Прокурорський нагляд за додержанням законів при закінченні досудового розслідування
Предмет прокурорського нагляду, особливості його реалізації порівняно з іншими формами закінчення досудового розслідування. Здійснення прокурорського нагляду у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2018 |
| Размер файла | 16,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Прокурорський нагляд за додержанням законів при закінченні досудового розслідування
Постановка проблеми
Серед передбачених КПК України форм закінчення досудового розслідування особливої уваги заслуговує звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Це зумовлено тим, що така форма є найбільш поширеною альтернативою відносно загального порядку кримінального провадження га звернення прокурора до суду з обвинувальним актом.
Як вказують дослідники, в умовах дії нового КПК України кількість осіб, звільнених судом від кримінальної відповідальності, збільшилася майже на 20 %, у чому проявляється стійка тенденція до гуманізації сфери кримінальної юстиції [1, с. 4, 40].
Водночас, практика закриття кримінальних проваджень зі звільненням від кримінальної відповідальності характеризується численними проблемними аспектами, тож дослідження проблем прокурорського нагляду за додержанням законів при закінченні досудового розслідування у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності набуває особливої актуальності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання підстав і порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності досліджували такі науковці, як Ю.В. Баулін, О.О. Дудоров, Г.І. Глобенко, І.Г. Івасюк, В.М. Кобернюк, А.М. Ященко та ін.
Утім, проблеми прокурорського нагляду за додержанням законів при закінченні досудового розслідування у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності не отримали належної уваги науковців.
Формування цілей. У науковій статті автор ставить перед собою завдання визначити предмет прокурорського нагляду за додержанням законів при закінченні досудового розслідування у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також розглянути особливості його реалізації порівняно з іншими формами закінчення досудового розслідування.
Виклад основного матеріалу
Згідно з ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Таким чином, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності визначено законодавцем як одна з альтернативних форм закінчення досудового розслідування. Аналогічне повноваження прокурора передбачено також п. 14 ч. 2 ст. 36 КПК України, згідно з яким прокурор має право звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної
Як альтернативу традиційним процедурам притягнення до кримінальної відповідальності розглядають інститут звільнення від кримінальної відповідальності й науковці [2, с. 252]. У його основі лежить поблажливе зважання держави на позитивну посгкримінапьну поведінку особи [3, с. 51]. Сутність звільнення від кримінальної відповідальності відомий дослідник цього питання Ю. В. Баулін розкриває таким чином, що з моменту вчинення особою злочину між нею та державою складається правовідношення, об'єктом якого є права і свободи злочинця, кримінальна відповідальність. Для реалізації повноваження щодо покладення кримінальної відповідальності органи державної влади спершу притягують особу до кримінальної відповідальності, а потім покладають на неї таку відповідальність. Із моменту настання правозмінювального факту, яким, наприклад, є позитивна пост-кримінальна поведінка особи, вміст цього правовіднотттення змінюється й віднині воно існує як кримінальне ііравовідношення звільнення від кримінальної відповідальності [4, с. 48--49]. Отже, клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності є формою його реакції на позитивну посткримінальну поведінку особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, або на настання інших обставин, з якими закон пов'язує звільнення від кримінальної відповідальності, для трансформації правовідносин притягнення до кримінальної відповідальності.
Науковці визначають звільнення від кримінальної відповідальності як звільнення судом від імені держави особи, яка скоїла злочин, від правових наслідків цього злочину - кримінально-процесуального вітливу та осуду, тцо має на меті диференційований підхід до осіб, які скоїли злочин, не становлять значної суспільної небезпеки та можуть виправитися без застосування до них кримінального покарання [5, с. 57]. У кримінально-правовому аспекті звільнення від кримінальної відповідальності характеризується такими ознаками: не відбувається державний осуд особи, яка вчинила злочин (обвинувальний вирок суду не ухвалюється); до винного не застосовується покарання; через відсутність обвинувального вироку звільнена від кримінальної відповідальності особа вважається такою, яка не має судимості [6]. У кримінально-процесуальному аспекті його реалізації притаманні такі риси: 1) здійснюється лише за наявності в кримінальному провадженні особи, якій повідомлено про підозру; 2) передбачає передання провадження до суду, оскільки рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності має право прийняти виключно суд; 3) відбувається констатація винуватості особи, але при цьому особа не несе передбаченої законом відповідальності; 4) застосовується лише за умови згоди підозрюваного [7, с. 484].
Згідно із ч. 1 ст. 44 КК України та ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється тільки судом. Однак, як слушно наголошує В.М. Кобернюк, важливим суб'єктом прийняття рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності виступає прокурор, оскільки новий КПК України не передбачає можливості розгляду судом питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності на стадії досу- дового розслідування в іншому порядку, ніж на підставі клопотання прокурора [8, с. 45-46]. Дійсно, ч. 2 ст. 286 КПК України передбачає, що, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування в повному обсязі надсилає його до суду. Законодавство не допускає можливості ініціювання питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності в іншому порядку, зокрема, за клопотанням інших, крім прокурора, учасників кримінапьного провадження. Це робить прокурора суб'єктом, безпосередньо відповідальним за реалізацію інституту звільнення від кримінальної відповідальності на стадії досудового розслідування.
Водночас, гака роль прокурора порушує питання про сутність прокурорського нагляду за законністю звільнення особи від кримінальної відповідальності. Адже активна та ініціативна позиція прокурора, яку він займає у вирішенні цього питання, зумовлює необхідність переосмислення предмета його нагляду в цій сфері, який усталено визначається науковцями як копо або обсяг питань, визначених на рівні закону, тцо підлягають з'ясуванню прокурором, розгляду, аналізу з метою забезпечення законності в діяльності певних суб'єктів [9, с. 13-14]. Фактично, основним суб'єктом, законність діяльності якого повинна перевірятися при звільненні особи від кримінальної відповідальності, виступає сам прокурор. Тому сутність прокурорського нагляду у цій сфері має бути переосмислена, передусім, у контексті здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням, що розглядається дослідниками як складна й багагоаспекгна діяльність, яка включає як імперативне спрямування, гак і здійснення заходів до узгодження, скоординованеєіі діяльності органів досудового слідства [10, с. 370] з використанням правових кримінально- процесуальних повноважень впадно-розпорядчого змісту [11, с. 27]. Отже, прокурорський нагляд за додержанням законів при закінченні досудового розслідування у формі звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності передбачає не сторонній контроль з боку прокурора за діяльністю органів досудового розслідування, а активне, цілеспрямоване керівництво процесом досудового розслідування в бік його закінчення га ініціювання перед судом питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Можна стверджувати, що предмет розглядуваного прокурорського нагляду складають передусім підстава га умови звільнення особи від кримінальної відповідальності, які, на думку дослідників, дозволяють визначити мету певного виду звільнення від кримінальної відповідальності; гарантують, що вид звільнення буде обрано правильно, воно буде законним і досягне своєї меги; є гими критеріями, через призму яких вирішується питання щодо обсягу доказової інформації, необхідної для постановки га вирішення питання про можливість або необхідність здійснення звільнення від кримінальної відповідальності [12, с. 126]. Стосовно кожного виду звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого КК України (звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (сг. 45 КК України); звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (сг. 46 КК України); звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (сг. 47 КК України);звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (сг. 48 КК України); звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (сг. 49 КК України); спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені Особливою частиною КК України), прокурор повинен встановити сукупність умов, що складають відповідну підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Таким чином, на прокурора покладається обов'язок встановити наявність або відсутність визначених КК України підстав та умов звільнення від кримінальної відповідальності, щоб прийняти рішення про необхідність складання відповідного клопотання та ініціювання звільнення від кримінальної відповідальності перед судом.
Крім того, прокурором мають бути додержані вимоги КПК України щодо процесуального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так, згідно із ч. З сг. 286 КПК України перед направленням клопотання до суду прокурор зобов'язаний ознайомити з ним потерпілого та з'ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Попередньо, ще до складання відповідного клопотання, виходячи із ч. 2 цієї статті, прокурор має отримати від підозрюваного згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності. Для отримання такої згоди, відповідно до частин 2 та 3 сг. 285 КПК України, особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності в разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності й право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У випадку, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку. Стосовно потерпілого закон не передбачає наслідки недодержання прокурором цієї процесуальної умови, із чого можна дійти висновку, що це загалом не випиває на розгляд судом відповідного клопотання прокурора. При складанні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності прокурор має звертати пильну увагу на доведеність вини особи у вчиненні кримінального правопорушення. Встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є обов'язковою умовою звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки, якщо особа невинувата у вчиненні злочину, то її непотрібно й не можна звільняти від кримінальної відповідальності [13, с. 127]. Доведеність вини особи частково об'єктивується в повідомленні про підозру, що має передувати звільненню особи від кримінальної відповідальності. Окрім того, добровільне визнання вини передбачає і згода підозрюваного на звільнення його від кримінальної відповідальності, яка має бути отримана прокурором. В іншому випадку, коли підозрюваний не визнає своєї вини, ставити питання про звільнення Його від кримінальної відповідальності не убачається можливим.
Прокурорський нагляд у розглядуваній сфері має значні особливості у випадках т. зв. «факультативних» видів звільнення від кримінальної відповідальності: передача особи на порушь (сг. 47 КК України); зміна обстановки (ст. 48 КК України) і звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітнього із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК України). У тексті кримінального закону з цих питань щодо особи застосовується словосполучення «може бути звільнена від кримінальної відповідальності», на відміну від інших підстав, де застосовується лише термін «звільняється», що дозволяє розглядати зазначені випадки звільнення від кримінальної відповідальності як дискреційні. Як наголошують фахівлц, дискрелцйними вважаються такі підстави, що дають можливість суб'єктам, які ведуть процес, застосовувати їх дія звільнення особи від кримінальної відповідальності на власний розсуд тоді як виявлення передбачених в законі умов не породжує у них обов'язку прийняти відювідне процесуальне рішення [14, с. 387]. Отже, закінчення досудового розслідування в зазначених випадках залежить не лише від встановлення прокурором відповідних підстави та умов звільнення від кримінальної відповідальності, а й його власного розсуду, заснованого на фактичних обставинах кримінального провадження, оцінці його судової перспективи, вивченні особи підозрюваного та потерпілого тощо. Очевидно, що до ініціювання перед судом питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за наявності таких «дискреційних» або ж «факультативних» підстав прокурор повинен підходити більш зважено й відповідально, ніж щодо інших підстав такого звільнення, які вважаються «імперативними», оскільки не залежать від внутрішнього переконання прокурора.
Основним правозастосовним актом прокурора при здійсненні досліджуваного нагляду є клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Як зазначають дослідники, клопотання прокурора в досу- довому кримінальному провадженні є единим приводом і необхідною умовою для розгляду судом питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності [15, с. 195]. Важливість такою акта підтверджується існуванням окремої ст. 287 КПК України, присвяченої такому клопотанню, згідно з якою в клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності вказуються: 1) найменування кримінальною провадження та йогореєстраційний номер; 2) анкетні відомості підозрюваного (П. І. Б., дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) П. І. Б. га займана посада прокурора; 4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення га його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність га формулювання підозри; 5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, га відомості про її відшкодування; 6) докази, тцо підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення; 7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, га відповідна правова підстава; 8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності; 9) дата га місце складення клопотання.
В умовах дії КПК України від 1960 р. висловлювалися пропозиції, згідно з якими визнавалася доцільною практика тих слідчих га прокурорів, які виносили мотивовані постанови про направлення справи до суду на зразок обвинувального висновку [16]. Фактично, порівняльний аналіз встановлених законом вимог до змісту клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності га обвинувального акта показує, що ці документи мають чимало спільного. Особливості першого зумовлює ге, що в ньому формулюється підозра, а не обвинувачення особи у вчиненні кримінального правопорушення, докази, що підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення, наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, га відповідна правова підстава, а також відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого га його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Відрізняються вони й за обсягом передбачених законом додатків, хоча ця відмінність є вторинною щодо їх змісту. Порівнюючи ці документи, науковці пропонують, приміром, зазначати в клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності анкетні відомості кожного потерпілого, розмір витрат на залучення експерта тощо [17, с. 111]. Отже, можна дійти висновку щодо погреби ще більшої уніфікації цих актів, що є логічним з огляду на їх спільну правову природу як резолютивних актів, що оформлюють закінчення досудового розслідування.
Висновки
прокурорський нагляд досудовий розслідування
У підсумку необхідно зазначити, що звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності є формою закінчення досудового розслідування, альтернативною зверненню до суду з обвинувальним актом, чим обумовлюються спільні га відмінні риси в документах, якими оформлюються відповідні процесуальні рішення прокурора. Прокурор є активним учасником процесу звільнення особи від кримінальної відповідальності; лише він на стадії досудового розслідуванняВісник Луганського державного університету 2'2015 и внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
може ініціювати вирішення цього питання перед судом. Предает прокурорського нагляду за законністю закінчення досудового розслідування в цій формі визначається сукупністю матеріальних і процесуальних умов звільнення особи від кримінальної відповідальності, що мають бути встановлені та/або додержані прокурором. Матеріальні (кримінально-правові) умови відрізняються залежно від кожного виду звільнення від кримінальної відповідальності, тоді як процесуальні умови є єдиними для всіх видів звільнення й безпосередньо реалізуються прокурором.
Використані джерела
1. Реалізація нового КПК України у 2013 році (моніторинговий звіт) / О. А. Банчук, І. О. Дмитрієва, 3. М. Саідова, М. І. Хавронюк. - К. : ФОП Москаленко О. М., 2013. - 40 с.
2. Головко Л. В. Альтернативы уголовном}7 преследованию в современном праве / Л. В. Головко. - СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. - 544 с.
3. Михайленко О. Удосконалення системи підстав і порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності / О. Михайленко / / Вісник прокуратури. - 2003. - № 2. - С. 51-53.
4. Ваулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія / Ю. В. Ваулін. - К.: Атіка, 2004. - 296 с.
5. Сокира Л. Інститут звільнення від кримінальної відповідальності / Л. Сокира / / Вісник прокуратури. - 2002. - № 1. - С. 57-59.
6. Кримінальний процес : [пілручник] / [Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій,
A. Г. Туманянц та ін.] ; за ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. - X.: Право, 2013. - 824 с.
7. Кобернюк В. М. Взаємодія суду, прокурора та інших учасників кримінального провадження при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження зі звільненням обвину7валеного від кримінальної відповідальності /
B. М. Кобернюк / / Часопис Академії адвокатури України. - 2012. - № 4. - С. 44-52.
8. Сопнева Е. В. Актуальные проблемы прокурорского надзора и расследования преступлений в местах лишения свободы : дис. ... канд. юрид. наутс : 12.00.09 / Е. В. Сопнева ; Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. - М., 2000. -186 с.
9. Марчук Н. В. ІДодо визначення змісту7 діяльності прокурора зі здійснення процесуального керівництва досудовим розсліду7ванням / Н. В. Мар- чуж / / Наук. вісн. Дніпропетровського держ. університету7 внулр. справ: Збірник наужових праць. - 2012. - № 2. - С. 369-376.Юрчишин В. М. Прокурор як керівник досудового розслідування / В. М. Юрчишин // Адвокат. - 2012. - № 7. - С. 26-30.
10. Житний О. О. Щодо питання про умови звілвнення від криміналвної відповідалвності та їх класифікацію / О. О. Житний / / Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діялвності : Тези наук. доп. та повідомл. учасн. наук. конф. мол. учен. (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.). - X. : Нац. юрид. акад. України імені Я. Мудрого, 2002. - С. 124-126.
11. Павлишин у. П. Інститут звілвнення від криміналвної відповідалвності та презумпція невину вал ості у кримінальному праві: аспект узгодженості / / Харківські кримінально-правові читання : тези доп. та наук, повідомл. учасн. Всеукр. наук. конф. (м. Харків, 10-11 грудня 2009 р.) / за заг. ред. В. Я. Тація. - X. : Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 2010. - С. 126-128.
12. Кобернюк В. М. Дискреційні підстави звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності / В. М. Кобернюк / / 36. тез доп. та наук, иові- домл. учасн. Всеукр. наук.-практ. конф. мол. учен, та здобув. 9 листопада 2011 р. / За заг. ред. А. П. Гетьмана. - Харків : НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2011. - С. 386-389.
13. Лапкін А. Роль прокурора у вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності / А. Лапкін / / Правова політика в Україні: питання теорії та практики: зб. матер, міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 24 жовтня 2014 року) : в 2 т. - К. : Національна академія прокуратури України, 2014. - Т. 2. - С. 194-197.
14. Кобернюк В. М. Закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / В. М. Кобернюк. - X., 2014. - 247 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
З’ясування правової природи і характерних ознак повноважень прокурора на початковому етапі досудового розслідування, а також проблем їх практичної реалізації. Ефективність прокурорського нагляду. Проблеми участі прокурора у кримінальному провадженні.
статья [22,9 K], добавлен 17.08.2017Сутність прокурорського нагляду за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Діяльність прокурора щодо усунення порушень законів при досудовому розслідуванні злочинів. Прокурорський нагляд при порушенні кримінальної справи.
курсовая работа [32,2 K], добавлен 10.05.2014Проблеми здійснення прокурорського нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності та видання припису. Відмова прокурора від державного обвинувачення та її правові наслідки. Необхідність прокурорського нагляду за веденням розслідування.
реферат [23,9 K], добавлен 19.10.2012Сутність та значення прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства. Перевірка прокурором справи.
курсовая работа [30,0 K], добавлен 03.05.2007Організація прокурорського нагляду за додержанням закону. Виконання кримінального покарання у виді позбавлення волі. Характеристика окремих видів перевірок. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення законів при виконанні покарань.
реферат [48,9 K], добавлен 26.02.2009Розгляд сутності поняття досудового розслідування та визначення його місця в системі правосуддя. Розкриття особливостей форм закінчення досудового розслідування. Встановлення проблемних питань, які стосуються інституту зупинення досудового розслідування.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 22.11.2014Дослідження правових основ та напрямків організації діяльності прокуратури. Вивчення основних завдань та меж нагляду за додержанням і застосуванням законів. Робота із зверненнями громадян. Характеристика підстав для здійснення прокурорської перевірки.
контрольная работа [33,8 K], добавлен 18.03.2014Загальна характеристика кримінально-процесуального права особи на оскарження. Причини зупинки досудового розслідування. Ознайомлення із підставами, суб’єктами, процесуальним порядком і наслідками оскарження дій і рішень органів досудового розслідування.
реферат [28,0 K], добавлен 17.10.2012Розробка теоретичних засад та криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств. Особливості організації початкового етапу досудового розслідування вбивства.
диссертация [277,8 K], добавлен 23.03.2019Суспільні відносини, котрі забезпечують правильність та законність початку досудового розслідування. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування. Підслідність кримінального провадження. Вимоги до процесуальних документів.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 19.11.2014- Прокурорський нагляд за законністю та обґрунтованістю проведення слідчих дій в кримінальному процесі
Юридичні підстави для проведення слідчих дій, пов'язаних з обмеженням конституційних прав та свобод особи. Система прокурорського нагляду за законністю та обґрунтованістю проведення слідчих дій в українському кримінально-процесуальному законодавстві.
реферат [26,3 K], добавлен 08.05.2011 Нормативне регулювання та функціонально-організаційні особливості діяльності прокуратури. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях. Порядок розгляду і вирішення звернень громадян.
отчет по практике [53,6 K], добавлен 25.09.2014Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком та прийняття по ній рішення. Направлення справи до суду.
курсовая работа [29,2 K], добавлен 03.08.2007Процедура досудового розслідування. Оформлення документів, що регламентують його початок згідно з законодавчими нормами. Протокол прийняття заяви і безпосереднє виявлення службовою особою кримінального правопорушення, його перекваліфікація на злочин.
презентация [412,5 K], добавлен 07.12.2013Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.
реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010Невербальні методи діагностики свідомо неправдивих показань допитуваних, механізм їх здійснення та значення для кримінального провадження, в контексті нового КПК України. Проблеми органів досудового розслідування та суду, щодо забезпечення відвертості.
статья [31,1 K], добавлен 11.12.2013Обґрунтування необхідності вдосконалення інституту досудового розслідування шляхом переведення в електронний формат на основі аналізу історичного розвитку досудової стадії кримінального процесу. Ключові елементи процес та алгоритм їхнього функціонування.
статья [31,5 K], добавлен 18.08.2017Поняття, роль у кримінальному провадженні початку досудового розслідування. Сутність і характеристика ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, об'єктивні, суб’єктивні сторони даного злочину, відповідальність відповідно до Кримінального кодексу.
статья [21,9 K], добавлен 17.08.2017Дослідження засад досудового розслідування злочинів та компетенції органів, які його здійснюють. Структура органів дізнання: міліція, органи безпеки, митні органи, командири військових частин. Особливості процедури виявлення та розслідування злочинів.
реферат [27,1 K], добавлен 17.04.2010Поняття звільнення від кримінальної відповідальності в Україні. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку: з дійовим каяттям; з примиренням винного з потерпілим; з передачею особи на поруки; зміною обстановки; закінченням строків давності.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 11.02.2008
