Побудова інформаційного суспільства нерозривно пов'язана з дальшою демократизацією держави, яка покликана здійснювати певні функції, тобто основні напрямки своєї діяльності, що виражають її сутність, соціальне призначення, цілі та завдання щодо управління суспільством. Вони зачіпають різні аспекти життя соціуму - як внутрішні, так і зовнішні, передбачають здійснення в тій чи іншій суспільній сфері певного державного управління.

Інформація для державного управління має відповідати критеріям актуальності, своєчасності, повноти, доступності, адекватності для ухвалення державою управлінських рішень. Обсяги та зміст потрібної інформації залежать від масштабу й важливості інформаційної політики, кількості й характеру параметрів, що управляють і регулюють в керованій системі, кількості варіантів можливого стану й поведінки об'єкта управління, величини та різноманітності внутрішніх і зовнішніх дій, кількості та якості показників, що характеризують результати роботи системи, структури системи державного управління.

З появою нових інформаційних технологій, основою яких є впровадження засобів обчислювальної техніки, зв'язку, систем телекомунікації, інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організації та громадян. Від її якості й достовірності, оперативності одержання залежать численні рішення, що приймаються на різних рівнях - від глави держави до громадянина [12].

У межах державного управління головною метою інформаційної політики повинно стати створення оптимальних умов інформатизації органів державної влади та органів місцевого самоврядування як для задоволення інформативних потреб, так і для реалізації конструктивних прав громадян, органів державної влади й місцевого самоврядування, організацій, суспільних об'єднань на основі формування та використання інформаційних ресурсів й найсучасніших інформаційних технологій. Тобто першочерговим завданням інформатизації є побудова системи інформаційно-аналітичного забезпечення (далі - ІАЗ) інформаційної політики держави, яка становить собою складну, інтегровану, багаторівневу, ієрархічно організовану систему, призначену для підтримки ефективного управління життєдіяльності держави на основі комплексів організаційно-адміністративних і економіко - математичних методів, а також сучасних інформаційних технологій. Формування ефективної та адаптованої до сучасних реалій ІАЗ системи державного управління повинно спиратися на концепцію побудови інформаційно-інтелектуального суспільства та враховувати вимоги до якості вхідної й вихідної інформації [14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Про значущість і важливість ІАЗ діяльності держави свідчить законодавство України [1-11]. У цих документах визначаються основні напрямки вдосконалення цієї діяльності, підкреслюється важливість та актуальність оперативного інформування ЗМІ та громадськості про актуальні соціально-економічні й інші проблеми в державі, а також про заходи, що вживаються для реалізації державної інформаційної політики.

Різні аспекти формування інформаційної інфраструктури та системи державного управління певною мірою розглядаються вітчизняними дослідниками, серед яких - В. Бакуменко, А. Голубицький, Н. Грицяк, А. Дєгтяр, Г. Климовицька, М. Корецький, О. Крюков, Т. Куценко, А. Никифоров, Г. Несвіт, Г. Одінцова, Я. Пущак, С. Чистов, Г. Почепцов, А. Семенченко, В. Тронь, П. Цегольник, О. Шевчук, С. Чукут та багато інших. Ними відзначено, що держава в особі своїх органів й організацій залишається найбільшим виробником і найбільшим споживачем інформації. Але при створенні ІАЗ системи державного управління основними елементами ІАЗ мають бути бази даних, системи обробки даних, які реалізують свою роботу на базі сучасних електронно-обчислювальних машин і засобів зв'язку [14].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми.

Аналізуючи інституціональне забезпечення розвитку інформаційного суспільства, а також інформатизації державного управління як одного з його основних напрямків, слід зазначити, що вже зараз гостро відчувається потреба детальної й у той же час масштабної наукової розробки теоретичних основ інформаційно-аналітичної діяльності [11; 12; 14]. У науковому сенсі ця тема розроблена недостатньо повно. Аналітика як предмет наукового знання досліджена лише частково, а дослідження минулих років не можуть бути достатньою основою для осмислення складних і багаторівневих інформаційних процесів, з якими державі доводиться сьогодні стикатися.

Перед Україною стоїть найважливіше стратегічне завдання - виробити ефективну державну інформаційну політику, засновану на потужній державній ідеології. Для цього потрібні нові структури державної служби, зокрема інформаційно-аналітичні підрозділи, які здійснюють діагностику, прогнозування та моделювання інформаційних подій і процесів різних типів і рівнів. Без знання основних методів діагностики, прогнозу та моделювання масових і спеціалізованих інформаційних подій і процесів вироблення та коригування основних принципів державної інформаційної політики є неможливим. Якість роботи цих підрозділів багато в чому визначається рівнем теоретичної підготовки їх співробітників у сфері аналітики. Інформаційна аналітика має сприяти державному політичному будівництву в Україні.

Формулювання цілей статті

Мета статті - розглянути формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення як складової інформаційної інфраструктури системи державного управління, що забезпечує єдність і взаємозв'язок процесів виробництва, пошуку, збереження, обміну, поширення й споживання інформації.

Виклад основного матеріалу. Функціонування органів ІАЗ державної влади сучасності характеризується їх роз'єднаністю, розпорошенням завдань ІАЗ серед різних інформаційно-аналітичних підрозділів. Ця проблема характерна також для процесу формування та реалізації державної інформаційної політики в Україні. Тому побудова єдиної системи ІАЗ, системи ІАЗ процесу розробки та реалізації державної інформаційної політики передбачає вдосконалення форм і методів організації інформаційно - аналітичної діяльності (рис.1).

Рис. 1. Функціональна структура системи інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ)

Слід зазначити, що основи інформаційно-аналітичної діяльності, що включають в себе два напрямки наукового дослідження (по-перше, інформаційна аналітика як система наукового знання; по-друге, інформаційна аналітика як практична сфера діяльності відносин взаємної залежності, а саме наукове (теоретичне) знання), можна порівняти з фундаментом, який без практичної сфери втрачає сенс свого існування.

У цілому можна сказати, що інформаційно-аналітична діяльність є складовою ІАЗ. Однак в цій діяльності є й своя специфіка, що визначається основним предметом аналізу - інформаційними відносинами та інформаційною діяльністю, пов'язаною з виробництвом, трансляцією і споживанням масової та спеціалізованої інформації [14]. Інформаційно - аналітична діяльність у найбільш широкому сенсі покликана аналізувати інформацію, потенційно здатну стати масовою (впливає на масову свідомість). Можна сказати, що аналіз потенційно актуальної для соціуму інформації є основною метою та сутністю такої діяльності [13].

В умовах становлення демократичного суспільства питання підвищення якості ІАЗ та ефективності управлінських рішень у системі державного управління набувають особливої актуальності. Практика формування елементів ІАЗ органів управління на базі сучасних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій стикається з низкою серйозних недоопрацювань, пов'язаних із загальною теоретичною складністю поставлених завдань, а також із недостатнім опрацюванням структур, форм, методів і механізмів управління на місцях [11].

У зв'язку з розглядом питання про співвідношення ІАЗ і діяльності державних органів влади на окрему увагу заслуговує вдосконалення методів інформаційного забезпечення процесу формування та реалізації державної інформаційної політики як механізму державного управління. Маються на увазі входи й виходи та внутрішній рух інформації в структурних підрозділах і між посадовцями органу, розподіл інформації між керівниками й виконавцями, доступ до інформації службовців різних категорій та інші моменти, пов'язані із забезпеченням управлінської діяльності.

Практика засвідчує, що на вдосконалювання державної служби як інформаційно-комунікаційної системи впливають заходи організаційного порядку, тобто слід створити й постійно вдосконалювати єдину (об'єднану) систему державних, регіональних і місцевих інформаційно-аналітичних служб [14]. Так, інформацію в управлінській діяльності державного апарату варто розглядати як певну сукупність різних повідомлень, відомостей про відповідні предмети, явища, процеси, відносини тощо. Ці відомості, будучи зібраними, систематизованими й перетвореними в придатну для використання форму, відіграють у державному управлінні виняткову роль. Усе це деякою мірою характеризує інформаційну систему державного управління як відкриту для взаємодії з іншими інформаційними системами суспільства, що є важливим чинником розвитку ІАЗ системи державного управління.

Для реалізації соціально спрямованої системи державного управління, співвіднесення її змісту зі стратегією соціально-економічного розвитку, а також визначення наукової методології її формування значущою є діяльність, спрямована на вдосконалення механізму зворотного зв'язку (комунікації) між суб'єктами та об'єктами інформаційної політики. У свою чергу застосування системного підходу до процесу формування та реалізації державної інформаційної політики дозволяє виділити основні підсистеми цього процесу із включенням окремої інформаційно-аналітичної підсистеми (рис.2).

Відзначимо, що при вдосконаленні організаційних форм органів ІАЗ доцільно прагнути до уніфікації інформаційно-аналітичної діяльності, створення в органах влади спеціальних підрозділів з єдиним форматом опису інформаційно-аналітичних підрозділів і єдиною методикою ведення інформаційно-аналітичної діяльності.

Механізм уніфікації діяльності органів ІАЗ може і повинен відбуватися в рамках створення єдиної системи ІАЗ. У той же час, виходячи з того, що організація органів ІАЗ, що займаються інформаційно-аналітичною діяльністю, визначається специфікою діяльності органів державної влади, до яких вони належать, процес уніфікації органів ІАЗ має здійснюватися з урахуванням такої специфіки [12; 14].

Рис. 2. Основні підсистеми процесу формування та реалізації державної інформаційної політики

При побудові організаційно-штатної структури органів ІАЗ і визначенні кількості зайнятих у ній фахівців слід ураховувати, по-перше, складність завдань, покладених на інформаційно-аналітичний підрозділ державного органу влади, по-друге, напрямки, специфіку діяльності державного органу влади.

Виходячи з аналізу основних форм організації суб'єктів інформаційно - аналітичної діяльності та виявлення за допомогою порівняльного аналізу позитивних і негативних сторін, доречно зробити висновок про те, що кожна з полярних організаційних форм (централізована, децентралізована) не дає абсолютної переваги. При їх використанні забезпечуються приватні переваги, що супроводжуються погіршенням певних параметрів управління. Тому найбільш ефективною формою здійснення ІАЗ у системі державного управління має бути система з підвищеними адаптаційними можливостями, основне завдання якої полягає в оперативному реагуванні на умови зовнішнього середовища. Це досягається за рахунок дещо надлишкової для суворої централізованої системи управління розвитку інформаційної інфраструктури та її приведення до мережевої форми.

Для цього пропонується поетапна побудова такої системи: перший етап - організація системи у формі мережевої багатозв'язності; другий етап - здійснення структурування системи - виділення окремих вузлів мережі і наділення їх специфічними функціями управління; третій етап - з метою оптимізації інформаційних взаємодій між виділеними вузлами встановлюються додаткові горизонтальні зв'язки.

На першому етапі система децентралізована, на другому етапі, після здійснення всіх необхідних операцій у ній починають проявлятися риси централізованої системи. Після багаторазового повторення другого і третього етапів утворюється ієрархічно впорядкована багатозв'язна структура з підвищеними адаптаційними можливостями. Прагнення до побудови ієрархічно впорядкованої багатозв'язної структури в органах ІАЗ при формуванні та реалізації інформаційної політики держави дозволить перейти на якісно новий рівень аналізу й управління інформаційних процесів і суб'єктів інформаційного простору, забезпечуючи при цьому ефективність досягнення поставлених цілей.

Система ІАЗ дозволяє здійснювати аналіз сучасного стану та тенденцій реалізації державної інформаційної політики, інформаційного простору України, проводити моніторинг якості державної інформаційної політики, досліджувати проблеми побудови інформаційного суспільства в Україні, на основі проведених аналітичних досліджень виробляти інформаційно - аналітичний матеріал для прийняття оптимальних державних управлінських рішень, які регулюють інформаційну (комунікативно-інформаційну) сферу суспільства.

Взаємозв'язок сфер регулювання, стійкість управління і, як наслідок, стійкість розвитку всієї держави передбачають насамперед формування та реалізацію якісної державної регіональної інформаційної політики. Вирішення цього завдання вимагає глибокого і всебічного аналізу всього обсягу інформації про стан процесів і явищ, що відбуваються на території регіонів, тому органи ІАЗ на регіональному рівні мають бути також представлені і включені безпосередньо в контур управління. Здійснюючи свою діяльність при регіональних органах влади, що беруть участь у процесі формування та реалізації регіональної інформаційної політики, органи ІАЗ повинні здійснювати аналіз інформаційних процесів суб'єктів регіонального інформаційного простору, особливостей їх взаємодії, виявлення проблемних зон при цій взаємодії.

Крім того, має здійснюватися оцінювання поточного та прогнозування майбутнього стану регіональної інформаційної політики, а також створювання можливих варіантів управлінських рішень з розвитку регіональної інформаційної політики. Для вирішення цих завдань органи ІАЗ суб'єктів держави мусять проводити систематичний моніторинг і контроль стану інформаційної політики для розробки рекомендацій щодо вдосконалення інформаційної політики, підвищення якості її реалізації.

Спираючись на загальну методологію розробки та реалізації управлінського рішення, з урахуванням державної інформаційної політики як об'єкта аналізу можна представити загальний механізм здійснення ІАЗ, де важливе місце має бути відведено розробці методології ІАЗ, яка повинна будуватися на використанні новітніх теоретичних підходів, сформульованих сучасною наукою.

інформаційна інфраструктура забезпечення аналітичне

Висновки з даного дослідження