Аналіз значення соціального страхування у подоланні бідності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

АНАЛІЗ ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ У ПОДОЛАННІ БІДНОСТІ

Підлипна Р.П.

кандидат економічних наук, доцент

Анотація

Стаття присвячена дослідженню зниження рівню та якості життя людей, що призводить до загострення соціальних протистоянь у суспільстві так, як наслідок до бідності. Розглянуто теоретичні основи тлумачення бідності та оцінено її вплив на соціально-економічний розвиток суспільства, виокремлено причини бідності в Україні, сформовано прояви бідності за ООН та охарактеризовано особливості кожного із зазначених проявів в Україні. Автором розглянуто міжнародні програми, що спрямовані на подолання бідності в Україні.

Ключові слова: бідність, форми бідності, причини бідності, прояви бідності, суспільство, концепція.

Статья посвящена исследованию снижение уровня и качества жизни людей, что приводит к обострению социальных противостояний в обществе так, как следствие к бедности. Рассмотрены теоретические основы толкования бедности и оценена ее воздействие на социально-экономическое развитие общества, выделены причины бедности в Украине, сформирован проявления бедности ООН и охарактеризованы особенности каждого из указанных проявлений в Украине. Автором рассмотрены международные программы, направленные на преодоление бедности в Украине.

Ключевые слова: бедность, формы бедности, причины бедности, проявления бедности, общество, концепция.

The article investigates reduce the level and quality of life, leading to acute social confrontations in society as a consequence of poverty. The theoretical foundations interpretation poverty and assessed its impact on socio-economic development of society, singled out the causes of poverty in Ukraine, formed manifestations of poverty and the UN described the characteristics of each of these manifestations in Ukraine. The author deals with international programs aimed at eradicating poverty in Ukraine.

Keywords: poverty, the forms of poverty, the causes of poverty, manifestations of poverty, society concept.

Постановка проблеми

Останніми роками соціально-економічна ситуація в Україні докорінно змінила життя населення. Перебудова економічних відносин в умовах спаду виробництва, інфляції, зміни форм власності призвела до різкого зниження рівня життя населення, зменшення його платоспроможності, розшарування суспільства за рівнем доходів, зростання безробіття. Зниження рівня і якості життя населення, недосконалість проведення економічних та політичних реформ, майнові нерівності, призводять до загострення соціальних протистоянь у суспільстві та як наслідок до «бідності». Бідність існує в кожній країні світу, навіть в багатих та соціально-розвинених суспільствах. Бідність є найдавнішою суспільною проблемою, наукові роботи економістів і соціологів доводять різноманітність теорій і концепцій щодо визначення цього поняття. І хоча бідність з'явилася не сьогодні та є не тільки наслідком кризи та прорахунків у проведенні реформ, нині вона перетворилася й на проблему майбутнього. Тому дослідження проблем бідності в Україні набуває дедалі більшого значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні й прикладні аспекти подолання бідності є невід'ємними для становлення та розвитку соціальної безпеки людини, суспільства, держави. Тому не дивним є той факт, що чимало як вітчизняних, так і зарубіжних науковців присвятили свої наукові праці даному напрямку досліджень. Серед них вчені й практики: М.Я. Хомяк [2], Г. Л. Вербицька [3], Е. Лібанова, Л. Черенько, В. Саріогло [4], П.Є. Шевчук, Г.Ю. Швидка [6], Л.І Ільчук [8], Л. Шевченко [9] та ін. Проте, незважаючи на значну кількість наукових розробок, окремі аспекти цієї проблеми потребують подальшого опрацювання та розвитку.

Постановка завдання

Мета статті -- дослідити теоретичні основи сутності бідності та оцінити її вплив на соціально-економічний розвиток суспільства; проаналізувати основні прояви бідності та розглянути проекти, які спрямовані на подолання бідності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття «бідність» використовують для різних соціально-економічних ситуацій та окреслюють ним багато соціально-економічних проблем. Офіційно термін «бідність» з'явився в Указі Президента України «Про стратегію подолання бідності» від 15 серпня 2001 року, № 637/2001, в якому бідність визначається як неможливість у наслідок нестачі коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу [1].

З метою запобігання поширення бідності серед українського населення та поліпшення його добробуту спонукає до дій, щоб боротися з бідністю, або, хоча б, в складний для України час, запобігти її поширенню.

Запобігання і подолання бідності -- одна із найважливіших глобальних проблем сучасності. Вона і в глобальному, і в локальному вимірах є предметом наукового інтересу та дискусій і зарубіжних, і вітчизняних науковців протягом багатьох років (зокрема, останніх), що свідчить про її надзвичайну актуальність [2].

Можна відзначити також значну увагу до проблеми бідності з боку Міжнародних організацій, а саме Організації Об'єднаних Націй, Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародної організації праці та ін. Серед національних організацій, що займаються питаннями «бідності» можна виділити Національну академію наук, Мінсоцполітики, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та ін.

Однак варто зазначити, що єдиного методологічного підходу до оцінки бідності так і не напрацьовано, а ті, що діють дуже часто не передбачають багато важливих аспектів. Саме тому існує необхідність у порівняльному аналізі існуючих методологічних підходів оцінки бідності та соціальної нерівності, виявленні їх переваг та недоліків, а також визначення перспектив їх використання при обґрунтуванні напрямів соціальної політики української держави.

Нині особливої актуальності набуває визначення проблем бідності, її основних проявів, опрацювання вітчизняних та зарубіжних методик оцінки бідності, аналіз та оцінка окремих коефіцієнтів нерівності, а також визначення можливих напрямів бюджетних фінансування на запобігання поширення бідності та подолання проблем спричинених нею в сучасних нестабільних умовах.

Низький рівень життя широких верств населення у поєднанні із надмірним -- за європейськими стандартами -- майновим розшаруванням є чи не основною соціальною проблемою України. Таку невиправдано високу ціну платить суспільство за економічні трансформації [3].

Сучасна наука визначає бідність, як «неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в конкретний період часу» [4]. Суть цього виразу пояснює те, що внаслідок матеріальних нестатків бідні верстви населення не можуть забезпечити себе необхідними для життєдіяльності елементами, зокрема харчуватися відповідно до місцевих стандартів, не можуть оплачувати житло та комунальні послуги виходячи зі своїх потреб, не можуть лікуватися та відпочивати, забезпечуючи відновлення втраченого через хворобу або перенавантаження здоров'я, не говорячи про щоденні соціальні вигоди -- комунікаційні, транспортні послуги, а також необхідну в сьогоднішніх умовах належну освіту собі та своїм дітям. Отже, маючи економічне походження, бідність є набагато ширшим явищем, що стосується різноманітних аспектів життя населення [3].

Розрізняють бідність за стандартами цивілізації в цілому (хронологічними) і бідність за стандартами кожної конкретної країни. До першого типу відносять населення «бідних» країн і майже не відносять населення «багатих» країн. А бідність за стандартами кожної конкретної країни існує в усіх державах і суттєво не залежить від загального рівня добробуту населення. Сучасна соціально-економічна теорія тлумачить бідність як багатоаспектне явище (табл. 1).

Таблиця 1

Бідність як багатоаспектне явище

Серед причин бідності виокремлено: глобальні, національні й особистісні. До глобальних причин бідності віднесено: цивілізаційні особливості розвитку окремих регіонів, швидкий приріст населення світу, нерівність у розподілі доходів, глобальні економічні катаклізми, особливості фінансової глобалізації, низький рівень розвитку країн. До національних причин бідності належать: політична й економічна нестабільність, недостатнє ресурсне забезпечення, високий рівень безробіття, економічні та соціальні трансформації, гендерна нерівність. Виділено особистісні причини бідності, серед яких: природний та інтелектуальний потенціал, індивідуальні доктрини, спадковість, склад сім'ї, кількість утриманців, втрата доходу. Установлено, що причини бідності змінюються у процесі трансформації суспільного устрою, форм власності, стандартів життя. Причини бідності взаємозв'язані та взаємообумовлені, вони поглиблюються диспропорціями розвитку світової економіки. ООН наголошує на чотирьох основних проявах бідності (табл. 2).

Таблиця 2

Прояви бідності за ООН та їхні особливості в Україні

Зазначені прояви бідності у таблиці 2 носять узагальнюючий характер. При аналізі даних категорій на нашу думку доцільно розглядати для кожної держави індивідуально. Тому нами було охарактеризовано особливості кожного із зазначених проявів в Україні. Щодо першого показника, то слід зазначити, що середня тривалість життя українця в порівнянні із рештою країн є нижча середнього показника і займає 150 місце в загальному рейтингу «довгожителів».

Показник досягнутого рівня освіти покладено в основу одного з трьох індексів, які використовує ООН для обчислення індексу людського розвитку. Тобто рівень освіти населення визнається дуже важливою ознакою розвитку будь-якої держави.

У подальшому роль освіти посилюватиметься, зростатиме важливість людського капіталу. Країни, що недостатньо фінансують сферу освіти, все більше відставатимуть у своєму розвитку. Тому спроба оцінки можливих змін у рівні освіти населення є актуальною.

В Україні виникнення бідності пояснюється, як правило, економічними причинами: зростанням безробіття, низьким рівнем оплати праці та пенсійного забезпечення, недосконалою системою оподаткування, заборгованістю по виплатах заробітної плати, заниженими показниками, що формують соціальні виплати, невідповідністю визначених соціальних виплат реальним ринковим цінам та багато іншого.

У розумінні причин бідності маємо дві тенденції: перша, об'єктивна, -- структурно-економічна, друга -- суб'єктивно-психологічна. Перша -- це коли незаможні об'єктивно не можуть подолати різницю між собою і багатшими верствами населення, не можуть «вибитися в люди», навіть почавши заробляти більше. У суспільстві є мільйони людей, котрі вважають, що для отримання більших статків не варто докладати зусиль, бо все одно з того нічого не вийде і краще й далі жити як живеться. Друга тенденція -- це коли людина ніби сама винна у своїй бідності й безпорадності, бо не може, а насправді не хоче змінити своє життя. Проте в кожному індивідуальному випадку ці причини поєднуються [8].

У світовій практиці використовують різні концепції та підходи до дослідження бідності:

1. абсолютна концепція заснована на ідеях англійського економіста С. Роунтрі і базується на зіставленні доходів необхідних для задоволення деякого набору мінімальних потреб людини з доходами, які він отримує;

2. за відносною концепцією людина або сім'я вважається бідною у випадку, якщо кошти, які вони мають не дозволяють їм вести спосіб життя, прийнятий в суспільстві, в якому вони живуть. За даною концепцією межа бідності є величиною відносною і визначається як частка від величини середнього або медіанного доходу всього населення;

3. суб'єктивна концепція передбачає відокремлення бідних на основі самооцінювання. Цей підхід має як позитивні, так і негативні риси. За умов перехідних суспільств, коли великою є питома вага тіньового сектору економіки і офіційна статистика не може врахувати реальних доходів більшості громадян, за такий спосіб можна отримати більш адекватні показники. Хоча, з іншого боку, суб'єктивні показники бідності дуже різняться.

Окрім того, варто зазначити, що суттєві відмінності спостерігаються і в показниках оцінки бідності. Практика показує, що навіть однакові за змістом показники в національній системі оцінки рівня життя і в системі іноземних держав мають суттєві відмінності в методології розрахунку. Деякі з них (найбільш значущі в нашій системі) відобразимо у таблиці 3.

Таблиця 3

Порівняльна таблиця показників у системі оцінки рівня життя іноземних держав та в Україні

Прожитковий мінімум є основним соціальним стандартом, який застосовується для загальної оцінки рівня життя населення в Україні, є основою для реалізації та розроблення окремих державних соціальних програм. Саме від рівня прожиткового мінімуму залежить мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, розміри державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям тощо. Цей показник виступає базовим у формуванні будь-яких соціальних виплат.

У світовій практиці цей показник також є одним із ключових, але має іншу методику розрахунку і його вартісний вимір значно вищий.

Мінімальна заробітна плата в Україні досягла визначеного мінімального рівня лише в липні 2010 року, «зрівнявшись» із показником прожиткового мінімуму.

В європейських країнах з розвиненою економікою значення цього показника повинно перевищувати прожитковий мінімум не менш як 10%.

У сучасній практиці розвинених європейських країн використовується індекс консенсусної депривації -- показник «бідності за умовами життя» [10]. В українській практиці принцип депривації почали використовувати лише у 2010 році, але він ще носить досить умовний зміст та узагальнюючий характер.

Враховуючи той факт, що проблеми бідності позиціонують як невід'ємну складову соціально-економічної безпеки України, то наявність державних механізмів управління у цьому напрямку є беззаперечною.

В сучасних умовах соціально-економічного розвитку важливе значення для всіх країн, в тому числі і нашої держави має значення міжнародна підтримка. Однією з найбільш дієвих міжнародних організацій є ООН. Подолання бідності перебуває у центрі уваги діяльності ПРООН, спрямованої на розвиток. Економічне зростання має важливе значення для суспільного прогресу, але є недостатнім для досягнення Цілей розвитку тисячоліття. ПРООН надає підтримку країнам для прискорення інклюзивного зростання для сталого розвитку людського потенціалу на засадах рівності.

Розглянемо декілька проектів реалізованих в Україні (табл. 4).

Таблиця 4

Міжнародні програми спрямовані на подолання бідності в Україні

Значні масштаби проблеми бідності вимагають негайних і рішучих кроків як з боку кожного громадянина, так і з боку держави, яка має виступати гарантом соціального забезпечення своїх громадян.

В умовах становлення ринкових відносин та перманентної незбалансованості державних фінансів актуальними залишаються проблеми суттєвого державного недофінансування соціальної сфери, що призводить до погіршення якості та зниження рівня життя населення. Важливим є аспект фінансового забезпечення подолання бідності населення з боку держави.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі

Бідність -- це комплексна проблема, а її подолання є довготривалим процесом. Оптимальним варіантом розв'язання цієї проблеми є поєднання активної соціальної політики, спрямованої на відновлення і зростання зайнятості та створення умов для гідної праці, з ефективною підтримкою найуразливі- ших верств населення.

Проте й загальне економічне зростання автоматично не призведе до зниження рівня бідності, що підтверджується результатами попередніх років економічного зростання української економіки і невідповідної цьому зростанню динаміки основних показників бідності. Як показує досвід інших країн, нікому не вдається вирішити проблему бідності без адекватних заходів і реформ в області відносин розподілу, без обґрунтованої політики у соціально-трудовій сфері.

Вирішення проблеми бідності в Україні потребує розробки системи комплексних науково- обґрунтованих заходів, які повинні враховувати профіль, специфіку та особливості формування та поширення бідності, причини її виникнення.

Від тактики виживання необхідно переходити до стратегії розвитку, від боротьби з бідністю -- до зростання середнього класу. Головний спосіб боротьби з бідністю -- це підвищення рівня життя, це надання громадянам можливості гідно працювати, підвищувати свій рівень добробуту.

Бібліографічний список

1. Указ Президента України «Про стратегію подолання бідності» від 15 серпня 2001 року, № 637/2001.

2. Хомяк М.Я. Бідність в Україні у показниках соціальної статистики / М.Я. Хомяк // Методологія соціологічних досліджень. 2013. 2(3). С. 70-76.

3. Вербицька ГЛ. Проблеми бідності та рівня життя населення України / Г.Л. Вербицька // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2010. № 682. С. 252-258.

4. Аналіз бідності та соціальних наслідків економічної кризи в Україні / Е. Лібанова, Л. Черенько, В. Саріогло / за ред. Б. Слея. К.: Програма розвитку ООН в Україні., 2010. 62 с.

5. The world factbook. Country Comparison to the World [E-resource] / Central Intelligence Agency - Access mode: https://www.cia. gov/ library/ publications/the-world-factbook/fields/2102.html.

6. Шевчук П.Є., Швидка Г.Ю. Прогноз рівня освіти населення України до 2050 р. [Електронний ресурс ] / П.Є.Шевчук, Г.Ю. Швидка // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. Режим доступу: http://dspace.nbuv. gov.ua/bitstream/handle/123456789/ 11681/08-Shevchyk.pdf? sequence=1.

7. U21 Ranking of National Higher Education Systems 2012 [E-resource] / Universitas 21: the leading global network of research universities for the 21st Century. Access mode: www.universitas21.com/RelatedFile/Download/291.

8. Ільчук Л.І. Про невідкладні заходи подолання бідності [Електронний ресурс] / Л.І. Ільчук. К.: Центр перспективних соціальних досліджень Міністерства соціальної політики України, 2010. Режим доступу: http://cpsr.org.ua/index.php?option=com_content&view=arti- cle&id=132:2010-12-08-15-40-44&catid=29:2010-06-15-18- 48-34&Itemid=35.

9. Соціальна держава: сутність, моделі, шляхи формування в Україні: навч. посібник / За заг. ред. Л.С. Шевченко // Вісник НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Економічна теорія та право. 2012. № 3(10). С. 113-286.

10. Національна доповідь України про стан виконання положень «порядку денного на ХХІ століття» за десятирічний період (заключний) / За ред. Л.Г. Руденко. К.: Інститут географії НАН України, 2012. 345 с.

11. Подолання бідності [Електронний ресурс] / Програма розвитку ООН в Україні. Режим доступу: http://www.ua.undp. org/content/ukraine/uk/ home/operations/projects/poverty_ reduction.html.

Размещено на Allbest.ru