Сутність окремих внутрішніх інституційних принципів публічного фінансового контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Сутність окремих внутрішніх інституційних принципів публічного фінансового контролю

Виконала:

Світлана Олексіївна Ніщимна

Висвітлюються певні види внутрішніх інституційних принципів публічного фінансового контролю, якими при здійсненні своєї діяльності керується Рахункова палата України як один із органів публічного фінансового контролю. Розглядається сутність таких принципів:

— принцип одноосібності та колегіальності. Одноосібність і колегіальність розглядається як спосіб прийняття рішень Рахунковою палатою, а не керівна засада його діяльності. Сутність колегіальності розглядається як принцип публічного фінансового контролю;

— принцип доказовості розглядається у контексті існуючих наукових підходів та з позицій, що закріплені у Стандартах з аудиту державних фінансів, розроблених INTOSAI;

— принцип системності лежить в основі планування роботи контрольно-рахункового органу, передбачає, що протягом фінансового року орган фінансового контролю має здійснювати перевірки всіх основних груп об'єктів контролю;

— принцип оперативності передбачає проведення контрольних заходів максимально швидко, щоб створювалися мінімальні незручності для підконтрольних суб'єктів;

— принцип економічності має призводити до того, що витрати на забезпечення, контрольних заходів мають бути

Ключові слова: принципи права, публічний фінансовий контроль, принципи публічного фінансового контролю.

Раскрываются определенные виды внутренних институциональных принципов публичного финансового контроля, которыми при осуществлении своей деятельности руководствуется Счетная палата Украины как один из органов публичного финансового контроля.

— принцип единоначалия и коллегиальности. Единоначалие и коллегиальность рассматривается как способ принятия решений Счетной палатой, а не руководящий принцип ее деятельности. Суть коллегиальности рассматривается как принцип публичного финансового контроля;

— принцип доказательности рассматривается в контексте существующих научных подходов и с позиций, которые закреплены в Стандартах по аудиту государственных финансов, разработанных INTOSAI;

— принцип системности лежит в основе планирования работы, контрольносчетного органа, предусматривает, что на протяжении финансового года орган финансового контроля должен осуществлять проверки всех основных групп объектов контроля;

— принцип оперативности предусматривает проведение контрольных мероприятий максимально быстро, чтобы, создавались минимальные неудобства для подконтрольных субъектов;

— принцип экономичности должен приводить к тому, что расходы на обеспечение контрольных мероприятий должны быть меньше чем полученные по результатам проверки поступлений в бюджеты.

-- The principle of individuality and collegiality. Individuality and collegiality are considered as a way of decision-making by the Accounting Chamber, but not as its guidelines. The essence of collegiality is considered as the public financial control principle;

-- The principle of conclusiveness is considered in the context of existing scientific approaches and positions that fixed in the Standards for audit of public finances developed by INTOSAI;

-- The system principle lies in a base of work planning for control-counting institution. This principle assumes that during the financial year institution of financial control shall carry out inspections of all major groups of control objects;

-- The principle of efficiency provides realization of control measures as quickly as it possible, so that only minimal inconveniences to controlled entities could appear;

-- The principle of economy should lead to the fact that the costs on control measures should be less than the obtained results of inspections and audits of budget revenues.

Суб'єктів публічного фінансового контролю існує багато, проте не для всіх така діяльність є основною, адже, наприклад, для Міністерства фінансів України, Міністерства доходів і зборів України, Державної фінансової інспекції України, Державної казначейської служби України, Національного банку України, притаманна також управлінська діяльність у сфері публічних фінансів. З огляду на це, маємо висвітлити окремі засади предметно до організації та функціонування такого органу фінансового контролю, як Рахункова палата. Для цього суб'єкта контрольна діяльність і все, що з нею пов'язане, є основною та специфічною у тому, що Рахункова палата безпосередньо не застосовує санкцій до порушників фінансового законодавства. Окрім цього, невипадково на законодавчому рівні закріплені принципи організації, діяльності, функціонування саме Рахункової палати.

І.А. Бєлобжецький, О.В. Бризгалін, В.В. Бурцев, Е.О. Вознесенський, Л.К. Воронова, О.П. Гетманець, О.М. Горбунова, В.М. Горшенєв, О.Ю.Грачова, Г.М. Давидов, В.П. Завгородній, М.М.Каленський, М.В. Карасьова, Л.М. Касьяненко, В.Ю. Кобринський,С.А.Коршунов, М.П. Кучерявенко, М.М. Ровинський, Л.А. Савченко,І.Б.Стефанюк, М.С.Столяров, М.С. Студеникіна, Т.Б. Толокнова,І.П.Устинова, Н.І. Хімічева, В.О. Шевчук, В.С. Шестак, С.О. Шохін, О.О. Яковенко та інші.

Метою статті є розкриття сутності окремих внутрішніх інституційних принципів публічного фінансового контролю, за допомогою яких здійснюється організація діяльності такого органу фінансового контролю як Рахункова палата України.

Принцип одноосібності та колегіальності. На наш погляд, одноосібність і колегіальність -- це не принцип публічного фінансового контролю й не організаційний принцип Рахункової палати чи іншого суб'єкта фінансового контролю. Це лише спосіб прийняття рішень таким суб'єктом, а не керівна засада його діяльності. Проте сутність колегіальності ми маємо розглянути з- поміж принципів публічного фінансового контролю, адже цього вимагає фінансово-правова наука та законодавство.

Що стосується світової практики організації діяльності контрольних органів, то тут виділяються дві основні форми: монократична та колегіальна. У державах англо-саксонської системи права й тих, що тяжіють до неї, домінує монократична структура контрольних органів. Йдеться, зокрема, про такі країни, як США, Великобританія, Канада, Австралія, Ізраїль, Індія, Малайзія, Таїланд, де з метою здійснення фінансового контрою створені ієрархічно організовані установи під керівництвом Президента (Голови) чи Генерального аудитора, які обираються прямими виборами або призначаються шляхом узгодження законодавчим органом і вищою посадовою особою виконавчої влади і далі самостійно визначають структуру, призначають персонал контрольного органу, які необхідні для виконання покладених на нього завдань. У країнах континентальної системи права (Німеччина, Франція, Італія, Польща тощо) вищі органи фінансового контролю побудовані за принципом колегіальності, для них характерна децентралізація прийняття рішень і наявність спеціальних органів, уповноважених приймати ці рішення більшістю голосів [2, с. 113].

Ще один принцип фінансово-контрольної діяльності та публічного фінансового контролю -- це принцип доказовості. У Декларації про загальні принципи діяльності вищих органів фінансового контролю держав-учасниць СНД 2001 р. згадується такий принцип контролю, як доказовість. На думку Л. А. Савченко, “суть цього принципу можна звести до того, що контрольні органи повинні приймати відповідні рішення на підставі істинної, правдивої, правильної інформації, що свідчитиме про їх законність ... Цей принцип охоплюється поняттям “об'єктивність”, і тому його не слід окремо виділяти” [3, с. 86-87]. публічний фінансовий контроль

Про доказовість йдеться і в п. 3.5 Стандартів з аудиту державних фінансів, розроблених INTOSAI. Відповідно до цього пункту аудитор повинен мати можливість отримувати необхідні докази, що будуть достатніми для складання мотивованого висновку або прийняття рішення, стосовно об'єкту аудиту. Як правило, аудитору не вдається зібрати необхідну інформацію, всебічно її проаналізувати, що ускладнює процес прийняття рішення. Завданням аудитора є повна та ретельна обробка отриманої інформації, на підставі якої він має робити виважені висновки. Поставлені перед аудитором досить високі вимоги, породжують необхідність оволодіння спеціальними техніками та процедурами збору доказів, до яких належать інспекція, спостереження, розслідування та підтвердження.

Завданням вищого органу фінансового контролю в цій сфері є здійснення контролю над аудиторами з метою максимального виявлення випадків порушення законності.

Наступний принцип -- принцип системності. Традиційно вважається, що фінансовий контроль, як і вся публічна фінансова діяльність, ґрунтується на принципах плановості. На цьому ми вже зупинялися. Також варто зауважити, що плановість тісно переплітається з системністю. З огляду на це, вважається, що системність і періодичність здійснення контролю є основними принципами, які повинні лежати в основі планування роботи контрольно-рахункового органу [4, с. 119]. Принцип системності передбачає, що протягом певного періоду часу, тобто протягом фінансового року, орган фінансового контролю має здійснювати перевірки всіх основних груп об'єктів контролю: бюджету, позабюджетних фондів, фінансових питань управління й розпорядження державним і комунальним майном, внутрішніх та зовнішніх запозичень, банківської системи, міжбюджетних відносин. Крім того, необхідно забезпечити контроль за фінансовою роботою всього господарюючого комплексу держави та структурами адміністрації регіону.

Принцип системності як складову частину принципу плановості, розглядає Л. А. Савченко та зазначає, що від належного планування роботи контрольних органів залежить належне здійснення фінансового контролю. Органом фінансового контролю складається перспективний план, який встановлює періодичність проведення контрольних заходів, що й охоплюється поняттям системність. “Якщо визначити систему як спосіб організації знань, відомостей, тобто інформації про об'єкт, що вивчається, або явища з точки зору певного спостерігача і в межах чітко сформульованого завдання, то сутність принципу системності зводитиметься до того, що, маючи завдання не лише виявлення порушень фінансової дисципліни, їх попередження, а і сприяння належному законному функціонуванню об'єкта, метою діяльності органів фінансового контролю буде постійне отримання точних відомостей про фінансову діяльність підконтрольних об'єктів” [3, с. 87-88].

Що стосується принципу відповідальності, то він частково дублює загальноправовий принцип взаємної відповідальності учасників відповідних правовідносин. Звичайно, у фінансово-контрольних відносинах він має свої особливості. Наприклад, на думку В. В. Бурцева, принцип відповідальності можна розглядати щонайменше в трьох аспектах:

У міжнародних документах, що стосуються регулювання публічного фінансового контролю, згадується також принцип оперативності. Суть цього принципу полягає в тому, щоб контрольні заходи проводилися максимально швидко, щоб створювалися мінімальні незручності для підконтрольних суб'єктів. Гарантією цього принципу можна вважати, наприклад, чітке визначення строків проведення планових і позапланових ревізій та перевірок.

Також варто згадати й про принцип економічності публічного фінансового контролю. Він полягає в тому, щоб витрати на забезпечення контрольних заходів були меншими від отриманих за результатами перевірок і ревізій надходжень до бюджетів.

Вважаємо, що принципи публічного фінансового контролю є похідними від принципів публічної фінансової діяльності, загальних принципів фінансового права та загальноправових принципів. Ця теза підтверджується тим, що всі органи, на які покладена функція здійснення фінансового контролю, одночасно є суб'єктами публічної фінансової діяльності. Коли йдеться про спеціальні принципи публічного фінансового контролю, то слід мати на увазі, що це принципи, на яких ґрунтується сам контроль. Коли говоримо про принципи публічного фінансового контролю, то слід чітко розмежувати:

принципи здійснення публічного фінансового контролю (наприклад, принципи законності, оперативності, доказовості, об'єктивності, гласності, системності, плановості, економічності);