Функції Конституції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції Конституції України

закон конституція національний сусупільство

Темою досліджень моєї роботи є Конституція України, а саме її функції, що відображають найважливіші шляхи її впливу на розвиток держави і суспільства в сучасних умовах національного відродження України.

28 червня Україна відзначає велике державне свято - День Конституції України. Напевно, кожен погодиться, що прийняття Основного Закону держави - це така подія, значення якої в житті кожного громадянина цієї держави важко переоцінити. Конституція України 1996 року стала важливим етапом в українському державотворенні та законотворчості, у розвитку українського суспільства. Саме Конституція проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою, яка визнала людину найвищою соціальною цінністю. Саме в Конституції закріплене право українського народу мати власну державу і дається відповідь на питання, якою ця держава має бути, які шляхи її розвитку. Вона проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека, а носієм суверенітету і єдиним джерелом влади - народ.

Проблематика визначення функцій конституції полягає в тому, що Конституція України регулює достатньо багато інститутів життя своїх громадян. «Основний закон України» за допомогою різних дослідників конституції та конституційного права загалом дозволяє систематизувати його основні функції за декількома критеріями, основними з яких виступають, по-перше, об'єкти, які впливають на неї; по-друге, суспільні різноманітні інститути життя людей; по-третє, умови, які вплинули на суспільство.

Функції Конституції України - це цілеспрямовані напрямки та види впливу Основного Закону суспільства і держави на суспільні відносини, де Конституція виступає як невід'ємний елемент всієї соціальної організації, як соціальне благо та ефективний регулятор і перетворювач соціальних відносин.

Таким чином, за місцем і роллю конституції в суспільному житті її основні функції поділяють на соціальні (об'єктивні) і нормативно-правові (технологічні). Соціальними функціями є політична, економічна, ідеологічна, стабілізаційна, консолідаційна, інформаційна, соціальна, культурна, оцінно-пізнавальна та ін. Правові функції: регулятивна, установча, правотворча, правоохоронна, інтеграційна, системотворча та ін.

Серед соціальних функцій домінуюча роль належить політичній функції, що полягає в тому, що формує найактивніше, найістотніше в політиці: належність влади в країні, внутрішню і зовнішню політику, державний лад. Саме конституція закріплює інтереси і волю народу, його державний та національний суверенітет на найвищому рівні. Політична функція означає, що Конституція України закріплює засади конституційного ладу, політичного режиму, проголошує народовладдя. Політична функція полягає ще в тому, що вона визначає основні форми здійснення народовладдя - вибори і референдуми, місцеве самоврядування тощо. Вона визнає і закріплює політичну багатоманітність, багатопартійність. Надаючи різним політичним силам рівні можливості в отриманні державної влади, Конституція водночас забороняє дії, спрямовані на насильницьку зміну засад конституційного ладу, створення військових формувань. Політична боротьба, взаємовідносини між політичними партіями та іншими політизованими об'єднаннями громадян з приводу завоювання, використання та утримання влади здійснюється на основі правил, визначених в конституції. Типовим прикладом у цьому відношенні може бути виборча система та політична спрямованість, принципи якої встановлюються саме конституцією.

Далі я пропоную розглянути економічну функцію Конституції України, зміст якої полягає у тому, що конституція фіксує основоположні суспільні відносини, які складають економічний лад (економічну систему) суспільства, базу, на якій функціонують усі інші інститути. Закріплення в конституції фундаменту суспільства, різноманітних форм власності створює необхідні умови для реалізації економічної політики країни, успішного функціонування її господарського механізму. В період докорінної трансформації та модернізації суспільної системи зростає роль саме економічної функції. Її зміст спрямований на формування нового громадянського суспільства, ринкових відносин, заснованих на приватній власності у поєднанні з іншими формами власності, в рівній мірі які захищаються конституцією, вільного підприємництва та добросовісної конкуренції. Також конституційне право всіляко сприяє розвитку ринкових відносин, забороняючи необгрунтовані обмеження і дискримінаційні умови реалізації заснованих соціально-економічних прав власників та інших учасників цивільного обороту. Проголошений конституційний принцип визнає та захищає рівним чином приватну, державну, муніципальну та інші форми власності. Принцип домірності й еквівалентності повинен застосовуватися у всіх випадках вилучення майна приватних власників для державних потреб. Діловому клімату у відчизняній економіці перешкоджає нестабільність існуючих відносин приватної власності, невисокий рівень виконання договірних забов'язань і значні проблеми у виконанні судових рішень.

Конституція справляє величезний вплив на волю і поведінку мас. Акумулюючи найбільш істотні моменти світогляду, в основі якого лежить ідея народного суверенітету, суверенітет демократичної, соціальної правової держави, конституція водночас формує певний тип суспільної свідомості, невід'ємною частиною якої є правосвідомість. Це сприяє формуванню позитивних установок, подоланню деструктивних, антигромадських мотивів. З цих позицій можна стверджувати про наявність в Конституції ідеологічної (культурної) функції. Ця функція виявляється в тому, що в Конституції України містяться важливі ідеї політичної еліти. Як головний закон держави і суспільства Конституція закріплює основоположні цінності (демократія, суверенітет народу, права людини і громадянина), виконує важливу роль стосовно державних і самоврядних інституцій, громадян і посадових осіб, орієнтує їх на виконання законів, шанування закріплених у них цінностей.

Також слід відзначити стабілізуючу функцію, яка виявляється в тому Конституція виступає стабілізуючим чинником соціально-економічних процесів, визначає стратегію розвитку політико-правової системи держави і суспільства, а також консолідаційну, саме тому, що Основний Закон потрібно розглядати як результат соціальної злагоди.

Організаторська функція Конституції полягає в тім, що вона не тільки оформляє досягнуте і ставить нові задачі перед суспільством і державою, але й стимулює політичну активність, націлює державні органи і суспільні об'єднання, усіх громадян на діяльність у дусі нового основного закону. Інакше кажучи, після прийняття конституції не повинне бути такого положення, що про неї відразу забули, а люди жили б в колишньому стилі, начебто б її і не було. Конституцію треба виконувати, і відповідні орієнтування, а також механізми повинні утримуватися в цій Конструкції.

В Конституції України слід надати важливу роль зовнішньо-політичній функції, яка полягає в тому, що основний закон звернений не тільки до внутрішнього життя країни, воно одночасно є фундаментом зовнішньо-політичної діяльності держави. Крім того, зовнішньо-політична функція складається також в тім, що за межами держави вона служить і як важливе інформаційне джерело. Конституція дає уявлення людям інших країн, а також державам і міжнародним організаціям про наш суспільно-політичний лад, структуру держави, конституційних основах регіональної і національної політики, статусі особистості в Україні. Ознайомившись з тим, які параметри соціально-економічної і політичної системи закладені в нашій Конституції, закордонний світ отримує уявлення про можливі перспективи розвитку країни. Це може бути виражено включенням у конституцію спеціальних глав про зовнішню політику, але наша Конституція не просто виходить з миролюбної зовнішньої політики держави, прагнення до співробітництва і добросусідства, але й проголошує загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори України складовою частиною її правової системи.

Також можна додати гуманістичну функцію Конституції України, яка проявляється в тому, що в конституції закріплені права і свободи особи як складова частина правової системи держави, проголошуються загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародних договорів України, ратифікованих парламентом, проголошується, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Перейдемо до правових функцій Конституції України.

Серед нормативно-правових первісність належить установчій функції, яка об'єднує усі правові функції і спрямована на здійснення первинного юридичного оформлення найважливіших соціально-економічних інститутів суспільства. За допомогою таких установчих норм визначається устрій держави, впроваджуються в життя управлінські структури, різноманітні інститути демократії, закріплюється система державних органів, визначається їх повноваження. Установча функція полягає в тому, що Конституція встановлює основні політико-правові інститути держави і суспільства, визначає основи правового статусу громадян, систему органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Прикладом установчого характеру може бути закріплення в Конституції України існування таких інститутів як Верховної Ради України (ст. 85), Вищої ради юстиції (ст131), Конституційного Суду України (розділ ХІІ) ті інші.

Суть установчої функції полягає в тому, що конституція, з'являючись у результаті корінних змін у житті суспільства, стає політико-правовою основою його розвитку на наступному історичному етапі. Слово «установча» необхідно розуміти в тім змісті, що конституція або закріплює те, що вже існує як результат діянь людей, або створює передумови для зовсім нових суспільних відносин, що дозріли у суспільстві, але не здатних виникати, поки не буде для них необхідної правової бази, що із прийняттям конституції і засновується. Таким чином, установчі початки конституцій можуть виявлятися і стосовно конкретних державно-правових інститутів та установ. Сказане переконливо підтверджує досвід власної історії. Кожна конституція знаменувала новий етап у соціально-політичному розвитку і виконувала установчу функцію природньо, з позицій тих, хто в той час здійснював владу.

На мою думку ми не повинні забувати, що у різні періоди існування українського народу були спроби отримати юридичне оформлення держави. Ще в період Київської Русі на віче укладалися договори між князем і народом, князем і його дружиною, що відображено в різних редакціях «Руської правди». У новий час особливу роль у формуванні конституційних ідей в Україні відіграла Конституція, створена Пилипом Орликом, ставши в Європі першим подібним документом. Проте вперше це вдалося належним чином зробити після тривалої, напруженої роботи над Основним законом держави 28 червня 1996 року.

Правотворча функція реалізує себе за допомогою норм, які визначають основу правового статусу суб'єктів конституційних відносин: громадян, державних і громадських органів.

Охоронна або правоохоронна функція полягає у забезпеченні належної дії інститутів і норм основного закону за допомогою специфічного механізму відповідальності. В основі такого механізму лежать конституційні санкції, такі як ввизнання поведінки не конституційною, скасування чи призупинення дій актів державних органів.

Юридична функція базується на тому, що Конституція України є сновним Законом держави, базою системи національного права. Вона встановлює основоположні правові приписи, які є визначальними для інших галузей права. Оскільки норми Конституції мають найвищу юридичну силу, то вона забезпечує впорядкованість і необхідне правове регулювання суспільних відносин з допомогою взаємозв'язаних і внутрішньо супідпорядкованих нормативних актів держави. Конституція стає основою нової правової системи і правопорядку в країні, сама регулює суспільні відносини і як документ прямої дії може бути вихідним грунтом для їхнього виникнення, дає імпульс розвиткові законодавства і прийняттю великого масиву нових нормативних юридичних актів, що втілюють загальні ідеї й окремі положення конституції.

Конституція України відіграє роль своєрідного інструмента, що з'єднує всі ланки правової системи в єдине ціле, що притаманне інтегративній функції.

Також Конституція покликана через системотворчу функцію забезпечувати цілісність і збалансованість правової системи, її динамізм і стабільність, визначає принципові вимоги призначення, змісту та методів галузей права, окреслює єдині засади правотворчості та застосування права, законності й правопорядку, є своєрідним нормативним орієнтиром, а обмежувальна функція покликана пояснити, що конституційні норми створюють основу і визначають межі діяльності державних органів, стримують узурпацію і монополізацію влади певними владними структурами державної влади.

Структура і система Конституції України обумовлені та тісно пов'язані зі своїми функціями. Внутрішня побудова Основного закону є оптимальною юридичною моделлю для ефективного цілеспрямованого впливу Конституції України на суспільні відносини, що є предметом конституційного права.

Соціальне призначення Конституції України, її місце і роль у правовій системі України означені в її функціях - основних напрямах впливу на суспільні відносини. Ці функції є життєво необхідними для суспільства загалом, що підтверджує більш ніж двохсотлітня історія існування конституцій в світі. Влада навіть у найдемократичніших країнах не завжди була легітимною, а її джерелом законодавчо не завжди визначався народ. Державна влада, бувало, утверджувалася завдяки революціям, переворотам, тощо. Не було винятком утвердження державної влади на терені колишньої царської Росії, а після СРСР, куди входила і Україна, незважаючи на пропагандистські статті колишніх конституцій СРСР та союзних республік, в тому числі і Української РСР, про належність всієї повноти державної влади спочатку Радам, а за Конституцією УРСР з 1978 року - народові.

Даючи про демократичні принципи легітимізації державної влади, Україна ще до проголошення своєї незалежності прагнула вирішити це питання. Першорядного значення серед них набув такий політико-правовий документ як Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1991 року, в якому висувалося прагнення зміцнити державну владу законним шляхом, виходячи з належності її українському народові.

Деякі прояви свавілля влади ми бачимо на прикладі уряду Януковича. 8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції, в результаті яких Україна з президентсько-парламентської стала парламентсько-президентською республікою. Зміни до Конституції набули чинності 1 січня 2006 року. 30 вересня 2010 року КС визнав неконституційним закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222, пославшися на порушення процедури під час його розгляду та ухвалення. І фактично відновив дію конституційних положень у редакції від 28 червня 1996 року. Це ще раз доводить доцільність юридичної функції, що виконує Конституція як основне джерело права, яке має найвищу юридичну силу і є базою чинного законодавства та визначає всю систему правового регулювання в суспільстві.

У деяких джерелах до найважливіших функцій конституції також відносять: закріплення контінуїтету, тобто неперервності, спадкоємності державної влади; протидія лівому і правому радікалізму; протидія територіальному розпадові держави.

Конституція Україна, відповідаючи загальнолюдським конституційним стандартам, втілює в життя конституційні ідеали: здорове екологічне середовище, соціальну захищеність, відповідний рівень життя, право на користування надбанням людства в сфері політики, економіки, культури тощо.

Таким чином, я хочу зробити висновок функції конституції розкривають її сутність що до тих завдань, які стоять перед суспільством України на конкретному етапі його розвитку, причому часом одне і те ж саме завдання вирішується за допомогою кількох функцій. Також функції конституції мають багато спільного з основними функціями права, більше того - вони базуються на них і поширюються на всі сфери суспільного життя та на суспільні відносини, які охоплюються дією Конституції України. Це особливого значення набуває у період, коли Україна має бажання стати повноцінним членом Європейського середовища, де поряд з економічною та політичною інтеграцією сьогодні в Європейському Союзі відбуваються процеси, спрямовані на створення соціокультурного середовища у сфері правових відносин.

Размещено на Allbest.ru