Теоретико-методологічні засади державного управління сферою охорони здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

М.В. Банчук,

к. політ. н., головний науковий співробітник лабораторіъ безпекових стратегій в охороні здоров'я,

ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Актуальність проведеної роботи зумовлена необхідністю вивчення можливостей охорони здоров'я в умовах різного інформаційного наповнення соціально-комунікативного простору.

Ключові слова: охорона здоров'я, управління.

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF STATE ADMINISTRATION OF HEALTH PROTECTION

M. Banchuk, PhD, chief researcher, SI “O.M. Marzeyev Institute for Public Health of the National academy of medical sciences of Ukraine”

Actuality of the done research is predefined by the necessity of study of possibilities of public health in the conditions of the different informative filling of socialcommunicative space.

Key of words : public health, management.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Сфера охорони здоров'я - це структура суспільства, спрямована на збереження і зміцнення здоров'я нації. Здоров'я нації формується індивідувальним здоров'ям людини, яке, за визначенням ВООЗ, є станом повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороби або недуги [1].

Отже, можна сказати, що здоров'я нації - це процес керований, регулювання якого і покликана здійснювати сфера охорони здоров'я на державному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Останнім часом було сформовано однобоку думку, що найбільший вплив на сферу охорони здоров'я населення здійснює якість надання медичної допомоги[2].

Дослідники Т.В. Блащукта, і І. Пецко дали визначення поняття «якість медичної допомоги (послуги)» як правової категорії у законодавстві України та спеціальній літературі, а також вивчили походження та зміст права на якість медичної допомоги (послуги) [3].

Аналіз літературних джерел показав, що в Україні опубліковано достатню кількість наукових та навчальних праць, присвячених теоретико-методологічним засадам державного управління [4; 5; 6; 7]. В той же час теоретико-методологічні засади державного управління саме сферою охорони здоров'я в наукових дослідженнях вітчизняних вчених висвітлені недостатньою мірою [8; 9].

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Мета даної роботи - з'ясування можливостей відповіді сфери охорони здоров'я на впливи державного управління.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Як відомо, будь-який процес управління, у тому числі і державного, складається з таких етапів: 1) формування мети; 2) збір та аналіз інформації; 3) прийняття рішення; 4) здійснення керуючих дій; 5) контроль за виконанням рішень.

При цьому до державного управління відносять: 1) спільні зусилля певної групи в контексті держави; 2) охоплення і взаємозв'язок трьох гілок влади - виконавчої, законодавчої і судової; 3) виконання важливої ролі у формуванні державної політики, у тому числі як частини загального політичного процесу. Державне управління істотно різниться від приватного, але має тісний зв'язок з численними приватними групами та окремими індивідами у забезпеченні громадських послуг [10].

З точки зору науки про управління [11], охорона здоров'я є об'єктом соціально-комунікативного простору і взаємодіє з іншими об'єктами (оточенням) шляхом обміну інформаційними потоками. Оскільки інформаційні потоки створюють спеціалізовані зв'язки з об'єктами і оточенням, то слід зазначити, що охорона здоров'я як об'єкт не має непроникної межі для оточення, а навпаки, активно відповідає на будь-які впливи. Тому наведену на рис. 1 схему можна розглядати як динамічну, адже і сам об'єкт, і його оточення є змінними, і причому невипадковими.

Рис. 1. Схема «об'єкт - оточення» в соціально-комунікативному просторі

Так, зміни в оточенні - соціально-комунікативному просторі впливають на об'єкт (охорона здоров'я) шляхом різномодальних вхідних інформаційних потоків різних швидкостей, водночас у самому об'єкті також відбуваються зміни, які вже впливають на вихідні інформаційні потоки, а відтак не тільки на інші об'єкти соціально-комунікативного простору, але й на сам простір.

Тобто виникають протиріччя між забезпеченням адаптації об'єкта до змінного оточення і вимогами до його стійкості. Таку роль регулятора виконує фільтрувальна функція межі об'єкта. Саме це становить предмет теоретико-методологічних засад державного управління сферою охорони здоров'я [12]: як межа повинна швидко зреагувати на зміни ситуації в оточенні і як зміни об'єкта впливають на оточення.

На сьогодні, за даними багатьох досліджень, вивчення теоретико-методологічних засад державного управління сферою охорони здоров'я спрямовується у площину поліпшення функціонування галузі за рахунок підвищення якості медико-соціального забезпечення населення.

Як зазначають дослідники, результативність і ефективність удосконалення державного управління охороною здоров'я у контексті євроінтеграції України буде досягнуто за умови, якщо вдасться створити систему управління медико-соціальною сферою, здатну виконати необхідні цілі та завдання [13]. Автори зауважують, що процеси європейської інтеграції та інституційні перетворення у цій сфері сприяють формуванню нової системи управління нею, яке має на меті пошук можливостей забезпечення усім верствам населення доступного, якісного медико-соціального забезпечення. Визначено за доцільне не зруйнувати радикальними реформами, а еволюційно перебудувати існуючу систему на основі широкомасштабного планового впровадження новітніх технологій.

У 2013-2014 рр. державна політика у сфері охорони здоров'я буде спрямована на посилення профілактики та забезпечення раннього виявлення захворювань, підвищення якості медичної допомоги та доступності медичних послуг, поліпшення ефективності державного фінансування та створення стимулів для здорового способу життя населення й здорових умов праці.

Подальша реалізація пілотного проекту щодо реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві у 2013-2014 рр. дозволить відпрацювати нові організаційно-правові та фінансово-економічні механізми, спрямовані на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення, запровадити моніторинг реформування системи охорони здоров'я у зазначених регіонах з використанням системи індикаторів. У рамках реформування передбачається здійснити переведення закладів охорони здоров'я на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг, запровадити єдину методику розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою. У разі успішності пілотного проекту (покращення якості медичної допомоги та доступності медичного обслуговування населення у зазначених регіонах) його результати будуть поширені на всю країну і враховані під час упровадження моделі реформування системи охорони здоров'я на загальнодержавному рівні з метою забезпечення конституційних прав громадян на охорону здоров'я та медичну допомогу. Також очікується, що реалізація запланованих заходів сприятиме підготовці до запровадження обов'язкового соціального медичного страхування.

Крім того, завдання та заходи державної політики у сфері охорони здоров'я у 2013-2014 рр. будуть спрямовані на:

*підвищення ефективності загальнодержавних заходів, спрямованих на профілактику, діагностику та лікування неінфекційних захворювань, шляхом оптимізації державних цільових програм у сфері охорони здоров'я;

*утвердження тенденції до зростання народжуваності разом із тенденцією до зниження показників малюкової та материнської смертності, покращення стану здоров'я дітей;

*забезпечення зниження рівня захворюваності на інфекційні хвороби, боротьба з якими проводиться засобами імунопрофілактики, а також смертності та інвалідності внаслідок інфекційних хвороб, сприяння розвитку імунології, генної інженерії та імунобіотехнології;

*підвищення ефективності здійснення загальнодержавних заходів з профілактики злоякісних новоутворень, підвищення якості профілактики онкологічних захворювань, доступності медичної допомоги для онкологічних хворих;

*забезпечення здійснення профілактичних, лікувальних та організаційних заходів, а також заходів з догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

*подальше поліпшення епідемічної ситуації з туберкульозу, закріплення тенденції зниження показників захворюваності та смертності населення від туберкульозу.

Пріоритетними напрямками у сфері охорони здоров'я у 2014 р. визначені:

*переведення усіх медичних закладів на систему контрактних відносин між замовником і постачальником медичних послуг;

*запровадження єдиної методики розрахунків вартості медичних послуг, що оплачуються державою;

*підготовка умов для переходу на страхову модель охорони здоров'я (систему соціального медичного страхування) через досягнення фінансової стійкості медичних закладів, оптимізацію їх мережі, збільшення самостійності керівників медичних закладів щодо управління фінансовими коштами, підвищення конкуренції у системі охорони здоров'я [14].

В основу сучасної політики у сфері охорони здоров?я покладено ідеологію реформування галузі. За визначенням ВООЗ, реформа - це цілеспрямований, динамічний та стійкий процес, який призводить до систематичних структурних змін. Реформування охорони здоров?я є нормативним, економічним та організаційним видом діяльності, яку необхідно збалансувати з етичними вимогами щодо загальнодоступності усіх видів медичної допомоги та дотримання справедливості в її розподілі для всіх соціальних груп населення.

Процес реформування галузі неможливий без визначення стратегії, як першооснови, котрій підпорядковане функціонування систем управління, починаючи з розробки завдань і формування їхніх структур і закінчуючи оцінкою результатів діяльності, їх відповідності визначеним цілям і поставленим завданням [15]. охорона здоров'я стратегія

Перехід до нової методології управління передбачає як творчий підхід, так і науковий пошук, проведення наукових досліджень та експериментів з цих питань. Особливе місце у цьому процесі відіграє вивчення світового досвіду та підготовка фахівців у галузі менеджменту, накопичення фундаментальних і практичних знань щодо стратегічного управління.

В сучасних умовах зростає роль людей у збереженні і зміцненні власного здоров?я. Нових підходів до управління охороною здоров'я також потребує врахування проблем, які загрожують здоров?ю в індустріальному суспільстві, передбачення міжсекторального співробітництва [16]. Внаслідок цього відбувається розосередження управління і перехід від моделі централізованого державного управління до моделей співпраці, при якій управління є продуктом спільної діяльності широкого кола суб'єктів, що діють на рівні держави (парламенти, міністерства, відомства, державні та комунальні органи і установи), суспільства (підприємства, профспілки та інші громадські організації, у тому числі лікарів, страхові компанії, доброчинні фонди, засоби масової інформації, окремі громадяни) і на міжнародному рівні (Організація Об'єднаних Націй, Європейський Союз, Всесвітня організація охорони здоров'я тощо) [17]. Таким чином, держава і суспільство спільно проводять функції управління у цій сфері, а деякі автори розрізняють дві форми його: 1) управління системою охорони здоров'я та зміцнення її, яка одержала назву «управління охороною здоров'я»; 2) співпраця сектору охорони здоров'я та інших державних і приватних секторів в ім?я загальних інтересів, яке називають «стратегічним управлінням в інтересах здоров'я» [18].

Оскільки здоров'я стало одним з найважливіших макроекономічних та політичних чинників у всіх сферах суспільства, різні органи державного управління, громадські організації, ділові кола і окремі громадяни все активніше залучаються до стратегічного управління сферою охорони здоров?я. Здоров'я вважається правом людини, неодмінною складовою благополуччя, глобальним суспільним благом і питанням соціальної справедливості та рівності, одним з основних чинників економічного розвитку. Воно все більше визнається ресурсом і сферою відповідальності інших систем, таких, як економіка, охорона навколишнього середовища, освіта, транспорт, продовольча система [19].

Висновки

1. Охорона здоров'я як об'єкт соціально-комунікативного простору є чутливою структурою до змін поля інформаційних потоків.

2. Менеджмент охорони здоров'я повинен бути спрямований на формування та реалізацію стратегій, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я нації.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні змін в охороні здоров'я при проходженні через неї інформаційних потоків та розробці моделі діяльності галузі в соціально-комунікативному просторі.

Список використаних джерел

1. Пономаренко В.М. Основи організації медико-санітарної допомоги і управління охороною здоров'я / В.М. Пономаренко, О.М. Ціборовський // Охорона здоров'я в Україні: проблеми і перспективи. - Тернопіль, Укрмедкнига, 1999. - С. 59.

2. Прошлякова Д.В. Некоторые аспекты развития сис-мы упр-я качеством мед.помощи / Д.В. Прошлякова // Межд. журн.прикл. и фунд. исслед. - 2010. - № 12. - С. 56-57.

3. Блащук Т.В. Якість медичної допомоги (послуги) та право на якість медичної допомоги (послуги): співвідношення понять / Т.В. Блащук, І. Пецко // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 4 (184). - С. 33-36.

4. Бакуменко В.Д., Усаченко Л.М., Червякова О.В. Теоретичні засади державного управління : навч. посіб. / В.Д. Бакуменко, Л.М. Усаченко, О.В. Червякова; за заг. ред. Л.М. Усаченко. - К. : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. - 174 с.

5. Третяк Г.М. Теоретичні засади державного управління інноваційно-інвестиційним розвитком / Г.М. Третяк //Економічний простір. - 2014. - № 87. - С. 151-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2014_87_18

6. Сорока С.В. Теоретико-методологічні засади вивчення законодавчого процесу в державному управлінні / С. В. Сорока. // Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. - 2015. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2015_2_38

7. Галушка В.Ю. Методологічні засади випереджувального державного управління // Державне управління: удосконалення та розвиток [Електронний ресурс]. - 2015. - № 4. - Режим доступу до журналу : http://www.dy.nayka.com.ua. - Назва з екрана.

8. Поживілова О.В. Наукове забезпечення державного управління розвитком системи охорони здоров'я України: методологія дисертаційного дослідження / О.В. Поживілова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : httр://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/...1/.../12.pdfэ. - Назва з екрану.

9. Ціборовський О. М. Теоретико-методологічні засади державного управління сферою охорони здоров'я / О.М. Ціборовський, О.М. Дзюба // Україна. Здоров'я нації. - 2014. - № 4. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2014_4_18

10. Райт Глен Державне управління / Глен Райт; пер. з англ. В. Івашко, О. Коваленко, С. Соколик. - К. : Основи, 1994. - С. 10.

11. Турчин В.Ф. Феномен науки: Кибернетический подход к эволюции / В.Ф. Турчин. - 2-е изд. - М. : МТС, 2000. - 368 с.

12. Романенко В.Н. О взаимодействии объекта и окружения / В.Н. Романенко, Г.В. Никитина // Междунар. журн. прикл. и фундам. исслед. - 2011. - № 8. - С. 47-51.

13. Фуртак І. Напрями удосконалення державного управління охороною здоров'я в Україні / І. Фуртак, О. Грицко // Ефективність державного управління : зб. наук. пр. - 2011. - Вип. 26. - С. 210-215.

14. Стратегія державної політики у сфері охорони здоров'я [Електронний ресурс] // Укр. мед. часоп. - 2012. - 22 черв. - Режим доступу :httр://www.umj.com.ua. - Назва з екрану.

15. Нємцов В.Д. Стратегічний менеджмент : навч. посібн. / В. Д. Нємцов, Д.Є. Довгаль. - К., 2001. - С. 537.

16. Alderslade R. Health in all Policies. The Argument for Investment in Equituble Health [Eleсtronic resourсe] / R. Alderslade, B. Retus, S. Smith. - Copengagen: WHO Regional Offise for Europe, 2011. - Access mode: http://phobe.vm.gov.lv/misc_dbweb.nsf/626e6035eadbb4cd85256499006bl5ab/0dl12aafd0abe72c22575b0003093b9/TILE/Ricard%Alderslade_3data.pdf - Title from screen.

17. Birkavs V. Policies for Scared Societies: Their Contribution to Well - being and Economics Performanse / V. Birkavs, C. McCartney // Im Challenge Europe: Srowth, Well - being and Social Policy in Europe: Trude off or Synergy? - Drussels : European Policy Centre, 2011. - P. 20-26.

18. Braveman P. Defining Equity in Health / P. Braveman, S. Yruskin // Journal of Epidemiology and Community Health. - 2003. - Vol. 17. - P. 254-258.

19. Bryson J.M. The Design and Implementation of Cross-sector Collaborations: Propositions from the Literature / J.M. Bryson, B.C. Crosby, M.M. Stone // Public Administration Review. - 2006. - Vol. 32. - P. 44-45.

References.

1. Ponomarenko, V.M. and Tsiborovskyi, O.M. (1999), "Osnovy orhanizatsii medyko-sanitarnoi dopomohy i upravlinnia okhoronoiu zdorovia", Okhorona zdorovia v Ukraini: problemy i perspektyvy, Ukrmedknyha, Ternopil, Ukraine, p. 59.

2. Proshljakova, D.V. (2010), "Nekotorye aspekty razvitija sis-my upr-ja kachestvom med.pomoshhi", Mezhd. zhurn.prikl. i fund. issled, vol. 12, pp. 56-57.

3. Blashchuk, T.V. and Petsko, I. (2011), "Yakist medychnoi dopomohy (posluhy) ta pravo na yakist medychnoi dopomohy (posluhy): spivvidnoshennia poniat",Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, vol. 4 (184), pp. 33-36.

4. Bakumenko, V.D. Usachenko, L.M. and Cherviakova, O.V. (2013), Teoretychni zasady derzhavnoho upravlinnia [The theoretical basis of government], TOV «NVP «Interservis», Kyiv, Ukraine, p. 174.

5. Tretiak, H.M. (2014), "Teoretychni zasady derzhavnoho upravlinnia innovatsiino-investytsiinym rozvytkom", Ekonomichnyi prostir, vol. 87, pp. 151-158, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2014_87_18

6. Soroka, S.V. (2015), "Teoretyko-metodolohichni zasady vyvchennia zakonodavchoho protsesu v derzhavnomu upravlinni", Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samovriaduvannia, vol. 2, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ttpdu_2015_2_38

7. Halushka, V.Yu. (2015), "Metodolohichni zasady vyperedzhuvalnoho derzhavnoho upravlinnia", Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, vol. 4, [Online], available at: http://www.dy.nayka.com.ua.

8. Pozhyvilova, O.V. "Naukove zabezpechennia derzhavnoho upravlinnia rozvytkom systemy okhorony zdorovia Ukrainy: metodolohiia dysertatsiinoho doslidzhennia", [Online], available at: httr://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/...1/.../12.pdfэ .

9. Tsiborovskyi, O.M. and Dziuba, O.M. (2014), "Teoretyko-metodolohichni zasady derzhavnoho upravlinnia sferoiu okhorony zdorovia", Ukraina. Zdorovia natsii, vol. 4, pp. 94-99, [Online], available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2014_4_18

10. Rait Hlen (1994), Derzhavne upravlinnia [Governance], Osnovy, Kyiv, Ukraine, p. 10.

11. Turchin, V.F. (2000), Fenomen nauki: Kiberneticheskij podhod k jevoljucii [], 2nd. ed., MTS, Moscow, Russia, p.368.

12. Romanenko, V.N. and Nikitina, G.V. (2011), "O vzaimodejstvii obekta i okruzhenija", Mezhdunar. zhurn. prikl. i fundam. issled, vol. 8, pp. 47-51.

13. Furtak I. Napriamy udoskonalennia derzhavnoho upravlinnia okhoronoiu zdorovia v Ukraini / I. Furtak, O. Hrytsko // Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia : zb. nauk. pr. - 2011. - Vyp. 26. - S. 210-215.

14. "Stratehiia derzhavnoi polityky u sferi okhorony zdorovia", [Online], available at: httr://www.umj.com.ua. - Nazva z ekranu.

15. Niemtsov, V.D. and Dovhal, D.Ye. (2001), Stratehichnyi menedzhment [Strategic management], Kyiv, Ukraine, p. 537.

16. Alderslade R. Health in all Policies. The Argument for Investment in Equituble Health / R. Alderslade, B. Retus, S. Smith. - Copengagen: WHO Regional Offise for Europe, 2011, [Online], available at: http://phobe.vm.gov.lv/misc_dbweb.nsf/626e6035eadbb4cd85256499006bl5ab/0dl12aafd0abe72c22575b0003093b9/TILE/Ricard%Alderslade_3data.pdf - Title from screen.

17. Birkavs V. Policies for Scared Societies: Their Contribution to Well - being and Economics Performanse / V. Birkavs, C. McCartney // Im Challenge Europe: Srowth, Well - being and Social Policy in Europe: Trude off or Synergy? - Drussels : European Policy Centre, 2011. - P. 20-26.

18. Braveman P. Defining Equity in Health / P. Braveman, S. Yruskin // Journal of Epidemiology and Community Health. - 2003. - Vol. 17. - P. 254-258.

19. Bryson J.M. The Design and Implementation of Cross-sector Collaborations: Propositions from the Literature / J.M. Bryson, B.C. Crosby, M.M. Stone // Public Administration Review. - 2006. - Vol. 32. - P. 44-45.

Размещено на Allbest.ru