Засади (принципи) організації та діяльності прокуратури України та Польщі: порівняльно-правовий аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Засади (принципи) організації та діяльності прокуратури України та Польщі: порівняльно-правовий аналіз

Кравчук В.М., к. ю. н., доцент,

доцент кафедри теорії та історії держави і права

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Анотація

Стаття присвячена аналізу засад (принципів) організації та діяльності прокуратури в Україні і Польщі, узагальненню основних наукових підходів до розуміння категорії «засади (принципи) організації та діяльності прокуратури», аналізу вітчизняного та польського конституційного законодавства про прокуратуру.

Ключові слова: засади (принципи) діяльності прокуратури, засади (принципи) організації прокуратури, правовий статус прокуратури, прокуратура.

Анотация

Статья посвящена анализу принципов организации и деятельности прокуратуры в Украине и Польше, обобщению основных научных подходов к пониманию категории «принципы организации и деятельности прокуратуры», анализу отечественного и польского конституционного законодательства о прокуратуре.

Ключевые слова: принципы деятельности прокуратуры, принципы организации прокуратуры, правовой статус прокуратуры, прокуратура.

Abstract

Kravchuk V.M. Principles of organization and activity of public prosecutor of Ukraine and Poland: comparatively-legal analysis

Principles of organization and activity of public prosecutor in Ukraine and Poland there are analyzed in the article. There are generalized basic scientific points to understanding of category “principles of organization and activity of public prosecutor” and analyzed Ukrainian and Polish constitutional legislation about the public prosecutor.

Key words: principles of activity of office ofpublic prosecutor, principles of organization of office ofpublic prosecutor, legal status of public prosecutor, public prosecutor.

Постановка проблеми

Дослідження засад (принципів) організації та діяльності прокуратури досить давно є предметом вивчення не лише представників юридичної науки, а й практичних працівників органів прокуратури. У міру розвитку вітчизняної юридичної науки стає очевидним, що при розгляді питання про засади (принципи) організації та діяльності прокуратури недостатньо обмежуватись лише аналізом вітчизняних напрацювань. Необхідно залучати до нього й зарубіжний досвід, насамперед, тих країн, що мають схожі з Україною правові традиції. Без перебільшення можна стверджувати, що однією з таких країн виступає саме Польща.

Ступінь розробленості проблеми. За різними напрямками досліджуваної теми існує чимала кількість вітчизняних та польських літературних джерел. Питання засад (принципів) організації та діяльності прокуратури вивчали такі вітчизняні науковці, як Р. Баран- нік, Л. Грицаєнко, В. Долежан, Л. Європіна, В. Кощинець, Н. Кушакова-Кости цька, А. Лапкін, В. Малюга, О. Михайленко, М. Мичко, О. Палійчук, Ю. Полянський, Н. Рибалка, О. Скрипнюк, В. Сухонос, Д. Фіолевський, О. Шандула та ін. Питання реформування прокуратури Польщі досліджували польські науковці С. Валтось, Т. Грегорчик, Й. „Гургул, Е. Залевскі, С. Іваніцкі, П. Кардас, Й. Кен- дзєрскі, Р. Кмецік, Й. Скорупка, А. Станковскі,

С. Яворскі та інші. Проте стверджувати, що запропонована тема досліджена повністю, не можна, оскільки всі наукові розробки з даної проблеми не вичерпують її змісту. Більше того, внесені до Конституції України зміни в частині правосуддя включають до порядку денного питання щодо засад (принципів) організації та діяльності прокуратури.

Мета даної статті полягає у пошуку та виявленні шляхів вирішення актуальних теоретичних проблем засад (принципів) організації та діяльності прокуратури, ґрунтуючись на досвіді України та Польщі.

Викладення основного матеріалу

Аналізуючи дискусії, що тривають і сьогодні між теоретиками права, щодо змісту самої категорії «засада (принцип)», слід зауважити, що категорія «засади (принципи) організації та діяльності прокуратури» хоча й відсутня в чинній Конституції України від 28 червня 1996 року, з наступними змінами, проте закріплена в Законі України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року [1] (далі - Закон). Однак, розділ перший Закону «Засади організації і діяльності прокуратури» у статті третій регулює лише засади діяльності прокуратури, не виділяючи в окрему статтю питання організації прокуратури. Це, на нашу думку, «розмиває» зміст засад організації прокуратури, робить їх загальними та неконкретними.

Серед учених-правознавців також немає єдиної позиції щодо поняття «засади (принципи) організації та діяльності прокуратури». Так, у вітчизняній спеціальній юридичній літературі досить поширеними є такі категорії, як: «засади діяльності прокуратури» (А. Лапкін [2, с. 31-42], В. Малюга [3, с. 181-183], Н. Рибалка [4, с. 44-51]), «засади прокурорської діяльності» (Л. Європіна [5, с. 74-85]), «конституційно-правові засади діяльності прокуратури» (О. Скибенко [6, с. 83-86]), «конституційно-правові засади організації і діяльності прокуратури» (О. Скрипнюк [7, с. 21-27], В. Сухонос [8, с. 75-80]), «принципи діяльності прокуратури» (Д. Фіолевський [9, с. 124-125]), «принципи діяльності органів прокуратури» (В. Кощинець, Н. Куша- кова-Костицька, О. Палійчук [10, с. 93-101]), «принципи організації прокуратури» (Д. Фі- олевський [9, с. 124]), «принципи організації та діяльності прокуратури» (Р. Бараннік [11, с. 117-122], К. Кузьмін [12, с. 32-34], В. Малюга [13; 14], І. Орищенко [15, с. 691-696]), «принципи організації та діяльності органів прокуратури» (О. Шандула [16, с. 369-371]) тощо.

Не вдаючись до дискусій з приводу розмежування понять «засада» та «принцип», вважаємо за доцільне погодитись з О. Юхимюк, яка, досліджуючи особливості викладу принципів права в національному законодавстві, зазначає: «виходячи з того, що під принципами права варто розуміти основоположні ідеї, нормативні засади позитивного права, що визначають сутність та спрямованість правового регулювання, в національному законодавстві допускається ототожнення та взаємозаміна таких термінів, як «принцип» та «засада»» [17, с. 14].

На визначення поняття «засад (принципів)» організації та діяльності прокуратури досить часто звертається увага в науковій літературі. Так, Т. Добровольська слушно зазначає, що стосовно будь-якої діяльності, зокрема, й прокуратури, принципи - це найбільш загальні, вихідні положення, що розкривають сутність і направленість цієї діяльності, і з яких, у свою чергу, випливає положення більш окремого характеру [18, с. 20].

Р. Бараннік під принципами організації та діяльності прокуратури розглядає керуючі правові положення, основні засади, що виражають демократичну сутність прокурорського нагляду, визначають особливості організації і діяльності органів прокуратури, а також характер повноважень прокурорів і правових засобів їх реалізації [11, с. 117]. На думку А. Лапкіна, принципи організації та діяльності прокуратури - це основні керівні начала, що лежать в основі організації та діяльності прокуратури й відображають призначення прокуратури в державі та суспільстві, визначають завдання та повноваження прокурорів, зміст і характер правових заходів та засобів здійснення прокурорської діяльності, а також містять ознаки та якості, що допомагають відокремити органи прокуратури від інших державних органів, у тому числі, і від правоохоронних [2, с. 31]. Схожий підхід демонструє і О. Шандула [16, с. 369].

Варто зазначити, що питання принципів організації і діяльності прокуратури неодноразово досліджувались на рівні дисертаційних робіт. Так, В. Малюга принципи організації та діяльності органів прокуратури (прокурорського нагляду) тлумачить як закріплені у законодавстві України основні начала, положення, що зумовлені природою держави, рівнем розвитку суспільства і визначають суть, зміст організації та діяльності прокуратури [13, с. 13; 14, с. 71]. М. Мичко визначає принципи організації і діяльності прокуратури як закріплені в Конституції та інших законах основоположні вимоги, що виражають соціальне і державне призначення прокуратури, визначають завдання і повноваження прокурорів, зміст і характер правових засобів та методів діяльності прокурорів зі здійснення покладених на них функцій, а також містять у собі ознаки якості, що визначають організаційний устрій прокуратури, відмінність її від інших державних органів, у тому числі, і від правоохоронних [19, с. 295]. На думку М. Косюти, принципи організації та діяльності прокуратури - це базові ідеї, положення, зумовлені метою і завданнями прокуратури, які стосуються всіх напрямків її діяльності, визначають організаційні основи побудови прокурорської системи та умови її функціонування, правові і моральні норми поведінки посадових осіб при реалізації ними своїх владних повноважень [20, с. 255].

Усі вищенаведені дефініції об'єднує те, що в них ототожнюються такі поняття, як «організація» і «діяльність». У контексті поділу засад (принципів) організації та діяльності органів прокуратури на організаційні і діяльнісні (функціональні) серед науковців також немає єдиної позиції, а, навпаки, спостерігаються протилежні підходи. Так, В. Малюга, досліджуючи систему принципів організації та діяльності прокуратури України, приходить до висновку, що поділ принципів на організаційні та функціональні, конституційні та закріплені в інших законах практично мало що дає і певною мірою є схоластичним. Будь-яка класифікація, зокрема, і стосовно принципів організації та діяльності прокуратури, носить дещо умовний характер. Усі ці принципи взаємопов'язані, взаємозумовлюють, доповнюють один одного і складають окрему функціонуючу, складну соціально-правову систему [14, с. 85]. М. Косюта також вважає, що немає досить вагомих теоретичних підстав і практичної необхідності в поділі цих принципів. Це пояснюється передусім їх найтіснішою взаємопов'язаністю [20, с. 263]. Протилежної точки зору дотримується М. Мичко, на думку якого, принципи організації і діяльності прокуратури можуть бути класифіковані на організаційні та функціональні. Перевага такої класифікації полягає в тому, що вона (класифікація), будучи одним із методів наукового дослідження, дозволяє якомога глибше проникнути в сутність цієї проблеми [19, с. 299].

На думку вітчизняних дослідників, до організаційних засад (принципів) належать: єдність, централізація і незалежність прокуратури від інших органів і громадських організацій, а до функціональних засад (принципів): законність; рівність усіх перед законом; поєднання інтересів громадян і держави на основі пріоритетів прав людини і громадянина; публічність; гласність [9, с. 124-125; 19, с. 299-300]. Л. Грицаєнко організаційним принципом діяльності прокуратури визначає принцип децентралізації прокуратури, а до функціональних принципів відносить демократизм, публічність, єдність прокурорської системи, єдиноначальність та колегіальність, принцип заборони сумісництва трудової діяльності, гласність [21, с. 75]. Дещо інший підхід до організаційних принципів діяльності прокуратури спостерігається у О. Михайленка, який до таких відносить наступні: територіальний (зональний), предметний (функціональний) та зонально-предметний принципи [22, с. 80-83].

Авторський колектив польських науковців, розглядаючи проект закону про прокуратуру, прийнятий у 2016 році, зазначає, що в новому польському законі збереглась більшість засад організації та діяльності прокуратури Польщі, викладених в попередньому законі 1985 року [23, б. 10]. Також відбулась уніфікація засад діяльності прокуратури Польщі із засадами Кримінального процесуального кодексу Польщі [23, б. 16].

Хоча для польської нормотворчої техніки не характерне використання терміну «засада» у назвах структурних одиниць нормативно-правового акта, у пояснювальній записці до проекту закону про прокуратуру, що був прийнятий у 2016 році, зазначалось, що однією з цілей представленого проекту є комплексне регулювання засад організації та діяльності прокуратури. У тому числі здійснювалась рецепція засад організації та діяльності прокуратури за законом 1985 року [24, б. 1].

З огляду на необхідність врахування кримінально-процесуального законодавства, серед принципів організації прокуратури в Польщі виділяються такі: цілісності, одноособового керівництва, деволюції (можливості прийняття до виконання прокурором вищого рівня будь-яких дій прокурора нижчого рівня) та принцип субституції (можливості делегування окремих повноважень прокурором вищого рівня прокурору нижчого рівня). Зазначені засади гарантують належне та ефективне управління структурними підрозділами прокуратури та забезпечують необхідну готовність до негайного вчинення прокурорами процесуальних дій у кожному випадку, коли це необхідно [24, с. 2].

На нашу думку, питання поділу засад (принципів) на організаційні та функціональні залишатиметься дискусійним та невирішеним із теоретичної точки зору до тих пір, поки не будуть напрацьовані та вироблені чіткі методологічні критерії для такого поділу. Дійсно, організаційна структура прокуратури та її діяльність перебувають в органічному зв'язку. Проте, останнім часом усе частіше ці поняття розрізняють і навіть окремо їх досліджують. Засади (принципи) організації та діяльності прокуратури також, безумовно, між собою взаємопов'язані. Однак, при більш детальному розгляді даних засад (принципів) виявляється, що вони неоднакові за своїм змістовним наповненням. Так, у одних із них домінує організаційне начало, інші, навпаки, містять у собі вимоги, які належать до діяльності прокуратури, ще інші семантично відносяться і до організаційних, і до функціональних, але мають різний внутрішній зміст.

Щодо розмежування засад (принципів) організації прокуратури та засад (принципів) діяльності прокуратури вважаємо за необхідне проаналізувати нормативно-правову базу з даного питання.

Перш за все, варто звернутися до європейських стандартів організації та діяльності інституту прокуратури. Стосовно засад (принципів) організації та діяльності прокуратури на особливу увагу заслуговує Звіт Венеціанської комісії з Європейських стандартів щодо незалежності судової системи, особливо його друга частина («служба обвинувачення») [25]. Аналізуючи Звіт, можна виокремити засади (принципи) організації прокуратури (співробітництва між державними органами при призначенні Генерального прокурора; поєднання безстроковості та строковості при призначенні прокурорів; ієрархічності; самоврядування), і засади (принципи) діяльності прокуратури (справедливості; неупередженості; незалежності (автономії); професіоналізму (кваліфікованості); публічної звітності).

Важливе значення в даному контексті має також Рекомендація СМ/Rec (2012) 11 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам щодо ролі прокуратури поза системою кримінальної юстиції [26]. У ній встановлено низку керівних принципів щодо ролі прокуратури поза системою кримінальної юстиції, особливо в таких галузях, як цивільне й адміністративне право. Серед загальних принципів варто зазначити такі: обов'язки та повноваження прокурорів поза системою кримінальної юстиції повинні чітко встановлюватися законом задля уникнення неоднозначного тлумачення; як і в сфері кримінального права, прокурори мають виконувати свої обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції у суворій відповідності з принципами законності, об'єктивності, справедливості та безсторонності; органи прокуратури повинні впровадити такий підхід у свою роботу, що характеризується абсолютною прозорістю і відкритістю, водночас дотримуючись відповідних вимог стосовно конфіденційності певної інформації; поведінка прокурорів має регулюватися відповідними кодексами етики; органи прокуратури повинні мати у своєму розпорядженні необхідні фінансові ресурси для належного виконання своїх обов'язків поза системою кримінальної юстиції. Окремо наводяться спеціальні принципи (які застосовуються до певних обов'язків та повноважень прокурорів) стосовно:

а) доступу громадськості до правосуддя та засобів правового захисту;

б) судових проваджень, у яких прокурор виступає головною стороною;

в) судових проваджень, у яких прокурор вступає або приєднується як сторона;

г) принципів юридичної визначеності та res judicata (принцип, відповідно до якого рішення суду є остаточним та оскарженню не підлягає).

Аналізуючи положення першого розділу Закону, можна виокремити наступні засади (принципи) організації вітчизняної прокуратури:

1) єдність прокурорської системи;

2) здійснення встановлених Конституцією України функцій з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави;

3) здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами;

4) неможливість делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами;

5) гласність (відкритість, транспарент- ність).

Відповідно до ст. 3 Закону, діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності;

3) територіальності;

4) презумпції невинуватості;

5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків;

6) політичної нейтральності прокуратури;

7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки [1].

У Польщі Закон про прокуратуру прийнятий парламентом 28 січня 2016 року та підписаний Президентом Польщі 12 лютого 2016 року. Закон набрав чинності 4 березня 2016 року з незначними винятками, що стосувалися переважно положень про військову прокуратуру, які набрали чинності 4 квітня 2016 року [27].

Виходячи зі змісту нового польського закону про прокуратуру 2016 року, можемо виокремити ряд засад (принципів) організації та діяльності прокуратури.

Так, засадами організації прокуратури є:

1) принцип цілісності-неподільності (організаційна цілісність, а дії вважаються вчиненими від імені всієї прокуратури);

2) принцип централізму (підпорядкування всіх одиниць єдиному в державі одноособовому центральному органу - Генеральному прокурору, яким на даний момент є Міністр юстиції);

3) принцип одноосібного керівництва (в цілому прокуратурою, як і окремим підрозділом, керує одноосібний орган);

4) принцип ієрархічної підпорядкованості (підпорядкування органів прокуратури нижчого рівня органам прокуратури вищого рівня та підпорядкування прокурорів своїм керівникам);

5) принцип позапартійності;

6) принцип чотирирівневої організаційної структури;

7) принцип територіальності.

Відповідно, засадами діяльності прокуратури є:

1) принцип законності (обов'язок здійснювати діяльність за допомогою всіх доступних законних засобів у випадку порушення норм права);

2) принцип неупередженості (збереження об'єктивізму в рамках вчинюваних дій, також рівне ставлення для всіх громадян, діяльність виключно на підставі права та із застосуванням передбачених законом засобів);

3) принцип співпраці з іншими державними органами;

4) принцип субституції (можливості доручення прокурором вищого рівня підлеглим прокурорам вчинення дій, які належать до повноважень прокурора вищого рівня);

5) принцип деволюції (можливість прокурора вищого рівня прийняти та провадити будь-яку діяльність, яка, відповідно до закону, належить до компетенції прокурора нижчого рівня);

6) принцип одноосібного вчинення дій прокурором.

Висновки

Дослідивши правову природу засад (принципів) організації та діяльності прокуратури, можна зробити висновок, що їх закріплення залежить від традицій нормотворчої техніки, які діють у даній державі. Поверхневий аналіз та порівняння змісту вітчизняного та польського законів дозволяють стверджувати, що в цілому принципи організації та діяльності прокуратури двох держав мають багато спільного та ґрунтуються на європейській правовій традиції. Відмінності у засадах (принципах) організації та діяльності прокуратури зумовлюються як об'єктивними (правова традиція), так і суб'єктивними (політична доцільність) чинниками. Позитивним аспектом варто назвати врахування міжнародних та європейських стандартів у даному питанні, що, безперечно, наближає вітчизняне законодавство до європейської правової традиції та вимагає належного практичного втілення.

польський конституційний законодавство прокуратура

Література

1. Про прокуратуру: Закон України від 14 жовтня 2014 року, з наступними змінами // Офіційний вісник України. - 2014. - № 87. - Ст. 2471.

2. Організація судових та правоохоронних органів: навч. посіб.: у 2 ч.: Ч. 2: Основи правоохоронної та правозахисної діяльності / Т. Вільчик, П. Каркач, А. Лапкін та ін.; за ред. Л. Москвич - Х.: Право, 2016. - 364 с.

3. Малюга В. Система та класифікація засад діяльності прокуратури / В. Малюга // Прокуратура України в умовах європейської інтеграції: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (19 травня 2016 року). - К.: Національна академія прокуратури України, 2016. - С. 181-183.

4. Рибалка Н. Засади діяльності прокуратури / Н. Рибалка // Право України. - 2015. - № 6. - С. 44-51.

5. Європіна Л. Засади прокурорської діяльності: загальна характеристика / Л. Європіна // Науковий часопис Національної Академії прокуратури України. - 2016. - № 3. - С. 74-85.

6. Скибенко О. Еволюція конституційно-правових засад діяльності прокуратури в Україні / О. Скибенко // Порівняльно-аналітичне право. Електронне наукове фахове видання. - 2015. - № 5. - С. 83-86 // Електронний ресурс: Режим доступу: http://www.pap.rn.ua/mdex.php/arhiv-vidannja

7. Скрипнюк О. Конституційно-правовий статус прокуратури України: завдання, функції, повноваження // Вісник Національної Академії прокуратури України. - 2009. - № 2. - С. 21-27.

8. Сухонос В. Конституційно-правові засади організації і діяльності прокуратури в Україні та зарубіжних країнах: порівняльний аналіз / В. Сухонос // Часопис Київського університету права. - 2011. - № 1. - С. 75-80.

9. Фіолевський Д. Судова влада і правоохоронна система України: Навч. посібн. / Д. Фіолевський. - К.: Кондор 2006. - 316 с.

10. Кощинець В., Кушакова-Костицька Н., Палійчук О. Принципи діяльності та визначення статусу органів прокуратури в контексті рішень Конституційного Суду України / В. Кощинець, Н. Кушакова-Костицька, О. Палійчук // Вісник Конституційного Суду України. - 2011. - № 2. - С. 93-101.

11. Бараннік Р. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України. Навчальний посібник / Р. Бараннік. - К.: Дакор, КНТ, 2008. - 348 с.

12. Кузьмін К. Принципи організації і діяльності прокуратури: проблеми визначення / К. Кузьмін // Наука і правоохоронна діяльність. - 2013. - № 2. - С. 32-34.

13. Малюга В. Принципи організації та діяльності прокуратури України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 / В. Малюга ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2002. - 22 с.

14. Малюга В. І. Принципи організації та діяльності прокуратури України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.10 / В. І. Малюга; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2002. - 205 с.

15. Орищенко І. Щодо принципів організації і діяльності органів прокуратури / І. Орищенко // Форум права. - 2012. - № 1. - С. 691-696. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ FP_index.

16. Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч.закладів / І. Марочкін, Н. Сібільова, В. Тихий та ін. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. - 528 с.

17. Юхимюк О. Особливості викладу принципів права у національному законодавстві // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. - Випуск 6. - Т. 1. - Херсон, 2013. - С.12-15.

18. Добровольская Т. Принципы деятельности советской прокуратуры / Т. Добровольская // Проблемы организации и деятельности прокурорской системы в свете Закона о прокуратуре СССР. - М.: [Б. и.] 1980. - 189 с.

19. Мичко М. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10 / М. Мичко; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2002. - 376 с.

20. Косюта М. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.10 / М. Косюта; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 2002. - 467 с.

21. Грицаєнко Л. Конституційно-правовий статус прокуратури України : підручник / Л. Грицаєнко. - К.: БІНОВА- ТОР, 2007. - 544 с.

22. Михайленко О. Прокуратура України: Підручник / О. Михайленко. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 296 с.

23. Kremens K., Jasinski W., Gabriel-W^glowski M. Nowy model organizacyjno-funcionalny prokuratury. - Wroclaw - Gdynia, 2014. - 356 s.

24. Uzasadnienie projektu ustawy - Prawo o prokuraturze [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://legislacja.rcl. gov.pl/docs//2/52748/52762/52763/dokument88683.pdf

25. Звіт Венеціанської комісії про європейські стандарти щодо незалежності судової системи. - Ч. ІІ: Служба обвинувачення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. venice.coe.int/webforms/doсuments/CDL-AD(2010)040.aspx

26. Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції: Рекомендація Rec (2012) 11 Комітету міністрів державам-учасницям [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravo.org.ua/files/ rec_chоdo_puЫ.PDF

27. Prawo o prokuraturze: Ustawa z dnia 28 stycznia 2016 r. / Tekst jedn. // Dzennik ustaw. - 2016. - poz. 177 // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServle t?id=WDU20160000177

Размещено на Allbest.ru