Особливості використання криміналістичних знань під час судового розгляду кримінальних проваджень про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення

Анотація

У статті розглянуто проблемні питання щодо визначення правових передумов та особливостей використання криміналістичних знань під час судового розгляду кримінальних проваджень про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення.

Ключові слова: криміналістичні знання, корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення, судовий розгляд, кримінальне провадження.

Постановка проблеми. За оцінками сучасних дослідників, система теоретичних положень і рекомендацій щодо можливості та потреби використання криміналістичних знань у розгляді кримінальних проваджень у суді все ще залишається незавершеною. Насамперед ідеться про недостатність новітніх розробок криміналістичних прийомів і методів, придатних для забезпечення цього розгляду [1, с. 6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема правових передумов та особливостей упровадження криміналістичних знань і техніко-криміналістичних засобів у практику розслідування кримінальних правопорушень уже привертала увагу окремих криміналістів і процесуалістів, зокрема В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, В.Г. Гончаренка, Г.В. Грановського, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, В.К. Лисиченка, І.Л. Петрухіна, М.В. Салтєвського, Н.А. Селіванова, М.Я. Сегая та ін. Їх наукові здобутки стали основою для подальших досліджень у заявленому напрямі.

Формування цілей. Метою статті є обгрунтування необхідності й визначення правових передумов та особливостей використання криміналістичних знань під час судового розгляду кримінальних проваджень про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення.

Виклад основного матеріалу. Аналіз спеціальної літератури засвідчує, що в наявних наукових працях проблему застосування даних криміналістики саме в судових стадіях розглянуто передусім під кутом зору використання таких знань лише суддею (судом). При цьому увагу зосереджено, зокрема, на тактиці виконання окремих судово-слідчих дій і загальних питаннях організації та планування судового розгляду. Разом з тим, на тепер, у результаті чіткого визначення процесуальної функції, яку виконує суд, споживачами напрацювань криміналістичної галузі знань у судовому розгляді є не тільки професійні судді, а й сторони змагального процесу, передусім прокурори-обвинувачі та адвокати-захисники [2, с. 11].

Під правовими передумовами (підставами) використання криміналістичних знань і технічних засобів у розслідуванні злочинів слід розуміти їх дозволеність нормами права, тобто правомірність, відповідність букві й духу закону. Криміналістичні знання за своєю структурою неоднорідні (криміналістична техніка, криміналістична тактика й методика розслідування злочинів). Кожна із складових частин спирається на різні галузі права: норми кримінального права, кримінального процесуального права тощо. Їх удосконалення сприяє оптимізації застосування криміналістичних знань.

Детальне кримінальне процесуальне регламентування судового розгляду ні в якому разі не применшує роль криміналістичних засобів і методів, що застосовуються в процесі судового розгляду. За допомогою криміналістичних науково-практичних рекомендацій підвищується якість виконання всіх основних елементів судового розгляду.

На формування системи криміналістичних знань впливає й практична діяльність правоохоронних та судових органів по розкриттю, розслідуванню й судовому розгляду кримінальних проваджень. Щодо криміналістичних знань вона виконує роль першоджерела емпіричного, фактологічного матеріалу - основи досліджень і є в системі загальнолюдської практики критерієм істинності результатів криміналістичного наукового пізнання. Ця система містить перспективи подальшого вдосконалення через створення інтегративної моделі, як інструменту оптимізації процесу техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів за допомогою диференціації та взаємодії всіх процесуальних форм спеціальних криміналістичних знань, направлених на встановлення юридично значимих фактів минулої події в процесі доказування [3, с. 93].

Практична реалізація запропонованої концепції інтегративної моделі використання спеціальних криміналістичних знань у судовому розгляді кримінальних проваджень про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення обумовлена специфікою пізнання фактів про конкретне правопорушення, Тож потребує розробки не тільки правової та організаційної, а й відповідної науково-методичної бази, інформаційного середовища, що повинно забезпечити ефективну взаємодію всіх елементів моделі та їх оптимальне застосування.

Знання, яким володіє слідчий, експерт, захисник, прокурор, суддя, має цінність лише тоді, коли воно використовується в практичній діяльності. Воно представляє собою результат сукупної професійної діяльності в певній галузі практики. Своєрідну форму криміналістичного знання являє собою досвід, який є сукупністю практично засвоєних знань, умінь і навичок. Останні сприяють раціональному, точному, швидкому й економічному виконанню операцій по реалізації криміналістичного знання в судовому розгляді кримінальних проваджень про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення [4, с. 75].

Одним зі значних напрямів розвитку криміналістики нині є адаптація її досягнень до діяльності тих професійних учасників кримінального судочинства, які раніше не позначалися як суб'єкти судового дослідження злочинів криміналістичними засобами - професійного судді, прокурора та адвоката-захисника в кримінальних провадженнях: розробка тактики, методики їх діяльності, а також можливостей використання ними засобів криміналістичної техніки [5, с. 338].

Криміналістичні методики, - наголошував В.П. Бахін, - є засобом практичної реалізації положень (рекомендацій) криміналістичної техніки й криміналістичної тактики, бо поза реальними умовами розслідування конкретних злочинів немає їхнього застосування й використання [6, с. 235]. Окремі методики в системі криміналістики посідають особливе місце. Вони виникли в результаті інтеграції та диференціації наукових знань і об'єднують у собі передові досягнення криміналістичної техніки й тактики, що надані відповідно до оптимальної організації розслідування та судового розгляду певних категорій кримінальних проваджень [7, с. 187]. Стосовно ж стану криміналістичного забезпечення судової діяльності відсутній єдиний науковий підхід у формуванні окремих криміналістичних методик судового розгляду кримінальних проваджень та їх системи, щодо структури таких методик, їх змісту тощо. Неузгодженість і невизначеність у цих питаннях перешкоджає розробці окремих криміналістичних методик, спрямованих на забезпечення судового розгляду кримінальних проваджень, зокрема про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення [8, с. 4].

Зазначимо, що існує низка певних обставин, які визначають своєрідність і специфіку застосування криміналістичних знань, зокрема криміналістичної тактики, під час судового розгляду кримінальних проваджень про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення. Це такі з них як: незмінність складу суду; повторення в суді багатьох слідчих дій, які вже мали місце при проведенні розслідування тощо. Наявність великого кола осіб, що беруть участь у судовому розгляді кримінального провадження, з одного боку, набагато збільшує можливості суду у встановленні всіх обставин учинення корисливо-насильницького кримінального правопорушення, а з іншого - ускладнює процес судового розгляду (наприклад, труднощі встановлення психологічного контакту). Проте здійснення доказування в умовах, відмінних від досудового розслідування, не виключає необхідності використання в суді криміналістичних знань. Це важливо для того, щоб в судовому розгляді були правильно оцінені результати слідчих (розшукових) дій, особливо тих з них, повторити які на цій стадії процесу неможливо. Умови, у яких здійснюється робота з доказами на стадії судового розгляду, - справедливо зазначав Р.С. Бєлкін, - докорінно відрізняються від умов досудового розслідування, що диктує необхідність розробки специфічних прийомів судового розгляду - прийомів криміналістичних, а не процесуальних [9, с. 209-210]. Окремі науковці (Л.Ю. Ароцкер) наголошували на неприпустимості механічного перенесення до стадії судового розгляду всіх прийомів і методів криміналістики, які розроблені для досудового слідства [10, с. 17].

Що стосується форми реалізації рекомендацій криміналістичного характеру, то вибір методів і засобів роботи з доказами визначаються кожним суддею (суддями) з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження про корисливо-насильницьке кримінальне правопорушення й рівнем його (їх) професійних знань і досвіду. Це виявляється в такому [11, с. 122-123]:

- у вмінні правильно розібратися в матеріалах провадження способом ретельного аналізу й співставлення цих матеріалів, керуючись знаннями способів здійснення кримінальних правопорушень, психології людей;

- у здатності визначити (спланувати) послідовність дослідження доказів та організувати його під час судового розгляду з урахуванням усіх можливих пояснень механізму події й реальних версій;

- у можливості правильно оцінювати встановлені факти й ситуації, вибирати засоби перевірки в кримінальному провадженні висновків, які сформувалися;

- у вмінні використовувати під час процесу збирання й дослідження доказів досягнень природних і технічних наук, апробованих криміналістикою.

Звідси логічно випливає питання про криміналістичну складність судового розгляду - кількість судових та інших процесуальних дій і обсяг їх протікання під час судового розгляду кримінального провадження про корисливо-насильницьке кримінальне правопорушення. На нашу думку, існує певна залежність складності судового розгляду від криміналістичної складності окремого кримінального провадження. Останнє дозволяє обгрунтовано прогнозувати складність, а значить і строки судового розгляду, що дає можливість припускати і обсяг організаційних заходів у справі.

Особливості використання криміналістичних знань під час судового розгляду кримінального провадження про корисливо-насильницьке кримінальне правопорушення обумовлюються значною складністю судового розгляду зазначеної категорії злочинних діянь, необхідністю встановлення та доказування великого обсягу обставин. У зв'язку з цим потрібно виділити саме ті обставини, які дозволяють розглядати корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення як єдину групу, зумовлюючи специфіку їх судового розгляду загалом, так і використання при цьому криміналістичних знань.

Складність судового розгляду кримінальних правопорушень зазначеної категорії визначається й тим, що в кримінально-правовому сенсі це двохоб'єктні злочинні діяння, де додатковий об'єкт є обов'язковим, потрібним елементом відповідних складів. У зв'язку з цим істотно підвищується обсяг обставин, що підлягають доказуванню. Об'єктами корисливо-насильницьких посягань є не тільки відносини власності, що дозволяє характеризувати ці злочини як корисливі, але також відносини щодо життя та здоров'я людини, що дозволяє говорити про них як про насильницькі. Фактично в предмет судового розгляду будуть входити обставини, зазначені в обвинувальному акті; обставини, на які вказується в клопотаннях сторін; обставини, що можуть існувати за версією судді. Суддя передусім аналізує модель розслідування, здійсненого слідчим, порівнюючи її з науково обґрунтованою криміналістичною моделлю корисливо-насильницького кримінального правопорушення. Порівняння фактичної моделі розслідування з науково обґрунтованою дозволяє виявляти недоліки й упущення під час розслідування й побудувати судові версії про існування інших, невстановлених обставин.

Висновки. Підсумовуючи викладене, зазначимо, що вивчення природи, змісту й правових підстав застосування криміналістичного знання створює основу для використання цих знань, максимально наближених до практичних потреб процесуальної діяльності суду й сторін кримінального судочинства (сторони обвинувачення й сторони захисту), оскільки тим самим створюється можливість додаткової конкретизації ситуацій, поглибленого виявлення й урахування різних аспектів реалізації криміналістичних знань у судовому розгляді кримінальних проваджень про корисливо-насильницькі кримінальні правопорушення.

Використані джерела

1. Когутич І.І. Використання криміналістичних знань у судовому розгляді кримінальних справ: наук.-практ. посіб. / І.І. Когутич, В.Т. Нор. - Львів, Київ: Тріада плюс, Алеута, 2010. - 428 с.

2. Когутич І.І. Теоретичні основи використання криміналістичних знань піл час розгляду кримінальних справ у суді: дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Когутич І.І.; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. - Львів, 2010. - 529 с.

3. Сегай М.Я. Інтегративна модель використання спеціальних криміналістичних знань у кримінальному судочинстві / М.Я. Сегай, В.С. Бондар // Вісник Академії адвокатури України. - 2008. - Число 3. - С. 92-95.

4. Клименко Н.І. Криміналістичні знання, їх удосконалення й розвиток / Н.І. Клименко // Вісник Академії адвокатури України. - 2008. - Число 2. - С. 74-78.

5. Когутич І. Тенденції пристосування криміналістичних знань у здійснення судочинства / І. Когутич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 57. - 2013. - С. 336-341

6. Бахін В.П. Криміналістика: курс лекцій (ч. 1) / В.П. Бахін, І.В. Гора, П.В. Цимбал. - Ірпінь: Акад. ДПС України, 2002. - 356 с.

7. Журавель В.А. Окремі методики в системі криміналістичних знань / В.А. Журавель // Науковий вісник Львівської комерційної академії. Серія: Юридична. - 2015. - Вип. 1. - С. 187-200.

8. Алєксєйчук В.І. Методико-криміналістичне забезпечення судового розгляду кримінальних справ: сучасний стан та перспективи розвитку / В.І. Алєксєйчук. / / Теорія і практика правознавства. - 2013. - Вип. 2.

9. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики: Общая теория советской криминалистики. Пособие для преподавателей, адъюнктов, соискателей и слушателей учебных заведений МВД СССР. Т. 1 / Белкин Р.С. - М.: Изд-во Акад. МВД СССР, 1977. - 340 с.

10. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел / Л.Е. Ароцкер. - М.: Юрид. лит., 1964. - 223с.

11. Чучукало О.І. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України: дис....канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 / Чучукало О.І. - К., 2004. - 204 с.

Размещено на Allbest.ru