Повноваження органів охорони здоров'я у впровадженні роботи із попередження насильства в сім'ї

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я У ВПРОВАДЖЕННІ РОБОТИ ІЗ ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ'Ї

Катерина Б.Л.

Постановка проблеми. Насильство в сім'ї - грубе порушення прав людини, від якого здебільшого страждають жінки та діти. 44 % населення України зазнавали насильства в сім'ї впродовж свого життя, причому 30 % зазнавали його в дитячому віці. Жінки частіше стикали-ся з насильством в дорослому віці. За даними МВС України із заявами про вчинення насильства у родині у 2011-2014 рр. звернулося понад 500 тисяч громадян, щороку на профілактичному обліку за це право-порушення знаходиться близько 100 тисяч осіб. До центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в 2013 р. надійшло 93 000 звернень від постраждалих від насильства в сім'ї. 9 місяців 2014 р. - 93 780 звернень.

Визначення поняття насильство в сім'ї та його видів (фізичне, пси-хологічне, сексуальне, економічне) дається в Законі України «Про по-передження насильства в сім'ї» [1]. В підписаній в 2011 році, але поки не ратифікованій Україною, Конвенції Ради Європи № 210 про поперед-ження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу із цими явищами вживається інший термін - «домашнє насильство». Він є більш широким порівняно з терміном «насильство в сім'ї», оскільки розширено коло осіб, які підпадають під таке визначення [2].

Дані правоохоронних органів та громадських організацій свідчать, що у 95 % випадків постраждалими були жінки. Частина постраждалих потре-бує не лише психологічної чи правової допомоги, але й медичної підтрим-ки. Саме тому метою статті є визначення повноважень органів охорони здоров'я України у впровадженні роботи із попередження насильства в сім'ї та наданню допомоги постраждалим. В статті планується не лише проана-лізувати повноваження органів охорони здоров'я у впровадженні роботи із попередження насильства в сім'ї, нормативно-правове забезпечення відпо-відної діяльності, але й надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз діяльності різних суб'єктів попередження насильства сім'ї неодноразово знахо-дився в центрі уваги авторів та інших вчених (О. М. Бандурка, Г. В. Хріс- това, В. М. Бондаровська та інші), але саме діяльність органів охорони здоров'я не була предметом дослідження.

Виклад основного матеріалу. Перелік органів та установ, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, надається в статті 3 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» [1]. До них відносяться: спеціально уповноважений орган вико-навчої влади з питань попередження насильства в сім'ї*; відповідні під-розділи органів внутрішніх справ; органи опіки і піклування; спеціалі-зовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства, а саме: кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення, та центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.

До органів та установ, які можуть сприяти у здійснені заходів із попередження насильства в сім'ї (згідно з ч. 2 ст. 3 Закону), належать

Таким органом є Міністерство соціальної політики України та його підрозділи на місцях.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприєм-ства, установи і організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, а також окремі громадяни. Детально повноваження кожного із зазначених органів та установ прописується в окремих статтях Зако-ну України «Про попередження насильства в сім'ї».

Хоча органи та заклади охорони здоров'я не визначені Законом України «Про попередження насильства в сім'ї» серед суб'єктів, на які по-кладається здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї, вони відіграють важливу роль у наданні допомоги жертвам насильства в сім'ї, зокрема медичної. Їх загальні повноваження стосуються надання медич-ної допомоги жертвам насильства в сім'ї, а їх спеціальні повноваження щодо осіб, які опинились у складних життєвих обставинах, в т. ч. жертв насильства в сім'ї, в більшості стосуються забезпечення інтересів дітей.

Наслідки насильства в сім'ї впливають на фізичне та психологічне здоров'я людини. Характерними наслідками насильства є феномен на-бутої безпорадності, симптоми посттравматичного стресового розладу, агресивно-депресивні прояви, стійка особистісна іммобілізація, схиль-ність до деструктивної та аутодеструктивної поведінки тощо. Зазначені явища виявляють себе в процесі соціальної взаємодії і можуть бути ви-значені при оцінюванні стану постраждалих в ході втручання.

Жертви насильства в сім'ї мають різні специфічні потреби, серед яких: потреба у захисті, в спілкуванні та приналежності до соціальної групи; потреба в любові та прийнятті, у самоповазі та впевненості в собі; потреба у матеріальному забезпеченні, у працевлаштуванні для забезпечення проживання окремо від кривдника; потреба в емоційній підтримці, у лікуванні чи реабілітації, у самореалізації тощо [3, с. 108].

У зв'язку з цим основними послугами, яких потребують жертви насильства, є психологічні, інформаційні, соціально-медичні, соціаль-но-побутові, юридичні, соціально-економічні, а також послуги з працев-лаштування. Вони можуть бути надані через: забезпечення захисту від подальшого насильства; надання притулку для жінок і дітей, які опи-нились у загрозливій для життя та здоров'я ситуації; надання медич-ної допомоги; правову підтримка постраждалих (в т. ч. представлення інтересів у суді та державних органах і службах); психотерапевтичну та соціальна роботу з постраждалими, допомога у відновленні соціальних зв'язків; роботу з клієнткою, членами її сім'ї щодо корекції сімейних стосунків і профілактики нових випадків насильства в сім'ї; роботу з со-ціальними службами, правоохоронними органами, закладами освіти; координацію діяльності з органами охорони здоров'я щодо надання ме-дичної та медико-психологічної допомоги тим, хто зазнав насильства, та своєчасного виявлення постраждалих тощо.

Повноваження органів та закладів охорони здоров'я у контексті надання допомоги жертвам насильства в сім'ї прописані в низці під- законних нормативних документів: наказі МВС та МОЗ № 307/ 105 від 10.05.1993 р. «Про порядок обліку випадків звернення до медичних установ і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян із тілесними ушкодженнями кримінального характеру» [4]; п. 5 Порядок взаємодії суб'єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у склад-них життєвих обставинах [5]; п. 3.5 Порядку розгляду звернень та по-відомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення та інших [6]. До таких повноважень належать:

негайне інформування органів внутрішніх справ про всі випадки звернення за медичною допомогою осіб з вогнепальними, ножови-ми пораненнями та іншими тілесними ушкодженнями, якщо є під-стави вважати, що вони отримані внаслідок правопорушень, та фік-сування таких звернень у спеціальному журналі медичної установи;

інформування центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та мо-лоді про виявлення сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

надання медичної та медично-консультативної допомоги та забез-печення за направленням центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді консультування медпрацівниками в закладах охорони здоров'я сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

забезпечення санаторного лікування дітей із сімей, які опини-лися у складних життєвих обставинах, у санаторних закладах системи охорони здоров'я за наявності медичних показань для санаторно-курортного лікування;

залучення при потребі до інспектування сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах;

інформування центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та моло-ді про сім'ї, батьків або осіб, які їх замінюють, мають тривалу хво-робу, що перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, або порушують права й обмежують законні інтереси дитини, ухиляються або не виконують батьківські обов'язки у зв'язку зі зловживанням алкоголем, уживанням наркотичних засобів, пси-хотропних речовин;

цілодобове здійснення прийому дітей, які зазнали жорстокого поводження, та надавати їм потрібну медичну допомогу;

звернення уваги при обстеженні дитини на ушкодження, що могли виникнути внаслідок жорстокого поводження з дитиною, та інформування про це дільничного педіатра, орган внутрішніх справ та відповідну службу у справах дітей;

- у разі виявлення або надходження звернень чи повідомлень з приводу жорстокого поводження проведення медико-соціаль- ної реабілітацію дітей, які зазнали жорстокого поводження.

Діяльність центрів медико-соціальної реабілітації жертв насиль-ства в сім'ї спрямована на надання допомоги постраждалим від насиль-ства. Такі центри створюються відповідно до законодавства, що регла-ментує створення закладів охорони здоров'я.

Центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї в основному створюються та функціонують у системі діючих закладів охорони здоров'я. Здійснене в 2012 році Міжнародним жіночим правоза- хисним центром «Ла Страда - Україна» дослідження «Де і яку допомогу можуть отримати постраждалі від насильства в сім'ї», виявило, що в Укра-їні на той час існувало лише два центри медико-соціальної реабілітації [7]. Кількість спеціалізованих центрів, які надають допомогу жертвам насиль-ства в сім'ї, є занадто малою для багатомільйонної України та не здатна задовольнити потреб всіх осіб, які постраждали від насильства в сім'ї.

В центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї поміщаються жертви насильства в сім'ї (з їхньої згоди або на їхнє про-хання) на підставі рішення медичної комісії центру. Щодо неповнолітніх членів сім'ї необхідна згода одного з батьків, усиновителів, опікуна чи піклувальника, якщо вони не зазнали насильства від одного з них, або органу опіки і піклування.

Нормативно-правове забезпечення центрів медико-соціальної ре-абілітації осіб, постраждалих від насильства в сім'ї, складається з таких документів: ст. 8 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», наказ Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження за-ходів щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілі-тації жертв насильства в сім'ї» від 23.01.2004 р. № 38.

Повноваження працівників центрів медико-соціальної реабілітації в контексті надання допомоги жертвам насильства в сім'ї такі: надають жертвам насильства в сім'ї первинну медико-санітарну і психологічну допомогу, окремі види психіатричної допомоги на підставах та в по-рядку, передбачених Законом України «Про психіатричну допомогу», іншими законами; за необхідності направляють жертв насильства в сім'ї для відповідного подальшого лікування; організовують надання юридичних консультацій жертвам насильства в сім'ї; повідомляють про вчинене насильство в сім'ї службу дільничних інспекторів міліції чи кримінальну міліцію у справах дітей.

Оскільки насильницькі дії в сім'ї спричиняють шкоду здоров'ю лю-дини, положення Основ законодавства України про охорону здоров'я [8] також належать до нормативно-правових актів, що регулюють питання надання медичної допомоги жертвам насильства в сім'ї.

Основи законодавства визначають правові, організаційні, еконо-мічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспіль-ні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних духовних сил, високої працездатності і довголітнього актив-ного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості. насильство сім'я соціальний реабілітація

Стаття 11 Основ законодавства встановлює, що право на медичне об-слуговування на рівні із громадянами України мають іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Ст. 33, окрім іншого, встановлено, що медична допомога за вида-ми поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третин-ну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію. Ст. 35 ви-значає екстрену медичну допомогу як медичну допомогу, що передбачає здійснення низки організаційних, діагностичних та лікувальних заходів з надання своєчасної медичної допомоги пацієнтам та постраждалим осо-бам, які перебувають у невідкладному стані. Правові, організаційні та інші засади надання екстреної медичної допомоги визначаються законом.

Висновки

Для вдо-сконалення надання медичної допомоги постраждалим від насильства в сім'ї необхідно здійснити такі кроки щодо вдосконалення норматив-но-правового забезпечення цієї важливої сфери державної політики:

Ратифікувати Конвенцію Ради Європи з попередження домашнього насильства та насильства над жінками та боротьбу із цими явищами.

Привести у відповідність до положень цього міжнародного доку-менти положення національного законодавства України.

До переліку суб'єктів, які здійснюють роботи з попередження на-сильства в сім'ї, внести органи охорони здоров'я.

Розробити та прийняти новий закон «Про попередження домаш-нього насильства» у відповідності до Конвенції Ради Європи з по-передження домашнього насильства та насильства над жінками та боротьбу із цими явищами.

Список використаних джерел

1. Стандарти надання соціальних послуг особам, які постраждали від насильства в сім'ї: міжнародний досвід та рекомендації для Укра-їни / наук. ред. О. Кочемировська ; заг. ред. С. Павлиш. - К. : Запо-ріжжя: Друкарський світ, 2011. - 228 с.

2. Де і як можуть отримати допомогу постраждалі від насильства в сім'ї. За результатами моніторингу. - К. : Україна, 2013.

Анотація

В статті аналізуються повноваження органів охоро-ни здоров'я у впровадженні роботи із попередження насильства в сім'ї, нормативно-правове забезпечення відповідної діяльності та розглядаються перспективи його вдосконалення.

Ключові слова: насильство в сім'ї, домашнє насильство, центр медико- соціальноїреабілітації, органи охорони здоров'я.

В статье анализируются полномочия органов охраны здоровья в реализации деятельности по предупреждению насилия в семье, норма-тивно-правовое обеспечение такой работы, а также рассматриваются перспективы его усовершенствования.

Ключевые слова: насилие в семье, домашнее насилие, центр меди-ко-социальной реабилитации, органы охраны здоровья.

Domestic violence is a gross violation of human rights, which mostly affects women and children. 44% of Ukrainian population experienced domestic vio-lence in their lives. The definition of violence in the family and its kinds (physical, psychological, sexual, economic) is provided in the Law of Ukraine "On Preven-tion of Domestic Violence”. There is another term - "domestic violence”, which is used in the Council of Europe Convention # 210 on the prevention of violence against women and domestic violence and combating these phenomena. This Convention has been signed but not yet ratified by Ukraine. The term "domestic violence” is wider compared with the term "violence in the family” because the range of persons who fall under this definition is expanded.

The list of agencies and institutions entrusted with the implementation of measures to prevent violence in the family is provided in the Art. 3 of the Law of Ukraine "On prevention of the violence in the family”. This list includes spe-cially authorized executive body on prevention of the violence in the family; relevant departments of internal affairs agencies; the guardianship and cus-tody agencies; specialized institutions for persons who committed domestic violence and victims of such violence - namely, crisis centers for family mem-bers, where domestic violence has been committed or there is a real danger of its commission and centers of medical and social rehabilitation of victims of domestic violence.

The agencies and institutions that can assist in implementation of meas-ures to prevent domestic violence (according to c. 2 of the Art. 3 of the Law) are the executive authorities, local governments, enterprises, institutions and organizations irrespective of ownership, association of citizens and individuals. Details of powers are prescribed in some Articles of the Law of Ukraine "On prevention of domestic violence”. Agencies and health care institutions are not defined among such subjects, but they play an important role in assisting victims of domestic violence, including medical. Their general powers concern the provision of medical assistance to victims of domestic violence, and special powers mostly concern in guaranteeing the interests of children. Corresponding powers of health care authorities in the implementation the work on preventing domestic violence, regulatory guaranteeing of relevant activities are analyzed in the article; perspectives of their improvement are considered. Thus, the pow-ers include: to inform immediately the internal affairs agencies about all cases of seeking medical assistance by people with gunshot, stab wounds and other bodily injuries, if there is a reason to believe that they are received as a result of the offences and to register them in a special journal of a medical institution; to inform centers of social services for families, children and youth about families having difficulties; according to the specifics of work of the centers of social services for families, children and youth to provide medical, medical and consul-tative assistance; to provide consultations by medical personnel of health care authorities to the families having difficulties, etc.

As soon as violence in the family causes harm to human health, the Provi-sions of the Fundamentals of Ukrainian legislation on human health care also belong to legal acts regulating the issues of providing medical assistance to the victims of domestic violence. They define the legal, organizational, economic and social principles of health care in Ukraine regulate social relations in this area to ensure the harmonious development of the physical spiritual strength, high efficiency and long and active life of citizens, eliminating factors that ad-versely affect their health, preventing and reducing morbidity, disability and mortality, improving the heredity.

To improve medical assistance to the victims of domestic violence we should take the following steps towards improving regulatory base of this im-portant area of public policy the authors offer: to ratify the Council of Europe Convention on preventing domestic violence and violence against women and combating these phenomena; to bring into line national legislation of Ukraine with the provisions of this international document; to enlarge a list of subjects carrying out the work on the prevention of domestic violence with health care authorities; to elaborate and adopt a new Law "On prevention of domestic violence" under the the Council of Europe Convention on preventing domestic violence and violence against women and combating these phenomena.

Key words: violence in the family, domestic violence, center of medical and social rehabilitation, health care authorities.

Размещено на Allbest.ru