Історично-правові аспекти формування міжнародного фінансового права як галузі міжнародного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 341.1/8

Історично-правові аспекти формування міжнародного фінансового права як галузі міжнародного права

Оксана Вайиеховська,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

В статті досліджено особливості формування міжнародного фінансового права як галузі міжнародного права. Проведений науковий аналіз відповідності особливостей міжнародних торгово-фінансових відносин в період середньовіччя існуючим на сьогодні в правовій науці критеріям та умовам щодо формування галузі права.

Ключові слова: міжнародне фінансове право, міжнародне торгівельне право, галузеві принципи права.

міжнародний фінансовий право торговий

Вайцеховская О. Р. Историко-правовые аспекты формирования международного финансового права как отрасли права

В статье исследованы особенности формирования международного финансового права как отрасли международного права. Проведен научный анализ сопоставления особенностей международных торгово-финансовых отношений в период Средних веков с существующими на сегодня в правовой науке критериев и требований к формированию отрасли права.

Ключевые слова: международное финансовое право, международное торговое право, отраслевые принципы права.

Vaitsekhovska O. Historical and legal aspects of the creation of international financial law as a branch of international law

The article deals with the specificity of creation of international financial law as a branch of international law. The author conducts the scientific analysis of the correspondence between the peculiarities of international trade and financial relations in the Middle Ages and existing today criteria in the science of law and conditions for the creation of the field of law.

Key words: international financial law, international trade law, trade law principles.

Міжнародна фінансова система - це в певному розумінні «кровоносна система» всієї світової економіки. Сьогодні фінансова сфера претендує на роль явного лідера економічної глобалізації, що спричинило перетворення фінансових потоків та інструментів на дієвий засіб економічного і політичного тиску одних країн на інші. Це не може не викликати науковий інтерес до проблем сучасного міжнародного фінансового права та особливостей його формування на різних історичних етапах розвитку. Цікавим з позиції науки міжнародного права є питання часових меж та характерних особливостей об'єднання міжнародних фінансових норм в окрему галузь міжнародного права.

Питанням системи міжнародного права та формуванню в ній таких структурних підрозділів як галузей міжнародного права приділяли увагу у своїх працях з різним наповненням О. В. Буткевич, Д. І. Фельдман, Л. Л. Лазебник, В. А. Василенко, С. О. Малінін, І. І. Лукащук та інші, проте наукові погляди вчених стосовно еволюції структури міжнародного права суттєво різняться. Метою статті є на підставі аналізу історії розвитку міжнародних відносин дослідити еволюцію формування міжнародних фінансових норм в окрему галузь міжнародного права.

Міжнародні торгівельні відносини в період середньовіччя є тим видом відносин, з яких в процесі еволюції та трансформації сформувались і виокремились галузі міжнародного економічного права та міжнародного фінансового права. В сучасних наукових працях з проблем міжнародного фінансового права існує думка, що міжнародне фінансове право є «підгалуззю», «інститутом» міжнародного економічного права [1, с. 351]. Науковий аналіз даної структурної приналежності цих двох підрозділів міжнародного права є предметом окремого наукового дослідження. В контексті ж нашого дослідження зазначимо, що оскільки в період середньовіччя фінансові та торгівельні міжнародні відносини не були настільки різноманітними та предметно диференційованими як на сучасному етапі, вказані міжнародні відносини розглядаються як спільне правове підґрунтя зародження та формування як міжнародного фінансового так і міжнародного економічного права. Також не є принциповим з наукової точки зору в контексті даної статті для характеристики міжнародних фінансових відносин в період середньовіччя розмежовувати їх на міжнародні публічні фінансові та міжнародні приватні фінансові відносини, оскільки навіть на сучасному етапі наука міжнародного права не має одностайної позиції щодо приналежності міжнародних приватноправових фінансових відносин до міжнародного фінансового права. Тому, в період середньовіччя, коли навіть інститут держави як головний суб'єкт міжнародного права остаточно не був сформований, відмежувати фінансові відносини з іноземним елементом від міжнародних публічних фінансових відносин на той час складно в силу міцних функціональних зв'язків між ними.

Д. І. Фельман зазначав, що встановити з точністю, коли сформувалась система міжнародного права, немає можливості. Любе суспільне явище, таке, наприклад, як виникнення міжнародно-правової - норми, а тим більш інституту чи галузі, завжди є процес, початок якого являє собою не точку на числовій вісі, а більш менш визначений відрізок [2, с. 15].

Поширеною є висловлена ще Е.Нісом думка про те, що витоки майже всіх сучасних міжнародно- правових інститутів лежать в другій половині середніх віків [3, с. 6-18]. До сьогодні в науці міжнародного права майже загальноприйнятим вважалося, що в міжнародному праві в середньовіччі можна виділити лише такі компоненти як право миру та право війни. Причому найчастіше дослідники посилаються на Г. Гроція, який справедливо вважався автором першої чіткої системи міжнародного права у вигляді її поділу у XVII столітті саме на вказані компоненти [4].

Слід зазначити, що поняття міжнародно-правової галузі як структурної частини права, науці в часи Гроція ще не було відомим. Чітко встановити період появи галузевої розбудови системи міжнародного права для вчених виявилось важким завданням, як тому, що поява галузі не є явищем одномоментним, так і внаслідок відсутності тривалий час (ще до кінця ХІХ ст.) чіткого методологічного підходу до визначення її сутності [2, с. 15].

Стосовно питання про наявність галузей в середньовічному міжнародному праві існують наступні підходи науковців. Одні автори відкидають можливість їх формування у той період часу, вказуючи на наявність права війни, договірного права та дипломатичного права як на характерні риси тієї епохи (а не на галузі) [5, с. 26].

Згідно іншого підходу, наприклад, на думку В. А. Василенко, в глибоку давнину навіть в рамках регіональних систем міжнародного права визначилась тенденція формування: а) загальних норм-принципів, які регулювали міждержавну взаємодію в усіх сферах; б) інститутів і галузей, складовими яких були, норми, що визначали загальний порядок міждержавної взаємодії; в) інститутів галузей, складовими яких були норми, що встановлювали порядок взаємодії суб'єктів міжнародного права в спеціальних сферах співробітництва [6, с. 214-215].

Окремі науковці вважають що в середньовіччі в міжнародному праві формуються лише зародки його галузей (морське право, право війни, консульське право та ін.) [2, с. 1718]. Наприклад, на думку Л. Л. Лазе- бник, в період стародавнього світу та середньовіччя тільки виникли і одержали розвиток окремі принципи міжнародного права, а галузі сформувалися пізніше [7, с. 44].

Дослідниця проблем докласичного міжнародного права О. В. Буткевич зазначає, що середньовіччя є періодом активного формування галузей міжнародного права (щоправда з різною інтенсивністю щодо різних галузей). Автор вбачає певну закономірність у формуванні галузей міжнародного права в середньовіччі: в період феодальної роздрібненості (Х- ХІІІ ст.) складаються окремі галузеві комплекси ще з не дуже тісними міжгалузевими зв'язками; у період утворення великих феодальних станових монархій, а особливо з початком абсолютизму (ХІІІ-ХУ ст.), починається активне формування практично всіх відомих галузей середньовічного міжнародного права (першими утворюються ті з них, що регулюють найбільш важливі види міжнародних відносин - право міжнародних договорів, посольське, торговельне, морське право, право війни). Практично всі ці галузі перейшли в класичне міжнародне право. Цей процес мав свої особливості в різних середньовічних регіонах (Західної Європи, Візантії, Київської, а згодом Московської Русі, Південно-західного Середземномор'я, Індії, Китаю, Африки, Америки та ін.). Для всіх них був характерний перехід від політико-правового нормотворення з релігійними елементами до суто міжнародно-правового нормотворення. На думку дослідниці, в середні віки закладається такий механізм утворення галузі міжнародного права: а) існуючі комплекси норм та вже утворені інститути міжнародного права, які мають один загальний об'єкт (предмет) регулювання (як окремий вид міжнародних відносин - посольські, договірні, торговельні тощо), об'єднуються у відповідну галузь з укріпленням внутрішніх зв'язків між ними; б) в основу утворення таких галузей кладеться відповідний імперативний (галузевий) принцип міжнародного права; в) в залежності від виду відносин, що є об'єктом регулювання відповідної галузі, формуються її джерела (одна галузь може формуватись переважно на основі міжнародних звичаїв, інша - на договірній основі, чи на основі відповідних кодифікацій) [8, с. 242].

Окремі представники загальної теорії права, як і низка юристів- міжнародників, вважають, що ті положення, які вироблені в загальній теорії права для визначення важливіших параметрів національної системи права, цілком можуть бути застосовані до міжнародного права. Наприклад, С. С. Алєксєєв зазначає, що в принципі при визначенні структури міжнародного публічного права слід виходити з тих же позицій, з яких висвітлюється структура національних правових систем [9, с. 207]. С. О. Малінін, зупиняючись на загальнотеоретичних положеннях системи внутрішньодержавного права, вказує, що ці положення про систему права та про її класифікаційні критерії можуть бути повністю застосовуватись до міжнародного права [10, с. 6].

В юридичній літературі існує достатня кількість наукових досліджень критеріїв формування галузі права в національній системі права, до яких більшість науковців відносять предмет і метод правового регулювання. Щодо міжнародних відносин, то, як слушно зазначає Д. І. Фельдман, такий галузевоутворюючий критерій як метод в міжнародних відносинах застосовувати не можна, оскільки для всіх галузей міжнародного права він єдиний, а спроби науковців винайти специфічні особливості методів різних галузей міжнародного права, це ніщо інше як спроби «модифікації єдиного метода» [2, с. 46-47]. Найбільш поширеним критерієм поділу системи міжнародного права на галузі юристи-міжнародники вважають предмет правового регулювання, хоча і не розглядають його єдиними системоутворюючим фактором, інакше, як зазначає С. С. Алєксєєв, «з'явиться величезна кількість галузей» [11, с. 11].

Стосовно питання структуризації міжнародного права типовою є позиція М. І. Лазарєва, який визначає наступне коло умов та критеріїв, необхідних для визнання системи правових норм як галузі права. До них автор відносить 1) специфічне коло суспільних відносин; 2) специфічні норми, що регулюють ці відносини;

досить велика суспільна значимість кола суспільних відносин;

досить великий обсяг нормативно-правового матеріалу; 5) зацікавленість суспільства у виділенні нової галузі права; 6) спеціальні принципи права, що регулюють побудову нової галузі [12, с. 21].

Екстраполюючи вказані критерії формування галузі в сучасному міжнародному праві на міжнародні фінансові відносини в період середньовіччя слід зазначити, що більшість із вказаних критеріїв мали місце в системі міжнародних торговельно- фінансових відносин. Так, до специфічного кола суспільних відносин, якому притаманна певна однотипність, належать міжнародні фінансові та торговельні відносини, які виступали в період середньовіччя предметом нової на той момент галузі (яка тільки почала формуватись) - міжнародне торгівельне право.

Стосовно другого та четвертого критеріїв (специфічні норми, що регулюють вказані відносини та досить великий обсяг нормативно-правового матеріалу) варто зазначити, що в період раннього середньовіччя міжнародне торговельне право формується на звичаєвій основі, а вже в Х-ХІ століттях не менш вагомим джерелом цієї галузі стають рішення комерційних судів європейських країн у міжнародних торговельних справах [13, с. 3978]. З розвитком середньовічних міст норми міжнародного торговельного права не рідко інкорпоруються до систем муніципального (внутрішньо- міського) права. З'являється ціла низка міжнародних угод по врегулюванню умов торгівлі, міжнародних позик, порядку їх погашення, порядку міжнародних розрахунків за зовнішньоторговельними операціями, накладення мита, податків тощо.

Щодо шостого критерію, то у сфері міжнародної торгівлі і фінансових відносин в період середньовіччя формуються правові принципи, які на сьогодні входять до системи принципів сучасного міжнародного фінансового права, а саме: 1) принцип взаємності (або правової еквівалентності) відповідає сучасному принципу взаємної вигоди (даний принцип в період середньовіччя був основним галузевим принципом міжнародного торговельного права і мав договірне закріплення [8, с. 247]); 2) принцип найбільшого сприяння виник в кінці стародавнього періоду і входить до сучасної системи спеціальних принципів міжнародного фінансового права; 3) принцип рівності відповідає двом сучасним принципам міжнародного фінансового права: загальному принципу міжнародного фінансового права - принципу суверенної рівності держав і спеціальному принципу міжнародного фінансового права - принципу юридичної рівності і недопустимості економічної та фінансової дискримінації міжнародних платежів [7, с. 58].

Проте, не дивлячись на наявність достатньої кількості ознак формування міжнародного торгівельного права як окремої галузі, вона мала свою специфіку. На відміну від інших галузей міжнародного права, торгівля й економічний обмін, не зважаючи на свою важливість для міжнародних відносин, були недостатньо структурованою, переважно несистематизованою сферою. Для ведення таких відносин за умов прогалин в суто торговельно-правовій сфері, як правило, запозичували і застосовували відповідні міжнародно-правові норми дипломатичного права (недоторканість торговельних представників, статус торговельних місій, церемоніал і протокол прийому офіційних торговельних делегацій і окремих представників), права війни (статус іноземних торгівців, місій та їх майна за умов стану війни з їхньою країною), статусу території (встановлення мит та податків на торгівлю), морського права (правила ведення морської та річкової торгівлі, статус торгівців на морі та на суходільній іноземній території) та ін. [14, с. 177-183].Іншою характерною рисою цієї галузі стало те, що вона раніше за інші почала набувати ознак міжнародно-правової універсальності [15, с. 107-114]. У тяжінні міжнародного права середньовіччя до міжрегіонального поширення, не останню роль зіграв фактор міжнародної торгівлі. Як зазначають дослідники історії цього права, що «тенденцію до інтернаціоналізму можна в Середньовіччі найбільш точно спостерігати в галузях торгового і морського права» [16, с. 27]. У 1473 р. канцлер Англії вирішив, що позови до нього з боку іноземних кунців він вирішуватиме в канцлерському суді «за правом природи, ...яке дехто називає торговим правом, і яке є універсальним правом світу» [17, с. 323].

В цій галузі, починаючи з ХІІ- ХІІІ ст., виділяються колізійні норми, на основі яких утвориться згодом міжнародне приватне право [18, с. 4243]. Це зумовило характеристику торгового права як «приватного міжнародного права Середніх віків»: «Воно розглядалося як певний вид jus gentium, з яким обізнані усі торгівці християнського світу, і пізніше автори, що торкалися цієї сфери, наголошували на його міжнародному характері. ... Кожна країна, навіть кожне місто, мало свою специфіку в торговельному праві, проте ця специфіка стосувалась окремих питань. Основні принципи і найбільш важливі норми були співпадаючими, або тяжіли до подібності» [13, с. 1, 9, 10].

Погоджуючись з позицією О. В. Буткевич щодо часових критеріїв появи перших галузей міжнародного права (включаючи торгівельне міжнародне право) в період середньовіччя, слід зазначити, що така структурна частина системи міжнародного торгівельного права як міжнародні фінансові норми виокремились в окрему галузь дещо пізніше. Як зазначає Л. Л. Лазебник, міжнародне фінансове право як галузь склалась в період індустріалізації. Саме в цей період, зазначає автор, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків спричинив виникнення нових норм, що регулюють дану сферу міжнародних відносин. У держави виникла необхідність в договорах і угодах окремо обумовлювати питання міжнародних позик, порядок їх погашення, порядок міжнародних розрахунків за зовнішньоторгівельними операціями. В цей період в різних регіонах світу створюються монетні союзи, про що закріплюється в спеціальних міжнародних угодах. Все це зумовило, зазначає науковець, початок розвитку одного з інститутів міжнародного права - міжнародного фінансового права [7, с. 44-50].

Підсумовуючи аналіз історії зародження та формування фінансового права як галузі міжнародного права, слід виокремити наступні кваліфікуючі галузеві критерії, які були притаманні міжнародним торгівельно-фінансовим відносинам в період середньовіччя: 1) існування специфічного кола однотипних відносин, а саме міжнародних фінансових та торгівельних відносин, які представляли собою предмет правового регулювання міжнародного торгівельного права в період середньовіччя; 2) наявність специфічних норм у формі звичаїв, міждержавних договорів, рішень комерційних судів но врегулюванню фінансово-торгівельних відносин між державами; 3) у сфері міжнародної торгівлі і фінансових відносин в період середньовіччя формуються правові галузеві принципи, які і на сьогодні входять до системи принципів сучасного міжнародного фінансового права, а саме: а) принцип взаємності (або правової еквівалентності);

б) принцип найбільшого сприяння;

в) принцип рівності. Наявність вказаних критеріїв свідчить про формування в період середньовіччя достатньої питомої ваги міжнародних норм, які регулювали специфічну сферу відносин - міжнародну торгівлю та фінанси, в основі яких були закладені специфічні принципи. Це дає можливість зробити висновок про формування в період середньовіччя такої галузі як міжнародне торгівельне право, до складу якої входив комплекс міжнародних фінансових норм. Даний комплекс міжнародних фінансових відносин не володів ні галузевою, ні інституційною самостійністю в силу недостатньої чисельності та диференційованості і був тісно переплетений з торгівельними відносинами. Проте саме з періоду пізнього середньовіччя міжнародні фінансові відносини в поєднанні з міжнародними торгівельними відносинами набули галузевої відокремленості в системі міжнародного права. Остаточної структурної самостійності міжнародне фінансове право набуло в період індустріалізації.

Список використаних джерел

1. Лукашук И. И. Международное право: особенная часть: учебник для студентов юридических факультетов и вузов. - Изд. 3-е, нерераб. и дон. / И. И. Лукашук. - М.: Волтерс Клувер, 2005. - 517 с.

2. Фельдман Д. И. Система международного права / Д. И. Фельдман. - Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1983. - 119 с.

3. Nys E. Le Droit International. Les Principles, les Theories, les Faits / Nys E. - Bruxelles: Bureau de la Revue, 1904. - Tome II. - 593 р.

4. Dinh N. Q. Droit International Public / N. Q. Ding, P. Daillier, A. Pellet. - 6-e edition entierement refondue. - Paris: Libraire generale de Droit et de Jurisprudence, 1999. - 1455 p.

5. Дмитрієв А. І. Міжнародне нублічне право: Навч носібник / А. І. Дмитрієв, В. I. Муравйов; Відн. ред. Ю. С. Шемшученко, Л. В. Губерський. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 640 с.

6. Ваcиленкo В. А. Основы теории международного права / В. А. Василенко. - К.: Выща шк.: Головное изд-во, 1988. - 288 с.

7. Лазебник Л. Л. Міжнародне фінансове право: Навч. нос. / Л. Л. Лазебник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 312 с.

8. Буткевич В. О. Теорія і нрактика до класичного міжнародного права [Текст]: дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.11 / В. О. Буткевич; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009. - 436 с.

9. Алекcеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. - М.: Юридическая литература. 1975. - 258 с.

10. Малинин С. А. Мирное иснользование атомной энергии. Международно- правовые вопросы / С. А. Малинин. - М.: Международные отношения, 1971. - 176 с.

11. Алексеев С. С. Об отраслях права / С. С. Алексеев. //Советское государство и право. - 1972. - № 3. - с. 10-15.

12. Лазарев, М. И. Теоретические вопросы современного морского права / М. И. Лазарев. - М. : Наука, 1983. - 301 с.

13. Mitchell W. An Essay on the Early History of the Law Merchant, being the York Prize Essay for the year 1903 / W. Mitchell. - Clark, New Jersey: The Lawbook Exchange, Ltd., 2006. - 186 р.

14. Буткевич О. В. Становлення міжнародно-правового регулювання торгівлі Середньовіччя / О. В. Буткевич // Правова держава. - 2007. - № 9. - с. 177-183.

15. Мережко А. А. Транснациональное торговое право (lex mercatoria) / А. А. Мережко. - К.: Таксон, 2002. - 464 с.

16. Nussbaum A. A concise history of the law of nations / A. Nussbaum. - New York: The Macmillan company, 1947. - 361 р.

17. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Г. Дж. Берман. - 2-е изд. - М. - Издательство Московского университета. Издательская группа Инфра, Норма. 1998. - 624 с.

18. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації / В. І. Кисіль. - 2-ге вид., допов. і перероб.- К.: Україна, 2005. - 472 с.

19. Вайцеховська О. Р. Історично-правові аспекти формування міжнародного фінансового права як галузі міжнародного права

Размещено на Allbest.ru