Обставини, що підлягають встановленню на початковому етапі розслідування злочинів стосовно осіб, які займають особливо відповідальне становище

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОБСТАВИНИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВСТАНОВЛЕННЮ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ СТОСОВНО ОСІБ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬ ОСОБЛИВО ВІДПОВІДАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ

Є. А. Котець,

аспірант ПВНЗ «Європейський університет»

У статті розглянуто криміналістичні особливості початкового етапу розслідування злочинів стосовно осіб, які займають особливо відповідальне становище, визначено та охарактеризовано обставини, які підлягають встановленню на початковому етапі розслідування таких злочинів.

Ключові слова: початковий етап розслідування, особа, яка займає особливо відповідальне становище, обставини, які підлягають доказуванню, криміналістична методика, окрема категорія осіб.

В статье рассмотрены криминалистические особенности первоначального этапа расследования преступлений относительно лиц, занимающих особо ответственное положение, определены и охарактеризованы обстоятельства, подлежащие установлению на начальном этапе расследования таких преступлений.

Ключевые слова: начальный этап расследования, лицо, занимающее особо ответственное положение, обстоятельства, которые подлежат доказыванию, криминалистическая методика, отдельная категория лиц.

The article deals with the forensic features of the initial phase of the investigation of crimes concerning the person who takes a particularly responsible position, the definition and describing of the circumstances to be established at the initial stage of investigation of such crimes.

Key words: the initial stage of the investigation, a person who takes a particularly responsible position, circumstances to be proved, forensic method, a separate category of persons.

Запровадження в Україні курсу на реальне викорінювання рівня корупції зумовило прийняття ряду нормативно-правових актів, зокрема законів України «Про запобігання корупції» [1] та «Про державну службу» [2], основною метою яких є мінімізація корупційних проявів і корупційних ризиків. Разом із прийняттям вказаних законів українське суспільство вимагає здійснення чітких та ефективних кроків щодо боротьби з вершиною корупційної складової - особами, які займають особливо відповідальне становище, та винесення обвинувальних вироків унаслідок їхньої протиправної діяльності. Крім того, протиправна діяльність осіб, які займають особливо відповідальне становище, реально загрожує розбудові демократичного суспільства та правової держави.Попри це варто зазначити, що досягнення позитивних кроків щодо протидії злочинам, які вчиняють особи, що займають особливо відповідальне становище, неможливе без знання процесуальної форми розслідування злочинів, які вчиняються вказаною категорією осіб, і тактики розслідування таких злочинів, що включає передбачене законом найбільш доцільне застосування слідчих (розшукових), процесуальних дій.

Особливостям розслідування злочинів у сфері службової діяльності присвячено наукові доробки провідних учених-криміналістів України та інших держав, зокрема: Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, О. М. Васильєва, Ю. М. Грошевого, А. В. Дулова, В. А. Журавля, В. О. Коновалової, М. В. Костицького, В. С. Кузьмічова, В. С. Медведєва, М. М. Михеєнка, М. В. Салтєвського, М. Є. Шумила та ін. Реформа кримінального процесуального законодавства, яке, у свою чергу, спричинило зміни криміналістичної тактики і методики розслідування злочинів у сфері службової діяльності, зумовила пошук новітніх прийомів у процесі доказування злочинів, учинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, на всіх його етапах, зокрема визначення обставин, що підлягають встановленню на початковому етапі розслідування таких злочинів. З огляду на це особливої уваги потребує визначення найбільш необхідних обставин, що підлягають встановленню на початковому етапі розслідування злочинів щодо осіб, які займають особливо відповідальне становище. розслідування криміналістичний злочин відповідальний

Метою статті є визначення обставин, що підлягають встановленню на початковому етапі розслідування злочинів стосовно осіб, які займають особливо відповідальне становище, та здійснення характеристики елементів початкового етапу розслідування.

Процес розслідування злочинів включає в себе ряд етапів, до яких належать: початковий етап розслідування, подальший і завершальний етап. Не є винятком вказаного і розслідування злочинів стосовно осіб, які займають особливо відповідальне становище. Проте найповнішою, на нашу думку, у процесі розслідування злочинів щодо вказаної категорії осіб є початковий етап розслідування, оскільки саме на цьому етапі проводиться комплекс процесуальних і непроцесуальних дій, від яких залежить майбутній очікувальний результат слідчої діяльності - направлення кримінального провадження до суду.

Як слушно вважає А. Мазур, на початковому етапі визначають загальний напрям розслідування, висувають і перевіряють перші слідчі версії, планують подальші дії. Відповідно до отриманої первинної інформації, наслідків її перевірки і логічної оцінки орган досудового розслідування визначає першорядні завдання, розробляє стратегію і скеровує весь хід подальшого розслідування [3, с. 435].

Поряд з тим особливої уваги на початковому етапі розслідування потребує визначення кола обставин, що підлягають встановленню. Вказане цілком слушно стосується злочинів, учинених особами, які займають особливо відповідальне становище, адже у разі допущення грубої помилки при визначенні кола основних деталей на початковому етапі розслідування зводить нанівець подальшу роботу правоохоронних органів і ставить під сумнів очікуваний результат. Розглядаючи досліджувану проблематику, варто відмітити, що коло обставин, які підлягають встановленню та доказуванню у кримінальному провадженні, у кримінальному процесуальному праві називають «предметом доказування» [4, с. 131; 5, с. 54]. Предмет доказування забезпечує фактичну основу для правильної кримінально-правової кваліфікації вчиненого особою (особами) суспільно-небезпечного діяння, цілеспрямоване здійснення сторонами процесуальних повноважень у кримінально-процесуальному провадженні уконкретній справі, індивідуалізацію кримінального покарання винних осіб і відшкодування завданої шкоди [6, с. 238].

Разом з тим зауважимо, що законодавчо, тобто в ракурсі кримінального процесуального права та у криміналістичній тактиці, яка застосовується у методиці розслідування злочинів, учинених особами, які займають особливо відповідальне становище, до обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, належать: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, зокрема пов'язаного з їхнім незаконним обігом, чи підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру [7].

Як слушно зазначає А. Воєвода, визначені у законодавстві обставини мають для сторони обвинувачення загальноорієнтуючий характер, стосуються розслідування усіх кримінальних правопорушень і недостатньо конкретизовані щодо певних категорій кримінальних правопорушень. Водночас переліки таких обставин для окремих видів кримінальних проваджень є специфічними й залежать від ознак складу правопорушення. Саме тому дослідження обставин, що підлягають встановленню та доказуванню у кримінальних справах окремої категорії, необхідно визнати невід'ємним елементом методики розслідування деяких видів кримінальних правопорушень [8, с. 123].

З огляду на викладене вище до обставин, які підлягають встановленню, належить чітко визначений перелік відомостей, які в сукупності утворюють склад кримінального правопорушення та встановлюють необхідні й достатні обставини для швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Але беручи до уваги початковий етап розслідування злочинів, учинених особами, які займають особливо відповідальне становище, та окрему думку А. Воєводи, варто констатувати, що до найбільш доцільних обставин належить з'ясування таких відомостей, а саме: події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого (особи, яка обґрунтовано підозрюється) у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, зокрема пов'язаного з їхнім незаконним обігом, чи підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та можливих свідків протиправної діяльності.

З урахування визначеного нами кола обставин, які підлягають встановленню, насамперед зауважимо, що однією із зазначених нами обставин є подія кримінального правопорушення. Щодо цього слушно зазначає І. І. Митрофанов, який вказує, що «наявність в учиненому діянні складу злочину є єдиною і достатньою підставою для настання кримінальної відповідальності, що розглядається нами як юридичний факт у механізмі її реалізації. За відсутністю в учиненому діянні складу злочину неможливо застосувати до будь-кого санкції кримінально-правової норми Особливої частини КК України. Вказівка на факт вчинення особою діяння, що підпадає під часові та просторові межі дії цього закону і містить усі ознаки складу злочину, передбаченого таким законом, виступає як гіпотеза кримінально-правової норми Особливої частини КК України» [9, с. 367]. Беручи до уваги той факт, що при визначенні вказаної обставини, яка підлягає встановленню при розслідуванні злочинів, учинених особами, які займають особливо відповідальне становище, тобто тих, що вказані у частині третій примітки до ст. 368 Кримінального кодексу України [10], варто визначити, чи підслідне кримінального правопорушення тому органу, який має на меті внесення відомостей про час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказана підстава має досить вагоме значення на початковому етапі розслідування, яке пояснюється тим, що початок розслідування кримінального провадження органом і проведення найбільш доцільних слідчих дій правоохоронним органом, якому не підслідний цей склад кримінального правопорушення, автоматично може призвести до недопустимості доказів, які будуть здобуті в результаті порушення підслідності. Також при проведенні першопочаткових слідчих дій щодо з'ясування окресленої обставини події кримінального правопорушення доцільною є перевірка підпадання розроблювальної особи до кола осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження. Необхідність з'ясування цієї важливої деталі впливає на допустимість отриманої доказової бази.

Іншою вагомою обставиною, яка підлягає доказуванню на початковому етапі розслідування злочинів, учинених особами, які займають особливо відповідальне становище, є наявність вини такої особи. Цей важливий компонент обставин, які підлягають встановленню, має досить вагоме місце, оскільки наявність вини, яка виражається у формі умислу чи необережності, а також з'ясування мотивів і мети злочину, є одним із пріоритетів при визначенні кваліфікації суб'єкта злочину на початковому етапі розслідування та спрямовує напрям досудового розслідування.

Для кваліфікації кримінального правопорушення, яке вчинене особою, яка займає особливо відповідальне становище, визначне місце посідає вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Актуальність вказаної обставини, що підлягає доказування на початковому етапі розслідування, полягає у тому, що вона суттєво впливає на тяжкість злочину, вчинюваного особою, яка займає особливо відповідальне становище, що, у свою чергу, надає привілейоване право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які за своєю важливістю посідають досить значне місце як на початковому, так і на подальшому етапі розслідування.Особливе значення щодо визначення обставин, які підлягають встановленню на початковому етапі розслідування злочинів, учинених особами, які займають особливо відповідальне становище, є обставини, які підтверджують, незаконність одержуваного рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а також встановлення предмета кримінального правопорушення, зокрема пов'язаного з їхнім незаконним обігом, чи підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Вказана обставина посідає фундаментальне місце для проведення розслідування, оскільки на цьому етапі відбувається встановлення речових доказів злочинної діяльності, їхнього місцезнаходження, а також майна, яке підлягає конфіскації та спеціальній конфіскації. Ще однією важливою обставиною, яка підлягає встановленню на початковому етапі розслідування, є визначення кола майбутніх свідків злочинної діяльності осіб, які займають особливо відповідальне становище, та у разі слідчої необхідності застосування щодо них заходів безпеки з метою недопущення впливу на майбутніх свідків і тих, які допитані як свідки на початкову етапі розслідування кримінального провадження для дачі завідомо неправдивих показань.

З урахуванням розглянутого матеріалу можна зробити висновок, що обставини, які підлягають встановленню на початковому етапі розслідування злочинів щодо осіб, які займають особливо відповідальне становище, - це передбачене Кримінальним процесуальним кодексом України та криміналістичною методикою коло найбільш доцільних ознак, властивостей, елементів, які в сукупності утворюють склад кримінального правопорушення та є найбільш доцільними прийомами проведення слідчої діяльності після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до моменту реалізації отриманої інформації. Варто вказати, що важливою ознакою встановлення обставин, які підлягають доказуванню при розслідуванні злочинів, учинених особами, які займають особливо відповідальне становище, є конспіративність проведення будь-яких процесуальних і непроцесуальних дій. Найбільш доцільними обставинами, що підлягають доказуванню на початковому етапі розслідування злочинів стосовно осіб, які займають особливо відповідальне становище, є встановлення події кримінального правопорушення, що включає в себе час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; обставини, які підтверджують незаконність одержуваного рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, а також встановлення предмета кримінального правопорушення, зокрема пов'язаного з їхнім незаконним обігом, чи підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а також встановлення можливих свідків злочинної діяльності.

Список використаних джерел

1. Про запобігання корупції: Закон України: від 14 жовт. 2014 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/827-94-%D0%BF.

2. Про державну службу: Закон України: від 10 груд. 2015 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19.

3. Мазур А. Межі початкового етапу розслідування / А. Мазур // Вісник Львівського університету. 2015. Вип. 61. С. 435-441.Кримінальний процес України / за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. Х.: Право, 2000. 496 с.

4. Курс советского уголовного процесса. Общая часть / под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца. М.: Юрид. лит., 1989. 640 с.

5. Науково-практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України: від 13 квітня 2012 року / за ред. О. А. Банчука, Р О. Куйбіди, М. І. Хавронюка. Х.: Фактор, 2013. 1 072 с.

6. Кримінальний процесуальний кодекс України: від 13 квіт. 2012 р. №9 4651-УІ (ред. станом на 8 жовт. 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2013. №9 9-10, №9 11-12, №9 13. Ст. 88.

7. Воєвода А. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальних провадженнях про порушення правил водіння або експлуатації військових машин / А. Воєвода // Вісник Нац. Акад. п-ри України. 2013. №9. С. 122-126.

8. Митрофанов І. І. Взаємозв'язок доктрини кримінально-правового вчення про механізм реалізації кримінальної відповідальності / І. І. Митрофанов // Наука кримінального права в системі міждисциплінарних зв'язків: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (9-10 жовтня 2014 р.). Харків: Право, 2014. С. 365-369.

9. Кримінальний кодекс України: від 5 квіт. 2001 р. № 2341-ІІІ (ред. станом на 8 жовт. 2016 р.) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2001. №9 25-26. Ст. 131.

Размещено на Allbest.ru