Правове регулювання економічних відносин туристичних підприємств в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання економічних відносин туристичних підприємств в Україні

Яровий В.Ф.

Сьогодні кожна європейська держава ефективно функціонує завдяки спеціальній юридичній базі, яка регламентує діяльність у політичній, економічній або культурній сферах. Тому правова основа завжди є головним чинником розвитку економіки у світі, зокрема і туристичної галузі. Цей світовий досвід намагається переймати і Україна. Починаючи з 1991 року, у державі створюється нормативна база, яка регламентує діяльність підприємств, що надають туристичні послуги. У статті узагальнено основні нормативні документи, які регламентують туристичну діяльність в Україні. Розширення та конкретизація цієї проблематики є подальшим предметом нашого дослідження. господарський цивільний економічний туризм

Питанням нормативної бази, що регламентує туристичну діяльність в Україні, приділяють увагу сучасні науковці. Так, наприклад, І. З. Жук проводила дослідження основних юридичних законів, які стосувалися саме туристичної галузі. При цьому вона не аналізувала додаткові законодавчі акти, які мали опосередковане відношення до туризму в Україні [1]. У той самий час Л. П. Дядченко аналізував основні правила, які регламентують діяльність туристичних комплексів [2], а В. Ф. Кифяк проводить комплексне дослідження Закону України «Про туризм», у результаті якого виділяє основні положення щодо поліпшення туристичної галузі [3]. Своєю чергою, П. Р. Пуцентейло, аналізуючи законодавчу базу України, виділяє основні напрямки діяльності готельних підприємств [4]. Зрозуміло, що ця проблематика залишається актуальною у вітчизняній науці і сьогодні.

Метою статті є узагальнення основних аспектів нормативної бази України, яка стосується туристичної галузі. Також автор звертає увагу на обмеження та можливості туристичних підприємств, які надаються їм юридичними документами, під час провадження ними своєї економічної діяльності.

У статті аналізуються правові документи, що регламентують діяльність туристичних фірм, підприємств готельного господарства або закладів харчування. Автор намагається створити загальну картину правових відносин держави та туристичного бізнесу, адже рівень їхніх стосунків прямо визначає економічну доцільність зайняття бізнесом у сфері туризму. У статті не проводиться дослідження державних стандартів, а виділяються тільки закони України.

Сьогодні правові документи надають можливість підприємствам проводити легальні операції в сфері туризму. Звичайно, правовим актом найвищої юридичної сили є Конституція України. У статті 45 цього документа йдеться: «...кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом» [5]. Отже, Конституція України чітко надає право кожному громадянину на відпочинок.

- Раціональне використання вільного часу.

- Використання бюджетних коштів на розвиток туристичної сфери.

- Збереження туристично-рекреаційних ресурсів держави.

- Створення дієвої системи туристичної діяльності.

- Формування спеціальних економічних умов для розвитку туристичного бізнесу.

- Залучення іноземних та вітчизняних інвестицій.

- Забезпечення безпеки туристів.

- Організація наукового забезпечення туристичної галузі.

- Налагодження відносин із зарубіжними державами [3].

Проаналізувавши основний «туристичний» закон, В. Ф. Кифяк виділив головні напрямки, які регулює саме державна влада. Зазначимо, що ці напрями дозволяють створити систему правових відносин між державною та приватними туристичними підприємствами.

Також звернемо увагу на той факт, що в Законі України «Про туризм» окремо виділяються види туризму, які ефективно розвиваються на території України, зокрема:

- Дитячий.

- Молодіжний.

- Спортивний.

- Екологічний.

- Сільський.

- Гірський тощо [6].

Отже, правовий документ чітко розділяє основні напрями туристичної діяльності підприємств розміщення, перевезення, харчування, відпочинку та ін.

Своєю чергою Л. П. Дядченко виділяє основні умови і вимоги, при яких здійснюється підприємницька діяльність у сфері туризму, а саме:

1. Ліцензування туристичного підприємства або організації.

2. Проведення процедури державної реєстрації суб'єктів туристичного бізнесу.

3. Сертифікація туристичної діяльності.

4. Встановлення спеціальних категорій, які стосуються підприємств розміщення, харчування тощо.

5. Страхування туристів [2].

Отже, Закон України «Про туризм» визначає такі поняття, як туристичній ресурси, основні способи державного регулювання туристичної галузі, організація туристичної діяльності тощо. Проаналізувавши цей нормативний акт, можна зробити такі висновки:

- Документ чітко розділяє різні види туризму.

- Усі права та обов'язки суб'єктів галузі захищені державою.

- Нормативний акт виділяє основні напрямки діяльності органів законодавчої та виконавчої влади.

- Створена окрема правова база дає можливість удосконалювати механізм її впровадження в туристичному бізнесі України.

Сьогодні існують й інші законодавчі акти, які значною мірою стосуються туристичної сфери. Серед них необхідно виділити Закон України «Про курорти», де розмежовуються різні види курортів, їхні функціональні особливості та принципи їх функціонування. У цьому документі, наприклад, регламентується:

1. Умови, які надають право на створення курортних об'єктів для туристичної діяльності.

2. Принципи забудови курортних зон.

3. Правила використання природних та екологічних ресурсів з метою розвитку туризму.

4. Використання мінеральних вод, лікувальні грязі та інші ресурси.

5. Принципи та правила організації функціонування курортних підприємств на території України тощо [7].

Отже, цей законодавчий документ чітко розмежовує правила надання туристичних послуг в курортних зонах. При цьому держава захищає природні та екологічні ресурси.

Своєю чергою в Законі України «Про захист прав споживачів» йдеться про права та обов'язки всіх суб'єктів, які отримують (надають) послуги в сфері бізнесу. Положення цього нормативного акта також стосуються і туристичної сфери. Наприклад, у статті 4 цього закону чітко записано, що кожен споживач має право на захист держави, належну якість продукції, безпеку, достовірність інформації, відшкодування збитків тощо. Також нормативний акт виділяє основні положення, які стосуються якісної продукції, що є важливим у ринкових умовах. Кожен споживач туристичного продукту повинен отримати тільки якісну послугу, що підтверджено спеціальними документами. При цьому туристичне підприємство повинно гарантувати (згідно з цим законом) своїм клієнтам надання якісних послуг та продукції [8].

Отже, державна влада гарантує кожному туристу належну якість продукції (послуг), які виробляють (надають) на вітчизняному туристичному ринку. У тому випадку, якщо положення закону будуть порушені виробником або продавцем, споживач має право оскаржувати у відповідних судових інстанціях отримані збитки.

Господарський та Цивільний кодекси України прописують основні положення, які стосуються діяльності представників господарської діяльності. Своєю чергою суб'єкти туристичної галузі використовують зазначену юридичну базу для ведення комерційних відносин, надання послуг та ін.

Сьогодні в Україні існують підприємства, які забезпечують перевезення, розміщення та харчування туристів. Перераховані законодавчі акти дають можливість надавати певні послуги і внутрішньому, і іноземному туристові. Наприклад, Господарський кодекс [9], з одного боку, надає право отримати ліценцію на провадження господарської діяльності у сфері туризму, з метою впорядкування туристичного бізнесу і запобіганню шахрайств та інших злочинів, що, безумовно, є позитивним для розвитку малого, середнього та великого бізнесу, а з іншого, Цивільний кодекс [10] уводить певні зобов'язання для підприємств, які надають туристичні послуги (готелі, ресторани тощо).

Проаналізувавши основну законодавчу базу України, яка стосується туристичної сфери діяльності, можна зробити такі висновки:

- Кожний суб'єкт правових відносин у туристичній галузі має певні права і обов'язки, які захищені державою.

- Туристична галузь має розгалужену систему в Україні. Діяльність цієї системи регулює, в основному, Закон України «Про туризм».

- Додаткові нормативні акти доповнюють «основний» закон. Тим самим регулюється діяльність господарських підприємств в умовах ринкових відносин.

- Необхідна більш розгалужена юридична база, яка б торкалася всіх видів туристичної діяльності. Правові положення повинні окремо стосуватися спортивного, зеленого, екологічного, лікувального, пізнавального та інших видів туризму.

- Юридична база України надає можливості для розвитку туристичного бізнесу, а також встановлює певні обмеження.

Література

1. Жук І. З. Нормативно-правове регулювання діяльності суб'єктів туристичної галузі в Україні [Електронний ресурс] / І. З. Жук // Економіка. Управління. Інновації. Серія: економічні науки. Електронне наукове фахове видання. -- 2013. -- № 2(10). -- Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/jpdf/eui_2013_2_26.pdf.

2. Дядечко Л. П. Економіка туристичного бізнесу : навч. посіб. / Л. П. Дядченко. -- К. : Центр навч. літ-ри, 2007. -- 224 с.

3. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні : навч. посіб. / В. Ф. Кифяк. -- Чернівці : Зелена Буковина, 2003. -- 300 с.

4. Пуцентейло П. Р. Економіка і організація туристично-готельного підприємства : навч. посіб. / П. Р. Пуцентейло. -- К. : Центр навч. літ-ри, 2007. -- 344 с.

5. Конституція України : станом на 15.05.2014 р. [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України. -- Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254кBA/96-вр.

6. Закон України «Про туризм» : станом на 11.02.2015 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. -- Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр.

7. Закон України «Про курорти» : станом на 26.04.2014 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. -- Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2026-14.

8. Закон України «Про захист прав споживачів» : станом на 30.09.2015 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. -- Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12.

9. Господарський кодекс України : станом на 20.09.2015 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. -- Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

10. Цивільний кодекс України : станом на 01.01.2016 р. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. -- Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

Размещено на Allbest.ru