Особливості предмета злочинного безгосподарського використання земель
Аналіз сутності землі як екологічної, соціальної та економічної категорії. Підходи до визначення предмета злочину, кримінально-правове значення предмета злочину. Результати впливу злочинної антропогенної діяльності на поверхневий родючий шар ґрунту.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.11.2017 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Особливості предмета злочинного безгосподарського використання земель
Н.Ю. Цвіркун
кандидат юридичних наук (Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків)
Статтю присвячено актуальній проблемі визначення предмета безгосподарського використання земель. У ній розглянуто наукові підходи до визначення предмета злочину, а також розкрито кримінально-правове значення предмета злочину. Детально проаналізовано сутність землі як екологічної, соціальної та економічної категорії. Визначено, що предметом злочинного безгосподарського використання земель слід вважати ґрунтовий покрив земель сільськогосподарського призначення. Це обумовлюється тим, що в результаті антропогенної діяльності страждає саме поверхневий родючий шар ґрунту.
Ключові слова: предмет злочину, безгосподарське використання земель, землі сільськогосподарського призначення, ґрунтовий покрив земель, родючість ґрунтів
Статья посвящена актуальной проблеме определения предмета бесхозяйственного использования земель. В ней рассмотрены научные подходы к определению предмета преступления, а также раскрыто уголовно-правовое значение предмета преступления. Детально проанализирована сущность земли как экологической, социальной и экономической категории. Определено, что предметом преступного бесхозяй- ственного использования земель следует считать почвенный покров земель сельскохозяйственного назначения. Это обуславливается тем, что в результате антропогенной деятельности страдает именно поверхностный плодородный слой почвы.
Ключевые слова: предмет преступления, бесхозяйственное использование земель, земли сельскохозяйственного назначения, почвенный покров земель, плодородие почв.
Problem's setting. Careless use of lands belongs to the category of crimes that are called "substantive" in criminal law science because the norm is designed in a manner that there is a clear statement on its subject. On the other hand, establishment of the subject of crimes against the environment has a number of specific features and in this regard is quite a challenge not only in practical but also in theoretical terms. The proof of this is the fact that nowadays there is a wide range of opinions in the criminal and legal doctrine on the subject's content of this crime category and in general its features.
Analysis of recent studies. The problem of crime's subject is considered one of the most difficult in the theory of criminal law. M.I. Korzhanskyi, S.D. Kravtsov, V.Ya. Tatsii, M.P. Bikmurzin, Ye.V. Lashchuk and others worked over its development at various times. Regarding to the crime's subject against the environment, these studies are reflected in scientific papers of E.M. Zhevlakov, S.B. Havrysh, VK. Matviichuk. Concerning the crime's subject under the Art. 254 of the Criminal Code of Ukraine, we should note that its scientific development has been generally neglected. This issue was covered only partially in the academic literature, scientific and commentator sources and some monographic publications devoted to the characteristics of crimes against the environment, which leads in this context to the need for prior recourse to the general provisions of the doctrine about the xrime's subject.
Traditional for the criminal law science is definition of the crime's object as any things of the material world, with character properties, where the law on criminal liability relates to the availability of a person's actions of a certain type of a crime.
So, the modern realities and scientific debates on this issue have led to alternative directions of scientific research in the sphere of the crime's object, which consisted in an effort to replace to some extent the term "things", to step aside from a real feature of the crime's object and to define it as a different sort of material and non-material assets, to expand the scope of the concept of the crime's object by the inclusion of the phenomena of the material world of the non-material character.
Objective of the research. Review of the concept and features of the crime's object under the Art. 254 of the Criminal Code of Ukraine, is due not only by theoretical findings of the most appropriate model of cognition of the crime's object, but is also oriented on solving practical tasks of criminal and legal classification, primarily delimitation according to the feature of the crime's object of this corpus delicti from related ones and criminal act from noncriminal one
The main part. The Art. 254 of the Criminal Code of Ukraine determines careless use of lands as a socially dangerous act that results in a long decline or loss of fertility, exclusion of lands from agricultural production, washout of humus soil, soil structure infringement. The earth suffering from the careless use of lands represents one of the most important objects of the environment. It is endowed with certain specific functions: natural (space, topography, soils, vegetation, forests, minerals, water, etc.), social and economic (spatial basis for any of the activities, value, prestige, etc.) and productive (subject and tools of work, mean of production, etc.), etc. In relationship with a man the land stands in a complex of environmental, social, economic and political factors. Due to this the nature of land is stated as ecological (one of the major components of the biosphere), social (like the place and conditions of human existence) and economic (as an object of management and property right) categories, which are interdependent and interrelated.
Conclusions. The subject of criminal careless use of lands should be considered the soil of agricultural land. This is due to the fact that it is the fertile soil surface suffering as a result of criminal anthropogenic activity, which is the most important part of agricultural land because of its beneficial properties.
Key words: crime subject, careless use of lands, agricultural lands, soil lands, soil fertility.
Розгляд поняття та ознак предмета злочину, передбаченого ст. 254 КК України, зумовлений не лише теоретичними пошуками найопти- мальнішої моделі пізнання предмета злочину, але орієнтований і на вирішення практичних завдань кримінально-правової кваліфікації, у першу чергу - відмежування за ознакоюпредмета злочину даного складу злочину від суміжних складів злочину, а також злочинного діяння від незлочинного.
Безгосподарське використання земель належить до тієї категорії злочинів, які у науці кримінального права прийнято називати «предметними», адже норма сконструйована таким чином, що в ній прямо вказано на його предмет. Але з іншого боку, встановлення предмета злочинів проти навколишнього природного середовища має низку специфічних особливостей і у зв'язку з цим залишається достатньо складним завданням не лише у практичній, а й у теоретичній площині. Підтвердженням цього є те, що сьогодні у кримінально-правовій доктрині наявний широкий діапазон думок стосовно змісту предмета злочинів цієї категорії та взагалі його ознак.
Проблема предмета злочину вважається однією з найскладніших у теорії кримінального права. Над її розробкою працювали М. Й. Кор- жанський, С. Д. Кравцов, В. Я Тацій, М. П. Бікмурзін, Є. В. Лащук та ін. Що стосується безпосередньо предмета злочинів проти довкілля, то його дослідження відображено в наукових працях Е. М. Жевлакова, С. Б. Гавриша, В. К. Матвійчука. Стосовно предмета злочину, передбаченого ст. 254 КК України, слід констатувати, що його науковій розробці взагалі не приділялося належної уваги. Це питання лише частково висвітлювалося в навчальній літературі, джерелах науково-коментаторського характеру та окремих монографічних виданнях, присвячених характеристиці злочинів проти навколишнього природного середовища, що і зумовлює у даному контексті необхідність попереднього звернення до загальних положень вчення про предмет злочину.
Традиційним для науки кримінального права є визначення предмета злочину як будь-яких речей матеріального світу, з характерними властивостями яких закон про кримінальну відповідальність пов'язує наявність у діях особи відповідної ознаки певного виду злочину [1, с. 100]. Проте останнім часом стосовно такого визначення предмета злочину дедалі частіше висловлюються зауваження, що воно не відповідає сучасним реаліям життя. Це призвело до появи альтернативних напрямів наукових пошуків у питанні предмета злочину, які можна об'єднати у три групи [2]. Першу групу науковців об'єднує прагнення замінити дещо застарілий термін «речі» на інший, наприклад, «матеріальний субстрат» [3, с. 84] або «предмет матеріального світу» [4, с. 73]; другий напрям ґрунтується на спробі взагалі відійти від речової ознаки предмета злочину і визначати його як різного роду матеріальні і нематеріальні блага [5, с. 53] чи матеріальні цінності [6, с. 8]; представники третього напряму пропонують розширити обсяг поняття предмета злочину за рахунок включення до нього явищ матеріального світу не- речового характеру - інформації [7, с. 60], інтелектуальних цінностей [8, c. 117] тощо. Усі наведені напрямки є виправданими, доцільними та заслуговують на увагу, але останній підхід є досить цікавим з огляду на те, що він свідчить про прагнення його прихильників відійти від суто речового підходу у визначенні предмета злочину, але не шляхом відмови від нього, а доповнення іншими реально існуючими явищами об'єктивного світу [2].
Ст. 254 КК України визначає безгосподарське використання земель як суспільно небезпечне діяння, що призводить до тривалого зниження або втрати родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту. Постає питання: що слід визнавати предметом даного злочину - землі взагалі чи ґрунтовий покрив, або і те, й інше одночасно?
Категорія «земля» має широке трактування: вона може розглядатися як категорія природнича, соціально-економічна, соціологічна, сакральна, міфологічно-релігійна, географічна, політична та правова [9]. За визначенням Закону України «Про охорону земель», земля - це поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею [10]. Термін «земля» звичайно прийнято розглядати в двох аспектах. У широкому розумінні Земля - це планета з її усіма природними компонентами та характеристиками, середовище проживання людини і суспільства. У вузькому розумінні - це земна поверхня, частина земної поверхні, що розташована над надрами і називається ґрунтовим шаром, у межах території, на яку поширюється суверенітет держави [11, с. 7].
З точки зору земельних відносин, земля являє собою один із найважливіших об'єктів навколишнього природного середовища. Вона наділена певними специфічними функціями: природними (простір, рельєф, ґрунти, рослинність, ліс, надра, води та ін.), соціально-економічними (просторовий базис для будь-якого з видів діяльності, цінність, престижність та ін.) і виробничими (предмет та знаряддя праці, засіб виробництва та ін.) тощо. Можна констатувати, що земля представляє собою комплекс екологічних, соціальних, економічних, господарських і політичних факторів. Саме цим обумовлено характер землі як екологічної (одна з найважливіших складових біосфери), соціальної (як місце та умова життя людини) та економічної (як об'єкт господарювання та права власності) категорій, що між собою є взаємозалежними та взаємопов'язаними.
Як екологічна категорія земля визнається самостійним природним об'єктом, що входить до структури єдиної цілісної екологічної системи та є невід'ємним його елементом. Вважається, що земля є цінним і незамінним природним ресурсом, адже сприяє формуванню складних природних утворень, а також є основою для нормального функціонування довкілля, розвитку всього людського суспільства в цілому. Її природне походження та функціонування відбувається за об'єктивними законами природи, які не можуть змінюватися лише за бажанням людини.
Характеризуючи землю як екологічну категорію, на перший план необхідно висувати чинники, які стосуються якісного стану цього об'єкта природи, головними серед яких вважаються ґрунтоутворюючі фактори та родючість ґрунту. Саме родючість ґрунтів зумовлює рівень і якість продуктивності сільськогосподарських угідь, їх господарську значимість і вартість. Тому важливе значення якісний стан ґрунтового покриву земель має не тільки для екологічної сфери, а й для економічної сфери суспільного життя. Йдеться про використання різноманітних властивостей землі в господарській діяльності людини. Земельна ділянка, позбавлена родючого покриву, може функціонувати лише як територіальний базис. Ґрунт, відділений від землі, вже не виступає як засіб виробництва.
Наявність на земельній ділянці ґрунту, що характеризується родючістю (чорноземів), робить його придатним для використання як головного засобу виробництва в сільському господарстві, загальною умовою людської праці, елементом ринкових відносин. До речі, за даними науковців, близько 25 % чорноземів земної кулі розміщені в нашій державі [12, c. 439]. Отже, земля як екологічна категорія характеризується незамінними корисними властивостями, що використовуються людьми у різних сферах життєдіяльності. Якісний стан земель вважається ще й умовою соціального прогресу та добробуту людини.
Як соціальна категорія земля визначає спосіб життя людей, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, членів їх сімей, пенсіонерів, які проживають у сільській місцевості. Для селянського способу життя характерним є поєднання природного, господарського та соціального [13, с. 54-55]. Україна за своїм виробничим потенціалом є аграрною країною, в якій основним і визначальним багатством, просторовим та операційним базисом розвитку галузей сільського господарства, головним засобом виробництва та найважливішою складова частина ресурсної бази землеробства є земля [14, с. 10]. Будучи основним засобом виробництва у сільському господарстві, земля для селянина - це не просто вид діяльності або засіб отримання доходу, це спосіб життя, що об'єднує людський світ і природу, духовну і матеріальну сферу.
Як економічна категорія земля, виконуючи функції основного засобу виробництва у сільському господарстві та загального засобу праці, може виступати як об'єкт господарювання та об'єкт власності. Розглядаючи землю як об'єкт господарювання, варто зазначити, що, відповідно до ст. 19 ЗК України, усі землі в межах території України за основним цільовим призначенням та споживчою властивістю поділяються на дев'ять самостійних категорій. Серед усіх категорій земельного фонду України провідне місце посідають землі сільськогосподарського призначення. Оскільки Україна є аграрною країною, то раціональне використання та належна охорона цієї категорії земель є підґрунтям для розвитку економіки України. Використання саме земель сільськогосподарського призначення пов'язане із забезпеченням сільськогосподарськими продуктами харчування населення країни, сировиною для промисловості, кормами для тваринництва тощо. З огляду на це, зазначені землі виступають основою економічної безпеки країни. Завдяки родючому ґрунтовому покриву землі сільськогосподарського призначення є основним засобом виробництва в сільському господарстві. Саме родючість ґрунтів зумовлює рівень і якість продуктивності сільськогосподарських угідь, їх господарську значимість і вартість.
Однією з основних унікальних природних ознак землі є її нерухомість, що обумовлюється можливістю її участі в цивільному товарообігу [15]. Погіршуючи якісні властивості земель, винний тим самим знижує її цінність. Від якісного стану землі залежить не тільки її ціна, а й майбутні прибутки власника земельної ділянки чи землекористувача. Якщо вони будуть втрачені, скажімо, в результаті виснаження земель або ерозії ґрунтів, то певні земельні ділянки втратять і економічну цінність як нерухомість, і привабливість як об'єкти юридичних прав. Охорона корисних властивостей земель заходами кримінально-правового впливу за для можливості їх якісного використання у сільськогосподарському виробництві виступає одним із чинників, що підвищує вартість землі на ринку земельної нерухомості. земля антропогенний ґрунт безгосподарський
Деякі автори науково-практичних коментарів, даючи коментар до ст. 254 КК України, проводять аналогію стосовно предмета даного злочину з предметом злочину ст. 239 КК України і визнають ним, наприклад, верхній шар земної поверхні у межах зони аерації, під якою слід розуміти верхню товщу земної кори між її поверхнею і дзеркалом ґрунтових вод [16, с. 751], або землю у вузькому розумінні цього значення - як поверхневий ґрунтовий шар, який виконує екологічні (взаємозв'язок живої та неживої природи), економічні (як засіб виробництва в промисловості, сільському, лісовому господарстві, як просторовий базис), культурні-оздоровчі, рекреаційні та інші функції [17, с. 642]. Вбачається недоцільним порівнювати два, хоч і суміжні, склади злочину, але різні за об'єктивними та суб'єктивними ознаками, тим паче, що безгосподарське використання земель посягає не на усі категорії земель, а лише на родючі землі сільськогосподарського призначення. Інші науковці визнають предметом безгосподарського використання земель землі будь- якого призначення в межах території України та ґрунти [18, c. 46], з чим не можна погодитися. Наприклад, В. К. Матвійчук предметом безгосподарського використання земель визначив і землі сільськогосподарського обороту, і гумусний шар цих земель, і структуру ґрунту [19, c. 187]. На нашу думку, автор правильно визначив явища та властивості, які зазнають шкідливого впливу внаслідок цього діяння, але доцільніше об'єднати усі вищевказані поняття в одне - ґрунтовий покрив земель сільськогосподарського призначення.
Згідно з Законом України «Про охорону земель», землею визнається поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею, а ґрунтом - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості. Тобто земля та ґрунт в контексті цього закону співвідносяться як загальне і окреме, ґрунтовий покрив земель є складовою земель [20, с. 96]. В ч. 1 ст. 168 ЗК України закріплено положення про те, що ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Ґрунти визнаються складовою частиною земель будь-якої категорії. Вони можуть бути самостійним об'єктом земельних правовідносин, пов'язаних із охороною та забезпеченням нормального якісного стану земель.
Отже, предметом злочинного безгосподарського використання земель доцільно все ж таки визнати ґрунтовий покрив земель сільськогосподарського призначення. Так, Ж. Х. Косанов відзначає, що земельна ділянка, позбавлена родючого покриву, може функціонувати лише як територіальний базис. Ґрунт, відділений від землі, на його думку, вже не виступає як засіб виробництва [21, с. 16]. З такою точкою зору важко не погодитися. Що ж стосується ґрунту, відділеного від земельної ділянки, то він перетворюється на речовину, відносини з приводу приналежності його використання регулюються цивільним законодавством. Однак будь-яка земельна ділянка навіть за відсутності ґрунтового покриву може використовуватися як територіальний базис для спорудження житла, промислових підприємств, організації відпочинку людей.
Дійсно, наявність на земельній ділянці ґрунту, що характеризується родючістю, робить його придатним для використання як головного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві. Зупинимося дещо детальніше на характеристиці змісту предмета злочину, передбаченого ст. 254 КК України, - ґрунтового покриву земель та основних його природних функціях.
Ґрунт - пухкий поверхневий шар земної кори, який утворився в умовах тривалого тісного контакту атмосфери, літосфери і біосфери під дією фізичних, хімічних і біологічних процесів. Як зазначалося вище, особливо велика роль в утворенні ґрунту різноманітних живих організмів, які сприяють розвитку основної властивості ґрунту - родючості. В ґрунті накопичується і зберігається гумус. Вчені-ґрунтознавці називають гумус коморою поживних речовин, адже багато в чому саме він визначає родючість ґрунту. Від вмісту гумусу залежать водний, повітряний та тепловий режими ґрунту, його структура, механічний склад і біологічна активність. Останніми роками невпинно зменшується запас гумусу, накопичений у ґрунті, зникають запаси чорнозему. Втрата однієї десятої відсотка гумусу в ґрунті знижує врожайність зерна на 0,5 центнера з 1 га.
Ґрунтовий покрив дуже чутливий до тривалого впливу багатьох антропогенних факторів, і саме від діяльності людини значною мірою залежить рівень родючості. Людина завдає великої шкоди землям у процесі господарської та, в тому числі, виробничої діяльності. У результаті значні площі родючих ґрунтів стають непридатними для використання. Тобто ґрунт - дуже складна і вразлива система, що формувалася протягом століть, але може бути зруйнована шляхом неправильних дій людини за лічені роки, місяці і навіть дні. Тому своєчасне виявлення фактів безгосподарського використання земель і притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності є необхідною умовою їх належної охорони.
Варто додати, що ґрунти є незамінним природним ресурсом. Науці поки що невідомі шляхи заміни природних ґрунтів штучними. Тому завданням першочергової важливості було і залишається підтримання здатності ґрунтів до самовідновлення в процесі ґрунтоутворення. Вони мають надзвичайну здатність: при правильному підході вони поліпшують свою родючість та підвищують продуктивність. Стан ґрунтового покриву сільськогосподарських ландшафтів є головним джерелом, що забезпечує сталий розвиток держави, а ґрунти - основне джерело харчових ресурсів для людства, головне багатство, від якого залежить наше життя. Отже, охорона родючості ґрунтів від безгосподарського використання, їх захист від глобальної деградації та опустелювання має стати пріоритетним завданням, розв'язання якого є обов'язковою умовою сталого і високопродуктивного розвитку не тільки сільськогосподарського виробництва, а й існування людини, збереження навколишнього природного середовища.
Отже, предметом злочинного безгосподарського використання земель слід вважати ґрунтовий покрив земель сільськогосподарського призначення. Це обумовлюється тим, що в результаті злочинної антропогенної діяльності страждає саме поверхневий родючий шар ґрунту, який завдяки своїм корисним властивостям є найбільш важливою складовою земель сільськогосподарського призначення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін [та ін] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - 4-те вид., перероб. і доп. - Х. : Право, 2010. - 456 с.
2. Нетеса Н. В. Поняття та ознаки предмета порушення правил охорони або використання надр / Н. В. Нетеса // Часопис Київського університету права. - 2010. - № 4. - С. 307-311
3. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений : закон, теория и практика / Л. Д. Гаухман. - М. : ЮрИнфоР, 2001. - 316 с.
4. Пинаев А. А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга 1. О преступлении / А. А. Пинаев. - Х. : Харьков юрид., 2001. - 289 с.
5. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления: Методологические аспекты / Г. П. Новоселов. - М. : НОРМА, 2001. - 208 с.
6. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Є. В. Лащук. - К., 2005. - 20 с.
7. Бикмурзин М. П. Предмет преступления: теоретико-правовой анализ / М. П. Бикмурзин. - М. : Юридлитинформ, 2006. - 184 с.
8. Российское уголовное право в 2 т.: Общая часть : учебник / под. ред. Л. Б. Иногамовой-Хегай, В. С. Комисарова, А. И. Рарога. - М. : ТК Вел- би, Проспект, 2006. - Т. 1. - 516 с.
9. Говоруха О. М. До проблеми концептуалізації земельних відносин / О. М. Говоруха // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. -2010. - Вип. 16. - С. 55-57.
10. Про охорону земель: закон України від 19.06.2003 № 962-VI // Офіційний вісник України. - 2003. - № 29. - Ст. 1431. - (Бібліотека офіційних видань).
11. Земельне право України : підручник / М. В. Шульга, Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман [та ін.] ; за ред. М. В. Шульги. - К. : Юрінком Інтер, 2004. - 368 с.
12. Кулинич П. Ф. Правові проблеми охорони і використання земель сільськогосподарського призначення в Україні : монографія / П. Ф. Кулинич. - К. : Логос, 2011. - 688 с.Шатохін А. М. Соціологія села / А. М. Шатохін. - К. : Науковий світ, 2000. - 271 с.
13. Економіка сільського господарства : навч. посіб. / В. К. Збарський, В. І. Мацибора, A. A. Чалий [та ін.] ; за ред. В. К. Збарського і В. І. Ма- цибори. - К. : Каравела, 2009. - 264 с.
14. Дрозд О. Ю. Земля як об'єкт земельних відносин / О. Ю. Дрозд // Адвокат (Наука і практика). - 2009. - № 1 (100). - С. 24-26.
15. Мельник М. І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. - 7-ме вид., перероб. та доп. - К. : Юридична думка, 2010. - 1288 с.
16. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш [та ін.] ; за заг. ред. В. Т. Маля- ренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. - Вид. друге, перероб. та доп. - Х. : ТОВ «Одіссей», 2004. - 1152 с.
17. Митрофанов І. І. Злочини проти довкілля: навчальний посібник / І. І. Митрофанов, А. М. Притула. - Суми : Університетська книга, 2010. - 205 с.
18. Матвійчук В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : монографія / В. К Матвійчук. - К. : Азимут Україна, 2005. - 464 с.
19. Шульга А. М. Кримінально-правова охорона земель від забруднення або псування : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Шульга Андрій Михайлович. - Х., 2004. - 207 с.
20. Косанов Ж. Х. Правовая охрана земель сельскохозяйственного назначения : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Ж. Х. Косанов. - Алма-Ата, 1983. - 24 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Структурні елементи (предмет, суб'єкти, соціальний зв'язок) суспільних відносин. Об’єкт злочину і ззовні схожі поняття. Кримінально-правове значення предмета злочинного впливу. Знаряддя, засоби здійснення злочинного діяння. Проблема потерпілого від нього.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 08.10.2016Поняття злочину, основні ознаки його складу. Аналіз ознак об’єктивної сторони складу злочину та предмета. Значення знарядь та засобів вчинення злочину при розслідуванні того чи іншого злочину. Основні відмежування знаряддя та засобу вчинення злочину.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 17.04.2012Аналіз правил щодо кваліфікації суспільно небезпечного діяння з урахуванням віку суб’єкта складу злочину. Вік як обов’язкова ознака суб’єкта складу злочину. Знайомство з кримінально-правовим значенням віку суб’єкта складу злочину при кваліфікації.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Місце злочину в системі кримінального законодавства. Характеристика об’єкта, предмета злочинного посягання. Об’єктивна сторона злочину, поняття матеріальної шкоди. Застосування кримінальної відповідальності за порушення авторського права та суміжних прав.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 12.10.2015Форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони складу злочину: умисел, необережність, змішана. Вина у кримінальному праві Франції та США. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Помилка та її кримінально-правове значення.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 29.01.2008Проблема боротьби з організованою злочинністю. Загальна характеристика кримінальної відповідальності за створення злочинної організації. Поняття та ознаки злочинної організації. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, методика його розкриття.
курсовая работа [88,7 K], добавлен 17.03.2015Визначення ознак насильства та погрози як способів вчинення злочину, а також встановлення співвідношення цих понять. Аналіз і особливості збігання погрози з насильством у вигляді впливу на потерпілого, аналіз відмінностей за наслідками такого впливу.
статья [25,4 K], добавлен 19.09.2017Законодавче визначення та ознаки суб’єкта злочину. Політична характеристика, соціальна спрямованість і суспільна небезпечність злочину. Вік кримінальної відповідальності. Поняття психологічного критерія осудності. Спеціальний суб’єкт злочину та його види.
курсовая работа [33,6 K], добавлен 19.09.2013Характеристика рецидиву по кримінальному праву. Визначення ознак та класифікацій повторення злочину. Особливості кримінально-правового регулювання питань відповідальності та призначення покарання за скоєння нового злочину після засудження за попереднє.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 03.05.2012Поняття необережності, як форми вини. Поняття та елементи складу злочину. Поняття об’єкта злочину та його структура. Об’єктивна сторона злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Класифікація необережних злочинів, особливості їх криміналізації
курсовая работа [40,4 K], добавлен 18.03.2007Поняття складу злочину у кримінальному праві, функціональне навантаження й законодавче регулювання у кримінально-правових традиціях різних країн. Порівняльно-правове пізнання складу злочину за законодавством Великобританії та Сполучених Штатів Америки.
статья [25,3 K], добавлен 17.08.2017Значення конструктивних особливостей, елементів, ознак складу злочину для їх правильної кваліфікації. Роль суб’єктивної сторони злочину в кваліфікації злочинів у сфері надання публічних послуг. Аналіз злочину незаконного збагачення службової особи.
контрольная работа [28,6 K], добавлен 13.10.2019Визначення сутності поняття закінченого і незакінченого злочину та його складових. Характеристика мети злочину, його основних ознак та складу з моменту закінчення. Готування до злочину, замах на злочин та добровільна відмова при незакінченому злочині.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 24.12.2010Зв'язок кримінального права з іншими галузями: конституційним, міжнародним, процесуальним, адміністративним. Відмінність предмета від об'єкта та знарядь і засобів скоєння злочину. Визначення незаконності дій та об'єкту злочинів в практичних ситуаціях.
контрольная работа [15,3 K], добавлен 03.05.2012Общая характеристика элементов предмета доказывания: обстоятельства, являющиеся конечной целью доказывания; доказательственные (промежуточные) и вспомогательные факты. Использование локального предмета доказывания при принятии процессуальных решений.
курсовая работа [47,6 K], добавлен 20.03.2014Проблема визначення поняття доказування в кримінальному процесі. Кримінально-процесуальне значення доказування. Загальні для всіх стадій кримінального судочинства особливості процесу доказування. Особливості предмета доказування в кримінальному процесі.
курсовая работа [88,4 K], добавлен 13.08.2008Раскрытие предмета доказывания как средства установления истины в уголовном судопроизводстве. Нормативное регулирование предмета доказывания. Характеристика обстоятельств, образующих предмет доказывания. Взаимосвязь предмета и пределов доказывания.
дипломная работа [104,7 K], добавлен 03.08.2012Поняття, функції та признаки складу злочину; їх класифікація за різними ознаками. Зміст кримінально-правової кваліфікації вчиненого діяння. Ознайомлення зі складовими елементами об'єктивної та суб'єктивної сторін складу злочину. Види необережної вини.
дипломная работа [60,0 K], добавлен 26.08.2014Залежність поняття злочину від соціально-економічних відносин, що існують в суспільстві. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину та кримінальна протиправність як формальна ознака злочину. Соціальна природа, винність і караність злочину.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 07.05.2010Кримінально-правова характеристика. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікація злочину. Киміналістична характеристика проституції. Особливості розслідування проституції, або примушування чи втягнення до заняття проституцією.
дипломная работа [129,6 K], добавлен 05.05.2007
