Використання досвіду Грузії в реформуванні прокуратури України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання досвіду Грузії в реформуванні прокуратури України

Н.В. Кимлик, кандидат юридичних наук,

доцент кафедри кримінального процесу та криміналістики,

А.С. Попович,

магістр Національного університету державної податкової служби України

Анотація

Розглянуто особливості реформи прокуратури в Грузії та внесено пропозиції щодо запозичення досвіду українськими законодавцями.

Ключові слова: реформи, прокуратура, Грузія, Україна, діяльність, розслідування, завдання, контроль, нагляд.

Аннотация

Рассмотрены особенности реформы прокуратуры в Грузии и внесены предложения относительно заимствования опыта украинскими законодателями.

Ключевые слова: реформы, прокуратура, Грузия, Украина, деятельность, расследование, задачи, контроль, надзор.

Abstract

Considered the peculiarities of prosecution reform in Georgia and made proposals for borrowing the experience of Ukrainian legislators.

Keywords: reform, prosecution, Georgia, Ukraine, activity, investigation task, control, supervision.

Досвід багатьох країн світу, яким вдалося здійснити економічний прорив, засвідчує, що найважливішою складовою і пусковим механізмом радикальних економічних перетворень насамперед є реформа системи прокуратури. Реалізація реформи прокуратури України вимагає всебічного та об'єктивного аналізу реального стану прокуратури та вивчення причин невдач, які гальмують перетворення в цій сфері. Це активізує науковців до проведення досліджень і пошуку оптимальних методів організації реформ прокуратури в напрямі створення фундаменту для подальших суспільних перетворень сучасного українського суспільства й держави за допомогою іноземного досвіду у цій сфері.

Процес реформування прокуратури необхідно адаптувати до проблем сьогодення, які полягають у потребі більш кваліфікованого персоналу, повної інтеграції сучасних інформаційних і комунікаційних технологій для підвищення ефективності та результативності діяльності прокуратури, продовження навчання, підвищення кваліфікації та компетентності прокуратури, запровадження інтеграційних методів управління знаннями, оцінювання ефективності проведених змін. Реформи органів у кожній країні мають свої традиції, закономірності та результати. На сьогодні науковці багато уваги приділяють вивченню реформи прокуратури у Грузії. Думки науковців, політиків, громадських діячів є досить неоднозначними щодо втілення реформи за прикладом Грузії в Україні.

Українському урядові потрібно негайно й успішно провести основні реформи, довівши своєму народу, що боротьба за свободу та краще майбутнє взимку 2013-2014 років не була даремною. Численні аналітики та активісти очікують від України швидких і докорінних реформ, наприклад таких, які були здійснені в Грузії. Однак не потрібно забувати, що Україна є великою країною зі значною високоіндустріалізованою економікою. Те, що могло відбутися в Грузії буквально за один день, потребуватиме більше часу в Україні. У зв'язку з цим вважаємо, що українському урядові доцільно вивчити та повторити комбінацію успішних реформ, проведених у Грузії.

В останні два роки українці продемонстрували бажання та рішучість стати демократичною країною. Україна може мудро реформувати свою систему і стати процвітаючою державою. І хоча приклад реформ у Грузії виглядає таким привабливим, дуже важливо зрозуміти відмінність умов в Україні та продовжити працювати навіть без швидких результатів. Випадок Польщі показує, що швидкість не є вирішальним чинником проведення реформ. Деякі реформи повинні стати більш пріоритетними, зокрема антикорупційні заходи. Інші реформи можна здійснювати крок за кроком.

У 2003 році небагато людей вірило в те, що через декілька років Грузія, тоді одна з найкорумпованіших країн СНД, зможе перетворитися на одну з найсприятливіших для бізнесу країн у світі.

Необхідно зазначити, що незважаючи на актуальність вивчення досвіду реформування прокуратури Грузії, комплексних наукових праць на даний час в Україні не проводилися.

Метою статті є висвітлення грузинської реформи прокуратури України. Для реалізації вказаної мети потрібно дослідити думки науковців, політиків, громадських діячів щодо позитивних та негативних чинників реформування Грузії, зокрема прокуратури.

Реформа прокуратури є свого роду візитною карткою реформ у Грузії. Адже цей орган є уособленням корупції та свавілля в усіх пострадянських країнах, ось чому вдала реформа в цій сфері була особливо важливою. Додамо, що Грузія ще в радянський час страждала від тотальної корупції, тому хвороба здавалася невиліковною. Тим часом її вилікували і поки рецидиви не помічені

У зв'язку з реформою у Грузії прокуратура втратила своє радянське значення і тепер є частиною Мін'юсту. Слідчих повноважень у неї більше немає, вона підтримує обвинувачення в суді.

Збільшено контроль апарату Генерального прокурора над попереднім слідством для зменшення фактів порушення прав людини. Час для попереднього слідства зменшено з 9 до 4 місяців, час тримання під вартою - з 24 до 12 місяців.

Покази обвинуваченого в суді вважаються пріоритетними порівняно з показами під слідством. Відповідно, тортур стало менше. Зросли кримінальні санкції за насильство і нелюдське ставлення, використовуються різні механізми контролю, встановлені камери спостереження в тюрмах, в будь-який час можна відвідати тих, хто там перебуває і перевірити, що з ними все гаразд. Служителі закону зобов'язані складати рапорти, в яких описується фізичний стан осіб, що перебувають під арештом. Підозрювані також можуть використовувати власну записуючу апаратуру під час допиту [2]. Обвинувачений має право запросити 2-х осіб як свідків на будь-яке розслідування, організувати власне розслідування.

Зросла прозорість діяльності - апарат Генерального прокурора більше не контролює пенітенціарну систему; в Міністерстві Внутрішніх Справ, в апараті Генерального Прокурора та Департаменті В'язниць були створені департаменти у справах людини, які укомплектовані колишніми представниками неурядових організацій.

Спеціальний відділ із захисту прав людини створений в апараті Генерального прокурора; Спеціальний відділ із захисту прав ув'язнених створений у Департаменті В'язниць; спеціальний представник Державного Захисника має необмежений доступ до місць попереднього утримання під вартою.

Зауважимо, що в Грузії відсутня спеціалізована прокуратура по боротьбі з корупцією, а також відповідні спецпідрозділи у прокуратурах. Зазвичай корупційні справи розслідують територіальні органи прокуратури. Розслідування резонансних справ, пов'язаних з корупцією, покладено на Слідче управління Генеральної прокуратури. Зазначимо, що в Генеральній прокуратурі Грузії функціонує спецпідрозділ з розслідування справ про відмивання грошей. 16 травня 2013 року декілька відомств підписали Меморандум про взаєморозуміння з метою підвищення ефективності міжвідомчої співпраці у сфері правопорядку, у тому числі з питань боротьби з корупцією [3].

До основних функцій прокуратури у Грузії належить кримінальне переслідування (воно ж - підтримка обвинувачення) і досудове розслідування (як нагляд за його законністю, так і безпосереднє здійснення).

Також прокуратура здійснює: нагляд за дотриманням законності під час оперативно-розшукової діяльності та під час виконання кримінальних покарань; підтримку державного обвинувачення в суді; координування боротьби проти злочинності; представництво державних інтересів у окремих категоріях цивільних справ.

Принципи діяльності прокуратури Грузії: законність, повага до прав громадян і юридичних осіб, професійність і компетентність, об'єктивність і неупередженість, політичний нейтралітет.

Оскільки прокуратура України більше не займатиметься власне здійсненням досудових розслідувань, тому уроки реформ Грузії потрібно враховувати із цим застереженням.

Сьогодні грузинські реформи за північно-американськими зразками почали застосовувати в прокуратурі України. Останні роки відбулося багато схожого в історії двох держав - України і Грузії: у обох пройшли революції громадянської свідомості, обидві відчули на собі російську агресію, стали на шлях реформ. Але Грузія, прагнучи змінити своє життя,іде на кілька кроків попереду, адже ведеться активна і плідна боротьба з корупцією на усіх рівнях.

Із набуттям чинності нового Законом України «Про прокуратуру» разом із прийнятими нещодавно поправками до нього розпочався процес системного реформування органів прокуратури України з урахуванням грузинського досвіду, основою якого має стати якісне оновлення її керівного складу [1].

Головне завдання реформи - відкрити двері прокуратури для компетентних, мотивованих і порядних людей, які здатні змінити систему з середини та прагнуть перетворити її так, щоб вона служила інтересам Українського народу. Відкритий, чесний і прозорий конкурсний відбір - єдиний спосіб зробити це. Першою зміною у роботі прокуратури стало позбавлення її повноважень так званого «загального нагляду за законністю» в усіх сферах життя країни. Загальний нагляд давав прокурорам дуже широкі можливості для зловживань.

Законом передбачено обмеження виключно можливістю здійснювати дії щодо представлення інтересів громадянина або держави в суді. Це передбачає, що органи прокуратури більше не зможуть безпосередньо втручатися в діяльність громадян, приватних підприємств, порушуючи кримінальні справи і закриваючи їх, за домовленістю [1].

«Знаємо про численні випадки, коли прокурори приходили на підприємства під виглядом загального нагляду за законністю, знаходили якісь зачіпки, відкривали кримінальні справи та торгувалися щодо ціни питання їх закриття», - зазначає Ігор Коліушко, який брав участь у розробці реформи.

Микола Хавринюк стосовно нового Закону України «Про прокуратуру» зауважив: «Закон насправді здебільшого технічний, але разом з тим розв'язує багато політичних та організаційних проблем. Зміни технічного характеру дуже важливі, бо в цьому документі припустилися багатьох помилок в назвах місцевих прокуратур. Не можна створити місцеву прокуратуру, якщо неправильно вказано її назву» [6].

Частиною реформи прокуратури став конкурсний відбір для нових прокурорів. Закон передбачає, що у прокуратурі буде створений самоврядний орган - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка проводитиме конкурси на посади. Претенденти мають показати найкращі результати на спеціальному кваліфікаційному іспиті.

Давід Сакварелідзе визнає, що конкурсні умови недосконалі і потребують термінових змін. «До нас почала надходити інформація про тиск з боку кандидатів, які не пройшли, на тих, хто вже допущений до проходження наступних конкурсних етапів. Мета таких дій - змусити успішних претендентів відмовитися від подальшої участі в конкурсі і таким чином звільнити місце в рейтингу для себе або лояльних до себе людей», - написав Сакварелідзе на своїй сторінці у Fасеbоок [4].

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін не дивується таким результатам проведення реформи прокуратури. Він наголошує, що у конкурсних комісіях з відбору прокурорів місцевих прокуратур четверо членів з семи є представниками старої прокурорської школи, які працювали ще за режиму Януковича. «Від самого початку було зрозумло, що старі кадри не зацікавлені, аби в цю систему приходили нові люди. На цьому можна вже ставити крапку. Реформа прокуратури провалена», - зауважив у розмові з DW Віталій Шабунін. Він вказує на те, що відкритий конкурс з відбору місцевих прокурорів був надзвичайно важливим для проведення реформи і організували його, для того, щоб запустити другий головний етап реформи прокуратури - формування органів прокурорського самоврядування.

У березні 2015 року керівництво Генеральної прокуратури України презентувало громадськості стратегію реформування органів прокуратури. Для її реалізації було анонсовано створення двох головних самостійних структурних підрозділів, на які покладено відповідальність за реформування та очищення системи - Генеральну інспекцію (управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки) та Департамент реформ [5].

27 травня 2015 року на брифінгу заступник Генерального прокурора України Давід Сакварелідзе повідомив про початок роботи вказаних структурних підрозділів. Він зазначив, що управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України створено з метою забезпечення механізму внутрішнього контролю та очищення прокуратури. Працівники цього підрозділу відповідатимуть за виявлення, розкриття та розслідування корупційних та найбільш резонансних умисних службових злочинів, що вчиняються прокурорсько-слідчими працівниками усіх рівнів - без будь-яких винятків.

Вказаний орган досудового розслідування є незалежним від інших структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, регіональних і місцевих прокуратур та підпорядковується безпосередньо заступнику Генерального прокурора України. До управління входять два відділи: інформаційної безпеки та аудиту і безпосередньо слідчий підрозділ. Першочергове завдання їх перевірка фактів невідповідності майнового стану прокурорів їх офіційним доходам, встановлення походження такого майна і коштів, ліквідація корупційних схем.

До роботи управління долучилося 9 високопрофесійних слідчих, однак відкритими залишаються ще 4 вакансії ІТ спеціалістів, на посади яких оголошено конкурсний відбір.

Також, за словами заступника Генерального прокурора, вже фактично розпочав роботу новостворений Департамент реформ, на який покладено обов'язок забезпечення проведення якісних змін у плануванні та діяльності кожної ланки системи органів прокуратури. Команда департаменту сформована за абсолютно новим, прозорим і відкритим відбором. До цього процесу приєдналися понад 7 000 українців, які мають бажання здійснювати реальні зміни в системі, зробити її прозорою і ефективною. За результатами конкурсу, який включав у себе перевірку професійних навичок, тестування на загальні знання та інтерв'ю, було відібрано 7 спеціалістів, кожен з яких буде відповідальним за свій напрям: громадські приймальні, кадрова політика, оптимізація документообігу і внутрішній процесів тощо.

Вказаний департамент організовує роботу щодо впровадження Європейських стандартів у щоденну роботу прокурорів згідно з відповідними положеннями та забезпечує правове супроводження процесу докорінного реформування [2].

«На сьогодні ми презентуємо широкому загалу оновлену команду професіоналів з щирим бажанням працювати на результат та нульовою толерантністю до корупції в системі прокуратури», - заявив Давід Сакварелідзе.

Одним з пріоритетів роботи новостворених підрозділів є відкрита та активна співпраця з громадськістю та оперативне інформування щодо результатів своєї діяльності, а також боротьба з корупцією.

Член Координаційної Ради Всеукраїнського громадського об'єднання «Інститут демократії та соціальних процесів» Букдан Перенс наголошує: «поносний обсяг корупційних схем у Грузії перемістився з низового рівня на елітарний». На його думку, корупція не зникла із системи органів влади Грузії, загальний обсяг корупційної ренти якщо не збільшується, то, як мінімум, не змінюється і на даний час [3].

Л. Бурака вважає, що головне досягнення команди Саакашвілі-Бендукідзе - зламаний радянський менталітет. Б. Салуб зазначає, що парламентські вибори 2013 р. довели неможливість зміни менталітету за кілька років. Великий темп змін, який запропонувала команда молодих реформаторів, суспільство не встигло «переварити» і вибрало набагато легший шлях. Замість персональної відповідальності громадянина грузини обрали патерналістську роль держави з приходом до влади партії «Грузинська мрія». Отже, важливо розуміти, що прокуратура Грузії є абсолютно інтегрованою із правовими традиціями англо-американської системи права. Натомість, кримінальна юстиція і Грузії, і України перебувають у становленні, так само як і суспільства цих країн. У Грузії недавно запроваджено засади змагальності в кримінальному процесі, угод про визнання вини і суду присяжних. За відсутності відповідних правових традицій ці новації, на думку експертів ЄС, не функціонують в Грузії належним чином, проте це не означає, що вони неправильні.

Крім того, на відміну від Канади і США, неурядові організації, медіа і суспільство Грузії не демонструють особливої активності у питаннях моніторингу дотримання засад змагальності кримінального переслідування. Вважаємо,що в Україні проблем з суспільним моніторингом не виникне.

Невирішеною після реформ у грузинській прокуратурі залишається ще одна проблема, аналогічна українській: необхідність виконання показників по прокуратурі, що, в свою чергу, впливає на дуже малу частку виправдувальних вироків. При цьому виконання показників напряму пов'язується із бонусами для працівників та оцінкою їхньої успішності.

Для того щоб реформа прокуратури України мала наслідком ефективний правоохоронний орган, який користувався б повагою суспільства, вона має бути системною. Тут насамперед треба врахувати досвід прокуратур США і Канади із обов'язковим зауваженням деяких особливостей правових традицій. Реформа прокуратури у Грузії також може слугувати прикладом, але уроки реформування прокуратури Грузії мають бути враховані.

реформа прокуратура грузинський

Список використаних джерел

1. Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-УП // Відомості Верховної Ради України. - 2016.

2. Татаров О. Ю. Досвід Грузії щодо реалізації нового кримінального процесуального законодавства в діяльності органів внутрішніх справ / О. Ю. Татаров, С. С. Чернявський // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2013. - № 2. - С. 390-400.

3. Решота В. Досвід державної політики із запобігання та протидії корупції в Грузії [Електронний ресурс] / В. Решота // Демократичне врядування (Електронне наукове фахове видання). - 2013. - № 11. - Режим доступу: http://www.lvivacademy.com/ vidavnitstvo_1/visnik11/ fail/Reshota.pdf.

4. https://www.facebook.com/gpreforms/

5. http://davidkiziria.wix.com/reformdep

http://ua.racurs.ua/834-mykola-havronuk-pro-docilni-ta-nedocilni-zminy-do-zakonu-pro- prokuraturu

Размещено на Allbest.ru