"Інші обставини вчинення кримінального правопорушення" як складова події кримінального правопорушення

Размещено на http://www.allbest.ru/

«ІНШІ ОБСТАВИНИ ВЧИНЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ» ЯК СКЛАДОВА ПОДІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

І. Ю. Наголова,

заступник начальника слідчого відділення

Стаття присвячена дослідженню складової предмета доказування, визначеної у пункті 1 частини 1 статті 91 КПК України як «інші обставини вчинення кримінального правопорушення». Проаналізовано норми КПК України та ряду зарубіжних держав, точки зору науковців з цього питання, звернено увагу на необхідності встановлення і дослідження елементів предмета доказування та їх складових, які характерні для конкретного кримінального правопорушення.

Keywords: criminal proceedings, the circumstances to be proved, the elements of proofother circumstances of the criminal offense.Визначенню змісту та ролі обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, завжди приділялася увага процесуалістів України. Питання, пов'язані з розглядом предмета доказування та його елементів, досліджували у своїх працях Ю. М. Грошевий, А. Я. Дубинський, Є. Г Коваленко, Є. Д Лук'янчиков, А. О. Ляш, М. М. Михеєнко, В. Т Нор, М. А. Погорецький, С. М. Стахівський, Л. Д. Удалова, М. Є. Шумило та інші вчені. Проте у межах обраної теми дослідження потребує більш детального аналізу такої складової події кримінального правопорушення, як «інші обставини вчинення кримінального правопорушення». У пункті 1 частини 1 статті 91 КПК України цей термін не деталізований. Немає його роз'яснення і в інших нормах цього кодексу. Тож особливістю цієї складової події кримінального правопорушення є те, що обов'язок визначення його змісту у кожному конкретному випадку покладено на правозастосовувача.

У ряді статей КПК України також йдеться про «інші обставини». Зокрема, у частині 1 статті 96 цього кодексу вказується, що сторони кримінального провадження мають право ставити свідку запитання щодо його можливості сприймати факти, про які він дає показання, а також щодо інших обставин, які можуть мати значення для оцінки достовірності показань свідка. Під час визначення поважних причин неприбуття особи на виклик у пункті 3 частини1 статті 138 КПК України серед інших також названі обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини). Про інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик без їх деталізації, йдеться у пункті 8 частини 1 цієї ж процесуальної норми. До відомостей, що мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з метою початку кримінального провадження, відповідно до пункту 7 частини 5 статті 214 КПК України, належать інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. Частиною 1 статті 225 КПК України визначено випадки допиту свідка чи потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. До них належать існування небезпеки для життя і здоров'я зазначених осіб, їх тяжка хвороба, наявність інших обставин, що можуть унеможливити їх допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.

У письмовому повідомленні про підозру, крім інших, має бути вказаний також стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру (пункт 6 частини 1 статті 277 КПК України).

Під час судового розгляду інші обставини, пов'язані з річчю та її оглядом, можуть бути досліджені за клопотанням осіб, яким подані для ознайомлення речові докази (частина 1 статті 3 57 КПК України). Інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 459 КПК України, є однією з підстав перегляду за нововиявленими обставинами у сукупності з визначеними іншими. Під час судового провадження на підставі угоди, зазначеній у частині 6 статті 474 КПК України, суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Під час здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 505 КПК України, встановлюютьчас, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення за аналогією із встановленням події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин) відповідно до пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України.

Про «інші обставини» без деталізації їх сутності та складових йдеться й у нормах КПК України, що регулюють діяльність щодо визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передачу засуджених осіб. Зокрема, у частині 1 статті 605 цього кодексу визначено підставу для розгляду питання про передачу засудженої особи для відбування покарання, якою є запит уповноваженого (центрального) органу іноземної держави, звернення засудженого, його законного представника або близьких родичів чи членів сім'ї, а також інші обставини, передбачені законом України або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Серед документів, що, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 610 КПК України, подає Міністерство юстиції України на розгляд суду для здійснення провадження про приведення суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, серед інших визначений документ про тривалість відбутої частини строку покарання, в тому числі інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення, звільнення від покарання і про будь-які інші обставини щодо виконання вироку.

Отже, лише у дванадцяти нормах, за винятком пункту 1 частини 1 статті 91 КПК України, використано термін «інші обставини» й у жодному з цих випадків він не деталізований, відсутній хоча б приблизний перелік обставин, що охоплений цим терміном. Особливо важливо усвідомлювати його зміст, визначаючи подію кримінального правопорушення як обставину, яка підлягає доказуванню, з огляду на те, що у цій нормі інші обставини є складовими вказаного елементу предмета доказування, що обов'язково мають бути встановлені.

Аналіз кримінального процесуального законодавства ряду держав ближнього зарубіжжя засвідчує відсутність чіткого визначення терміна «інші обставини вчинення кримінального правопорушення», що підлягають доказуванню як складові події кримінального правопорушення.

За КПК Республіки Білорусь [1], Естонської Республіки [2], Латвійської Республіки [3], Російської Федерації [4], до обставин, які підлягають доказуванню, серед інших належать «інші обставини» без будь-якої їх конкретизації та визначення, а у КПК Киргизької Республіки зазначено про необхідність встановлення інших обставин вчинення злочину та шкідливих наслідків, що при цьому настали [5].

За КПК Республіки Молдова, поняття «інші обставини» не використовується. До обставин, які підлягають доказуванню, належать факти, що свідчать про наявність елементів злочину, а також причини, що усувають злочинний характер діяння [6].

Натомість, якщо звернути увагу на КПК Грузії [7], Азербайджану [8] та Вірменії [9], то в них поряд із загальними обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, йдеться також про деякі докази та деякі обставини без визначення їх сутності.

Отже, проаналізувавши КПК різних країн, питання визначення, конкретизації та уточнення поняття «інші обставини вчинення кримінального правопорушення», застосоване за КПК України, залишається дискусійним. На нашу думку, законодавець таким чином надає можливість слідчому, прокурору та суду залежно від виду, ступеню тяжкості та складності розслідування вчиненого кримінального правопорушення самостійно визначити зміст цьогопоняття, встановлення якого забезпечить повне формування доказів та встановлення події кримінального правопорушення як елементу предмета доказування.

У навчальній та науковій літературі поняття «інші обставини вчинення кримінального правопорушення» лише зазначене у ряді підручників та навчальних посібників як один з елементів предмета доказування без його деталізації та визначення змісту [10, с. 87; 11, с. 191-193; 12, с. 120]. Цьому питанню присвячено лише невеликий ряд робіт науковців- процесуалістів.

Зокрема, Ю. М. Грошевий і С. М. Стахівський пропонують відносити до інших обставин: дані про потерпілого, за необхідності про характер його дій, вжиті обвинуваченим заходи щодо приховування злочину тощо. Ці вчені наголошують, що встановлення зазначених обставин є вимогою кримінально-процесуального закону щодо повноти, всебічності й об'єктивності дослідження усіх обставин справи [13, с. 15].

У цілому підтримуючи вказану позицію, Т. В. Лукашкіна та М. М. Стоянов, у свою чергу, зазначають, що до інших обставин вчинення злочину може належати не лише певна поведінка потерпілого, яка передувала вчиненню злочину та може стати підставою для того, щоб розглядати дії винного як такі, що вчиненні під час перевищення меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, а й поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, що може свідчити про дійове каяття тощо [14, с. 236].

На думку Є. Г. Коваленка, до інших обставин вчинення злочину можна включити зміст дій потерпілого, попередніх або здійснених одночасно зі злочинними (характер поводження потерпілої у справі про зґвалтування; встановлення наміру здійснення суспільно небезпечного діяння, оскільки провина у здійсненні конкретної дії відсутня, якщо вона, відповідно до статті Особливої частини КК України, сконструйована як така, що може бути здійснена тільки з прямим наміром, та ін.) [15, с. 91].

Ряд науковців, розглядаючи подію кримінального правопорушення як обставину, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, не акцентують належної уваги на визначенні «інших обставин вчинення кримінального правопорушення», зазначаючи їх серед складових досліджуваного елементу предмета доказування [16, с. 204; 17, с. 150] або досліджуючи їх з огляду на специфіку розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Наприклад, як пише О. О. Босак, «під час доказування шахрайства на об'єктах залізничного транспорту до інших обставин кримінального правопорушення можна віднести відомості про потерпілого, обстановку вчинення шахрайства, його суспільно небезпечні наслідки та причинний зв'язок між ними і безпосереднім учиненням злочину» [18, с. 220].

Однак звертає на себе увагу відсутність у літературі пропозицій щодо вичерпного переліку інших обставин вчинення кримінального правопорушення, про необхідність встановлення яких зазначено у пункті 1 частини 1 статті 91 КПК України.

Питання щодо сутності поняття «інші обставини вчинення кримінального правопорушення» досліджувалося нами під час проведення анкетування 148 працівників органів досудового розслідування. За умовами анкетування, на це питання можливими було кілька відповідей з числа запропонованих. Як вважають 3 5 слідчих (23,6 % від загальної кількості проанкетованих), до інших обставин слід віднести відомості про обстановку вчинення злочину, практично однакова кількість опитаних - 34 (23 %) - зазначила про причини та умови, що сприяли вчиненню злочину. Серед інших відповідей привертає до себе увагу: відомості про суспільно небезпечні наслідки та причинний зв'язок із вчиненням злочинних дій - 29 (19,6 %),про обвинуваченого і вжиті ним заходи щодо приховання злочину - 28 (18,9 %), про потерпілого і характер його дій - 22 (14,9 %), про наявність свідків події - 18 (12,2 %), а на думку 58 (39,2 %) респондентів, до інших обставин вчинення кримінального правопорушення належать будь-які, у тому числі перераховані обставини, що сприяють встановленню події кримінального правопорушення.

Водночас 9 слідчих (6,1 %) висловили точку зору, відповідно до якої жодна з перерахованих в анкеті обставин не належить до інших, що мають бути встановлені під час доказування події кримінального правопорушення. Хоча кількість цих респондентів досить невелика, але їхня відповідь на поставлене запитання, а також відсутність одностайності у відповідях інших проанкетованих слідчих зайвий раз підкреслює його складність і неоднозначність у практичній діяльності з розслідування кримінальних правопорушень.

Насправді, залежно від того, подія якого саме кримінального правопорушення підлягає доказуванню, інші обставини його вчинення можуть видозмінюватися. Отже, навести вичерпний та універсальний перелік інших обставин усіх кримінальних правопорушень, на нашу думку, неможливо та й недоцільно. Вважаємо, у пункті 1 частини 1 статті 91 КПК України цілком слушно не надається переліку «інших обставин вчинення кримінального правопорушення». Визначення серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, «інших обставин» без їх уточнення є досить слушним і логічно виправданим. Таким чином, законодавець розширив межі події кримінального правопорушення та, відповідно, можливості слідчого, прокурора, слідчого судді та суду щодо необхідності встановлення того чи іншого елементу предмета доказування та його структурних складових. Саме така конструкція процесуальної норми надає реальну можливість досліджувати ті елементи предмета доказування, які характерні для конкретного кримінального правопорушення (обстановка вчинення, характер поведінки учасників, наявність причинного зв'язку з наслідками, що настали, тощо).

Особливістю категорії «інші обставини» є й те, що на відміну від імперативної вказівки щодо встановлення часу, місця і способу вчинення як складових події кримінального правопорушення інші обставини його вчинення носять диференційований характер залежно від того, за яким кримінальним правопорушенням здійснюється кримінальне провадження. Ці обставини залежать від виду кримінального правопорушення, його тяжкості, обстановки та механізму вчинення, особи, яка його вчинила, та інших умов. Однак беззаперечним є те, що встановлення, крім часу, місця, способу, ще й інших обставин вчинення кримінального правопорушення є гарантією всебічного й повного дослідження всіх обставин у кримінальному провадженні та прийняття обґрунтованого процесуального рішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь: от 16 июля 1999 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: ййр://оп1ше.7акоп.к7/йоситеп1/?йос_Ш=30414958.

2. Уголовно-процессуальный кодекс Эстонской Республики: от 12 февраля 2003 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon24.ee/ugo1ovno-processua1nyj-kodeks/.

3. Уголовно-процессуальный закон Латвийской Республики: от 21 апреля 2005 года. - Рига, 2007. - С. 38.Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации: от 18 декабря 2001 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.consultant.ru/document/ cons_doc_LAW_34481/.

4. Уголовно-процессуальный кодекс Киргизской Республики: от 30 июня 1999 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: Шр://оп1іпе^укег.к^оситейШос_Ш=30241915.

5. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова: от 14 марта 2003 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=3833.

6. Уголовно-процессуальный кодекс Грузии: от 9 октября 2009 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://pravo.org.ua/files/Criminal%20justice/_-09_10_2009.pdf.

7. Уголовно-процессуальный кодекс Азербайджанской республики: от 14 июля 2000 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30420280.

8. Уголовно-процессуальный кодекс Армении: от 1 июля 1998 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=31425005#pos=16;-253.

9. Басиста І. В. Кримінальний процес України: навч. посіб. / І. В. Басиста, В. І. Галаган, Ж. В. Удовенко. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.

10. Кримінальний процес: підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін. ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. - Х. : Право, 2013. - 824 с.

11. Кримінальний процес [текс] : підручник / за заг. ред. В. В. Коваленка, Л. Д. Удалової, Д. П. Письменного. - К. : Центр учбової літератури, 2013. - 544 с.

12. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі : науково-практичний посібник / Ю. Грошевий, С. Стахівський. - 2-ге видання, стереотипне. - К.: КНТ, Видавець Фурса С. Я., 2007. - 158 с.

13. Кримінально-процесуальне право України: підручник / за заг. ред. Ю. П. Аленіна. - Х. : ТОВ «Одіссей», 2009. - 816 с.

14. Коваленко Є. Г Наукові засади кримінально-процесуального доказування: монографія / Є. Г. Коваленко. - К. : Юрінком Інтер, 2011. - 448, [91] с.

15. Віротченко С. С. Завдання кримінального провадження / С. С. Віротченко // Право і суспільство. - 2015. - № 5-2. - С. 201-205.

16. Козленко А. А. Особливості доказування події кримінального правопорушення / А. А. Козленко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - 2014. - № 10-12. - Том 2. - С. 149-151. - (Сер.: Юриспруденція).

Босак О. О. Поняття «інші обставини вчинення кримінального правопорушення» та їх доказування при вчиненні шахрайства на об'єктах залізничного транспорту / О. О. Босак // Вісник Запорізького національного університету. - 2014. - № 1. - С. 219-225.

Размещено на Allbest.ru