Європейський досвід протидії правопорушенням, що вчиняються футбольними хуліганами

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ПРОТИДІЇ ПРАВОПОРУШЕННЯМ, ЩО ВЧИНЯЮТЬСЯ ФУТБОЛЬНИМИ ХУЛІГАНАМИ

В.В. Ткаченко,

доктор історичних наук, професор

Анотація

У статті розглянуто досвід окремих європейських країн щодо протидії правопорушенням, що вчиняються футбольними хуліганами. Зазначається, що ефективним способом профілактики правопорушень е використання відеоспостереження та ведення баз даних активних футбольних хуліганів. Крім того, позитивний ефект має створення спеціальних підрозділів, які займаються виключно проблемами протидії насильству та проявам расизму під час проведення футбольних матчів. Наведена пропозиція щодо запровадження в складі міліції громадської безпеки МВС України посад аналогічних “футбольним поліцейським” (детективам) та “спотерам”.

Ключові слова: зарубіжний досвід попередження правопорушень, футбольні хулігани, профілактика правопорушень.

Аннотация

В статье рассмотрен опыт отдельных европейских стран по противодействию правонарушениям, которые совершаются футбольными хулиганами. Отмечается, что эффективным способом профилактики правонарушений является использование видеонаблюдения и ведения баз данных активных футбольных хулиганов. Кроме того, положительный эффект имеет создание специальных подразделений, которые занимаются исключительно проблемами противодействия насилию и проявлениям расизма во время проведения футбольных матчей. Представлено предложение о введении в состав милиции общественной безопасности МВД Украины должностей, аналогичных “футбольным полицейским” (детективам) и “спотерам”.

Ключевые слова: зарубежный опыт предупреждения правонарушений, футбольные хулиганы, профилактика правонарушений.

Annotation

In paper the experience of several European countries on the counteraction to offenses committed by football hooligans is considered. It is noted that an effective way of the prevention of offenses is the use of video surveillance and databases of active football hooligans. Besides it, the positive effect would have the creation of the special divisions dealing only with problems of counteraction to violence and manifestations of racism during football matches. The proposal about the introduction to the staff of the militia of public safety MIA Ukraine the positions similar to ““the football police officers” (detectives) and “spoters” is offered.

Keywords: foreign experience of the prevention of offenses, football hooligans, prevention of offenses.

Виклад основного матеріалу

Події кінця 2013 - початку 2014 рр. стали причиною значної консолідації та радикалізації багатьох молодіжних організацій, особливо спільноти футбольних уболівальників, які брали найбільш активну участь у силовому протистоянні із правоохоронними органами під час масових акцій громадської непокори. Крім того, в останні роки спостерігається збільшення кількості фактів грубого порушень громадського порядку з боку вболівальників під час проведення футбольних матчів, а також після їх завершення. Все частіше в засобах масової інформації можна зустріти повідомлення про правопорушення, вчинені футбольними фанатами, таких як хуліганство, акти вандалізму, інші дії, що загрожують безпеці громадян, та збереженості їх майна, а також створюють ризик зривання спортивних заходів.

Деякі групи та окремі футбольні хулігани цілеспрямовано відвідують спортивні та інші масові заходи з метою вчинення безпорядків, провокації зіткнення вболівальників між собою та з правоохоронцями, які забезпечують правопорядок. Останнім часом все частіше фіксуються факти вербування молоді із навколофутбольного середовища для участі в протестних акціях політичного та іншого характеру. Українські національні футбольні організації також фіксують все більше порушень з боку вболівальників на стадіонах, що відбивається на фінансовому становищі футбольних клубів. У 2014 році Контрольно-дисциплінарним комітетом Федерації футболу України було накладено штрафи на футбольні клуби “Карпати”, “Ворскла”, “Динамо-Київ” та “Шахтар” за використання їх вболівальниками піротехнічних засобів, скандування нецензурних виразів та інші неправомірні дії [1]. Усі ці факти ставлять перед наукою та практикою завдання вивчення позитивного досвіду європейських країн у сфері протидії правопорушенням футбольних хуліганів з метою його впровадження в Україні.

Окремі питання протидії правопорушенням з боку футбольних уболівальників висвітлені в роботах таких науковців, як Д.С. Бородавко, В.Л. Костюк, О.А. Мейтін, О.Г. Пелагеша, В.С. Сивухін. Питання впровадження в Україні досвіду правоохоронних органів зарубіжних країн розробляли А.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, О.В. Заросило, В.К. Колпаков та ін.

Дослідження спрямоване на вивчення позитивного досвіду європейських країн у сфері протидії правопорушенням, що вчиняються футбольними хуліганами та можливості його застосування в Україні.

Рух футбольних уболівальників умовно поділяється на формалізовані футбольні об'єднання - фан-клуби та неформальні об'єднання. У свою чергу члени неформальних футбольних об'єднань залежно від стилю підтримки улюбленої команди поділяються на “хуліганс” та “ультрас”. Для “ультрас” характерний так званий італійський або експресивний стиль підтримки команди, що проявляється в різних перфомансах на стадіонах (використання піротехніки, викидання на поле сторонніх предметів, вибігання на стадіон груп уболівальників та окремих осіб тощо). Для “хуліганс” або “хулів” характерний так званий англійський стиль підтримки команди, який виражається в пріоритеті насильства у відстоюванні інтересів улюбленої команди [2].

У європейських країнах досить давно існує система протидії хуліганським проявам під час проведення футбольних матчів. Найбільш цінним буде вивчення, насамперед, досвіду Великобританії в протидії футбольним хуліганам, оскільки саме там зародилося це явище, а сама країна була чемпіоном з футбольного хуліганства та проявів расизму на стадіонах.

Для англійських “хуліганс” характерні певні особливості. По-перше, вони масово подорожують з улюбленими командами за кордон, де в місцевих кафе розставляють національні прапори, гучно співають пісні англійською в підтримку своєї команди, таким чином створюючи незручності місцевим відпочиваючим та провокуючи їх на конфлікт. По-друге, за відсутності квитка на матч вони часто гуртуються у великий натовп, пропускають вперед декілька людей із квитками, а далі силою протискуються на стадіон. Ще однією з особливостей є те, що більшість англійських футбольних хуліганів становлять чоловіки віком 30-40 років, тому проблеми з протиправною поведінкою серед неповнолітніх уболівальників практично відсутні [3].

З метою викорінення проявів насильства та расизму під час проведення футбольних матчів у Великобританії зусилля судових та правоохоронних органів, спортивного керівництва, футбольних клубів, гравців та вболівальників були об'єднані. Урядом крапни були прийняті закони “Про безпеку на стадіонах”, “Про пожежну безпеку та безпеку в місцях проведення спортивних заходів”, “Про футбольних уболівальників”, впровадження яких сприяло створенню системи надійно= безпеки під час підготовки та проведення футбольних матчів. Особливу увагу в зазначених законодавчих актах було приділено закріпленню жорстких вимог до конструкції футбольних стадіонів, пропускного режиму, системи оповіщення, санітарної, пожежної безпеки та шляхів евакуації, а також здійснення відеоспостереження та контролю за поведінкою уболівальників та спортсменів, як на території стадіону так і за її межами.

У Міністерстві внутрішніх справ Великобританії - створено спеціальний під- розділ для координації діяльності, пов'язаної з уболівальниками. Він підпорядковується Міністру внутрішніх справ та здійснює нагляд за “футбольним законодавством”, діяльністю органу з виконання заборон на відвідування футбольних матчів, а також вивчає причини та умови хуліганської поведінки уболівальників. За кожним футбольним клубом закріплено двоє поліцейських - один проводить оперативну роботу, інший підтримує зв'язок з клубом та уболівальниками.

Збір, аналіз і передачу оперативних відомостей про “закоренілих” і організованих футбольних хуліганів у країні здійснює Футбольний розвідувальний відділ Національної служби кримінальної розвідки (NSIC). Співробітниками відділу використовуються особисте спостереження, розвідувальна робота серед уболівальників, отримання інформації від громадян, матеріали, відзняті камерами спостереження на стадіонах і спортивних майданчиках, а також прихованої зйомки. Прихована зйомка за діями уболівальників всередині і за межами стадіону визнається в суді речовим доказом.

Така інформація накопичується, узагальнюється та зберігається в комп'ютер- ній базі даних “Люнус”, яка створена спеціально для поліцейських управлінь та має широкий спектр застосування, від надання інформації про правопорушників до управління поліцейськими нарядами при проведенні масових заходів [3]. Поліція поділяє уболівальників на три категорії: А - лояльні (законослухняні прихильники футболу); В - при певних умовах можуть вчинити правопорушення (наприклад, при невірному суддівському рішенні, програші улюбленої команди або неадекватному відношенні до пп гравців); С - затяті фанати, хулігани, ініціатори сварок та правопорушень (уболівальники, яких не цікавить перебіг матчу, пх основна мета - влаштування масових бійок, погромів тощо).

Одним із найефективніших заходів протидії футбольному хуліганству взагалі та насильству зокрема, який використовується у Великобританії, є заборона відвідування футбольних матчів. Такий превентивний захід може включати заборону на відвідування протягом певного часу, заборону відвідування матчів, які проводяться за кордоном та найсуворіше покарання - довічне позбавлення права відвідування стадіонів. За даними англійської поліції, 92 % осіб, до яких було застосовано рішення про заборону відвідувати футбольні матчі, надалі не допускали порушень [4, с. 8].

Крім того, широко використовується система штрафів як до самих уболівальників (кілька сотень фунтів стерлінгів), так і до футбольних клубів (можуть сягати десятків тисяч фунтів стерлінгів). Слід зазначити, що в кожному конкретному випадку порушення порядку уболівальниками проводиться ретельний розгляд, оскільки відповідно до вимог Футбольної асоціації Англії повинно бути точно встановлено, чи приклав клуб необхідні зусилля, щоб відвернути інцидент та мінімізувати його наслідки. Це значить, що клуб можуть і не покарати навіть у випадку серйозних безпорядків, якщо доведено, що клуб доклав достатньо зусиль [5]. Як покарання також застосовується гра команди за порожніх трибун.

Для попередження правопорушень на виїзних матчах та надання допомоги в забезпеченні поліцейського контролю за англійськими футбольними уболівальниками закордоном працюють “футбольні поліцейські” (детективи) [3]. Вони співпрацюють з місцевими правоохоронними органами, патрулюють райони, де збираються англійські уболівальники, ведуть спостереження за підходами до стадіону перед початком матчу, використовуючи базу даних, виявляють відомих хуліганів, надають допомогу в прогнозуванні поведінки різних груп уболівальників, інформують про місця їх можливої появи. Як правило, уболівальники знають про присутність таких детективів у їх середовищі, а часто навіть знають їх в обличчя. Фактор присутності поліцейського детектива носить профілактичний характер - дисциплінує поведінку вболівальників на стадіоні та стимулює їх законослухняну поведінку.

Значна увага приділяється індивідуальним профілактичним бесідам як з клубними вболівальниками, так і з футболістами, яких інструктують про коректну поведінку під час матчу, щоб вони не залишали межі футбольного поля до закінчення гри, не наближалися до натовпу та не провокували своєю поведінкою протиправних дій серед уболівальників. Крім того, з метою уникнення провокації, суперечок та масових безпорядків поліція затримує порушників порядку лише під час перерв або після закінчення футбольних матчів [3].

Поліція Німеччини також має великий досвід у протидії футбольним хуліганам, особливо після забезпечення громадського порядку та безпеки під час проведення чемпіонату світу з футболу у 2006 році. Під час підготовки та проведення чемпіонату поліцейські тренувалися у спілкуванні з фанатами; моделювали ситуації виникнення сутичок з футбольними хуліганами та вивчали тактику боротьби з такими проявами; проводили спільні патрулювання з англійськими та австрійськими колегами з метою виявлення лідерів агресивно налаштованої молоді та вчасної локалізації конфліктів; активно використовувалося відеоспостереження на людних площах, де встановлювалися монітори для трансляції матчів, а також у місцях концентрації уболівальників з метою документування осіб, які провокували та планували агресивні дії [6; с. 122-123].

У Німеччині, так само як і у Великобританії, уболівальники поділяються на три категорії - А, В, С. У поліції є відомості про 9,5 тис. осіб, що належать до категорій вболівальників В і С, причому 2/3 з них - войовничі фанати. На відміну від Великобританії, найбільш активні фанати-правопорушники в Німеччині - це особи віком 18-25 років.

З метою попередження масових правопорушень на футбольних стадіонах Німеччини створено Інформаційний Центр із спортивних заходів, який координує діяльність поліцейських та інших правоохоронних органів, взаємодіє з футбольними клубами, веде облік та відпрацювання інформації про фанатів, взаємодіє із засобами масової інформації.

Для забезпечення міжнародної інформаційної взаємодії створено Національний футбольний інформаційний пункт, а також видано Довідник рекомендацій для міжнародного співробітництва поліції з попередження футбольного хуліганства, в якому наводяться рекомендації з продажу квитків на футбольні матчі, попередження насильства на стадіонах тощо. Також за аналогією з Великобританією в поліції існують посади “спотерів”, які займаються “інформаційною розвідкою” серед фанатів. Серед уболівальників також гласно працюють поліцейські “інсайдери”, присутність яких чинить психологічний вплив на правопорушників та виступає стримуючим фактором [3].

У більшості німецьких земель прийнято закони про забезпечення безпеки глядачів, згідно з якими поліція має широкі повноваження для попередження правопорушень на стадіонах. Так, наприклад, за порушення, пов'язані із заподіянням шкоди, правопорушнику рішеннями клубів може бути винесена заборона на відвідування футбольних матчів терміном до 5 років. У 2002 р. така міра була застосована приблизно до 1,5 тис. фанатів. У разі невиконання цієї заборони правопорушник може бути засуджений до позбавлення волі на строк до шести місяців. Крім того, деякі політики вважають, що в чинному законодавстві можуть використовуватися не лише механізми виведення футбольних хуліганів зі стадіону, а й заборони відвідувати футбольні арени та домашній арешт [7].

Суддя може дозволити арештувати футбольного хулігана на час проведення матчу, якщо поліцією отримані достовірні відомості про намір виїхати до місця проведення футбольного матчу та вчинити правопорушення. З метою попередження виїзду войовничих фанатів за кордон на міжнародні футбольні матчі поліції надається право виносити фанатам категорії В та С попередження про відповідальність за самовільний виїзд, а також попередити, що за ними буде встановлено офіційний контроль.

Одним із превентивних заходів є тимчасове вилучення паспорта з метою виключення можливості придбання квитка на потяг чи літак. Законом передбачений і такий спосіб, як запрошення на профілактичну бесіду “фаната” в поліцейську дільницю під час проведення футбольного матчу. За неявки фанат може бути оштрафований на суму до 500 євро або підданий адміністративному арешту. Інформація про осіб, яким винесено таке обмеження, передається в прикордонні служби для контролю.

Також у Німеччині розроблена Концепція соціального запобігання об'єднання фанатів, яка передбачає форми та методи роботи соціальних працівників з фанатами вдома, на роботі, на стадіонах [3].

В Італії з метою запобігання правопорушенням з боку футбольних хуліганів на окремі категорії матчів здійснюється продаж виключно іменних квитків. Такі квитки необхідні на стадіонах, що вміщують понад 10 тис. глядачів. При покупці квитка в касі необхідно пред'явити документ, що засвідчує особу (для іноземця ним може стати закордонний паспорт). Крім того, італійські клуби нерідко отримують штрафи за поведінку вболівальників. Причому покарання за одну і ту ж провину значно відрізняються. Наприклад, за расистські вигуки в минулому сезоні “Лаціо” був оштрафований на 8 тис. євро, а “Кальярі” - на 30 тис. євро [5].

У Польщі як стримуючий протиправну поведінку фактор також використовується попередження про відеозапис всього, що відбувається на трибунах під час матчу. Такі відеоматеріали визнаються доказом у суді проти осіб, які ініціювали або приймали участь у бійці. Крім того, на правопорушників накладаються обмеження щодо права займати певні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органах [6, с. 123].

Цікавим прикладом превентивних дій є досвід Швейцарії та Австрії під час проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2008 року, коли в цілому місті ввели обмеження на міцні алкогольні напої, вилучили з обігу скляний посуд та ввели по-футбольному брендовані пластикові стакани [6, с. 124].

Російська Федерація чимало запозичила з досвіду Великобританії у сфері протидії насильству під час проведення футбольних матчів. 20 січня 2014 р. у Росії набув чинності так званий “закон про вболівальників”, який встановлює правила поведінки для глядачів і передбачає суворі покарання для футбольних хуліганів - штрафи за безлади на стадіонах сягатимуть до 500 доларів на особу за один раз, передбачені тривалі примусові громадські роботи для хуліганів - до 160 годин, а також 7-річна заборона на відвідування стадіонів [8].

Таким чином, досвід європейських країн щодо протидії проявам насильства з боку футбольних хуліганів свідчить, що ефективним способом профілактики таких проявів є використання відеоспостереження (гласного та прихованого) та ведення баз даних активних футбольних хуліганів, які наразі використовуються і в Україні. Крім того, з досвіду зазначених вище країн бачимо, що позитивний ефект має створення спеціальних підрозділів, які займаються виключно проблемами протидії насильству та проявам расизму під час проведення футбольних матчів.

З огляду на наведене, вважаємо за доцільне створити в країні систему запобігання протиправним діям футбольних хуліганів, яка б передбачала здійснення спільних узгоджених запобіжних заходів футбольними клубами, правоохоронними органами, представниками ЗМІ, зареєстрованими футбольними об'єднаннями. Також заслуговує на увагу пропозиція щодо запровадження у складі міліції громадської безпеки МВС України посад аналогічних “футбольним поліцейським” (детективам) та “спотерам”.

Список використаних джерел

1. “Рух футбольних фанатів в Україні”. Аналітична записка [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1569/.

2. История и национальные особенности фанатского движения Украины и России [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dynamo.kiev.ua/blog/91566.html.

3. Об опыте по обеспечению правопорядка и безопасности при проведении футбольных матчей в европейских государствах [Електронний ресурс]. Режим доступу: - http://mvd.gov.by/ ru/main.aspx?guid=13691.

4. Беззуб І. Європейський досвід для українського “футбольного” законодавства // Громадська думка про правотворення. № 2 (60). 2014. С. 8-11.

5. Фанатские войны: “Закон о болельщиках” [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.spartakworld.ru/fans-spartak/5057-fanatskie-voyny-zakon-o-bolelschikah.html.

6. Бородавко Д.С. Міжнародний досвід запобігання порушень громадського порядку при проведенні футбольних матчів / Д.С. Бородавко // Митна справа. № 5 (77). Ч. 2. 2011. С. 122-125.

7. Футбольные хулиганы. Об ужесточении наказаний за беспорядки на стадионах говорят не только в Украине [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://novostimira.com/no- vosti_mira_89704.html.

8. Росія і Україна можуть повчитися подоланню футбольного хуліганства в Англії [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/25160489.html.

Размещено на Allbest.ru