» у ст. ст. 66 та 68 наведеного Закону варто було б взяти в дужки або взагалі виключити. Поняття «збитки» у ст. 22 ЦК України розглядається як достатньо широке коло майнових втрат у грошовому виразі. Зміст ст. 66 та 68 Закону № 1700-^1 дає підстави для заявлення вимог у вигляді як реальних збитків, так і упущеної вигоди, завданої суб'єктам підприємництва. Держава також бере активну участь у економічних відносинах з державних закупівель, державно-приватного партнерства, кредитування тощо. Отже, мова може йти про відшкодування упущеної вигоди внаслідок діянь корупційного характеру у економічних відносинах за участю держави.

Недоотримані податкові надходження до бюджету чи внески до спеціальних цільових фондів не можуть розглядатися як упущена вигода внаслідок вчинення діянь корупційного характеру, оскільки такі відносини є публічно правовими і врегульовані спеціальним законодавством.

Висновки. Виявлені прогалини у законодавстві не сприяють зміцненню правопорядку в державі і не забезпечують достатніх юридичних гарантій охорони майнових прав осіб, які притягаються до цивільно-правової відповідальності у зв'язку із вчиненням діянь корупційного характеру. Поза увагою правоохоронної системи залишаються особи, які скористалися наслідками корупційної поведінки інших осіб, що потребує сприяння законодавчої влади у вдосконаленні антикорупційного законодавства. У всіх проаналізованих справах відповідачі визнали заявлені позови і усі судові рішення ґрунтувалися на висновках інших судових актів про притягнення винних до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення. Проте, незважаючи на відсутність спорів під час розгляду справ у судах у порядку цивільного судочинства, вважаємо, що положення щодо відшкодування шкоди, завданої корупційними та пов'язаними з корупцією правопорушеннями, вимагають доопрацювання з урахуванням запропонованих пропозицій.

Список використаних джерел

1. Гвоздецький В. Проблеми законодавчої регламентації настання цивільно-правової відповідальності за корупційні правопорушення [Електронний ресурс] / В. Гвоздецький, О. Лов'як, С. Братков // Вісник Академії управління МВС. - 2008. - № 3. - С. 19-30. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ucnavs_2008_3_2.

2. Гопанчук В. С. Проблеми визначення порядку цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану корупційними діяннями [Електронний ресурс] / В. С. Гопанчук, С. С. Ніжинський // Наше право.

- 2013. - № 7. - С. 181-183. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nashp_2013_7_32.

3. Ніжинський С. С. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок корупційних діянь : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / С. С. Ніжинський ; Нац. акад. прокуратури України.

- К., 2014. - 16 с.

4. Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.

5. Ухвала вищого адміністративного суду України від 31.07.2014. у справі К/9991/29147/12 Єдиний державний реєстр судових рішень України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40019370.

6. Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_102.

7. Ківалова Т. С. Зобов'язання відшкодування шкоди за цивільним законодавством України: теоретичні проблеми : автореф. дис ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / Т. С. Ківалова. - Одеса : Б.в., 2008 . - 40 с.

8. Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 27 липня 2015 року у справі №: 400/809/15-ц Провадження № 2/400/287/15 Єдинний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47659783.

9. Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 23.07.2009 р. у справі № 2- 214/09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4191220.

10. Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 21.08.2015 року у справі № 300/648/15-ц. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/49072862.

11. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 07.11. 2007 у. справі № 2- 652/2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5920397.

12. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 25 січня 2007 року у справі № 2-65 2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5965366.

13. Рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 04.06.2009 р. у цивільній

справі № 2 291/09 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5920397.

14. Рішення Любешівського районного суду Волинської області від 05 02. 2009 р. у справі № 2- 32/09 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/4911163.

Размещено на Allbest.ru