Державна регіональна політика для соціально-економічного розвитку регіонів України

Диспропорція соціально-економічного розвитку окремих регіонів країни як одна з найважливіших й актуальних проблем сьогодення. Дослідження інноваційного механізму реалізації державної регіональної політики України в сучасних умовах євроінтеграції.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2018
Размер файла 24,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ДЕРЖАВНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЛЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ

І. Садовий

Досліджено інноваційний механізм реалізації державної регіональної політики України в сучасних умовах євроінтеграції.

Ключові слова: державна регіональна політика, соціально-економічний розвиток регіону, державний фонд регіонального розвитку, інвестиційні проекти.

Тема дослідження є важливою та актуальною, оскільки диспропорція соціально-економічного розвитку окремих регіонів країни є однією з найважливіших проблем сьогодення. Нові виклики, які постають перед Україною на сучасному етапі розвитку, вимагають формування ведення ефективної державної регіональної політики. Головною метою державної регіональної політики повинно бути створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку, усунення значних міжрегіональних диспропорцій та збалансованого соціально-економічного розвитку України. Використовуючи досвід регіональної політики Європейського Союзу, із 2012 р. в Україні функціонує державний фонд регіонального розвитку, який є інноваційним механізмом реалізації державної регіональної політики.

Питання забезпечення пропорційного розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць є однією із складових проблеми забезпечення стабільного і динамічного розвитку економічної системи держави. Проблема диспропорцій економічного розвитку окремих регіонів є однією з найважливіших проблем сьогодення. Однією з основних функцій держави є забезпечення рівних можливостей доступу всіх громадян країни до суспільних благ і послуг, тому питання забезпечення пропорційного розвитку регіонів країни є однією з основних проблем державного управління.

Нові зовнішні та внутрішні виклики, які постають перед Україною на сучасному етапі розвитку, вимагають, зокрема, формування нової державної регіональної політики, яка б відповідала сучасним потребам розвитку регіонів і територіальних громад та базувалась на найкращих вітчизняних та світових теоріях і практиках регулювання розвитку регіонів та громад [1].

Інтереси держави щодо регіонів відображаються у завданнях державної регіональної політики, яка визначена Державною стратегією економічного та соціального розвитку. Головною метою державної регіональної політики є створення умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її територій, підвищення рівня життя населення, забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного її громадянина, незалежно від місця проживання, а також поглиблення процесів ринкової трансформації на основі підвищення ефективності використання потенціалу регіонів, підвищення дієвості управлінських рішень, удосконалення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. регіон розвиток інноваційний державний

При здійснені державного регулювання територіального розвитку проводиться достатньо чітка межа між поточною та інвестиційною підтримкою регіону, між міжбюджетними відносинами та регіональною політикою.

Міжбюджетні відносини, як правило, не розглядаються як частина регіональної політики, оскільки спричиняють непрямий вплив на економічний розвиток регіону. Регіони та муніципалітети за рахунок фінансової підтримки отримують більше можливостей для надання більшого обсягу соціальних послуг, а не для стимулювання економічного розвитку.

Регіональною економічною політикою зазвичай вважають інвестиційну підтримку регіонів, тобто заходи, які безпосередньо впливають на розвиток регіону [2].

Упровадження інституційної підтримки регіонального розвитку шляхом створення державного фонду регіонального розвитку є позитивним кроком на шляху до реалізації стратегічних цілей державної регіональної політики.

Запроваджений із 2012 р. у Державному бюджеті України Фонд регіонального розвитку є інноваційним механізмом регіонального економічного зростання, який ґрунтується на збалансуванні загальнодержавних та місцевих інтересів.

На сьогодні розвиток регіонів у контексті реформування моделі управління регіональним розвитком повинен забезпечуватися фінансово, що вже знайшло відображення в новому Бюджетному і Податковому кодексах. Вирівнювання рівня життя між регіонами і центром відповідатиме стандартам Європейського союзу, членом якого прагне стати Україна. Саме питанню міжрегіонального співробітництва, як між регіонами всередині країни, так і прикордонного співробітництва, потрібно приділяти особливу увагу.

Діяльність державного фонду регіонального розвитку зорієнтована на реалізацію базових положень Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2015 р., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України N° 1001 від 21.07.2006 р. Державний фонд регіонального розвитку повинен забезпечити стимулювання розвитку регіонів та активізувати місцеву економічну ініціативу.

Державний фонд регіонального розвитку не є міжбюджетним трансфертом. Тобто фонд - не субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, а отже, механізм спрямування коштів з Фонду є значно прозорішим і нівелює спокусу влади дати одній області більше, а іншій - менше. Державний фонд регіонального розвитку утворений у складі загального фонду Державного бюджету України. За кошти державного фонду регіонального розвитку фінансуватимуться найбільш перспективні інвестиційні програми та проекти, завдяки яким будуть створені нові робочі місця та збільшаться надходження до бюджету податків.

Напрямами спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку визначено виконання державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку, державних цільових програм та інвестиційних програм (проектів) у частині виконання заходів регіонального розвитку, угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності територій, державних програм розвитку транскордонного співробітництва, а також фінансування програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, враховуючи програми і заходи розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць (зокрема, малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів зон спостереження тощо). Такі напрями діяльності державного фонду регіонального розвитку відповідають основним пріоритетам діяльності Європейського Фонду регіонального розвитку (ЄФРР). Це створює підґрунтя для співпраці регіонів України з регіонами Європейського Союзу, зокрема - налагодження міжрегіональної співпраці в економічній сфері. Одночасно створення державного фонду регіонального розвитку дозволяє залучити кошти ЄФРР (зокрема - ґранти) на потреби регіонального розвитку України.

Основою регіональної політики України за нинішніх економічних обставин і бюджетних обмежень має бути поєднання окремих принципів і стандартів ЄС із виробленням власних важелів посилення конкурентоспроможності регіонів.

Законом України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” N° 4318 від 12.01.2012 р. Бюджетний кодекс України (далі - БкУ) доповнено ст. 24-1, яка визначає правові засади створення та використання коштів державного фонду регіонального розвитку (далі - ДФРР).

При складанні проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди ДФРР передбачається в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період (абзац другий частини першої ст. 24-1 БкУ).

Використання коштів ДФРР передбачає їх розподіл Кабінетом Міністрів України, відповідно до програм (заходів).

Відповідно до частини третьої ст. 24-1 БкУ, формування програм (заходів) для здійснення видатків ДФРР передбачає:

- подання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевих рад до 1 травня року, що передує плановому, центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики пропозиції щодо програм і заходів, враховуючи інвестиційні програми (проекти), та можуть реалізовуватися за рахунок коштів ФРР у наступному бюджетному періоді;

- здійснення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на підставі поданих пропозицій оцінки та відбору зазначених програм і заходів на конкурсних засадах у межах індикативного прогнозного обсягу коштів ФРР із дотриманням таких критеріїв розподілу між Автономною Республікою Крим, областями та містами Києвом і Севастополем:

- 70% коштів - відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

- 30% коштів - з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні);

- подання за результатами здійснення оцінки та відбору центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики до 1 серпня року, що передує плановому, Кабінету Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів ФРР із переліком відповідних програм і заходів.

Порядок підготовки, оцінки та відбору програм і заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, та порядок використання таких коштів визначаються Кабінетом Міністрів України [3].

Постановою Кабінету Міністрів України “Питання державного фонду регіонального розвитку” № 656 від 04.07.2012 р. затверджено Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм (проектів), що можуть реалізуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі - Порядок відбору проектів), що набув чинності із 25 липня 2012 р., та Порядок використання коштів державного фонду регіонального розвитку (далі - Порядок використання коштів № 656), що набув чинності з 1 січня 2013 р. (зазначеним Порядком не допускається спрямування бюджетних коштів (коштів Фонду) на фінансування інвестиційних програм (проектів), видатки на які передбачені у державному бюджеті за іншими бюджетними програмами).

Законодавство про ДФРР, зокрема Постанова Кабінету Міністрів України “Питання державного фонду регіонального розвитку” N° 656 від 04.07.2012 р., дає регіонам право самостійно на основі конкурсу визначати інвестиційні програми, що потребують невідкладного державного фінансування. Такі проекти (програми) проходять два конкурси. Спершу кожна область оголошує конкурс із відбору проектів, які можуть бути реалізовані коштом державного фонду регіонального розвитку. Пізніше ці проекти проходять конкурсний відбір у Мінекономрозвитку. Типовий приклад пріоритетних проектів із регіонального розвитку: будівництво або капітальний ремонт лікарень, шкіл, дитсадків, модернізації міського транспорту, упорядкування культурних та історичних пам'яток тощо. Після цього Мінекономрозвитку (до 1 серпня) подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо розподілу коштів Фонду у наступному році з переліком відповідних програм.

Порядок відбору проектів передбачає:

1) доведення Мінекономрозвитку в двотижневий строк після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про схвалення прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям у межах індикативного прогнозного обсягу розрахункового обсягу бюджетних коштів на плановий бюджетний період із дотриманням таких критеріїв розподілу між Автономною Республікою Крим, областями та мм. Києвом і Севастополем:

- 70% бюджетних коштів - відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

- 30% бюджетних коштів - з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких зазначений показник становить менш як 75% середнього показника по Україні). Ця частина коштів спрямовується на підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості регіонів та окремих адміністративно-територіальних одиниць, зокрема на фінансування інвестиційних програм (проектів), які сприяють розвитку інфраструктури, створенню нових робочих місць, енергозбереженню та захисту навколишнього природного середовища;

2) проведення конкурсного відбору інвестиційних програм (проектів).

Основними критеріями конкурсного відбору інвестиційних програм (проектів) є:

- відповідність пріоритетам розвитку регіонів, визначеним державною стратегією регіонального розвитку та регіональними стратегіями розвитку;

- створення, приріст чи оновлення основних засобів комунальної власності або спільної власності територіальних громад;

- зменшення обсягів незавершеного будівництва - першочерговість спрямування коштів на фінансування пускових об'єктів будівництва і реконструкції та об'єктів із високим ступенем будівельної готовності;

- пріоритетність фінансування інвестиційних програм (проектів), які мають важливе значення для соціально-економічного розвитку двох і більше регіонів;

- відповідність вимогам енергозбереження та захисту навколишнього природного середовища, встановленим законодавством;

- оптимізація мережі соціальної інфраструктури з урахуванням під час будівництва нових об'єктів показника фактичного забезпечення об'єктами соціального призначення на одного мешканця відповідної адміністративно-територіальної одиниці порівняно із середньою в регіоні;

- ефективність реалізації інвестиційної програми (проекту) (строк окупності, створення нових робочих місць, надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів), приріст або оновлення основних засобів, введення в дію потужностей, інші показники оцінки успішності реалізації) [4].

Постановою Кабінету Міністрів України № 312 від 21.03.2012 р. затверджено Порядок використання у 2012 р. коштів державного фонду регіонального розвитку (далі - Порядок використання у 2012 р. коштів Фонду), який набрав чинності з 26.04.2012 р. (тобто після затвердження Урядом переліку об'єктів і заходів, що фінансуються у 2012 р. за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 243-р від 25.04.2012 р. (далі - Перелік № 243-р.)). Цим Порядком визначено, що головним розпорядником коштів Фонду у 2012 р. є Мінфін, який визначає мережу розпорядників коштів нижчого рівня та відповідальних виконавців бюджетної програми.

Проте Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку використання у 2012 році коштів державного фонду регіонального розвитку” № 441 від 14.05.2012 р., яка набрала чинності з 30.05.2012 р., внесено зміни до Порядку використання у 2012 р. коштів Фонду. Так, у пункті 2 виключено положення щодо визначення Мінфіном відповідальних виконавців бюджетної програми, а в пункті 3 - доповнено положення щодо розподілу 30% коштів Фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Отже, після внесення зазначених змін Кабінетом Міністрів України Порядок використання у 2012 р. коштів Фонду не містив положень щодо визначення відповідального виконавця бюджетної програми, що суперечить вимогам ч. 7 ст. 20 Бюджетного кодексу України. Це створило ризики щодо забезпечення цільового та ефективного використання у 2012 р. бюджетних коштів у ході реалізації зазначеної бюджетної програми.

Порядком використання у 2012 р. коштів Фонду передбачено, що відбір інвестиційних програм і заходів здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації з урахуванням визначених п. 7 цього Порядку критеріїв: створення, приріст чи оновлення основних засобів комунальної власності; наявність затвердженої проектно-кошторисної документації; першочерговість фінансування об'єктів із високим ступенем їх будівельної готовності; максимальне спрямування коштів на фінансування пускових об'єктів та участь одержувача коштів у співфінансуванні об'єкта. В подальшому відповідні переліки інвестиційних програм, згідно із зазначеним Порядком, мають подаватися до Мінекономрозвитку для узагальнення, підготовки та подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту акта.

Отже, на час затвердження Кабінетом Міністрів України Переліку об'єктів і заходів, що фінансуються у 2012 р. за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (Перелік № 243-р) Порядок використання у 2012 р. коштів Фонду, яким визначено критерії відбору інвестиційних програм (проектів), не набрав чинності (чинний з 26.04.2012 р.). Крім того, цей Порядок не передбачав вимог щодо співфінансування з місцевих бюджетів у 2012 р., тоді як одним із критеріїв відбору проектів є участь бюджету одержувача бюджетних коштів Фонду у співфінансуванні відповідного проекту (заходу).

Таким чином, нормативно-правове забезпечення питань використання у 2012 р. коштів Фонду було недосконалим. Зокрема, виключення за рішенням Уряду із Порядку використання у 2012 р. коштів Фонду умови обов'язкової участі місцевих бюджетів у співфінансуванні, після затвердження переліків об'єктів, створило ризики щодо фінансового забезпечення виконання робіт на пускових об'єктах 2012 р. в запланованих обсягах, а також неефективного використання бюджетних коштів. У Порядку відбору об'єктів 2013 р. зазначений недолік усунуто.

Перелік об'єктів і заходів, що фінансуються у 2012 р. за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 243-р від 25.04.2012 р. з обсягом бюджетних асигнувань 1641450 тис. грн, зокрема 1149015 тис. грн видатки на фінансування об'єктів і заходів за рахунок 70% коштів державного фонду регіонального розвитку, які розподіляються відповідно до чисельності населення, що проживає у відповідному регіоні, 492435 тис. грн видатки на фінансування об'єктів і заходів за рахунок 30% коштів державного фонду регіонального розвитку, які розподіляються з урахуванням проблем соціально-економічного розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць.

Аналіз Переліку № 243-р та Переліку бюджетних призначень, що передаються головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 177 від 21.03.2012 р., засвідчив численні випадки дублювання рішень Уряду при формуванні Переліку № 243, до якого включалися об'єкти, на які поряд із коштами ДФРР спрямовувалися і державні капітальні видатки. Водночас одним із напрямів реалізації бюджетної політики у 2012 р. у сфері підтримки регіонального економічного зростання Верховна Рада України визначила концентрацію державної підтримки розвитку регіонів у державному фонді регіонального розвитку.

Органам державної влади на місцях не вдалося у 2012 р. повною мірою забезпечити належного управління коштами державного фонду регіонального розвитку, а також законного і ефективного їх використання та не вдалося повною мірою забезпечити у 2012 р. головної мети, заради якої фонд і було створено, а саме: надавати фінансову підтримку регіонам для формування на місцях “точок зростання”.

Як наслідок, у 2012 р. не виконано запланованих обсягів робіт і не забезпечено введення в експлуатацію 159 пускових об'єктів (43%).

Здійснений Рахунковою палатою аудит ефективності використання коштів запровадженого з 2012 р. Державного фонду регіонального розвитку засвідчив, що у минулому році за його рахунок у перевірених АР Крим, 13 областях та м. Севастополі введено в експлуатацію 208 пускових об'єктів (або 56% від загальної кількості запланованих), що дозволило підвищити рівень надання відповідних послуг населенню. Фінансові ресурси цієї бюджетної програми спрямовано на будівництво, реконструкцію і ремонт понад 3 тис. об'єктів соціальної інфраструктури, в основному у сфері культури, освіти, охорони здоров'я, спорту та окремі - в галузі житлово-комунального господарства і транспорту [5].

Однак із відкритих у 2012 р. асигнувань у сумі 1,5 млрд грн освоєно лише 1 млрд. У перевірених 15 регіонах не виконано робіт у запланованих обсягах та не введено в експлуатацію 159 пускових об'єктів (43%) [6].

Головними причинами цього було недотримання місцевими органами влади, розпорядниками коштів вимог законодавства при формуванні переліків об'єктів, розпорошення коштів між окремими об'єктами з низьким ступенем будівельної готовності, новими об'єктами, не освоєння коштів їх розпорядниками, недостатня урегульованість правового забезпечення використання коштів ДФРР.

Неналежне управління коштами з боку розпорядників на місцях та неповне перерахування органами Державної казначейської служби коштів за окремими платіжними дорученнями призвело до неосвоєння і повернення до бюджету в кінці 2012 р. майже 529 млн грн [7].

Використання коштів ДФРР у 2012 р. не дало змоги суттєво покращити рівень надання освітніх та медичних послуг мешканцям окремих населених пунктів України.

Оскільки стан реалізації інвестиційних проектів був незадовільний (для прикладу у Львівській області, де реалізовано лише 21,1% пускових проектів), не забезпечено умов комфортного проживання і отримання якісних медичних і освітніх послуг.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” Міністерству фінансів України за бюджетною програмою “Державний фонд регіонального розвитку” (КПКВК 3511460) (загальнодержавні витрати) передбачено бюджетні призначення за загальним фондом у сумі 987,5 млн грн як видатки розвитку, із яких 204,2 млн грн спрямовано на погашення кредиторської заборгованості минулих років та 742,2 млн грн передбачено для проведення будівельних робіт на соціально-важливих для регіонів об'єктах.

Однією із причин незадовільної реалізації інвестиційних проектів є той факт, що не виконується законодавчо встановлений мінімальний обсяг державного фонду регіонального розвитку, а саме не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період (згідно з вимогами ч. 1. ст. 24-1 Бюджетного кодексу). Зокрема, обсяг ДФРР у 2012 р. становив 1641,5 млн грн, або 0,509%, а у 2013 р. - 987,5 млн грн, або 0,3% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період.

Нерівномірність регіонального розвитку і рівня життя населення створює передумови для соціальної напруги в суспільстві, загрожує територіальній цілісності країни, стримує динаміку соціально-економічних показників.

З огляду на це, державна регіональна політика повинна бути спрямована на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних диспропорцій.

Невідкладним завданням у системі державного управління на сучасному етапі є підвищення ефективності державної регіональної політики, збільшення обсягів фінансування державного фонду регіонального розвитку та реалізації більшої кількості програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, що фінансуються за рахунок коштів цього фонду.

Нова державна регіональна політика передусім має бути спрямована на вирівнювання якості життя населення різних регіонів, а це означає, що у всіх регіонах України для людини повинні бути створені рівні умови доступу до якісних освітніх, медичних, культурно-побутових та інших послуг, надаваних відповідно до державних стандартів (нормативів) [8].

Висновки

Головним інструментом регіональної політики є держава, яка може прямо та опосередковано впливати на масштаби регіональної інвестиційної політики, що є основою для соціально-економічного розвитку регіонів, а також вести ефективну політику бюджетного вирівнювання територій, створення та удосконалення інфраструктури регіонів тощо.

Нерівномірність регіонального розвитку і рівня життя населення, а також недостатність обсягів виділення інвестиційних субвенцій та їх неефективне використання в областях, створило передумови до створення державного фонду регіонального розвитку та необхідності зміни механізмів фінансування інвестиційних проектів.

Фонд регіонального розвитку є інноваційним механізмом регіонального економічного зростання, який ґрунтується на збалансуванні загальнодержавних та місцевих інтересів.

Література

1. Реформування публічного управління в Україні: виклики, стратегії, майбутнє [Текст] : монографія / відп. ред. І. А. Грицак. -- К. : К.І.С., 2009. -- С. 240.

2. Фінансові стимули розвитку регіонів Ураїни [Текст] : монографія / М. Д. Білик, В.К. Хлівний, С. М. Батіщева. -- К. : КНЕУ 2013. -- С. 40, 41.

3. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс] : Закон України № 2456-VI від 08.07.2010 р. -- Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

4. Питання державного фонду регіонального розвитку Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм (проектів), що можуть реалізуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 656 від 04.07.2012 р. [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : portal.rada.gov.ua.

5. Колегія Рахункової палати. Фонд регіонального розвитку - невпевнені кроки становлення [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.ac-rada.gov.ua/control/ main/uk/publish/artide/16742146.

6. Там само.

7. Там само.

8. Інструменти регіонального розвитку в Україні [Текст] : навч. посіб. / О.В. Берданова [та ін.] ; за ред. В. М. Вакуленка, О. В. Берданової. -- К. : НАДУ, 2013.

Sadovyi І.

STATE REGIONAL POLICY FOR SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF REGIONS IN UKRAINE

The innovative mechanism of state regional policy implementation in Ukraine under current conditions of Eurointegration is examined.

Key words: state regional policy, socio-economic development of the region, state regional development fund, investment projects.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.