Способи прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди службовою особою як елемент криміналістичної характеристики

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Способи прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди службовою особою як елемент криміналістичної характеристики

Шумейко Дмитро Олександрович - здобувач наукової лабораторії з проблем досудового розслідування Національної академії внутрішніх справ України, перший заступник начальника управління - начальник СВ Шевченківського РУГУ МВС України у м. Києві

Рассмотрены основные виды способов совершения принятия предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом: способы подготовки к совершению преступления, способы получения неправомерной выгоды, способы сокрытия получения неправомерной выгоды.

Ключові слова: прийняття пропозиції, прийняття обіцянки, одержання неправомірної вигоди, способи підготовки до вчинення злочину, способи одержання та приховування неправомірної вигоди.

Постановка проблеми

При розслідуванні прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою у більшості випадків обсяг прямих доказів невеликий, відповідно, сторона обвинувачення вимушена будувати свою лінію на непрямих доказах.

У свою чергу, усі учасники хабарництва пов'язані спільною відповідальністю, у випадку викриття одного є ймовірність викриття іншого. За таких умов утворюється дуже міцна кругова порука, і тому надзвичайно складно викрити розгалужену й глибоко законспіровану групу злочинців [1, c.48].- У зв'язку зі змінами в диспозицію статті 368 КК України, розширено коло способів одержання неправомірної вигоди, при цьому способи підготовки та приховування одержання неправомірної вигоди набувають завуальованого характеру, різних форм з використанням новітніх технологій та можливостей технічних засобів, що зумовлює розмаїття матеріальних слідів.

З огляду на це, необхідність дослідження способів прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою очевидна, оскільки безпосередньо від цього залежить ефективність розслідування як на початковому етапі, так і в подальшому.

Стан дослідження

У криміналістиці спосіб вчинення злочину був предметом дослідження таких вчених-криміналістів, як О. Н. Колесніченка, С. М. Зав'ялова, Г. Г. Зуйкова, Р. С. Бєлкіна, В. М. Карагодіна, І. M. Лузгіна, В. П. Лаврова тощо. Окремих проблем дослідження способів прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою у своїх роботах торкались Я.Є. Мишков, О.В. Приходько, О.І. Ромців, О.Ю. Татаров, С.С. Чернявський, А.І. Шило та ін.

Основними завданнями статті є визначення та характеристика способів підготовки до вчинення злочину, способів одержання неправомірної вигоди, способів приховування одержання неправомірної вигоди.

Виклад основних положень

Один із найбільш значимих елементів криміналістичної характеристики, загалом як і будь-якого іншого злочину, є спосіб його вчинення. Він може виступати однією із кваліфікуючих ознак злочину та відноситься до події кримінального правопорушення, яка є однією з обставин, що підлягає доказуванню ( п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України).

Р. С. Бєлкін універсальним методом розслідування називав принцип «від способу злочину до способу розслідування» [2, с. 422]. При цьому, спосіб вчинення злочину він розуміє як систему дій злочинця з підготовки, здійснення і приховування злочину. Як елемент об'єктивного боку злочину своїми складовими (дії, засоби дій) спосіб вчинення злочину слугує засобом відображення в середовищі події злочину в цілому [2 , с. 123].

Нам імпонує подібна позиція автора щодо визначення поняття способу вчинення злочину, оскільки він характеризує її як систему взаємопов'язаних дій з метою досягнення єдиного злочинного результату. Безперечно, спосіб вчинення злочину у сфері службової діяльності характеризується окремими особливостями, які впливають на предмет доказування (обстановка, засоби та знаряддя злочину, місце вчинення злочину тощо).

До найбільш поширених способів підготовки до одержання неправомірної вигоди службовою особою відносяться наступні:

підбір особи для одержання від неї неправомірної вигоди із встановленням даних про її особистість, зв'язки, знайомства, матеріальний стан;

імітація несприятливих наслідків у випадку, якщо особа відмовляється надати неправомірну вигоду;

створення реальних умов з тим, щоб особа була вимушена погодитись надати неправомірну вигоду;

ведення переговорів з особою, яка надає неправомірну вигоду, про розмір, форму, місце передачі предмету злочину та про інші значимі умови;

підготовка алібі в разі затримання на місці вчинення злочину, включаючи боргові розписки або інші подібні документи;

узгодження місця та часу одержання неправомірної вигоди, вивчення місцевості, вибір точки попереднього спостереження, шляхів укриття на випадок затримання або можливості «скинути» чи знищити предмет неправомірної вигоди;

підготовка транспортних засобів для швидкого зникнення з грошима або цінностями;

підготовка посередників з числа колег, родичів та знайомих з інформуванням або без надання їм інформації про заплановане одержання неправомірної вигоди тощо [3, с.18]. Як приклад залучення посередників з числа колег без надання їм інформації про заплановане одержання неправомірної вигоди можна навести наступний. Особа Т., маючи намір на одержання неправомірної вигоди, попередньо погодивши розмір, для передачі направила особу, яка не є службовою та не усвідомлювала факту пособництва в одержанні неправомірної вигоди [4]. З огляду на це, особа Т. зуміла уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за ст.368 КК України.

Ми погоджуємось з А.І. Шило, який, досліджуючи підготовчі дії до одержання неправомірної вигоди, зазначив, що особа, яка одержуватиме неправомірну вигоду, може здійснювати декілька груп підготовчих дій:

інформаційні - збір даних, які стосуються елементів механізму хабарництва (особи, яка надає неправомірну вигоду - ви- гододавця, службової дії, предмета неправомірної вигоди), а також можливої активності правоохоронних органів. Зазвичай це дані про:

особу потенційного вигододавця, його зв'язки, знайомства і матеріальне становище;

можливість задоволення інтересу ви- гододавця за рахунок своєї влади або службового становища;

проведення щодо службової особи негласних заходів у межах кримінального провадження за фактом уже вчиненого одержання неправомірної вигоди або опе- ративно-розшукової діяльності за фактом підготовки до злочину, для чого підключають знайомства серед працівників відповідних правоохоронних органів (прокуратура, МВС та ін.);

організаційні - спрямовані на упорядкування процесу передачі неправомірної вигоди:

ведення переговорів з особою, яка пропонує, обіцяє або погодилася дати неправомірну вигоду, про його розмір, форму, місце й час одержання, а також про інші необхідні моменти;

підготовка місця й часу одержання неправомірної вигоди, вивчення навколишньої місцевості, вибір точки попереднього спостереження;

підготовка посередників серед колег, родичів і знайомих з інформуванням або без інформації про неправомірну вигоду;

підготовка до виконання або невиконання службової дії;

вимагання - дії (бездіяльність), спрямовані на примушування надати неправомірну вигоду:

активне - пряма вимога, погрози або виконання дій з використанням влади чи службового становища, які демонструють можливі шкідливі наслідки у разі відмови надати неправомірну вигоду;

пасивне - бездіяльність по службі, яка може призвести до шкідливих наслідків у разі відмови надати неправомірну вигоду;

приховування - дії, спрямовані на досягнення неможливості притягнення до відповідальності за одержання неправомірної вигоди у разі його виявлення:

підготовка алібі на випадок затримання на місці злочину, що включає заготовлення документів, які маскують передачу неправомірної вигоди (боргові розписки, договори, квитанції про прийняття благодійної допомоги тощо) або свідчать про бажання повідомити правоохоронні органи (заява про пропозицію неправомірної вигоди);

підготовка шляхів зникнення та переховування у випадку затримання (з використанням транспортного засобу особистого або громадського, місця передачі з іншим виходом);

продумування швидких способів викинути або знищити предмет неправомірної вигоди (відкриття вікна, наявність у місці передачі відкритого полум'я (камін, багаття, газова плита тощо) [1 , с. 81-84].

Слушно з даного приводу зазначає Я.Є.Мишков: «Хабарництво як злочин відрізняється високою латентністю, що ускладнює розкриття та розслідування таких злочинних дій. Воно завжди оточене таємницею, тому що в хабарництві бере участь, як правило, дві особи - вигодоодержувач і вигододавець, які однаково заінтересовані в приховуванні вчиненого. Тому проявами вчиненого злочину можуть бути факти й обставини, що свідчать про явну невідповідність тих чи інших домагань особи й отриманих вигод. Такі обставини завжди викликають підозри і зазвичай досить обґрунтовані» [5, с. 17]. Наприклад, вступ до ВНЗ особи, яка за рівнем знань значно поступається іншим вступникам, тощо.

У свою чергу, способи одержання неправомірної вигоди є достатньо замаскованими та технологічними. Загалом їх можна поділити на такі різновиди:

з попередньою підготовкою або без попередньої підготовки;

з учиненням інших злочинів (розкрадання, фальсифікація доказів, незаконного затримання та ін.) або без цього;

шляхом одержання грошей та інших матеріальних цінностей, оцінюваних у вартісному вигляді, або ж лише шляхом прийняття пропозиції чи обіцянки на їх отримання; злочин неправомірний вигода

з використанням владних службових повноважень або ж опосередкованого сприяння унаслідок свого службового становища та впливу на прийняття рішень іншими службовими особами;

за допомогою посередників або без такої допомоги;

з вимаганням та без вимагання;

за попередньою змовою на одержання у певній формі одного предмету неправомірної вигоди від конкретної особи або систематичне одержання неправомірної вигоди у різних формах протягом певного періоду від невизначеного або ж певного кола осіб;

з виконанням службовою особою законних дій (бездіяльності) або незаконних дій (бездіяльності) [3, с. 18-19].

Як приклад, за одержання неправомірної вигоди, поєднаного з його вимаганням, вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці засуджено особу Р., яка, працюючи заступником начальника Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ, за виконання дій з використанням його службового становища в інтересах особи М., а саме закриття виконавчих проваджень та прийняття рішення щодо зняття арешту з автомобіля, перебуваючи у службовому кабінеті вимагав та одержав від особи М. неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 300 доларів США [6].

Передача предметів неправомірної вигоди може мати безпосередній та опосередкований характер. У першому випадку передача грошей, коштовних предметів, документів походить із «рук у руки», шляхом обміну портфелями, згортками тощо. Опосередкована передача здійснюється через умовне місце, схованку або із цією метою може бути використаний посередник [7, с. 69].

У вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2013 р. встановлено, що до фізичної особи-підприємця звернулася службова особа з проханням посприяти йому в отриманні неправомірної вигоди від фізичної особи - підприємця Р. (за приховування наявних порушень правил протипожежної безпеки) шляхом надання йому рахунку нібито на закупівлю будівельних матеріалів на суму 25 тис. грн. з метою створення видимості цивільно-правових відносин між суб'єктами підприємницької діяльності [8].

Просте посередництво полягає в передачі предмета неправомірної вигоди й наданні переваг, що вимагаються, вигодоодержува- чу з використанням одного посередника. Складне посередництво виражається або в поділі функцій між посередниками, або в збільшенні їх кількості в ланцюзі, що пов'язує вигододавця й вигодоодержувача [1, с. 85]. Так, особа, яка є службовою і займає відповідальне становище, вступила у злочинну змову з адвокатом з метою одержання неправомірної від іншої особи за по- становлення виправдувального вироку у кримінальному провадженні. Отримавши кошти в сумі 30000 гривень, адвокат частину коштів залишив собі (4 000 грн.), а іншу передав вигодоодержувачу[9].

Одним із способів завуальованого надання неправомірної вигоди є використання можливостей електронних переказів. Для цього використовуються платіжні системи типу PayPal, ProPay, WesternUnion, MoneyGram та інші, які приваблюють до себе відносною легкістю розрахунків та можливістю швидкого банківського переведення грошових коштів.

Так, як приклад, з метою вирішення питання по не складанню дефектного та комерційного актів, начальник відділу постачання ВП «Автобаза» Р. за попередньою змовою з головним інженером М., звернувся до особи С. з вимогою надання грошової винагороди в загальній сумі 7 тис. грн., за нескладання необхідних актів, та надав останньому номер карткового рахунку у ПАТ КБ «Приватбанку», оформленого на його ім'я. В подальшому особа С. перерахував на вказану картку грошові кошти у вказаній сумі, які особа Р. зняв зі свого рахунку в банкома- ті, з яких дві тисячі гривень передав особі М. [10].

Важливим елементом криміналістичної характеристики виступають способи приховування одержання неправомірної вигоди. Загалом, спосіб (або способи) приховування злочинів, як сукупність прийомів, спрямованих на протидію правоохоронним органам по боротьбі зі злочинністю, є частиною злочинної дії і здійснюється в процесі вчинення злочину або після нього. Спосіб приховування злочину, як правило, пов'язаний зі способами його вчинення і певною мірою відбиває діяльність злочинця, пов'язану з учиненням злочину [5, с.20-21].

Спосіб приховування багато в чому залежить не тільки від галузі, у якій учиняється злочин, характером діяльності злочинця, а й його особистісними якостями - умінням знайти способи маскування, фальсифікації, інсценування, поширення помилкових відомостей з метою приховування злочинної діяльності, пов'язаної з хабарництвом [5 , с. 21].

Їх можна поділити на групи з певними особливостями:

«втаємничення» інформації, її джерел пасивними способами (умовчання, неповідомлення, відтягнення часу, відмова від дачі показань тощо) і активними способами (приховування знарядь злочину, предметів посягання, матеріальних цінностей, грошових коштів тощо);

знищення інформації (слідів злочинця, наслідків його дій);

маскування інформації, прийоми якого спрямовані на: викривлення уявлення про особу злочинця, спосіб його дій та інші обставини злочину (зміна зовнішнього вигляду особи, яка вчинила злочин, зміна звичайного розташування предметів тощо); фальсифікацію (підроблення) інформації, створення неправдивої інформації, що виходить від заявників (свідомо неправдива заява, донос), учасників кримінального процесу (свідомо неправдиві показання); створення фальшивих слідів, предметів, документів, їх підміна тощо; інсценування злочинів (удаване створення обстановки, яка не відповідає події, що відбулась, з метою приховати злочин і спрямувати розслідування у помилковому напрямі) [11, с. 377-378].

У зв'язку з тим, що для виявлення та припинення фактів одержання неправомірної вигоди характерне застосування негласних слідчих (розшукових) дій з поміткою предмета хабара, тобто з метою документування фактично відбувається забезпечення умов для утворення слідів, які викривають хабарників, суб'єкти хабарництва використовують також способи уникнення утворення таких слідів. Як приклад, у вироку Червоноградського міського суду Львівської області встановлено, що, отримуючи неправомірну вигоду, підсудні К. та Г. з метою уникнення утворення можливих слідів від контакту з предметом неправомірної вигоди надали вигододавцю записник, в який сказали покласти грошові кошти, а записник з отриманими коштами, положили в шухляду столу [12].

Отже, при вивченні способів приховування передачі хабара особливої уваги потребують дії з маскування інформації про факт одержання неправомірної вигоди та уникнення утворення слідів, які виникають при документуванні цих фактів (спецхімре- човин, відео-, аудіозапису).

Уникнення утворення слідів переходу предмета неправомірної вигоди із володіння вигододавця у володіння вигодоодержувача виражається у намаганні останнього у ході передачі виключити безпосередній контакт з предметом неправомірної вигоди або перевести його в інший вид матеріальних цінностей. У практичній діяльності найчастіше трапляються такі випадки:

використання при одержанні предмета неправомірної вигоди додаткових предметів з метою унеможливлення контакту безпосередньо з предметом неправомірної вигоди (паперів, газет, журналів, папок, підлеглих осіб тощо);

пересилання предмета неправомірної вигоди поштою, залишення його у місці, на яке вкаже вигодоодержувач (кишеня, шухляда, полиця, урна для сміття тощо);

оплата товарів, послуг (поповнення рахунків телефону, Інтернету тощо);

перевід у безготівковий вигляд (поповнення банківської картки або рахунка (зокрема, різних благодійних фондів );

вимагання передати неправомірну вигоду предметами, ідентифікація яких ускладнена;

поміщення вказаної суми у заздалегідь відкриту банківську скриньку;

емісія цінних паперів на ім'я близьких або довірених осіб вигодоодержувача;

використання новітніх комп'ютерних технологій (переводи між банківськими картами, з телефонного рахунка одного абонента до другого);

схема, за якої предмет неправомірної вигоди доставляється на шиномонтаж, де його запаковують в запасне колесо автомобіля вигодоодержувача або іншої особи, після чого на іншому шиномонтажі, предмет неправомірної вигоди забирає наперед узгоджена особа. За таких умов задокументувати причетність до вчинення злочину особи практично неможливо, тому в судовій практиці такі випадки не зустрічаються, проте в ході виявлення ознак злочину та проведення оперативно-розшукових заходів такі випадки непоодинокі.

На наш погляд, перелічені способи не є вичерпними. Життєвий досвід, розвиток технологій зумовлює інші, більш витончені способи маскування неправомірної вигоди з залученням посередників. Так, суддя з метою одержання неправомірної вигоди за прийняття в інтересах вигододавця дій з використанням службових повноважень, будучи у змові зі своєю дочкою, у власності якої перебуває стоматологічна клініка, скеровує вигододавців нібито для проходження огляду та лікування в стоматологічному кабінеті, при цьому вигододавець передає неправомірну вигоду як оплату за проведені стоматологом огляд та лікування зубів, яка вноситься на банківський рахунок стоматологічної клініки. Вказаний приклад свідчить, що в даному випадку має місце добре організоване маскування незаконної діяльності під видом цивільно-правової угоди, що є надзвичайно складним у доказуванні, оскільки містить всі формальні ознаки законної господарської діяльності .

Висновки

У цілому можна констатувати, що способи прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою досить різноманітні, поза як вчиняються в різних сферах діяльності посадових осіб: адміністративно-управлінській, банківській, правоохоронній діяльності, сфері виробництва та промисловості тощо. Водночас сформувати вичерпний перелік можливих способів вчинення вказаного злочинного діяння практично неможливо, по- заяк зазначені способи під впливом різноманітних чинників постійно змінюються та доповнюються раніше не відомими.

Література

Шило А. І. Методика розслідування хабарництва в контексті нового антикорупційного законодавства України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Шило Андрій Іванович/ Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. -- К., 2013. - 243 с.

Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3 т. / Р. С. Белкин. - М. : Юристъ, 1997. - Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. - 480 с.

Особливості розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою [Текст] : метод. рек. / [Чернявський С. С., Вакуленко О. Ф., Толочко О. М. та ін.]. - К. : Нац. акад.

внутр. справ, 2014. - 65 с.

Матеріали кримінальної справи №181-0003. Архів прокуратури Львівської області.

Мишков Я. Є. Методика розслідування хабарництва: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Я. Є. Мишков. - Х., 2005. - 179 с.

Вирок Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30 липня 2013 року у справі №727/5930/13-к // Електронний ресурс: Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/36670360;

Лашко Н. Н. Криминалистическая характеристика и первоначальный этап расследования взяточничества и коррупции : дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.09/ Н.Н. Лашко; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. - М., 2001. - 218 с.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 23.09.2013 р. Справа № 127/21739/13-к 1-кп/127/816/13// Електронний ресурс] : [офіц. веб-сайт]. - Режим доступу: : http://www.reyestr.court.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru