Ухвали слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ухвали слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення

Мартинців Андрій Михайлович

Анотація

Статья посвящена исследованию оснований вынесения постановлений следственного судьи, суда по результатам рассмотрения ходатайства об отмене определения о наложении денежного взыскания. На основании результатов анализа норм уголовного процессуального закона и теоретических положений определяются требования к форме и содержанию указанных определений.

Ключові слова: грошове стягнення, накладення грошового стягнення, ухвала про накладення грошового стягнення, скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Постановка проблеми

Норми ст. 147 КПК України регламентують порядок скасування ухвали про накладення грошового стягнення, нормативне закріплення якого виступає важливою гарантією забезпечення запобігання необґрунтованому застосуванню даного заходу забезпечення кримінального провадження. При цьому, на відміну від норм КПК УРСР 1960 року, які взагалі не передбачали можливості скасування процесуального рішення про накладення грошового стягнення, накладеного на учасника кримінального провадження, норми ст. 147 чинного КПК України чітко визначають процесуальний порядок скасування ухвали слідчого судді, суду про накладення грошового стягнення.

Процесуальний порядок скасування ухвали слідчого судді, суду про накладення грошового стягнення включає в себе чотири етапи, одним з яких виступає постановлення ухвали про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування цієї ухвали. Незважаючи на важливість даного етапу для забезпечення запобігання необґрунтованому застосуванню даного заходу забезпечення кримінального провадження, нормами кримінального процесуального закону він не врегульований достатньо вичерпно, що призводить до виникнення проблем у правозастосовній практиці.

Стан дослідження

Дослідженню правової природи, підстав і процесуального порядку накладення грошового стягнення присвячена значна кількість праць учених-процесуалістів. Зокрема, вказані питання розглядають М. Гафізов,- І. Гловюк, Н. Карпов, С. Ковальчук, Г. Крет, Ю. Кузовенкова, А. Штанько та інші вітчизняні і зарубіжні науковці. Проте, порядок скасування даного заходу забезпечення кримінального провадження в юридичній літературі досліджений недостатньо повно, а самостійні дослідження проблемних питань, які виникають під час постановлення ухвали про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування цієї ухвали, не проводилися взагалі.

Викладене зумовлює необхідність постановки в якості мети цієї статті дослідження підстав постановлення та вимог до форми і змісту ухвал слідчого судді, суду, які поста- новлюються за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення.

Виклад основного матеріалу

За результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення слідчий суддя, суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 147 КПК України), якою вправі: 1) скасувати ухвалу про накладення на особу грошового стягнення; 2) відмовити у задоволенні клопотання. Як обґрунтовано вказують автори науково- практичного коментаря до КПК України, прийняття іншого рішення за результатами розгляду клопотання, у тому числі й зменшення розміру грошового стягнення, КПК України не передбачає [1, с.398]. стягнення кримінальний грошовий

Зі змісту ч. 3 ст. 147 КПК України випливає, що ухвала про скасування ухвали про накладення грошового стягнення постановляється у разі встановлення слідчим суддею, судом факту безпідставного застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження. На це звертається увага й у п. 13 Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження" від 05.04.2013 р. № 223-558/0/4-13, у якому відзначається, що слідчий суддя скасовує ухвалу про накладення грошового стягнення лише у випадку визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими [3]. У юридичній літературі обґрунтовано вказується, що "безпідставним накладення грошового стягнення слід вважати у випадках, якщо особа, щодо якої подано клопотання, виконала покладений на неї процесуальний обов'язок; якщо особа, щодо якої подано клопотання, не виконала цей обов'язок із поважних причин" [2, с.342].

Результати дослідження судової практики дозволяють стверджувати, що скасування ухвали про накладення грошового стягнення має місце у випадках:

1) наявності поважних причин, які зумовили невиконання учасником кримінального провадження покладеного на нього процесуального обов'язку. Наприклад, поважними причинами неприбуття учасника кримінального провадження за викликом виступають його перебування у відрядженні, на лікарняному внаслідок тяжкої хвороби або вагітності тощо. Так, Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 05.06.2014 р. у справі- № 569/4947/14-к (кримінальне провадження № 12014180010001361) скасував ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 07.05.2014 р. про накладення на потерпілого ОСОБА_2 грошового стягнення, мотивувавши своє рішення тим, що потерпілий ОСОБА_2 не з'явився у судове засідання з поважної причини неприбуття - через термінове відрядження, що підтвердив посвідченням про відрядження, наявним у матеріалах провадження [9].- Ічнянський районний суд Чернігівської області ухвалою від 05.03.2013 р. у справі № 733/293/13-к (кримінальне провадження № 1-кп/733/15/13) скасував ухвалу Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14.02.2013 р. про накладення на ОСО- БА_1 грошового стягнення у розмірі 573 гривень 50 копійок за неявку в судове засідання без поважних причин, мотивувавши своє рішення тим, що з виданої засудженому ОСОБА_1 довідки Вузлової лікарні станції Гребінка СТГО "Південна залізниця" ФАП м. Ічня від 01.03.2013 р. видно, що останній дійсно був хворий з 13.02.2013 р. по 17.02.2013 р., діагноз: ГРВІ, t 39,60С, а тому засуджений не виконав покладений на нього процесуальний обов'язок з поважних причин у розумінні п. 5 ст. 138 КПК України, а саме: не прибув в судове засідання, призначене на 14.02.2013 р. [5];

2) виконання учасником кримінального провадження покладеного на нього процесуального обов'язку. Зокрема, Романівський районний суд Житомирської області ухвалою від 20.05.2013 р. у справі № 290/365/13-к скасував ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 23.04.2013 р. про накладення на обвинуваченого ОСОБА_1 грошового стягнення за безпідставну неявку за викликом суду в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 573 гривень 50 копійок, мотивувавши своє рішення тим, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБОЮ_1 19.04.2013 р. у поштовому відділенні с. Колодяжне був відправлений рекомендований лист із клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеної на 24.04.2013 р. на інший день з метою залучення адвоката, ознайомлення з матеріалами справи та заявления можливих клопотань. Даний лист надійшов до суду 23.04.2013 року о 15 годині 51 хвилині (а.с. 37-38). За таких обставин суд приходить до висновку, що грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_1 накладено безпідставно, так як ОСОБА_1 не з'явився до суду, вважаючи, що його клопотання буде доставлено до суду вчасно [10];

3) неналежного покладення на учасника кримінального провадження процесуального обов'язку. Так, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області ухвалою від 15.04.2014 р. у справі- № 739/278/14-к (кримінальне провадження № 1-кп/739/16/14) скасував ухвалу Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області від 25.03.2014 р. про накладення на свідка ОСОБА_1 грошового стягнення за неприбуття на виклик до суду без поважних причин і неповідомлення про причини свого неприбуття у розмірі 800 гривень, мотивувавши своє рішення тим, що з доданої до клопотання повістки про виклик до суду, адресованої ОСОБА_1, вбачається, що у ній взагалі не зазначено час, день, місяць та рік проведення судового засідання. Враховуючи неналежне повідомлення свідка ОСОБА_1 про час, день, місяць та рік проведення судового засідання, його відсутність під час вирішення питання про накладення грошового стягнення, суд приходить до висновку про безпідставність накладення на ОСОБА_1 вказаного стягнення [8].

Як свідчать результати проведеного анкетування 140 практичних працівників, найбільш поширеною підставою для скасування ухвали про накладення грошового стягнення виступає наявність поважних причин, які зумовили невиконання учасником кримінального провадження покладеного на нього процесуального обов'язку, на що звернули увагу 53 (37,9 %) опитаних. Інші підстави для скасування ухвали про накладення грошового стягнення є менш поширеними: зокрема, виконання учасником кримінального провадження покладеного на нього процесуального обов'язку в якості такої підстави визначили 45 (32,1 %) опитаних, а неналежне покладення на нього процесуального обов'язку - 42 (30,0 %) опитаних.

З огляду на норму ч. 3 ст. 147 КПК України, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення постановляється у разі встановлення слідчим суддею, судом факту обґрунтованого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження. При цьому, як свідчать результати дослідження судової практики, не- доведення особою, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, поважності причин невиконання покладеного на неї процесуального обов'язку призводить до відмови у задоволенні поданого клопотання. Наприклад, Красилівський районний суд Хмельницької області ухвалою від 18.10.2013 р. у справі- № 677/1789/13-к (кримінальне провадження № 12013240170000047) відмовив у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про скасування ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від:

09.07.2013 р. про накладення грошового стягнення в розмірі 580 гривень за невиконання покладеного на нього процесуального обов'язку без поважних причин, мотивувавши своє рішення тим, що будь-яких причин неможливості повідомити суд 08 та

09.07.2013 р. про причини свого неприбуття ОСОБА_1 не навів [7].

Крім того, залежно від причин невиконання учасником кримінального провадження покладеного на нього процесуального обов'язку, підставою для відмови у задоволенні поданого ним клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення може слугувати відсутність доказів, які вказують на поважність причин невиконання цього обов'язку, або подання учасником кримінального провадження неналежних доказів. Так, Іршавський районний суд Закарпатської області ухвалою від 17.09.2014 р. у справі- № 301/1711/14-к (кримінальне провадження № 120130700100000643) відмовив у задоволенні клопотання свідка ОСОБА_4 про скасування накладеного грошового стягнення за невиконання процесуальних обов'язків щодо явки у судове засідання, мотивувавши своє рішення тим, що свідок ОСОБА_4 у клопотанні посилається на перебуванні на амбулаторному лікуванні, але не подала належних доказів про перебування на лікуванні у день, коли вона не з'явилася в судове засідання [4]. Широківський районний суд Дніпропетровської області ухвалою від:

14.07.2014 р. у справі № 197/693/14-к (кримінальне провадження № 1-кп/197/104/14) відмовив у задоволенні клопотання свідка ОСОБА_2 щодо скасування ухвали суду про накладення на неї грошового стягнення за неявку в судове засідання без поважних причин, мотивувавши своє рішення тим, що до клопотання ОСОБА_2 додала докази, які не є належними і не підтверджують поважності причини неприбуття на виклик суду [11].

В окремих випадках, розглядаючи клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, суди беруть до уваги не лише факт обґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, але й подальше виконання учасником кримінального провадження покладеного на нього процесуального обов'язку. Так, Кіровський районний суд м. Кіровограда, відмовляючи ухвалою від 05.05.2014 р. у справі- № 404/2811/14-к (кримінальне провадження № 1-кп/404/228/14) у задоволенні клопотання представника потерпілого ТОВ "ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС" ОСОБА_1 про скасування ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.04.2014 р. про накладення грошового стягнення за невиконання процесуального обов'язку - неприбуття на виклик до суду без поважних причин, у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень на користь держави, вказав, що, як вбачається з матеріалів справи, представник потерпілого ТОВ "ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС" ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про день, час і місце проведення підготовчого судового засідання, яке було призначене на 08.04.2014 р., що підтверджується телефонограмою та довідкою про доставку SMS-повідомлення (а.к.п. 12, 15, т. 1) в підготовче судове засідання не з'явилася, у зв'язку з чим підготовчий розгляд кримінального провадження відкладено на 23.04.2014 р., та одночасно з цим судом прийнято рішення про накладення на неї грошового стягнення. Проте, представник потерпілого в судове засідання:

23.04.2014 р. знову не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить довідка про доставку SMS-повідомлення, та нею подане до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю при розгляді іншої справи, однак до клопотання не додано доказів неможливості прибуття до суду, зокрема, зайнятості в іншій справі, а відповідно до ст. 138 КПК України, яка визначає вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, причина, вказана представником потерпілого ТОВ "ЛАМАН ТРАНС-ЕКСПРЕС" ОСОБА_1, не є поважною [6].

Ухвала слідчого судді, суду про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення повинна відповідати вимогам, визначеним ст. ст. 370 і 372 КПК України. Так, з огляду на ч. 1- ст. 370 КПК України, ухвала слідчого судді, суду про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Законною така ухвала є у разі її постановлення компетентним слідчим суддею, судом (слідчим суддею, судом, який постановив ухвалу про накладення грошового стягнення) з дотриманням вимог норм кримінального процесуального закону, які закріплюють підстави і процесуальний порядок скасування ухвали про накладення грошового стягнення та вимоги до ухвали слідчого судді, суду. Обґрунтованою дана ухвала є у разі її постановлення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового засідання та оціненими слідчим суддею, судом з дотриманням вимог ст. 94 КПК України. Вмотивованою вказана ухвала є у разі наведення у ній належних і достатніх мотивів та підстав її ухвалення.

З огляду на вимоги норм ч. ч. 1 і 2 ст. 372 КПК України, ухвала слідчого судді, суду про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, яка викладається окремим документом, складається з трьох частин (вступної, мотивувальної та резолютивної), а в ухвалі, яка постановляється судом без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються його висновок і мотиви, з яких суд дійшов до такого висновку. Зокрема, зміст вступної частини вказаної ухвали слідчого судді, суду повинна відповідати вимогам, визначеним ч. 1 ст. 372 КПК України. У мотивувальній частині такої ухвали, виходячи зі змісту цієї норми, слідчий суддя, суд повинен навести відомості про процесуальний статус, прізвище, ім'я та по батькові учасника кримінального провадження, яким заявлено клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення; вказати дату подання такого клопотання та навести його короткий зміст; у разі, якщо до клопотання додані докази, - стисло викласти їх зміст; навести норми закону, якими слідчий суддя, суд керувався при постановленні ухвали. Крім того, у мотивувальній частині ухвали про скасування ухвали про накладення грошового стягнення слідчий суддя, суд повинен навести обставини, які свідчать про безпідставність накладення грошового стягнення, а у мотивувальній частині ухвали про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення - навести обставини, які свідчать про обґрунтованість його застосування. У резолютивній частині ухвали слідчого судді про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення, а також відповідної ухвали суду, яка викладається в якості окремого процесуального рішення, наводяться: висновки суду, в яких відображається рішення про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення; вказівка про направлення ухвали; вказівка на неможливість оскарження ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 147 КПК України, ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає. У зв'язку з цим обґрунтованою є позиція авторів науково- практичного коментаря до КПК України, які вказують, що заперечення проти ухвали слідчого судді за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а заперечення проти такої ухвали суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, передбачені ч. 1 ст. 392 КПК України [2, с.342].

З огляду на норми ч. 5 ст. 532 і ч. 1 ст. 535 КПК України, ухвала слідчого судді, суду про скасування ухвали про накладення грошового стягнення або про відмову у задоволенні клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення набирає законної сили з моменту її оголошення та звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання нею законної сили. Протягом триденного строку з дня оголошення ухвали про скасування ухвали про накладення грошового стягнення слідчий суддя, суд, керуючись нормою ч. 2 ст. 535 КПК України, разом зі своїм розпорядженням про виконання цієї ухвали надсилає її копію органу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на який покладається обов'язок виконати дану ухвалу. Специфіка виконання ухвали про скасування ухвали про накладення грошового стягнення полягає в тому, що у разі, якщо ухвала про накладення грошового стягнення була виконана, орган державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зобов'язаний вжити заходів, спрямованих на повернення учаснику кримінального провадження стягнутих на її підставі грошових коштів, а у разі, якщо така ухвала не була виконана, цей орган закриває виконавче провадження зі стягнення з учасника кримінального провадження грошових коштів на виконання ухвали про накладення грошового стягнення.

Висновки