Початок досудового розслідування взаємопов'язаних злочинів

Размещено на http://www.allbest.ru/

початок досудового розслідування взаємопов'язаних злочинів

І В. Проданик, здобувач кафедри кримінального процесу та криміналістики Національного університету державної податкової служби України

Розглянуто проблеми початку досудового розслідування взаємопов'язаних злочинів. Досліджено положення КПК України щодо підстав та умов об'єднання матеріалів кримінального провадження взаємопов'язаних злочинів. Обґрунтовано доцільність внесення змін до статей КПК України щодо надання слідчому можливості звернення з відповідною ініціативою до прокурора для об 'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування.

Ключові слова: кримінальне провадження, взаємопов'язані злочини, органи досудового розслідування, слідчий, прокурор.

об'єднання кримінальний взаємопов'язаний слідчий

Рассмотрены проблемы начала досудебного расследования взаимосвязанных преступлений. Исследованы положения УПК Украины относительно оснований и условий объединения материалов уголовного производства взаимосвязанных преступлений. Обоснована целесообразность внесения изменений в статьи УПК Украины относительно предоставления следователю возможности обращения с соответствующей инициативой к прокурору для объединения или выделения материалов досудебного расследования.

Ключевые слова: уголовное производство, взаимосвязанные преступления, органы предварительного расследования, следователь, прокурор.

Keywords: criminal proceedings, the interconnected crimes, pre-trial investigation authorities, the investigator, the prosecutor.

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду [1, с. 3]. Органи досудового розслідування, прокуратура, слідчий суддя під час розслідування кримінальних правопорушень зобов'язані дотримуватися встановленого кримінальним процесуальним законом порядку кримінального провадження. У свою чергу, уповноважені органи розслідують взаємопов'язані злочини у певній послідовності, передбаченій КПК України.

Основні аспекти початку досудового розслідування розглядали різні вчені-процесуалісти та практики у своїх розробках. Серед них Ю. П. Аленін, О. В. Баулін, С. В. Бородін, А. Я. Дубинський, Ю. М. Грошевий, Н. В. Жогіна, Л. М. Лобойко, Є. Д. Лук'янчиков,

О. Р Михайленко, Р. І. Назаренко, Д. П. Письменний, Л. Д. Удалова, В. В. Шимановський та ін. Зазначимо, водночас, що ці дослідження були присвячені лише окремим питанням досудового розслідування взаємопов'язаних злочинів.

Метою статті є висвітлення питання щодо початку досудового розслідування взаємопов'язаних злочинів.

Відповідно до КПК України (ст. 214) досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування [1, с. 86]. Проте чітко не зазначено, що є приводами та підставами для початку досудового розслідування.

Діяльність органів досудового розслідування при внесенні відомостей до ЄРДР більш детально регламентована в Положенні про ЄРДР. Відповідно до Положення, під час внесення відомостей до ЄРДР слідчий або прокурор зобов'язані здійснити перевірку наявності вже розпочатих досудових розслідувань, що здійснюються за однією або сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, внесені до ЄРДР за такими реквізитами: номер та дата реєстрації кримінального провадження; орган досудового розслідування; дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; прізвище, ім'я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру [2].

У випадку встановлення факту розслідування кримінального провадження за аналогічною заявою повідомленням про кримінальне правопорушення слідчий приєднує матеріали до раніше облікованого кримінального провадження без подальшого врахування їх у звітності, а у разі зазначення у заяві, повідомленні про декілька вчинених кримінальних правопорушень або які були виявлені безпосередньо прокурором, слідчим чи працівником іншого підрозділу незалежно від часу їх вчинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, відомості про них заносяться до ЄРДР за кожним правопорушенням окремо [3, с. 142].

Зокрема, статистичні дані Генеральної прокуратури України містять такі показники щодо об'єднання кримінальних проваджень: 2012 р. - 308; 2013 р. - 4 037; 2014 р. - 3 061; 2015 р. - 3 728; січень 2016 р. - 192 [4]. Це свідчить про те, що кількість рішень у межах кримінального провадження щодо об'єднання матеріалів кримінального провадження майже не скоротилася. Думки вчених-процесуалістів та практичних працівників стосовно цього питання розділилися, сформувавши два основних напрями. Представники ортодоксальної позиції обґрунтовували необхідність прийняття окремого процесуального акта про початок досудового розслідування у разі, якщо при розслідуванні матеріалів провадження одного правопорушення встановлюються ознаки взаємопов'язаного з ним діяння. Опоненти цієї позиції стверджували, що в таких слідчих ситуаціях зовсім немає процесуальної доцільності для прийняття кожного разу нового рішення [5, с. 69].

Однак стосовно переліку взаємопов'язаних злочинів, який дозволив би вивести необхідні процесуальні закономірності в провадженні про зазначені діяння, науковці зауважили, що він не може бути вичерпним і на практиці виходить за рамки законодавства.

Ступінь та межі встановлення обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а також поява в кримінальному провадженні процесуальної фігури підозрюваного, першочергово визначають можливість прийняття прокурором процесуального рішення щодо об'єднання або виділення матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування за умови виявлення підстав, передбачених у чч. 1, 3 ст. 217 КПК України. Відповідно до положень КПК України, в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, за якими не встановлено підозрюваних, проте є достатньо підстав вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами) [1, с. 88].

Прийняття процесуального рішення щодо об'єднання матеріалів досудового розслідування сприяє всебічному дослідженню всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню, процесуальній економії та забезпеченню можливого примирення сторін і прийняття справедливого рішення [6, с. 276].

Так, Д. В. Дробінін вважає, що не передбачено законом «...соединение дел по обвинению нескольких лиц, которые совершили преступление, находясь в иной форме связи, нежели соучастие или прикосновенность к преступлению...» [7, с. 28]. При цьому він погоджується з

І. Є. Биховським, який виокремлює такі різновиди діянь: «...виновность лиц в причинении телесных повреждений друг другу, а также во взаимном нарушении правил дорожного движения, повлекшем причинение вреда; расследование в одном производстве дел о расхитителях собственности и лицах, попустительствовавших хищению; ответственность, вне соучастия, должностных лиц за выпуск недоброкачественной продукции или нарушение правил безопасности, повлекшее наступление уголовно-правовых санкций» [8, с. 30].

Важко сперечатися з тим, що взаємопов'язані між собою діяння, незалежно від наявності або відсутності про це конкретних вказівок у законі, доцільно розслідувати і розглядати в рамках одного провадження. Велика кількість пропозицій щодо цього доводить необхідність сформулювати загальне правило, яке визначало б можливі категорії таких правопорушень.

Багато науковців наполягають на об'єднанні кримінальних проваджень, порушених за кожним діянням окремо. На нашу думку, вагомою є думка С. А. Тумашова, який вважає, що проведення слідчих дій «... не есть основаниями соединения самостоятельно возбужденных уголовных дел, а лишь основаниями для расследования и рассмотрения (объединения) в одном производстве выявленных в ходе расследования неизвестных ранее преступлений и связанных между собой материалов» [9, с. 48].

С. О. Денисов вказує на те, що норми інституту об'єднання матеріалів кримінального провадження зумовлені об'єктивною необхідністю та потребами практики у правовому регулюванні суспільних відносин, які виникають під час вирішення питання щодо спільного дослідження обставин предмета доказування [10, с. 33].

На підставі розглянутого можна зробити висновок про наявні в законодавстві суперечності в межах регламентації початку досудового розслідування взаємопов'язаних злочинів. З одного боку, за кожним встановленим правопорушенням потрібно розпочинати самостійне кримінальне провадження, з іншого - незважаючи на юридичний характер взаємозв'язку встановлених правопорушень, закон не передбачає підстав для об'єднання матеріалів провадження лише взаємопов'язаних злочинів.

Вважаємо, що цю проблему вирішать деякі зміни традиційного уявлення про початок досудового розслідування. Винятковість розглянутих ситуацій зумовлена особливостями взаємозв'язку правопорушень, необхідністю початку і подальшого об'єднання самостійних кримінальних проваджень, кожне з яких буде визначатися різновидом встановлених вторинних злочинів.

У процесуальному законодавстві України не визначено алгоритм дій слідчого, у випадку встановлення ним особисто підстав для об'єднання матеріалів кримінального провадження. У зв'язку із цим слушною є позиція, яка склалась в ході практичної діяльності слідчих та прокурорів, а саме під час встановленні певних підстав для об'єднання матеріалів кримінального провадження слідчий подає відповідне клопотання на розгляд прокурору, який у свою чергу, після вивчення клопотання приймає відповідне рішення у формі постанови [11, с. 58]. З одного боку, це не суперечить нормам кримінального процесуального законодавства, а з іншого - таку процедуру безпосередньо у КПК України не передбачено.

У цьому випадку законодавець передбачив, що прокурор, здійснюючи нагляд за дотриманням законодавства під час проведення досудового розслідування, у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, мав би самостійно встановлювати процесуальну необхідність у об'єднанні матеріалів кримінального провадження. Проте, враховуючи завантаженість прокурора, у віданні якого перебуває велика кількість кримінальних проваджень, це не дозволяє надати об'єктивну оцінку доказам, які слугують підставою для об'єднання матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи викладене вище, пропонуємо доповнити частину 5 статті 217 КПК України «Об'єднання і виділення матеріалів досудового розслідування» пунктом 2, який викласти у такій редакції: «Слідчий має право звернутися до прокурора з ініціативою про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування, що служить підставою для прийняття належного процесуального рішення».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: станом на 26 листопада 2012 р. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 292 с.

2. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань: Затверджено Наказом Генерального прокурора України від 17.08.2012 N° 69 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://document.ua/pro-edinii-reestr-dosudovih-rozsliduvan-doc110019.html. Павловський В. В. Об'єднання та виділення матеріалів досудового розслідування /

3. В. В. Павловський // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Ужгород, 2015. - Випуск 32. - Том 3. - С. 141-143.

4. Статистична інформація за 2012-1016 рр. // Офіційний сайт Генеральної прокуратури України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gp.gov.ua/ua/ бібі^О 11 ІИтГ.УІІг_і(-|=І 10142&1іЬіД= 100820.

5. Хорищенко Ю. Г. Особенности уголовного судопроизводства по делам о взаимосвязанных преступлениях: дис... кандидата юридических наук: 12.00.09 / Хорищенко Юлия Геннадьевна. - Екатеринбург, 2003. -198 с.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар : 2 т. /

7. О. М. Бандурка, Є. М. Блажівський, Є. П. Бурдоль та ін.; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. - X.: Право, 2012. - 768 с.

8. Дробинин Д. В. Некоторые проблемы соединения уголовных дел в одно производство / Д. В. Дробинин // Правовые формы и эффективность доказывания по уголовным делам: межвузовский сборник научных статей. - Самара, 1996. - С. 27-29.

9. Быховский И. Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе / И. Е. Быховский. - М.: Государственное издательство юридической литературы, 1961. - 77 с.

10. Тумашов С. А. Проблемы соединения и выделения уголовных дел на предварительном расследовании: дис... кандидата юридических наук: 12.00.09 / Тумашов Сергей Анатольевич. - Волгоград, 1998. - 241 с.

11. Денисов С. А. Законность и обоснованность соединения и выделения уголовных дел: монография /. Денисов С. А. - М.: Изд-во «Юрлитин-форм», 2004. - 192 с.

12. Григорьев В. Н. Актуальные проблемы соединения и выделения уголовных дел в советском уголовном процессе / В. Н. Григорьев // Формы досудебного производства и их совершенствование : сб. науч. трудов / ВСШ МВД СССР. - Волгоград, 1989. - С. 53-59.

Размещено на Allbest.ru