Інформаційне висвітлення діяльності органів влади як предмет наукових досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Інформаційне висвітлення діяльності органів влади як предмет наукових досліджень

Виконав:

О.С. Децик

У статті проаналізовано стан дослідження проблеми інформаційного висвітлення діяльності органів державної влади, місця та ролі у цьому процесі державного інформаційного агентства та наукові підходи до визначення понять «інформаційне висвітленнязабезпечення/супроводження діяльності органів влади».

Ключові слова: інформація, ЗМІ, органи державної влади, комунікації, зв'язки з громадськістю

The article analyzes the research on information coverage of public authorities, place and role in this process, state news agenciesand scientific approaches to defining the terms "information coverage / provision / support of the government."

Keywords: information, media, government agencies, communications, public relations.

Постановка проблеми. В умовах інформаційного суспільства інформація і знання стають одним із стратегічних ресурсів держави, а інформація про діяльність органів державної влади - одним з основних факторів довіри до влади та запорукою успішного впровадження соціально-економічних реформ. Розвиток інформаційного суспільства вимагає від держави ефективного використання наявних інформаційних ресурсів та актуалізації завдань для структур, які професійно працюють в масових медіа-комунікаціях. У зв'язку з цим одним із найважливіших завдань кожної держави є формування та розвиток інформаційної інфраструктури. Особливо важливою у цьому контексті є роль і місце в цих процесах такого державного ЗМІ як інформаційне агентство.

Аналіз останніх досліджень і публікацій в контексті державного управління. Аналіз наукових досліджень вказаної теми у сфері державного управління дозволяє стверджувати, що певні її аспекти загального характеру так чи інакше пов'язані з тематикою електронного урядування, з теоретичними основами концепції електронної демократії, які свого часу досліджували відомі вчені Р. Катц, Й. Масуда, М. Порат, Т. Стоуньєр та, наприклад, Дж. Фонтейном, який розглядав концепції й моделі віртуальних органів виконавчої влади й віртуальної держави. До того ж переваги електронного уряду та інформаційна відкритість влади аналізувались у наукових публікаціях австрійських дослідників Р. Транумюллера, Г. Ортофера й Х. Гибера; російських дослідників І. Агамирзяна, М. Вершиніна, А. Даниліна, В. Дрожжинова, Б. Кристального, Е. Семенова, Л. Сморгунова, В. Солодова, В. Травкіна, Е. Яковлевої та ін.

Питанням взаємодії влади і засобів масової інформації присвячені праці вітчизняних вчених В. Здоровеги, О. Копиленка, В. Лизанчука, В. Миронченка, А. Москаленка, Г. Почепцова, В. Різуна, А. Чічановського, В. Шкляра, В. Воробйова, Т. Добросколонської, К. Маркелова, Л. Мухамедової, В. Попова. Проблеми формування і реалізації сучасної державної інформаційної політики досліджують О. Гриценко, Н. Грицяк, Г. Почепцов, В. Шкляр тощо. На вивчення проблем інформаційної безпеки значну увагу звертають О. Бєлов, В. Бондаренко, Г. Перепелиця, О. Литвиненко, А. Семенченко та ін.

Мета статті - проаналізувати стан дослідження проблеми інформаційного висвітлення діяльності органів державної влади, місця та ролі у цьому процесі державного інформаційного агенства та наукові підходи до визначення понять “інформаційне висвітлення/забезпечення/супроводження діяльності органів влади”.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” (далі - Закон) висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні - це одержання, збирання, створення, поширення, використання і зберігання інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів. Однак, якщо перша частина статті більш чітко регламентує характер відповідної діяльності, то трактування визначення “задоволення інформаційних потреб” може бути довільним.

Цей же законодавчий акт регламентує діяльність такого виду ЗМІ, як інформаційне агентство. Зокрема, у статті 8 Закону зазначено, що “державні інформаційні агентства систематично інформують громадськість про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, перебування вищих посадових осіб у робочих поїздках по Україні, а також про візити офіційних державних делегацій і вищих посадових осіб в інші країни, прийом зарубіжних офіційних делегацій і посадових осіб інших держав”. До того ж “на вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України державні інформаційні агентства зобов'язані передавати тексти їх екстрених виступів та заяв з важливих питань державного життя”. Тож, якщо тлумачити цю норму Закону буквально, можна констатувати, що державне інформаційне агентство в Україні - це ретранслятор екстрених виступів та заяв з важливих питань державного життя.

Однак, на практиці ці завдання ефективно виконують структури, які у вказаному Законі означені як інформаційні служби (інформаційні управління, інформаційно-аналітичні підрозділи, прес-служби, прес-центри, управління і центри громадських зв'язків, прес-бюро, прес-секретарі та прес-аташе з відповідним апаратом) органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Більшість інформаційних служб державних структур поширюють відповідну інформацію через розсилку електронної пошти та через офіційні сайти.

Варто зазначити, що на загальну невідповідність цього Закону вимогам сучасності звернув увагу Президент України у Щорічному Посланні до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році» [13, с. 280].

Щодо проблеми термінології, то від часу прийняття Закону в 1997 році загальна практика вживання терміну “висвітлення діяльності” у контексті ЗМІ стосується саме “інформування про діяльність”, або “інформації про…”.

У сучасній вітчизняній науці поняття “інформаційне супроводження” використовується в технічних та технологічних дослідженнях. Зокрема, Ю. Чинченкозастосовує його в суто технічному контексті функціонування автоматизованих систем, Іванець О.Б. - при розгляді забезпечення системи аналітичного, практичного та прикладного дослідження та планування і супроводження процесів. Хоча вітчизняні науковці точних наук частіше оперують означенням “інформаційне” у сполученні з підметом “забезпечення”.

Використовують це поняття і дослідники економічного блоку. Так, А. Співак використовує поняття інформаційного й організаційного супроводження діяльності машинобудівного підприємства.

Проте, у вітчизняних дослідженнях у сфері соціальних комунікацій з'являється дефініція “інформаційне висвітлення”, яке застосовується у відношенні до ЗМІ та їх новинного сегменту [5].

Словосполучення “висвітлення діяльності” (рос. - освещение деятельности) щодо ЗМІ у 2005-2009 роках у контексті інформування застосовували і науковці Російської Федерації. Зокрема, проблеми висвітлення діяльності правоохоронних органів досліджувала Т. Ширшова, у розрізі журналістики та філології “висвітлення” різноманітних аспектів ЗМІ - І. Кузнецова, С. Окран, І. Денисова. Історичні дослідження через призму “висвітлення регіональної періодики” проводив Д. Новіков.

Вітчизняні науковці з державного управління з початку 2000-х років переважно концентрувалися на вивченні інформаційно-аналітичного, інформаційно-експертного забезпечення діяльності органів державної влади (ОДВ) та питаннях інформатизації їх діяльності. Так, Р. Коваль досліджує питання вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності ОДВ, звертає увагу на аналіз стану інформаційно-аналітичної діяльності органів влади та їх інституціонального забезпечення інформатизацією за умов впровадження в Україні електронного урядування [8].

Теоретико-методологічними підходами, методичним інструментарієм та практичними заходами щодо інформатизації діяльності органів місцевого самоврядування в контексті надання якісних послуг населенню займався В. Пархоменко, дослідженням, пов'язаним з інформаційно-експертним супроводженням роботи ОДВ, - А. Буханевич, який виробив концептуальні засади дослідження публічної адміністрації як оптимізаційного інституту публічно-владної діяльності, спрямованої на забезпечення інформаційно-експертного супроводження роботи ОДВ з урахуванням відповідних оптимізаційних принципів реалізації публічного адміністрування [2].

Питання удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності місцевих органів державної виконавчої влади були предметом наукових досліджень А. Дєгтяра [4], який зазначав, що під впливом сукупності як загальних, так й індивідуальних чинників, інформаційне й організаційне забезпечення відіграє не останню роль під час прийняття місцевими органами державної виконавчої влади управлінських рішень, складаючи базу управлінської діяльності. У цьому контексті науковець пропонував розглядати інформацію як певну сукупність різних повідомлень, зведень, даних про відповідні предмети, явища, процеси, відносини, які, будучи зібраними, систематизованими й перетвореними в придатну для використання форму, відіграють у процесі прийняття та реалізації управлінських рішень важливу роль.

Крім того, роль маркетингу послуг і комунікаційного менеджменту в інформаційному забезпеченні системи державного управління, теоретичні засади державної інформаційної політики та аналіз стану використання інформаційних технологій в організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного управління описував Ю. Уманський. При цьому дослідник розглядав інформацію як основу інформаційного-аналітичного забезпечення державного управління [17].

Вивченню зв'язку між якістю прийняття управлінських рішень та власне інформацією і її характеристиками присвячені також праці В. Вуколова. Він зазначає, що Законом України “Про інформацію” установлено, що одним із її видів є інформація про діяльність державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування (стаття 18), і вказує на вже існуючу систему національних інформаційних ресурсів, яка має міжвідомчі та відомчі ознаки й охоплює інформаційні ресурси матеріального виробництва, соціальної, фінансової сфер та державного майна і нерухомості, державної статистики, науково-технічної інформації, архівного фонду, бібліотечного фонду, музейного фонду, податкової служби України, правоохоронних і силових структур тощо. При цьому автор звертає увагу на такі аспекти поширення інформації (у контексті вартості), як доступ або швидкість отримання необхідної інформації, зазначаючи, що в бюджеті відповідних структур повинна бути закладена стаття витрат на отримання такої інформації [3].

Ці види інформаційного супроводу, перш за все, спрямовані на забезпечення інформацією безпосередньо ОДВ, на відміну від тих, які орієнтується на забезпечення комунікації між владою та ЗМІ, суспільством чи з громадянами. Зазначені аспекти більш широко розкриваються в дослідженнях зі взаємодії ОДВ та ЗМІ, їх зв'язків з громадськістю, механізмів комунікативної діяльності ОДВ, державній РR-діяльності тощо.

Так, М. Лашкіна, досліджуючи концептуальні засади взаємодії ОДВ та ЗМІ в умовах демократизації державного управління в Україні, провела історико-джерелознавчий аналіз дослідження науковцями проблеми взаємодії ОДВ і ЗМІ та обґрунтувала концептуальні засади цього процесу за умов демократизації державного управління [11]. Крім того, вона здійснила інституціональний аналіз сучасного стану інформаційного простору України та визначила тенденції його розвитку, розглянула ефективність діяльності системи зв'язків з громадськістю в органах державної влади України, визначила напрями її оптимізації.

Формування публічного образу місцевих державних адміністрацій досліджувала І. Колосовська, яка узагальнила теоретико-методологічні та прикладні засади формування іміджу, моделі і механізми управління ним у місцевих державних адміністраціях, проаналізувала нормативно-правову основу формування іміджу місцевих органів виконавчої влади, обґрунтувала теоретичну модель іміджу владної інституції. Науковець запропонувала методику оцінювання іміджу місцевих державних адміністрацій, проаналізувавши при цьому діяльність інформаційних служб ОДВ щодо утворення іміджу [9].

Зв'язки з громадськістю у контексті формуванні іміджу органів державного управління досліджував С. Колосок. Зокрема, серед іншого він зосередився на удосконалені підходу до застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів державного керування та довів доцільність впровадження на практиці даних органів форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу ОДВ [10].

Н. Драгомирецька вивчала теоретико-методологічні аспекти комунікативної діяльності в державному управлінні, розробила та науково обґрунтувала новий концептуальний підхід до комунікативної діяльності в державному управлінні як формуючого впливу в процесі побудови взаємовідносин держави і суспільства [6]. Науковець класифікувала методи, техніки, технології такої діяльності та визначила її континуум як певний інтервал часу від початку діяльності до кінцевого результату.

Зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державно-управлінської діяльності вивчав й інший дослідник в сфері державного управління - Л. Руіс Мендісабаль, зосередившись на контексті сучасних процесів системної трансформації українського суспільства [14].

Особливості діяльності служб зі зв'язків з громадськістю в органах виконавчої і законодавчої влади та місцевого самоврядування на сучасному етапі розвитку України є предметом роботи з філології по спеціальності журналістика О. Мех.

Схожими за тематикою є наукові дослідження зв'язків з громадськістю в системі місцевих органів влади (державно-управлінський аспект) А. Серанта, у яких наведено результати вивчення форм і методів інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у контексті зв'язків з громадськістю, розкрито особливості комунікативних відносин місцевих органів влади та громадськості у разі виникнення надзвичайних ситуацій [15].

Класифікації взаємодії в електронному уряді та сервісну електронну взаємодію з громадянами, що відбувається через офіційні інтернет-представництва органів влади, дослідив А. Серенок. Посилаючись на дані соціологічних досліджень, пов'язаних із задоволенням користувачами роботою веб-сайтів органів влади, автор зазначає, що виявлено високі вимоги до наповнюваності й інтерактивності урядових інтернет-ресурсів, до найпопулярніших розділів яких відносяться бази даних законодавства та нормативних актів, аналітична й контактна інформація, публікація анонсів і новин.

Механізми формування та реалізації державної політики у мас-медійній сфері на регіональному рівні як основну складову інформаційної політики держави досліджував Н. Ільченко. Серед іншого, у своїй роботі автор узагальнив проблемні питання взаємодії владних структур і ЗМІ в аспекті відкритості інформації [7].

Окремі елементи інформаційного супроводу досліджували представники інших наук.

Із позицій соціології моделі формування зв'язків з громадськістю в органах місцевого самоврядування України проаналізував В. Водолазький.

Політологічне розуміння ролі інформації як ефективного засобу модернізації українського суспільства висвітлено в наукових дослідженнях О. Дубаса. Крім того, у політологічному контексті поняття “громадська думка” та її здатність впливати на органи влади і навпаки - здатність влади змінювати громадську думку вивчала Я. Легеза. Вона запропоновала визначення цього терміна, а також розглянула форми та функції засобів масової інформації як важелів, за допомогою яких влада може формувати та змінювати громадську думку на сучасному етапі розвитку українського суспільства [12].

Організаційно-правові засади державної інформаційної політики та її реалізації в діяльності органів внутрішніх справ України вивчала І. Арістова [1].

Комплексне дослідження впливу ЗМІ на політичні трансформації у суспільстві на підставі аналізу моделей комунікаційних процесів здійснено Хлівнюк Т.П. [18]

Інформаційне забезпечення функціонування органів державної влади з позицій державної PR-діяльності, об'єктивного інформування про діяльність державної влади були в полі зору й наукових пошуків у сфері політології А. Таірова. Автор зазначає, що інформаційне забезпечення, тобто здійснення інформаційного супроводження діяльності органів державної влади, є однією з функцій інформаційної політики. Він пропонує під інформаційною політикою розуміти певну сукупність дій, що вбирає в себе зусилля з управління, контролю й сприяння процесам розвитку інформаційних відносин в Україні [16].

Висновки. Різноманітні аспекти інформаційного супроводження діяльності органів державної влади (ОДВ) були відображені як в роботах вітчизняних науковців у сфері державного управління, так і дослідників у галузях журналістики, юриспруденції, соціології, політології, соціальних комунікацій, історії, філософії. При цьому підходи до вивчення цього аспекту діяльності влади мають міждисциплінарний характер та певні галузеві особливості. державна влада інформаційне висвітлення

Аналіз робіт вітчизняних науковців у сфері державного управління показав, що недостатньо дослідженими є такі аспекти інформаційного супроводження діяльності ОДВ, як збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск і розповсюдження інформаційної продукції для системного висвітлення діяльності ОДВ України з метою реалізації державної інформаційної політики в різних сферах життєдіяльності суспільства за часів новітньої історії державними ЗМІ. Оскільки найпотужнішими та найвпливовішими ретрансляторами та поширювачами інформації про діяльність ОДВ у більшості країн світу є урядові інформаційні агентства, тому доцільним є проведення наукових досліджень діяльності Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” як єдиного державного інформаційного агентства України. До цього часу вивчення місця вказаного ЗМІ у таких процесах не проводилися взагалі, а згадки про нього в наукових працях носять епізодичний характер.

Перспективою подальших досліджень є аналіз становлення та розвитку Українського національного інформаційного агентства “Укрінформ” та його ролі в реалізації державної інформаційної політики України.

Список використаних джерел

1. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право”/ Арістова Ірина Василівна ; Нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2002. - 39 с.

2. Буханевич А. І. Публічний контроль за діяльністю органів державної влади: теоретико-методологічний аналіз : дис. ... канд. наук з держ. упр-ня : спец. 25.00.01 “Теорія та історія державного управління” / Буханевич Андрій Іванович. - Київ, 2010. - 206 с.

3. Вуколов В. В. Принцип двоканального управління / В. В. Вуколов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Донецьк : ДРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 1 (31). - С. 130-135.

4. Дєгтяр А. О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення : монографія / А. О. Дєгтяр. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. - 224 с.

5. Джаралла А. Ю. Інформаційне висвітлення конфліктів у Перській затоці та його еволюцція (1991-2004 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд, наук із соціальних комунікацій : 27.00.04 “Теорія та історія журналістики” / Джаралла Аббас Юсеф ; Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2008. - 16 с.

6. Драгомирецька Н. М. Комунікативна діяльність в державному управлінні: теоретико-методологічний аспект : дис. ... д-ра наук з держ упр-ня : 25.00.01 / Драгомирецька Наталія Михайлівна. - Київ, 2007. - 516 c.

7. Ільченко Н. М. Механізми реалізації державної політики у сфері засобів масової інформації (регіональний рівень) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ упр-ня : спец. 25.00.02 “Механізми державного управління” / Ільченко Наталія Михайлівна ; Академія муніципального управління. - К., 2008. - 20 с.

8. Коваль Р. А. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної влади / Р. А. Коваль // Теорія та практика державного управління : зб. наук. праць. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. - № 1 (113). - С. 223-226.

9. Колосовська І. І. Імідж місцевих державних адміністрацій в Україні: теоретико-прикладні засади формування [Текст] : монографія / І. І. Колосовська ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2010. - 141 с.

10. Колосок С. В. Державне управління в контексті теорії Паблік Рилейшнз / С. В. Колосок // Актуальні проблеми політики : зб. наук. пр. - Одеса : Юридична література, 2000. - С. 117-119.

11. Лашкіна М. Г. Концептуальні засади взаємодії органів державної влади та засобів масової інформації в умовах демократизації державного управління в Україні : дис. ... канд. наук з держ. упр-ня : 25.00.01 / Марія Григорівна Лашкіна. - Київ, 2008. - 20 c.

12. Легеза Я. О. Особливості взаємодії громадської думки та влади в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 “Політична культура та ідеологія” / Легеза Яніа Олександрівна ; Нац. Пед. Ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2008. - 19 с.

13. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2013 році: Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. - К. : НІСД, 2013. - 576 с.

14. Руіс Мендісабаль Л. М. Зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр-ня : спец. 25.00.01 “Теорія та історія державного управління” / Руіс Мендісабаль Ліліана Миколаївна ; Укр.акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2001. - 19 с.

15. Серант А. Й. Зв'язки з громадськістю в системі місцевих органів влади (державно-управлінський аспект) : дис. ... канд. наук з держ. упр-ня : 25.00.01 /Серант Андрій Йосипович. - Львів, 2006. - 18 c.

16. Таіров А.І. огли. Інформаційне забезпечення функціонування органів державної влади : дис. ... канд. політ. наук : 23.00.03 / Таіров Анар Іслам огли ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ;. - Київ, 2010. - 20 c.

17. Уманський Ю. В. Інформаційне забезпечення системи державного управління : дис. ... канд. наук з держ. упр-ня : 25.00.02 / Уманський Юрій Володимирович ; Клас. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2008. - 18 c.

18. Хлівнюк Т. П. Вплив засобів масової інформації на політичний простір сучасної України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси” / Хлівнюк Тетяна Петрівна ; Одес. нац. юрид. акад. - Одеса, 2008. - 18 с.

References.

1. Aristova, I.V. (2002), “The state information policy and its realization in

activity of law-enforcement bodies of Ukraine: organizational-legal bases”, Doctor of Science in Law Thesis, The theory of management; administrative law and process; the financial right, National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine.

2. Bukhanevych, A.I. (2011), “Public control for state authorities' activity:

theoretical and methodological analyses”, Abstract of candidate of sciences from public administration dissertation, The theory and history of public administration, National Academy of Public Administration, the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

3. Vukolov, V.V. (2008), “The principle of two-channel control ”, Aktual'ni

problemy derzhavnoho upravlinnia, vol. 1, no. 31, pp. 130-135.

4. Diehtiar, A.O. (2004), Derzhavno-upravlins'ki rishennia: informatsijno

-analitychne ta orhanizatsijne zabezpechennia [State administrative decisions: information, analytical and organizational support], Mahistr, Kharkiv, Ukraine.

5. Dzharalla, A.Yu. (2009), “Informational highlighting of conflicts in the

Persian Gulf region and its development (1991-2004)”, Candidate of Science in Social communication Thesis, Theory and history of journalistic, Classic Private University, Zaporizhzhia, Ukraine.

6. Drahomyretska, N.M. (2007), “Communication activity in state

management: theoretical and methodological aspect”, Abstract of Doctor of Science in State Management dissertation, Theory and History of State Management,National Academy of State Management under President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

7. Ilchenko, N.M. (2008), “Mechanisms of realization the public policy in

the sphere of mass-media (regional level)”, Candidate of Sciences in Public Administration Thesis, Mechanisms of Public Administration, Academy of Municipal Management, Kyiv, Ukraine.

8. Koval, R.A. (2008), “State administration in information society”,

Ekonomika ta derzhava, vol. 4, pp. 81-84.

9. Kolosovska, I.I. (2010), Imidzh mistsevykh derzhavnykh administratsij v

Ukraini: teoretyko-prykladni zasady formuvannia [Image of local state administrations in Ukraine], Lviv, Ukraine.

10. Kolosok, S.V. (2000), “Relationships of state institution and public”,

Pidvyschennia efektyvnosti derzhavnoho upravlinnia: stan, perspektyvy ta svitovyj dosvid, pp. 34-41.

11. Lashkina, M.G. (2008), “Conceptual framework of cooperation of public

authorities and mass media in the conditions of democratization of public administration in Ukraine”, Abstract of Candidate in public administration dissertation, Theory and history of public administration, National Academy of Public Administration at President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

12. Legeza, Y.O. (2008), “Features of interaction of public opinion and

authority in Ukraine”, Candidate of political sciences Thesis, Political culture and ideology, The Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, Ukraine.

13. Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovysche Ukrainy v 2013 rotsi:

Schorichne Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy. - K.: NISD, 2013. - 576 s.

14. Ruiz Mendizabal, L.N. (2001), “Public relations as a communicative

aspect in public administration”, Candidate's degree in public administration Thesis, The theory and history of public administration, Ukrainian Academy of Public Administration at the cabinet of President of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

15. Serant, A.Y. (2006), Public relations in local government system (public

administrative aspect),” Candidate of Sciences in Public Administration Thesis, Theory and history of public administration, Lviv Regional Institute of Public Administration of National Academy of Public Administration under President of Ukraine, Lviv, Ukraine.

16. Tairov, A.I. (2010), “Informational support to state bodies functioning”,

Abstract of Candidate of political science dissertation, Political institutions and processes, Institute of State and Law named after V.M. Koretsky, National academy of sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

17. Umanskiy, Yu.V. (2008), “The Informative providing of the system of

state administration”, Abstract of Candidate of sciences from public administration dissertation, Mechanisms of public administration, Classic privat university, Zaporizhja, Ukraine.

18. Khlivnyk, T.P. (2008), “Influence of mass media on political space of

modern Ukraine”, Candidate of а political sciences Thesis, Political institutes and processes, The Odessa National Academy of Law, Odessa, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru