Захист авторських прав в Інтернеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ПРАВ В ІНТЕРНЕТІ

Миронюк С.А.,

Волошина Г.Ю.,

Актуальність теми. Дослідження правових проблем, породжених науково-технічним прогресом в світі, і, зокрема, в нашій країні, набули актуальності вже в 50-70-ті роки XX століття. Сьогодні важко знайти сферу людської діяльності, яку б не торкнулася поява глобальних телекомунікаційних систем. Найпоширеніша з них - мережа Інтернет.

Однією з правових проблем Інтернету є питання захисту авторських прав, оскільки будь-яка поведінка користувачів у мережі: копіювання зображень, звукових сигналів, перегляд веб-сторінок, збереження їх вмісту в пам'яті комп'ютера зачіпає права авторів та їх правонаступників - всі ці дії включають використання об'єктів авторсько-правової охорони.

В юридичній науці охорона та захист авторських прав в Інтернеті розглядались у працях: Ю.М. Батуріна,

В.І. Жукова, В.О. Калятіна, С.В. Малахова, Г.А. Свердлика, Л.С. Сімкина та інших. Враховуючи правові дослідження цієї проблематики, захист авторських прав в Інтернеті до цих пір не отримав достатнього висвітлення в юридичній літературі.

Метою статті є з'ясування особливостей захисту авторських прав в Інтернеті.

Завдання статті полягає у визначенні основних методів захисту авторських прав в Інтернеті.

Виклад основних положень. Однією з основних характеристик розвитку й цивілізованості суспільства протягом усієї історії його розвитку було те, яка увага приділялася розвитку науки, техніки й культури. Накопичений інтелектуальний і творчий потенціал служить потужним стимулятором прогресу суспільства, розв'язку економічних і соціальних завдань, які стоять перед ним. Зі свого боку, наука, техніка й культура можуть успішно розвиватися тільки при наявності відповідних умов, забезпечуваних суспільством і, насамперед державою, також за допомогою їх законодавчого закріплення. Така правова категорія як «інтелектуальна власність» одержала широке визнання,як міжнародне, так і в нашій країні, зокрема, міцно закріпилася як у законодавстві, так і свідомості людей.

Зміст категорії «інтелектуальна власність» у праві зумовлений розглядом результатів інтелектуальної (творчої) діяльності й прирівняних до них засобів індивідуалізації товарного обігу в контексті системи правового регулювання з погляду можливості державного впливу на складні, з приводу інтелектуальної власності, суспільні відносини, які взаємопов'язані з положенням особистості в державі.

Із розвитком науки й техніки, з переходом до державної організації, до товарного виробництва, відношення людини до результатів інтелектуальної діяльності значно змінилося. На думку Чернишової О.О., продукти цієї діяльності ще не стали об'єктом суспільних відносин, однак, можливість їх вільного використання третіми особами стала обмежуватися різними засобами. Негативної оцінки з боку суспільства заслуговували не тільки присвоєння третіми особами прав авторства на ті або інші продукти інтелектуальної праці, а й використання третіми особами створених не ними інтелектуальних продуктів як матеріального, так і нематеріальногохарактеру [1].

Із кожним роком людство все більше розвивається і тому актуальною темою залишається - авторське право в Інтернеті. Сьогодні Інтернет стрімкими темпами стає не тільки засобом спілкування, а й засобом поширення різноманітної інформації. Ця інформація передається переважно у вигляді творів, що підлягають охороні авторського права.

Проте, не дивлячись на це, власники авторських прав стикаються із значними ризиками. їм належить цілий ряд прав майнового і немайнового характеру, пов'язаних зі створенням і використанням наукових, літературних і художніх творів. Зміст та обсяг цих прав у контексті Інтернету є предметом дискусії міжнародного масштабу, оскільки вони були встановлені міжнародними та національними законами до того, як з'явились сучасні інформаційні технології.

Необхідно зауважити, що у статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» чітко визначено, які дії є порушенням авторського права та суміжних прав, в тому числі й у електронних мережах, та дають підстави для судового захисту [2]. Тобто, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права, піратство (відтворення, опублікування, ввезення та вивезення на митну територію України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення); плагіат (опублікування чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору); вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав; публічне сповіщення об'єктів авторського права, з яких без дозволу автора вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі та інше. На жаль, зазначені дії вчиняють більшість користувачів Інтернету.

Для захисту порушених прав в Інтернеті існує певна система дій суб'єктів. Згідно зі статтею 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зафіксувавши порушення авторських прав, автор самостійно або через уповноважену особу завжди може звернутися до суду, з метою захисту своїх прав та вимагати компенсації за те, що без його відома було використано об'єкт його інтелектуальної власності, а також за те, що у зв'язку з цим, автором була втрачена певна вигода матеріального характеру [2].

Відповідачем у таких справах може виступати як власник домену (власник сайту), так і сам провайдер (постачальник Інтернет-послуг), який дозволив на своєму сервері (це комп'ютер у локальній чи глобальній мережі, який надає користувачам свої обчислювальні і дискові ресурси, а також доступ до встановлених сервісів) розміщення домену, що став віртуальною територією порушення авторського права. Однак, це буде можливим лише у випадку наявності інформації про фізичну або юридичну особу, що є адміністратором серверу чи домену. На жаль, зазвичай зазначені дані є невідомими, що практично унеможливлює подання позову до суду. До того ж, важливо зазначити, що спір через порушене право авторства має розглядатися за місцем знаходження відповідача, а отже, якщо сайт, домен, провайдер тощо, зареєстрований у іншій країні світу, то судова справа має проводитися саме у цій державі. Це, у свою чергу, створює ще один проблемний аспект захисту авторських прав у мережі Інтернет.

При розгляді справ захисту авторських прав в Інтернеті постає актуальне питання про забезпечення доказів порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності. Стаття 57 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи [3]. У випадку порушення авторських прав у мережі Інтернет такими даними можуть виступати публікації спірних об'єктів виключних прав на матеріальних носіях, нотаріальне засвідчення дати створення твору, дані пошукових Інтернет-систем, Інтернет-провайдерів тощо. Однак, на думку О.І. Разіної, яку ми підтримуємо, вагому доказову базу дуже важко зібрати [4].

Якщо ж казати про засоби захисту авторських прав в Інтернеті, то їх можна поділити на два види засобів, які застосовуються на етапі до порушення і вже після нього.

Захист на етапі до порушення. Основні засоби захисту, які власники авторських прав на розміщені в Інтернеті твори можуть застосовувати для контролю за використанням цих творів та для запобігання порушення своїх прав, такі:

Обмежена функціональність. За такого підходу власник авторського права надає користувачеві примірник твору з функціональними обмеженнями, наприклад, бета- версії програм.

Часова обмеженість. Використовуючи такий підхід, власник авторських прав розповсюджує функціонально повноцінний об'єкт, але встановлює дату або обмежує кількість разів користування, після чого доступ до твору буде неможливим.

Захист від копіювання. Використовуючи цей засіб власник прав унеможливлює або значно ускладнює копіювання файлу або тексту.

Криптографічні конверти. Це програмне забезпечення, яке зашифровує твори так, що доступ до них може бути отриманий лише із застосуванням електронного ключа до шифру.

Захист на етапі після порушення. Автори та їх правонаступники можуть використовувати певні технічні та правові засоби для доведення факту порушення своїх прав на розміщені в Інтернеті твори та встановлення кола правопорушників, а значить, для забезпечення ефективності реалізації своїх прав. До таких засобів належать:

Агент. Це комп'ютерні програми, які можуть автоматично виконувати попередньо визначені команди. Власники авторських прав можуть використовувати агентів для пошуку в Інтернеті контрафактних примірників творів. авторський право плагіат судовий

Стенографія. Цей засіб стосовно електронних файлів означає процес приховування інформації у файлах у такий спосіб, що вона не може бути легко віднайдена користувачем. Використовуючи дану технологію, власник авторських прав має можливість доводити, що файл, який містить контрафактний примірник твору, було створено саме власником авторських прав, а не їх порушником; а також він має змогу вистежити джерело не санкціонованої автором появи в Інтернеті примірників творів.

Судове переслідування. Навіть при тому, що далеко не кожне порушення авторських прав стає предметом судового розгляду, загроза подання позову до суду - це досить ефективний стримуючий фактор. Судовий розгляд порушень авторського права не тільки дозволяє власнику авторських прав отримати компенсацію за порушення його прав, він також публічно застерігає інших від негативних наслідків їх поведінки. Незважаючи на всі переваги судового переслідування порушників авторських прав, винесення та виконання судового рішення проти іноземного порушника авторських прав на розміщені в Інтернеті твори пов'язано з чисельними процесуальними ускладненнями [5].

Беручи до уваги всі аспекти нашої теми, найважливішою проблемою залишається безпосереднє відношення суспільства до порушення авторських прав у мережі Інтернет, ця проблема притаманна не тільки країнам пострадянського простору, з цією проблемою стикаються абсолютно всі країни світу. Як показує практика, не завжди користувачі готові оплачувати отриману інформацію, цьому передує низка факторів: 1) економічний (ціна авторської або ліцензованої продукції занадто висока);

2) соціальний (світова мережа заснована на принципі взаємності, при цьому ринковий принцип відсутній, так, як вимагає легальне отримання контенту, а саме його оплата); 3) правовий (користувачам важко розібратися у нормативній базі, що стосується авторських та суміжних прав, та навіть при певному знанні відповідальності відсутнє бажання слідувати букві закону).

Але з кожним роком весь світ намагається посилити покарання за порушення авторських прав та плагіат, що на практиці не має успіху, оскільки істотно не впливає на поведінку людей. Люди, як правило прихильники теорії: «Інформація має бути вільною», якщо інформація знаходиться у вільному доступі, то кожен має право нею скористатися на безоплатній основі.

У реаліях нашої країни та ментальності наших громадян, важко встановити нормальне регулювання щодо захисту авторських прав у мережі Інтернет, оскільки користувачі вважають цілком за нормальне використовувати в особистих цілях праці інших осіб, тобто авторів або правовласників. Тому, на нашу думку, перед тим, як запровадити посилення відповідальності за порушення авторських прав в Інтернет мережі, потрібно найбільш діючим методом, а саме соціальною рекламою різного характеру, переконати громадян в тому, що використовувати в особистих цілях праці інших осіб, погано, а головне протизаконно, а в результаті, якщо зміниться відношення до самого порушення авторських прав, як до чогось негативного, на краще, зміниться і ситуація в цій сфері загалом.

Список використаних джерел

1. Чернишова О.О. Історико-правові питання протидії правопорушенням у сфері інтелектуальної власності II Південноукраїнський правничий часопис-Одеса, 2013. -№2,- С. 185-189.

2. Про авторське право і суміжні права: Закон України 23 грудня 1993 року № 3792-ХІІII Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №13.-Ст.64.

3. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 18.03.2004 № 1618-ІУII Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 40-41,42. - Ст. 492.

4. Разіна О.І., Аврамова О.Є. Проблеми захисту авторських прав в інтернеті /О.І. Разіна, II Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». - 2013. -№6,- С. 27-28.

5. Інтелектуальна власність / Кірін Р.С., Хоменко В.Л., Коросташова І.М //- Підручник. Національний гірничий університет - Дніпропетровськ, 2012 р. - 320 с.

Анотація

У наш час друковані книжки втрачають популярність і на зміну їм приходять електронні інформаційні ресурси, які ми можемо знайти в Інтернеті. Вже не потрібно купувати інформацію у вигляді друкованих газет, журналів, книг, учбової та наукової літератури, а також відео роботи тощо. Ми можемо в мережі і почитати, і скачати, і самі щось опублікувати. Тому тема нашої статті є дуже актуальною і присвячена еволюціїавторського права та способам його захисту в Інтернеті.

Ключові слова: авторське право, еволюція авторського права, авторське право в Інтернеті, захист авторських прав в Інтернеті, способи захисту.

В настоящее время печатные книги теряют популярность и на смену им приходят электронные информационные ресурсы, которые мы можем найти в Интернете. Уже не нужно покупать информацию в виде печатных газет, журналов, книг, учебной и научной литературы, а также видео работы и тому подобное. Мы можем в сети и почитать, и скачать, и сами что-то опубликовать. Поэтому тема нашей статьи является очень актуальной и посвящена эволюции авторского права; способам его защиты в Интернете.

Ключевые слова: авторское права, эволюция авторского права, авторское право в Интернете, защита авторских прав в Интернете, способы защиты.

Nowadays printed books are losing popularity and in their place come electronic information resources that we found online. I do not need to buy information in printed newspapers, magazines, books, educational and scientific literature and video work, and so on. We can network and read and download, and publish something themselves. That is why the theme of this article is very important and is dedicated to the evolution of copyright; ways to protect copyright online.

Key words: copyrights, copyright evolution, copyright in the Internet, copyright protection on the Internet, methods of protection.

Размещено на Allbest.ru