Взаємодія публічної адміністрації щодо здійснення контролю (нагляду) за особами, звільненими з місць позбавлення волі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія публічної адміністрації щодо здійснення контролю (нагляду) за особами, звільненими з місць позбавлення волі

Сергій Скворцов,

інспектор групи мобілізаційної роботи

та цивільного захисту

Інституту кримінально-виконавчої служби

Відповідно до статті 5 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів [1]. Згідно із цим положенням співробітники Національної поліції у своїй діяльності співпрацюють із органами публічної адміністрації в залежності від сфери суспільних відносин.

В. Авер'янов під терміном «публічна адміністрація» пропонує розуміти сукупність органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування, підпорядкованих політичній владі, які забезпечують виконання закону та здійснюють інші публічно-управлінські функції [2, с. 117].

Відповідно до словника термінів і понять з державного управління, публічна адміністрація - це сукупність державних і недержавних суб'єктів публічної влади, ключовими структурними елементами якої є а) органи виконавчої влади; б) виконавчі органи місцевого самоврядування [3, с. 168-169]

Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, а отже, і відноситься до органів публічної адміністрації та здійснює взаємодію з ними.

Щодо поняття «взаємодія», то тлумачний словник визначає під цим терміном взаємний зв'язок між предметами у дії, а також погоджену дію між ким-, чим-небудь [4, с. 346].

Великий тлумачний словник сучасної української мови визначає поняття «взаємодія» як сумісну дію кількох об'єктів або суб'єктів, за якої результат дії одного з них впливає на інші [5, с. 154]. Тобто взаємодія забезпечує вплив одного об'єкта на іншого, їх взаємну діяльність, а також і породження нового об'єкта внаслідок їхньої взаємодії.

З філософської точки зору поняття «взаємодія» визначається як «філософська категорія, яка відображає процеси впливу різних об'єктів один щодо одного, їх взаємну обумовленість, зміну стану, взаємоперехід, а також виникнення одного об'єкта через інший» [6, с. 81].

А. Авер'янов визначав термін «взаємодія» з філософського погляду як динамічний зв'язок, у процесі якого змінюються один або всі пов'язані елементи [7, с. 3-4].

Відповідно до Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» керівник центрального органу виконавчої влади забезпечує взаємодію центрального органу виконавчої влади із структурним підрозділом міністерства, визначеним міністром, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, відповідальним за взаємодію з центральним органом виконавчої влади [8].

Категорія «взаємодія» не є новою у діяльності органів публічної адміністрації та Національної поліції. При здійсненні своїх службових обов'язків працівники Національної поліції співпрацюють з іншими органами державної влади, зокрема надсилають запити, беруть участь в різних нарадах, які стосуються як правоохоронної діяльності, так і інших сфер суспільних відносин, розробки спільних нормативних актів тощо.

Український вчений-правознавець В. Сущенко визначає такі основні ознаки взаємодії в діяльності Національної поліції:

- взаємодія - це діяльність;

- наявність декількох (не менше двох) суб'єктів взаємодії;

- узгодженість заходів за ціллю, місцем, часом, методами;

- спрямованість функціонування взаємодіючих суб'єктів;

- наявність нормативної (правової) бази взаємодії;

- стан, який займають суб'єкти в ієрархії системи;

- зміст завдань, які вирішуються суб'єктами взаємодії;

- сумісна діяльність [9, с. 298299].

Як було зазначено вище, законодавством передбачено взаємодію органів Національної поліції із іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Відповідно до Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 р. № 877, Національна поліція під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями. Крім того, голова Національної поліції забезпечує взаємодію Національної поліції з відповідальним за взаємодію структурним підрозділам МВС, визначеним Міністром внутрішніх справ. Національна поліція також організовує взаємодію правоохоронних та інших державних органів України з Інтерполом, Європолом, а також компетентними органами інших держав з питань, що належать до сфери діяльності Інтерполу та Європолу [10].

Відповідно до спільного Наказу Міністерства внутрішніх справ України та Центрального управління Служби безпеки України від 10.06.2011 р. № 317/235 «Про затвердження Інструкції про взаємодію правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю», взаємодія між структурами здійснюється на центральному рівні та на регіональному рівні [11]. Варто зазначити, що дана взаємодія здійснюється з метою посилення протидії організованим злочинним угрупуванням, у тому числі міжрегіонального та транснаціонального характеру, створеними на етнічній основі, які мають корумповані зв'язки, а також попередження, розкриття й розслідування злочинів, учинених організованими злочинними групами і злочинними організаціями.

З наведених для прикладу вище нормативних актів можна зрозуміти, що співробітники Національної поліції у своїй діяльності снівпрацюють з різними органами, незалежно від сфери суспільних відносин, в тому числі й з іншими правоохоронними органами. Крім того, Національна поліція у своїй діяльності взаємодіє з місцевими органами державної влади. Відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації при здійсненні своїх повноважень у сфері управління взаємодіють з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади [12].

Підрозділи Національної поліції тісно взаємодіють і з органами місцевої влади. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування України», на пленарних засіданнях місцевих рад заслуховується керівник органу Національної поліції щодо стану законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результатів діяльності на відповідній території. Крім того, виконавчі органи місцевих рад сприяють діяльності органів Національної поліції, разом із співробітниками створюють належні умови для служби та відпочинку поліцейських [13].

У своїй діяльності органи Національної поліції взаємодіють з громадськістю, зокрема зі спеціальними громадськими формуваннями з охорони громадського порядку і державного кордону. Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» передбачено, що Ніл час процедури утворення даного формування, орган Національної поліції бере безпосередню участь шляхом узгодження положення про формування [14].

Не є винятком і взаємодія Національної поліції з іншими органами державної влади під час здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Під час процедури встановлення та здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, органи Національної поліції снівпрацюють із багатьма суб'єктами, як держаної влади, так і місцевого самоврядування.

Враховуючи вищезазначений аналіз та напрацювання щодо взаємодії Національної поліції із публічною адміністрацією, можна запропонувати власну класифікацію взаємодії Національної поліції із публічною адміністрацією при здійсненні адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

До внутрішньої взаємодії слід відносити взаємодію між структурними підрозділами Національної поліції Ніл час здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі. Наприклад, віднові дно до Інструкції норо організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, дільничні офіцери, патрульна служба та інші підрозділи взаємодіють між собою Ніл час здійснення нагляду, а також Ніл час розшуку піднаглядного та в інших видах.

До зовнішньої взаємодії слід відносити взаємодію підрозділів Національної поліції з:

- Державною кримінально-виконавчою службою;

- судом;

- органами місцевого самоврядування, зокрема із спостережними комісіями та суб'єктами соціального патронажу;

- громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону.

При здійснені адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, снівробіт- нивки Національної поліції снівнра- цюють з підрозділами Державної кримінально-виконавчої служби. Відповідно до пункту 2.1.3 Інструкції норо організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, установи виконання нока рань направляють до органів Національної поліції занити з метою надання територіальними органами нронози- цій щодо обмежень дій ніднагляд- них. Крім того, ніс ля винесення суддею зостанови норо встановлення адміністративного нагляду, суд нові - домліє норо це міська, райвідділ за обраним піднаглядним місцем нро- вживання. В свою чергу, органи Національної поліції, зокрема начальник територіального органу або його заступник, ніс ля отримання забиту з установи виконання нока рань щодо нронозицій до встановлення обмежень дій піднаглядного дає дільничному офіцеру поліції доручення не ніжніше 10 днів з дня надходження забиту направити до установи виконання нока рань повідомлення з нро- позиціями стосовно обмежень дій нори встановленні адміністративного нагляду. У разі ненадходження з установи виконання нока рань у десятиденний термін з дня звільнення піднаглядної особи зостанови судді норо встановлення адміністративного нагляду, дільничний офіцер поліції , на дільниці якого фактично нрожи- ВАЕ така особа, готує до установи виконання нока рань занию норо її термінову висилку.

Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць нозбав- лежня волі, встановлюється судом шляхом винесення відповідної носа станови. В процесі встановлення адміністративного нагляду, суд у своїй діяльності взаємодіє як з органом Національної поліції, так і з установою виконання нока рань. У винадь крах, передбачених Інструкцією норо організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, снів робітники Національної поліції збирають матеріали на особу, щодо я Кох доцільно застосувати адміністративний нагляд та направляють їх до суду. Відповідно до статті 5 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» ніс ля розгляду справи суддя виходить до НАК радої кімнати та приймає рішення і навертається в зал засідань та оголошує настанову норо встановлення адміністративного нагляду, а також обмежень, які встановлюються щодо піднаглядного. Суд, ніс ля винесення зостанови норо встановлення адміністративного нагляду, надсилає її для виконання начальнику органу Національної поліції за місцем нрожи- звання особи.

При здійсненні адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, снівробіт- нивки Національної поліції взаємодіють з членами спостережних комісій місцевих органів влади. Так, віднові дно до пункту 17 статті 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація утворює спостережні комісії, а також координує їх діяльність. Серед переліку основних завдань, які стоять нереїд сностереж- ними комісіями, зазначеними в Постанові Кабінету Міністрів України від 01.04.2004 р. № 429 «Про затвердження положень норо спостережні комісії та піклувальні ради нори сне- цільних виховних установах» вказано, що основними завданнями спостережних комісій є організація та здійснення громадського контролю за дотриманням брав, основних свобод і законних інтересів засуджених осіб та осіб, звільнених від відбування нока рань, надання допомоги в їх соціальній адаптації, організація виховної роботи з ними [15]. В НУНС КТБ 5.2 Інструкції норо організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі передбачено взаємодію дільничних офіцерів поліції з членами спостережної комісії. Дана взаємодія здійснюється з метою ЗАТ безнечення ефективного нрофілакти- очного виливу на осіб, які неребува- Юта Ніл адміністративним наглядом.

Окрім спостережних комісій, снівробітники Національної поліції Ніл час здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, взаємодіють і з громадськими формуваннями. Так наприклад, віднові дно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:

- надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним нростункам і злочинам;

- інформування органів Національної поліції норо вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань;

- сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, ніде нриємств, установ, організацій, громадян від злочинних осягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і нравонорушеннями неповнолітніх [16].

Особи, які звільнилися з місць позбавлення волі часто порушують громадський порядок, а також вчиняють й інші нравонорушення. Саме тому вищезазначені завдання також стосуються осіб, які перебувають Ніл адміністративним наглядом. Дільничні офіцери поліції тісно взаємодіють із даними громадськими формуваннями. Саме ці утворення донома- гають не тільки у запобіганні нових нравонорушень та злочинів зі сторони піднаглядних, а й у здійсненні профілактичного виливу на цю категорію осіб.

Окремо слід виділити Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули нока - рання у виді обмеження волі або Ной з бавлення волі на неявний строк» та смільний Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх скрав України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства юстиції України від 07.11.2011 р. № 429/831/769/3279/5 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціального натрона- жну звільнених осіб». Саме ці нормативні акти передбачають надання допомоги особам, які звільнилися з місць позбавлення волі зі сторони державних органів. В пункті 1.2 Наказу передбачений увесь перелік органів, на яких поширюється дія вищезгаданих Закону та Наказу, та які беруть участь здійсненні соціального патронажу звільнених осіб:

- Міністерство соціальної нолі- тики Автономної Республіки Крим, головні управління наці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головне управління наці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Управління наці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, управління наці та соціального захисту населення районних (міських) державних адміністрацій ;

- центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, центри організації професійного навчання незайнятого населення і центри професійної орієнтації населення;

- центри соціальної адаптації звільнених осіб;

- спеціальні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;

- заклади соціального захисту для бездомних осіб;

- центри обліку бездомних осіб;

- територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);

- міські, районні, в містах, сільські та селищні центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- заклади соціального обслуговування, зокрема центри соціально - психологічної допомоги, соціальні центри матері та дитини, соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, районних, у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;

- Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління (відділи) охорони здоров'я обласних (міських, районних) державних адміністрацій ;

- заклади охорони здоров'я;

- головні управління, Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, районні, в містах, міські управління (відділи), лінійні управління (відділи), у тому числі органи Державної міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі ;

- установи виконання покарань;

- кримінально-виконавча інспекція та її територіальні підрозділи.

Окремо слід виділити повноваження органів Національної поліції, які:

- направляють протягом десяти днів після звернення звільненої особи до органів праці та соціального захисту населення повідомлення за встановленою формою про звільнених осіб, які втратили соціально корисні зв'язки з рідними, є інвалідами I та II груп або бездомними та самостійно звернулись до них, з метою подальшого їх влаштування до спеціалізованих установ для звільнених, закладів соціального обслуговування чи закладів для бездомних або інших закладів соціальної підтримки (догляду);

- забезпечують охорону громадського порядку в центрах соціальної адаптації, закладах соціального обслуговування, спеціальних будинках-інтернатах та інших закладах соціальної підтримки (догляду);

- проводять профілактичну роботу серед засуджених, які є клієнтами центрів соціальної адаптації, закладів соціального обслуговування, спеціальних будинків-інтернатів, інших закладів соціальної підтримки (догляду), та здійснюють адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено.

Центри соціальної адаптації розробляють індивідуальні програми для особи, яка звільнилася з місць позбавлення волі, з метою поступового повернення її до загальноприйнятого життя в суспільстві. Після цього протягом трьох днів після звернення звільнених осіб, центри соціальної адаптації надсилають відповідне повідомлення до територіального органу Національної поліції. Центр соціальної адаптації у свої діяльності взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами Національної поліції, органами Державної міграційної служби, органами й установами виконання покарань, центрами зайнятості населення, громадськими та релігійними організаціями, навчальними закладами, науковими організаціями тощо з метою:

- попередження рецидивної злочинності клієнтів;

- їх соціальної адаптації;

- сприяння формуванню позитивної громадської думки серед населення про осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Крім того, органи Національної поліції можуть надавати необхідну інформацію відносно певної особи, якщо останній погодився на це [17]. По суті центри соціальної адаптації виконують схожі функції, що і співробітники Національної поліції по відношенню до осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі. Але центри соціальної адаптації виконують свої функції тільки по відношенню до своїх клієнтів, які звернулися до них за допомогою.

Отже, враховуючи вищезазначене, слід вказати на те, що рівень законодавчого забезпечення взаємодії публічної адміністрації під час адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі знаходиться на досить високому рівні. Співробітники Національної поліції під час здійснення адміністративного нагляду взаємодіють з різними державними органами, місцевим самоврядуванням, громадськими формуваннями, спостережними комісіями тощо. Дана взаємодія гарантує не тільки належне здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а й забезпечення соціальних, матеріальних та побутових умов для піднаглядних, таких як, наприклад, працевлаштування або надання місця проживання.

Список використаних джерел