Регулювання наукової діяльності у податково-митній сфері: міжнародний досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

О.С. Нагорічна,

канд. пед. наук, в. о. директора,

Державний науково-дослідний інститут митної справи, м. Хмельницький

І. В. Кикилик,

канд. психолог.наук, доцент

Регулювання наукової діяльності у податково-митній сфері: міжнародний досвід

У статті висвітлено міжнародний досвід регулювання наукової діяльності, який є необхідним інструментом для розроблення теоретико-методологічних засад наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері. Аналізується політика ЄС у сфері науково-технічної діяльності, зокрема стратегія «Європа 2020» та програма «Горизонт 2020». Окрема увага приділяється основним положенням Стратегії податкової та митної політики ЄС. Відмічається, що здійснення систематичних досліджень, збору емпіричних даних та аналізу локальних умов сприяє виробленню політичного курсу Всесвітньої митної організації - міжурядової міжнародної організації, до складу якої входить 179 митних адміністрацій світу, що регулюють понад 98 % світової торгівлі. У контексті оптимізації системи центральних органів виконавчої влади України, зокрема утворення Державної фіскальної служби України як правонаступника Міністерства доходів і зборів України, набуває особливої актуальності дослідження досвіду наукової діяльності Митної служби Королівської податкової та митної служби Британії. Стверджується, що лише у випадку цілеспрямованого впливу політики держави на розвиток наукового потенціалу зумовлює розвиток суспільства.

The international experience in regulating scientific activities, which is an essential tool for the development of theoretical and methodological foundations of scientific support of public administration in tax and customs area has been considered. EU policy in the field of scientific and technological activities, in particular “Europe 2020” strategy and “Horizon 2020” programme has been analyzed.

Special attention has been paid to the main principles of the Strategy of tax and customs policy. It is noted that the implementation of systematic research, collection of empirical data and analysis of local conditions contributes to the development of the policy of the World Customs Organization - the intergovernmental international organization comprising 179 Customs administrations of the world which are governing more than 98% of world trade. The study of the experience of scientific activities of Her Majesty's Revenue and Customs (HMRC) becomes significant in the context of optimization of the system of central executive bodies of Ukraine in particular the formation of the State Fiscal Service of Ukraine as a successor of the Ministry of Revenue and Duties of Ukraine. It has been alleged that only deliberate policy on the development of scientific potential causes to the progress of society.

Ключові слова: наукова діяльність, міжнародний досвід, податково-митна сфера.

Keywords: scientific activities, international experience, tax and customs area.

науковий митний податковий методологічний

Постановка проблеми.

Наукові дослідження є одним із найважливіших інструментів розвитку будь-якої держави. З давніх часів можновладці намагались запросити науковців працювати у свою країну, створювали їм умови для проведення досліджень. З часом ці прагнення лише посилилися, проте враховуючи глобальний та міждисциплінарний характер найбільш актуальних проблем, які потребують наукового вирішення, а також етичні вимоги до дослідників та результатів їхньої праці, запроваджуються міжнародні стандарти, керівництва тощо, щоб допомогти запровадити та забезпечити функціонування ефективних систем управління науковою діяльністю. Так, у Декларації про науку і використання наукових знань, яка прийнята на Всесвітній конференції під егідою ЮНЕСКО і Міжнародної ради з науки «Наука для XXI століття: нові зобов'язання» у 1999 р. п. 3. пп.37 передбачено, що для досягнення поставлених у цій Декларації цілей всім країнам слід разом з використанням міжнародних підходів насамперед розробити або переглянути національні стратегії, організаційні заходи та фінансові системи з метою підвищення ролі науки у сталому розвитку в нових умовах [1]. В Україні також поступово впроваджуються міжнародні стандарти у наукову сферу, проте система державного управління науково-технічною сферою все ще є неефективною та не відповідає світовим тенденціям і нормам чинного законодавства [2]. Вивчення та аналіз міжнародного досвіду регулювання наукової діяльності є необхідним інструментом для успішної інтеграції України у світовий науковий простір та для розуміння тенденцій розвитку наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Міжнародний досвід регулювання тих чи інших аспектів наукової діяльності неодноразово був предметом наукових розвідок, так Коваленко С. досліджував розвиток науки в Південній Кореї на сучасному етапі, діяльність Польської академії наук стала предметом вивчення Мирончук А., проблеми світової гендерної нерівності у науці (бібліометрія) проаналізовано у публікаціях Ларів'єр В., Ч. Ні, Жінгра І., Кроніна Б., Суджімото К. Р. Науковці також досліджували різні аспекти податкової та митної діяльності зарубіжних країн, проте вивчення та аналіз міжнародного досвіду регулювання наукової діяльності у контексті наукового забезпечення розвитку податково-митної сфери залишається малодослідженим.

Метою статті є висвітлення міжнародного досвіду регулювання наукової діяльності та вивчення можливостей впровадження найкращих елементів у вітчизняну практику.

Результати дослідження. Посилення глобалізаційних процесів, політична асоціація та економічна інтеграція України з Європейським Союзом зумовлює необхідність вивчення досвіду ЄС у регулюванні наукового забезпечення діяльності у цілому та у податково-митній сфері зокрема.

Актуальність для України аналізу політики ЄС у сфері науки, на думку В. Ситніка, зумовлена трьома основними чинниками:

1) потребою інтеграції України в єдиний європейський науковий простір і, відповідно, необхідністю пошуку оптимальних шляхів та механізмів співпраці з ЄС у сфері науки та інноваційних технологій;

2) доцільністю використання досвіду країн-членів ЄС у формуванні й впровадженні стратегії розвитку науки для розробки й оптимізації політики нашої держави у цій сфері;

3) необхідністю врахування можливих ризиків та загроз для національних інтересів України, які можуть виникнути через незбалансованість взаємодії України з ЄС у сфері науки (відтік вітчизняних наукових кадрів, переорієнтація творчого пошуку наукових колективів та окремих дослідників у невигідному для України руслі тощо) [3].

Сьогодні політика ЄС у сфері науково-технічної діяльності здійснюється відповідно до стратегії «Європа 2020» [4]. П'ять ключових цільових завдань були створені для ЄС, та які мають бути реалізованими до кінця 2020 року. Вони охоплюють: зайнятість; наукові дослідження і розробки; клімат/енергія; освіта; соціальна інтеграція та скорочення масштабів бідності. Цілями стратегії також підтримуються сім «флагманських ініціатив», що утворюють структури, за допомогою яких Євросоюз і національні влади взаємно підсилюють свої зусилля у тих галузях, які визначені стратегією «Європа 2020» як пріоритетні: інновації, цифрова економіка, зайнятість, молодь, промислова політика, бідність, ефективність використання ресурсів. Інші важелі ЄС, такі як єдиний європейський ринок, бюджет ЄС і порядок денний ЄС також сприяють досягненню цілей стратегії «Європа 2020». Стратегія «Європа 2020» реалізується і контролюється в контексті Європейського семестру, річного циклу координації економічної та бюджетної політики.

Логічною складовою стратегії «Європа 2020» є «Горизонт 2020» [5] - нова програма ЄС з досліджень та інноваційної діяльності. Вона триватиме з 2014 року до 2020 року із загальним бюджетом близько 70 млрд. євро.

Програма «Горизонт 2020» покликана об'єднати всі існуючі європейські ініціативи з досліджень та інновацій, які фінансуються через Рамкову програму з досліджень та інноваційного розвитку, Рамкову програму конкурентоспроможності та інновацій та Європейський інститут інновацій та технологій.

Програма «Горизонт 2020» зосередить фінансування на трьох різних, взаємодоповнюючих пріоритетах ЄС. Ці пріоритети відповідають пріоритетам, визначеним в програмі «Європа 2020»: 1. Передова наука (Excellent Science). 2. Лідерство у промисловості (Industrial Leadership). 3. Суспільні виклики (Societal Challenges). Про гнучкість підходів та мобільність у прийнятті рішень свідчить той факт, що враховуючи семирічний період реалізації програми «Горизонт 2020», протягом якого можливі значні зміни в економічному і політичному контексті, розробники уже на етапі прийняття передбачають можливе корегування пріоритетів та ресурсів так і тоді, як і коли це буде потрібно.

Виконання програми «Горизонт 2020» також означатиме стратегічний підхід до планування досліджень та інновацій, використовуючи спільні дії та методи керівництва, що відповідають розвитку нормативно-правової бази, виходячи при цьому за межі традиційних галузевих програм розвитку. Такі спільні дії базуватимуться на переконливих доказах, аналізі та прогнозах, а прогрес оцінюватиметься на основі надійного набору індикаторів.

Бюджет програми «Горизонт 2020» складатиме 87740 мільйонів євро, а на фінансування окремих видів діяльності буде розподілятись за напрямами, визначеними в Статті 5(2):

«Передова наука» - 27818 мільйонів євро;

«Лідерство у промисловості» - 20280 мільйонів євро;

«Суспільні виклики» - 35888 мільйонів євро.

Таким чином, поєднуючи три окремі програми відбувається об'єднання галузі досліджень та інновацій [6, 7].

Одним із важливих напрямів проведення наукових досліджень є наукові розробки у податковій та митній сферах, як важливого елемента забезпечення добробуту як членів суспільства, так і держави у цілому.

Стратегія податкової політики Європейської Комісії була роз'яснена 23 травня 2001 р. на Комюніке «Податкова політика у Європейському Союзі - Пріоритети на роки», зокрема зазначалося, що поважаючи правила ЄС, країни-члени є вільними у виборі податкових систем, які вони визначають найбільш прийнятними відповідно до своїх преференцій. Крім того, будь-яка пропозиція щодо дій ЄС у податковій сфері потребує рахуватися із принципами субсидіарності і пропорційності. Вони будуть застосовуватись на рівні ЄС лише у тому разі, коли індивідуальні дії країни-члена не зможуть забезпечити ефективного результату. Насправді, багато податкових проблем вирішуються шляхом кращої координації національних політик.

У межах цих стандартів дане Комюніке встановило у якості головного пріоритету податкової політики вирішення проблем окремих осіб та компаній, що працюють на внутрішньому ринку, зосередившись на відміні податкових перешкод для всіх форм зовнішньоекономічної діяльності у доповнення до продовження боротьби з недобросовісною податковою конкуренцією і сприяють зміцненню співпраці між податковими адміністраціями в забезпеченні контролю та боротьби з шахрайством.

Це зосередження на платнику податків пов'язано із загальною метою Комісії, яка полягає у тому, що підтримка податкової політики ширша, ніж цілі політики ЄС, як це викладено у Стратегії «Європа 2020». Посилена податкова політика координації допоможе державам-членам у досягненні цих цілей.

У Комюніке «Усунення податкових перешкод при перетині кордонів громадянами ЄС» окреслено найбільш серйозні податкові проблеми, із якими стикаються громадяни ЄС при перетині кордонів, серед яких: дискримінація, подвійне оподаткування, труднощі при декларуванні податків та при отриманні інформації щодо іноземних податкових правил, а також анонсовано плани для вирішення цих проблем.

Інша сфера діяльності - дослідження та розвиток (R&D), що впливає на економічне зростання та зайнятість населення. Щодо них Комісія визначила більш ефективне використання податків, щоб стимулювати R&D. У Комюніке роз'яснено законні умови використання прецендентного права ЄС та викладено деякі базові принципи та позитивний досвід для розробки таких стимулів. Країнам-учасницям рекомендовано впроваджувати використання і координування таких податкових заходів. Комюніке також запропоновано країнам-учасницям посібник щодо основних шляхів розробки таких стимулів.

На 2014 рік було визначено такі пріоритети у податковій сфері:

розширення податкової бази та подолання «проблемних» винятків;

зміщення податкового розширення зі сфери праці - особливо для низько кваліфікованих та молодих працівників - у сферу податкової бази, пов'язаної зі споживанням, власністю та забрудненням, враховуючи аспекти справедливості;

удосконалення діяльності у податковій сфері через боротьбу із податковим шахрайством та уникненням податків, скоординованість дій щодо усунення агресивного податкового планування та отримання податків, що забезпечується більшою ефективністю податкових адміністрацій і спрощенням податкових процедур. Крім того, наголошується, що співпраця між податковими адміністраціями є основою боротьби проти податкового шахрайства та уникнення податків;

перегляд податкових схем, які застосовуються для покриття боргів в оподаткуванні.

У 2014 році низка країн, серед яких Бельгія, Німеччина, Хорватія, балтійські країни, отримали ряд конкретних рекомендацій щодо поліпшення своїх податкових систем у межах названих вище пріоритетів. Рекомендації із різних причин не були розроблені для Греції, Данії, Криту [8].

Щодо наукових досліджень у податковій сфері, то слід зауважити, що щороку Міжнародна Фінансова Асоціація (IBFD) в Амстердамі організовує та проводить академічні (наукові) зустрічі двох категорій: докторальні та постдокторальні. У перших беруть участь студенти, аспіранти, чиї наукові проекти стосуються податкової сфери. До учасників не висувається ніяких особливих вимог, крім відповідності визначеній тематиці їхніх наукових досліджень. Постдокторальні зустрічі призначені для молодих науковців, які працюють над дослідженнями щодо оподаткування. До них висуваються такі вимоги: вік не більше 45; захищений ступінь PhD; дослідження та публікації у сфері оподаткування. Зустрічі дають можливість студентам стати учасником проекту, в межах якого здійснюються дослідження для ЄС, а науковцям - поспілкуватися з колегами з усього світу та опублікувати свої наукові ідеї на міжнародному рівні.

IBFD надає дослідницькі послуги різним клієнтам щодо міжнародного оподаткування, наприклад:

комплексне дослідження і критичний аналіз впровадження Директиви ЄС про злиття і Директиви батьківсько-дочірніх підприємств у 12 країнах-членах ЄС;

обстеження податкових угод прибутку і доходів, зарахованих до іноземних пенсійних фондів (включаючи джерела 65 країн);

аналіз податкових угод працівників фондів у різних країнах;

комплексне вивчення понять «економічна зайнятість» і «міжнародний найм праці» в окремих юрисдикціях;

комплексне вивчення оподаткування прибутку і спадку емігрантів;

комплексне дослідження холдингових компаній у вибраних європейських юрисдикціях;

дослідження щодо ПДВ у сфері послуг телекомунікації та міжнародних з'єднань;

комплексний аналіз ПДВ у специфічних сферах медицини у різних країнах;

детальний аналіз податків та питань їх обрахунку відносно бізнес-процесу у 40 країнах [9].

Постановою (EU) 1294/2013 Європейського Парламенту і Ради з 11 грудня 2013 року започатковано програму дій для митниці в Європейському Союзі на період 2014-2020 («Митниця 2020») і скасування рішення
№ 624/2007/ЄС [10].

Програма охоплює період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2020 року.

Конкретні цілі повинні бути досягнуті, зокрема, шляхом:

комп'ютеризації;

забезпечення сучасних і узгоджених підходів до митних процедур та контролю;

сприяння законній торгівлі;

зниження витрат та адміністративного тягаря;

удосконалення функціонування митних органів.

Конкретні цілі визначаються для підтримки митних органів у захисті фінансових та економічних інтересів ЄС і держав-членів, в тому числі у боротьбі з шахрайством та захисті прав інтелектуальної власності, для підвищення безпеки, захисту громадян і навколишнього середовища, для поліпшення адміністративного потенціалу митних органів і зміцнення конкурентоспроможності європейських підприємств.

Оперативні цілі Програми:

сприяння підготовці, послідовному застосуванню та ефективному здійсненню права ЄС і політики в галузі митної справи;

розвиток, удосконалення, робота і підтримка європейських інформаційних систем для митних органів;

виявлення, розробка і застосовування кращих методів роботи та адміністративних процедур, зокрема надалі бенчмаркінг;

зміцнення навичок та компетенції посадових осіб митних органів;

посилення співпраці між митними органами і міжнародними організаціями, третіми країнами, іншими державними органами, у тому числі ЄС і національних органів нагляду за ринком, а також економічних операторів і організацій, що представляють економічні оператори.

Необхідність активної співпраці у митній сфері на міждержавному рівні актуалізується активізацією міжнародного економічного співробітництва. Длязабезпечення стандартизації митних процедур та розвитку митних технологій з метою полегшення зовнішньоекономічної діяльності і забезпечення безпеки міжнародної торгівлі була створена Всесвітня митна організація (ВМО). ВМО є міжурядовою міжнародною організацією, до складу якої входить 179 митних адміністрацій світу, що регулюють понад 98 % світової торгівлі. Україна є повноправним членом ВМО з 10 листопада 1992 року [11].

Як міжурядова міжнародна організація, ВМО є центром обговорення передового досвіду, який відіграє провідну роль в питаннях розвитку митних служб наміжнародному рівні. Крім того, ВМО бере на себе функції консультанта для митних адміністрацій з питань використання новітніх інструментів та методівтранскордонного контролю та безпеки. За своїм змістом, ВМО виконує функції Глобального Центру з обміну передовим досвідом щодо розробок і створенняефективних, дієвих і сучасних митних процедур та стандартів, міжнародного співробітництва з метою задоволення потреб урядів і суспільства.

Слід зауважити, одним з пріоритетних напрямів діяльності ВМО є проведення комплексних досліджень з проблем митного адміністрування та питань торговельних взаємовідносин. Зокрема, за ініціативою ВМО було створено систему партнерських відносин з університетами різних країн світу з метою сприяння проведення науково-дослідних робіт з питань розвитку митної справи. В межах цієї співпраці відбувається постійний діалог працівників митних адміністрацій країн-членів ВМО з представниками академічного середовища, що забезпечує проведення фундаментальних досліджень, результати яких сприяють підвищенню професійного рівня працівників митних органів зазначених країн.

Активне прагнення до знань шляхом здійснення систематичних досліджень, збору емпіричних даних та аналізу локальних умов значно сприяє виробленню політичного курсу організації. Для підтримки цих цілей, дослідницький підрозділ ВМО здійснює дослідницький та політичний аналіз з питань митної та міжнародної торгівлі.

Серія дослідницьких робіт ВМО охоплює широкий спектр тем з питань митної та міжнародної торгівлі, в тому числі тем збору доходів, безпеки ланцюга поставок, спрощення процедур торгівлі, оцінки якості роботи, неформальних торгових практик та навколишнього середовища.

Дослідницький центр WCO Club de la Rйforme, доступний для усіх митників (а також вчених, дослідників та для представників бізнесу за запрошенням) і служить платформою для формування нових зв'язків та обміну інформацією про суб'єкти митної та міжнародної торгівлі [12].

Вивчення досвіду Великобританії (доцільність утворення Міндоходів (попередника Державної фіскальної служби України) обґрунтовувалося, у тому числі прикладом ефективності діяльності Королівської податкової та митної служби Великобританії) у податково-митній сфері, зокрема окреслення найбільш вагомих чинників, які визначають стан та напрями трансформації наукової політики, стратегічних цілей, завдань, пріоритетних напрямів, принципів розробки є необхідним вивчення можливостей впровадження найкращих елементів у вітчизняну практику з обов'язковим урахуванням національних особливостей.

З 2004 року у Великобританії започатковано 10-річну Програму інвестицій у науку й інноваційні технології на 2004-2014 р., основною метою якої є ефективна підтримка НДДКР (Research and Development) у галузі науки й високих технологій.

Почато кроки до залучення бізнесу й удосконалення структури державного фінансування прикладних досліджень за рахунок розширення функцій Ради технологічної стратегії (РТС). До складу цього консультативного органу входять керівники найбільших промислових компаній країни, дослідницьких рад, університетів і регіональних центрів технологічного розвитку. З метою прискорення процесу розробки нової наукомісткої продукції та її виведенню на світовий ринок РТС надано право самостійно ухвалювати рішення щодо фінансування з державного бюджету невеликих проектів перспективних науково-дослідних та конструкторських розробок в рамках спеціальної квоти в розмірі 5 млн. ф. ст. без узгодження з урядовими відомствами [13].

Стратегія реалізації державної політики заснована на таких механізмах і елементах:

податкові пільги в сфері інноваційної діяльності в частині звільнення компаній, що займаються НДДКР, від сплати корпоративного податку на доходи, отримані від такої діяльності; податкові пільги в сфері амортизаційних відрахувань;

забезпечення довгострокової фінансово-економічної стабільності в державі, що дозволяє з більшою точністю прогнозувати на довгостроковій основі державні асигнування у високі технології, а також з найбільшою ймовірністю оцінювати фінансові ризики в цій сфері й здійснювати управління ними;

співробітництво й діалог між промисловістю й науковими колами. У даному питанні держава прямо фінансує науково-дослідні партнерства між британськими промисловцями й базовою наукою;

розвиток НДДКР у регіонах, у тому числі, через роботу агентств територіального розвитку;

пряме державне фінансування НДДКР у вигляді субсидування й надання грантів.

Органом виконавчої влади, уповноваженим реалізувати державну політику стимулювання розвитку НДДКР, є Міністерство у справах бізнесу, підприємництва й регуляторної реформи (Department for Busіness, Enterprіse and Regulatory Reform, DBERR).

Королівська податкова та митна служба (HM Revenue and Customs, HMRC) здійснює реалізацію податкових пільг. З 1 листопада 2006 р. у структурі HMRC було створено сім спеціалізованих підрозділів по податкових пільгах у відношенні НДДКР для малих і середніх компаній. Питаннями застосування податкових пільг відносно великих компаній у структурі HMRC займається спеціалізована Служба великих платників податків (Large Busіness Servіce) [14]. З 2000 р. HMRC був виданий ряд інформаційних листів, документів, повідомлень і методичних рекомендацій, що роз'яснюють окремі питання застосування пільг на корпоративний податок відносно доходів, пов'язаних з НДДКР. Важливу роль у цій галузі відіграють документи, що приймаються DBERR і HMRC, які регламентують порядок і процедуру звернення організацій за одержанням податкових пільг і надають коментарі щодо застосування окремих положень законодавства у цій сфері. Разом з цим, HMRC розроблено центральну програму внутрішніх досліджень на 2014-2015 рр., що керується відділом вивчення потреб та досвіду споживачів в Центральному управлінні по роботі з клієнтами та стратегією.

Висновки

Таким чином, вивчення та аналіз діяльності наукових інституцій та організацій ЄС і ВМО свідчить про те, що лише у випадку цілеспрямованого впливу політики держави на розвиток наукового потенціалу зумовлює розвиток суспільства. У цілому для усіх країн та союзів (об'єднань) характерним є: розроблення стандартів, керівництв, декларацій, стратегій, концепцій для наукової (інноваційної) сфери; здійснення секторальних досліджень з метою економічного та соціального прогресу; активне використання наукового потенціалу, збільшення обсягів інвестування в інфраструктуру науки тощо. Вивчення та аналіз міжнародного досвіду регулювання наукової діяльності сприятиме розвитку наукового забезпечення державного управління у податково-митній сфері.

Перспективним дослідженням у даному напрямку є вивчення досвіду Китаю та так званої «азійської вісімки» (Індія, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сингапур, Південна Корея, Тайвань, Таїланд).

Література

1. Декларация о науке и использовании научных знаний [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.unesco.org/science/wcs/declaration_r.pdf

2. Рекомендації Парламентських слухань на тему: “Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави” [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=61635&cat_id=59288

3. Ситнік В. Сучасна політика ЄС у сфері наукової діяльності [Електронний ресурс]. - Режим доступу: old.niss.gov.ua/monitor/May08/02.htm

4. The European Union explained: Europe 2020: Europe's growth strategy [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/europe2020/europe-2020-in-a-nutshell/index_en.htm

5. Communication from the commission to the European Parliament, the council, the european economic and social committee and the committee of the regions [Electronic resource]. - Mode of access: http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/europe2020stocktaking_en.pdf

6. Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation (Brussels, XXX COM(2011) 808/3) [Electronic resource]. - Mode of access:http://www.fp6-nip.kiev.ua/assets/Horizont_2020/CommunicationHorizon-2020.pdf

7. Proposal for a regulation of the European Parliament and of the council establishing Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation (2014-2020) (Brussels, XXX, COM(2011) 809/3) [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.fp6-nip.kiev.ua/assets/Horizont_2020/Horizon-2020-framework.pdf

8. Tax Research Services [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.ibfd.org/Consultancy-Research/Tax-Research-Services

9. Academic Research [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ibfd.org/Academic/Research

10. Customs 2020_regulation [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ec.europa.eu/.../customs_2020_regulation.pdf

11. Club de la Rйforme [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wcoomd.org/en/topics/research/club.aspx

12. World Customs Organization. History [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.wcoomd.org/en/about-us/what-is-the-wco/au_history.aspx

13. Technology Strategy Board [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.gov.uk/government/organisations/technology-strategy-board

14. Large Business Service [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hmrc.gov.uk/largecompanies/tmalarge-business-office.shtml

References

1. The official site of UNESCO (2012), “Declaration on Science and the Use of Scientific Knowledge”, available at: www.unesco.org/science/wcs/declaration_r.pdf(Accessed 12 September 2014).

2. The official site of the Committee for Science and Education ofUkraine (2014), Recommendations of parliamentary hearings “On the state and legislative support to the development of science and scientific and technical sphere of the State”, available at:http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish/article?art_id=61635&cat_id=59288(Accessed 6 September 2014).

3. Sytnik V. “Current EU policy in the area of scientific activity” (2014), available at: old.niss.gov.ua/monitor/May08/02.htm (Accessed 6 September 2014).

4. The official site of European Commission (2014), “Europe 2020: Europe's growth strategy”, available at: http://ec.europa.eu/europe2020/europe-2020-in-a-nutshell/index_en.htm (Accessed 23 September 2014).

5. The official site of European Commission (2014), “Communication from the commission to the European Parliament, the council, the european economic and social committee and the committee of the regions, available at: http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/europe2020stocktaking_en.pdf (Accessed 20 September 2014).

6. The official site of European Commission (2014), “Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation”, available at: http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/ (Accessed 20 September 2014).

7. The official site of European Commission (2014), “Proposal for a regulation of the European Parliament and of the council establishing Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation (2014-2020)”, available at: http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/ (Accessed 20 September 2014).

8. The official site of IFBD (2014), “Tax Research Services”, available at: http://www.ibfd.org/Consultancy-Research/Tax-Research-Services (Accessed 20 September 2014).

9. The official site of IFBD (2014), “Academic Research”, available at: http://www.ibfd.org/Academic/Research (Accessed 20 September 2014).

10. The official site of European Commission (2014), “Customs 2020_regulation”, available at: http://www.ec.europa.eu/.../customs_2020_regulation.pdf (Accessed 20 September 2014).

11. The official site of World Customs Organization (2014), “Club de la Rйforme”, available at: http://www.wcoomd.org/en/topics/research/club.aspx (Accessed 20 September 2014).

12. The official site of World Customs Organization (2014), “World Customs Organization. History”, available at: http://www.wcoomd.org/en/about-us/what-is-the-wco/au_history.aspx (Accessed 20 September 2014).

13. The official site of Her Majesty's Revenue and Customs (HMRC) (2014), “Technology Strategy Board”, available at: https://www.gov.uk/government/organisations/technology-strategy-board (Accessed 13 September 2014).

Размещено на Allbest.ru