До питання про адміністративно-правовий вплив

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питання про адміністративно-правовий вплив

Голуб Віктор Олександрович - аспірант Інституту законодавства Верховної Ради України

Анотація

адміністративний правовий вплив регулювання

Голуб В.О.

У статті досліджується стан наукової розробки питання адміністративно-правового впливу та його розуміння в адміністративному праві України. Проводиться аналіз співвідношення категорій адміністративно-правовий вплив та адміністративно-правове регулювання.

Ключові слова: адміністративно-правовий вплив, адміністративно-правове регулювання, адміністративно-правові відносини.

Аннотация

К вопросу об административно-правовом влиянии

Голуб В.А.

В статье исследуется состояние научной разработки вопроса административно-правового влияния и его понимания в административном праве Украины. Проводится анализ соотношения категорий административно-правовое влияние и административно-правовое регулирование

Ключевые слова: административно-правовое влияние, административно-правовое регулирование, административно-правовые отношения.

Annotation

On the Issue of administrative Legal Influence.

Golub V.O.

The article examines the state of scientific research of the issue of administrative legal influence and its understanding in administrative law of Ukraine. The correlation between the categories of administrative legal influence and administrative legal regulation is analyzed.

Keywords: administrative legal influence, administrative legal regulation, administrative legal relationships.

Формування держави, як комплексного утворення, актуалізувало питання впливу на особу та громадянина. Ті засоби, які використовує державний апарат в процесі своєї роботи, і характеризують зв'язок у відношенні «держава-громадянин».

З моменту здобуття незалежності Україною питання адміністративно-правового впливу на особу з боку держави не тільки не зменшило своєї актуальності, а через призму проведення адміністративної реформи навпаки набуло нового змісту.

Ствердження принципу верховенства права, перебудова інститутів галузі адміністративного права, поява значної кількості правових норм, всі ці фактори безпосередньо впливають на те, який саме вплив буде здійснювати держава у своїх відносинах із особою. Вимагаючи від громадянина виконання закріплених у нормативно-правових актах вимог, державний апарат, в свою чергу, повинен забезпечувати всі законні вимоги громадянина.

Метою даної статті являється аналіз стану наукової розробки питання адміністративно- правового впливу та його співвідношення із суміжною категорією адміністративно-правового регулювання.

В юридичній літературі дослідження явища адміністративно-правового впливу як комплексної правової категорії не віднайшло свого відображення. Теорія права містить дослідження питань правового впливу. Так, аспекти вивчення правового впливу ми можемо знайти у таких вчених, як Гойман В. І., Тарахонич Т. І., Денисова А. М. та інші.

Разом з тим відсутність у джерелах (як в наукових роботах, так і в спеціалізованих словниках) дефініції адміністративно-правового впливу змушує нас звернутись до теорії права, де існує багато поглядів на визначення понять правовий вплив. На нашу думку, досить об'ємним за своїм змістом є визначення дане В. І. Гойманом, який пропонує визначати цю категорію у вузькому та широкому значеннях. Вузьке розуміння правового впливу являє собою спеціально-юридичний і загально- ідеологічний вплив права на поведінку людей з метою встановлення правового режиму їхнього функціонування, забезпечення правомірного характеру здійснюваної ними діяльності, пов'язаної із задоволенням як приватних, так і суспільних інтересів. Широке розуміння поняття «правовий вплив» охоплює як сукупність офіційно визнаних засобів правової регуляції, так і ті соціальні (неюридичні) джерела, які породжують у соціальних суб'єктів потребу вступати у соціально-правове спілкування, здійснювати так звані фактичні чи об'єктивні дії, на підставі яких виникають об'єктивні правовідносини [8; с.139]. Тому, враховуючи логічні співвідношення між категоріями правового та адміністративно- правового впливу, можемо говорити, що адміністративно-правовий вплив варто розглядати у вузькому та широкому значеннях.

Адміністративно-правовий вплив у вузькому значенні напряму залежить від відносин, що регулюються галуззю адміністративного права, або ж від предмету адміністративного права.

Безперечно, що серед вчених до цього часу точаться дискусії з приводу того, що саме включає в себе предмет адміністративного права. Як слушно зазначають Н. Р. Нижник та

О. В. Муза, з проголошенням незалежності в Україні розпочинається дискусія навколо адміністративного права як галузі права, а також сутності її основних інститутів. Визначити предмет адміністративного права на той час було найголовнішою метою, оскільки це була відправна точка для проведення нових наукових досліджень з питань реформування усієї системи публічної влади [7; с. 145].

Із того часу пройшло більше двадцяти років і галузь адміністративного права, як і її розуміння, зазнали великих змін. З'явилось багато нових, прогресивних правових норм, сформувались нові інститути права, і базовим принципом при побудові галузі адміністративного права став принцип людиноцентризму, тобто надання основної ролі у правовідносинах людині і громадянину.

Така побудова системи галузі адміністративного права змінила і основні підходи до впливу адміністративного права на людей. Якщо раніше, при пануванні управлінської моделі, основні акценти були спрямовані на здійснення цілеспрямованого впливу на особу задля задоволення потреб держави, то у даний момент вплив здійснюється з метою задоволення потреб людини і громадянина, а держава, здійснюючи такий вплив, виконує лише сервісну (обслуговуючу) роль. Суспільство за рахунок збільшення рівня громадянської свідомості, перебирає на себе все більше управлінських функції та контролює процеси, які проходять у державі.

У науці адміністративного права зазначається, що необхідність впливу не є за своєю природою суб'єктивіською чи довільною. Вплив завжди здійснюється через необхідність задоволення об'єктивних потреб. Тому і засоби, які використовуються для такого задоволення, об'єктивно зумовлені. У найзагальнішому вигляді їх можна поділити на три види: переконання, заохочення, примус [5; с.187].

Людиноцентриський підхід у процесі формування галузі права значно підвищив роль засобів переконання та заохочення під час здійснення впливу суб'єктами адміністративного права. Разом з тим, необхідно розуміти, що незважаючи на зміщення акцентів в бік обслуговування потреб людини і громадянина, держава, в той же час, покликана і захищати соціум від небажаної поведінки та процесів, що можуть йому нашкодити. Тому, у випадку, коли перші два засоби видаються недієвими по відношенню до особи, до неї може бути застосований примус. Юридична енциклопедія надає наступне визначення адміністративного примусу - це один з видів державного примусу, спрямований на забезпечення законності і правопорядку, прав і свобод громадянина. Відповідно до чинного законодавства України здійснюється уповноваженими на те органами державного управління та судовими органами у встановленому законом порядку [10, с. 52].

Цілком зрозуміло, що адміністративно-правовий влив, який полягає у дії уповноважених суб'єктів по відношенню до інших осіб найбільш яскраво проявляється саме під час застосування заходів адміністративного примусу. Однак слід пам'ятати, що адміністративний примус являється одним із найбільш жорстких засобів, що притаманні адміністративному праву, а тому фокусування лише на ньому звужує розуміння категорії адміністративно-правового впливу.

У більшості випадків вплив здійснюється органами державної влади або місцевого самоврядування, а тому виникає вірогідність, що особа може зазнати на собі неправомірну поведінку з боку таких органів. Потреба у незалежному з'ясуванні обставин неправомірності та у наявності механізму компенсації шкоди призвела до створення в Україні системи адміністративного судочинства.

Вплив, який чинять адміністративні суди, можливий лише під час здійснення ними своєї діяльності в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Так, частина 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог [2]. Таким чином, можливість здійснювати адміністративно-правовий вплив судами обмежується межами пред'явлених позовних вимог. Така позиція знаходить своє відображення у практиці Європейського суду з прав людини. У пункті 2 думки вираженої суддею Мореніллою у рішенні від 19 березня 1997 року по справі «Горнсбі проти Греції» з приводу порушення пункту 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» [3], ведеться мова, що особливості адміністративного судочинства, які відрізняють його від цивільного, загалом полягають у наявності рішення державного органу-відповідача, що ним завдано безпосередньої шкоди чиїмсь особистим правам або законним інтересам [4; c. 596].

Далі у пункті 6 суддя зазначає, що при такому провадженні, визнаючи недійсним незаконне рішення, адміністративний суд вичерпує свої повноваження. «Отже, суддя може тільки визнати недійсним незаконне адміністративне рішення, а інакше він порушив би принцип поділу, що існує між адміністративними органами і адміністративними судами. Він не може своїми судовими рішеннями заповнити вакуум, що виникає внаслідок визнання недійсним рішення адміністративного органу» [4, с. 597]. У пункті 15, ми можемо бачити висновок, що адміністративні рішення перестають відігравати домінантну роль в адміністративному провадженні і стають лише підставою для його існування. Предмет адміністративного провадження формується виключно поданою заявою, з якої виводяться правові обставини, що в них опинилися заінтересовані особи [4, с. 601].

Разом з тим слід зазначити, що з метою дотримання Конституції України та Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», частина 2 ст. 11 КАС України додатково передбачає певні виключення із загального правила, закріплюючи, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, за захистом яких вони звертаються [2].

Визначивши сфери дії адміністративно-правового впливу у вузькому розумінні, слід звернути увагу на розуміння цього явища з іншої точки зору. Широке розуміння адміністративно-правового впливу на додачу до нормативно закріплених засобів включає в себе багато різних компонентів, зокрема, правові звичаї, правову культуру та ін. Всі ці складові формують багатогранну неформальну сторону, через яку також здійснюється адміністративно-правовий вплив.

Досліджуючи питання права у своїй праці «Соціальні науки і право» Богдан Костяківський зазначав, що «зі свого боку, право ніколи не робить послуг без відповідних компенсацій, обумовлених невід'ємно притаманною праву властивістю пов'язувати й зобов'язувати того, хто до нього звертається. ... В остаточному підсумку цього процесу право перебудовує державу і перетворює її на правове явище або на витвір права» [4, с.878].

Здатність права здійснювати вплив на людей не залежить від формального закріплення норм, однак базис для здійснення такого впливу знаходиться саме в нормативно-правових актах. Саме тут і виникає надзвичайно актуальне питання співвідношення між адміністративно- правовим впливом та адміністративно-правовим регулюванням.

Історія питання про відношення категорій правового впливу та регулювання напряму залежить від доктринального розуміння права. Для прикладу представники школи природного права абсолютно чітко співвідносять між собою право та формально закріплений закон, стверджуючи, що ці поняття не являються тотожними. Так, Томас Гобс у Розділі 14 «Про перший і другий закони природи та про контракти» твору «Левіатан» зазначає: «автори, що пишуть на цю тему, плутають «Jus» та «Lex», «право» та «закон», проте ці поняття необхідно розрізняти, оскільки право полягає у свободі діяти або ж утримуватись від дій, тоді як закон спонукає і зобов'язує до першого чи до другого; отже, між законом та правом така ж відмінність, як між зобов'язанням та свободою, що несумісні в рамках однієї й тієї ж справи» [4, c.240]. У свою чергу, представники юридичного позитивізму стверджують, що правовий вплив може здійснюватись лише через призму нормативного закріплення певних правил з метою регулювання суспільних відносин, тобто фактичного поєднання явищ правового впливу та правового регулювання.

Категоріальне співвідношення між поняттями адміністративно-правого впливу та адміністративно-правового регулювання логічно належить до співвідношення понять правовий вплив та правове регулювання та має дедуктивний зв'язок між собою.

На початку роботи, ми зазначали, що правовий вплив може розумітись як у вузькому, так і в широкому значеннях. Що стосується питання визначення категорії «правове регулювання», то С.С. Алексєєв визначає його як здійснюваний за допомогою правових засобів (юридичних норм, правовідносин, індивідуальних приписів та ін.) результативний, нормативно-організований вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування, охорони, розвитку у відповідності до вимог економічного базису, суспільних потреб даного соціального устрою [3, c.211].

Таким чином, можемо бачити, що адміністративно-правовий вплив та адміністративно- правове регулювання можуть співвідноситись між собою як ціле та частина, у випадку, коли ми беремо за основу широке визначення правового впливу, або як тотожні поняття, у випадку, коли ми виходимо із вузького визначення даного поняття. З цього приводу слід навести слова Т. І. Тарахонич, яка констатуючи відсутність єдиного підходу до розуміння категорій правове регулювання та правовий вплив, зазначає, що з одного боку, не варто ототожнювати зазначені вище категорії, оскільки вони є різними за своїм змістовним наповненням, а з іншого боку, дане розмежування є умовним та пов'язане з багатоаспектністю дії права [9, c. 13].

Підсумовуючи викладене, можемо зробити наступні висновки. Категорія адміністративно- правового впливу являється однією із складових категорії правового впливу. В теорії права зазначена категорія активно досліджується, у зв'язку з чим наявна значна кількість наукових розробок з даного питання. В той же час адміністративним правом як самостійне явище ні у широкому, ні у вузькому розумінні адміністративно-правовий вплив не досліджувався. Вивчення питання щодо співвідношення між категоріями адміністративно-правового впливу та регулювання, відображає їх зв'язок між собою та неможливість існування окремо одне від одного.

Враховуючи, що сучасний стан адміністративно-правових відносин має надзвичайно динамічний характер, оскільки наше суспільство прийшло до розуміння необхідності реформування держави прискореними темпами, принципи, на яких застосовується адміністративно-правовий вплив, також зазнає змін. У нинішніх реаліях, вплив повинен відображати бажання людей та відповідати їх вимогам. Наявність швидких, ефективних, а головне простих у виконанні засобів, що зможуть допомогти людині від імені держави, наповнюються реальним змістом та стають невід'ємною частиною адміністративного права.

Розгляд адміністративними судами справ, в яких однією із сторін завжди виступає орган державної влади, також набуває особливого значення, оскільки утвердження України як правової держави, у подальшому сприятиме захисту громадянами своїх прав у судовому процесі.

Беззаперечно, що на даному етапі розвитку Україна опинилась на шляху, який конче потребує зміни застарілих норм та оновлення всього апарату державної влади. В цьому контексті розуміння явища адміністративно-правового впливу видається необхідним, адже впливає на ставлення людей до держави. Те, які засоби обирає державний службовець під час виконання своїх посадових обов'язків та як він ставиться до громадян, і впливає на ефективність роботи державного апарату. Комплексне дослідження цього правового явища, що проходить «червоною ниткою» крізь всі сфери дії адміністративного права України може стати вагомим внеском у розуміння реалізації адміністративно-правових норм та покращити їх сприйняття з боку суспільства.

Список використаних джерел

1. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: станом на 1 червня 2010 р. // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004

2. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Голос України. - 2005. - № 158.

3. Алексеев С. С. Общая теория права: учебник / С. С. Алексеев. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. - 576 с.

4. Антологія лібералізму: політико-правничі вчення та верховенство права / Упор.:С. Головатий, М. Козюбра, О. Сироїд; Відп. ред. С. Головатий; Наук. ред. С. Головатий,О. Сироїд, О. Волкова, А.Черевко; Вст. сл. С. Головатий. - К. : «Книги для бізнесу», 2008. - 992 с.

5. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. - К. : Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.

6. Курс адміністративного права України: підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко,І. Д. Пастух, В. Д. Сущенко [та ін.]. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Юрінком Інтер, 2013. - 872 с.

7. Нижник Н. Р. Деякі проблеми соціального призначення адміністративного права України / Н. Р. Нижник, О. В. Муза // Право України. - 2013. - №12. - С. 141-153.

8. Тарахонич Т. І. Методологічні засади правового регулювання і правового впливу та їх взаємозв'язок із суміжними правовими категоріями / Т. І. Тарахонич // Дія права: інтегративний аспект: монографія / [Відп. ред. Н. М. Оніщенко]. - К. : Юридична думка, 2010. - 360 с.

9. Тарахонич Т. І. Правове регулювання та правовий вплив як юридичні категорії: співвідношення понять / Т. І. Тарахонич // Часопис Київського університету права. - 2009. - № 4. - С. 10-14.

10. Юридична енциклопедія: в 6 т. Т. 1: А-Г / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. - К. : Вид-во «Юридична думка», 2011. - 656 с.

Размещено на Allbest.ru