Організація взаємодії оперативних підрозділів державної прикордонної служби з іншими правоохоронними органами України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.89

Організація взаємодії оперативних підрозділів державної прикордонної служби з іншими правоохоронними органами України

С.В. Федюн,

слухач факультету підготовки керівних кадрів Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, Хмельницький



Анотація

Оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України є суб'єктами оперативно-розшукової діяльності, що покладає на них обов'язок здійснювати взаємодію між іншими суб'єктами оперативно-розшукової діяльності з метою швидкого і повного попередження, виявлення та припинення злочинів. У роботі проведено дослідження щодо форм і методів взаємодії між суб'єктами здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також розроблено авторський проект міжвідомчої інструкції щодо порядку організації та здійснення взаємодії між суб'єктами оперативно-розшукової діяльності. прикордонний оперативний розшуковий інструкція

Ключові слова: взаємодія, оперативні підрозділи, інструкція.



Федюн С.В.

Организация взаимодействия оперативных подразделений государственной пограничной службы с другими правоохранительными органами Украины.

Аннотация. Оперативные подразделения Государственной пограничной службы Украины являются субъектами оперативно-розыскной деятельности, что возлагает на них обязанность осуществлять взаимодействие между другими субъектами оперативно-розыскной деятельности в целях быстрого и полного предупреждения, выявления и пресечения преступлений. В работе проведено исследование относительно форм и методов взаимодействия между субъектами осуществления оперативно-розыскной деятельности, а также разработан авторский проект межведомственной инструкции о порядке организации и осуществления взаимодействия между субъектами оперативно-розыскной деятельности.

Ключевые слова: взаимодействие, оперативные подразделения, инструкция.



S. Fedrnn

Organization of the interaction between operational units of the state border guard service and other law enforcement agencies of Ukraine.

Summary. The operational units of the State Border Guard Service of Ukraine are the subjects of operational-investigative activities, which makes them responsible for coordinate the interaction between other subjects of operational-investigative activities in order to ensure rapid crime prevention, detection and suppression. The article studies the forms and methods of interaction between the subjects of operational-investigative activities. Furthermore, author's project of the interdepartmental guidelines on the procedure of organization and implementation of the interaction between the subjects of operational-investigative activity has been developed.

Keywords: interaction, operational units, guidelines.



Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Становлення демократичної, правової держави зумовлює нагальну потребу усвідомлення значимості права як невід'ємної складової життєдіяльності суспільства, універсального способу впорядкування суспільних відносин і вирішення актуальних соціальних проблем. Тільки за цих умов право може стати атрибутом та критерієм ефективності діяльності держави, сприяти становленню повноцінних інституцій громадянського суспільства, належному забезпеченню та захисту прав і свобод людини і громадянина.

Принципи Конституції України щодо визнання людини, 'її прав і свобод найвищою соціальною цінністю, відповідальності держави перед суспільством, спрямування державної діяльності на утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечення верховенства права не залишають сумнівів стосовно стратегічної орієнтації української державності та національної правової системи.

Так, основною ланкою реалізації цих принципів є існуюча система правоохоронних органів, які у процесі своєї діяльності забезпечують конституційні права та свободи людини і громадянина.

У процесі виконання своїх обов'язків, щодо досягнення найвищої мети, головним є боротьба зі злочинністю.

Боротьба зі злочинністю -- складна системна протидія злочинності із застосуванням репресивних та не репресивних засобів, що являє собою єдність трьох наступних підсистем:

— загальної організації боротьби;

— попередження (профілактика) злочинності;

— правоохоронної діяльності.

Правоохоронна діяльність повинна

забезпечувати невідворотність покарання та перевиховання осіб, що скоїли злочини [7].

Також, під організованою злочинністю розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.

Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю базується на Конституції України і включає Закон України «Про організаційноправові основи боротьби з організованою злочинністю», Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України, закони України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Національну поліцію», «Про Службу безпеки України», «Про прокуратуру», інші закони, міжнародно-правові угоди, учасником яких є Україна [2].

Як ми бачимо, суб'єкти здійснення оперативно-розшукової діяльності, у своїй роботі, керуються єдиними нормативно-правовими документами у досягненні єдиної мети. Проте, на даний час, постають питання щодо тлумачення цих нормативно-правових документів різними відомствами по різному, а також відсутність єдиного механізму обміну досвідом, оперативною інформацією та проведення спільних заходів.

В такій обстановці виникає необхідність створення єдиного міжвідомчого нормативно-правового документу, який би об'єднав правоохоронні органи у досягненні єдиної мети та мав єдиний механізм у її реалізації.

Тобто опрацювання документу, який би чітко визначив механізм взаємодії між правоохоронними органами у сфері боротьби зі злочинністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, на які спирається автор.

Дослідженню окремих питань взаємодії між правоохоронними органами присвячена низка наукових праць, зокрема В. Берназа, С. Гусарова, Є. Лизогубенка, Д. Назаренка, А. Притули та інших, в яких запропоновано методи та форми взаємодії між суб'єктами здійснення оперативно-розшукової діяльності. Разом з тим, питання взаємодії між правоохоронними органами залишається відкритим з огляду на те, що віднедавна з'явились такі правоохоронні органи як Національне антикорупційне бюро України, проходить процес становлення Державного бюро розслідувань.

Формулювання мети статті (постановка завдання). Зростання важливості взаємодії сил та засобів правоохоронних органів держави, військових формувань у виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності та боротьби зі злочинністю потребує більш глибокого дослідження її сутності та змісту.

Метою статті є обґрунтування необхідності об'єднання сил та засобів правоохоронних органів та розроблення міжвідомчої інструкції або іншого нормативно-правового акту для оптимізації їх використання.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Питання взаємодії та координації діяльності оперативних підрозділів особливо актуальні коли злочинність має різнобічний характер, глибоко законспірована, а їй протистоїть діяльність розгалуженої мережі підрозділів правоохоронних органів, що потребує упорядкування, взаємозв'язку, узгодженості їх спільних дій, відповідної підпорядкованості та маневру силами і засобами [1, с. 140]. В даний час юридична наука не виробила єдиного підходу до розуміння понять «взаємодія», «форми взаємодії» тощо, а для виконання завдань оперативнорозшукової діяльності, кримінального провадження, діяльності практичних працівників оперативних підрозділів важлива чітка нормативно-правова регламентація сутності та форм взаємодії.

Взаємодія із загальнофілософської точки зору є однією з основних категорій, що має характеризуватися безперервністю процесу, зокрема і такого як боротьби зі злочинністю.

Взаємодія підрозділів, що здійснюють ОРД -- комплекс спільних чи узгоджених за часом, місцем і діями, декількох таких підрозділів щодо вирішення завдань у боротьбі зі злочинністю спільними зусиллями [5].

В. Берназ класифікує форми взаємодії, в залежності від місця в системі управління, на формальні й неформальні; прямі й непрямі; процесуальні та організаційні [8, с. 23].

Одним із спільних нормативних документів, який визначив деякі аспекти саме процесуальної взаємодії стала «Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні».

Завданням цієї інструкції є встановлення єдиного порядку організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчими та уповноваженими оперативними підрозділами правоохоронних органів, а також прокурорами, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням [6].

Як ми бачимо, то дія зазначеної інструкції настає тільки при наявності кримінального провадження, а, відповідно, і звужує коло осіб та ситуацій здійснення взаємодії.

У відповідності до статті 41 КПК України під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу (вичерпний перелік, визначений ч. 1 цієї статті) користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора [4].

З відси випливає необхідність створення нормативно-правового акту, який би регулював питання взаємодії оперативних підрозділів на всіх етапах боротьби зі злочинністю. На нашу думку, такий документ, доцільно визначити як інструкція (порядок) по взаємодії оперативних підрозділів. Інструкція визначатиме основні напрями та форми взаємодії у вирішенні питань боротьби із злочинністю Національної поліції, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державного бюро розслідувань, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони, Державної фіскальної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національного антикорупційного бюро України.

Основними принципами взаємодії у боротьбі із злочинністю є:

— законність;

— безперервність;

— плановість;

— оперативність розгляду і прийняття рішень та забезпечення їх виконання у межах визначеної компетенції;

-- комплексне застосування сил і засобів, що є в розпорядженні взаємодіючих сторін.

Основні напрями взаємодії.

1. Організація реалізації державної політики у сфері боротьби із злочинністю.

2. Профілактика злочинів та інших правопорушень.

3. Виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів.

4. Розшук та затримання злочинців.

5. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки.

6. Удосконалення правової бази боротьби із злочинністю [3].

7. Організація реалізації державних, регіональних програм та рішень РНБО у сфері боротьби із злочинністю.

8. Боротьба з корупцією.

Основні форми взаємодії.

1. У реалізації державної політики боротьби із злочинністю:

а) проведення спільних засідань колегій міністерств і відомств, що взаємодіють, оперативних нарад керівників їх структурних підрозділів з метою розгляду найбільш актуальних проблем правоохоронної діяльності, прийняття погоджених рішень щодо реалізації державної політики боротьби із злочинністю, виконання нових законів та правових актів органів влади України з питань боротьби із злочинністю;

б) розробка та реалізація спільних планів боротьби із злочинністю;

в) визначення шляхів і способів захисту прав та свобод людини і громадянина, інтересів юридичних осіб від дій організованих злочинних угруповань;

г) видання спільних міжвідомчих нормативних актів, регламентуючих порядок взаємодії під час реалізації правових актів органів влади України та здійсненні заходів боротьби із злочинністю, у тому числі з окремими її видами;

д) удосконалення правових механізмів та організаційних засад протидії організованій злочинності;

е) виявлення та аналіз проявів організованої злочинності, з'ясування причин та умов, що сприяють її поширенню в Україні, а також подання пропозицій щодо боротьби з ними;

ж) створення спільних робочих (оперативних) груп представників правоохоронних органів для вивчення окремих проблем боротьби із злочинністю та розробки пропозицій щодо їх вирішення;

з) надання бригадами, у складі працівників апаратів міністерств і відомств, комплексної практичної допомоги підпорядкованим підрозділам у реалізації правових актів, виконанні спільних рішень колегій та оперативних нарад центральних органів, вдосконаленні форм взаємодії між їх підрозділами на місцях;

і) спільна підготовка та подання до органів влади країни узагальнених інформацій про стан криміногенної ситуації, пропозицій про заходи щодо її поліпшення;

й) підвищення рівня інформованості суспільства про небезпеку та масштаби організованої злочинності;

2. У профілактиці злочинів та інших правопорушень:

а) розробка та подання до проектів погоджених пропозицій з питань профілактики злочинів та інших правопорушень, в тому числі загальної та індивідуальної профілактики, запобігання найбільш поширеним видам правопорушень;

б) взаємне інформування правоохоронними органами один одного про виявлені ними, в процесі здійснення своїх функцій, причини та умови, що сприяють злочинам та іншим правопорушенням, безпосередня боротьба з якими віднесена до компетенції іншого правоохоронного органу;

в) погоджене визначення переліку інформації, оперативний обмін якою та її використання може сприяти своєчасному вжиттю заходів щодо запобігання злочинам. Нормативне закріплення, у разі необхідності, порядку обміну такою інформацією між правоохоронними та іншими органами;

г) спільне вивчення проблем профілактики злочинів і розробка пропозицій та заходів щодо їх вирішення;

д) підготовка та внесення до відповідних інстанцій, міністерств і відомств спільних пропозицій про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів;

е) систематично проводити аналіз криміногенної обстановки в кожному регіоні та державі в цілому;

ж) з метою запобігання злочинним посяганням із застосуванням зброї та вибухових пристроїв проти особи і суспільства, зокрема терористичним актам, здійснити комплекс організаційно-практичних заходів, спрямованих на виявлення каналів незаконного обігу, крадіжок та переміщення через державний кордон України (лінію розмежування) вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речовин; посилити охорону об'єктів, де використовуються чи зберігаються вибухові та отруйні предмети і речовини;

з) забезпечення належного морально-психологічного клімату в суспільстві з метою створення оптимальних умов для діяльності правоохоронних органів;

і) організовувати проведення спільних інструктажів керівного і особового складу, що залучається до забезпечення охорони громадського порядку й безпеки, під час яких націлювати правоохоронців на сумлінне виконання службових обов'язків, пильність, рішучість дій на маршрутах пересування та готовність до дій у нештатних ситуаціях при суворому дотриманні законодавства України;

й) ведення спільних баз даних відносно осіб, що притягувались до відповідальності за вчинення правопорушення.

3. У виявленні, припиненні, розкритті та розслідуванні злочинів:

а) своєчасне інформування правоохоронними органами один одного про відомі їм факти готування чи вчинення злочинів, дізнання або розслідування яких законом покладено на той орган, якому про це повідомляється. Забезпечення вжиття підпорядкованими підрозділами невідкладних заходів по запобіганню таким злочинам, їх припиненню, затриманню осіб, які їх вчинили, охороні місця події та зберіганню слідів злочину до прибуття працівників іншого правоохоронного органу. Прийняття за ними, у разі необхідності, рішень згідно з кримінально-процесуальним законодавством;

б) визначення спільними нормативними актами порядку взаємодії оперативних і слідчих підрозділів у розкритті та розслідуванні конкретних видів злочинів з детальним регламентуванням дій цих підрозділів;

в) створення, у разі необхідності, слідчо-оперативних груп з числа працівників взаємодіючих органів для здійснення, у межах визначеної законодавством компетенції, заходів по виявленню, розкриттю та розслідуванню особливо небезпечних злочинів, а також злочинів, скоєних організованими злочинними угрупованнями, та тих, що мають міжрегіональний та міждержавний характер;

г) використання, за взаємним погодженням, працівників органів Національної поліції, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та інших органів, як фахівців для участі у викритті злочинних груп, розслідуванні проявів організованої злочинності, проведенні криміналістичних експертиз і досліджень, для дачі консультацій. Визначення таких працівників у підрозділах, встановлення порядку їх використання та спеціалізації;

д) взаємообмін інформацією, що міститься в централізованих, обласних та інших банках даних оперативнорозшукового, оперативно-довідкового та іншого призначення. Спільне визначення порядку надання та користування такою інформацією при розкритті та розслідуванні злочинів;

е) створення спільних банків даних про осіб, які займаються чи можуть бути причетні до бандитизму, вимагательства, контрабанди, незаконного обігу зброї та наркотиків, злочинів у кредитно-фінансовій сфері та зовнішньоекономічній діяльності, незаконної міграції та іншої злочинної діяльності;

є) виділення в оперативно-розшукових та слідчих підрозділах правоохоронних органів працівників, відповідальних за організацію взаємодії з аналогічними підрозділами інших правоохоронних органів.

4. У розшуку та затриманню злочинців:

а) своєчасне повідомлення органів Національної поліції, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державного бюро розслідувань, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони, Державної фіскальної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України,

Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національного антикорупційного бюро України, про злочинців, які розшукуються, надання найбільш повної інформації про них, що може сприяти їх впізнанню та затриманню.

Спільне визначення порядку обміну інформацією про таких осіб та проведення заходів щодо їх розшуку та затриманню;

б) організація здійснення підпорядкованими підрозділами заходів по розшуку злочинця, який розшукується іншим правоохоронним органом. Оперативне інформування ініціатора розшуку у разі встановлення такої особи та місця її знаходження. Вжиття заходів, у разі необхідності, щодо її затримання;

в) проведення спільних операцій по затриманню особливо небезпечних озброєних злочинних груп або окремих злочинців;

г) організація і проведення спільних навчань підрозділів органів Національної поліції, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Міністерства оборони України, Національної гвардії для відпрацювання дій по знешкодженню озброєних злочинних угруповань, звільненню заручників, захоплених об'єктів, транспорту, будівель тощо;

д) видання спільних нормативних актів з питань розшуку та затриманню злочинців, озброєних дезертирів.

5. У забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки:

а) вжиття правоохоронними органами спільних заходів з підрозділами Державної прикордонної служби України по забезпеченню встановленого режиму та підтриманню належного правопорядку в прикордонних районах;б) здійснення, спільно з підрозділами Управління державної охорони, Національної поліції, Національної гвардії, заходів по забезпеченню громадського порядку в місцях розташування будинків Верховної Ради України, адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, а також дипломатичних та консульських представництв, житлових приміщень дипломатичного корпусу, участь у захисті їх від протиправних посягань;

в) вжиття заходів, згідно із спеціальними планами, спільно з підрозділами Служби безпеки, Національної поліції, для забезпечення громадського порядку і безпеки під час проведення масових політичних, громадських і спортивних заходів, а також у випадках групових порушень громадського порядку та масових безпорядків, у місцях стихійного лиха, аварій і катастроф та при інших надзвичайних ситуаціях;

г) розробка та здійснення, спільно з підрозділами Національної поліції, заходів по зміцненню громадського порядку в населених пунктах із складною криміногенною обстановкою;

д) проведення, спільно з підрозділами Управління державної охорони України, Служби безпеки України, заходів по забезпеченню громадського порядку і безпеки під час перебування в Україні офіційних осіб іноземних держав.

6. В удосконаленні правової бази боротьби із злочинністю:

а) спільне вивчення практики застосування законодавства з питань боротьби із злочинністю, з метою розробки єдиних рекомендацій по його виконанню, виявлення недоліків та прогалин і підготовки погоджених пропозицій щодо їх усунення;

б) обмін інформацією про практику виконання правових актів з питань правоохоронної діяльності та проблеми, що при цьому виникають, пропозиціями та рекомендаціями щодо їх вирішення;

в) створення робочих груп, за ініціативою правоохоронних органів, для підготовки нових законопроектів, пропозицій про зміни і доповнення законодавства;

г) направлення, підготовленого одним правоохоронним органом, законопроекту іншим правоохоронним органам для дачі зауважень та пропозицій з питань, що стосуються їх компетенції;

д) спільне обговорення керівниками правоохоронних органів законопроектів, що стосуються питань боротьби із злочинністю та вироблення погоджених рішень.

7. У реалізації державних, регіональних програм та рішень РНБО у сфері боротьби із злочинністю:

а) розробка спільних заходів щодо зниження рівня злочинності в державі, пов'язаної з незаконним обігом вогнепальної зброї, інших засобів ураження, бойових припасів, вибухових речовин;

б) проведення спільних операцій по виявленню і ліквідації каналів контрабанди, незаконного переміщення територією України вогнепальної зброї, інших засобів ураження, вибухових речовин, припинення проявів бандитизму;

в) вжиття спільних вичерпних заходів щодо забезпечення якісного досудового розслідування і передачі до суду наявних кримінальних проваджень у справах про бандитизм, злочини, вчинені організованими групами, злочинними організаціями;

г) розробити механізм моніторингу стану транскордонної і транснаціональної організованої злочинності, передбачивши періодичну оцінку її впливу на суспільно-політичні та соціально-економічні процеси у державі в цілому, її регіонах;

д) розробити та впровадити, в установленому порядку, комплекс взаємоузгоджених міжвідомчих заходів щодо адаптації до мирного життя учасників антитерористичної операції, передбачивши активізацію роботи щодо їх залучення до подальшого проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, служби у правоохоронних органах та їх працевлаштування;

е) спільна розробка поточних і довгострокових програм запобігання злочинам;

ж) поєднання сил і можливостей для забезпечення надійного контролю за станом законності і правопорядку в державі та її регіонах, запобігання скоєнню злочинів та забезпечення високого рівня їх розкриття, вжиття інших спільних заходів профілактичного впливу на криміногенну ситуацію із залученням громадськості, засобів масової інформації, підприємств, установ і організацій, інших зацікавлених фізичних та юридичних осіб;

з) впровадження сучасних форм і методів профілактики правопорушень, з метою усунення причин та запобігання виникненню умов, що сприяють їх вчиненню, підвищення рівня правової освіти населення та правового виховання молоді.

8. У боротьбі з корупцією:

а) взаємообмін інформацією, що міститься в централізованих, обласних та інших банках даних оперативнорозшукового, оперативно-довідкового та іншого призначення. Спільне визначення порядку надання та користування такою інформацією при розкритті та розслідуванні злочинів у сфері боротьби з корупцією;

б) проведення спільних нарад з питань виявлення, запобігання та профілактики корупційним проявам в органах влади та правоохоронних органах;

в) розробка та реалізація спільних планів боротьби з корупцією;

г) підвищення рівня інформованості суспільства про заходи боротьби з корупцією;

д) спільне вивчення практики застосування законодавства з питань боротьби з корупцією, з метою розробки єдиних рекомендацій по його виконанню, виявлення недоліків та прогалин і підготовки погоджених пропозицій щодо їх усунення.

Організація здійснення взаємодії:

1. Взаємодія здійснюється:

а) на державному рівні -- між центральними апаратами Національної поліції, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державного бюро розслідувань, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони, Державною фіскальною службою, Міністерства оборони України, Національного антикорупційного бюро України;

б) на обласному рівні -- між головними управліннями, управліннями Національної поліції України в Криму, областях, містах Києві і Севастополі, Головним управлінням СБУ в Криму, управліннями СБУ по областях, містах Києві та Севастополі, територіальними управліннями Державного бюро розслідувань, Головними управліннями державної фіскальної служби по областях, містах Києві та Севастополі, Регіональними управліннями Державної прикордонної служби України чи окремими прикордонними загонами, військовими частинами Національної гвардії та Збройних Сил України;

в) на міському та районному рівні між управліннями головних управлінь, управлінь Національної поліції України в Криму, областях, містах Києві, Севастополі, міськими, районними та міжрайонними відділами СБУ, митницями, державними податковими інспекціями у районах у містах, об'єднаними державними податковими інспекціями Державної фіскальної служби, підрозділами Державної прикордонної служби України, Національної гвардії та Збройних Сил України.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Таким чином, міжвідомчий наказ у формі інструкції чи порядку, допоможе та спростить діяльність правоохоронних органів у вирішенні спільних задач по боротьбі зі злочинністю, виконання державних та регіональних програм, рішень РНБО, указів Президента України тощо.

Також дасть можливість суб'єктам взаємодії ефективно, безперервно, оперативно підтримувати взаємодію, шляхом моделювання надасть можливість визначити найбільш раціональний спосіб організації взаємодії та прийняття рішення на проведення спільних операцій (заходів), при яких досягається максимальна ефективність оперативно-розшукових заходів. При розв'язуванні спільних задач надаватиме змоги знайти часові параметри, потенціал суб'єктів та інформаційні ознаки, за яких дотягатиметься задана ефективність організації взаємодії та проведення спільних операцій.

Напрямок подальших досліджень -- розроблення алгоритмів та планів спільних дій для оптимізації вирішення єдиної задачі по боротьбі зі злочинністю.



Список використаних джерел

1. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. / О.М. Бандурка. -- Х. : Вид-во ХНУВС, 2002. Ч. 1. 336 с.

2. Закон України «Про організаційно правові-основи боротьби з організованою злочинністю» [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 (11.01.2017 21.45)

3. Міжвідомчий наказ «Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю» [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/z0225-94 (11.01.2017 21.51).

4. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон України від 01.01.2017 № 4651-17. -- Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (11.01.2017 22.03)

5. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України: науково-практичний коментар. / В. Берназ, А. Притула. -- Одеса: Фенікс, 2016. -- C. 67-72.

6. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні : наказ Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12 (11.01.2017 22.28)

7. Вікіпедія [Електронний ресурс] Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Боротьба_із_злочинністю (19.02.2017 11.26)

8. Берназ В.Д. Взаємодія слідчого з оперативним уповноваженим, спеціалістом та експертом при розслідуванні злочинів, пов'язаних із наркобізнесом : навчально-практичний посібник / В.Д. Берназ, П.В. Берназ. -- Одеса : ОІНУВС, 2005. -- 52 с.

Размещено на Allbest.ru

...