Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері службової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері службової діяльності

О.О. Харлов,

аспірант ПВНЗ «Європейський університет»

Анотація

Аннотация

В статье определена уголовно-правовая характеристика преступлений в сфере служебной деятельности, раскрыты ее элементы, а также рассмотрено разграничение преступлений в сфере служебной деятельности и коррупционных преступлений.

Annotation

У сучасних умовах розбудови новітньої правової держави на загальноприйнятих європейських засадах взаємовідносин людини та держави в українському суспільстві постає на новий рівень сфера надання суспільних послуг і реалізація функцій органів місцевого самоврядування та державної влади. Зазначене чітко пов'язане із упровадженням законів України «Про запобігання корупції» [1] та «Про державну службу» [2], в яких передбачено прогресивні, а головне необхідні положення щодо впорядкування діяльності органів держави та органів місцевого самоврядування, де поміж іншим передбачається введення етичних правил поведінки службовців і відповідальності службових осіб.

Зазначене зумовлене тим, що лише за умови реалізації принципу законності, під яким у Законі України «Про державну службу» [2] розуміють обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, можливо повно реалізувати засади державної служби, які полягають у пріоритеті служити суспільству та народу України.

Варто вказати, що важливі наукові досягнення щодо формування новітніх підходів кримінально-правової характеристики окремих складів злочинів у сфері службової діяльностіта розгляд їх у цілому здійснювали такі вчені, як О. Бантишев, В. Бутусов, О. Доник, А. Задорожний, С. Кузьмін, М. Стрельбицький, О. Юрченко тощо. Проте необхідно зазначити, що наукові праці вказаних учених були присвячені розгляду однієї конкретної проблеми без урахування загального розгляду злочинів у сфері службової діяльності. Крім того, в останні роки формування антикорупційного законодавства та наближення його до загальновизнаних світових стандартів викликає необхідність проведення наукової характеристики основних законодавчих змін. З урахуванням викладеного особливої актуальності та вагомості набирає питання здійснення кримінально-правової характеристики злочинів у сфері службової діяльності.

Метою статті є розгляд і висвітлення кримінально-правової характеристики злочинів у сфері службової діяльності на підставі здійснення визначення та розкриття її сучасних елементів з точки зору формування ефективної діяльності державного апарату в новітніх умовах побудови демократичного суспільства та правової держави.

Сьогодні у сфері як публічної державної влади, так і всього спектра державницького адміністрування, на жаль, нерідко виникають випадки порушення законів і підзаконних актів України державними службовцями, що вкрай негативно відбивається як на іміджі України у світовому співтоваристві, так і на якості життя простих українців. Разом з тим у їхніх діях наявна негативна юридична відповідальність, яка залежно від тяжкості протиправних дій, що скоєні державними службовцями, може мати ознаки складу злочинів, передбачених розділом ХІІ Кримінального кодексу України, а саме: злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг. Найбільш повне відображення вчинення службовими особами злочинів у сфері службової діяльності можливе за результатами проведення кримінально-правової характеристики, оскільки лише за її допомогою можливо з'ясувати сутність вчинення злочинів у сфері службової діяльності з точки зору кримінального права. Як вважає А. А. Вознюк, кримінально-правова характеристика - це одна з фундаментальних категорій кримінального права, що розглядається в нерозривному зв'язку з криміналістичною, кримінологічною, кримінально-виконавчою та оперативно-розшуковою характеристиками [3, с. 154]. Свою думку щодо кримінально- правової характеристики висловлює А. М. Лисенко, який наголошує на тому, що дані отримані під час дослідження об'єкта кримінального права як науки, а саме розгляд кримінально- правових діянь, передбачених конкретними статтями Кримінального кодексу України [4], та елементи їх складів, такі як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона, а також ознаки, що характеризують зазначені елементи, які становлять кримінально-правову характеристику злочину [5, с. 196]. Попри вищезазначеного необхідно вказати, що сутність кримінально-правової характеристики злочину полягає в тому, що вона формується на основі аналізу ознак злочинів, що мають значення для вирішення питання про наявність складу злочину, правильної його кваліфікації і з'ясування інших кримінально-правових питань [6, с. 173]. На підставі викладеного та беручи до уваги нинішню доктрину кримінального права, до елементів кримінально-правової характеристики злочинів у сфері службової діяльності належить сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, які найбільш повно характеризують злочини, зазначені у розділі ХІІ Кримінального кодексу України.

Одним із таких елементів є наявність родового об'єкта злочинів у сфері службової діяльності. У свою чергу, В. Ф. Кириченко зауважував, що під родовим об'єктом службових злочинів слід розуміти ті суспільні відносини, які становлять зміст нормальної роботи державногоапарату з управління державою та господарством. Водночас учений називає їхнім об'єктом правильну діяльність державного апарату в цілому [7, с. 9]. З огляду на сучасні стандарти публічного управління та державного адміністрування, на нашу думку, до об'єкта злочинів у сфері службової діяльності належать суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування державного апарату та апарату органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які здійснюються відповідно до встановлених норм і у передбачений законом порядок. Крім того, нами наголошується, що родовим об'єктом деяких видів злочинів у сфері службової діяльності та діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг, є суспільні відносини, які забезпечують визначений чинним законодавством порядок, пов'язаний із наданням публічних послуг (злочини, передбачені стст. 365-2, 368-4).

Варто вказати, що для злочинів, передбачених розділом ХІІ Кримінального кодексу України, характерна наявність безпосереднього об'єкта, до якого належить регламентована чинним законодавством нормальна діяльність державного апарату, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного і приватного права, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій. Також необхідно вказати, що злочинам у сфері службової діяльності притаманний додатковий факультативний об'єкт, до якого можна віднести: права, свободи, честь і гідність, а також інші блага.

Не останнє місце у визначенні кримінально-правової характеристики злочинів у сфері службової діяльності займає предмет злочину. Вказаний елемент кримінально-правової характеристики в деяких злочинах у сфері службової діяльності є обов'язковим елементом складу злочину. З приводу важливості предмета злочину В. Я. Тацій вказує: «У разі коли предмет є обов'язковою ознакою, саме він найчастіше встановлюється раніше за все, і нерідко за допомогою отриманих про нього даних з'ясовується решта ознак злочину» [8, с. 49]. З урахуванням вищезазначеного, необхідно відмітити, що до предметів деяких складів злочинів у сфері службової діяльності належать: документи, зокрема офіційні та завідомо неправдиві документи (ст. 366 КК України) [5]; неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав (стст. 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 КК України) [2]; недостовірні відомості, під якими розуміється подання суб'єктом декларування відомостей у декларації стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат (ст. 366-1 КК України); активи, під якими розуміється укладання будь-яких правочинів, на підставі яких виникає право власності або право користування на активи, а також надання іншій особі грошових коштів чи іншого майна для укладання таких правочинів (ст. 368-2 КК України) [4].

Що стосується об'єктивної сторони складу злочину, варто зауважити, що деякі автори пояснюють об'єктивну сторону злочину як процес суспільно небезпечного і протиправного посягання на охоронювані законом інтереси, що розглядається з його зовнішньої сторони, з точки зору послідовного розвитку тих подій і явищ, які починаються зі злочинної дії (бездіяльності) суб'єкта та закінчуються настанням злочинного результату [9, с. 9]. З урахуванням цього, характеризуючи суб'єктивну сторону злочинів у сфері службової діяльності як елемент кримінально-правової характеристики, необхідно зазначити, що вказані злочини можуть вчинятись як у формі дії, тобто активною поведінкою суб'єкта злочину(стст. 365, 365-2, 366, 366-1, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 370 КК України), так і шляхом дії та бездіяльності (стст. 364, 364-1 і 367, 369-2 КК України).

Крім того, необхідно підкреслити, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів у сфері службової діяльності, крім злочину, передбаченого ст. 369 КК України, є наявність причинного зв'язку між протиправними діями особи та її законною службовою діяльністю, що вчиняється усупереч інтересам служби, діючого порядку державного управління та виконання функцій місцевого самоврядування, з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, пропозиції чи обіцянки такої вигоди або з іншою метою.

Поряд з цим слід зауважити, що переважній більшості злочинів у сфері службової діяльності притаманний формальний склад злочину, тобто злочин вважається закінченим після вчинення діяння, зазначеного у диспозиції конкретної статті, не беручи до уваги настання суспільно- небезпечних наслідків, до таких злочинів відносяться злочини, передбачені: частиною першою ст. 366, стст. 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 369-3, 370 КК України. Злочини із матеріальним складом, тобто ті, які вважаються закінченими після настання вказаних у них або бланкетних нормах наслідків, до таких злочинів відносяться: частина друга ст. 366, стст. 364, 364-1, 365, 365-2, 366-1, 367 КК України. Вказані наслідки полягають у заподіянні охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб майнової шкоди, нематеріальної (фізичної, моральної тощо) шкоди. З огляду на визначення об'єктивної сторони злочинів у сфері службової діяльності слід погодитись із А. А. Задорожним у тому, що специфіка об'єктивної сторони злочинів у сфері службової діяльності виявляється в її вираженні, з одного боку, в неправомірному використанні, перевищенні, невиконанні або неналежному виконанні суб'єктом своїх службових повноважень, а з іншого - в протиправному спонуканні суб'єкта до такого неправомірного використання, перевищення, невиконання або неналежного виконання службовою особою її службових повноважень [10, с. 108].

З огляду на інтенсивні реформування державної служби сьогодні у наукових колах виникають різні погляди на визначення суб'єкта злочинів у сфері службової діяльності. Зупинимось на сталому визначенні суб'єкта злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням професійних послуг, до яких відносяться: 1) службова особа (стст. 364, 365, 366, 367, 368, 368-2, 369, частина третя ст. 369-3, 370 КК України); 2) службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1, частини третя і четверта ст. 368-3 КК України); 3) особа, яка надає публічні послуги (ст. 365-2, частини третя і четверта ст. 368-4 КК України); 4) особа, уповноважена на виконання функцій держави (частини друга і третя ст. 369-2 КК України); 5) загальний суб'єкт (частини перша і друга ст. 368-3, частини перша і друга ст. 368-4, 369, частина перша ст. 369-2, 369-3 КК України) [6].

Зазначена різноманітність суб'єктів складів злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, полягає у тому, що законодавець усіляко, відповідно до міжнародних стандартів, передбачив механізм захисту суспільних відносин, що забезпечують нормальне функціонування державного апарату та апарату органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які здійснюються відповідно до встановлених норм і у передбачений законом порядок.Проте безпосереднє визначення суб'єкта злочину як елемента кримінально-правової характеристики злочинів у сфері службової діяльності, з огляду на нормативне визначення, залежить від вчинення ним конкретного злочину. Вказану диференціацію закріплено законодавчо, наприклад, під службовими особами у стст. 364, 368, 368-2, 369 Кримінального кодексу України розуміються особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом [4]. Отже, зазначене визначення службової особи характерне для досить вузького кола злочинів у сфері службової діяльності та характеризується особливостями диспозицій вказаних вище статей Кримінального кодексу України. До суб'єктів інших злочинів у сфері службової діяльності, крім злочину, передбаченого ст. 369 КК України, де суб'єктом злочину є загальний суб'єкт, тобто фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 16 років, відноситься службова особа, визначення якої міститься у частині третій ст. 18 КК України, а саме: особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно або тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом [4].

Важливою ознакою складу злочинів у сфері службової діяльності є суб'єктивна сторона як психічне ставлення особи до своєї поведінки, усвідомлення нею суспільної небезпечності й протиправності діяння [10, с. 108]. Із суб'єктивної сторони службові злочини можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. У злочинах з формальним складом вина можлива лише у формі прямого умислу. У злочинах із матеріальним складом вина визначається психічним ставленням винного до діяння та до суспільно небезпечних наслідків, які настали внаслідок його вчинення. Як правило, психічне ставлення службової особи до наслідків такого діяння характеризується злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю [11].

Крім того, розглядаючи кримінально-правову характеристику злочинів у сфері службової діяльності, варто відмітити, що досить часто злочини у сфері службової діяльності ототожнюють із корупційними злочинами. Для об'єктивності зазначимо, що вказані поняття не тотожні, проте зіставні. Корупційними злочинами є значно більше коло протиправних діянь, передбачених Кримінальним кодексом України, до яких належать злочини, передбачені стст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357,410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені стст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України. Таким чином, можна відмітити, що злочини у сфері службової діяльності є частиною охоплюваних Кримінальним кодексом України корупційних злочинів.Отже, на основі викладеного матеріалу можна дійди висновку, що кримінально-правова характеристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної із наданням публічних послуг, являє собою особливий опис характерних, однорідних ознак, які посягають на встановлений державою порядок управління та реалізації повноважень особами, які виконують функції держави й органів місцевого самоврядування. До основних ознак кримінально-правової характеристики злочинів у сфері службової діяльності належать: об'єкт злочину, об'єктивна сторона, заподіяна шкода, суб'єкт злочину, суб'єктивна сторона.

Список використаних джерел

1. Про запобігання корупції : Закон України: від 14 жовт. 2014 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/827-94-%D0%BF.

2. Про державну службу : Закон України: від 10 груд. 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19.

3. Вознюк А. А. Поняття та елементи кримінально-правової характеристики злочинів [Електронний ресурс] / А. А. Вознюк // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2013. - №> 1. - С. 154-160.

4. Кримінальний кодекс України: від 5 квіт. 2001 р. N° 2341-Ш (ред. станом на 8 жовт. 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

5. Лисенко А. М. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов'язаних із терористичною діяльністю / А. М. Лисенко // Право і Безпека. - 2011. - № 1. - С. 195-199.

6. Криміналістика : підручник / Біленчук П. Д., Головач В. В., Салтевський М. В. [та ін.] ; за ред. акад. П. Д. Біленчука. - К. : Право, 1997. - 256 с.

7. Курс советского уголовного права : в 6 т. / А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, Г. Л. Кригер ; ред. кол. : А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, В. М. Чхиквадзе. - М. : Наука, 1970-1971. - Т. 6: Особенная часть. Преступления против государственного аппарата и общественного порядка. Воинские преступления / В. Ф. Кириченко, Ш. С. Рашковская, Н. А. Стручков и др. - 1971. - 559 с.

8. Таций В. Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве / В. Я. Таций. - Х. : Вища школа. Изд-во при Харьковском гос. ун-те, 1988. - 198 с.

9. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. - М. : Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1960. - 244 с.

10. Задорожний А. А. Кримінально-правова характеристика злочинів у сфері службової діяльності [Електронний ресурс] / А. А. Задорожний // Право і Безпека. - 2012. - № 2. - С. 105-111.

11. Кримінальне право. Особлива частина : мультимедійний навч. посіб. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.naiau.kiev.ua/books/mnp_krum_pravo_osob/Files/Lekc/ Т18/Т18_Р1.Йт1.

Размещено на Allbest.ru