Ефективність діяльності господарських судів України: поняття та критерії

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 346.23(477)

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ УКРАЇНИ: ПОНЯТТЯ ТА КРИТЕРІЇ

А.А. БОГДАНОВА

Постановка проблеми. Господарська діяльність складає основу ринкової економіки нашої країни. Вона є складовою частиною суспільних відносин у будь-якій державі, забезпечує її існування та прогресивний розвиток. Стаття 42 Конституції України [1] закріпила право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Однак необхідно зазначити, що на сучасному етапі розвитку української державності національне законодавство, не достатньо повно регулює ведення господарської діяльності. У зв'язку з цим в процесі господарської діяльності виникають різні проблеми та конфліктні ситуації, які суб'єкти господарювання не завжди в змозі вирішити своїми силами. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність суб'єктів підприємництва звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і інтересів.

Конституція України [1] гарантує право на захист прав та інтересів шляхом звернення до суду. Необхідно зазначити, що основним призначенням судової реформи, яка все ще триває в Україні, є побудова ефективної судової системи. Питання щодо ефективності діяльності судової системи та, зокрема, господарських судів, вивчали такі науковці, як: Л.М. Москвич, С.Ф. Демченко, В.А. Юматов, Т.Г. Морщакова, І.Л. Петрухін та ін. Проте визначення поняття «ефективність судової системи» залишається досить не чітким. А отже, залишається не достатньо зрозумілим питання - на скільки ж ефективною на сьогоднішній день є діяльність судів, зокрема господарських судів України, адже не існує чітких критеріїв, за якими б можна було цю діяльність оцінити.

У зв'язку з цим, метою даної статті є - провести аналіз запропонованих різними вченими критеріїв ефективності судової системи та діяльності судів, та сформувати на їх основі критерії ефективності діяльності господарських судів України.

Виклад основного матеріалу. В загальному розумінні термін «ефективний» (від латинського effectus - дія) означає дійовий, який надає потрібну дію, що дає необхідний, зазвичай позитивний результат, тобто що дає якийсь результат, який приводить до якихось потрібних наслідків [7, с. 774]. Виходячи з даного визначення, деякі вчені вважають за краще використовувати замість терміна «ефективність» термін «результативність». Крім того, термін «дійовий» має на увазі не всякий результат і не будь-яке досягнення мети за принципом «мета виправдовує засоби», а тільки такий результат, який видається в даних умовах найкращим, тобто найбільш оптимальним.

Проте, на думку В.А. Юматова, оцінювати ефективність лише за результатами не є коректним, адже не рідко результат залежить від великої кількості (часом випадкових) умов, у яких доводиться функціонувати системі [8, с. 294].

У зв'язку з цим не можливо не погодитися з думкою Л.М. Москвич, що найбільш точно зміст категорії «ефективність», яка використовується правознавством, може бути визначено як властивість державно-правового явища, що забезпечує за певних умов досягнення цим явищем соціально корисних цілей [5, с. 52].

Проте, на нашу думку, більш правильним в контексті оцінки ефективності діяльності судів є визначення В.А. Волинського, який визначає поняття «ефективність» як ступінь готовності (пристосованості) системи в цілому та окремих її елементів до вирішення поставлених перед нею завдань [2].

З огляду на вищевикладене, вважаємо, що термін «ефективність діяльності господарського суду» можна тлумачити як ступінь спроможності системи господарських судів в цілому якісно та в комплексі створювати необхідні умови для своєчасного та якісного вирішення господарських спорів.

У зв'язку з вищезазначеним виникає необхідність окреслити критерії, які дадуть змогу визначити наскільки ж ефективною є діяльність судової системи та конкретно господарського суду.

Питанню ефективності діяльності судової системи та, зокрема, господарських судів України, на нашу думку, приділено недостатньо уваги. Так, найбільш глибоко з вітчизняних науковців, як теоретиків так і практиків, питання ефективності судової системи вивчає Л.М. Москвич. Що ж до питання ефективності господарських судів України, то цій темі найбільше уваги приділив С.Ф. Демченко.

Варто зазначити, що кожен науковець вважає за необхідне запропонувати свої критерії ефективності судової системи та свою систему класифікації. Так, Л.М. Москвич запропонувала докладну та структуровану класифікацію критеріїв оцінювання судової системи, в якій вона виокремила чотири групи критеріїв ефективності судової системи:

1. Критерії, що відображають стандарти організації судової системи. До них відносять: доступність судової системи; незалежність суду; спеціалізацію судової системи; єдність судової практики.

2. Критерії, які дають змогу оцінити якість роботи судової системи та пов'язані з досягненням позитивних цілей правосуддя: справедливість судового розгляду; неупередженість судового розгляду; своєчасність судового розгляду.

3. Критерії, що відображають стандарти професіоналізму суддів та працівників суду: професіоналізм суддів; професіоналізм працівників апарату суду.

4. Критерії, що дозволяють оцінити рівень легітимності інституту суду у суспільстві включають: легітимність суду; авторитет суду [6, с. 32-35].

В рамках стратегії Проекту USAID «Україна: верховенство права» була розроблена пі- лотна програма оцінки ефективності функціонування судів. Дана програма реалізувалася шляхом опитування відвідувачів суду з використанням методології карток громадянського звітування [10, с. 7-8]. Дані картки також містили певні критерії вимірів та їх індикатори, за якими і оцінювалася якість та ефективність роботи судів (табл. 1).

Таблиця 1 Основні виміри щодо оцінки якості роботи суду

Розробники даної програми зазначили, що на противагу концентрації на якості рішення чи правильному застосуванні закону, картки громадянського звітування відображають ефективність роботи суду у ширшому розумінні, що також включає тривалість провадження, компетентність та професіоналізм суддів та працівників апарату суду, а також, серед іншого, ставлення до сторін справи [10, с. 4].

Вважаємо, що всі вищезазначені класифікації є універсальними, оскільки вони розроблені для вимірювання ефективності діяльності судової системи взагалі. Однак господарські суди мають свою специфіку, оскільки вирішують особливі спори - господарські, які не можна ототожнювати зі спорами, що розглядаються місцевими районними судами.

Стосовно ефективності саме господарського судочинства, то специфіка спорів є підставою стверджувати, що поняття ефективності та її критерії стосовно діяльності господарських судів мають бути особливі, властиві саме цим судам. Як вже зазначалося раніше, найбільшу увагу вивченню цього питання приділив С.Ф. Демченко. Так, на його думку, критеріями ефективності господарського судочинства мають стати такі показники, як: доступність правосуддя, його справедливість, неупередженість, безсторонність, законність, обґрунтованість і справедливість судових рішень, оптимальність строків розгляду справи [4, с. 24].

У зв'язку з цим в одній зі своїх праць С.Ф. Демченко запропонував нову концепцію підвищення ефективності діяльності господарських судів. Він зазначав, що вихідною складовою його концепції є обґрунтування того, що господарські спори досить специфічні за своєю юридичною суттю і вимагають високої спеціалізації та професіоналізму. Ефективність господарського судочинства залежить, по-перше, від вирішення проблем, які можна віднести до внутрішньосистемних, тобто до таких, на які можна впливати безпосередньо з боку судової системи. Крім того, ефективність господарського судочинства залежить і від вирішення проблем, що належать до метасистемних (таких, що знаходяться поза системою господарського судочинства). їх усунення залежатиме вже від зусиль з боку системи вищого порядку. До її компетенції належить забезпечення реалізації у правозастосуванні принципу верховенства права, наявність (відсутність) колізії права та інші. Завдання управління мета- системними факторами охоплює і вирішення такої глобальної проблеми, як вдосконалення господарського законодавства України. Практика застосування чинних законів визначила необхідність внесення до них певних коректив. Це стосується не лише базових для судової системи законів, а й таких вузькоспеціалізованих, як Господарський кодекс України і Господарський процесуальний кодекс України [3, с. 21].

З огляду на вищевикладене, беручи за основу праці вищезазначених науковців, та враховуючи специфіку господарських судів, вважаємо за необхідне запропонувати наступну класифікацію критеріїв оцінки ефективності діяльності господарських судів України:

1. Доступність судового захисту. Цей критерій має оцінюватися за такими показниками як: 1) фізична доступність (зручність територіального розташування, доступність інформації щодо режиму роботи суду); 2) фінансова доступність (справедливість та пропорційність судового збору); 3) процесуальна доступність (чи не занадто ускладнена процедура звернення до суду, доступність до процесуальних документів, відкритість інформації щодо руху справи). судовий господарський законність юстиція

2. Незалежність суду. Рівень незалежності суду може бути визначений за такими показниками: 1) показник інституційної незалежності судів (порядок утворення та ліквідації судів; порядок добору суддівських кадрів; механізм призначення на адміністративні посади в судах); 2) показник фінансової незалежності (чи достатній рівень фінансового забезпечення судів; чи самостійно судові установи розпоряджаються виділеними бюджетними коштами; чи немає економічного впливу на суд); 3) показник правової легалізації незалежності суду (чи нормативно визначена судова незалежність; чи передбачена відповідальність за втручання в судову діяльність; чи передбачені правові та соціальні заходи захисту суддів) [6, с. 33].

3. Професіоналізм суддів та працівників апарату суду включає такі показники, як: 1) якість добору кандидатів на посади суддів та працівників апарату суду (наявність конкурсного відбору та механізмів оцінювання професійних якостей кандидатів); 2) рівень кваліфікації суддів та професійної культури працівників апарату суду (обов'язок судді підвищувати свою кваліфікацію; наявність контролю за рівнем кваліфікації судді; позбавлення статусу судді внаслідок низької кваліфікації, наявність правил етичної поведінки працівників апарату суду).

4. Справедливість та неупередженість судового розгляду. Показниками справедливості судового розгляду є: 1) показник рівності перед законом і судом (чи не встановлюється якихось обмежень для осіб за якими-небудь ознаками у разі звернення їх до суду; чи однаковими процесуальними правами користуються сторони в процесі тощо); 2) показник об'єктивності (чи забезпечено суб'єктивну безсторонність складу суду; чи гарантовано об'єктивну неупередженість суду; чи запроваджено інститут відсторонення судді від справи у випадку виникнення сумніву в його незацікавленості у результатах розгляду справи); 3) показник чесності (чи застосована належна судова процедура; чи мали учасники судового розгляду рівний доступ до судової інформації; чи додержано принцип публічності судового процесу тощо).

Неупередженість суду виокремлює такі показники, як: 1) суб'єктивна неупередженість (наявність інституту відводу судді; застосування вимог щодо несумісності судді); 2) об'єктивна неупередженість (наявність автоматизованого розподілу справ та інституту оскарження судового рішення).

5. Оптимальність строків судового розгляду справи. За показники оцінки даного критерію можна прийняти: 1) тривалість підготовки справи до слухання (своєчасне отримання повістка та повідомлень про розгляд справи, витребування необхідних документів, своєчасне та незатягнуте призначення справи до розгляду); 2) тривалість слухання (дотримання процесуальних строків, обґрунтованість рішень про поновлення пропущених строків, про подовження процесуальних строків, про призупинення процесуальних строків; ефективність та реальність судового контролю дотримання процесуальних строків, обґрунтованість прискореного розгляду справи чи проведення певних процесуальних дій) [9, с. 7]; 3) своєчасність отримання рішення та судового наказу; 4) виконання судових рішень (тривалість виконання судових рішень, наявність механізму контролю за своєчасністю та повнотою виконання судових рішень).

6. Законність, обґрунтованість та справедливість судових рішень: 1) відповідність рішення нормам процесуального права, узгодженість та правильність використання норм матеріального права; 2) правильність оцінки юридично значущих обставин справи (їх повнота, достатність, доведеність тощо), 3) повнота дослідження доказів, наявних у справі чи наведених сторонами, наведення мотивів прийняття чи неприйняття доказів сторін [9, с. 6]; 4) врахування судом при винесенні рішення всіх обставин справи, підтверджених належними доказами; 5) єдність судової практики (наявність механізму формулювання єдиного право розуміння суддів, наявність судового контролю за якістю судових рішень, кількість змінених та скасованих судових актів судами апеляційної та касаційної інстанцій тощо).

Висновки

Застосування запропонованих в даній статті критеріїв допоможе дати повну та обґрунтовану оцінку ефективності діяльності господарських судів України, а також виявити її конкретні проблеми та недоліки, усунення яких сприятиме покращанню ефективності діяльності господарських судів та системи правосуддя в цілому.

Список використаних джерел

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сес. Верховної Ради України 28.06.1996 р.: зі змін., внес. згідно із Законом № 742-VII від 21.02. 2014 р.

2. Волынский В.А. Криминалистическая техника. Наука-техника-общество-человек / А. Волынский. - М.: Закон и право, 2000. - 247 с.

3. Демченко С. Проблеми підвищення ефективності господарського судочинства / Демченко // Вісник Національної академії прокуратури України. - 2010. - №1. - С. 20-24.

4. Демченко С. Складники ефективності господарського судочинства / С. Демченко // Вісник Академії управління МВС. - 2010. - № 2 (14). - С. 21-27.

5. Москвич Л.М. До питання про визначення поняття «ефективність судової системи» / Л.М. Москвич // Вісник Чернівецького університету. - 2010. - Вип. 550. - С. 50-54.

6. Москвич Л.М. Критерії оцінювання ефективності судової системи / Л.М. Москвич // Вісник Верховного Суду України. - 2010. - № 10 (122). - С. 30-35

7. Юматов В.А. Методологические вопросы развития содержания понятия эффективности правоохранительной деятельности / В.А. Юматов // Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского. - 2010. - №5(1). - С. 294-297.

8. Якість роботи суду «Внутрішня оцінка». Зведені результати пілотного дослідження в шести судах / Офіційний сайт проекту USAID»Справедливе правосуддя».

9. Якість роботи суду «Зовнішня оцінка». Аналітичний звіт за результатами пілотного дослідження / Офіційний сайт проекту USAID»Справедливе правосуддя».

Анотація

У статті розкривається поняття «ефективність діяльності господарських судів України», а також пропонуються критерії, які, на думку автора, є важливим елементом у визначенні ступеня ефективності діяльності господарських судів у цілому.

Ключові слова: система судів, господарські суди, ефективність діяльності, критерії ефективності.

В статье раскрывается понятие «эффективность деятельности хозяйственных судов Украины» а также предлагаются критерии, которые, по мнению автора, являются важным элементом в определении степени эффективности деятельности хозяйственных судов в целом.

Ключевые слова: система судов, хозяйственные суды, эффективность деятельности, критерии эффективности.

The article reveals the concept of «effectiveness of activities of economic courts of Ukraine», also in this article author proposed criteria, which in her opinion are important elements in determining the degree of effectiveness of the economic courts in general.

Key words: system of courts, economic courts, effectiveness of activities, criteria of effectiveness.

Размещено на Allbest.ru