Способи вчинення торгівлі людьми: питання систематизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Способи вчинення торгівлі людьми: питання систематизації

Постановка проблеми

Актуальність вивчення способів вчинення торгівлі людьми або іншої незаконної угоди щодо людини в криміналістичному аспекті не потребує підтвердження: отже, на сьогодні розкриття, розслідування або запобігання злочинам цієї категорії є одним із пріоритетних завдань для правоохоронних органів багатьох країн світу. Зрозуміло, що способи вчинення мають важливе значення не тільки тому, що містять сукупність кількісних і якісних ознак, які обумовлюють розробку та вибір прийомів, засобів і методів, спрямованих на розкриття, розслідування й запобігання торгівлі людьми. Дуже важливим є той фактор, що дані про спосіб вчинення злочину дозволяють встановити не тільки обставини його скоєння, технічні засоби, що використовувались, сліди злочину й коло причетних осіб, а й нерідко особисгісні характеристики злочинця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі протидії торгівлі людьми у своїх дослідженнях приділяли увагу зокрема такі науковці, як В.К. Весельський, В.О. Малярова, Л.В. Сердюк, М.П. Шуруб. Утім способи вчинення торгівлі людьми потребують глибшого наукового аналізу.

Формування цілей. Метою статті є дослідження окремих питань систематизації способів вчинення торгівлі людьми для сексуальної експлуатації

Виклад основного матеріалу

порнобізнес сексуальний кримінальний злочин

Кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за цю категорію злочинів (сг. 149 Кримінального кодексу України), містять такий перелік дій злочинців, із якими законодавець пов'язує настання суспільно небезпечних наслідків: торгівлю людьми або

105здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а також вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи. При цьому під експлуатацією людини законодавець розуміє всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) для наживи, примусову вагітність, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо [1, с.63].

У статті розглянуто саме способи вчинення торгівлі людьми для сексуальної експлуатації та використанні в порнобізнесі.

З огляду на те, що найчастіше торгівля людьми для сексуальної експлуатації та використання в порнобізнесі вчиняється групою осіб за попередньою змовою або організованою групою (кількість учасників може бути різною, але найчастіше трапляються групи, що складаються від трьох до п'яти осіб), способи приготування до злочину охоплюють такі дії:

- підбір у групу осіб, які мають певний злочинний досвід або коруп- ційні чи злочинні зв'язки;

- дії щодо забезпечення майбутнього функціонування групи: стратегічне планування злочинної діяльності, що включає вибір напряму реалізації злочинних намірів і відповідних ним злочинних дій; визначення оптимального складу учасників групи, розподіл функцій між ними; вирішення питань щодо розподілу доходів; формування ідеології в середині групи, спонукання учасників на активний пошук потерпілих; струк- турування складу групи; пілтттукування джерел фінансування; встановлення корупційних зв'язків;

- продумування та подальше розроблення системи протидії викриттю та знешкодженню групи. Тобто, здійснення заходів, спрямованих на легалізацію власних дій, підшукання каналів нелегального або напівлегального переміщення людей за кордон; спеціалізація на певних видах злочинних дій у середині групи та створення умов для існування серед потенційних жертв підвищеного інтересу до можливості заробити за межами країни;

- обговорення й домовленість щодо умов вчинення злочинів;

- організація та реалізація дій, які є необхідною умовою для участі в злочинній групі. А саме: ознайомлення з організацією злочинної діяльності цієї групи; ознайомлення з вимогами, що висуваються до потенційних жертв злочинів; здобуття необхідних для вчинення злочину документів, що підтверджують статус; заволодіння засобами та знаряддями вчинення злочину; пошук коштів для подальшого започаткування злочинної операції ; підготовка ( зокрема здобуття необхідних документів) дтя переміщення через державний кордон тощо;

- підшукання потенційних жертв, які відповідають певним вимогам, збір інформації про них, створення умов, що сприяють вчиненню злочинів, «робота» з потерпілими;

- дій, спрямованих на конспірацію злочинної діяльності групи, а також розробка плану злочинної операції;

- налагодження для подальшого використання або подальшої спільної злочинної діяльності корупційних зв'язків;

- акумуляція та зберігання коштів групи;

- активне піптттукання та використання наданої навідниками інформації (зокрема для встановлення корупційних зв'язків або створення умов для вчинення злочину). Слід зазначити, що як навідники можуть виступати: а) особи, незнайомі з членами групи, але які погодилися за певну матеріальну винагороду надати необхідну інформацію; б) пособники або підбурювачі; в) особи з оточення членів групи;

- обрання моделі та каналу транспортування осіб при вчиненні злочинів, попередня розвідка та рекогносцировка каналу транспортування. Ці дії можуть поєднуватись із перевіркою дієвості корупційних зв'язків;

- планування вчинення злочинів (іноді трапляються плани, складені в письменній формі, де зазначено: місце та час переміщення, прибуття за кордон, маршрут руху, момент продажу, регламентація порядку та послідовності дії кожного учасника групи, визначення характеру дій у разі потрапляння в поле зору правоохоронних органів);

- очікування сприятливих або необхідних для вчинення злочину умов, зокрема кліматичних, погодних, соціальних тощо;

- підбір, виготовлення або пристосування засобів вчинення злочину, підготовка необхідних технічних систем, автотранспорту тощо;

- підготовка алібі на час вчинення злочинів. У злочинних групах ця робота координується ватажком для того, щоб запобігти обранню членами групи аналогічних способів створення алібі;

- продумування та підготовка окремими співучасниками власної моделі приховування злочинів.

При вчиненні торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації та використанні в порнобізнесі для впливу на жертву або на осіб, пов'язаних із нею, злочинці використовують методи психічного й фізичного насильства. При цьому насильство - це зовнішній із боку інших осіб навмисний і протиправний вплив на людину (або групу осіб), що здійснюється поза або проти її волі й здатен заподіяти їй органічну, фізіологічну або психічну травму, а також обмежити свободу її волевиявлення або дій [2, с. 22].

Насильство, застосовуване при торгівлі людьми, може бути як фізичним, так і психічним. У випадках застосування фізичного насильства з точки зору кваліфікації діяння немає різниці, яку саме шкоду спричинено здоров'ю потерпілого: пошкодження, заподіяння смерті з необережності, побої тощо. Як форми насильства можуть бути: побої й катування; зґвалтування; ізоляція в закритому приміщенні; позбавлення їжі та примусове втягнення до вживання наркотичних засобів; втягнення до зловживання алкоголем тощо.

Іноді насильство застосовується як покарання за провину з боку жертви (наприклад, невдоволення клієнта в проституції, несвоєчасний вихід на роботу тощо), так і в порядку «загальної превенції».

Щодо фізичного насильства, то найпоширенішою формою фізичного насильства виступає заподіяння тілесного ушкодження. Способи заподіяння тілесного ушкодження, що використовуються злочинцями для подолання або блокування опору з боку потерпілих, можна класифікувати за різними ознаками відповідно до розроблених юридичною наукою класифікаційних критеріїв [3, с. 19-29]:

- за формою діяння: а) шляхом активних дій; б) шляхом бездіяльності (наприклад, створення небезпечних для життя та здоров'я людини умов, і після потрапляння в них жертви - невжиття необхідних для її врятування заходів);

- за засобами впливу на організм потерпілого: заподіяння ушкоджень із використанням мускульної сили, зброї та інших знарядь, факторів оточуючого середовища, тварин тощо;

- за характером травматичної дії - використання дії механічних, термічних, температурних, біологічних, хімічних факторів;

- за якістю травматичного впливу - побиття, удар, тиск, розтягнення, розрив, відривання, крутіння, ламання, поштовх тощо.

Психічне насильство - це навмисний, суспільно небезпечний, протиправний вплив на психіку людини або групи осіб з боку інших осіб, здійснюваний проти або поза її (їх) волею інформаційним або неінформацій- ним шляхом і здатний придушити свободу волевиявлення або заподіяти психічну або фізіологічну травму [3, с. 38]. Інформаційними способами психічного насильства під час вчинення торгівлі людьми для сексуальної експлуатації виступають: демонстрація зброї; постріли в стелю або вище голів потерпілих; приставляння ножа до горла; вербальні вислови погроз упереміж із висунутими вимогами; побиття одних потерпілих на очах інших; подолання іншим чином волі потерпілого до спротиву.

Способи психічного насильства застосовуються злочинцями комплексно. Специфічним інформаційним способом психічного насильства є також погроза заподіяння насильства: перезаряджання зброї, наведення та націлювання її на потерпілого, інші способи погрози.

Практиці розкриття та розслідування торгівлі людьми відомі й неі- нформаційні способи психічного насильства, які умовно можна поділити на дві групи [4, с. 88].

Способи, пов'язані з приведенням потерпілого до непритомного стану з метою реалізації злочинних намірів. До такого стану потерпілий, зазвичай, приводиться одурманювапьними речовинами. Такі способи є саме психічним насильством, адже шкода здоров'ю заподіюється мінімальна, а більше за все страждає психіка потерпілого, який не може керувати власними діями внаслідок пригнічення його волі. До цієї ж групи можна віднести й випадки, коли винні особи вводять отруту потерпілому й вимагають від нього певних дій в обмін на речовину, що нейтралізує дію отрути.

Способи, пов'язані з впливом на певні соматичні прояви та пов'язані з ними психічні процеси, коли у винних осіб виникає можливість керувати поведінкою особи поза її волею. Такі випадки найчастіше виникають при використанні злочинцями хворобливих станів потерпілих (наркоманів, алкоголіків, душевнохворих тощо).

Матеріальний або економічний вплив на жертву використовується злочинцями набагато ширше порівняно з іншими способами. Класичним прикладом матеріального впливу (який несе й елемент психічного тиску) є властиве для торгівлі людьми втягнення потерпілого в боргову кабалу. Тобто, попередньо штучно ввівши жертву в боргову залежність, злочинці надалі вимагають відшкодування боргу, єдиною можливістю відпрацювання якого є, наприклад, проституція. Реалізація такого способу починається ще на етапі втягнення, коли жертві пропонуються послуги з оплати всіх витрат із оформлення документів і переїзду за кордон. Оскільки потерпілі, які виїжджають за кордон в надії підвищити свій матеріальний стан, зазвичай, не мають необхідної суми для оплати поїздки, природно, що більшість із них погоджуються на таку «вигідну» пропозицію «фірми з працевлаштування» або фізичної особи.

У випадку втягнення жертви шляхом обману (пропонувалася робота, наприклад, танцівниці в нічному клубі), після прибуття до місця роботи її інформують, що танцювати вона може скільки завгодно, однак грошей за це не одержить (або заробить незначну суму). Водночас її ставлять перед фактом, що витрати, понесені «роботодавцем», повинні бути відттткоцовані [5, с. 32-34; 6, с. 14-15]. Така схема використовується, якщо втягнення та експлуатація здійснюються одними й тими самими особами. У випадках, коли ці функції диференційовані, наприклад, якщо вербування й продаж здійснювалися громадянином України, а покупка та експлуатація - представником країни призначення, вербувальник покриває понесені ним витрати з грошей, отриманих за продану жертву; продавець же ставить їй у борг суму, заплачену вербувальникові. У ході експлуатації до суми боргу можуть зараховуватися будь-які штрафи за порушення «трудової дисципліни», зокрема, за неправильне поводження з клієнтом, відмову від роботи тощо. Така система штрафів може в завуальованій формі (без роз'яснення основних понять) обговорюватися в попередньо укладеному контракті, що підписується жертвою ще в країні відправлення. Окрім того, до суми боргу включаються витрати злочинців із утримання жертви - на їжу, проживання, одяг. Часто такі витрати істотно завищують. Втягнення у боргову кабалу може мати місце й тоді, коли потерпіла особа свідомо іде займатися проституцією. Описаний спосіб впливу забезпечує залежність жертви, будучи дієвим засобом контролю її сексуальної експлуатації.

Крім боргової кабали, існують й інші способи матеріального впливу на жертву. Практично завжди гроші, що заробляють на проституції або порнографії, зосереджені в злочинців. Якщо експлуатація здійснюється, наприклад, у барах, нічних клубах, клієнти передають гроші касирові, у ролі якого виступає бармен. Зосереджені в нього за день (ніч) активи далі надходять безпосередньо власникові кубла, який на власним розсуд може виплачувати або не виплачувати потерпілим зарплату. Якщо ж жертви експлуатуються на вулиці або трасі, гроші за надання ними секс-послуг від клієнтів одержує безпосередньо сутенер. Таким чином, експлуатовані жертви постійно перебувають у матеріальній залежності від свого «хазяїна», не маючи власних коштів, зокрема й на дорогу додому.

Способи оргпнізпційно-юридичного впливу становлять ще одну групу засобів примусу та контролю. Серед них можна виділити широко розповсюджене відібрання проїзних докуменгів і докуменгів, що засвідчують особу, ізоляцію жергв від зовнішнього свігу (соціальна й геригоріапьна ізоляція), позбавлення їх засобів зв'язку.

Названі способи спрямовані на позбавлення жергви свободи пересування га можпивосгі самосгійного повернення на батьківщину. Відібрання паспортів (а також проїзних квитків) здійснюється відразу після прибуття жергви в країну призначення. Воно може здійснюватися шляхом обману під виглядом оформлення будь-яких докуменгів, необхідних для реєстрації прибуття в країну або на роботу, або в примусовому порядку. Іноді умова передачі паспорта на зберігання «роботодавцеві» може бути заздалегідь передбачена в усній бесіді або в попередньо підписаному контракті. Документи утримуються злочинцями протягом усього періоду перебування жергви в країні призначення. Копи термін дії візи закінчується, перебування жергви в іноземній державі стає незаконним. Таким чином, вона автоматично перетворюється в нелегала, що також є додат- ковото й істотною обставиною, яка практично позбавляє ії свободи пересування й ставить у повну занежність від злочинців.

Відсутність документів забезпечує ізоляцію жертви від зовнішнього світу, лцо може підкріплюватися постійним візуальним наглядом за нею з боку злочинців. Часто жінки проживають у тих самих будинках, де й працюють, лцо забезпечує їхню соціальну ізоляцію, неможливість завести знайомства в країні перебуванлля. У випадках необхідності прибуття до клієнта для наданлля секс-послуг, наприклад вдома, злочинці перевозять жінок на власному автомобілі, у такий спосіб постійно контро.лююч и їх поведінку.

Вилучення мобільних телефонів також робиться відразу після прибуття в країну призначення і аналогічно позбавленню паспортів може бути заздалегідь обговорене в письмовій формі. У ході експлуатації жертви також втрачають можливості скористатися й іншими засобами зв'язку.

Одним із способів вчинення торгівлі людьми для сексуальної експлуатації є обман. Обман використовують для того, щоб забезпечити появу жертви у визначеному, безпечному для злочинців місці. Для безпеки злочинців у процесі вчинення злочинів іноді жертва приводиться в безпорадний стан за допомогою наркотиків, алкоголю, лікарських препаратів.

Досить поодинокі випадки вчинення такого злочину шляхом використання збігу несприятливих для потерпілого обставин. Такого роду обставини можуть бути викликані тяжкою хворобою близької людини, стресовим станом потерпілого тощо. Останній у свою чергу, зазвичай, обумовлюється іншими, не пов'язаними зі злочинними діями подіями або фактами.

Ще меншу розповсюдженість мають випадки, коли злочин вчиняється через використання безпорадного стану потерпілого. Слід пам'ятати, що майбутню жертву можуть пДлеспрямовано привести до такого стану шляхом впливу на певні соматичні прояви та пов'язані з ними психічні процеси, коли у винних осіб виникає можливість керувати поведінкою особи без її волі. Такі випадки найчастіше виникають при використанні злочинцями хворобливих станів потерпілих (наприклад, обумовлених хворобою).

Висновки

Використання того або іншого способу вчинення злочину, відповідних знарядь або засобів вчинення злочину закономірно тягне утворення властивих їм типових слідів та інших доказів. Знання способів вчинення злочинів дозволить вирішувати багато завдань, що виникають при розслідуванні злочинів. Визначивши спосіб, особа, яка проводить розслідування, може спрогнозувати, хто вчинив злочин, оскільки в результаті злочину залишаються сліди та інші речові докази, що містять інформацію про суб'єкт злочину. Можна стверджувати, що знання способів вчинення злочинів як елементу криміналістичної характеристики торгівлі людьми, необхідно слідчим та оперативним працівникам для ефективного розкриття та розслідування цих злочинів.

Використані джерела

1. Кримінальний кодекс України. - X.: Одіссей, 2012. - 232 с.

2. Сердюк Л. В. Насилие: криминологическое и уголовно-правовое исследование / Л. В. Сердюк ; [под ред., д-ра юрид. наук, проф. Щербы С.П.]. - М.: Юрлитинформ, 2002. - 384 с.

3. Иванова В. В. Преступное насилие: Учеб, пособие для вузов. - М. : ЮИ МВД РФ; Книжный мир, 2002. - 83 с.

4. Малярова В. О. Розслідування злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків: теорія і практика : [монографія] / В. О. Малярова ; [за ред. д-ра юрид. наук, чл.-кор. НАПрН України С. М. Гусарова]. - X.: Диса плюс, 2013. - 422 с.

5. Шруб М. П. Криминалистическая характеристика преступлений в сфере торговли .людьми с целью сексуальной эксплуатации / М. П. Шруб ; [под ред. И. И. Басецкого]. - Минск : ООО «Друк-С», 2007. - 130 с.

6. Весельський В. К. Торгівля людьми в Україні (проблеми розслідування) : [навч. пос] / В. К. Весельський, В. В. Пясковськипй. - К.: КНТ, 2007. - 268 с.

Размещено на Allbest.ru