Методологічні підходи багатовимірного групування регіонів країни за якістю наданих освітніх послуг та інтелектуальним потенціалом молоді

Ю.В. Кикош,

аспірант, Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, м. Київ

У статті розглянуто теоретичні засади та особливості методологічних підходів до розподілу регіонів України за результатами проведеного ЗНО с обраних предметів - математики, української мови та літератури, історії України та англійської мови. Особливу увагу приділено методичним підходам до адаптації використання багатовимірного групування регіонів за результатами проведеного ЗНО з обраних предметів методами кластерного аналізу, що є основою розроблення ефективних регіональних програм підвищення якості наданих освітніх послуг. Проведено комплексний поглиблений статистичний аналіз результатів ЗНО, результати якого сприятимуть розробці диференційованих заходів державної освітньої політики в підтримці соціального-економічного розвитку регіонів у частині підвищення освіченості молоді.

Ключові слова: статистичний аналіз, ринок освітніх послуг, якість, групування регіонів, кластеризація, рейтингове оцінювання, ЗНО, освіта, молодь, інтелектуальний потенціал.

Постановка проблеми. Необхідною умовою ефективного функціонування ринкової економіки як на національному, так і на регіональному рівнях є рівень освіченості населення. Якість освітніх послуг населення є одним із вирішальних факторів розвитку ринку праці, економіки країни в цілому[5]. Рівень освіченості населення впливає на його економічну активність, конкурентоспроможність та продуктивність праці. Більшість науковців і практиків, які працюють у галузі освіти, вважають,що головною проблемою реформування освіти є підвищення її якості[3].

Аналіз досліджень. Проблемі створення ефективної технології оцінювання якості освіти приділяють увагу багато зарубіжних та вітчизняних вчених. Питанню методології педагогічних вимірювань та моніторингу освіти присвячені праці таких українських вчених, як І. Булах, Г. Єльникової, О.Локшиної, Т. Лукіної, О. Ляшенко [3], О. Хомича та багатьох інших. Окремі аспекти проблеми визначення, забезпечення, оцінки та управління якістю освіти взагалі досліджували такі вітчизняні науковці, як В. Бахрушин, Л. Віткін, П. Воробієнко, С. Лаптєв, А. Нєженцева , Г. Хімічева, а також зарубіжні, зокрема: Е. Салліс (Sallis, 2003), Р. Браун (Brown, 2004) тощо.

Постановка завдання. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування методичних підходів проведення багатовимірного групування регіонів за результатами ЗНО методами кластерного аналізу.

Виклад основного матеріалу. Найкращим з можливих способів виміряти навчальні досягнення учнів в Україні та якість отриманих знань - проаналізувати результати Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), які надає Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО)[6]. Необхідною умовою оцінювання інтелектуального потенціалу молоді як в цілому в країні, так і в окремих її регіонах є аналіз потенційної можливості учасників ЗНО вступити до вищих навчальних закладів в кожному регіоні країни.

В таблиці 1 представлені результати розподілу кількості учасників ЗНО з обраних предметів в розрізі регіонів України у 2016 році.

Зазначимо, що у досліджувану сукупність було включено 24 регіони України та місто Київ (без урахування анексованої Автономної республіки Крим та м. Севастополь та частини окупованих територій Донецької та Луганської областей).

Розгляд сукупності регіонів за кількістю учасників ЗНО з предметів передбачає комплексне оцінювання структури та групування регіонів. У якості метода багатомірного групування регіонів за результатами ЗНО застосовується кластерний аналіз.

При проведенні кластеризації регіонів використано Евклідову відстань, яка є найбільш узагальнюючою типовою відстанню та представляє собою геометричну відстань в багатовимірному просторі і вирівнює близькість двох об'єктів за великою кількістю ознак [2].

На основі стандартизованих даних побудована вертикальна дендрограма класифікації регіонів України за результатами ЗНО у 2016 році (рис. 1).

Таблиця 1

Розподіл кількості учасників ЗНО з предметів та якості їх оцінювання у розрізі регіонів України у 2016 році

Джерело:за результатами обстеження Центру оцінювання якості освіти в Україні, 2016 р.

З дендрограми видно, що результатами проведеного зовнішнього незалежного тестування у регіонах країни існує супер-кластер і три кластери (А, Б, В).

Як свідчать результати проведеного багатовимірного групування регіонів України за результатами ЗНО з різних предметів у 2016 році, до кластеру А відносяться області, що мають потужний освітній потенціал щодо вступу до ВНЗ : Харківська, Одеська, Львівська, Дніпропетровська області та м. Київ. З української мови та літератури число учасників, які набрали більше 160 балів складає в середньому 5543,8 особи, з історії - 2271,8 особи, з математики - 2285,8 особи, з англійської мови - 2346,8 осіб.

Рис. 1. Дендрограма регіонів України за кількістю учасників ЗНО з предметів та якості їх оцінювання у 2016 році

освітній послуга регіональний програма

Що стосується регіонів кластеру Б (Луганська, Чернівецька, Тернопільська, Кіровоградська, Сумська, Херсонська, Миколаївська, Чернігівська, Черкаська, Волинська області), то обсяги осіб, що мають достатню кількість балів для вступу до ВНЗ значно нижчі, ніж регіони, що входять до кластерів А і В. З української мови та літератури середнє число учасників, які набрали більше 160 балів складає 1702,6 особи, з історії - 753,5 осіб, з математики середне число осіб складає 545,3 особи, з англійської мови - 450,1 осіб.

Кластер В, до якого входять Київська, Запорізька, Донецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Житомирська, Закарпатська, Рівненська, Полтавська, Вінницька області, в порівнянні з кластером Б має кращі значення вищеназваних показників. Середня кількість осіб, що отримали за результатами ЗНО з української мови та літератури більше 160 балів складає 2135,1 особи, з історії - 950,9, з математики - 685,5 осіб та з англійської мови - 563,8 особи.

У супер-кластер входять кластери Б та В, що об'єднує 20 регіонів України, кластер А об'єднує 4 області та м. Київ. До кластеру Б входять: Луганська, Чернівецька Тернопільська, Кировоградська, Сумська, Херсонська, Миколаївська, Чернігівська, Черкаська і Волинська області. Кластер В об'єднує 10 областей: Київську, Донецьку, Запоріжську, Івано-Франківську, Хмельницьку, Житомирську, Закарпатську, Рівненську, Полтавську.

На рисунку 2 представлені однорідні регіональні зони за результатами проведеного ЗНО у 2016 р., що виокремлені методами кластерного аналізу.

Рис. 2. Виокремлення регіональних зон за кількістю учасників ЗНО з предметів та якості їх оцінювання у 2016 році

Середня кількість учасників ЗНО з української мови та літератури складала 9198,4 особи , з них у 2770,4 осіб набрали більше 160 балів; медіанне значення - 8075 особи дисперсія - 785,3 особи, стандартне відхилення - 39,27 особи, значення ексцесу - 0,7, асиметрії - 1,2 особи. Асиметрія правостороння

Середнє число учасників ЗНО з математики у 2016 році складало 4253 особи, з них більше 160 балів отримали 989,2 особи; медіанне значення - 3265 осіб; дисперсія - 456,8; стандартне відхилення - 2284 особи; ексцес - 0,7; асиметрія - 1,3 ( правостороння плосковершинна).

Середня кількість учасників ЗНО з англійської мови складало 3150,5 особи, з них 910,8 особи отримали більше 160 балів; медіанне значення - 594 осіб; дисперсія - 466,5; стандартне відхилення - 2333 особи; ексцес - 3,8; асиметрія - 1,9 ( правостороння гостровершинна).

Що стосується результатів ЗНО з історії України, то середнє число учасників становило 6887,6 особи, з них 1185,8 осіб набрали більше 160 балів; медіанне значення - 6382 особи, дисперсія - 503,5 ; стандартне відхилення - 2517 особи; значення ексцесу - 0,5, асиметрії - 1 особа.

Більшість обраних показників відтворюють неоднорідну сукупність (перевищений поріг однорідності, коефіцієнт варіації значно більший 33,3%). Перш за все це характеристики з української мови та літератури, історії України.

Цю неоднорідність, що викликана впливом на вищеназвані змінні відповідного фактора або групи факторів, підтверджує та характеризує асиметричність нормального розподілу - відношення , що набуває значення більше 3 ( відповідно з української мови та літератури - 3,6, з історії - 3,9, з математики - 5,4, з англійської мови - 10,8).

В Таблиці 2 представлені основні результатів багатовимірного групування регіонів України за результатами ЗНО з різних предметів у 2016 році.Таблиця 2

Результати багатовимірного групування регіонів України за результатами ЗНО з різних предметів у 2016 році

На етапі проведення кластерного аналізу були отримані типові групи регіонів, виявлені характерні їм якісні особливості, як позитивні, так і негативні. Однак, отримані результати не дають можливості ранжувати регіони щодо обсягів випускників шкіл, які набрали необхідну кількість балів з предметів ЗНО для вступу до вищих навчальних закладів.

З цією метою необхідно звернути уваги на широке застосовування рейтингового оцінювання, яке дозволяє оцінити совокупні значення різнойменних величин шляхом їх стандартизації.

Рейтингове оцінювання регіонів, з точки зору функціонування ринку освітніх послуг, є одним з основних етапів статистичного дослідження. Для визначення інтегральної оцінки усі показники функціонування ринку освітніх послуг стандартизуються на основі того, що всі індивідуальні значення ознаки в сукупності співвідносилися з найкращими значеннями

, (1)

де хіj - значення і-го показника у j-му регіоні країни;

хmax, xmіn - мінімальне та максимальне значення і-го показника.

Вищеназвані показники функціонування ринку освітніх послуг вважаються рівновагомими, тому розрахунок середньої з стандартизованих величин виконується за формулою середньої арифметичної простої:

, (2)

де - кількість показників, - стандартизовані значення ознаки.

Значення отриманих рейтингових оцінок коливаються в межах від 0 до 1, що дозволяє оцінити стан окремого регіону, групи регіонів або значення “середнього регіону” стосовно до шкал виміру відносних відстаней [7].

Тому, наступним напрямом статистичного аналізу є рейтингова оцінка регіонів України за кількістю учасників ЗНО з предметів, що отримали 160 та більше балів, тобто тих учасників, що є конкурентоспроможними при вступній компанії до ВНЗ у 2016 році.

Вісім регіонів мають значення інтегральної оцінки вище за середній рівень в країні (0, 279). До них відносяться Дніпропетровська, Львівська, Харківська, Одеська, Київська, Запорізька, Донецька області та м.Київ. Зазначимо, що традиційним лідером рейтингу в цій групі є м.Київ, значення інтегральної оцінки щодо здатності учасників ЗНО вступити до ВНЗ в Україні у 2016 році складало 0,966.

У більшості регіонів країни ( 16 областей) значення інтегральної оцінки нижче за середній рівень. Це області: Вінницька, Полтавська, Рівненська, Івано-Франківська, Житомирська, Хмельницька, Волинська, Черкаська, Закарпатська, Чернігівська, Сумська, Херсонська, Тернопільська, Миколаївська, Кіровоградська, Чернівецька та Луганська. Останнє місце в рейтингу регіонів займає Луганська область. Це пояснюється тим, що в регіоні майже відсутні випускники шкіл, що складають ЗНО для подальшого вступу до ВНЗ.

На рис.3 представлено ранжування регіонів України за рейтинговим балом здатності учасників ЗНО вступити до ВНЗ в Україні у 2016 році.

Результати рейтингового дослідження дають змогу повніше і ретельніше охарактеризувати становище в регіонах стосовно здатності випускників шкіл поповнити ряди студентів ВНЗ. Такий підхід дозволяє визначити рейтинг кожного регіону щодо майбутніх обсягів випускників, надання їм освітніх послуг. Крім того, сприяє розробці ефективних диференційованих заходів активної державної політики щодо подолання структурних та територіальних диспропорцій в освітній галузі.

Рис. 3. Ранжування регіонів України за рейтинговим балом здатності учасників ЗНО вступити до ВНЗ в Україні у 2016 році

Висновки. Удосконалено методичні підходи виокремлення однорідних територій за результатами проведеного ЗНО с обраних предметів. Одержані характеристики регіональних зон свідчать про однакові умови розвитку виокремлених територій, що входять до їх складу і потребують єдиних заходів, спрямованих на поліпшення ситуації на ринку освітніх послуг: якості надання послуг та підвищення інтелектуального потенціалу молоді регіону. Визначено рейтингову позицію регіонів за якістю наданих освітніх послуг за умови виокремлення місця окремих територій для виявлення відмінності між ними. Це сприятиме розробці диференційованих заходів державної освітньої політики в підтримці соціального-економічного розвитку регіонів у частині підвищення освіченості молоді [1].

Список літератури

1. Бараник З. П. Функціонування ринку праці: статистична оцінка: монографія - К.: КНЕУ, 2007.- 387 с.

2. Дюран Б., Оделл П. Кластерний анализ: пер. с англ. Е.З. Демиденко / Под ред. А.Я. Боярского. - М. "Статистика", 1977. - 128 с.

3. Ляшенко О. Якість освіти як основа функціонування й розвитку сучасних систем освіти / О. Ляшенко //Педагогіка і психологія.-2005. - № 1(46). - С.5-12.

4. Островерхова Н. Оцінка якості освіти /Н. Островерхова // Освіта і управління. - 2005. - Т. 8. - № 1. - С. 109 -113.

5. Управление качествомобразования : практикоориентированнаямонография и методическоепособие ; под ред. М. М. Поташника. - М. :Педагогическое обществоРоссии, 2000. - 448 с.

6. Реформа и развитиевысшегообразования. Программный документ. - Париж : Изд-во ЮНЕСКО, 1995. - 49 с.

7. Вища освіта України і Болонський процес: навч. посіб. / авт. кол. : М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І.І. Бабин [за ред. В. Г. Кременя]. - Тернопіль : Навчальна книга. - Богдан, 2004. - 384 с.

8. Офіційний сайт Українського центру оцінювання якості освіти [електронний ресурс] . - Режим доступу : www.testportal.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru