Регіональний досвід навчання студентів захисту прав особи

На наш погляд, велику роботу вчитель повинен проводити з батьками, організовувати консультації психолога, юриста; вказати, де є навчальні або позанавчальні заклади, до яких можна записати дитину, навіть на короткий термін, для розширення спілкування.

Сьогодні, в умовах нових історичних подій, які відбувають ся на сході країни, ще одним важливим напрямком соціально-педагогічної діяльності фахівців в українському суспільстві є профілактика та захист прав і законних інтересів “дітей вулиці”.

Безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання. На сьогодні в Україні функціонує 89 притулків для неповнолітніх.

Вихованці притулків - це переважно діти з кризових сімей, чиї батьки не мають змоги або не бажають займатися їх виховання, або ж це вихованці інтернатних закладів, які опинилися під пікою держави через несприятливі умови у родині. За свідченням директорів притулків, діти, які багато разів потрапляють до їхнього закладу, становлять 30-50 відсотків від загальної кількості вихованців. З одного боку ця статистика свідчить про недосконалість роботи з влаштуванням долі дитини, з іншого - про недосконалість законодавства та правил опіки і піклування. Такі вихованці потребують тривалої роботи, що неможливо здійснити в умовах притулку, а спеціальних установ (реабілітаційних центрів) для такої категорії дітей не існує. Керівники притулків для неповнолітніх як серйозну проблему зазначають відсутність спеціально підготовлених кадрів для організації різнопрофільної роботи з дітьми та сім'ями.

Спосіб життя - це біосоціальна категорія, що інтегрує уявлення про певний тип життєдіяльності, побуту, форми задоволення матеріальних та духовних потреб, правил індивідуальної та громадської поведінки. Говорячи про спосіб життя, варто пам'ятати, що хоча він значною мірою обумовлений соціально-економічними умовами, водночас багато в чому залежить від мотивів діяльності конкретної людини, від особливостей її стану здоров'я, психіки та функціональних можливостей організму. Цим зокрема пояснюється реальна різноманітність варіантів способу життя різних людей одного суспільства. Спосіб життя людини визначають три критерії: рівень життя, якість життя та стиль життя.

На сьогодні в Україні не виокремлюється та не досліджується питання про рівність і дискримінацію дітей. Рівні права для всіх дітей - ось основоположний принцип Конвенції ООН про права дитини (зокрема ст. 2, 22, 23, 27-30), який поширюється на іммігрантів, біженців та осіб, які добиваються політичного притулку, такою ж мірою, як і на законних корінних мешканців країні Конвенція ООН про права дитини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua/laws/show/995_021.. Проте майже у кожній країні діти щодня стають жертвами злочинів, насильства, бідності - і все на ґрунті дискримінації за расовими, етнічними та релігійними ознаками. Скрізь існує величезний розрив між багатими і бідними, що, знову ж, ставить дітей у нерівноправне становище. Діти голодують, не мають домашнього вогнища, не можуть отримати освіту. Соціальний педагог повинен викривати офіційну дискримінацію, відсутність рівноправності в освіті, умовах життя, охороні здоров'я, інших галузях. На жаль, все ще поширена думка в областях і районах, що продажем опіатів займаються тільки цигани - навіть, якщо це інколи і відповідає дійсності, то національність продавців ніяк не впливає на проблему наркотиків, а у столиці існує думка, що наркотичні речовини перепродують тільки вихідці із Близького Сходу, що також не відповідає дійсності, і свідчить про расову дискримінацію. Всі факти дискримінації потрібно перевіряти у самих дітей та їхніх рідних, не забуваючи при цьому нагадувати їм про право дитини на самовизначення. Інколи дитина говорить, що вона українка чи українець, хоча достеменно відомо, що обоє її батьки іншої національності, це значить, що дитина відчуває себе українкою чи українцем і потрібно поважати право дитини на самовизначення. У даному плані соціальний педагог має співпрацювати із засобами масової інформації, надаючи матеріал про тих, хто просить притулку, про інвалідів, іммігрантів, бідняків, біженців та інші групи населення, які знаходяться у меншості.

Ефективні оперативні підходи до роботи з дітьми та підлітками у надзвичайних ситуаціях ґрунтуються на уявленнях про дитинство та їх розвиток. Оскільки діти та підлітки розвиваються згідно із соціальними відношеннями, найбільшого успіху можна досягти допомагаючи тим, хто забезпечує первинну турботу про дітей, укріплюючи сталі соціальні структури. Для ефективного захисту дітей-біженців необхідно, у першу чергу, визнати права, що мають всі діти та, у свою чергу, вони є невід'ємною частиною політики держави, причому держава, яка прийняла таких дітей, є відповідальною за захист прав по відношенню до всіх, включаючи і дітей-біженців.

Це ще один напрямок соціально-педагогічної діяльності фахівців в українському суспільстві, який потребує окремого дослідження та підготовки спеціалістів.

Згідно з мандатом Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, біженцями є особи, що вимушені залишити країни свого походження або проживання внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань через свою расу, релігію, національність, політичні переконання або належність до певної соціальної групи, та які не бажають або не можуть повернутися до своєї країни Ничкало Н.Г. Проблеми педагогічної освіти у діяльності наукових шкіл. Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології: Зб. наук. праць / За заг. Ред. Н.Г. Ничкало. - Харків: НТУ «ХПІ», 2007. - 644 с. - С. 80-89..

На сьогодні постає питання підготовки соціальних педагогів до роботи з такою категорією дітей, як біженці. В Україні немає традиційності такої роботи, недостатня робота недержавних організацій у наданні допомоги, виявляються проблеми з реєстрацією та податками недержавних організацій, що виявляють бажання працювати з дітьми-біженцями, виникає необхідність у додаткових професіональних організаціях або професіоналізації недержавних закладів, які надають допомогу, співпраця у галузі охорони здоров'я, психологічна підтримка, соціально-педагогічна підтримка, підтримка у проведенні культурних заходів та ін. Основна мета політики інтеграції біженців полягає у встановленні взаємовідносин між біженцями та приймаючим суспільством. Головна роль при цьому відводиться самовизначенню та самодостатності мігрантів-біженців, а також діям, направленим на їх підтримку з боку суспільства та держави.

Людська гідність біженця - це розуміння само- цінності людини, невід'ємності його прав на позитивні умови життя. Вимушена міграція ставить особистість у принижені умови, доводить до стану нужденності та безправ'я. Це необхідно враховувати при проведення певної педагогічно - правовиховної роботи.

В основі інтеграційної політики роботи з іммігрантами, біженцями лежать такі елементи: справедлива та ефективна процедура встановлення статусу біженця, стратегічний підхід та розподіл відповідальності, консультації та нові форми партнерства, забезпечення мінімального рівня надання послуг, оцінка і моніторинг, залучення біженців до життя суспільства. Поступово біженці повинні самі оволодівати процесом інтеграції і самостійно виходити на рівень державних і недержавних організацій, що беруть участь у розробці політики щодо біженців1 2 Stepanenko Ludmyla. Legal basis of preparation of future psychologists in the context of European integration processes.W: Social and legal protection of people: current challenges [Text]: International scientific and practical conference (Kyiv, November 6, 2014) / Pod Society. ed. prof. O.M.Kotykovoyi and prof. IM Kovchynoyi. - K .: NPU of Dragomanova, 2014. - 44 p..

Сучасний вчитель повинен брати участь у питання професіональної орієнтації батьків дітей- біженців, допомагати влаштувати дитину у дитячий садок, школу, роз'яснити, де знаходяться установи, до яких можна звернутися по допомогу.

Проблема біженців потребує комплексного вирішення за участю різних відомств державного та регіонального рівня. На даний момент особливо важливим є надання конкретної допомоги людині, що можливо лише за умови функціонування мережі територіальних закладів, які враховують ситуацію на місцях та її особливості. Нагальною потребою є утворення розвинутої системи спеціалізованих закладів, які проводять роботу з біженцями. Адже для біженців є дуже важливою не тільки і не стільки свобода пересування та вибір місця проживання, скільки державно правова захищеність, реінтеграція та адаптація, для чого потребується реалізація права на соціальне обслуговування, працевлаштування, освіту дітей, медичну, психологічну, правову допомога.

На сьогодні є всезростаюча потреба у розширенні мережі місцевих міграційних служб, соціальних служб та інших відомств, які б допомагали та підтримували біженців. Вирішення цієї проблеми вимагає наявності відповідно підготовлених соціальних працівників. Оскільки вирішення проблем біженців не може обійтись лише окресленням якогось окремого аспекту, соціальний педагог повинен бути багатогранною особистістю, виконувати одночасно функції правника, психотерапевта, вихователя, вчителя, лікаря.

На кожному занятті нами підкреслюється, що соціальне оточення кожної дитини - це певна система соціальних зв'язків, яка впливає на формування особистості, самопочуття, поведінкові орієнтації, систему цінностей, життєві плани. Адже головним завданням держави та суспільства є всебічний розвиток кожної дитини. І навчати цьому повинні вчителі, яких готують у вищих навчальних закладах. Такі вчителі мають змогу захищати права не тільки дітей, але й їхніх батьків, роз'яснювати обов'язки всьому населенню України. У даному дослідженні нами розглянуто деякі аспекти підготовки студентів вищого навчального закладу до захисту прав особи у Київському регіоні. Студенти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова виходять з дипломами про вищу освіту підготовленими, компетентними, можуть провести правову консультацію з питання захисту прав та виконання обов'язків не тільки громадянам України, але й особам без громадянства, біженцям, внутрішнім переселенцям, іншим кризовим групам населення.

Подальшими розвідками наукових досліджень у даному напрямку можуть бути: особливості підготовки соціальних працівників до роботи з учнями загальноосвітніх закладів із захисту прав особи; діяльність соціального працівника із захисту прав особи на територіях АТО; забезпечення захисту прав особи, яка перебувати в умовах на тимчасово окупованих територіях України тощо.

Размещено на Allbest.ru