Особливості державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку як головного чинника відродження деревообробного виробництва України

Размещено на http://www.allbest.ru/

особливості державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку як головного чинника відродження деревообробного виробництва України

А. А. Теребух,

к. е. н., доцент, завідувач кафедри туризму НУ «Львівська політехніка»

Н. П. Яворська,

старший викладач кафедри екологічної політики та менеджменту природоохоронної діяльності НУ «Львівська політехніка»

Статтю присвячено дослідженню особливостей державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва та його вплив на відродження деревообробної галузі України. У статті розкрито сутність стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва. Проаналізовано форми та методи державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва, що дало можливість виділити основні заходи щодо вирішення проблеми інтенсифікації виробництва. Встановлено, що вдосконалення податкового законодавства є одним із пріоритетних завдань відродження деревообробних підприємств України.

Ключові слова: еколого-інноваційний розвиток, державне стимулювання, методи стимулювання, форми стимулювання, деревообробне виробництво.

А. А. Terebuh,

PhD, Аssоciаte Prоfessоr, Heаd оf the depаrtment оf Tоurism NU «Lviv Pоlytechnic»

N. P. Jаwоrskа,

seniоr lecturer оf the depаrtment envirоnmentаl pоlicy аnd envirоnmentаl mаnаgement оf NU "The Lviv Pоlytechnic"

FEАTURES ОF STIMULАTIОN ECО-INNОVАTIОN DEVELОPMENT АS THE MАIN FАCTОR REVIVАL WООDWОRKING PRОDUCTIОN UKRАINE

The аrticle studies the chаrаcteristics оf stimulаtiоn ecо-innоvаtiоn develоpment оf timber prоductiоn аnd its impаct оn the revivаl оf the wооdwоrking industry оf Ukrаine. In the аrticle essence stimulаte ecо-innоvаtiоn develоpment оf wооdwоrking enterprises. Аnаlyzed the fоrms аnd methоds оf stimulаtiоn ecо-innоvаtiоn develоpment оf wооdwоrking enterprises, mаking it pоssible tо identify the mаin meаsures tо tаckle intensificаtiоn оf prоductiоn. It wаs estаblished thаt the imprоvement оf tаx legislаtiоn is оne оf the priоrities оf tаsks revivаl wооdwоrking enterprises in Ukrаine.

Keywоrds: ecо-innоvаtiоn develоpment, gоvernment incentives, incentives, incentives fоrm, wооdwоrking prоductiоn.

Постановка проблеми

інноваційний деревообробний законодавство україна

Впровадження екоінновацій у виробничу практику є однією із багатьох важко вирішуваних проблем, оскільки це найскладніший процес економічної трансформації. Розвиток еколого-інноваційних процесів багато в чому пов'язаний із неоднорідністю економічного простору і різними адаптивними здібностями регіональних економік до еколого-інноваційних перебудов. Слід також зазначити, що екоінноваційні процеси можуть спровокувати тимчасову дестабілізацію взаємозв'язків, що склалися в економіці, а суб'єктам господарювання не гарантують отримання комерційного результату, що мав би компенсувати втрати, котрі виникають. Звідси висновок про відсутність зацікавленості керівництва деревообробних підприємств у вкладеннях в еколого-інноваційний розвиток, оскільки підвищення дохідності діяльності таким способом має невелику ймовірність, що підтверджують дослідження, які ми провели. Відсутність у приватного бізнесу мотивації, пов'язаної із здійсненням еколого-інноваційного розвитку, змушує державу активно стимулювати інноваційну діяльність екологічного спрямування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У науковій літературі нагромаджено великий і цінний досвід щодо стимулювання інноваційної діяльності. Так проблеми фінансування наукових та науково - технічних розробок за державними цільовими програмами висвітлені в дослідженнях В. Александрової, Ю. Бажала, А. Никифорова та ін.; стимулювання еколого-інноваційного розвитку - О. Веклич, С. Ілляшенко, О.Прокопенко, Ю. Шипуліна та ін. Проте, недостатньо уваги приділяється дослідженню проблеми державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є обґрунтування доцільності та розробка пропозицій щодо активізації державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва.

Виклад основного матеріалу дослідження

Стимулювання еколого-інноваційного розвитку стосується не тільки деревообробного виробництва, а й усіх суб'єктів господарювання. Наприклад, низький рівень процентних ставок у країні позитивно впливає на розвиток інноваційних процесів екологічного спрямування, а високий рівень інфляції знижує цей показник. Рівень конкуренції на ринку неоднозначно впливає на інноваційну активність. Система патентування продукції стимулює еколого-інноваційну діяльність, будучи механізмом зниження ризиків. Пільгове оподаткування є стимулом для пошуку екоінновацій і їхньої комерційної реалізації. Створення технопарків, у яких для учасників інноваційного процесу передбачено пільги, також сприяє розвитку інноваційної діяльності екологічного спрямування [1].

Під стимулюванням еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва розумітимемо сукупність форм і методів спонукання суб'єктів господарювання у галузі деревообробки до впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, вдосконалення технологій, спрямованих на підвищення ефективності виробництва та зменшення використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів та запобігання (або зведення до мінімуму) забруднення навколишнього середовища. Для повноти сформульованого визначення необхідно розглянути критерії класифікації форм і методів стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств. Класифікація форм і методів стимулювання еколого-інноваційного розвитку означає їхній розподіл на конкретні групи за певними класифікаційними ознаками. Класифікаційна ознака - це відмінна властивість цієї групи та її головна особливість [1].

Так, за напрямком впливу серед методів стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних виробництв можна виділити дві форми:

1) зовнішня - це такий вид стимулювання, який зумовлений зовнішнім середовищем деревообробного виробництва, зокрема державою. Своєю чергою, її можна розподілити на дві великі групи: фінансові (прямі) та нефінансові (непрямі). Фінансове стимулювання пов'язане з кредитуванням еколого-інноваційних проектів і програм деревообробного виробництва - участь в акціонерному капіталі, пайова і спільне фінансування, видача гарантій та розміщення гарантійних фондів, організація лізингу;

2) внутрішня - це такий вид стимулювання, який зумовлений впливом внутрішнього середовища деревообробного виробництва, зокрема наявність вільних власних коштів, що стимулює виробника до підвищення конкурентоспроможності деревообробного підприємства, зокрема за рахунок зростання кількості впроваджених інноваційних технологій, якості виробленої продукції, оновлення асортименту інноваційної продукції (товарів, послуг), зменшення негативного спливу на навколишнє середовище, підвищення продуктивності праці й ефективності інноваційного виробництва тощо.

Вважаємо, що початкові та підтримувальні механізми еколого-інноваційного розвитку повинні розроблятись за участі держави в частині вироблення еколого-інноваційної стратегії, організаційного та інституційного оформлення національної еколого-інноваційної системи і регіональних модулів, фінансових механізмів підтримки та стимулювання екоінновацій тощо.

Державне регулювання еколого-інноваційного розвитку деревооброблення зумовлене недостатністю й обмеженістю впливу ринкових механізмів на появу і поширення екоінновацій. У межах державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств можна виділити три складові: адміністративну, інфраструктурну та фінансову. У межах адміністративної складової зазначимо впровадження загальної системи макроекономічного регулювання, орієнтованої на стимулювання еколого-інноваційного розвитку та формування збалансованої системи захисту авторських прав. До інфраструктурної складової варто зарахувати впровадження механізмів державних закупівель, формування ринку кваліфікованого персоналу і формування ринку екоінновацій. У межах фінансової складової політики державного стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств слід зазначити такі механізми підтримки, як державне фондування еколого-інноваційних проектів (зокрема, надання субсидій і грантів), стимулювання інститутів венчурного фінансування та податкове стимулювання еколого-інноваційного розвитку [2].

За способом впливу серед методів стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств можна виділити дві форми:

1) прямі. Як фінансові стимули еколого-інноваційного розвитку деревообробної галузі промисловості пропонуємо:

- подальше вдосконалення спеціальних проектів з розвитку національно значущої деревообробної галузі промисловості на основі співфінансування (державного приватного партнерства), що дало б змогу підтримати вітчизняних виробників і максимально витиснути імпортні аналоги, відповідно, збільшивши виробництво власних екологічних високотехнологічних продуктів (мікроелектроніка, верстатобудування);

- ширше застосування схем лізингу, в яких держава була б додаткових гарантом для лізингодавця під час укладення договорів, компенсувавши частину лізингових платежів з коштів державного бюджету в межах спеціальних лізингових програм. Використання цієї системи дало б змогу, з одного боку, зняти загострену проблему старіння основних фондів, замінивши обладнання на нове прогресивне екологічне, а з іншого - підприємствам-постачальникам розширювати власні виробничі потужності й освоювати екологічні інноваційні технології виробництва з урахуванням світових тенденцій в умовах набагато нижчого ступеня ризику;

- удосконалення податкового законодавства як одного з найважливіших важелів щодо стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробної галузі: використання інвестиційного податкового кредиту на безкоштовній основі, знижки з податку на прибуток у розмірі витрат на НДДКР для початківців-екоінноваторів; спеціальні преференції з компенсації частини сплаченого малим еколого-інноваційно-активним підприємством ПДВ у разі придбання обладнання;

- стимулювання створення суб'єктами господарювання деревообробної галузі власних фондів спеціального призначення (фондів еколого-інноваційного розвитку), відрахування в які зменшували б оподатковувану базу підприємства. Це б стимулювало швидке оновлення частини основних фондів, тобто впровадження інноваційного обладнання, ефективніших та екологічно безпечніших технологій.

2. Непрямі. До не фінансових інструментів стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств, непов'язаних з прямою фінансовою підтримкою, повинні належати:

- програми з консалтингу та забезпечення еколого-інноваційних підприємств техніко-наукової та інформаційною інфраструктурою, оскільки, як виявилося, ступінь обізнаності про проекти з підтримки інноваційної діяльності екологічного спрямування серед українських підприємств дуже низький;

- заходи щодо популяризації екоінновацій, які вже із освітньої сходинки привернули б більше молодих вітчизняних фахівців, оновивши кадровий склад науково-технічного комплексу, який старіє. У майбутньому це дасть змогу збільшити кількість малих еколого-інноваційно-активних підприємств - опору цієї галузі. Водночас спільна робота держави та бізнес спільноти щодо популяризації венчурного фінансування сприяла б підвищенню рівня інноваційної культури потенційних вітчизняних інвесторів;

- поширення інформації про успішну практику регулювання інноваційної діяльності екологічного спрямування та підтримки еколого-інноваційного розвитку деревооброблення владою регіонального та місцевого рівнів, а також про успішно реалізовані еколого-інноваційні проекти за участю держави;

- розроблення і врахування як одного з критеріїв відбору еколого-інноваційних проектів, а також під час відбору компаній-постачальників за держконтрактами механізму, що забезпечує ефективне взаємодоповнення взаємозамінність інвестицій та інновацій;

- розроблення програм зі стимулювання інноваційної діяльності екологічного спрямування деревообробної промисловості в регіонах з

урахуванням ступеня їхньої еколого-інноваційної залученості;

- подальше вдосконалення співпраці держави і приватного сектору з метою створення сприятливих умов для розвитку конкурентоспроможного бізнесу на еколого-інноваційній основі.

До найпоширеніших видів прямого стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств можна зарахувати податкове, основними формами якого є податкові кредити та податкові вирахування.

Податковий кредит - це найпопулярніший вид податкового стимулювання інновацій. Суть податкового кредиту полягає в тому, що він дає змогу підприємствам зменшувати нарахований податок (як правило, податок на прибуток) на деяку величину, що залежить від величини витрат на дослідницькі розробки еколого-інноваційного спрямування чи придбання еколого-інноваційного устаткування.

Податкові вирахування становлять суму, яку відраховують з оподатковуваного доходу, встановлену у відсотках від обсягу видатків на дослідні розробки еколого-інноваційного спрямування чи придбання еколого-інноваційного устаткування.

Застосування податкових пільг, знижуючи податкове навантаження на підприємства, стимулюватиме еколого-інноваційний розвиток. Податкові пільги зменшують адміністративний тягар для підприємств. У ЄС цей інструмент став важливим ще на початку 1990-х років. Приватні інвестори фінансуючи «зелені» проекти отримують ще й зниження податків, крім прибутку від інвестицій. Так, «зелені» проекти отримують перевагу в отриманні коштів порівняно з іншими проектами. Так, вдосконалення податкового законодавства є одним із пріоритетних завдань щодо стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств.

Перший крок у цьому руслі зробила Верховна Рада України, прийнявши законопроект №1362 про заборону на десять років експорту з України необробленої деревини та зареєструвавши законопроекти №2617 та №2618 для тимчасового звільнення ввозу деревообробного обладнання від імпортного мита та ПДВ. Закон про тимчасовий мораторій експорту лісу-кругляка №1362, забезпечить українських деревообробників, сировиною в необхідних обсягах, а законопроекти №2617 та №2618 покликані тимчасово знизити податковий тиск на них та створити інвестиційні стимули для оновлення виробничої бази та повноцінного відродження вітчизняної деревообробної галузі. Ці законопроекти стимулюватимуть ввезення виробничого обладнання для деревообробних виробництв [3]..

До непрямих заходів стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробних підприємств також можна зарахувати:

- зовнішньоекономічну підтримку: припинення недобросовісної конкуренції, пільгове кредитування еколого-інноваційних проектів, страхування еколого-інноваційної діяльності, надання пільг з оплати платежів, не пов'язаних з податками, сприяння підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів, що провадять еколого-інноваційну діяльність, спрощений порядок притягнення висококваліфікованої іноземної робочої сили;

- інформаційну підтримку еколого-інноваційної діяльності через забезпечення вільного доступу до інформації про пріоритети державної інноваційної політики екологічного спрямування, до матеріалів про виконувані і завершені еколого-інноваційні проекти і програми, завершені науково-технічні дослідження, які можуть стати основою для еколого-інноваційної діяльності.

Заходом, спрямованим на зміцнення взаємодії між державними дослідними інститутами та бізнесом, може бути так званий «бонус за екоінновації», яким би нагороджували підприємство деревообробної галузі, що співпрацює з держустановами або іншими науково-дослідними організаціями за рахунок державних коштів [4]. До того ж іншою найважливішою ініціативою держави могла б бути система податкових стимулів з метою розвитку венчурного сектору економіки (зниження ставки податку на приріст капіталу від операцій з цінними паперами, податковий кредит тощо), що охоплюють усіх учасників процесу від основних інвесторів до менеджерів венчурних фондів і початківців-новаторів.

Розподіл форм державного стимулювання на прямі та непрямі методи є доволі умовними. Нефінансові методи пов'язані з перерозподілом фінансових ресурсів. Для реалізації нефінансових методів також потрібні асигнування, хоча і в менші, ніж у разі застосування фінансових методів.

Застосування прямого і непрямого державного стимулювання разом із інституційними механізмами є ефективним способом активізації еколого-інноваційного розвитку деревооброблення.

Сучасний етап розвитку економіки та суспільства висуває високі вимоги до стимулювання еколого-інноваційного розвитку та порушує проблему вдосконалення цього механізму.

На початковому етапі переходу до еколого-інноваційної моделі розвитку деревообробки необхідно розробити Стратегію стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробної галузі на довгострокову перспективу. У документі доцільно відобразити прогноз еколого-інноваційних потреб галузі, визначити проблеми і завдання, виявити фактори, що сприяють і перешкоджають впровадженню інновацій, і розробити адекватну систему стимулювання впровадження екоінновацій. До Стратегії необхідно долучити заходи з мінімізації ризиків в управлінні екоінноваціями, вказати пріоритетні напрями інноваційної діяльності екологічного спрямування, виявити реалізовані еколого-інноваційні проекти та можливості участі в них освітніх установ, визначити кількість задіяних у них підприємств і перспективи створення нових робочих місць.

Для уникнення інформаційного розриву між суб'єктами господарювання, науки та освіти необхідно створити єдиний реєстр екоінновацій деревообробних підприємств. У ньому нагромаджуватимуться дані про вже наявні еколого-інноваційні проекти і перспективні напрями досліджень.

Так для деревообробного виробництва можна виділити чотири основні види стимулювання еколого-інноваційного розвитку: нормативно-правове; організаційне; фінансове; податкове. Ці методи стимулювання повинні застосовуватись одночасно для кожного із рівнів еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва, проте ступінь їхнього застосування для кожного рівня буде різним.

Залежно від визначеного рівня інтегрального індексу еколого-інноваційного розвитку [4] запропоновано такі методи стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва: методи довгострокового планування в еколого-інноваційному розвитку деревообробного виробництва, локальні та оперативні методи стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва.

У межах методів довгострокового планування в еколого-інноваційному розвитку деревообробного виробництва передбачено:

- створити додаткове податкове стимулювання для деревообробних підприємств, що здійснюють еколого-інноваційний розвиток;

- створити стійку структуру регіональної системи управління еколого-інноваційним розвитком до негативних зовнішніх та внутрішніх впливів;

- залучити додаткові інвестиції з метою створення стабільної фінансової бази забезпечення еколого-інноваційного розвитку;

- налагодити експорт інноваційної продукції з високою часткою доданої вартості.

Суть локальних методів стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва полягає у:

- здійсненні спеціальних цільових програм з еколого-інноваційного розвитку на державному, регіональному та місцевому рівнях;

- створенні умов для залучення венчурного капіталу;

- формуванні наукових парків та регіональних центрів передових технологій;

- запровадженні найдоступніших та найчистіших технологій;

- імплементуванні досвіду економічно розвинених країн світу та Європейського Союзу.

Оперативні методи стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва передбачають:

- ввести місцеві податкові пільги, спрямовані на стимулювання еколого-інноваційного розвитку;

- спрямувати прямі державні субсидії та цільові асигнування регіональних (місцевих) органів влади на еколого-інноваційний розвиток.;

- вдосконалити інформаційну, комунікаційну та фінансову інфраструктуру щодо еколого-інноваційного розвитку;

- організувати управлінське консультування деревообробного виробництв з метою виробництва інноваційної продукції та використання еколого-інноваційних технології.

Основними заходами, спрямованими на вдосконалення стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробної галузі, можна виокремити таке: створення системи замовлень на екоінноваційну продукцію; формування системи «влада - бізнес - наука - освіта»; створення організаційної структури, яка відповідає за аналіз проблем розвитку інноваційної діяльності екологічного спрямування та підготовку пропозицій щодо пошуку, впровадження і стимулювання екоінновацій, а також за розвиток еколого-інноваційної інфраструктури.

Інструменти механізму стимулювання еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва доцільно розподіляти на такі групи:

- макроекономічні, які формуватимуть сприятливе макросередовище для еколого-інноваційного;

- мезоінструменти, які керувамуть еколого-інноваційним розвитком на регіональному рівні;

- інституційні інструменти, які створюють нормативно-правове поле еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва;

- ресурсні, які забезпечують виконання завдань ресурсного забезпечення еколого-інноваційного розвитку;

- інформаційні, які забезпечують виконання завдань інформаційного забезпечення еколого-інноваційного розвитку деревообробного виробництва.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Таким чином, в Україні є значні передумови до переорієнтації пріоритетів держави на підтримку інноваційної діяльності екологічного спрямування деревообробного виробництва. Для підвищення рівня еколого-інноваційного розвитку активності деревообробного виробництва необхідне вдосконалення національної системи стимулювання екоінновацій.

Отримані результати у подальших дослідженнях стануть основою для розробки науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо обґрунтуванняекономічних інструментів стимулювання еколого-інноваційного розвитку виробництв з поглибленої деревообробки з високою часткою доданої вартості.

Література

1. Прокопенко О. В. Соціально-економічна мотивація екологізації інноваційної діяльності : [монографія] / О. В. Прокопенко. - Суми : Вид-во СумДУ, 2010. - 395 с.

2. Eurоpe in trаnsitiоn. Pаving the wау tо а green ecоnоmу thrоugh ecо-innоvаtiоn. Ecо-innоvаtiоn оbservаtоrу. Аnnuаl Repоrt, 2012. - Jаnuаrу 2013. - 90 p. [Electrоnic resоurce]. - Mоde оf аccess: http://www.ecо-innоvаtiоn.eu.

3. Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів". Режим доступу: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/325-19

4. Голян В. А. Державно-приватне партнерство як ефективна форма підприємництва у лісовому секторі / В. А. Голян, С. М. Демидюк // Агросвіт. - 2010. - № 15. - С. 2-9.

5. Економіка природокористування та управління природоохоронною діяльністю : [монографія] / за наук. ред. С. В. Князя. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. - 372 с. / Яворська Н. П. Підрозділ 1.9. Комплексна оцінка еколого-інноваційного розвитку виробництва / М. В. Римар, Н. П. Яворська. - С. 109-122.

6. Яворська Н. П. Розвиток деревообробних підприємств у контексті прийняття Податкового кодексу України / М. В. Римар, Н. П. Яворська // Економічні науки (Серія «Облік іфінанси») : зб. наук. пр. Луцького національного технічного університету. - Вип. 9 (33). - Ч. 4. - Луцьк : Навчально-науковий відділ ЛНТУ, 2012. - С. 338-342 (446 с.)

References.

1. Prоkоpenkо, О.V.(2010) Sоtsiаl'nо-ekоnоmichnа mоtyvаtsiiа ekоlоhizаtsii innоvаtsijnоi diiаl'nоsti [Sоciаl аnd ecоnоmic mоtivаtiоn greening оf innоvаtiоn], Vyd-vо SumDU, Sumy, Ukrаine.

2. Trаnsitus in Eurоpаm. Ecо-оbservаtоru innоvаtiоne. (2013). “Extruendо WАU viridi ecоnоm per Ecо-innоvаtiоne”, аvаilаble аt: http: //www.ecо-innоvаtiоn.eu.( Аccessed Jаnuаru 2013)

3. The Verkhоvnа Rаdа оf Ukrаine, The Lаw оf Ukrаine “Prо оsоblyvоsti derzhаvnоhо rehuliuvаnniа diiаl'nоsti sub'iektiv pidpryiemnyts'kоi diiаl'nоsti, pоv'iаzаnоi z reаlizаtsiieiu tа ekspоrtоm lisоmаteriаliv”, [Оnline], аvаilаble аt: http://zаkоn2.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/325-19

4. Hоliаn, V.А. аnd Demydiuk, S.M. (2010) “Public-privаte pаrtnerships аs аn effective fоrm оf business in the fоrestry sectоr”, Аhrоsvit, vоl. 15, pp. 2-9.

5. Kniаz', S. V. Rymаr, M.V. Yаvоrskа, N.P. аnd inshi (2014) Ekоnоmikа pryrоdоkоrystuvаnnyа et prоcurаtiо аctivities pryrоdооhоrоnnоy [Envirоnmentаl ecоnоmics аnd envirоnmentаl mаnаgement], Vydаvnytstvо L'vivs'kоi pоlitekhniky, L'viv, Ukrаine.

6. Rymаr, M.V. аnd Yаvоrskа, N.P. (2012) Rоzvytоk derevооbrоbnykh pidpryiemstv u kоnteksti pryjniаttiа Pоdаtkоvоhо kоdeksu Ukrаiny [Develоpment оf wооd prоcessing enterprises in the cоntext оf the Tаx Cоde оf Ukrаine], Nаvchаl'nо-nаukоvyj viddil LNTU, Luts'k, Ukrаine.

Размещено на Allbest.ru