Детермінанти вчинення злочину, передбаченого статтею 188-1 Кримінального кодексу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Детермінанти вчинення злочину, передбаченого статтею 188-1 Кримінального кодексу України

Мирошниченко C.C.,

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України

Боднарчук О.Г.,

доктор юридичних наук, доцент кафедри господарського права та процесу Університету державної фіскальної служби України

У статті досліджуються детермінанти незаконного використання електричної та теплової енергії в усіх регіонах і населених пунктах України, а також наявність тенденції до подальшого поширення цього явища. Зазначається недостатня теоретична розробленість проблеми протидії злочинному діянню, а також недосконалість статті 188-1 Кримінального кодексу України та її неефективне застосування судами й правоохоронними органами, що викликає в населення ілюзію безкарності за викрадення електричної та теплової енергії.

Ключові слова: злочинність, детермінанти, електрична, теплова енергія, викрадення, економіка.

злочин кримінальний енергія відповідальність

В статье исследуются детерминанты незаконного использования электрической и тепловой энергии во всех регионах и населенных пунктах Украины, а также наличие тенденции к дальнейшему распространению этого явления. Отмечается недостаточная теоретическая разработанность проблемы противодействия преступному деянию, а также несовершенство статьи 188-1 Уголовного кодекса Украины и ее неэффективное применение судами и правоохранительными органами, порождающее у населения иллюзию безнаказанности за похищение электрической и тепловой энергии.

Ключевые слова: преступность, детерминанты, электрическая, тепловая энергия, похищение, экономика.

In article determinants of illegal use of electric and thermal energy in all regions and settlements of Ukraine are investigated, there is a tendency to further spread of this phenomenon. The insufficient theoretical elaboration of the problem of counteraction to criminal activity, as well as imperfection of article 188-1 of the Criminal Code of Ukraine and its ineffective use by courts and law enforcement bodies, generating in the population the illusion of impunity for stealing electric and thermal energy.

Key words: crime, determinants, electric, thermal energy, theft, economy.

Електроенергетика України є однією з галузей народного господарства, яка найбільш динамічно розвивається останнім часом. Основне споживання електричної енергії припадає на промисловість, також велике значення її в сільському господарстві, транспортному комплексі та в побуті. Рівень виробництва й споживання електричної енергії є одним із визначальних критеріїв оцінки індустріального та економічного розвитку держави. Однак щорічне зростання обсягів викрадання електроенергії промисловими й побутовими споживачами завдає значної шкоди як енергопостачальним підприємствам України, так і державі загалом.

Метою статті є кримінологічне дослідження детермінантів вчинення злочину, передбаченого статтею 188-1 Кримінального кодексу України (далі КК України), а також можливих шляхів протидії несанкціонованому використанню електричної й теплової енергії.

Предмет злочину електрична або теплова енергія, яка самовільно використовується суб'єктом злочину. Електрична енергія це різновид енергії, пов'язаної з використанням електричного струму, який передається від джерела електроенергії до споживача електричними мережами. Призначенням електричної енергії є перетворювання її на теплову чи механічну енергію шляхом застосування теплонагрівальних або інших приладів. Теплова енергія це гаряча вода й пара, що виробляються паровими або атомними електростанціями, геотермальними, геліотермальними та іншими нетрадиційними джерелами, котельнями, теплоутилізаційними установками. Теплова енергія передається від джерела до споживача через теплові мережі, тобто систему теплопроводів (трубопроводів).

Однак щодо предмета цього злочину існують також суперечки вчених, оскільки електрична й теплова енергія, згідно з пунктом 39 статті 1 чинного Митного кодексу

України, визнаються товаром, кожен із яких має свої властивості:

- специфіку виробничого процесу;

- об'єкти, на яких кожна з них виробляється;

- різне призначення, що полягає в перетворенні електричної енергії на теплову чи механічну енергію шляхом застосування теплонагрівальних або інших приладів та устаткувань, а теплової на опалення, підігрів питної води, інші господарські й технологічні потреби споживачів;

- одноразовість використання (споживання) такої енергії, що свідчить про неможливість її оновлення (відновлення) в натурі;

- форму електричний струм і рідка або газоподібна речовина, що зумовлює визнання предметом названого злочину не самої теплової енергії, а теплоносія рідкої чи газоподібної речовини (гарячої води, пари), що циркулює в трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках (так звані змістовні ознаки);

- постачання виробленої електричної й теплової енергії безпосередньо споживачу, що здійснюється для його власних потреб, на підставі укладеного договору купівліпродажу (для електроенергії) та постачання (для теплоенергії);

- права власності на ці види енергії, яке залежить від форми власності об'єктів електроенергетики, на яких вона виробляється як товарна продукція [1].

Кримінологічна та кримінально-правова характеристика викрадення електричної чи теплової енергії шляхом її самовільного використання були предметом наукових досліджень таких учених, як Ю.В. Кириченко, Т.А. Чумаченко, М.І. Панов та інші, проте ця тема залишається недостатньо опрацьованою.

До основних причин та умов, що сприяють вчиненню злочину, передбаченого статтею 188-1 КК України, відносять такі: 1) низький рівень життя населення країни; соціальну нерівність членів суспільства та незахищеність окремих його верств; 3) відсутність належної системи правового виховання населення; 4) недостатній контроль за використанням електричної або теплової енергії з боку енергопостачальних компаній; 5) недосконалість відповідної кримінально-правової норми; 6) відсутність роз'яснень Верховного Суду України щодо застосування цієї норми; 7) недостатній рівень запобігання органами внутрішніх справ цим злочинним проявам; 8) безпідставну відмову в кримінальному провадженні. Незаконне використання електричної чи теплової енергії набуло загрозливого поширення, і протидіяти йому без застосування кримінальної відповідальності в сучасних умовах неможливо. При цьому наявні статистичні дані не відображають реальний стан його поширення, що пояснюється високим рівнем латентності таких посягань.

Чинне законодавство (стаття 188-1 КК України) передбачає кримінальну відповідальність за безоблікове споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, самовільне підключення до його мереж, пошкодження приладу обліку, зрив пломби та дії споживача, які призводять до заниження показів приладу обліку. Для визначення розміру майнової шкоди в разі виявлення порушень застосовується спеціальна методика обчислення розміру відшкодування збитків. Проте, на думку народних депутатів, кримінальна відповідальність не сприяє запобіганню незаконному використанню електрочи теплової енергії, а методика є недосконалою та викликає сумніви щодо правильності нарахування суми збитків. Запровадження кримінальної відповідальності за виготовлення, збут або використання таких пристроїв, на їх переконання, більш дієво запобігатиме незаконному використанню теплой електроенергії [2].

Варто зазначити, що наявний науково-технологічний потенціал України може забезпечити не лише належний рівень протидії викраденню теплота електроенергії, а й проведення досліджень для виконання програм енергозбереження, розвитку систем використання ВДЕ та водневої енергетики за умови суттєвого оновлення експериментальних баз інститутів, забезпечення їх сучасними засобами оргтехніки й інформаційними технологіями, модернізації організаційного та технічного виконання робіт. Крім того, важливим складником успішної реалізації програм енергозбереження та розвитку енергетики на основі використання ВДЕ чи водню є створення відповідних структур із розвитку в галузевих міністерствах, зокрема Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України. Ці структури за підтримки міністерств будуть створювати та вдосконалювати об'єкти й технології, які стануть базовими під час подальшого розвитку та поширення. Без відпрацювання наукових розробок на повномасштабних (а не експериментальних) установках (системах) реальна віддача від наукової діяльності залишатиметься обмеженою [3].

Так, нещодавно в засобах масової інформації було опубліковано повідомлення, що під час рейдових перевірок готелів, баз відпочинку та пансіонатів щодо дотримання правил користування електроенергією фахівці ПАТ «Запоріжжяобленерго» виявили факт розкрадання електроенергії на базі відпочинку «Хуторок» ФОП Мухамадєєв Р.Г. Власник цього закладу, самовільно підключившись до мереж енергокомпанії, упродовж 2 років безобліково споживав електроенергію. Завдана його діями шкода, за попередніми підрахунками, склала понад 1 млн грн. Також повідомлялося, що за фактом розкрадання електроенергії власником бази відпочинку «Хуторок» ФОП Мухамадєєв Р.Г. Кирилівським відділенням поліції Мелітопольського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області відкрито кримінальне провадження (відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017081140000563 від 7 вересня 2017 р.) за статтею 181-1 Кримінального кодексу України «Викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання», що передбачає максимальне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі [4].

Значна поширеність незаконного використання електричної й теплової енергії в усіх регіонах і населених пунктах України, наявність тенденції до подальшого поширення цього явища, недостатня теоретична розробленість проблеми кримінальної відповідальності за цей злочин, а також недосконалість статті 188-1 КК України та її неефективне застосування судами й правоохоронними органами викликають у населення ілюзію безкарності за викрадення електричної та теплової енергії.

Як уже зазначалося, досліджуючи комплекс причин та умов вчинення цього злочину, науковці в кримінології визначають, що основними причинами є різке погіршення матеріального й побутового становища населення, чому значною мірою сприяє спад суспільного виробництва та безробіття, а також соціальна нерівність членів суспільства та незахищеність його окремих верств.

Отже, на сьогодні детермінантами, що сприяють поширенню незаконного використання електричної чи теплової енергії, є такі явища:

- вади сімейного та шкільного виховання;

- вплив безпосереднього мікросередовища, у якому перебуває особа, її оточення та безпосередні умови життя;

- відсутність належного контролю з боку відповідних служб енергопостачальних компаній;

- існування різноманітних недоліків в управлінській та організаційній діяльності в галузі електроенергетики;

- непрозорість складання тарифів за оплату електричної й теплової енергії;

- технічна незахищеність мереж постачання цих видів енергії та приладів обліку;

незадовільна робота правоохоронних органів і недостатній рівень протидії з їх боку цим злочинним проявам, у тому числі в частині їх профілактики.

Список використаних джерел

1. Митний Кодекс. иИЬ: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.

2. За крадіжку теплоабо електроенергії каратимуть аждо ув'язнення. ІІКІ.: http://www.golos.com.ua/article/281433/.

3. Зеркалов Д.В. Правова основа енергозбереження. ІІКІ_: http://www.journal.esco.co.ua/2011_4/art154.pdf.

4. «Запорожьеоблэнерго» обеспечит защиту интересов клиентов компании от хакерской атаки. икі_: http://www.zoe.com.ua/ news/%D0%B7%D0%B0.

Размещено на Allbest.ru