Особливості впровадження та функціонування інституту адміністративних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет державної фіскальної служби України

Факультет податкової міліції

Особливості впровадження та функціонування інституту адміністративних послуг

курсант навчального езеодуПМПФ-16-3

Карпин Н.П.

курсант навчального езеодуПМПФ-16-3

Блажко Н.О.

Анотація

адміністративний послуга право

У статті досліджено зміст і структуру інституту адміністративних послуг, проблеми впровадження та функціонування окремого інституту адміністративних послуг у доктрині адміністративного права України та його співвідношення з суміжними інститутами адміністративного права; виокремлено однойменну навчальну дисципліну, а також визначено основні напрями подальшого розвитку зазначеного інституту.

Ключові слова: інститут адміністративних послуг, адміністративна процедура, адміністративна відповідальність, діяльність із надання адміністративних послуг населенню.

Аннотация

В статье исследовано содержание и структуру института административных услуг, проблемы внедрения и функционирования отдельного института административных услуг в доктрине административного права Украины и его соотношение со смежными институтами административного права; выделены одноименную учебную дисциплину, а также определены основные направления дальнейшего развития указанного института.

Ключевые слова: институт административных услуг, административная процедура, административная ответственность, деятельность по предоставлению административных услуг населению.

Annotation

In the article the content and structure of the institute of administrative services, the problems of implementation and functioning of a separate institute of administrative services in the doctrine of administrative law of Ukraine and its relation with adjacent institutes of administrative law are researched; the educational discipline of the same name is singled out, as well as the main directions of further development of the said institute are determined.

Key words: institute of administrative services, administrative procedure, administrative responsibility, activity on provision of administrative services to the population.

Постановка проблеми. Сьогодні всебічне забезпечення прав та свобод людини під час надання адміністративних послуг органами виконавчої влади України є найактуальнішим питанням, яке постає під час вирішення важливих правових завдань у рамках різних галузей права. Урегулювання проблеми визначення ціннісної орієнтації інституту адміністративних послуг протягом етапу його становлення надає особливої актуальності визнанню і збереженню прав та свобод людини, що може бути досягнуто лише завдяки якісному забезпеченню доступних сервісно-публічних послуг.

Стан дослідження. Розвиток та функціонування інституту адміністративних послуг органів виконавчої влади за допомогою аналізу методик теоретичного пізнання, можна сказати, що надання сервісно-публічних послуг потребує подальшого вивчення, навіть незважаючи на те, що наразі вже зроблено рішучі кроки на шляху до побудови ефективної моделі адміністративних послуг. В українські адміністративно-правовій науці дослідженням інституту адміністративних послуг займалися такі вчені, як В.М. Безчастний, С.Л. Дембіцька, Ю.О. Даньшина, О.В. Кузьменко, М.С. Міхновська, О.В. Поляк, Т.Г. Сарчинська.

Метою статті є розглянути основні проблеми становлення інституту адміністративних послуг з урахуванням його особливого значення для забезпечення реалізації й захисту прав і свобод юридичних осіб і дослідити формування теорії адміністративних актів з урахуванням європейських стандартів незалежної адміністрації.

Завданнями статті є такі:

1) дослідити формування інституту адміністративних послуг в адміністративно-правовій доктрині України;

2) визначити зміст і місце інституту адміністративних послуг в галузі адміністративного права України;

3) провести дослідження нормативно-правового регулювання інституту адміністративних послуг в Україні.

Виклад основного матеріалу. Ураховуючи той факт, що інститут права є системою порівняно відокремлених і пов'язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу громадських відносин, а також те, що основною метою інститутів, які існують у рамках адміністративного права, вважається забезпечення суцільного, порівняно завершеного правового регулювання, інтенсивне правниче вивчення сфери адміністративних послуг і практичне оновлення нормативної бази та порядку їх надання сприяли становленню нового, незалежного інституту адміністративного права. Введення в правовий обіг поняття «адміністративні послуги» спрямоване не так на впровадження окремого виду адміністративно-правових відносин між людиною і державою, як на переосмислення взаємовідносин між державними органами і громадянами, бо сутність цього поняття полягає у «службі держави інтересам людини», до того ж, основним у цьому контексті виступає принцип верховенства права [1].

Уже зроблено перші кроки щодо вдосконалення інституту адміністративних послуг, які надаються органами виконавчої влади. Наразі в центри адміністративних послуг нашої держави громадяни звертаються за наданням більш як 200 видів різноманітних послуг Ураховуючи цей показник, можна виокремити проблему необґрунтованого перевищення кількості сервісно-публічних послуг, котрі повинні надаватися органами виконавчої влади. Відтак доцільним вбачається, по-перше, проведення аналізу всіх існуючих адміністративних послуг, а, по-друге, -об'єднання тотожних за змістом сервісно-публічних послуг. Можна припустити, що це сприятиме скороченню їхньої кількості вдвічі.

За даними соціологічних опитувань, суб'єкти (фізичні або юридичні особи), які відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» звертаються до спеціалізованих центрів по такі послуги, задоволені високою якістю обслуговування та професіоналізмом працівників цих установ [2].

Слушним є твердження В. Бесчастного, що рівень використання сучасних інформаційних технологій у сфері надання адміністративних послуг залишається недостатнім. З цієї причини актуальності набуває включення до механізму надання адміністративних послуг інформаційно-комунікаційної складової, котра давала б суб'єкту звернення змогу отримувати необхідний пакет послуг у режимі on-line. Хоча наразі спостерігається зростання популярності застосування інформаційних технологій у сфері надання адміністративних послуг, у багатьох розвинених країнах Заходу активно застосовуються явочно-нормативні процедури забезпечення громадян реєстраційними адміністративними послугами [3].

Тому вдосконалення інформаційно-комунікаційних технологій, задіяних у роботі механізмів надання адміністративних послуг органами виконавчої влади щодо забезпечення громадян реєстраційними послугами, є важливим науково-технічним напрямом розвитку нашої країни.

Наголошуючи на першочерговості реформування сучасної правової системи на користь людини та громадянина, вважаємо, що запроваджений в українському правовому просторі інститут адміністративних послуг є занадто розгалуженим. Використанню зарубіжного досвіду в сфері надання адміністративних послуг має передувати впорядкування вітчизняної нормативно-правової бази та практичних напрацювань діючих у державі установ, що сприятиме визначенню реального стану цього інституту. Тому неоднозначною видається потреба запровадження іноземного досвіду в сфері, де вже використовується визначена, але не впорядкована процедура діяльності публічних органів, яка, в принципі, може бути вдосконалена та приведена у відповідність до європейських стандартів, а не ігноруватися, як неіснуюча й застаріла [7].

Тому неоднозначною видається потреба запровадження іноземного досвіду в сфері, де вже використовується визначена, але не впорядкована процедура діяльності публічних органів, яка, в принципі, може бути вдосконалена та приведена у відповідність до європейських стандартів, а не ігноруватися, як неіснуюча й застаріла. Підвищення рівня якості функціонування інституту адміністративних послуг, може бути забезпечене на основі досвіду Великої Британії, на території котрої функціонує програма «Модернізація уряду». Остання містить переліки відповідальних службовців, до яких особа може звернутися в разі надання неналежної сервісно-публічної послуги, і конкретних якостей адміністративних послуг.

Проте учені-фахівці з адміністративного права наголошують на першочерговості співпраці між країнами Європейського Союзу; крім того, має враховуватися не лише досвід конкретної країни, а й напрацювання в галузі надання сервісно-публічних послуг у кожному районі та області. Тобто вивчення сфери адміністративних послуг, поза сумнівом, повинно мати регіональний характер. Використанню зарубіжного досвіду в сфері надання адміністративних послуг має передувати впорядкування вітчизняної нормативно-правової бази та практичних напрацювань діючих у державі установ, що сприятиме визначенню реального стану цього інституту. В експертному середовищі вважають, що монополізм у наданні адміністративних послуг є одним із ризиків зростання рівня корумпованості цієї сфери, адже в такий спосіб перебираються повноваження, найчастіше закріплені за єдиним, чітко визначеним органом публічної адміністрації. Окрім цього, такий монополізм має ще й територіальний характер: приватна особа може звернутися по отримання послуги виключно до органу, розташованого на території визначеної адміністративної одиниці, як правило, - за місцем проживання фізичної чи місцем знаходження юридичної особи. У частині забезпечення двох невід'ємних аспектів надання адміністративних послуг - їхньої доступності та якості - Україна, без сумніву, досягла вагомих успіхів завдяки створенню установ забезпечення такими послугами в кожному обласному центрі та пріоритету думки суб'єкта звернення під час оцінювання наданих йому послуг [4].

Нині центри надання адміністративних послуг міст України практично не розробляють критеріїв їхньої якості, хоча останні досить вичерпно досліджені в працях вітчизняних учених у галузі адміністративного права. Тобто результати теоретичних напрацювань de facto залишаються неапробованими, що, відповідно, також потребує реформування. Упровадження критеріїв якості має наблизити Україну до європейських стандартів забезпечення осіб сервісно-публічними послугами та переорієнтувати цей інститут на гарантування прав і свобод людини та громадянина [8].

Управління якістю є застосуванням тих чинників, які найістотніше впливають на рівень наданих послуг. Наразі національні й міжнародні організації розробили та ефективно використовують уже традиційні моделі підвищення якості адміністративних послуг, приміром, «Модель відмінності», запропоновану Європейською фундацією менеджменту якості. Система оцінювання адміністративних послуг, уключаючи ті, що надаються органами внутрішніх справ України, повинна будуватися з урахуванням специфіки кожного населеного пункту, адже існування останньої є важливим джерелом удосконалення механізму забезпечення такими послугами [6].

З-поміж проблем адміністративної галузі суттєвою вважається наявність прогалин у законодавчому закріпленні процесуального отримання адміністративних послуг. Не раз наголошувалося на необхідності ухвалення та набрання чинності Адміністративно-процедурним кодексом України, який повністю відобразив би базові рекомендації Ради Європи у сфері надання адміністративних послуг.

Адміністративно-процедурний кодекс України має стати основоположним законодавчим актом, котрий регулюватиме порядок надання сервісно-публічних послуг. Визначення порядку надання окремих послуг повинно міститися у спеціальних законах, котрі прописували б: процедуру дотримання загальних принципів надання адміністративних послуг; механізм збереження цілісності кожної адміністративної послуги; принципи недопущення запровадження необґрунтованих послуг, перекладання обов'язків адміністративних органів на приватних осіб чи висунення до них додаткових вимог.

Тобто набуття законної сили Адміністративно-процедурним кодексом розв'яже проблеми нормативного закріплення надання адміністративних послуг в Україні та спірні питання щодо якісного забезпечення громадян сервісно-публічними послугами. Проте первинно має бути здійснено реформування механізму надання адміністративних послуг у системі Міністерства внутрішніх справ України, що, безперечно, сприятиме підвищенню авторитету працівників органів внутрішніх справ [5].

Висновки

Отже, можна дійти такого висновку: інститут адміністративних послуг в Україні полягає насамперед у тому, що процес розвитку механізму надання сервісно-публічних послуг органами виконавчої влади на сучасному етапі характеризується зосередженням уваги на функціонуванні центрів надання адміністративних послуг та підвищенні якості останніх. Однак розробка конкретних критеріїв якості надання сервісно-публічних послуг, зосередження достатньої уваги на проблемних аспектах забезпечення та систематизація нормативної бази в цій сфері все ще за адміністративних послуг виконавчими органами України лишаються серед основних питань галузі.

Список використаних джерел

1. Про адміністративні послуги: Закон України № 5203-УІ від 6 вересня 2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5203-17.

2. Даньшина Ю.О. Зарубіжний досвід оцінювання якості адміністративних послуг / Ю.О. Даньшин II Теорія та практика державного управління. -2011.-№4,- С. 12.

3. Бесчастний В.М. Адміністративні послуги: концептуально-правовий аспект/ В.М. Бесчастний //Актуальні проблеми адміністративного права та процесу : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Донецьк, 28 вересня 2012 р. - Донецьк : Донецький юридичний інститут МВС України. - 2013. - С. 3-5.

4. Проект Адміністративно-процедурного кодексу України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4.

5. Дембіцька С.Л. Адміністративні послуги та їх впровадження в умовах адміністративної реформи/С.Л. Дембіцька// Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2007. -№2.-С. 119.

6. Кузьменко О.В. Щодо доцільності запровадження інституту адміністративних послуг / О.В. Кузьменко II Право України. - 2007. - № 6.-С. 17.

7. Міхновська М.С. Адміністративні послуги: питання законодавчого закріплення / М.С. Міхновська II Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2012. - № 90. - С. 88.

8. Поляк О.В. Формування статистики управлінських/адміністративних послуг / О.В. Поляк, Т.Г.Сарчинська II Статистика України. - 2004 -№4,- С. 67.

Размещено на Allbest.ru